Концептуальна цілісна синергетична модель психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти

• the development of techniques for managing interaction in the organization of adult learning process, which reflects the properties of self-organization as well as changes in educational needs, that enable to implement personal and professional-oriented adult education in modern conditions.

We have chosen the principles of synergetics as the basis of the conceptual holistic model of psychological and pedagogical training of professional judges in the system of judicial education. It should be noted that it is the synergetic ejfect that Canadian leaders of judicial education use to explain the effectiveness of the implementation of the "Ten Principles of the Social Context of Judicial Education" that became mandatory and that are currently used as a model for preserving and integrating the social context of judicial education in all forms of judges' professional training.

The affiliation of psychological and pedagogical training of professional judges in the system of judicial education to the class of self-organized dynamic synergetic systems is explained by:

1). the principle of structural-functional analogies;

2). the principle of separation of information communications within the system;

3). the principle of feedback.

The implementation of the conceptual model of psychological and pedagogical training of professional judges in the system of Ukrainian judicial education on the basis of multichannel interaction of all its subjects involves the following stages: Stage I - cognitive and motivational stage; Stage ІІ - diagnostic-and-target stage; III stage - steering-anddefining stage; IV stage - stage of correction and optimizing; Stage V - stage of summarizing.

The effectiveness of using the conceptual holistic synergetic model of psychological and pedagogical training of professional judges in the system of judicial education is ensured, firstly, by the fact that educational objects of various levels (from the level of the judge of the first instance to the macro level - the judges of the Supreme Court) can be considered from the positions manocentric, axiological, acmeological, andragogical and synergistic approaches; and secondly, social-educational systems have the following characteristics of behavior, such as: variability (dynamism); contradiction; tendency to change characteristics; the propensity of the environment (social context), which predetermine the choice of the method of their research.

These approaches, as well as fundamental researches in the theory and methods of professional education, revealing the general laws of the development of its systems, are also significant for the professional training of judges and formed the basis for the selection of a number of specific laws of a coherent synergetic model ofpsychological and pedagogical training of professional judges in the system of judicial education and interrelations with the principles that support them, which contributes to the success of psychological and pedagogical training of professional judges. The conceptual integral synergetic model ofpsychological and pedagogical training of professional judges in the system of judicial education as a connection of concepts, regularities, stages and components of the model is presented.

Conclusions of the research. Ambiguous dependence of the quantities is observed in any process, because in order to change the state of the object (integrity), time (response time) is always required, and the reaction of the object lags behind its causes (reformation of the judiciary system). The determination of the rank parameters in the aspect of the research will allow to construct a mathematical model of this process in the future. In these terms it is possible to say that the environment has a powerful influence on the integrity of the judge, but these influences are ambiguous. This is proved by the extrapolation of the geocivilizational reproduction cycle energy macromodel of the system of sustainable development.

Постановка проблеми в загальному вигляді та її зв'язок із важливими науковими чи практичними завданнями

Віртуальність та константність утворюють категоріальну опозицію, тобто є філософськими категоріями, які визначаються стосовно одна одної, аналогічно до такої категоріальної опозиції, як «форма-зміст». Віртуальна реальність може породити іншу таку саму, але наступного рівня, ставши стосовно неї константною реальністю. При цьому константна реальність першого рівня може «згорнутися», ставши віртуальним об'єктом нової константної реальності. Онтологічно немає обмежень на кількість рівнів ієрархії реальностей, але психологічно, тобто стосовно конкретної людини, актуально функціонують лише дві реальності n-го рівня - константна та віртуальна [13, с. 157].

З перетворенням на провідну настанову інфосоціуму (креативного суспільства) освіта та наука втрачають самодостатність власних антропологічних інтерпретацій. Їх традиційні інтерпретації не здатні повною мірою схопити освіту водночас як у всій повноті її особистісних смислів, так і в контексті соціального виміру - ці виміри описують плюральність контекстів існування феномену освіти, а не цілісність елементів єдиної системи. Проте таку інтерпретацію може надати синергетика, виходячи з опису систем, в яких ціле може набувати властивостей, яких не має жоден з його елементів [8], а також з точки зору інтерпретації динаміки нелінійних соціальних систем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв'язання цієї проблеми і на які спирається автор

Однією із методологічних настанов синергетики є та, що «хоча вибір у точці біфуркації (взагалі, в особливій точці) є випадковим, здійснюється він з даного набору можливостей, які визначаються характерними для даного середовища аттракторами (стан, в якому «притягуються» траєкторії руху у фазовому просторі). Окрім того, сама наявність вибору з двох або декількох визначених (але не будь-яких) можливостей вже характеризує середовище, в якому відбувається самоорганізація як цілісність» [7]. Таким чином синергетика може застосовуватися для пояснення умов існування освіти при підвищеній кількості аттракторів та вияву набору можливостей у точках біфуркації на користь становлення та створення тих чи інших освітніх процесів.

У разі припущення помилки людина отримує власний досвід, знання, вдосконалює шляхи реалізації запланованого. К. Мацусіта зазначає, що «враховуючи свої слабкості, ви можете відшукати найкращий шлях для докладання зусиль» [12, с. 91]. Наполегливість, цілеспрямованість, прагнення уникнути помилок передбачають внутрішню настанову людини на постійне самовдосконалення та самореалізацію.

Припущення помилки в контексті синергетичної парадигми можна тлумачити як набуття системою (суб'єктом навчання) стану динамічного хаосу. Хаос (втрата рівноваги, динамічної стійкості) відіграє конструктивну роль в освітньому процесі, адже стверджує необхідність боротьби варіативностей, наполегливості в навчанні, зусиль у набутті знань, вибору стратегій, в результаті яких постає інше цілісне, дисипативне, впорядковане уявлення про дійсність. Учень розглядається як система, що невпинно розвивається, вдосконалюється, здійснює обрання власного вектору з варіативного буття, багатофакторного середовища. Таке становлення особистості можливе та дійсне внаслідок відкритості, дисипативності, набуття творчої енергії.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття

Одним з дієвих методів підвищення надійності відповідальних об'єктів є структурне резервування - введення додаткових резервних елементів структури, які при абсолютній надійності елементів вихідної системи не є функціонально необхідними [14]. Моделювання життєвого циклу (ЖЦ) таких об'єктів найзручніше здійснювати за допомогою методів марківського аналізу, що використовують діаграму станів і переходів і моделюють аспекти надійності поведінки системи в часі.

На жаль, інші методи аналізу надійності складних відкритих систем не завжди дозволяють врахувати складні стратегії саморозвитку [9]. Марківська система розглядається як набір елементів, кожен з яких може існувати тільки в одному з двох станів: непрацездатному або працездатному. Структурний аналіз марківських систем ґрунтується на тому припущенні, що система в цілому може існувати в різних станах, кожний з яких визначається специфічною комбінацією працездатного і непрацездатного станів її елементів [2, 21]. У випадковий момент відновлення або відмови хоча б одного елемента вся система може перейти з одного стану в наступний за часом. Найважливішим компонентом такого аналізу є прогноз розвитку/пошкоджень структури.

Формулювання цілей статті (постановка завдання)

Розкрити сутність концептуальної цілісної синергетичної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Існує багато видів марківських моделей, частина яких найбільш підходить для прогнозування і оцінки надійності біосоціальних синергетичних систем. Зокрема, саме для таких цілей створювалася емпірико-статистична (ЕС) модель, робота якої побудована на безпосередній оцінці ушкоджень, що сталися в об'єкта при його пілотних випробуваннях [3]. Володіючи великим «практичним досвідом» з елементного прогнозування, така модель, на жаль, не може оцінити поточний стан системи у цілому, тим більше, ідентифікувати його відмови.

Напівмарківські (НМ) моделі створені для моделювання дискретних об'єктів в безперервному часі [15], однак для їх навчання необхідна інформація, отримана при практичних випробуваннях системи моделювання, що не завжди зручно, особливо на етапі проектування об'єкта. І, нарешті, морфологічні (МО) марківські моделі застосовні для ідентифікації станів складних систем, але малопридатні для моделювання життєвого циклу (ЖЦ) реальних об'єктів [2]. Таким чином, марківські моделі є універсальним засобом для вивчення і прогнозування багатьох динамічних процесів. Однак реальне застосування цього засобу в багатьох випадках обмежується відсутністю інформації про поведінкові тенденції в розвитку відповідних динамічних систем, а також дієвих і, головне, методів ідентифікації і інтегральної оцінки надійності пропонованих організаційних рішень, необхідних як при проектуванні, так і при управлінні складними системами.

Використання ентропії для оцінки та порівняння складних динамічних систем, «поведінка» яких має ознаки стохастичності, набуває все більшого поширення. Використання ентропії дає можливість при діагностиці оцінити стан системи одним числом, що грає в багатьох випадках головну роль, наприклад, при необхідності швидкого підбору варіантів конструювання навчальних планів або варіанту структурної перебудови системи в управлінні [16]. Відтак, вирішення проблеми інформаційної підтримки прогнозування структурної надійності складних динамічних систем полягає у комплексному застосуванні марківських моделей різних типів для моделювання їх життєвого циклу. Така система підтримки прийняття рішень здатна ефективно функціонувати при структурному управлінні.

Теоретико-методологічні засади моделювання складних відкритих систем, їх філософське осмислення та узагальнення дозволили визначити теоретичні аспекти моделей психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти України і Канади і дали підстави для характеристики концептуальної цілісної синергетичної моделі цієї підготовки.

Змістовно концептуальна цілісна синергетична модель психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти об'єднує такі основні процеси: постановка цілей, планування, навчання, управління, коригування.

В аспекті нашого дослідження означене моделювання ґрунтується на багатоканальній взаємодії всіх суб'єктів психолого-педагогічної підготовки професійних суддів та містить взаємозв'язані динамічні умови-ресурси її реалізації:

*пізнання суддею власної особистості як інструменту рефлексивного керування поведінкою і діяльністю інших;

*пізнання суті й особливостей педагогічної діяльності суддями-викладачами; *освоєння технік управління взаємодією при організації навчального процесу дорослих, які віддзеркалюють властивості самоорганізації, відображають зміни освітніх потреб, що дозволяє здійснювати особистісне і професійно-орієнтоване навчання дорослих у сучасних умовах.

Підґрунтям концептуальної цілісної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти нами було обрано принципи синергетики. Зауважимо, що саме синергетичним ефектом канадські керівники суддівської освіти [20, с. 40] пояснюють ефективність реалізації «Десяти принципів соціального контексту суддівської освіти», які стали обов'язковими, і наразі вони виступають в якості моделі для збереження та інтеграції соціального контексту такої освіти в усіх формах професійної підготовки суддів.

Належність психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти до класу динамічних синергетичних систем, що самоорганізовуються, пояснюється:

а) принципом структурно-функціональних аналогій [5, с. 67];

б) принципом виокремлення інформаційних зв'язків усередині системи [10];

в) принципом зворотного зв'язку [19, с. 329].

Основною ідеєю зворотного зв'язку - ключового поняття, що характеризує функціонування та розвиток систем управління в живій природі, суспільстві, техніці, як вже було доведено нами, - є використання відхилення системи (об'єкта) від певного стану з метою створення управляючої дії [19, с. 329].

Поняття концепція (від лат. “conceptio ” - розуміння, система) - певний спосіб розуміння (трактування) якого-небудь предмета, явища або процесу; основна точка зору на предмет; провідна ідея, провідний задум, конструктивний принцип у багатьох видах діяльності. Концепт (лат. “conceptus” - думка) - зміст поняття, його смислова наповненість у відверненні від конкретно-мовної форми його вияву (наприклад, смислове значення імені Місяць - природний супутник Землі); подія, а “події - це не поняття. Приписувана їм суперечність (маніфестуючи в понятті) є якраз результатом їх несумісності, а не навпаки” [6, с. 205]. Визначення „концепту”, як пише А.В. Семенова [17], за пропонував перекладач книги Ж. Делеза та Ф. Гваттарі “Що таке філософія?”, зрозумівши, що термін “поняття” не цілком відповідає сутності філософії цих авторів. “Концепт - спосіб подолання образів (асоціативних ідей) і абстракцій (впорядкованих ідей), щоб дістатися до ментальних об'єктів, які характеризуються як реальні істоти” [6, с. 205]. Створення концепту, на думку науковців [6, 17], не може зводитися тільки до: 1) спостереження (оскільки споглядання похідні по відношенню до концепту творчості); 2) рефлексії, яка властива не тільки навчанню; 3) комунікації (оскільки вона проводить тільки консенсус, а не концепт). Сказане підтверджує вислів Ф. Бекона: “... Відкриття нових речей необхідно шукати від світла природи, а не від темряви старовини” [4, с. 65]. У посткласичній методології концепти також розглядаються з позиції своєї функціональної завантаженості всередині наукового знання та як системоутворювальні елементи концепції як особливої форми організації дисциплінарного (наукового) знання взагалі [17]. Певним чином впорядкований та ієрархизований мінімум концепту утворює концептуальну систему (схему), а знаходження необхідних концептів і встановлення зв'язків між ними утворює суть концептуалізації.

Концептуальні моделі мають справу з теоретичними структурами і можуть не мати аналога в реальному світі. Типовими концептуальними системами є системи наук, такі, як неевклідової геометрії, економічна теорія, загальна теорія відносності або теорія організації тощо [11]. В практиці управління до концептуальних можна віднести системи планів, обліку, класифікацію варіантів політики і процедур ухвалення рішень.

Віддзеркаленням концепцій на практиці є емпіричні системи - конкретні системи, що складаються з людей, матеріалів, машин, енергетичних ресурсів тощо; до них також належать інформаційні системи. У широкому значенні під концептуальною розуміють змістовну модель, що базується на певній концепції або точці зору. Концептом є змістовна модель, при формулюванні якої використовуються теоретичні концепти і конструкти даної предметної галузі знання [17]. Формулювання концепта нерідко є досягненням певного рівня абстрагування на шляху від попереднього опису об'єкта до його формальної моделі. Такі моделі реалізуються або у суто вербальній формі, або в змішаному вербально-візуальному уявленні [1]. Модель-концепт функціонує у середині сформованої концептуальної системи у режимі розуміння-пояснення, займає своє чітко позначене й обґрунтоване місце на тому або іншому її рівні. В цьому значенні вона володіє певною онтологічною “наповненістю ”. Моделі-концепти підлягають “розгортанню” в систему, що забезпечує (в ідеалі) їх “виведення” на емпіричний рівень дослідження.

Таким чином, моделі-концепти визначають допустимий спектр різних шляхів динаміки системи, обмежений пізнавальною моделлю і можливостями засобів, що маніфестують концепт - синонімічним і антонімічним рядом, ключовим або тематичним [18]. Концептуальна модель психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти пояснюється відповідними механізмами, що розкривають її сутність та передбачають визначення ціннісних, цільових та змістовних концептів (розуміння людських відносин; оволодіння судовими методами; екологічний та управлінський аналіз).

Реалізація концептуальної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти України на ґрунті багатоканальної взаємодії всіх її суб'єктів передбачає наступні етапи:

I етап - когнітивно-мотиваційний - підготовка викладачів до опанування педагогічними техніками: вміння керувати собою (емоціями, використовувати елементи акторської і режисерської майстерності у викладацькій діяльності; володіння культурою і технікою мови і мовлення, тощо); вміння взаємодіяти з іншими (умінь педагогічного спілкування, комунікативного впливу; навичок створення сприятливого освітнього середовища співробітництва і взаємоповаги на морально-гуманістичній основі); прийняття різноманіття індивідуально-особистісних особливостей суб'єктів суддівської освіти, вивчення соціального контексту;

II етап - діагностико-цільовий - проведення психолого-педагогічної діагностики суддів з метою виокремлення труднощів, визначення ресурсів і допомоги у використанні знань про себе для саморозвитку, тощо;

III етап - спрямовуюче-визначаючий - раціональна побудова багатоканальної взаємодії всіх суб'єктів психолого-педагогічної підготовки суддів (вибір адекватних форм та методів навчання дорослих (моделювання освітніх траєкторій);

IV етап - коректуюче-оптимізовуючий - впровадження відповідних дисциплін, створення банку курсів навчання, залучення зовнішніх інформаційних ресурсів, внесення організаційних і змістовних змін у процес навчання (багатоаспектність і міжпредметна спрямованість їх застосування, прогнозування і психолого-педагогічний супровід особистісно-професійного самовдосконалення судді);

V етап - узагальнюючий - узагальнення цілеспрямованої діяльності щодо застосування цілісної синергетичної концептуальної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів всіма суб'єктами суддівської освіти (рефлексія, аналіз одержаних результатів тощо).

Зауважимо, що у системі канадської суддівської освіти існує аналогічна розробка програм психолого-педагогічної підготовки з урахуванням соціального контексту, яка складається з п'яти етапів і називається «п'ятиступінчатою»:

1). курс розвитку навичок триває три дні, серед основних також вивчаються інструкції з методів навчання дорослих;

2). проектування і розробка учасниками суддів соціального контексту суддівської освіти (програма для їх власного суду, включаючи використання оцінки потреб та консультативний комітет);

3). презентація проекту програми іншим учасникам другого етапу SCEP і обговорення зі зворотним зв'язком;

4). представлення програми або семінару для колег в місцевих судах (програми щодо вивчення питань бідності, грамотності, корінні проблеми, інвалідності, насильства);

5). звіт, що містить зворотний зв 'язок від програми разом з оцінкою процесу і пропозиціями щодо поліпшення програми.

Як легко побачити, всі етапи схожі один з одним.

На нашу думку, ефективність використання концептуальної цілісної синергетичної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти забезпечується, по-перше, тим, що освітні об'єкти різного рівня (починаючи з рівня судді першої інстанції і закінчуючи макрорівнем - суддями Верховного Суду) можна розглядати з позицій людиноцентричного, аксіологічного, акмеологічного, андрагогічного та синергетичного підходів; по-друге, соціально-освітні системи мають такі характеристики поведінки, як: мінливість (динамічність); суперечність; тенденція до зміни характеристик; схильність дії навколишнього середовища (соціальний контекст), що зумовлюють вибір методу їх дослідження.

Дані підходи, а також фундаментальні дослідження теорії і методики професійної освіти, що виявляють загальні закономірності розвитку її систем, є значущими і для професійної підготовки суддів. Вони виступили основою виокремлення низки специфічних закономірностей цілісної синергетичної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти і взаємозв'язаних з ними принципів, опора на які сприяють її успішності. Виокремлені закономірності (табл. 1) мають характер статистичного твердження та залежатимуть від системоутворювального чинника - соціального контексту підготовки суддів. Вони виявляють собою необхідний, сутнісний, постійно повторюваний взаємозв'язок явищ реального світу та обумовлені описаними вище підходами.

Теоретико-методологічна основа (підходи, закономірності і принципи) визначає успішність застосування концептуальної цілісної синергетичної моделі психологопедагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти і є опорою його практичної реалізації. Дані закономірності обумовлюють низку принципів, які наведені в табл. 1.

Таблиця 1

Закономірності, підходи і принципи застосування концептуальної цілісної синергетичної моделі психолого-педагогічної підготовки професійних суддів у системі суддівської освіти

Подобные документы

• Особистісно-орієнтовані засади психологічної підготовки майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти

  Сучасний стан та перспективи особистісно-орієнтованого підходу до психологічної підготовки майбутніх психологів в умовах "нової повсякденності". Особливості навчання майбутніх психологів у системі післядипломної педагогічної освіти: андрагогічний підхід.
  
  дипломная работа [41,4 K], добавлен 24.04.2017
  

• Модель організації профільної та допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти

  Досвід профільної диференціації навчання в зарубіжних країнах. Профільна загальноосвітня підготовка в системі початкової та середньої професійної освіти. Основні етапи її модернізації. Апробація моделі допрофільної підготовки в системі гімназійної освіти.
  
  дипломная работа [225,9 K], добавлен 19.09.2011
  

• Психолого-педагогічні умови підготовки керівника хору в системі вищої музично-педагогічної освіти

  Ретроспектива становлення професії керівника хору. Проблеми теорії та практики фахової підготовки майбутнього керівника хору. Усвідомлення студентами моделі професійної діяльності. Прийоми звуковедення під час співу та диригування. Стиль хорового викладу.
  
  дипломная работа [749,8 K], добавлен 19.10.2013
  

• Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз)

  Порівняльний аналіз систем розвитку педагогічної освіти на основі акмеологічного підходу. Використання методологічних засад акмеології для побудови системи професійної підготовки майбутніх педагогів. Теоретична, практична підготовка студентів - педагогів.
  
  автореферат [333,5 K], добавлен 27.04.2009
  

• Методичні рекомендації щодо удосконалення психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки у вищих навчальних закладах економічного профілю

  Актуальність і необхідність формування управлінської культури у студентів - майбутніх викладачів економіки в процесі психолого-педагогічної підготовки в економічному університеті. Зміст психолого-педагогічної підготовки майбутніх викладачів економіки.
  
  статья [24,4 K], добавлен 24.04.2018
  

• Дидактичні основи підготовки управлінсько-економічних кадрів у системі вищої освіти

  Навчальний процес у вищих закладах освіти: дидактичні основи та головні аспекти. Концепція підготовки управлінських кадрів у системі вищої освіти, її завдання, державні складові навчально-методичного забезпечення. Вимоги до організації праці викладача.
  
  курсовая работа [41,4 K], добавлен 20.01.2011
  

• Система освіти у Великобританії

  Історія розвитку системи освіти, вплив організації англійської системи освіти на економічний розвиток країни. Реформи освіти другої половини ХХ століття, запровадження новий принципів фінансування. Значення трудової підготовки учнів у системі освіти.
  
  реферат [24,1 K], добавлен 17.10.2010
  

• Структура професійної компетентності керівника навчального закладу у системі післядипломної педагогічної освіти

  Аналіз сутності та основних складових компетентності керівника навчального закладу. Формування етапів управлінської компетентності. Підвищення професіоналізму компетентності керівника навчального закладу в системі післядипломної педагогічної освіти.
  
  статья [28,8 K], добавлен 06.09.2017
  

• Зміст підготовки магістра за напрямом економіст

  Поняття вищої освіти, її структура та кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр. Професіограма - система вимог до людини з кожної професії, її роль у системі освіти. Педагогічні умови професійної підготовки економістів.
  
  контрольная работа [22,4 K], добавлен 25.01.2011
  

• Концептуальна модель сучасної вищої професійної освіти

  Соціально-економічні, методологічні, змістовно-процесуальні протиріччя сучасної вищої освіти, її структура та характеристика основних принципів функціонування. Модель сучасної вищої освіти: визначення профілю фахівців, вимоги та рівні їх підготовки.
  
  реферат [14,6 K], добавлен 03.06.2010
  

• Інноваційні процеси в системі освіти

  Теоретичні питання інноваційних процесів. Передовий педагогічний досвід і впровадження досягнень педагогічної науки. Різновидами передового педагогічного досвіду є новаторський і дослідницький. Приклади інновацій в системі середньої загальної освіти.
  
  курсовая работа [53,5 K], добавлен 18.01.2011
  

• Поняття педагогічної майстерності

  Педагогічна майстерність - вияв високого рівня педагогічної діяльності. Головні елементи майстерності сучасного вчителя та шляхи її формування. Особливості психолого-педагогічної підготовки майбутнього вчителя, значення прикладних знань і навчань.
  
  реферат [30,9 K], добавлен 12.02.2011
  

• Бібліотечна освіта в США

  Організація бібліотечної освіти в Сполучених Штатах Америки. Створення професійних бібліотечних товариств та організованої професійної підготовки бібліотечних працівників в першій половині XIX ст. Вимоги до бібліотечного працівника. Три рівні освіти.
  
  контрольная работа [29,9 K], добавлен 06.05.2011
  

• Технологія використання психолого-педагогічної діагностики в соціально-педагогічній роботі

  Аналіз експериментальної роботи в навчальних закладах. Сутність психолого-педагогічної діагностики. Взаємини в колективі як одна з проблем соціально-педагогічної практики. Діагностика фізичного, психічного, соціального та духовного розвитку учнів.
  
  курсовая работа [56,4 K], добавлен 06.12.2010
  

• Місце трудової підготовки школярів у системі народної освіти

  Роль і значення праці в гармонійному розвитку особистості. Історія виникнення та становлення трудового навчання як загальноосвітнього предмета у нашій державі. Суть теорії трудової підготовки. Короткий огляд стану трудової підготовки в зарубіжних країнах.
  
  курсовая работа [37,2 K], добавлен 14.10.2010
  

• Дидактичні умови використання методів мистецької освіти в процесі педагогічної практики майбутніх вчителів музики

  Теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми оптимізації методичної підготовки майбутніх вчителів музики у вищому навчальному закладі. Особливості експериментальної методики впровадження нових методів процесу підготовки майбутнього вчителя музики.
  
  курсовая работа [1,9 M], добавлен 21.06.2011
  

• Післядипломна освіта вчителів початкових класів у структурі неперервної освіти України

  Аналіз ролі післядипломної педагогічної освіти. Визначення мети, завдань і функцій вітчизняної післядипломної педагогічної освіти. Характеристика особливостей функціонування післядипломної освіти вчителів початкових класів в Україні на сучасному етапі.
  
  статья [22,0 K], добавлен 18.08.2017
  

• Структура вищої освіти в Україні. Національна доктрина розвитку освіти України у ХХІ ст.

  Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.
  
  реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011
  

• Педагогічний аспект формування інформаційної компетентності майбутніх учителів

  Сутність педагогічної компетентності для майбутніх педагогів. Використання інформаційно-комп'ютерних технологій у школі, їх переваги над традиційними системами навчання. Нові вимоги до професійних якостей і рівня підготовки вчителів початкових класів.
  
  курсовая работа [233,6 K], добавлен 30.06.2014
  

• Аналіз існуючих систем автоматизованого проектування та моделювання одягу в системі професійної підготовки вчителів

  Аналіз змісту навчання програмного та технічного забезпечення систем автоматизованого проектування одягу в системі професійної підготовки фахівців з технологічної освіти. Рекомендації щодо вибору системи САПР для вивчення майбутніми вчителями технологій.
  
  статья [17,1 K], добавлен 21.03.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам