Науково-педагогічний внесок К.Г. Стеценка і Я.С. Степового у вирішення завдань музично-естетичного виховання учнівської молоді

Композитор розширює жанрові рамки своєї творчости. Крім вже згадуваних обробок революційних й народних пісень, він пише вокальні ансамблі, хори, оркеструє деякі твори та музику інших композиторів (романси «Степ», «Колискова», опера «Ноктюрн» Лисенка), створює репертуар для ансамблю бандуристів, розпочинає роботу над оперою «Невільник» (за твором Т. Шевченка).

2. Метoдика музичного виховання Я. С. Стеценко залежить від методичного забезпечення цього процесу. Спираючись на мету, визначені педагогічні умови ми пропонуємо поетапну музичного виховання Я. С. Стеценко.

Дана методика являє собою послідовну цілісну систему, представлену трьома етапами.

І етап - це збагачення життєвих і музичних вражень. Наприклад, знання казок, віршів, народних звичаїв, героїв книг тощо створює основу для проведення музичних ігор. Сприйняття художньо цінних творів збагачує слухові враження учнів, стимулює зацікавлене ставлення до музики.

ІІ етап передбачає ознайомлення учнів із способами творчих дій. Для цього пропонується порівнювати нескладні п'єси, пісні, схожі, наприклад, за ритмічними зворотами, ладовими інтонаціями, але разом з тим контрастні за настроєм.

ІІІ етап спрямовує на оволодіння способами творчих дій. Спочатку їх демонструє учитель і після спільного аналізу пісні проголошує план її виконання, аргументує доцільність того чи іншого творчого розв'язання. На прикладах відомих пісень учитель пояснює і дає відчути дітям, як поєднання одних і тих же ступенів ладу дозволяє створити музичні образи і, що характер музики залежить від сукупності засобів музичної виразності. На основі набутого досвіду учні надалі зможуть «творити» самостійно.



ВИСНОВКИ

стеценко степовий музичний естетичний

1. Аналіз наукових джерел з проблеми виховання особистості засобами музичного мистецтва у вітчизняній педагогіці кінця XIX - середини XX століття, аналіз праць О. Апраксіної, М. Бунакова, Н. Вєтлугіної, Д. Кабалевського, С. Миропольського, В. Острогорського, С. Русової, М. Свентицької, В. Сухомлинського, Л. Толстого, К. Ушинського, С. Флеріної, В. Шацької, С. Шацького та інших учених кінця XІX - середини ХХ ст. надає підстави констатувати, що в педагогічній думці активно розроблялися питання музичного виховання підростаючого покоління, досліджувався вплив музичного мистецтва на особистість, педагогічні можливості використання могутнього потенціалу музики для розвитку дитини. Учені, педагоги та композитори розглядали музичне виховання як найважливіший засіб гармонійного розвитку особистості. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів означеної проблеми. Перспективою подальших розвідок даної наукової проблеми є вивчення організації та змісту музично- естетичного виховання дітей та молоді, підготовки педагогічних кадрів до вирішення цих питань.

2. Психо - фізіологічні особливості учнівської молоді мають розвиватися у процесі інтелектуального становлення учнів, що тісно пов'язано з розвитком творчих здібностей, які передбачають не лише засвоєння інформації, а й вплив інтелектуальної ініціативи та створення чогось нового.

Суттєвими особливостями мислення учнів цих вікових категорій являється розвиток більш складних форм мислення у зв'язку із засвоєнням абстрактного матеріалу, теорій, закономірностей, загальних понять при вивченні учбових предметів природничо-наукового і гуманітарного циклів.

3. Педагогічні умови музично - естетичного виховання Я. С. Степового полягає у наступному, що у процесі навчання ставлення школярів до музичного мистецтва повинно набувати якомога більшої естетичної орієнтації. Дуже важливо, щоб кожний твір, який звучатиме на уроці, ставши для дітей важливим, залишив слід у їхніх серцях. Для цого потрібні сприятливі умови, а особливо - обережне ставлення вчителя до музичної діяльності дітей, доброзичлива увага перед тим.

Композитор розширює жанрові рамки своєї творчости. Крім вже згадуваних обробок революційних й народних пісень, він пише вокальні ансамблі, хори, оркеструє деякі твори та музику інших композиторів (романси «Степ», «Колискова», опера «Ноктюрн» Лисенка), створює репертуар для ансамблю бандуристів, розпочинає роботу над оперою «Невільник» (за твором Т. Шевченка).

4. Метoдика музичного виховання Я. Стеценко залежить від методичного забезпечення цього процесу. Спираючись на мету, визначені педагогічні умови ми пропонуємо поетапну музичного виховання Я. Стценко.

Дана методика являє собою послідовну цілісну систему, представлену трьома етапами.

І етап - це збагачення життєвих і музичних вражень. Наприклад, знання казок, віршів, народних звичаїв, героїв книг тощо створює основу для проведення музичних ігор. Сприйняття художньо цінних творів збагачує слухові враження учнів, стимулює зацікавлене ставлення до музики.

ІІ етап передбачає ознайомлення учнів із способами творчих дій. Для цього пропонується порівнювати нескладні п'єси, пісні, схожі, наприклад, за ритмічними зворотами, ладовими інтонаціями, але разом з тим контрастні за настроєм.

ІІІ етап спрямовує на оволодіння способами творчих дій. Спочатку їх демонструє учитель і після спільного аналізу пісні проголошує план її виконання, аргументує доцільність того чи іншого творчого розв'язання. На прикладах відомих пісень учитель пояснює і дає відчути дітям, як поєднання одних і тих же ступенів ладу дозволяє створити музичні образи і, що характер музики залежить від сукупності засобів музичної виразності. На основі набутого досвіду учні надалі зможуть «творити» самостійно.

Я. Стеценко все своє життя придiляв багато уваги школi, навчанню та вихованню молодi, працюючи учителем спiвiв у навчальних закладах рiзних типiв (вiд початкової школи до вузiв). Своєю працею вiн внiс неоціненний вклад у розробку методiв музично-естетичного виховання дiтей.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Амонашвили Ш. А. Психологические основы педагогики сотрудничества. Київ: Освіта, 1991. 111 с.

2. Асафьев Б. О музыкально-творческих навыках детей // Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. Москва-Ленинград, 1965. 272 с.

3. Береза Р. П. Проблеми театралізації народних свят і обрядів у контексті інтегративного підходу // Педагогіка і психологія. 1999. № 2. С. 116-120.

4. Бервецький 3., Хлебникова Л. Виховувати музичну культуру // Грані творчості: Кн. для вчителя. Київ: Рад. шк., 1989. С. 126-140.

5. Борисова О. О. Формування творчих здібностей молодших школярів у процесі музичної навчально- ігрової драматизації: Автореф. дис. канд. пед. наук: 13.00.01. - Київ, 1994. 20 с.

6. Булат Т. Якiв Степовий. Київ, 1980. С. 51.

7. Верещагіна О. Історія української музики XX ст.: Навчальний посібник для студентів музичних спеціальностей вищих навчальних закладів. Київ: Освіта України, 2008. 268 с.

8. Верховинець В. М. Теорія українського народного танцю. Київ: Муз. Україна, 1990. 124 с.

9. Ветлугина Н. Музыкальное развитие ребенка. Москва: Просвещение, 1967. 255 с.

10. Ветлугина Н. А. Художественное творчество и дети. Москва: Искусство, 1969. 270 с.

11. Ветлугина Н. А., Петрушин В. И. Современные концепции музыкального воспитания подрастающего поколения // Советская педагогика. 1978. № 1. С. 15-18.

12. Історія української музики: в 6 т. / за ред. М. М. Гордійчук. - Київ: Наукова думка, 1989. Т. 3: Кінець ХІХ ст. - початок ХХ ст. - 420 c.

13. Из истории музыкального образования. Сб.материалов и документов 1917- 1927. Москва-Ленинград: «Музыка», 1969. С.44.

14. Кияновська Л. О. Українська музична культура: навч. посібник/Львів: Тріада плюс, 2008. 344 с.

15. Козаренко О. Феномен української національної мови. Львів: НТШ. 2000. 285 с.

16. Леонтович М. Практичний курс навчання співу у середніх школах України. - Київ: Музична Україна, 1989. 134 с.

17. Михайличенко О.В. Музично-естетичне виховання дітей та молоді в Україні в другій половині XIX - на початку XX ст.: дис. доктора пед. наук: спец. 13.00.01. Суми, 2007. 397 с.

18. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті. Київ: Шкільний світ, 2001. 16 с.

19. Ольховський Ю. Нарис історії української музики. Київ: Муз. Україна, 2003. 512 с.

20. Падалка Г. М. Педагогіка мистецтва. Київ.: Освіта України, 2008. 278 с.

21. Панько Т. Диригент нової генерації // Музика. 2009. № 3 (травень - червень). С. 21.

22. Процик С. Внесок українських композиторів у теорію і практику музично-естетичного виховання школярів // Музика в школі: Збірн. Київ: Муз. Україна, 1982. Вип. 8. 72 с.

23. Сбітнєва Л.М. Музично-естетичне виховання дітей і молоді в Україні: проблеми й перспективи // Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка № 15 (226), Ч. I. 2011.

24. Степанченко Г.В. Композитор Якiв Степовий. Київ, 1974. С.37.

25. Теплов Б. М. Избранные труды: В 2-х т. Москва: Педагогика, 1985. Т. 1. 328 с.

26. Федотов Є. Кирило Григорович Стеценко -- педагог. Київ,1977. С.4.

27. Шацкая В. Н. Музыка в школе. Художественное воспитание средствами музыкального искусства. Москва: Изд-во Акад. пед. наук РСФСР, 1950. 176 с.

28. Яворский Б. Л. Избранные труды/Под общ. ред. Д. Д. Шостаковича. - Москва: Сов. композитор, 1987. 366 с.



ДОДАТКИ

Урок № 1. Я ЛЮБЛЮ СВОЮ КРАЇНУ - УКРАЇНУ!

Мета:

* навчити учнів, що таке народна пісня; чим вона відрізняється від авторської; які характерні особливості притаманні народній пісні.

* розвивати вокально-хорові навички, слухацькі здібності.

* виховувати повагу до народної пісні, творчості композиторів, любов до рідного краю..

Музичний матеріал: українська нар. пісня "Повішу я колисочку", К.Стеценко "Вечірня пісня"

муз. М.Ведмедаря, сл. Н.Рубальської "Добрий день, матусю-Україно!"

Елемент інтеграції: О.Мартинчук "Українська колискова", С.Васильківський "Захід сонця над озером".

Тип уроку: введення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, ноти,фонохрестоматія, програвач, ілюстрації, портрети композиторів, підручники.

ХІД УРОКУ

Учні входять до класу під музичний супровід

(М.Ведмедарь "Добрий день, матусю-Україно!")

1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Музичне вітання.

2. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Дзвоник знову запросив нас на урок, щоби продовжити знайо-митися з чарівним світом музики. На уроках музичного мистецтва у 1-му, 2-му й 3-му класах ми дізнавалися про світ музичних творів, про музичну мову й розвиток музики. Цього навчального року на нас знову очікують цікаві музичні пригоди.

3. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Цього року ми будемо мандрувати світом народної та професійної музики. І вже сьогодні на нас чекають музичні стежки України. А невдовзі ми завітаємо на гостини до інших країн! Коли будете ознайомлюватися із національною музикою, дізнаєтесь, у чому виявляються її особливості та яку роль вона відіграє в житті народу. Під час таких мандрівок вас супроводжуватимуть друзі. Пригадайте, як вони виглядають?

4. ОСНОВНА ЧАСТИНА

Тож, вирушаймо! Рідний край, милі серцю домівка, вулиця, місто, країна... Які ласкаві слова! А ще -- рідна мова та пісні!

Український народ надзвичайно співучий, адже мова наша -- солов'їна, тобто милозвучна й пісенна. Неможливо уявити жодного свята, під час якого не звучала би пісня.

Складаючи народну пісню, українці намагалися зробити її правдивою, щирою, емоційною. У давні часи пісні не записували, а передавали з уст в уста (усно). Імена творців, на жаль, невідомі, оскільки загубилися у віках. Тому називаються такі пісні народними, тобто створеними самим народом.

Народна пісня -- це створений народом музичний твір із віршами.

Пригадай особливості народної пісні. Скористайся підказкою королеви Мелодії

Розповідь учителя.

Упродовж багатьох століть люди створюють і співають пісні, у яких передають свою радість і сум, згадують про минуле і мріють про майбутнє, змальовують природу рідного краю. У народних піснях відображається характер народу, його звичаї, традиції, обряди, свята та ігри. Найулюбленішою піснею всіх дітей з народження є колискова -- пісня, що дарує малечі спокій, тепло й ласку, які линуть з маминим чи бабусиним голосом.

Елемент інтеграції. Робота з підручником.

Ілюстрація О.Мартинчук "Українська колискова"слайд 7

(обговорення що зображено на ілюстрації, чому саме так художник зобразив українську колискову)

Слухання музики

Українська народна пісня "Повішу я колисочку".

-- Що це за пісня?

-- Який вона характер?

-- Який настрій викликає даний твір?

-- Що виникло в уяві підчас прослуховування?

Фізкультурна хвилинка

Інтерпретація погойдування, заколихування дитини підчас повторного прослуховування твору.

Розповідь учителя.

Український композитор Кирило Стеценко народився в багатодітній сім'ї. Від тата отримав хист до малярства -- навчався в художній школі, а від мами і старших сестер -- любов до музики та здібності до її створення й виконання. Якось маленький Кирило із захопленням змайстрував собі скрипку, з якою брав участь у родинних співочих вечорах. Та найбільше хлопець полюбляв слухати народні пісні, що їх виконували батьки.

Усе своє життя К. Стеценко присвятив музиці, яка вирізняється щирістю, поетичністю, яскравою мелодійністю. У його доробку чимало хорових й інструментальних творів, а також багато обробок народних пісень. Був організатором Першого київського народного хору. Створив опери для дітей: «Лисичка, котик і півник», «Івасик-Телесик».

Кирило Стеценко був зачарований природою України та її піснями - ніжними, ліричними... У своєму творі на вірші поета Володимира Самійленка "Вечірня пісня", він зобразив захід сонця, тишу, спокій літнього вечора, почуття людини закоханої у природу, її красу.

Тихесенький вечір на землю спадає,

І сонце сідає в темнесенький гай.

Ой сонечко ясне, невже ж ти втомилось,

Чи ти розгнівилось? Іще не лягай

Гра "Композитор"

Якби вам випала можливість бути композиторами, у якому характері в написали б цю пісню?

Елемент інтеграції. Робота з підручником.

Ілюстрація С.Васильківський "Захід сонця над озером".

Слайд 9

Слухання музики

К.Стеценко "Вечірня пісня"

-- Яка картина виникла в уяві?

-- Характеристика мелодії, темпу, динаміки.

-- Порівняйте мелодію композитора зі своєю мелодією.

-- Порівняйте настрій пісні та картини. Що спільного?

Вокально-хорова робота

У ч и т е л ь. Але перед тим як вирушити у цей дивовижний світ, наповнений різноманітними цінностями, давайте привітаємо нашу Батьківщину. В цьому нам допоможе пісня українського творця. Це дивовижна Людина, яка сприймає світ у всіх барвах. Він вміє мелодією загорнути слухача в зимову казку, або перенести у спекотне літо... А хочете знову побувати під дощем? Без проблем! Цього чарівника звуть Микола Олексійович Ведмедеря. Пісня, якою ми розпочнемо наш семестр називається "Добрий день, матусю-Україна!".

-- Хто такий "композитор"?

Слухання пісні

муз. М.Ведмедарь, сл. Н.Рубальської "Добрий день, матусю-Україно!"

Розспівування

Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху кожної фрази), проспівування голосних та чіткою вимовою приголосних звуків

5. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

Бліцопитування:

-- Що таке "народна пісня"?

-- Які характерні риси притаманні народній пісні?

-- Про що розповідається в народних піснях?

-- Коли і де ми можемо почути народну пісню?

-- Яку народну пісню ми слухали на уроці?

Робота з підручником. Рубрика "Музика навколо нас" слайд 13

Обговорення та вирішення запропонованих завдань авторами підручника.

6. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Народна пісня - це твір який ми чуємо з самого раннього дитинства, який супроводжує нас все життя. Пісня, що лунає в наших серцях.

Усне оцінювання.

Урок 9 Тема: Обробка народної пісні

Мета: Ознайомити з особливостями обробки народної вокальної музики, розглянути приклади збірок з обробками народних пісень, ознайомити з творчістю українських композиторів, які працювали над обробкою народної пісні, розглянути приклад обробки народної пісні, що застосована в опері., ознайомити з творчістю М.Лисенка на прикладі його обробок народних пісень.

Розвивати вміння учнів уважно слухати народні пісні та їх обробки і надавати характеристику засобам їхньої виразності, розвивати вміння розпізнавати зміни в обробці пісні, виконувати пісню під акомпанемент інструмента, записувати виконання пісні на диктофон, аналізувати своє виконання та оцінювати виконання інших учнів.

Виховувати ціннісне ставлення до української музичної культури, до творчості українських композиторів, які працювали над обробкою народних пісень.

Тип уроку: комбінований, урок введення в тему.

Обладнання: музичний інструмент, програвач, ілюстрації до музичних творів, портрети композиторів М.Лисенка, Р.Квінти.

Основні поняття для засвоєння: обробка народної вокальної музики, збірки народних обробок, імена видатних українських композиторів, які працювали над обробкою народної пісні, народна пісня в обробці в опері.

Твори, що вивчаються на уроці:

· Українська народна пісня «Сонце низенько» у виконанні вокального ансамблю

· М.Лисенко Пісня Петра («Сонце низенько») та пісня Наталки з опери «Наталка Полтавка»

· Українська народна пісня «Сонце низенько» в обробці М.Лисенко у виконанні Олешівського церковного хору (худ. Кер. Фицик П.В.) (фрагмент).

· В.Меньков Акустик - кавер на арію Петра «Сонце низенько» з опери «Наталка Полтавка» (фрагмент)

· «Одна калина» слова В.Куровського, музика Р.Квінти

Хід уроку

Вхід під пісню «Одна калина» Р.Квінти.

Організаційний момент. Мотивація до навчання.

Доброго дня! Пропоную вам знову поринути у світ народної музики. Вона може бути в інструментальному та вокальному видах, але звучить частіше в обробці.

Актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування класу.

- Що ви знаєте про обробку народної пісні?

- Наведіть приклади обробок народних пісень українськими композиторами.

Новий матеріал для засвоєння. Розповідь про обробку народної вокальної музики.

Обробка народних мелодій та створення до них музичного супроводу (гармонізація) набула великої популярності у XIX-XX ст.. Обробку народних мелодій здійснювало багато композиторів: Й.Гайдн, Л.ван Бетховен, Й.Брамс, М.Римський-Корсаков, П.Чайковський, А. Лядов та інші.

Пригадайте ще декілька понять, якими ми вже ознайомлювалися.

Доберімо слова-синоніми до поняття обробка. Так, перекладення музичного твору для іншого складу виконавці називають аранжуванням, а у випадках, коли твір обробляється для виконання оркестром, - оркестровкою. Обробку твору у віртуозному стилі називають транскрипцією.

Обробка народної вокальної музики - це видозмінення народної пісні за допомогою специфічних музичних прийомів.

Обробкою української вокальної музики займалися М.Лисенко, М. Леонтович, К. Стеценко, С. Людкевич та інші українські композитори.

Протягом усього свого життя М.Лисенко збирав народні пісні. Фольклорні зразки він згрупував за жанрами й опублікував сімома окремими випусками. Загалом композиторські фольклорні збірники нараховують понад 600 мелодій, охоплюючи майже всі пісенні жанри: обрядові, побутові, історичні та думи.

Основу музичної спадщини М.Леонтовича складають хорові мініатюри - обробки українських народних пісень, найпопулярнішими серед яких є «Щедрик», «Козака несуть», «Дударик», «Женчичок-бренчичок», «Гаю, гаю, зелен розмаю». На основі українських народних мелодій М.Леонтович створював цілком оригінальні хорові композиції. Послідовно втілюючи в своїх обробках ідею гармонізації та поліфонічності, М.Леонтович широко використовував найкращі досягнення світової хорової техніки.

Тематика хорових мініатюр композитора надзвичайно різноманітна. Це обрядові, церковні, історичні, чумацькі, жартівливі, танцювальні й ігрові пісні.

Музичний словничок

Обробка - це видозмінювання музичного твору шляхом гармонізації, аранжування або транскрипції. Найчастіше здійснюють обробку народних мелодій, хоча набувають поширення також обробки класичних творів (зокрема в сучасній естрадній музиці).

Музичне сприймання. Українська народна пісня «Сонце низенько» у виконанні вокального ансамблю.

М.Лисенко Пісня Петра «Сонце низенько» та пісня Наталки з опери «Наталка Полтавка».

Аналіз музичних творів:

1. Поділіться своїми враженнями від прослуханих творів.

2. Яких змін зазнала народна пісня після її обробки українським композитором?

3. У чому особливість хорового та сольного звучання пісень?

4. Охарактеризуйте засоби музичної виразності прослуханих творів.

5. Розкажіть про тембри голосів та музичні образи, створенні композитором і виконавцями творів.

Виконання творчого завдання. Перегляд фрагмента фільму.

- Прогляньте уривок із художнього фільму «Наталка Полтавка», в якому звучить пісня Петра.

- Які засоби виразності кінематографа дозволили втілити ідею письменника, композитора і автора сценарію? Доведіть свою думку.

Новий матеріал для засвоєння. Знайомство з оперою М.Лисенка.

Наталка Полтавка - п'єса, написана І.Котляревським у 1819 році під впливом української вертепної та шкільної драми й інтермедій XVIII століття.

Джерелом для написання твору послужили лірично-побутові, обрядові пісні, балади («Ой оддала мене мати за нелюба заміж», «Брала дівка льон», «Розлилися води на чотири броди», «Чорна хмаронька наступає», «Лимерівна»). Тема твору - розлука дівчини з коханим - бідняком та одруження з немилим багачем.

«Наталка-Полтавка» - опера М.Лисенка за однойменною п'єсою І.Котляревського, яка посіла чільне місце серед найпопулярніших українських опер.

Музика опери розкриває найкращі риси українського національного характеру - шляхетність, моральну чистоту, духовну силу. Думки й почуття героїв розкриваються через пісню. Вона служить і тлом, на якому розгортається дія.

«Наталка Полтавка» - український художній фільм режисера Івана Кавалерідзе, відзнятий 1936 року на кіностудії «Українфільм», екранізація опери М.Лисенка. Це перша кіно опера в українському мистецтві.

Музичне сприймання. Українська народна пісня «Сонце низенько» в обробці М.Лисенка у виконанні Олешівського церковного хору (худ. Кер. Фицик П.В.) (фрагмент).

В. Меньков. Акустик - кавер на арію Петра «Сонце низенько» з опери «Наталка Полтавка» (фрагмент).

Виконання творчого завдання

- Порівняйте оригінальний твір - українську народну пісню - із сучасними обробками.

- Що змінилося в мелодії та супроводі пісні?

- Проведіть власне музичне дослідження.

Фізкультхвилинка «Сонечко встає»

Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

Розучування пісні «Одна калина» (слова В.Куровського, музика Р.Квінти).

- Уявіть себе в музичній студії. Починаємо розучування першого куплету пісні.

Виконання окремих складних елементів мелодії пісні з ритмічним супроводом.

- Увімкніть диктофон і запишіть разом із друзями виконання пісні.

Виконання пісні під акомпанемент та під фонограмний супровід.

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

- Розкажіть про свої враження від уроку.

- Що таке обробка народної пісні?

- Розкажіть про особливості цього процесу.

- Які народні пісні зазнали професійної обробки в опері «Наталка Полтавка»?

- Які сучасні обробки народних пісень ви знаєте?

Домашнє завдання

Послухайте музику, яка найчастіше лунає у вас вдома. Чи будуть серед неї обробки народних пісень? Спробуйте заспівати народну пісню у власній обробці.

Вихід з класу під мелодію пісні «Одна калина» Р.Квінти.

Для допитливих - виконання музичного проекту.

ПРОЕКТ «МЕЛОДІЯ ОСЕНІ»

Мета: створити міні - книжку з тематичними піснями та власними малюнками чи репродукціями відомих картин, вчитися знаходити музичні твори у сучасних обробках та різних видах аранжування.

Очікуваний результат: міні - книжка з ілюстраціями.

Типологія проекту: індивідуальний, короткотривалий, творчий, музично - образотворчий.

План створення проекту:

Серед композицій є багато музичних творів (інструментальних і вокальних), присвячених осені.

1. Спробуй їх віднайти у мережі Інтернет і зібрати з них цілу тематичну колекцію. Відшукай до оригіналу музичного твору його обробку або аранжування.

2. Створити із паперу міні - книжечку, запиши туди назви осінніх музичних творів і відомості про їхніх авторів, а також підбери ілюстрації до композицій або намалюй їх самостійно.

Це буде твоя музична «осіння» книжечка.

Размещено на Allbest.ru

...