Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Мелітопольський державний педагогічний університет

імені Богдана Хмельницького

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі

БАКЛАЖЕНКО ЄВГЕНІЯ ВІКТОРІВНА

Мелітополь - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Харківському національному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Смирнова Тетяна Анатоліївна,

Харківський національний педагогічний

університет імені Г. С. Сковороди, завідувач

кафедри теорії і методики мистецької освіти

та диригентсько-хорової підготовки вчителя.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Сегеда Наталя Анатоліївна,

Мелітопольський державний педагогічний

університет імені Богдана Хмельницького,

завідувач кафедри теорії і методики музичної

освіти та хореографії;

кандидат педагогічних наук, доцент

Лимаренко Лідія Іванівна,

Херсонський державний університет, завідувач

кафедри культурології.

Захист відбудеться «01» грудня 2015 р. о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 18.053.01 у Мелітопольському державному педагогічному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 72312, м. Мелітополь, вул. Леніна, 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького за адресою: 72312, м. Мелітополь, вул. Леніна, 10.

Автореферат розісланий «30» жовтня 2015 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради М. В. Білецька

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічні та духовні зрушення, утвердження ідеалів рівності, свободи і справедливості, ідей соборності, згоди і злагоди в суспільстві значною мірою залежить від того, наскільки майбутні вчителі, зокрема вчителі музичного мистецтва, підготовлені працювати на засадах співробітництва. У контексті стратегічних завдань сучасної вищої освіти, що визначається законом України «Про вищу освіту» (2014), Концепцією художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (2004), визначальним напрямом є створення умов для професійної підготовки вчителя, зорієнтованого на гуманістичні та демократичні цінності, особистісно-рівноправні, партнерські стосунки між суб'єктами навчально-виховного процесу.

У контексті розв'язання окресленої проблеми актуальності набувають праці вчених, де розкриваються питання підвищення ефективності професійної освіти вчителів (С. Гончаренко, В. Гриньова, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін, З. Курлянд, В. Лозова, І. Прокопенко, С. Сисоєва, А. Троцко, О. Фунтікова, Н. Гузій, А. Маркова), професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва (Н. Гуральник, О. Олексюк, В. Орлов, Г. Падалка, О. Ростовський, О. Рудницька, Н. Сегеда, Т. Смирнова).

Аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати про значне зростання в останнє століття інтересу вчених до проблеми співробітництва. Так, різні аспекти співробітництва вчителя й учнів висвітлено в працях Ш. Амонашвілі, В. Д'яченка, М. Елькіна, М. Касьяненка, А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Шаталова. Проблему співробітництва як суспільної цінності висвітлено в працях сучасних філософів Г. Васяновича, М. Кагана, В. Кременя, В. Молодиченка. Окремі аспекти підготовки майбутніх учителів до співробітництва розроблено в працях українських вчених, присвячених: організації педагогічної взаємодії (Ю. Костюшко, Т. Пушкар, С. Жданенко), професійного спілкування (І. Барановська, Г. Васянович), діалогічного навчання (П. Автомонов); формування гуманістичних цінностей (В. Дряпіка). У музично-педагогічних дослідженнях з'ясовано механізми гуманного управління музично-творчими колективами (А. Козир, Л. Паньків, Л. Сверлюк). Питання підготовки майбутніх учителів до співробітництва з учнями досліджуються в працях представників близького (Т. Смаглій, В. Таранов, В. Широкова) та далекого (Р. Джонсон, Д. Джонсон) зарубіжжя.

Однак значна увага науковців до вказаної проблеми не є свідченням подолання негативних проявів у сфері підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями. Як свідчать дані пілотажного дослідження, майбутні вчителі музичного мистецтва (опитано 216 осіб) прагнуть домінувати (35%); не вміють застосовувати діалогову стратегію на уроці музичного мистецтва (53%); мають недостатній рівень знань і професійно важливих якостей, необхідних для співробітництва з учнями (43%). учитель музичний мистецтво учень

Отримані дані дають підстави стверджувати, що зазначена проблема залишається вельми актуальною й вимагає нових наукових розвідок щодо визначення оптимальних умов, ефективних форм і методів підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

На основі аналізу наукових праць виявлено суперечності, що об'єктивно мають місце в сучасній педагогічній науці й практиці: між декларуванням у суспільстві ідей співробітництва вчителя з учнями й недостатнім упровадженням цих ідей у професійній підготовці майбутніх учителів музичного мистецтва; між необхідністю вирішення проблеми підготовки вчителя музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі, і недостатнім рівнем її теоретичної розробленості; між вимогою підвищення якості професійної освіти вчителів та відсутністю розроблених педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Актуальність зазначеної проблеми, недостатній рівень її теоретичного осмислення й практичної розробленості, необхідність подолання виявлених суперечностей зумовили вибір теми дослідження «Педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з темою науково-дослідної роботи кафедри теорії і методики професійної освіти Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди «Сучасні освітньо-виховні технології в підготовці учителів» (0IIIU008876).

Тема дисертації затверджена Вченою радою Харківського національного педагогічного університету імені Г. C. Сковороди (протокол № 3 від 01.06.2012 р.) та узгоджена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 25.09.2012 р.).

Мета дослідження - теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Задачі дослідження:

1. Обґрунтувати сутність поняття «підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями».

2. Схарактеризувати особливості й структурні компоненти підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у вищих навчальних закладах.

3. Розробити, обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність педагогічних умов забезпечення якісної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі.

4. Уточнити зміст критеріїв, показників та рівнів підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Об'єкт дослідження - професійна освіта майбутніх учителів музичного мистецтва у вищому педагогічному навчальному закладі.

Предмет дослідження - педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями в процесі професійної освіти.

Методологічною основою дослідження обрано діяльнісний, особистісно зорієнтований, гуманістичний, аксіологічний, полісуб'єктний наукові підходи, а також основні положення теорій культурно-історичного розвитку дитини, колективної взаємодії, диференційованого навчання, мистецького діалогу, розвитку особистості у музичній діяльності.

Основою дослідження є припущення про те, що успішність підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями забезпечується за таких педагогічних умов: а) стимулювання позитивної мотивації студентів до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення; б) оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва інтегрованими знаннями зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання; в) використання диференційованого навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів.

На різних етапах наукового пошуку для вирішення його завдань використано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, систематизація, порівняння, узагальнення наукової літератури з метою визначення поняттєво-категоріального апарату дослідження та теоретичного обґрунтування педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі; емпіричні - педагогічне спостереження, опитування, анкетування, тестування, бесіди, контент-аналіз навчальних програм, пілотажне дослідження, педагогічний експеримент із метою перевірки ефективності педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями; статистичні - кількісний і якісний аналіз експериментальних даних із використанням методів математичної статистики (статистична обробка результатів) для визначення ефективності проведеного педагогічного експерименту з виявлення рівнів підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Експериментальною базою дослідження стали Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка, Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, Дрогобицький державний педагогічний університет імені І. Франка.

Наукова новизна та теоретична значущість дослідження полягає в тому, що:

- уперше теоретично обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями: а) стимулювання позитивної мотивації студентів до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення; б) оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва інтегрованими знаннями зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання; в) використання диференційованого навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів.

- уточнено поняття «підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями» як процес і результат виховання системи загальнолюдських та професійних цінностей студентів, професійно важливих якостей, засвоєння системи знань та оволодіння вміннями, що забезпечують ефективність міжособистісного та мистецького діалогу, реалізацію музичної співтворчості з учнями у навчально-виховному процесі; структурні компоненти підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями: особистісно-ціннісний (загальнолюдські, професійні, художні цінності, професійно важливі якості: педагогічний оптимізм, педагогічний такт, професійна відповідальність, толерантність, дружелюбність, справедливість), змістовий (психолого-педагогічні, музично-педагогічні та музичні знання про зміст і способи навчального та музично-творчого співробітництва з учнями), операційно-узагальнюючий (гностичні, проектувально-конструктивні, комунікативно-організаційні уміння); критерії й показники якості підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями (мотиваційно-особистісний: характер ставлення студентів до встановлення співробітництва, сформованість професійно важливих якостей майбутніх учителів музичного мистецтва; когнітивний: обсяг та глибина знань зі співробітництва; процесуальний: рівень оволодіння студентами гностичними, проектувально-конструктивними, комунікативно-організаційними уміннями, що забезпечують підготовку до співробітництва з учнями; рівні підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями (високий, середній, низький).

- дістали подальшої розробки методи і форми підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями (кейс-метод, навчальні дискусії, форуми, музичні гуртки, мультимедійні презентації, карти співробітництва, відео-консультації, медіа-галерея, медіа-екскурсії, мультимедійний інструктаж, мультимедійний практикум, музично-педагогічні ситуації, навчально-професійні ігри, музично-творчі проекти).

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що науково обґрунтовані педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями пройшли експериментальну перевірку й можуть бути реалізовані у вищих педагогічних закладах освіти.

Основні результати дослідження впроваджено в навчальний процес Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (довідка № 01/10-612 від 07.07.2015 р.), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (довідка № 2036/01-55/16 від 02.06.2015 р.), Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (довідка № 04-10/1250 від 12.06.2015 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка (довідка № 1151 від 08.06.22015 р.).

Матеріалами дисертації можуть послуговуватися вчителі, науково-педагогічні працівники в процесі розробки навчальних програм, укладанні навчальних посібників. Теоретичні положення та практичні напрацювання можуть бути використані в процесі проведення лекцій, семінарів, практичних, індивідуальних занять, концертно-просвітницької роботи зі студентами мистецьких факультетів педагогічних університетів для підвищення якості професійної підготовки.

Апробація результатів дослідження здійснювалася через публікацію матеріалів дисертації. Основні положення, висновки й результати доповідалися на засіданнях кафедри теорії і методики професійної освіти (2011-2014), кафедри теорії і методики мистецької освіти та диригентсько-хорової підготовки вчителя Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди (2011-2015), у виступах на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях «Інноваційні підходи до науки ХХІ сторіччя» (Кіровоград, 2012), «Perspektywy rozwoju nauki» (Гданьск, 2012), «Postкpy w nauce w ostatnich latach. Nowich rozwiaz№с» (Варшава, 2012), «Teoretyczne i praktyczne innowacje naukowe» (Краків, 2013), «Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей» (Київ, 2013), «Час мистецької освіти» (Харків, 2013), «Час мистецької освіти: (Т. Г. Шевченко в контексті мистецької освіти: до 200-річчя від дня народження)» (Харків, 2014), «Час мистецької освіти: традиції і новаторство» (Харків, 2015), «Sciense and Education. А New Dimension Pedagogy and Psychology» (Будапешт, 2015).

Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертації висвітлено у 14 одноосібних публікаціях автора, із них - 1 у наукометричних, 4 - у фахових наукових виданнях, 1 - методичні рекомендації, 8 - у матеріалах конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (260 найменувань, із них 11 іноземними мовами). Робота містить 20 додатків (на 76 сторінках), 24 таблиці, 2 рисунки. Загальний обсяг дисертації 287 сторінок, із них 181 сторінка основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дослідження, розкрито ступінь її розробленості, визначено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження, наукову новизну, теоретичне й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію й упровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Теоретичні засади підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями» - на основі аналізу наукової літератури розкрито сутність, структуру, особливості підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями, науково обґрунтовано педагогічні умови означеної підготовки у навчально-виховному процесі.

Як свідчить аналіз наукової літератури (В. Гриньова, М. Євтух, І. Зязюн, Н. Кузьміна, О. Мороз, Н. Ничкало, В. Семиченко, В. Сластьонін, С. Сисоєва, І. Соколова, Л. Сущенко, Г. Троцко, Л. Хомич) під поняттям «професійна підготовка майбутніх учителів» розуміють багатоаспектний освітній процес становлення майбутнього фахівця, що містить особистісний (якості, ціннісні орієнтації), мотиваційний (мотиви, спрямованість), змістовий (знання) та процесуальний (уміння) компоненти.

Доведено, що підготовка майбутніх учителів до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі має здійснюватися на підставі оволодіння ними досвідом суб'єкт-суб'єктних взаємин, засобами досягнення спільної мети, узгодження позицій, позитивної взаємозалежності, взаємної відповідальності, підтримки та співтворчості. Виявлено, що теоретичне обґрунтування змісту підготовки майбутніх учителів до співробітництва з учнями має відбуватися на підставі аксіологічного, гуманістичного, особистісно зорієнтованого, діяльнісного, полісуб'єктного методологічних підходів, з урахуванням теорій культурного розвитку дитини у співробітництві (Л. Виготський), когнітивного розвитку у кооперації та взаємній зацікавленості вчителя та учнів (Ж. Піаже), збігу особистісного й суспільно-ціннісного змістів діяльності учнів у співробітництві (А. Макаренко, А. Петровський). З'ясовано, що досліджувана підготовка студентів має здійснюватися на основі інтеграції історично сформованих методів, прийомів, форм співробітництва (Д. Джонсон, Р. Джонсон, Дж. Дьюї, І. Іванов, С. Лисенкова, Р. Славін, С. Френе, В. Шаталов), сучасного методичного інструментарію.

Виявлено особливості підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями, що полягають у: 1) налагодженні духовної спільності, єдності ідей та прагнень викладача й студентів; 2) координації особистісних, духовних, професійних цінностей (О. Олексюк, В. Орлов, О. Ростовський); 3) оволодінні «мистецтвом душевного контакту з учнями», досвідом співпереживання та співчуття у процесі художнього спілкування (О. Рудницька); 4) забезпеченні «радості співритмічної колективної роботи, єдиної колективної волі, спільних запалюючих емоцій» (Б. Асаф'єв); 5) взаємозбагаченні суб'єктів музично-творчого співробітництва, народженні колективної індивідуальності (О. Рудницька, Т. Смирнова); 6) усвідомленні співтворчості як ціннісної взаємодії музичного мистецтва, вчителя та учня (О. Олексюк, О. Ростовський).

З огляду на специфіку музично-педагогічної освіти, підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями визначено як процес і результат виховання загальнолюдських та професійних цінностей студентів, професійно важливих якостей, засвоєння ними знань та оволодіння вміннями, що забезпечують ефективність міжособистісного й мистецького діалогу, реалізацію музичної співтворчості з учнями у навчально-виховному процесі.

Структуру підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями розглянуто як поєднання особистісно-ціннісного (професійно важливі якості, загальнолюдські, професійно-педагогічні й художні цінності майбутніх учителів музичного мистецтва); змістового ( інтегровані знання з основ співробітництва вчителя музичного мистецтва) та операційно-узагальнюючого (гностичні, проектувально-конструктивні, комунікативно-організаційні уміння співробітництва з учнями) компонентів.

Виявлено, що ефективність підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями підвищиться, якщо дотримуватися таких педагогічних умов: а) стимулювання позитивної мотивації студентів до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення; б) оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва системою інтегрованих знань зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання; в) використання диференційованого навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів.

Вибір першої педагогічної умови (стимулювання позитивної мотивації студентів до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення) зумовлений необхідністю стимулювання студентів до усвідомлення (переживання, розуміння, обмірковування) мотивів своєї навчально-пізнавальної, професійно-педагогічної та музично-естетичної діяльності на засадах співробітництва.

Теоретичним підґрунтям для визначення цієї умови є наукові положення щодо механізму усвідомлення мотивів (Є. Ільїн), принципів формування духовних орієнтирів суб'єктів навчально-виховного процесу (К. Куренкова, О. Олексюк, О. Рудницька), зв'язку професійної установки майбутнього вчителя і вибору цінностей (В. Дряпіка), цінностей як джерел мотивації діяльності (Д. Леонтьєв).

З'ясовано, що позитивне ставлення студентів до співробітництва з учнями залежить від емоційно-естетичної захопленості, духовного взаємозбагачення, спільної навчальної творчості через узгодження провідних загальнолюдських - Добро, Краса, Істина (М. Гартман, А. Дістервег, О. Олексюк, Н. Сегеда, О. Рудницька), професійно-педагогічних - Людина, Колектив, Єдність (М. Бердяєв, Д. Кабалевський, М. Каган, І. Кант, А. Макаренко) та художніх (мистецькі твори) цінностей (Д. Бахтизіна, В. Дряпіка). Узгодження цінностей стає підставою для формування в майбутніх учителів музичного мистецтва таких професійно важливих якостей, як дружелюбність, педагогічний оптимізм, толерантність, професійна відповідальність, педагогічний такт, справедливість, наявність яких забезпечує встановлення партнерства з учнями в майбутній професійній діяльності.

Вибір другої педагогічної умови (оволодіння студентами інтегрованою системою знань зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання) зумовлений вимогами оновлення змісту професійної підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва щодо організації співробітництва з учнями та вартістю інтенсифікації професійної підготовки вчителів у вищих педагогічних навчальних закладах.

Теоретичною основою для обґрунтування другої педагогічної умови є праці вчених стосовно системного підходу (С. Архангельський, Е. Юдін), проблеми інтеграції знань (І. Козловська), педагогічної інтеграції (А. Бєляєв, М. Махмутов, O. Пінський, В. Розумовський), мистецької інтеграції (Л. Лимаренко, О. Рудницька, О. Щолокова), мультимедійних засобів навчання (В. Осадчий, О. Чайковська, Н. Шубенко). Виявлено, що інтеграція різногалузевих знань на основі загальної ідеї співробітництва в єдину систему забезпечує сприймання, розуміння, узагальнення й застосування студентами відомостей про аксіологічні, психолого-педагогічні, музично-теоретичні та музично-практичні основи навчального й музично-творчого співробітництва з учнями.

На підставі досліджень Ю. Дворника, В. Осадчого, О. Шликової, Н. Шубенко доведено позитивну роль мультимедійних засобів навчання, які інтенсифікують процес оволодіння студентами елементів знань щодо співробітництва. Встановлена доцільність використання мультимедійних презентацій як засобів відеозображень та аудіозаписів; застосування карт співробітництва, організації медіа-екскурсій, медіа-галерей, мультимедійних інструктажів, що впливають на роботу логічного і образного мислення студентів і забезпечують традиційне й інноваційне, логічне та образне поєднання інформації (аудіо, відеозвукових, текстових, анімаційних та графічних файлів). Розкрита роль мультимедійних практикумів та відео консультацій для узагальнення, систематизації та практичного застосування знань про психолого-педагогічні й музичні аспекти співробітництва вчителя та учнів.

Вибір третьої педагогічної умови (використання диференційованого навчання у процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів) зумовлений впливом диференційованих форм і активних методів навчання на процес оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва гностичними, проектувально-конструктивними, комунікативно-організаційними уміннями співробітництва з учнями.

Аналіз наукової літератури (І. Зязюн, П. Сікорський, І. Унт) стосовно диференційованого навчання дає змогу розглядати його як дієвий принцип організації освітнього процесу, який реалізується в індивідуальній, груповій, колективній формах. Індивідуальна форма як різновид вертикальної диференціації забезпечує підготовку студента до всебічного опанування творчого контакту, інтелектуально-творчого діалогу (викладач-студент, студент-концертмейстер) у процесі опанування постановки голосу, диригування, гри на музичних інструментах. Групова форма (зовнішня диференціація) реалізується через відкритість, вільний вибір студента певного ансамблю (вокального, вокально-хорового, інструментального), свідомий відбір оптимальних методів, засобів і прийомів музично-творчого та музично-педагогічного співробітництва. Складність колективної форми підготовки майбутніх учителів музики до співробітництва (внутрішня диференціація) полягає в організації, координації та керівництві роботи різновікових музичних колективів, яке забезпечує поступове осягнення студентом змісту, форм і методів активного, партнерського співробітництва, усвідомлення вартості зближення позицій, зміни ролей, виховання колективної творчої індивідуальності, єдності «Ми» (Е. Мелібруда, Т. Смирнова).

Виявлено функціональний зв'язок основних форм диференційованого навчання з моделюванням, інтерпретацією музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів. Моделювання забезпечує дієвість індивідуальних форм музично-творчого й музично-педагогічного співробітництва; інтерпретація як процедура варіативного тлумачення змісту співробітництва реалізується у процесі навчально-професійних ігор, втілення музично-творчих проектів відбувається у колективних формах підготовки майбутніх учителів музики до співробітництва. Узагальнену схему підготовки майбутніх учителів музики до співробітництва з учнями подано на рис.1 (с. 9).

У другому розділі - «Експериментальна робота з підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями» - розкрито загальні питання підготовки та проведення педагогічного експерименту, проаналізовано його результати.

Для перевірки припущення дослідження протягом 2011-2015 рр. тривав педагогічний експеримент, у якому взяли участь студенти І - ІІІ курсів Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, Дрогобицького державного педагогічного університету імені І. Франка, Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. У різних видах дослідно-експериментальної роботи взяли участь 358 студентів. Для участі в експерименті було відібрано експериментальну (74 особи) та контрольну групи (68 осіб).

Рис. 1 Схема підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями

На констатувальному етапі педагогічного експерименту визначено діагностичний інструментарій з метою з'ясування вихідного рівня підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями; уточнено критерії з відповідними показниками: мотиваційно-особистісний критерій: ставлення студентів до організації співробітництва, сформованість професійно важливих якостей (дружелюбність, педагогічний оптимізм, професійна відповідальність, толерантність, педагогічний такт, справедливість), що сприяють встановленню партнерської взаємодії з учнями; когнітивний критерій: якість засвоєння інтегрованих знань (обсяг та глибина); процесуальний критерій: рівень оволодіння студентами гностичними (формулювати складну мету й результат музично-творчого співробітництва), проектувально-конструктивними (конструювати оптимальні форми співробітництва, проектувати програми розвитку музичного колективу), комунікативно-організаційними (організовувати міжособистісний та музично-творчий діалог) уміннями, що забезпечують підготовку до співробітництва з учнями. Відповідно до зазначених критеріїв та показників було визначено змістове наповнення рівнів (високий, середній, низький) підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Узагальнений результат констатувального етапу дослідження засвідчив недостатній рівень підготовленості студентів до організації та встановлення співробітництва з учнями, що підтвердило необхідність спеціальної роботи.

Формувальний етап експерименту був спрямований на забезпечення теоретично обґрунтованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Перша педагогічна умова реалізовувалася завдяки стимулюванню позитивної мотивації майбутніх учителів музичного мистецтва до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення. Активізації позитивного ставлення студентів експериментальної групи до організації співробітництва сприяло використання на дисциплінах «Вступ до спеціальності» та «Хорознавство» методу кейсів, що передбачав переживання та вирішення життєвих і професійних ситуацій співробітництва на уроках музичного мистецтва та заняттях музично-творчих колективів. Стимулювання студентів до духовного взаємозбагачення відбувалося впродовж зустрічей з випускниками, бесід, розповідей на тему: «Переживання емоційно-естетичних станів у музичному виконанні», «Стиль та характер міжособистісної взаємодії в процесі мистецької творчості», «Питання духовного взаємозбагачення вчителя музичного мистецтва та учнів». Викладачі використовували прийоми створення стану актуальності, морального переживання, цікавості, подиву.

Орієнтація студентів на розуміння та обмірковування системи загальнолюдських, професійно-педагогічних і художніх цінностей відбувалася впродовж дискусій («Успіх у музичному навчанні: співробітництво чи суперництво», «Найефективніша форма навчання: індивідуальна, групова чи колективна», «Антична тріада: Краса - Добро - Істина. Що врятує музичний світ?»), бесід («Співробітництво у стосунках композитора - виконавця - слухача», «Співробітництво - навчальна стратегія музично-педагогічної діяльності вчителя музики», «Єдність та боротьба системи цінностей вчителя та учнів»), роботи форумів («Маніфести гуманної педагогіки та педагогіки співробітництва: спільності та відмінності», «Функції гуманістичних цінностей у музичному вихованні учнів», «Особливості втілення ідей педагогіки співробітництва у музично-педагогічній освіті», «Поради майбутнім учителям музичного мистецтва, щодо підготовки до співробітництва з учнями»), що сприяло узгодженню цінностей викладачів, студентів, учителів музики й учнів.

Виховання професійно важливих якостей майбутніх учителів музичного мистецтва (дружелюбності, педагогічного оптимізму, толерантності, професійної відповідальності, педагогічної тактовності та справедливості) відбувалося в класах індивідуальних занять, музичних гуртках (клубах) за інтересами («Класики», «Джаз-бенд», «Рок-н-рол назавжди»), діяльність яких базувалася на спільній творчій роботі. Студенти спрямовувалися до участі в міжнародних олімпіадах, всеукраїнських, регіональних, міських фестивалях, концертах, участь у яких сприяла набуттю практичного досвіду співучасті й співуправління.

Реалізація другої педагогічної умови передбачала оволодіння студентами інтегрованою системою знань зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання, що вплинуло на внесення змін до навчальних програм фахових дисциплін, планів виховної роботи кураторів.

Етап сприймання знань реалізовувався впродовж вивчення основ «Методики музичного виховання»: організовувався перегляд та доробка мультимедійних презентацій («Етико-естетичні цінності в стосунках вчителя та учнів», «Пошук Істини у музичному вихованні та навчанні», «Гуманістичні цінності - професійні цінності майбутнього вчителя музичного мистецтва», «Виховна сила творчого колективу», «Художні цінності й музичне співробітництво»). Завдяки використанню засобів мультимедіа відбувалася інтеграція загальнолюдських, професійно-педагогічних і художніх цінностей студентів на основі ідей і положень співробітництва.

На етапі розуміння та запам'ятовування знань студенти на практичних заняттях із дисциплін «Педагогіка», «Соціологія», «Методика музичного виховання» виявляли основні, додаткові та допоміжні поняття в процесі складання карт співробітництва, відвідування медіа-екскурсії та медіа-галереї. Опанування форм співробітництва майбутнього вчителя музичного мистецтва з учнями забезпечував мультимедійний інструктаж. Узагальнення і систематизація знань здійснювалися на лекціях з «Хорознавства» й «Методики музичного виховання», «Методичних основ роботи з хоровим колективом» упродовж обговорень, відео-консультацій, вивчення антології випадків у відео форматі, демонстрації інтерв'ю відомих виконавців та диригентів (А. Авдієвський, М. Гобдич, К. Карабиць, Р. Муті, В. Палкін, І. Палкін, В. Ладюк, Дж. Норман, Г. Рождественський) за темами: «Межі свободи інтерпретації», «Музика та література - співдружність муз», «Співробітництво диригента й хорового колективу», «Музичні форми - форми музичного співробітництва».

Застосування основних понять здійснювалося на заняттях із мультимедійного практикуму «Основи співробітництва», який містив комплекс практичних завдань, вправ, тестів («Розпізнавання емоцій та почуттів інших», «Складання рольового портрету навчальної групи», «Тестування групових стосунків» «Порівняння маніфестів педагогіки співробітництва та гуманної педагогіки»). Студенти здійснювали відбір прийомів успішної співтворчості в музичному колективі, шляхів реалізації ідей педагогіки співробітництва в музичному навчанні. Приділялася увага вивченню видів взаємозалежності (цілей, нагород, ролей, ресурсів); аналізу способів налагодження музичного ансамблю (ритмічного, динамічного, звуковисотного), визначення ролі та функцій музичного колективу в розвитку, вихованні та навчанні особистості учня, виявленню спільностей і розбіжностей, аналізу шляхів налагодження згоди в процесі інтерпретації музичного твору.

Реалізація третьої педагогічної умови передбачала використання диференційованого навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів. Для забезпечення формування третього компоненту досліджуваної підготовки суттєвої уваги приділялося формуванню умінь співробітництва.

Так, формування гностичних умінь здійснювалося за допомогою індивідуальної форми навчання (викладач - студент; студент - концертмейстер), яка забезпечувала моделювання і вирішення музично-педагогічних ситуацій: а) ситуацій-ілюстрацій (незлагодженого виконання музичного твору, непорозуміння в позиціях учнів щодо сприймання музики, суперечки у підготовці музичного концерту; б) ситуацій-оцінок (навчального співробітництва, музичної співтворчості, учнівського співуправління, естетичного співпереживання, емпатії); в) ситуацій-вправ (постановка навчальної мети та формулювання педагогічних завдань для сольного виконання, ансамблю, хору; розробка діагностичного інструментарію для визначення творчих і виконавських здібностей учнів; алгоритмізація музично-творчої колективної діяльності вчителя та учнів із виконання, сприймання, оцінювання), які втілювалися на індивідуальних заняттях із хорового диригування, постановки голосу, основного та додаткового музичного інструменту, практикуму зі шкільного репертуару за допомогою методів «моя позиція», «колегія», «діалог», «синтез думок», «пошук інформації».

Формування комунікативно-організаційних умінь музично-творчого співробітництва здійснювалося у груповій формі навчання в процесі моделювання, інтерпретацій, втілення навчально-професійних ігор («Диригент», «Учитель музичного мистецтва», «Загальноосвітня школа мистецтв», «Оркестр», «Хорова поліфонія», «Симфонія», «Музичний театр») на заняттях із методики музичного виховання, ансамблю, у парній, груповій роботі студентів із застосуванням методів «снігова лавина», прийомів «подвійного кола», «кола ідей», «акваріуму», «мікрофону», «колегії». Формування проектувально-конструктивних умінь забезпечували колективні форми співтворчості (викладач - ансамбль, група сопрано - група альтів) із метою виконання музично-творчих проектів на заняттях з «Хорового класу», «Оркестрового класу», «Основ звукорежисури», педагогічній практиці. Студенти виконували проекти-плани організації та розвитку джазового та класичного музичних колективів, проект «Студія звукозапису», «Мистецький КВК», конструювали завдання для конкурсу музично-педагогічної майстерності, фестивалю-конкурсу «Арт-Домінанта», регіонального фестивалю дитячої музики «Солоспіви».

На контрольному етапі експерименту оцінювалася ефективність упровадження педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями.

Таблиця 1. Узагальнені результати експериментальної роботи (приріст у %)

Кількісні результати експериментальної роботи подано в таблиці 1 та у вигляді порівняльних діаграм контрольної й експериментальної груп студентів за даними констатувального та контрольного етапів на с. 14. Дані за всіма визначеними критеріями й показниками в студентів, що входили до експериментальної групи, зафіксовано більш суттєві позитивні зміни у рівнях підготовленості до співробітництва, ніж у студентів контрольної групи. Дані високого та середнього рівнів за мотиваційно-особистісним критерієм підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями збільшилися в ЕГ на 18,9% та 13,5% відповідно. Кількість студентів експериментальної групи з високим рівнем обсягу та глибини знань зі співробітництва з учнями зросла на 22,9%. Слід відзначити позитивну динаміку змін у показниках середнього (на 44,7%) й високого (на 15%) рівнів за процесуальним критерієм. У контрольній групі (КГ) зміни стосовно рівнів підготовленості студентів до співробітництва з учнями за мотиваційно-особистісним, когнітивним та процесуальним критеріями коливалися від 1,4% до 7,3%.

Узагальнення даних, одержаних з різних джерел щодо рівня як досліджуваного процесу в цілому, так і його структурних компонентів, дає можливість дійти висновку, що в експериментальній групі суттєво збільшився відсоток студентів із високим рівнем підготовленості до співробітництва з учнями.

Отже, кількісний і якісний аналіз порівняння результатів експериментальної та контрольної груп засвідчив доцільність упровадження теоретично обґрунтованих педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі.

ВИСНОВКИ

Узагальнення результатів наукового дослідження дає підстави для таких загальних висновків:

1. На підставі аналізу наукової літератури з'ясовано сутність поняття «підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями», схарактеризовано особливості, зміст структурних компонентів процесу підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у вищих навчальних закладах.

Підготовку майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями визначено як процес і результат виховання загальнолюдських, професійно-педагогічних і художніх цінностей, професійно важливих якостей студентів, засвоєння ними знань та оволодіння вміннями, що забезпечують ефективність міжособистісного та мистецького діалогу, реалізацію музичної співтворчості з учнями у навчально-виховному процесі.

2. Структуру підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями розглянуто як поєднання особистісно-ціннісного (професійно важливі якості-цінності, загальнолюдські, професійно-педагогічні та художні цінності майбутніх учителів музичного мистецтва); змістового (інтегрована система знань зі співробітництва) й операційно-узагальнюючого (гностичні, проектувально-конструктивні, комунікативно-організаційні уміння співробітництва з учнями) компонентів.

Виявлено особливості підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями, які полягають у: а) налагодженні духовної спільності як єдності ідей та прагнень викладача та студентів у музично-педагогічному процесі; б) координації особистісних, духовних, професійних цінностей; в) оволодінні мистецтвом душевного контакту з учнями, досвідом співпереживання та співчуття у процесі художнього спілкування; г) забезпеченні співритмічної колективної роботи, єдиної колективної волі, спільних запалюючих емоцій; ґ) взаємозбагаченні суб'єктів творчого діалогу, народженні колективної індивідуальності; д) усвідомленні співтворчості як ціннісної взаємодії музики, вчителя й учня.

3. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями, які передбачають: а) стимулювання позитивної мотивації студентів до партнерської взаємодії, духовного та професійного взаємозбагачення; б) оволодіння майбутніми вчителями музичного мистецтва інтегрованими знаннями зі співробітництва із застосуванням мультимедійних засобів навчання; в) використання диференційованого навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, ігор, творчих проектів.

Стимулювання позитивної мотивації майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями відбувалося завдяки використанню кейс-методу, діалогічних бесід, обговорень, навчальних дискусій, організації музичних гуртків (клубів), прийомів створення стану актуальності, морального переживання, цікавості, подиву. Розуміння, запам'ятовування, узагальнення й систематизація основних, додаткових і допоміжних понять забезпечило використання методу складання карт співробітництва, відвідування медіа-екскурсії та медіа-галереї, проведення мультимедійного інструктажу, відео-консультації, вивчення антології випадків. Реалізація третьої педагогічної умови здійснювалася в індивідуальній, груповій та колективній формах навчання в процесі моделювання, інтерпретації та втілення музично-педагогічних ситуацій, рольових та ділових ігор, дослідницьких музично-творчих проектів, що сприяло оволодінню студентами гностичними, проектувально-конструктивними, організаційно-комунікативними уміннями співробітництва з учнями.

4. Уточнено критерії з відповідними показниками: мотиваційно-особистісний (ставлення студентів до організації співробітництва, характер орієнтації студентів на узгодження системи цінностей, сформованість професійно важливих якостей майбутніх учителів музичного мистецтва, що сприяють співробітництву з учнями); когнітивний (якість засвоєння інтегрованих знань (обсяг та глибина); процесуальний (рівень оволодіння студентами гностичними, проектувально-конструктивними, комунікативно-організаційними уміннями). Визначено змістове наповнення рівнів підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями (високий, середній, низький). Аналіз проведеної роботи свідчить, що реалізація науково обґрунтованих педагогічних умов позитивно вплинула на рівень підготовленості майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями у навчально-виховному процесі. Зросла кількість студентів із позитивним ставленням до налагодження співробітництва; підвищилася якість знань студентів про суть, методи і форми співробітництва з учнями; відбулися позитивні зміни у формуванні умінь визначати мету, планувати й конструювати музично-педагогічні ситуації, ігри, проекти, організовувати діалогічну взаємодію в музично-творчому колективі.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Доцільним і перспективним може бути дослідження підготовки студентів до організації професійно-педагогічного співробітництва в позакласній роботі, розробка технологій позашкільної співтворчості вчителів з учнями.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВІДОБРАЖЕНІ АВТОРОМ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації:

1. Baklazhenko Y. V. Research-experimental work in future musical art teachers' preparation to cooperation with their students within teaching and educational process / Y. V. Baklazhenko // Sciense and Education. А New Dimension Pedagogy and Psychology. - Budapect, 2015. - Vol. IІІ (25). - Р. 6 - 9.

2. Медведєва Є. В. Застосування мультимедійних засобів навчання у підготовці майбутніх учителів музики до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітніх школах : зб. наук. пр. / [ред. кол. : Т. І. Сущенко (голов. ред.) та ін.]. - Запоріжжя, 2013. - Вип. 33 (86). - С. 277 - 282.

3. Медведєва Є. В. Теоретичні питання підготовки майбутніх учителів музики до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Проблеми підготовки сучасного вчителя : збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [ред. кол. : Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2013. - Випуск 8. - Частина 1. - С. 208 - 213.

4. Медведєва Є. В. Стимулювання в майбутніх учителів музики позитивної мотивації до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології : наук. журн. - Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2013. - Вип.7 (33). - С. 299 - 306.

5. Баклаженко Є. В. Реалізація педагогічних умов підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями / Є. В. Баклаженко // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія : Педагогіка і психологія : Зб. наук. праць. - Випуск 43 / [ред. кол. : В. І. Шахов (голова) та ін.]. - Вінниця : Нілан ЛТД, 2015. - С. 168 - 174.

6. Баклаженко Є. В. Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва до співробітництва з учнями : метод. рекомендації / Є. В. Баклаженко. - Харків : ХНПУ імені Г. С. Сковороди, Видавництво «Федорко». - 2015. - 104 с.

Опубліковані праці апробаційного характеру:

7. Медведєва Є. В. Сутність поняття «співробітництво» в психолого-педагогічних дослідженнях / Є. В. Медведєва // Інноваційні підходи до науки XXI сторіччя : зб. наук. праць і матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. (27 квітня 2012 р.) / гол. ред В. С. Рижиков. - Кіровоград : Науково-дослідний центр інноваційних технологій, 2012. - С. 115 - 120.

8. Медведєва Є. В. Зміст підготовки майбутніх учителів до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Perspektywy rozwoju nauki : zbiуr raportуw naukowych (28.11.2012 - 30.11.2012). - Gdaсsk : Wydawca : Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2012. - Czкњж 4. - S. 144 - 147.

9. Медведєва Є. В. Аналіз російських науково-педагогічних досліджень з проблеми підготовки майбутніх учителів до співробітництва / Є. В. Медведєва // Postкpy w nauce w ostatnich latach. Nowich rozwiaz№с : zbiуr raportуw naukowych (28.12.2012 - 30.12.2012). - Warszawa : Wydawca : Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2012. - Czкњж 3/2. - S. 49 - 51.

10. Медведєва Є. В. Особистісний компонент підготовки майбутніх учителів музики до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Teoretyczne i praktyczne innowacje naukowe : zbiуr raportуw naukowych (29.01.2-13 - 31/01/2013). - Krakуw : Wydawca : Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2013. - Czкњж 3/3.- S. 109 - 111.

11. Медведєва Є. В. Підготовка майбутніх учителів музики до співробітництва з учнями / Є. В. Медведєва // Педагогічна майстерність як система професійних і мистецьких компетентностей : зб. матеріалів Х міжнар. педаг.-мистец. чит. пам'яті проф. О. П. Рудницької (1-3 грудня 2012 р., м. Київ). -Чернівці : Зелена Буковина, 2013. - Вип. 4 (8).- С. 337 - 341.