Можливості навчальних програм для реалізації міжпредметних зв’язків на уроках правознавства

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Менська районна гімназія Чернігівської області

Можливості навчальних програм для реалізації міжпредметних зв'язків на уроках правознавства

Жидкова Н.М.

Анотація

У статті розкривається важливість використання міжпредметних зв'язків (внутрішньогалузевих та міжгалузевих) під час навчально-пізнавальної діяльності учнів. Акцентується увага на реалізації міжпредметних зв'язків (різних компонентів системи пізнання) у формуванні міжпредметної компетентності на уроках правознавства. Узагальнюється класифікація міжпредметних зв'язків та визначається система компонентів для формування міжпредметної компетентності на уроках правознавства. Наводяться приклади реалізації міжпредметних зв'язків на матеріалах навчальних програм для учнів.

Ключові слова: міжпредметні зв'язки, міжпредметна компетентність, суспільствознавча галузь шкільної освіти, навчальні програми загальноосвітніх шкіл, навчання правознавства, класифікація міжпредметних зв'язків.

Аннотация

Жидкова Н.М.

Менская районная гимназия Черниговской области

ВОЗМОЖНОСТИ УЧЕБНЫХ ПРОГРАММ ДЛЯ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ НА УРОКАХ ПРАВОВЕДЕНИЯ

Статья раскрывает важность использования межпредметных связей (внутриотраслевых и межотраслевых) в учебно-познавательной деятельности учеников. Акцентируется внимание на реализации компонентов межпредметных связей на уроках правоведения для формирования межпредметной компетентности. Обобщено классификацию межпредметных связей и определено систему компонентов формирования межпредметной компетентности на уроках правоведения. Приводятся примеры реализации межпредметных связей по материалам учебных программ.

Ключевые слова: межпредметные связи, межпредметная компетентность, классификация межпредметных связей, учебные программы, обществоведческая отрасль школьного образования, обучение правоведению.

Summary

Zhydkova N.M.

Menska District Gymnasium, Chernihiv Region

OPPORTUNITIES OF TRAINING PROGRAM FOR USE

OF INTERSUBJECT COMMUNICATIONS ON THE JURISPRUDENCE LESSONS

This article analyzes the consequence by using of intersubject communications (inside branch and interbranch) in the cognitive activity. The attention is focused on the realized intersubject communications on the lessons of jurisprudence, as the result of this is the formation of intersubject competition. The classification of intersubject communications is generalized. The system of components for formation of intersubject competition on the lessons of jurisprudence is determined. The examples of realized of intersubject connections on school curriculum are provided.

Keywords: intersubject communications, intersubject competence, classification of the inersubject communications, the school curriculums, the branch of school education «Social science», teaching of jurisprudence.

правознавство міжпредметний компетентність навчальний

Постановка проблеми. Процес пізнання старшокласників потребує не поверхового засвоєння навчального матеріалу, а більш глибокого розуміння процесів та явищ, які вивчаються. У Новому державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти одне із завдань суспільствознавчої галузі є формування в учнів цілісної системи вмінь і навичок дослідження суспільних проблем, пропонування способів їх розв'язання, проведення аналізу та оцінювання суспільних проблем, процесів і тенденцій у державі і світі [1]. Розуміння цілісності світу, його багатоманітності, сутності явищ, закономірностей їх розвитку та взаємозв'язку в навчальному процесі потребує використання міжпредметних зв'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичні положення про компетентнісний та інтегративний підходи до навчання висвітлено в працях О. Баранівської, Г. Васильківської, С. Гончаренко, О. Дятлової, В. Паламарчук, О. Пометун, міжпредметні зв'язки як засоби формування міжпредметної компетентності в галузі шкільної освіти «Суспільствознавство» розглянуто в дослідженнях І. Смагіна та Т. Смагіної, реалізацію міжпредметних зв'язків під час навчання правознавства розкрито вченими С. Нетьсовим, Т. Ремех, Л. Рябовол, класифікацію міжпредметних зв'язків проаналізовано М. Добрицею, М. Коньок та ін.

Як зазначає В. Паламарчук «розроблені на сьогодні стандарти лише частково відповідають вимогам сучасності: переважає предметний компонент, діяльнісний та оцінно-емоційній компоненти представлені не системно і без урахування міжпредметних зв'язків» [2, с. 22].

Проведений аналіз підручників із правознавства свідчить про переважання завдань із використанням міжпредметних зв'язків здебільшого репродуктивного рівня для актуалізації опорних знань та вмінь. Більшість правових та життєвих ситуацій у підручниках сформовані таким чином, що учні вчаться аналізувати та розв'язувати її, але не встановлювати причини виникнення [3, с. 144-145]. Хоча для формування правосвідомості та загальнолюдських цінностей ефективність ситуацій зросла, якщо б учні вчилися знаходити причинно-наслідкові зв'язки й пропонували способи їх розв'язання на всіх етапах розвитку проблеми. У такому випадку навчальний досвід інших предметів (наприклад, історії та літератури) допомагає встановити причинно-наслідкові зв'язки у правових та життєвих ситуаціях, суспільних та правових процесів та явищ. Тож реалізація міжпредметних зв'язків на уроках правознавства сприятиме вивченню правових процесів та явищ, їх причинно-наслідкових зв'язків, оцінюванню правових та життєвих ситуацій з різних позицій, формуванню правосвідомості та вихованню ціннісних орієнтацій.

Таким чином, педагогічна практика потребує аналізу структури міжпредметних зв'язків та їх класифікації для створення різнорівневих завдань, які сприяли б розвитку пізнавального інтересу учнів та формуванню міжпредметної компетентності на уроках правознавства.

Мета статті полягає в аналізуванні структури міжпредметних зв'язків як засобів формування міжпредметної компетентності учнів та визначенні можливостей навчальних програм для їх реалізації на уроках правознавства.

Виклад основного матеріалу. У Новому державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти одним із підходів до навчання, спрямованим на досягнення результатів, є компетентнісний. Його особливістю є наявність ієрархнічно підпорядкованої системи компетентностей: ключова, загальнопредметна, предметна (галузева) [1]. Зазначимо, що ключова компетентність спрямовує процес навчання на формування в учнів здатності ефективно діяти в різних сферах життєдіяльності. Ефективність життєдіяльності учня залежить від здатності в конкретних життєвих ситуаціях застосувати знання, вміння, навички, способи дій та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів або освітніх галузей. Така здатність визначається як міжпредметна компетентність.

Розрізняють внутрішньогалузеву компетентність, яка формується предметами однієї галузі, та міжгалузеву, -- предметами різних галузей. Засобами формування міжпредметної (внутрішньогалузевої та міжгалузевої) компетентності є міжпредметні зв'язки. Отже, щоб формувати міжпредметну компетентність учнів необхідно використовувати міжпредметні зв'язки (знання, вміння, навички, способи дій, ставлення) під час розв'язування внутрішньогалузевої чи міжгалузевої проблеми. Крім того щодо зв'язків у межах предмета чи курсу вживають поняття внутрішньопредметні та внутрішньокурсові зв'язки.

У нашій статті мова йде про навчання учнів правознавства, яке належить до галузі шкільної освіти «Суспільствознавство», тому для створення внутрішньогалузевих зв'язків слід врахувати сучасні умови розвитку суспільства. Як зазначає О. Пометун, процеси глобалізації та освітньої інтеграції зумовлюють такі завдання суспільствознавчої галузі: забезпечення засобами суспільствознавчих предметів умов для адаптації та самореалізації молоді в мінливому сучасному світі, набуття нею життєвих орієнтирів, які б сприяли особистісному культурному розвитку, формуванню національної свідомості та громадянської позиції, самоідентифікації особистості як представника української політичної нації та європейської спільноти, громадянина та патріота української держави, підготовка учня до життя у відкритому світі, зорієнтованому на ліберальні й демократичні цінності, водночас із прищепленням йому патріотичного пошанування власної самобутності [4, с. 187]. Отже, для формування внутрішньогалузевої (суспільствознавчої) компетентності учнів потребує реалізації особистіснодіяльнісного (активної громадянської позиції) та ціннісного (виховання патріотизму та ліберальних і демократичних цінностей) компонентів навчання.

Важливо окреслити й мету правознавства, яка деталізує мету та завдання суспільствознавчої галузі. З компетентнісного підходу Л. Рябовол формує її так: засвоєння учнями правових знань, вироблення предметних умінь і навичок, формування позитивного ставлення до явищ і процесів, пов'язаних із державою і правом, та відповідних ціннісних орієнтацій. Отже, правова предметна компетентність є багатоаспектним і багатовимірним утворенням, що складається з когнітивної компетенції (знання правових понять та вміння отримувати і використовувати правові знання за допомогою логічних операцій для обґрунтування власної думки та позиції), практично-поведінкової (здатність виконувати практичні завдання, вирішувати правові задачі, проводити юридичний аналіз ситуацій, складати правові документи, здійснювати вибір моделі поведінки), аксіологічної (здатність оцінювати державно-правові події, явища, процеси, правові ситуації з позицій загальнолюдських та правових цінностей, висловлювати ціннісно-оцінне судження, керуватися у своїй діяльності гуманістичною системою цінностей) [5].

Зазначимо, що на уроках правознавства ми формуємо правову предметну компетентність учнів, але й водночас, розв'язуючи низку проблем міжпредметного характеру за допомогою міжпредметних зв'язків, сприяємо набуттю внутрішньогалузевого чи міжгалузевого досвіду, а отже, і міжпредметної компетентності. У будь-якому випадку предмет розгляду статті -- міжпредметні зв'язки ми визначаємо як засоби формування міжпредметної компетентності учнів на уроках правознавства.

Зупинимося на визначенні поняття міжпредметні зв'язки, яке розкриває його функції. У словнику Бім-Бада міжпредметні зв'язки пояснюються як «Межпредметные связи отражают комплексный подход к воспитанию и обучению, позволяют вычленить как главные элементы содержания образования, так и взаимосвязи между предметами. Межпредметные связи формируют конкретные знания учащихся, раскрывают гносеологические проблемы, без которых невозможно системное усвоение основ наук» [6, с. 141]. Таке визначення дозволяє окреслити функції міжпредметних зв'язків: розвивають уміння учнів виділяти головне; допомагають формувати та комплексно розв'язувати проблему, встановлюючи змістові та практичні зв'язки між предметами; сприяють систематизації навчального досвіду учнів; зумовлюють розвиток пізнавального інтересу.

О. Барановська, досліджуючи міжпредметні зв'язки, називає їх ознаки та переваги: 1) системостворення (системостворюючі зв'язки): сприяння координації навчальної інформації, узагальнена направленість, створення цілісної картини світу; 2) дія в часі (хронологічні зв'язки): забезпечення пізнання елементів природи; 3) передача інформації (інформаційні зв'язки): стимуляція поступального розвитку та узагальнення знань; 4) спільний змістовий апарат (змістові зв'язки): спільність наукових фактів, використання методик, характеру розумової діяльності; 5) структурний аспект: економія часу (раціоналізація навчального процесу в цілому) [7, с. 6-7].

Така ознака як системність міжпредметних зв'язків потребує розгляду їх класифікації. М. Добриця узагальнив класифікацію міжпредметних зв'язків: за часовим фактором (попередні наступні, супроводжуючі (М. Скаткін); синхронні, асинхронні (М. Верзілін, П. Кулагін); попередні, супроводжуючі, перспективні (Н. Черкес-Заде); спадкоємні, синхронні, випереджальні; за змістом: фактичні, понятійні, теоретичні (В. Федорова, Д. Кірюшкін); фактичні, понятійні, теоретичні, філософські, ідеологічні (В. Максимова); за кількістю предметів: двокомпонентні та багатокомпонентні; за визначенням мети уроку: основні, допоміжні, епізодичні; за способом діяльності: репродуктивні та творчо-пошукові [8, с. 68-69].

Додамо, що спосіб діяльності учня передбачає формування предметних умінь. Відомо, за рівнями їх класифікують, як репродуктивні, перетворюючі та творчо-пошукові, а отже, й міжпредметні зв'язки за рівнями вмінь та навичок можна класифікувати як операційні (когнітивний компонент компетентності).

Класифікують міжпредметні зв'язки й за рівнями та обсягом їх реалізації: 1) низький передбачає часткове включення міжпредметних зв'язків у плани у вигляді фактичного матеріалу, міжпредметні поняття та уміння тільки згадуються; 2) середній представлений аналізом лише суміжних предметних понять, спонуканням учня до самостійності їх застосування; залученням різних наочних посібників з різних курсів; 3) високий орієнтує на широке і розгорнуте включення міжпредметних зв'язків у плани у вигляді понять та умінь узагальненого характеру, їх аналіз, розкриття структури деяких прийомів переносу знань, застосування у самостійній роботі учнів, демонстрація дослідів, прикладів із суміжних предметів, використання методичних прийомів проблемного навчання [9].

Існує класифікація міжпредметних зв'язків за використанням елементів пізнання: об'єктивні (засновані на вивченні одного і того ж об'єкта в різних навчальних предметах і під час виробничого навчання); методичні (використанням одного і того ж методу пізнання у різних предметах); теоретичні (використанням одного і того ж закону (теорії)); інструментальні (використання одного і того ж прийому діяльності у різних навчальних предметах) [10, с. 21].

Зауважимо, що міжпредметні зв'язки реалізують систему предметних компетенцій, у нашому випадку правознавознавчих (когнітивної, практико-поведінкової, аксіологічної). Кожна із цих компетенцій є складною, бо містить декілька елементів (когнітивна: знання, вміння та навички; практично-поведінкова: способи дій, здатність вирішувати правові ситуації, складати правові документи, формулювати та оперувати поняттями; аксіологічна: ставлення до держав і права, цінності). Зазначені елементи можуть мати рівневу структуру, як вміння та навички (репродуктивні, перетворюючі, творчі), або цінності (загальнолюдські, національні, громадянські, моральні, правові).

Названі класифікації дозволяють зазначити, що реалізація міжпредметних зв'язків (спільних компонентів) під час розв'язання проблемної ситуації, міжпредметних завдань сприяють набуттю досвіду використання предметних знань, умінь та навичок, способів дій в інших предметах, збагачуючи предметний досвід учнів компонентами суміжних предметів чи інших галузей шкільної освіти, а отже, й формуванню міжпредметної компетентності.

Аналіз навчальних програм та практики свідчать про можливість комплексно використовувати предметні правові зв'язки з історією, географією, літературою. Спільні елементи когнітивної, практико-поведінкової та аксіологічної компетенцій історії та правознавства дозволяють комплексно проаналізувати правові явища, процеси, норми в минулому (вплив історичних подій на формування форми правління, встановлення причин виникнення та зникнення держав, ефективність та наслідки реалізації «сухого закону» та ін.) та сприяють формуванню обґрунтованої оцінки правових проблем сучасності (відсутність гарантій законності та їх наслідки в історії), пошуку способів їх ефективного розв'язання з урахуванням досвіду минулого.

Предметні зв'язки із географією дозволяють як диференціювати, так і інтегрувати знання та вміння: розмежувати поняття (держава та країна; галузі права та галузі; господарське право та господарство), поглибити знання щодо окремих тем (природоохоронні відносини, земельні ресурси), проаналізувати та порівняти правові явища та процеси в просторі (вплив географічного середовища на формування держави), знайти їх закономірності та ін.

Виробленню екологічного стилю мислення і поведінки та виховання громадянина демократичного суспільства через реалізацію спільних тем: охорона навколишнього середовища під час виробництва, вплив хімічних елементів на здоров'я людини сприяє використання міжпредметних зв'язків із компонентом природничої галузі -- хімією. Зв'язки із біологією допоможуть учням усвідомити найвищу соціальну цінність -- життя та здоров'я людини, сприяти формуванню вміння оцінювати наслідки діяльності людини по відношенню до навколишнього середовища.

Зв'язки із літературою посилюють правовиховний аспект (аксіологічний компонент), дозволяють емоційно сприйняти правовий матеріал, співвіднести моральні та правові норми, встановити причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ, а також правових та життєвих ситуацій. Вміння учнів складати заяви, що формується під час вивчення мови, допомагає на уроках правознавства поглибити практичний компонент навчання та збагатити вміння здатністю складати різні види документів у окремих правових та життєвих ситуаціях.

Як відомо, досвід як компонент компетентності набувається шляхом практичного використання знань та вмінь, ставлень у нових ситуаціях. У цьому контексті варто згадати інтелектуальні можливості старшокласників. Як справедливо зазначає В. Паламарчук сутнісними характеристиками інтелектуального розвитку учнів є їх академічні досягнення і рівень розвитку інтелектуальних умінь, а в старшому шкільному віці -- рівень адекватними методами наукового пізнання [2].

Зауважимо, що такі методи як проект, голографічний, диспут, дискусія спрямовані на результат та дозволяють різнобічно розглянути проблему. Аналіз та розв'язання проблеми за допомогою міжпредметних зв'язків сприяють поглибленню предметних знань та розвивають уміння, збагачують предмет навчальними прийомами. Нерідко в навчальній практиці міжпредметні зв'язки використовують в інтегрованих та бінарних уроках.

Застосування зв'язків із предметами математичної галузі, які не мають міжпредметного кола проблем у навчальних програмах із правознавством, потребують переважно використання методичного аспекту, зокрема методів аналогія, моделювання, експеримент, графічний тощо.

Узагальнюючи сказане, необхідно зазначити умови реалізації міжпредметних зв'язків із правознавства: 1) доцільність та логічність (навчальний досвід інших предметів має сприяти процесу пізнання, а саме актуалізувати знання, збагачувати когнітивний компонент, систематизувати чи узагальнювати та ін.); 2)спільність проблем, що підіймаються; 3) комплексність розгляду проблеми різними предметами (зокрема використання навчального досвіду з історії, географії, мови та літератури); 4) оперування пізнавальними методами (абстрагування, моделювання, аналогія, узагальнення та ін.) та використання методів різнобічного розгляду проблеми (диспут, дискусія, проект та ін.); 5) актуалізація життєвого досвіду учнів.

Нижче наводимо приклади реалізації міжпредметних зв'язків на основі проаналізованих навчальних програм для загальноосвітніх шкіл [11] (табл. 1).

Таблиця 1 Реалізація міжпредметних зв'язків за матеріалами навчальних програм

Тема з правознавства	Методи та прийоми	Приклади завдань / Запитань
Історія
Державний лад	Складання схем, таблиць, діаграм. Метод «прес», прийом «незакінчені речення»	Франція одна з європейська країна, яка найчастіше змінювала форми правління. Охарактеризуйте їх. Поясніть як відбувався цей процес в історії. Що лежить в основі таких змін? У чому цінність досвіду змін форм правління держави? Німеччина федеративна держава. По-різному відбувався процес утворення держави спочатку Священної римської імперії в Х ст., потім Німецької імперії в другій половині ХІХ ст. та ФРН в ХХ ст. Згадайте, які держави існували на території Священної Римської імперії, яким способом утворилась єдина держава? Чому вона розпалась? Які способи утворення Німецької імперії та об'єднаної ФРН? Чи однакові ці способи? Що впливає на міцність територіального устрою, чому? У чому цінність досвіду виникнення держав?
Правопорушення та юридична відповідальність	Обговорення у колі, робота в групах Метод «проекту»	Які правопорушення були скоєні під час революції 1905-1907 рр.? Чому? Хто брав участь у подіях, які вимоги висували повсталі? Як діяла влада? Які правові наслідки мала революція? Чи була революція неминучою? Які потрібні гарантії для забезпечення правопорядку?
Органи державної влади та місцевого самоврядування	Метод «прес».	Які назви мають парламенти в різних державах cвіту? Назвіть усіх Президентів України в послідовності та строках їх перебування на посаді. Які політичні та правові наслідки для держави мало розширення повноважень Президента? Назвіть переваги та недоліки різних форм правління.
Географія
Історичний процес виникнення держав	Порівняння понять, складання таблиці	Поясніть відмінності між державою, країною, колонією. Наведіть приклади понять. На прикладі декількох країн назвіть причини виникнення держави (наприклад, створення іригаційних систем (Єгипет), виникнення письма (майя), виникнення християнства (УкраїнаРусь)...)
Форми держави	Аналіз карти, вплив природно-географічних чинників на формування форми держави Спростування хибного твердження, пояснення протиріччя. Метод «проекту»	Швейцарія офіційна назва швейцарська конфедерація, але фактично це федеративна держава. Поясніть протиріччя. Який національний склад сучасної Німеччини? Що відмінного між федеративним устроєм Індії, Німеччини, США? Складіть діаграми національного складу названих держав. Тенденції зміни форми правління від середньовіччя до сучасності свідчать про перехід держав із монархічної форми правління до республіканської. Чи згодні ви з принципом «монархії в минулому»? Чому?
Екологічне право	Дослідницька робота. Проект. Робота в групах	Діяльність людини протягом багатьох століть змінювала природний світ. У результаті чого змінилася флора і фауна. Держава на законодавчому рівні створює умови для раціонального природокористування (Червона книга України). Що ви як неповнолітні можете зробити для збереження навколишнього середовища? Які права та обов'язки в сфері екології маєте? Дослідіть найбільші екологічні проблеми, зокрема природокористування у вашому місті, складіть проект їх подолання. Що можете зробити ви в цьому проекті, враховуючи ваші правові можливості?
Система права	Складання таблиці. Актуалізація опорних знань та вмінь, встановлення відповідностей	Визначення галузь, класифікація галузей народного господарства та галузей правознавства. Встановіть відповідність у питанні правового регулювання між галузями права та прикладами ситуацій із галузей народного господарства.
Земельне право	Метод «прес»	У правознавстві серед обов'язків землекористувачів є вимога підвищувати родючість ґрунтів та підвищувати інші корисні властивості землі. Яким чином можна підвищити родючість ґрунтів? Дайте правову оцінку ситуації, коли на земельній ділянці господарі борються з зіллям шляхом підпалу рослин значною площею? Як можливо раціонально використати зілля? Що може зробити держава? Що можна порадити господарям? Чи впливає строк оренди землі на якість землекористування, як саме?
Українська мова
Конституційне право	Виправлення помилок. Вправа для перевірки правильності вживання правових понять	Проаналізуйте газетну статтю про внесення змін в конституційне законодавство, виправте помилки в тексті, якщо вони є. Прослідкуйте, чи правильно вжиті слова в тексті.
	Написання есе	Напишіть есе «мої кроки як депутата міської ради»
Трудове право	Складання і розігрування правової ситуації	Складіть орієнтований перелік запитань на співбесіді під час працевлаштування. Розіграйте правову ситуацію під час співбесіди
Цивільне право	Написання доручення, заяви	Написання доручення на отримання стипендії, матеріальних цінностей тощо.
Українська література
Цивільне право	Аналіз правової ситуації на матеріалах твору	Чому Мартину Борулі не вдалося поновити своє правове становище, повернути дворянський титул? Чи можна було б відновити свій правовий стан головному герою за сучасним законодавством? Що можна сьогодні порадити особам, що опинилися в подібних ситуаціях, які правові шляхи захисту цивільних прав? ...

Страница:

•  1 
•  2 

статья "Можливості навчальних програм для реалізації міжпредметних зв’язків на уроках правознавства" скачать

Подобные документы

• Аналіз навчальних програм хіміко-біологічних дисциплін у контексті формування фахової компетентності майбутніх медичних сестер на основі міжпредметних зв’язків

  Сутність структурно-логічної схеми реалізації професійної спрямованості вивчення хіміко-біологічних дисциплін майбутніми медичними сестрами. Вивчення навчальних планів та програм з хіміко-біологічних дисциплін з метою виявлення міжпредметних зв’язків.
  
  статья [112,0 K], добавлен 31.08.2017
  

• Інтеграція міжпредметних зв’язків при вивченні мови програмування Pascal

  Поняття міжпредметних зв’язків у навчальному процесі. Важливість застосування нових інформаційних технологій в сучасній школі. Приклади використання мови програмування Pascal на уроках математики. Розробка програм для спрощення обрахунку задач з фізики.
  
  курсовая работа [286,7 K], добавлен 12.05.2012
  

• Впровадження міжпредметних зв’язків при підготовці трактористів-машиністів

  Роль міжпредметних зв’язків у навчальному процесі професійної школи. Методологічні вимоги до здійснення міжпредметних зв’язків. Сутність поняття "міжпредметні зв’язки" та їх функції. Перевірка ефективності методики посилення міжпредметних зв’язків.
  
  дипломная работа [319,2 K], добавлен 29.09.2010
  

• Навчальні ігри на уроках біології як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів

  Методичні основи викладання біології в школі. Нетрадиційні підходи до організації навчання. Методи стимулювання й мотивації навчально-пізнавальної діяльності школярів. Класифікація нетрадиційних форм. Доцільність використання навчальних ігор на уроці.
  
  курсовая работа [72,6 K], добавлен 20.04.2017
  

• Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів

  Розгляд сутності понять "навчально-пізнавальна діяльність учнів", "активізація навчально-пізнавальної діяльності школярів". Обґрунтування ролі гри в активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Дослідження ставлення молодших школярів до предметів.
  
  курсовая работа [3,2 M], добавлен 10.04.2019
  

• Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

  Моніторинг якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом. Рівень сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики. Карти для учнів і вчителя за результатами діагностування.
  
  реферат [20,8 K], добавлен 19.02.2009
  

• Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

  Теоретичні аспекти контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства. Об’єкти, функції і види контролю та оцінювання навчальних досягнень. Методика проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства.
  
  дипломная работа [364,7 K], добавлен 29.09.2009
  

• Творчий підхід до вивчення математики

  Методика формування творчої особистості при вивченні математики. Роль гри та нестандартних уроків у підвищенні інтересу учнів до вивчення математики. Реалізація міжпредметних зв'язків на уроках математики. Незвичайні творчі вправи до уроків математики.
  
  практическая работа [38,7 K], добавлен 29.07.2010
  

• Система роботи з розвитку зв'язного мовлення учнів на уроках української мови (5-12 клас)

  Дослідження системи робіт навчально-мовленнєвої діяльності учнів 6-х класів середньої школи на уроках української мови. Вплив мовленнєво-ігрової діяльності на розвиток комунікативних умінь та навичок. Особливості розвитку усного та писемного мовлення.
  
  дипломная работа [117,5 K], добавлен 28.11.2010
  

• Самостійна робота учнів професійно-технічних навчальних закладів

  Сутність, структура та організація самостійної роботи учнів, як засобу розвитку пізнавальної активності і творчого мислення учнів ПТНЗ. Дослідження організації самостійної роботи учнів будівельного профілю як засіб формування кваліфікованого робітника.
  
  курсовая работа [116,8 K], добавлен 02.10.2014
  

• Використання навчальних комп’ютерних ігор в процесі вивчення математики в початковій школі

  Гра як форма навчання у початковій школі. Особливості використання ігрової форми на уроках математики. Використання комп’ютерної техніки у процесі навчання молодших школярів. Опис навчальних ігрових програм. Результати експериментального дослідження.
  
  дипломная работа [270,7 K], добавлен 13.07.2009
  

• Застосування педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальному процесі

  Педагогічні технології: проблеми, пошуки, перспективи впровадження. Умови впровадження педагогічної технології реалізації міжпредметних зв'язків у навчальний процес. Пошуки нових підходів та їх впровадження. Проблеми структури педагогічної технології.
  
  курсовая работа [1,7 M], добавлен 24.10.2010
  

• Оптимізація міжпредметних зв'язків, як умова підвищення ефективності процесу загальнотехнічної підготовки

  Взаємозв'язок загальнотехнічних предметів із загальноосвітніми і спеціальними при підготовці робочих складних видів праці. Реалізація міжпредметних зв'язків між загальноосвітніми і загальнотехнічними предметами (на прикладі математики і креслення).
  
  курсовая работа [31,3 K], добавлен 18.10.2010
  

• Ефективні методи та прийоми перевірки знань учнів

  Психолого-педагогічні засади контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, види методів. Організація контролю навчальних досягнень та перевірка ефективності формування знань у школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 10.11.2014
  

• Активізація пізнавальної діяльності на уроках української літератури

  Сутність та актуальність особистісно орієнтованого підходу в навчально-виховному процесі. Активізація пізнавальної та розумової діяльності учнів на уроках української мови та літератури. Застосування цікавих матеріалів з мовознавства та лексикології.
  
  контрольная работа [101,2 K], добавлен 23.06.2009
  

• Форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроці інформатики

  Характеристика головних форм організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики в сучасній школі: поняття, класифікація, різновиди, відмінності. Застосування інтерактивних методик на уроках інформатики. Інші форми організації навчального процесу.
  
  курсовая работа [29,5 K], добавлен 19.06.2011
  

• Формування предметної компетентності в позакласній роботі з географії

  Знайомство з методикою проведення тижня географії як одного із ефективних засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності. Загальна характеристика напрямів реалізації проблеми формування пізнавальних інтересів учнів у процесі позакласної роботи.
  
  статья [118,8 K], добавлен 06.09.2017
  

• Активізація навчально-пізнавальної діяльності на уроках алгебри

  Психолого-педагогічні основи активізації пізнавальної діяльності учнів, форми, методи і засоби розвитку інтелектуальних умінь. Формування творчої активності і мислення при вивченні математики, застосування інтерактивних технологій на уроці алгебри.
  
  курсовая работа [55,9 K], добавлен 24.01.2011
  

• Засоби активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках біології в школі

  Викладання біології у старших класах. Забезпечення максимально можливої адекватності учбово-пізнавальної діяльності характеру практичних завдань. Використання мультимедійних презентацій на уроках біології. Засоби активізації пізнавальної діяльності.
  
  дипломная работа [2,7 M], добавлен 07.12.2014
  

• Міжпредметні зв'язки та їх роль у викладанні географії

  Доцільність міжпредметних зв'язків на всіх етапах навчання географії. Функції міжпредметних зв'язків, їх види у змісті навчання географії. Міжпредметні зв’язки з біологією та іншими предметами природничого циклу та розв’язання математичних задач.
  
  реферат [21,3 K], добавлен 11.05.2009
  

Другие документы, подобные "Можливості навчальних програм для реалізації міжпредметних зв’язків на уроках правознавства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам