Формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін

ДЕРЕВ'ЯНКО ОЛЕНА ВАСИЛІВНА

Житомир - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор Тернопільська Валентина Іванівна,

Київський університет

імені Бориса Грінченка,

професор кафедри теорії та історії педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Козяр Микола Миколайович,

Національний університет водного

господарства та природокористування (м. Рівне), завідувач кафедри теоретичної механіки, інженерної графіки та машинознавства;

кандидат педагогічних наук,

Бацуровська Ілона Вікторівна,

Миколаївський національний

аграрний університет,

викладач кафедри енергетики

аграрного виробництва.

Захист відбудеться 19 травня 2014 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розісланий 18 квітня 2014 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради С.Л. Яценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Сучасні тенденції розвитку мінерально-сировинного комплексу країни, його провідна роль у формуванні промислового й економічного потенціалів зумовлюють висунення нових вимог до професійної компетентності сучасних фахівців гірничого профілю. Такий підхід до навчання відповідає вимогам сучасного ринку праці. Зокрема, жорстка конкуренція виробників техніки, боротьба за ринок збуту товарів потребують компетентних керівників і виконавців усіх виробничих процесів гірничої галузі промисловості.

Закони України «Про освіту» (1996 р.), «Про вищу освіту» (2002 р.), основні положення Національної доктрини розвитку освіти України (2002 р.), Державна національна програма «Освіта (Україна ХХІ століття)» (1993 р.) та інші нормативно-правові акти розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу відображають стратегічні завдання та вимоги до рівня професійної підготовки майбутніх фахівців.

Особливо це стосується фахівців гірничої галузі виробництва, які в умовах інтенсивного виробництва, планування й економічного стимулювання гірничодобувної промисловості мають не тільки раціонально використовувати природні ресурси, забезпечувати режим їх економії, але й нести відповідальність за людей, що працюють у зазначеній сфері, та попереджати типові ризики, застосовуючи у своїй роботі інноваційні методи професійної взаємодії на відповідних етапах діяльності гірничого підприємства.

У цьому аспекті проблема підготовки кадрів у багатьох країнах зосереджена на формуванні високого рівня компетентності й досліджується вітчизняними та зарубіжними вченими. Різні підходи до професійної компетентності висвітлені в роботах В. Бондаря, Н. Грохольської, І. Зязюна, В. Косарєва, А. Хуторського. Засоби формування компонентів професійно-педагогічної компетентності вивчалися А. Вербицьким, О. Дубасенюк, Н. Кулюткинім, Е. Лузік, Л. Семушиною, В. Скакуном. Умови формування компонентів педагогічної компетентності були предметом дослідження Н. Борисової, М. Кларіна, В. Ляудіс, С. Сисоєвої, Л. Хоружої та ін.

За останні роки здійснені наукові розвідки, в яких розглядалося дослідження формування професійної компетентності майбутніх фахівців, а саме: учителів (В. Баркасі С. Вітвицька, О. Заболотська, І. Зязюн, А. Павленко, Я. Сікора, Ю. Триус, К. Осадча, І. Чемерис, М. Шут та ін.), економістів (О. Аксьонова, В. Волкова, О. Гончарова, Ю. Деркач, А. Тупчій, Л. Отрощенко та ін.), фахівців залізничного транспорту (Т. Шаргун), інженерів машинобудівного профілю (Ю. Мосейко, М. Фоміна). Проблемам підготовки фахівців гірничої галузі присвячені наукові роботи Т. Медведовської, О. Русанової та ін. Проте, незважаючи на вагомі наукові результати цих досліджень, поза увагою дослідників залишилася проблема формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, яка потребує використання нових підходів до її вирішення.

Дослідження сучасної теорії та практики формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у ВНЗ дозволило виявити низку суперечностей між: вимогами сучасного суспільства щодо якісної підготовки майбутніх гірничих інженерів та наявним рівнем сформованості професійної компетентності випускників; необхідністю запровадження інноваційних технологій підготовки майбутніх гірничих інженерів та обмеженими можливостями використання традиційних дидактичних моделей навчання студентів; доцільністю запровадження сучасних змісту, форм і методів формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів та недостатністю науково-методичного забезпечення цього процесу у вищих навчальних закладах.

Актуальність проблеми, її недостатня теоретична та практична розробленість, необхідність пошуку шляхів розв'язання існуючих суперечностей і зумовили вибір теми дисертаційної роботи «Формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконане відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Формування професійної компетентності майбутніх вчителів в умовах Європейської інтеграції» (державний реєстраційний номер 0110V002110). Тема дисертаційної роботи затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 11 від 28. 05. 2010 р.) та узгоджена у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 5 від 16. 06. 2010 р.).

Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, практичній розробці та експериментальній перевірці ефективності технології впровадження моделі формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань:

1. Здійснити аналіз понятійно-термінологічного апарату проблеми дослідження та сучасних методологічних підходів до процесу формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

2. Розкрити специфіку фахових дисциплін у формуванні професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

3. Теоретично обґрунтувати модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

4. З'ясувати зміст і структуру професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, виявити критерії, показники та якісні характеристики рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

5. Розробити й експериментально перевірити ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фаховим дисциплінам.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх гірничих інженерів.

Предмет дослідження - технологія формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін. професійний компетентність гірничий інженер

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: основні положення філософії освіти (В. Андрущенко, Б. Гершунський, І. Зязюн, В. Кремень, В. Кудін, П. Саух) та теорії діяльності (В. Бехтєрєв, Л. Виготський, В. Мясищев, О. Романовський, С. Рубінштейн, Г. Суходольський, Н. Тализіна, Л. Товажнянський); концептуальні положення професійної освіти (В. Безпалько, Г. Васянович, А. Глазунов, О. Дубасенюк, В. Нікіфоров, Н. Ничкало, В. Сластьонін, С. Сисоєва); ідеї компетентнісного підходу в освіті (О. Бермус, В. Байденко, Е. Зеєр, І. Зимня, А. Маркова, О. Овчарук, О. Пометун, А. Хуторський, В. Шадриков та ін.); теорія вивчення загальнотехнічних і фахових дисциплін (П. Атутов, М. Лазарєв, В. Скакун та ін.); основні положення професійної діяльності інженера та його підготовки (С. Артюх, О. Коваленко, В. Ледньов); ідеї моделювання педагогічних процесів (Ю. Бабанський, О. Березюк, О. Бернацька, А. Дахін, В. Краєвський, Н. Маслова та ін.); теорії організації і впровадження ділових ігор і проблемного навчання (М. Бірштейн, В. Бурков, А. Вербицький, Д. Ельконін, В. Рибальський, В. Христенко та ін.).

Вирішення поставлених завдань здійснювалося за допомогою використання комплексу таких методів дослідження: теоретичні (аналіз, порівняння, систематизація, узагальнення, класифікація з метою вивчення психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, нормативних документів для встановлення стану розробки досліджуваної проблеми, визначення її теоретичних основ і понятійно-термінологічного апарата); емпіричні (анкетування, тестування, бесіда, спостереження, самоаналіз для діагностики стану сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, педагогічний експеримент з метою перевірки ефективності розробленої технології впровадження моделі формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін); статистичні (методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу результатів експериментального дослідження).

Організація та основні етапи дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота охоплювала кілька етапів педагогічного пошуку.

На першому етапі (2009-2010 рр.) - теоретико-аналітичному опрацьовано наукові джерела з досліджуваної проблеми; визначено мету, завдання, об'єкт, предмет, розроблено методологічний апарат і програму експериментальної роботи.

На другому етапі (2010-2011 рр.) - проективно-констатувальному - теоретично обґрунтовано модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін; окреслено та систематизовано її структурні та функціональні компоненти; визначено критерії, показники та проведено діагностику рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; здійснено констатувальний етап експерименту.

На третьому етапі (2011-2013 рр.) - формувально-узагальнюючому на основі створеного навчально-методичного комплексу впроваджено технологію формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; здійснено формувальний та контрольний етапи експерименту, узагальнено й оформлено їх результати; сформульовано висновки, проведено апробацію результатів дослідження та їх упровадження в практику підготовки майбутніх фахівців визначеного профілю у вищих навчальних закладах України.

Експериментальна база дослідження.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «КПІ» (м. Київ), Гірничого інституту Національного гірничого університету (м. Дніпропетровськ), Житомирського державного технологічного університету, Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне). У цілому до дослідження було залучено 824 особи, із них 20 викладачів.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін та доведено доцільність її використання; введено в науковий обіг поняття «професійна компетентність майбутніх гірничих інженерів»; визначено структуру та зміст професійної компетентності; виявлено критерії й показники, охарактеризовано рівні сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; удосконалено педагогічні умови, що забезпечують ефективність формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін, а також засоби, форми, методи професійної підготовки майбутніх гірничих інженерів; подальшого розвитку набули положення щодо впровадження в навчальний процес ВНЗ сучасних форм, методів і засобів професійної підготовки майбутніх гірничих інженерів.

Практичне значення одержаних результатів визначається: упровадженням у навчальний процес ВНЗ технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів та її практичній реалізації у межах фахових дисциплін і спецкурсу «Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів», комп'ютерної навчальної програми «Комп'ютерна навчальна і пошукова система» й комплексу діагностичних засобів, які дають змогу відстежити рівні сформованості професійної компетентності студентів; створенням програми спецкурсу «Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів» як засобу вдосконалення професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; розробкою науково-методичних рекомендацій для студентів напряму підготовки 6.050301 «Гірництво» з метою організації проходження виробничої практики, аудиторного та самостійного вивчення спецкурсу «Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів», які можуть бути використані в практиці роботи ВНЗ, а також у системі підвищення кваліфікації викладачів фахових дисциплін технічних вищих навчальних закладів.

Основні положення та результати дослідження впроваджено у навчальний процес Інституту енергозбереження та енергоменеджменту Національного технічного університету України «КПІ» (м. Київ) (акт № 149 від 06. 06. 2013 р.), Гірничого інституту Національного гірничого університету (акт № 12-20/55 від 10. 07. 2013 р.) (м. Дніпропетровськ), Житомирського державного технологічного університету (акт № 122/76 від 24. 09. 2013 р.), Навчально-наукового механіко-енергетичного інституту Національного університету водного господарства та природокористування (м. Рівне) (акт № 12 від 24. 09. 2013 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися на наукових, науково-методичних і науково-практичних конференціях, зокрема міжнародних: «Проблеми управління якістю підготовки фахівців в умовах інтеграції в міжнародний освітній простір» (Рівне, 2009), «Фізичні процеси та поля технічних і біологічних об'єктів» (Кременчук, 2011), «Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства» (Рівне, 2012), «Системний аналіз. Інформатика. Управління САІУ-2012» (Запоріжжя, 2012), «Актуальні питання теорії та практики неперервної ступеневої підготовки фахівців у системі вищої освіти» (Тернопіль, 2012), «Забезпечення наступності змісту в системі ступеневої вищої та післядипломної освіти» (Рівне, 2013); всеукраїнських: «Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення» (Житомир, 2012), XXXVI науково-практичній міжвузівській конференції, присвяченій Дню науки (Житомир, 2011); регіональних: «Інформаційно-комп'ютерні технології 2010» (Житомир, 2010), «Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення» (Житомир, 2012), «Система військової освіти України: досвід, сьогодення та перспективи розвитку» (Житомир, 2013).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображені у 24 публікаціях автора, з яких 14 у провідних наукових фахових виданнях України, 2 в іноземних виданнях, 8 - у збірниках матеріалів наукових конференцій і 2 є навчально-методичними рекомендаціями. Із представлених публікацій 7 виконано у співавторстві, решта - одноосібні.

Особистий внесок здобувача. У статті «Роль і місце охорони праці в професійній діяльності і підготовці інженерно-технічних фахівців», підготовленій у співавторстві з Г. Райковською, авторові належить визначення ролі фахової дисципліни «Охорона праці» у підготовці інженерно-технічних фахівців. У праці «Теоретичні засади формування професійної компетентності», опублікованій у співавторстві з В. Тернопільською, здійснено критичний огляд наукових праць, визначено основні проблеми формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів. У статті «Сутність професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників», що написана у співавторстві з Г. Райковською, особистим внеском здобувача є обґрунтування складових професійної компетентності гірничих інженерів. У публікації «Модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін», у співавторстві з Г. Райковською, дисертанту належить теоретичне обґрунтування моделі та визначення змісту її компонентів. У статті «Формування професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників», підготовленій спільно з Г. Райковською, містяться авторські уточнення структури та змісту професійної компетентності гірничих інженерів. У публікації «Визначення критеріїв сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів», що написана у співавторстві з В. Тернопільською, здобувачеві належить обґрунтування рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків та списку використаних джерел (311 позицій, у тому числі 18 іноземною мовою). Загальний обсяг дисертації становить 387 сторінок, з них основного тексту - 199 сторінок. Робота містить 18 таблиць, 12 рисунків, 15 додатків на 157 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність теми дослідження, розкрито його зв'язок із науковими програмами, планами, темами; визначено мету, основні завдання, об'єкт, предмет, методи дослідження; висвітлено наукову новизну, практичне значення результатів наукового пошуку; наведено відомості про апробацію й впровадження результатів.

У першому розділі - «Теоретичні основи формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів» здійснено аналіз поняттєво-теоретичного апарата дослідження, конкретизовано поняття «професійна компетентність майбутніх гірничих інженерів», його сутність; виокремлено та проаналізовано сучасні теоретико-методологічні підходи до професійної компетентності фахівців у галузі гірництва; обґрунтовано специфіку фахових дисциплін у формуванні професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

На основі поняттєво-термінологічного аналізу наукових джерел уточнено сутність базових понять дослідження: «компетентність», «компетенція», «кваліфікація», «професійна компетентність», «професійна компетентність майбутніх гірничих інженерів», «професіоналізм». Визначено спільне та відмінне у взаємозв'язку основних понять дослідження, що свідчить про різноманітність підходів до їх змістового розгляду.

Вивчення та узагальнення наукових праць з проблеми дослідження надали можливість розглядати професійну компетентність майбутніх гірничих інженерів як систему професійних знань та організаційних, технологічних, проектувально-конструкторських, управлінських, соціально-комунікативних умінь і навичок, професійно важливих якостей, що забезпечують їх успішну реалізацію у професійній діяльності.

Здійснений теоретичний аналіз проблеми дослідження окреслив доцільність та важливість упровадження таких підходів, як: системний, реалізація якого передбачала комплексне вивчення феномена професійної компетентності з позиції цілісної системи, складових її компонентів у різноманітті їх зв'язків та відносин; особистісно орієнтований, у контексті якого розглядався розвиток особистості студента, здійснювалося визначення ціннісних орієнтирів, формування ставлення до обраної професійної діяльності, суспільства та світу; діяльнісний, що окреслював проблеми у підготовці гірничих інженерів логічного цілісного розгляду всіх основних компонентів педагогічного процесу (мети, мотивів, операцій, способів регулювання, коригування, дій суб'єктів, контролю й аналізу досягнутих результатів); компетентнісний, у межах якого здійснювалося формування професійних знань, умінь і навичок щодо прогностичного бачення результатів праці, розвитку особистісних якостей, готовності до постійного професійного саморозвитку та самовдосконалення; акмеологічний, що передбачав спрямованість студента на самоосвіту, самовиховання та накопичення індивідуального досвіду з означеної діяльності для досягнення професійних вершин.

У роботі досліджено специфіку фахових дисциплін як провідних у професійній підготовці майбутніх гірничих інженерів, що полягає: в оволодінні фундаментальними знаннями, вміннями, навичками як елементів професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; розвитку уявлення про майбутню професійну діяльність з урахуванням усіх функціональних напрямів цієї діяльності; формуванні особистості в системі теоретичних і практичних форм професійної підготовки.

Зміст підготовки гірничого інженера визначається системою знань, які можуть бути охарактеризовані такими особливостями: ґрунтовними природничонауковим, математичним, гуманітарним і педагогічним фундаментами, широтою міждисциплінарних системно-інтеграційних знань про природу, суспільство, мислення, а також знань дисциплін циклів: природничонаукової підготовки (фізика, хімія, екологія та ін.); гуманітарної та соціально-економічної підготовки (культурологія, політологія, економічна теорія та ін.), в тому числі дисциплін, що формують загальнопедагогічну підготовку (педагогіка, психологія, соціологія та ін.); загальноінженерної та професійно-практичної підготовки (основи охорони праці, геотехнології гірництва відкритих гірничих робіт, геотехнології гірництва підземних гірничих робіт, гірничі машини та комплекси та ін.), що забезпечують їх успішну реалізацію та адаптацію у професійній діяльності.

На основі проведеного аналізу програм фахових дисциплін з'ясовано, що невирішеними є питання: структури та змісту професійної підготовки майбутніх фахівців у галузі гірництва; неузгодженості програм із загальнопедагогічними, професійно орієнтованими і фаховими дисциплінами; неефективне використання міждисциплінарних зв'язків на різних етапах підготовки. Недостатньо уваги приділяється формуванню професійних умінь.

Доведено, що вивчення фахових дисциплін має ґрунтуватися на їх інтеграції та диференціації, а також наступності використання знань щодо загальних об'єктів навчання, що забезпечить цілісність теоретичних знань і практичних умінь.

У другому розділі - «Моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін» - науково обґрунтовано модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; визначено зміст і структуру професійної компетентності майбутнього гірничого інженера, критерії, показники й рівні сформованості, виокремлено відповідні педагогічні умови досліджуваної компетентності.

На основі результатів аналізу наукових джерел з'ясовано, що актуальною є проблема моделювання процесу формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.

У контексті сучасних наукових підходів, ураховуючи сучасні тенденції у досліджуваній сфері, розроблено структурно-функціональну модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, що має чітку структуру. Основними блоками є: цільовий (соціальне замовлення, мета та наукові підходи дослідження); змістово-організаційний (змістові структурні функціональні компоненти професійної компетентності та умови); операційний (передбачає власне технологію впровадження моделі, етапи організації навчально-пізнавальної роботи студентів, комплекс форм, методів та засобів навчання); оцінно-результативний (результат, критерії та рівні сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів) (рис. 1).



Рис. 1. Модель формування професійної компетентності

майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін

У ході аналізу теоретичних засад досліджуваної проблеми виокремлено основні компоненти професійної компетентності: мотиваційно-ціннісний включає мотиви, цілі, потреби, ціннісні установки актуалізації щодо професійної компетентності, потребу в реалізації засвоєння знань, розуміння важливості неперервного та системного підвищення професійного рівня впродовж життя; когнітивно-рефлексивний характеризується оволодінням студентами професійними знаннями, формуванням готовності до самореалізації та досягненням високого рівня професійної компетентності, рефлексії; практично-діяльнісний компонент віддзеркалює ступінь сформованості професійної компетентності у майбутніх гірничих інженерів.

У ході визначення структури та змісту професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів виокремлено критерії оцінювання та їх показники. Мотиваційний критерій полягає у визначенні цілей, установок, орієнтацій, інтересів, мотивів, які спонукають майбутніх гірничих інженерів до професійної діяльності та визначають силу, стійкість мотивів формування професійної компетентності. Когнітивний характеризує ступінь засвоєння студентами фахових знань про сутність, зміст, способи формування означеної компетентності, усвідомлення її значущості для підготовки майбутніх гірничих інженерів, володіння системою знань, необхідних для їх успішної майбутньої професійної діяльності. Діяльнісний критерій передбачає засвоєння сукупності дій та операцій для забезпечення професійного супроводу діяльності інженерів. Визначено рівні сформованості професійної компетентності гірничого інженера: низький, середній, високий.

Зроблено висновки про те, що ефективними педагогічними умовами формування професійної компетентності, які забезпечують оптимальний розвиток особистості студента та дають змогу досягти високого рівня знань, є: мотиваційні спрямованість гірничо-інженерної освіти на формування у студентів стійкої професійно орієнтованої мотивації до оволодіння професійно значущими знаннями та вміннями; організаційні забезпечення взаємозв'язку фахових дисциплін зі змістом професійної діяльності гірничих підприємств у процесі набуття студентами знань, умінь та навичок вирішення організаційних, соціально-комунікативних, управлінських, проектно-конструкторських та технологічних завдань; технологічні використання в процесі навчання студентів активних форм, методів та інноваційних засобів навчання, що дозволяють моделювати ситуації; методичні розробка відповідного навчально-методичного забезпечення.

Визначено, що технологія формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін містить: оптимальне поєднання загальнодидактичних методів навчання із інтерактивними, які впроваджені в таких формах навчання, як лекції-презентації, проблемні лекції, лекції-дискусії, семінари, практичні заняття, самостійна робота студента, проходження виробничої практики.

У третьому розділі «Дослідно-експериментальна перевірка ефективності формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін» подано програму організації педагогічного експерименту, розроблено та впроваджено технологію формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, проаналізовано та узагальнено результати дослідно-експериментальної роботи.

З метою забезпечення ефективності реалізації запропонованої моделі формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін розроблено й апробовано експериментальну програму організації дослідження, яка складалась із чотирьох етапів: підготовчо-організаційного, констатувального, формувального, контрольного.

Під час проведення підготовчо-організаційного етапу експерименту визначалися мета й завдання дослідження, загальна структура експерименту, обиралися його процедури, пакет прикладних програм обробки та аналізу статистичних даних.

У ході проведення констатувального етапу експерименту проаналізовано стан сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін. Результати дослідження свідчать про те, що процес формування професійної компетентності відбувається стихійно, переважає низький рівень мотивації, неадекватність оцінок майбутніми фахівцями рівня власної професійної компетентності. Це підтвердили кількісний і якісний аналізи отриманих результатів, що й довело доцільність запровадження технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.

Метою формувального етапу експерименту визначено реалізацію технології поетапного формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.

Авторська технологія здійснювалася на мотиваційному, когнітивно-процесуальному, результативно-оцінному етапах. На мотиваційному етапі відбувалося: формування й усвідомлення студентами мотивів і цінностей майбутньої професійної діяльності, усвідомлення значущості фахових знань, одночасна діагностика й апробація (проведення ділових ігор, написання студентами творів-есе, бліц-тест та бліц-опитування, зустрічі з випускниками, лекції-екскурсії на гірничих підприємствах Житомирської області).

Когнітивно-процесуальний етап передбачав засвоєння професійних знань, а також формування організаційних, проектувально-конструкторських, технологічних, управлінських, соціально-комунікативних умінь та навичок у студентів. До ефективних форм реалізації технології на цьому етапі віднесено: моделювання навчальних ігор, лекція-аналіз конкретної професійної ситуації, лекція-презентація, мозковий штурм та ін.

Третій етап технології контрольно-оцінний мав на меті здійснення самоконтролю, самооцінки й рефлексії самоосвітніх дій у студентів. Доведено ефективність упровадження в процесі навчання фахових дисциплін таких методів, як написання рефлексивних есе, створення портфоліо, презентація наукової доповіді на семінарах, лекціях-конференціях тощо.

Мета контрольного етапу педагогічного експерименту полягала в перевірці ефективності технології формування досліджуваної компетентності. Підсумкова діагностика динаміки сформованості професійної компетентності у студентів експериментальної групи засвідчила суттєві зміни у порівняні з результатами студентів контрольної групи. Зокрема, високий рівень за когнітивним критерієм в ЕГ виявили 44 (43,56 %) проти 16 (16,67 %), мотиваційним 56 (55,44 %) проти 17 (17,74 %), діяльнісним 43 (42,57 %) проти 11 (11,45 %) (див. табл. 1).

Таблиця 1 Порівняльний аналіз рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів до і після експерименту

Критерії	До експерименту	Після експерименту
	низький	середній	високий	низький	середній	високий
	Кількість (чол.)	%	Кількість (чол.)	%	Кількість (чол.)	%	Кількість (чол.)	%	Кількість (чол.)	%	Кількість (чол.)	%
Мотиваційний	ЕГ	48	47,52	43	42,57	10	9,90	13	12,87	32	31,69	56	55,44
	КГ	44	45,83	40	41,66	12	12,50	34	35,42	45	46,87	17	17,74
Когнітивний	ЕГ	60	59,40	33	32,67	8	7,93	19	18,82	38	37,62	44	43,56
	КГ	57	59,37	31	32,30	8	8,33	47	48,96	33	34,37	16	16,67
Діяльнісний	ЕГ	54	53,46	40	39,60	7	6,94	19	18,82	39	38,61	43	42,57
	КГ	54	56,25	37	38,54	5	5,21	40	41,66	45	46,88	11	11,45
Професійна компетентність	ЕГ	54	53,51	39	38,36	8	8,13	17	17,00	36	35,97	48	47,03
	КГ	52	53,99	36	37,61	8	8,50	40	41,83	41	42,88	15	15,29

Достовірність експериментального дослідження динаміки формування професійної компетентності перевірена за допомогою -критерію кутового перетворення Фішера та t-критерію Стьюдента. Отримані в ході педагогічного експерименту результати свідчать про позитивну динаміку цілеспрямованого формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін та ефективність застосування технології на основі розробленої моделі.

ВИСНОВКИ

На основі узагальнення теоретичних положень і практичного досвіду формування професійної компетентності майбутнього гірничого інженера, а також отриманих результатів експериментального дослідження зроблено такі висновки:

1. У результаті аналізу психолого-педагогічних досліджень з'ясовано, що проблема формування професійної компетентності є складною та багатоаспектною, практичне розв'язання якої потребує глибокого осмислення й уникнення вузького однобічного підходу. Аналіз наукових праць засвідчує, що проблема формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін потребує системного вивчення.

Уточнено сутність базових понять: «компетентність», «компетенція», «кваліфікація», «професійна компетентність», «професійна компетентність майбутніх гірничих інженерів», «професіоналізм». Провідною категорією дослідження визначено «професійну компетентність майбутніх гірничих інженерів» як систему професійних знань та організаційних, технологічних, проектувально-конструкторських, управлінських, соціально-комунікативних умінь і навичок, професійно важливих якостей, що забезпечують їх успішну реалізацію у професійній діяльності.

Доведено, що методологічний рівень розв'язання проблеми дослідження передбачає впровадження системного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, компетентнісного та акмеологічного підходів.

2. Досліджено специфіку фахових дисциплін як провідних у професійній підготовці майбутніх гірничих інженерів, що полягає: в оволодінні фундаментальними знаннями, вміннями, навичками, які є елементами професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; у розвиткові уявлення про майбутню професійну діяльність з урахуванням усіх функціональних напрямів цієї діяльності; у формуванні особистості в системі теоретичних, психолого-педагогічних і практичних складових професійної підготовки.

Доведено, що навчання фахових дисциплін має ґрунтуватися на їх інтеграції та диференціації, забезпеченні наступності використання знань щодо загальних об'єктів навчання, що забезпечує цілісність теоретичних знань і практичних умінь. З'ясовано, що характерною особливістю фахових дисциплін є те, що вони поліпредметні та співвідносяться не з окремо взятою наукою, а з певною галуззю практичної діяльності.

3. На основі аналізу нормативних документів, професіограми і наукових досліджень розроблено та обґрунтовано структурно-функціональну модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, яка включає структурні (мотиваційно-ціннісний, когнітивно-рефлексивний, практично-діяльнісний) та функціональні (пізнавальний, виховний, розвивальний, формувальний) компоненти, педагогічні умови, зміст та етапи; відображає єдність принципів, цілей, форм, методів, засобів навчальної діяльності студентів ВНЗ у процесі навчання фахових дисциплін, комплексне застосування яких забезпечує її ефективність.

Модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів, відповідно до логіки дослідження, подано у вигляді блоків: цільового, змістово-організаційного, операційного, оцінно-результативного.

Сформульовано очікуваний результат цього процесу сформованість досліджуваного феномена в студентів як вияв їхньої готовності до професійної діяльності, що передбачає здатність до самостійного виконання професійних дій на основі здобутих знань, умінь, навичок, досвіду та ціннісного ставлення до майбутньої роботи за фахом.

4. Виокремлено та обґрунтовано структурні компоненти професійної компетентності майбутнього гірничого інженера: мотиваційно-ціннісний (сформованість інтересу до обраної професії, розуміння значущості обраної професії, власне професійної діяльності); когнітивно-рефлексивний (оволодіння системою професійних знань, формування готовності до самореалізації та досягнення високого рівня професійної компетентності, рефлексія); практично-діяльнісний (віддзеркалює ступінь сформованості професійної компетентності у майбутніх гірничих інженерів).

Обґрунтовано доцільність дотримання принципів системності, послідовності, науковості, доступності, індивідуального підходу, проблемності, взаємозв'язку теоретичних знань і практичної діяльності, професійної спрямованості, забезпечення конкурентоспроможності майбутнього фахівця.

Відповідно до структури професійної компетентності виокремлено критерії, на основі яких здійснюється діагностування її сформованості (мотиваційний, когнітивний, діяльнісний). Показники цих критеріїв покладені в основу характеристики трьох рівнів сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів: низького, середнього і високого.

Виокремлено групи педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування означуваної компетентності майбутніх гірничих інженерів (мотиваційні, організаційні, технологічні, методичні).

5. Розроблено та експериментально перевірено ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін, яка передбачає реалізацію мотиваційного, когнітивно-процесуального, контрольно-оцінного етапів.

У ході її перевірки поряд з професійно орієнтованими й інноваційними формами, методами і засобами впроваджено спецкурс «Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів» (54 год.) та навчально-методичні рекомендації студентам напряму підготовки 6.050301 «Гірництво»: для аудиторного та самостійного вивчення спецкурсу й організації проходження виробничої практики. Удосконалено зміст фахових дисциплін та виробничої практики, доцільність використання яких доведена експериментально.

У процесі контрольного етапу експерименту констатовано позитивну динаміку у відсотковому розподілі студентів за рівнями сформованості професійної компетентності, відчутно зменшилася кількість студентів низького та середнього рівнів і зросла кількість студентів високого рівня. Водночас, відповідні показники в контрольній групі підвищилися несуттєво.

За допомогою математичних методів статистичної обробки підтверджено ефективність запропонованої технології на основі розробленої моделі формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Нагальними залишаються питання: самостійної роботи у процесі формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів; удосконалення системи форм і методик професійної підготовки майбутніх гірничих інженерів; розробки навчально-методичного забезпечення.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ ВІДОБРАЖЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

Наукові праці, в яких опубліковані основні результати дисертації

1. Дерев'янко О. В. Структурно-функціональна модель формування професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників у процесі вивчення фахових дисциплін / О. В. Дерев'янко // Педагогічні та психологічні науки : зб. наук. праць / Національна академія Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького ; [гол. ред. Потапчук Є. М.]. - Хмельницький : Вид-во НАДПСУ, 2012. - Вип. 65. С. 41-49.

2. Дерев'янко О. В. Аналіз результатів дослідно-експериментальної перевірки та оцінки ефективності розробленої технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічні та психологічні науки : зб. наук. ст. Черкаси : Вид-во ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2013. Вип. 32 (285). С. 4251.

3. Дерев'янко О. В. Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів в процесі навчання фахових дисциплін [Електронний ресурс] / О. В. Дерев'янко // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 5. - Режим доступу : http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.

4. Деревянко Е. В. Формирование профессиональной компетентности будущих горных инженеров в условиях интерактивных технологий обучения / Е. В. Деревянко // Карельский научный журнал : сб/ науч/ трудов. 2013. № 1 (2). С. 19-22.

5. Деревянко Е. В. Активные методы обучения в формировании профессиональной компетентности будущих горных инженеров / Е. В. Деревянко // Личность, семья и общество: вопросы педагогики и психологи : сб/ статей по материалам XXXVI Междунар. науч.-практ. конф. Новосибирск : Изд. «СибАК», 2014. № 1 (36). С. 6975.

6. Дерев'янко О. В. Теоретико-методологічні підходи до формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2014. - Вип. 42. - Ч. 3. С. 3744.

7. Дерев'янко О. В. Особливості технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Вісник Житомирського держ. ун-ту імені Івана Франка. - Житомир : ЖДУ, 2013. - Вип. 48. - С. 203208.

8. Дерев'янко О. В. Роль і місце охорони праці в професійній діяльності і підготовці інженерно-технічних фахівців / О. В. Дерев'янко, Г. О. Райковська // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2009. - № 2. - С. 191-196.

9. Дерев'янко О. В. Теоретичні засади формування професійної компетентності / О. В. Дерев'янко, В. І. Тернопільська // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : зб. наук. праць. - Вип. 27 / Редкол. : І. А. Зязюн (голова) та ін. - Київ ; Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2011. С. 523-528.

10. Дерев'янко О. В. Сутність професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників / О. В. Дерев'янко, Г. О. Райковська // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології : наук. журнал / [ред. кол.: А. А. Сбруєва, М. О. Лазарєв, В. І. Лозова та ін.]. - Суми : СумДПУ ім. А. С. Макаренка, 2011. - № 3 (13). - С. 246-254.

11. Дерев'янко О. В. Формування професійної компетентності майбутніх інженерів-гірників / О. В. Дерев'янко, Г. О. Райковська // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2012. - № 1. - С. 214-216.

12. Дерев'янко О. В. Визначення критеріїв сформованості професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко, В. І. Тернопільська // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи : зб. наук. праць / Н. С. Корця. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012. - № 31. С. 264-267.

13. Дерев'янко О. В. Використання інтерактивних технологій у формуванні професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко, Н. М. Каліновська // Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школи : зб. наук. праць. Кривий Ріг : Видавничий відділ НМетАУ, 2012. - Вип. VII. С. 69-73.

14. Дерев'янко О. В. Модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі вивчення фахових дисциплін / О. В. Дерев'янко, Г. О. Райковська // Нова педагогічна думка. - Рівне, 2013. - № 1. - С. 105109.

Опубліковані праці апробаційного характеру

15. Дерев'янко О. В. Формування професійної компетентності як основа мобільності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання теорії та практики неперервної ступеневої підготовки фахівців в системі вищої освіти», (м. Тернопіль, 13-14 листопада 2012 р.) : тези доп. - Тернопіль : ТНТУ, 2012. - С. 183185.

16. Дерев'янко О. В. Інформативно-комп'ютерні технології як засіб мотивації студентів до навчання нормативних дисциплін / О. В. Дерев'янко // Інформаційно-комп'ютерні технології 2010 : V наук.-практ. конф., 20-22 травня 2010 р. : тези доп. - Житомир : ЖДТУ, 2010. - С. 80-83.

17. Дерев'янко О. В. Структурний аналіз змісту професійної компетентності майбутнього інженера-гірника / О. В.  Дерев'янко // Матеріали XXXVI наук.-практ. міжвуз. конф., присвяченої Дню науки, 11-12 травня 2011 р. : тези доп. - Житомир : ЖДТУ, 2011. - Т. II. С. 349350.

18. Дерев'янко О. В. Компетентнісний підхід підготовки майбутніх гірничих інженерів у системі вищої освіти / О. В. Дерев'янко // X Міжнар. наук.-метод. конф. «Фізичні процеси та поля технічних і біологічних об'єктів» 4-6 листопада 2011 р. : матеріали конференції. - Кременчук : КрНУ імені Михайла Остроградського, 2011. - С. 210-211.

19. Дерев'янко О. В. Інформаційні технології у формуванні професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Системний аналіз. Інформатика. Управління САІУ-2012 : матеріали III Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Запоріжжя, 14-16 березня 2012) / Класичний приватний університет. Запоріжжя : КПУ, 2012. - С. 9091.

20. Дерев'янко О. В. Структура, критерії, показники та рівні сформованості майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Проблеми створення, розвитку та застосування інформаційних систем спеціального призначення : XIX наук.-практ. конф., Житомир, 19 квітня 2012 р. : тези доповідей. Ч. 1 / Житомир. військ. ін-т ; відп. за випуск Дзюбчук Р. В. - Житомир : ЖВІ НАУ, 2012. - С. 32-33.

21. Дерев'янко О. В. Методика формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін / О. В. Дерев'янко // Система військової освіти України: досвід, сьогодення та перспективи розвитку : XIV наук.-метод. конф. (Житомир, 25 квіт. 2013 р.) : тези доповідей / Житомир. військ. ін-т. ім. С. П. Корольова Нац. авіац. ун-ту. Житомир : ЖВІ НАУ, 2013. С. 166167.

22. Дерев'янко О. В. Інтегративний курс «Вступ до фаху» як засіб формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів / О. В. Дерев'янко // Матеріали Всеукр. наук.-практ. on-line конф. аспірантів, молодих учених та студентів, присвяченої Дню науки (м. Житомир, 15-17 травня 2013 р.). Житомир : ЖДТУ, 2013. Т. II. С. 376377.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

23. Дерев'янко О. В. Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів : [методичні вказівки] / О. В. Дерев'янко. - Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2013. - 72 с.

24. Дерев'янко О. В. Методичні рекомендації студентами напряму підготовки 6.050301 «Гірництво» для проходження виробничої практики (денної форми навчання) / О. В. Дерев'янко. Житомир : Вид-во ЖДТУ, 2013. - 32 с.

АНОТАЦІЇ

Дерев'янко О.В. Формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Житомирський державний університет імені Івана Франка, Житомир, 2014.

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін. Теоретично обґрунтовано сутність базових понять дослідження. На основі аналізу сучасних наукових підходів до проблеми дослідження визначено системний, діяльнісний, компетентнісний, особистісно орієнтований та акмеологічний підходи; з'ясовано роль і специфіку фахових дисциплін у професійній підготовці майбутніх гірничих інженерів. Науково обґрунтовано модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін, що включає цільовий, змістово-організаційний, операційний, оцінно-результативний блоки. Обґрунтовано структуру, зміст та виокремлено критерії оцінювання її сформованості. Розроблено й експериментально перевірено ефективність технології формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів у процесі навчання фахових дисциплін та спецкурсу «Особливості формування професійної компетентності гірничих інженерів».

Результати експериментальної роботи засвідчили ефективність запропонованої технології та підвищення рівня сформованості професійної компетентності у майбутніх гірничих інженерів.

Ключові слова: професійна компетентність, майбутні гірничі інженери, фахові дисципліни, модель формування професійної компетентності майбутніх гірничих інженерів.

Деревянко Е.В. Формирование профессиональной компетентности будущих горных инженеров в процессе изучения специальных дисциплин. - На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 - теория и методика профессионального образования. - Житомирский государственный университет имени Ивана Франко, Житомир, 2014.

Диссертация посвящена исследованию проблемы формирования профессиональной компетентности будущих горных инженеров в процессе обучения специальных дисциплин.

В результате анализа различных источников уточнены базовые понятия исследования, проанализированы связи и соотношения между ними. Научно обоснована сущность понятия «профессиональная компетентность будущего горного инженера» как система организационных, технологических, проектно-конструкторских, управленческих, социально-коммуникативных знаний, умений и навыков, профессионально важных качеств, обеспечивающих их успешную реализацию и адаптацию в профессиональной деятельности. Определены место и роль специальных дисциплин профессиональной подготовки будущих горных инженеров с учетом специфики профессии.

В исследовании теоретически обоснована модель формирования профессиональной компетентности будущего горного инженера, который изучает специальные дисциплины. Целостность процесса обучения и взаимосвязь его компонентов обеспечиваются опорой на сформированные в работе методологические подходы и реализующие их принципы. Предложенная модель имеет целевую, содержательно-организационную, операционную и оценочно-результативную составляющие.

...