Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства

ГЛАЗУНОВА ЛЕСЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

ЖИТОМИР - 2013

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат педагогічних наук, доцент

Березюк Олена Станіславівна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Щолокова Ольга Пилипівна,

Національний педагогічний університет

імені М. П. Драгоманова,

завідувач кафедри фортепіанного

виконавства та художньої культури;

кандидат педагогічних наук

Лукановська Аліна Вікентіївна,

Кам'янець-Подільський національний

університет імені Івана Огієнка,

старший викладач кафедри іноземних мов.

Захист дисертації відбудеться 16 грудня 2013 року об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 14.053.01 в Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, конференц-зал.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).

Автореферат розіслано «15» листопада 2013 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради С. Л. Яценко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із визначальних стратегічних принципів сучасної освітньої політики в Україні є гуманізація освіти, в основу якої покладено забезпечення пріоритетності загальнолюдських цінностей, створення умов для формування естетичної культури особистості.

Зазначене вимагає підготовки естетично компетентного вчителя-філолога, який здатний орієнтуватися на майбутнє й, водночас, шанувати, збагачувати історико-культурну спадщину свого народу. Саме на забезпечення цього процесу націлені ідеї та положення, викладені в державних нормативно-правових документах України з проблем освіти, а саме в законах України «Про освіту», «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта» (Україна ХХІ століття), Програмі «Вчитель», Концепції виховання дітей та молоді в національній системі освіти, Концепції художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, Національній доктрині розвитку освіти в Україні, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 рр. та ін.

У вищих навчальних педагогічних закладах України освітній процес спрямовано на інтелектуальний, усебічний розвиток сучасної молоді, розширення її світогляду, вдосконалення відповідних особистісних та професійних якостей. Проте не меншої уваги потребує становлення духовної та естетичної сфери майбутніх фахівців. Процес формування естетичної компетентності молоді пов'язаний із цілеспрямованою педагогічною діяльністю і потребує спеціальної підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів, передусім студентів гуманітарного профілю, що вимагає скоординованості дій всього педагогічного колективу.

Одним із ефективних засобів формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога є народознавство, що забезпечує не лише розуміння, збереження, примноження народних духовних та матеріальних цінностей та надбань, а й спонукає до власної творчості, вдосконалення педагогічної майстерності.

У сучасній теорії та практиці науковим підґрунтям для здійснення комплексного дослідження проблеми формування естетичної компетентності особистості є дослідження в галузі: філософських (Г. П. Васянович, А. А. Герасимчук, І. А. Зязюн, В. Г. Кремень, П. Ю. Саух та ін.), психологічних (І. Д. Бех, Л. С. Виготський, Г. С. Костюк, В. О. Моляко, В. В. Рибалка та ін.) наук; гуманітарних дисциплін (Н. М. Бібік, М. С. Вашуленко, Н. Й. Волошина, В. В. Жуковський, К. Я. Климова, Ю. І. Ковбасенко, Л. Ф. Мірошниченко, О. Є. Місечко, Д. С. Наливайко, О. М. Ніколенко та ін.); професійної освіти (О. Є. Антонова, С. С. Вітвицька, С. У. Гончаренко, О. А. Дубасенюк, С. В. Лісова, А. А. Сбруєва, С. О. Сисоєва); естетичної освіти (В. Г. Бутенко, О. Н. Дем'янчук, Л. А. Кондрацька, Л. Т. Левчук Л. М. Масол, О. С. Падалка, О. П. Щолокова та ін.); етнопедагогіки (О. С. Березюк, Н. В. Лисенко, О. І. Пометун, Ю. Д. Руденко, М. Г. Стельмахович, Б. М. Ступарик та ін.).

Аналіз наукових підходів свідчить, що в умовах переходу до нових суспільних відносин питання формування естетичної компетентності молоді засобами народознавства досліджували О. О. Боряк, М. М. Гайдай, Т. Д. Дем'янюк, П. Р. Ігнатенко, В. Г. Кузь, М. П. Лещенко, А. В. Лукановська, Т. І. Мацейків, О. М. Піддубна, Р. П. Скульський та ін.

Проблему підготовки майбутніх учителів до формування естетичного світосприйняття висвітлено в дисертаційних роботах Н. Є. Колесник, Л. І. Лимаренко, В. І. Мирошниченка, Я. М. Овсієнко, І. В. Ревенко, Н. С. Савченко, Т. В. Шмельової. Формування системи естетичних цінностей у студентів стало предметом дослідження О. Г. Ігнатовив, М. В. Нечепоренка, О. В. Софіщенко. Формування естетичної культури, почуттів, сприйняття розглядали у своїх працях М. І. Бабкова, І. В. Барвінок, І. Є. Зайцева, О. А. Кучерук, Л. М. Михайлова, А. Ф. Форостян, Л. А. Чередниченко. Питання використання засобів народознавства у навчально-виховному процесі досліджували В. К. Майборода, Н. І. Ревнюк О. В. Стрілець, І. М. Струнка та ін.

Проте, незважаючи на значний інтерес учених до естетичної культури, цінностей, естетичного світосприйняття особистості, проблема використання засобів народознавства, дослідження їх ролі в навчально-виховному процесі з метою формування естетичної компетентності ще недостатньо досліджена, зокрема, у контексті підготовки майбутнього вчителя-філолога.

Наявні також суперечності між: загальними потребами сучасного соціуму в формуванні всебічно розвиненого, освіченого вчителя, спроможного успішно розвивати естетичну компетентність молоді, побудовану на знаннях і розумінні народних та духовних традицій, та реальним станом підготовки майбутніх учителів-філологів у вищих навчальних закладах у зазначеному напрямі; необхідністю формування високого рівня естетичної компетентності студентів гуманітарного профілю і відсутністю відповідних моделей, технологій професійної підготовки; потужним потенціалом засобів народознавства для формування естетичної компетентності майбутніх учителів філологічного спрямування і недостатньою розробленістю навчально-методичного забезпечення їх застосування у вищих педагогічних закладах.

У зв'язку з цим виникли об'єктивні потреби в розробленні зазначеної проблеми як на теоретичному, так і на практичному рівнях, що і зумовило вибір теми дослідження: «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконане згідно з комплексною темою науково-дослідницької роботи кафедри педагогіки Житомирського державного університету імені Івана Франка «Формування професійної компетентності майбутнього вчителя в умовах європейської інтеграції» (держ. реєстр. № 0110U002110). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 8 від 26. 02. 2010 р.) та узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології НАПН України (протокол № 2 від 30. 03. 2010 р.).

Мета дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні та експериментальній апробації моделі формування естетичної компетентності майбутніх учителів-філологів засобами народознавства.

Відповідно до мети визначено такі завдання:

1. Проаналізувати стан досліджуваної проблеми в теорії та практиці підготовки студентів гуманітарного профілю.

2. Визначити роль засобів народознавства у формуванні естетичної компетентності студентів-філологів.

3. Розробити модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства.

4. Науково обґрунтувати структуру, критерії та рівні сформованості естетичної компетентності студентів філологічних факультетів засобами народознавства.

5. Підготувати навчально-методичне забезпечення процесу формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства та експериментально перевірити ефективність авторської моделі. народознавства естетичний студент філолог

Об'єктом дослідження є професійна підготовка майбутнього вчителя-філолога у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження - модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства в процесі професійної підготовки у педагогічному ВНЗ.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: психологічні основи професійної діяльності (Б. Г. Ананьєв, Л. В. Занков, І. О. Зимня, В. О. Сластьонін та ін.); концептуальні положення про провідну роль діяльності у формуванні особистості (В. М. Бехтерев, О. М. Леонтьєв, В. М. Мясищев та ін.); ідеї формування професійної компетентності майбутніх фахівців (В. І. Бондар, В. П. Беспалько, М. В. Левківський, Т. І. Люріна, Н. Г. Ничкало, А. О. Реан, Н. Ф. Тализіна); основи особистісно орієнтованого навчання предметів певних циклів (А. В. Хуторський, І. С. Якиманська, С. Л. Яценко); концепції естетичного виховання (М. П. Лещенко, С. Г. Мельничук, В. О. Радкевич); концептуальні положення про організацію національного виховання (Г. Г. Ващенко, С. Ф. Русова, О. В. Сухомлинська, Є. І. Сявавко, К. Д. Ушинський); основні ідеї теорії мистецької освіти щодо врахування феномена інтеграції в навчально-виховному процесі (Н. Є. Миропольська, О. М. Отич, О. П. Рудницька); наукові положення щодо використання засобів народознавства в навчально-виховному процесі (О. В. Джус, Т. К. Завгородня, Н. М. Лисенко, З. І. Нагачевська, З. О. Сергійчук, В. П. Струманський та ін.).

Для досягнення мети й реалізації завдань було використано такі методи  дослідження: теоретичні - аналіз, синтез, систематизація, осмислення й узагальнення філософської, психолого-педагогічної, народознавчої, культурологічної, методичної літератури, педагогічної преси, нормативних документів з проблеми дослідження; емпіричні - бесіда, опитування, педагогічне спостереження, анкетування студентів, викладачів і вчителів-філологів, метод експертних оцінок з метою виявлення рівнів сформованості естетичної компетентності студентів гуманітарного профілю засобами народознавства; методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу результатів дослідження, статистична обробка даних, що забезпечена застосуванням дисперсійного аналізу Р. Фішера та статистичного t - критерію Ст'юдента, з метою обґрунтування ефективності реалізації авторської моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства.

Організація та основні етапи дослідження. Теоретична та дослідно-експериментальна робота проводилася протягом 2008-2013 рр. у три етапи.

На першому етапі (2008-2010 рр.) - теоретико-аналітичному - проаналізовано стан дослідженості проблеми у філософській, психологічній, педагогічній, народознавчій, методичній літературі; обґрунтовано актуальність, визначено основні напрями, мету, завдання, об'єкт, предмет; уточнено базові поняття; розроблено програму та методику дослідно-експериментальної роботи.

На другому етапі (2010-2011 рр.) - діагностико-пошуковому - окреслено та систематизовано структурні та функціональні компоненти, критерії, показники та проведено діагностику рівнів сформованості естетичної компетентності студентів-філологів; з'ясовано основні педагогічні умови; теоретично обґрунтовано авторську модель; розроблено зміст, форми та методи формування естетичної компетентності студентів гуманітарних спеціальностей відповідними засобами; проведено констатувальний етап експерименту, розроблено факультативний курс «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства».

На третьому етапі (2011-2013 рр.) - формувально-узагальнювальному - впроваджено авторську модель та експериментально перевірено її ефективність; систематизовано одержані результати дослідження; розроблено науково-методичне забезпечення; підготовлено методичні рекомендації; сформульовано загальні висновки; визначено перспективи подальших наукових пошуків.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалася на базі Житомирського державного університету імені Івана Франка, Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти. До дослідно-експериментальної роботи було залучено 486 студентів, 48 викладачів ВНЗ і 57 учителів загальноосвітніх середніх навчальних закладів.

Наукова новизна та теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що: вперше науково обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено авторську модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства, визначено її структурні та функціональні компоненти, їх змістове наповнення; виокремлено критерії, показники та рівні сформованості естетичної компетентності студентів філологічних факультетів засобами народознавства; обґрунтовано педагогічні умови та виділено основні науково-теоретичні підходи до реалізації зазначеного процесу; уточнено поняттєво-категоріальний апарат дослідження, а саме сутність і зміст понять «естетична компетентність», «формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога», «формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства»;  удосконалено зміст, форми і методи професійної підготовки студентів-філологів завдяки впровадженню авторської моделі; подальшого розвитку набули положення щодо творчого використання надбань національної культури та традицій у процесі формування естетичної компетентності майбутніх фахівців у вищих навчальних педагогічних закладах.

Практичне значення одержаних результатів полягає в реалізації авторської моделі, зокрема, шляхом розроблення та впровадження інтегрованого факультативного курсу «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства» у навчально-виховний процес гуманітарних факультетів вищих навчальних закладів педагогічного спрямування. Сформульовані висновки покладено в основу методичних рекомендацій. Матеріали дослідження можуть бути використані викладачами педагогічних ВНЗ з метою підготовки майбутніх учителів-філологів, створення авторських програм, навчальних посібників, а також застосовані в системі післядипломної педагогічної освіти.

Основні наукові положення та методичні рекомендації щодо формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства впроваджено в навчально-виховний процес Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького (довідка № 06/923 від 06. 06. 2012 р.), Житомирського державного університету імені Івана Франка (довідка № 685 від 15. 06. 2012 р.), Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (довідка № 285 від 20. 06. 2012 р.), Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 988 від 21. 06. 2012 р.), Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 1-589 від 21. 09. 2012 р.), Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (довідка № 01/415 від 27. 06. 2012 р.).

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення, висновки та результати дослідження презентувалися та обговорювалися на науково-практичних і науково-методичних конференціях, семінарах, зокрема, міжнародних: «Україна в етнокультурному вимірі ХVII - початку XXI ст.» (Київ, 2008), «Проблеми освіти у Польщі та в Україні в контексті процесів глобалізації та євроінтеграції» (Житомир, 2009), «Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій» (Суми, 2009), «Українська педагогічна наука у контексті сучасних цивілізаційних процесів» (Івано-Франківськ, 2011); всеукраїнських: «Тенденції розвитку професійно-педагогічної освіти в Україні і за її кордоном» (Житомир, 2006), «Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури» (Житомир, 2006), «Етнопедагогічний контекст освітнього процесу в сучасних навчальних закладах України» (Івано-Франківськ, 2007), «Проблеми формування ціннісних орієнтацій навчальної діяльності учнів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті сучасних вимог до освіти» (Житомир, 2008), «Українознавчі концепти спадщини В. О. Сухомлинського» (Житомир, 2008), «Формування професійно-педагогічної майстерності вчителів: історія, сучасність, перспективи» (Житомир, 2009), «Професійно-творча самореалізація педагога в умовах інноваційної освіти» (Суми, 2012), «Фундаменталізація змісту освіти як соціально-педагогічна проблема» (Київ, 2012); міжрегіональних: «Формування естетичної компетентності особистості засобами народознавства» (Житомир, 2010), «Сучасний підручник: вимоги та перспективи» (Житомир, 2012); міжвузівській: «Формування та розвиток майбутнього фахівця: соціально-педагогічний ракурс» (Євпаторія, 2010); семінарі: «Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід» (Житомир, 2007).

Публікації. Результати дисертаційної роботи, основні висновки та рекомендації за темою дослідження відображено у 26 публікаціях автора (усі одноосібні), з них 7 статей у провідних наукових фахових виданнях України, 1 стаття в іноземному виданні, 15 статей та 2 тез в збірниках наукових праць і матеріалах конференцій, 1 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків до кожного з них, загальних висновків, додатків, списку використаних джерел (386 найменування, з них 21 іноземними мовами). Ілюстративний матеріал подано в 19 таблицях, 19 рисунках. Загальний обсяг дисертації - 250 сторінок, з них 186 - основного тексту.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність та доцільність обраної теми; окреслено мету, завдання, об'єкт, предмет дослідження; висвітлено його теоретико-методологічні основи; визначено основні методи, наукову новизну, теоретичну та практичну значущість, а також подано відомості про експериментальну базу, апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога як науково-педагогічна проблема» - висвітлено результати аналізу філософської, психолого-педагогічної, культурологічної, народознавчої літератури з проблеми дослідження. Виокремлено та охарактеризовано періоди формування естетичної думки в зарубіжній науці, а саме: формування естетичних уявлень доби Античності, розвитку естетичних ідей в епоху Середньовіччя, становлення естетичної культури епохи Відродження, продукування естетичної думки Нового часу, дослідження естетичних поглядів доби Просвітництва, виокремлення основних естетичних ідей ХVІІІ - початку ХІХ ст., розвитку естетичної думки ХІХ - початку ХХ ст., визначення сучасних зарубіжних естетичних концепцій.

З'ясовано, що у вітчизняних наукових дослідженнях простежуються наступні етапи: виникнення естетичної культури в епоху Київської Русі, формування естетичних ідей доби українського Відродження, розвитку естетичної культури в другій половині ХVІІІ - ХІХ ст., еволюції естетичної думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст., становлення естетичних поглядів за радянських часів (1922-1991 рр.), формування сучасних вітчизняних естетичних концепцій (кінець ХХ - початок ХХІ ст.). Основою періодизації слугувало застосування народознавства як одного з ефективних засобів формування естетичної компетентності молоді.

Уточнено базові поняття дослідження: «естетична компетентність», «формування естетичної компетентності», «формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога». Естетичну компетентність визначено як здатність особистості до естетичного сприйняття та розуміння прекрасного, що передбачає володіння знаннями з естетики, відповідними вміннями та навичками, сформованість естетичних суджень, почуттів, цінностей, ідеалів, поведінки тощо.

У межах дослідження формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога розглянуто як складний інтегрований процес, спрямований на усвідомлення потреб, мотивів професійної діяльності, естетичного сприйняття та розуміння прекрасного, володіння творчим досвідом, що дозволяє успішно формувати естетичну компетентність учнів у педагогічному процесі.

У другому розділі - «Модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства» - обґрунтовано роль та місце засобів народознавства у формуванні естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога. Визначено доцільність та ефективність використання таких засобів народознавства, як усна народна творчість, народна культура мови (мовленнєвий етикет), народні свята, обряди, звичаї та традиції, народна символіка, художня творчість, пісенне, музичне та театральне мистецтво.

Використання засобів народознавства в навчально-виховному процесі сприяє вихованню шанобливого ставлення до матеріальних і духовних цінностей українського народу, розвитку естетичної культуру молоді, формуванню потреби збереження, продовження й примноження культурних цінностей, упровадження у побут загальнонаціональних традицій, обрядів, звичаїв, виробленню практичних умінь народознавчої роботи.

Засоби народознавства, що використовуються в навчальній та позанавчальній діяльності студентів-філологів, поділяються на ті, що покликані поглибити знання майбутніх учителів-філологів з історії, культури українського народу, його традицій, розвинути творчі здібності й таланти, підвищити рівень естетичної компетентності, сприяти загальнокультурному розвитку, виробити вміння і навички збору та запису зразків народної творчості, навчити доцільному відбору ефективних засобів та їх використанню у навчально-виховному процесі в майбутній професійній діяльності.

За формами проведення засоби народознавства поділяють на: навчальні, ігрові, художні, клубні, гурткові, індивідуальні; за місцем проведення - університет, школа, громадські місця, на природі, на виставках чи в майстернях народних майстрів, у клубах, гуртках тощо.

Розрізняють наступні засоби народознавства, що сприяють формуванню естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога: суспільно-корисні (охорона пам'яток історії та культури, народознавчі експедиції, патріотичні акції юнацьких і молодіжних організацій, козацькі республіки тощо); трудові (свята першої борозни, обжинок, прильоту птахів, толоки, освоєння традиційних ремесел і народних промислів); пізнавально-розвивальні (вікторини, диспути, літературні студії, клуби народної творчості, народні університети мистецтв, Мала академія мистецтв, народний театр (Вертеп), музейно-краєзнавча діяльність, екскурсії, виставки тощо); військово-спортивні (спартакіади з народних видів спорту, змагання з козацьких єдиноборств, козацькі забави, національні ігри тощо).

Авторська модель досліджуваного процесу містить мету, педагогічні умови, структурні та функціональні компоненти, критерії та рівні сформованості естетичної компетентності студентів-філологів засобами народознавства, етапи реалізації моделі, і як результат - сформованість естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства (див. рис. 1).

Виокремлено й обґрунтовано педагогічні умови формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства, зокрема, зорієнтованість навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів на використання відповідних засобів народознавства ілюстративного, інформативного та практичного спрямування з метою цілеспрямованого розвитку позитивної мотивації, що передбачає вдосконалення навчально-методичного забезпечення.

Доведено про необхідність досягнення гармонійної діяльності в системі «педагог - студент» на основі демократичного стилю спілкування, включення майбутнього вчителя-філолога в процес формування естетичної культури, поведінки, розвитку відповідних здібностей та реалізації власної творчої діяльності. З'ясовано про важливість створення сприятливої атмосфери, виховання толерантності до інших культур та націй, необхідність навчання рідною мовою, поваги до культури та народних традицій. Обґрунтовано думку, що ефективність сучасної професійної освіти залежить, зокрема, від застосування інтегрованого підходу до вибору та використання методично доцільних форм і методів формування естетичної компетентності студентів, які ґрунтуються на народознавчій основі і забезпечують комплексне використання відповідних засобів у навчально-виховному процесі та позанавчальній діяльності студентів-філологів.

Визначено та охарактеризовано структурні (емоційно-ціннісний, інформаційно-діагностичний, дієво-практичний, творчо-оцінювальний) та функціональні (мотиваційно-світоглядний, змістовий, організаційно-діяльнісний, контрольно-результативний) компоненти авторської моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства.

Рис. 1. Модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства

Виділено та обґрунтовано критерії (емоційно-почуттєвий, інтегрально-світоглядний, інформаційно-аналітичний, когнітивно-діяльнісний, дослідницько-творчий) та показники сформованості естетичної компетентності студентів філологічних факультетів засобами народознавства.

Охарактеризовано рівні сформованості естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства (інтуїтивно-репродуктивний, конструктивно-пошуковий, креативно-творчий).

З'ясовано, що інтуїтивно-репродуктивний рівень характеризується поверховими уявленнями студентів про професійну діяльність, естетичну компетентність, використанням засобів народознавства у навчально-виховному процесі. Студенти здійснюють естетичну оцінку предметів, явищ, дійсності під впливом думки інших, наводять загальновідомі приклади естетичних цінностей та засобів народознавства, самостійно не виявляють зацікавленості до вивчення витворів народного мистецтва та формування естетичної компетентності засобами народознавства.

Конструктивно-пошуковий рівень визначається стійкими професійними інтересами, здобуті знання, вміння, навички використовуються на практиці; студенти всебічно осмислюють красу у всіх її проявах, здатні до емоційного переживання та естетичної оцінки предметів, явищ, оточення, засобів народознавства. Вони мають ґрунтовні знання про закони краси, розвиток народної культури, засоби народознавства, розуміють та цінують працю народних майстрів, бережливо ставляться до естетично цінних речей та явищ, можуть пояснити та обґрунтувати власну думку, проте не повною мірою критично оцінюють себе та власні сили.

Креативно-творчий рівень притаманний студентам, які володіють глибокими знаннями про естетичні цінності, ідеали, використання засобів народознавства. Вони мають власну думку щодо вибору, ефективності та застосування відповідних засобів, володіють нестандартним, креативним мисленням, багатим естетичним світоглядом, естетизують свій побут та життя, перебувають у постійному творчому пошуку.

У ході дослідження з'ясовано, що формування естетичної компетентності особистості засобами народознавства є процесом творчим, цілісним і продуктивним.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка ефективності моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства» - представлено результати впровадження авторської моделі, виявлено динаміку рівнів сформованості естетичної компетентності студентів-філологів в експериментальних і контрольних групах, обґрунтовано достовірність результатів за допомогою методів математичної статистики.

Упровадження моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства здійснювалося в три етапи: орієнтувальний (накопичення необхідного запасу елементарних знань з естетики, відповідних почуттів і вражень, без яких неможливе формування естетичної компетентності, виникнення інтересу до застосування засобів народознавства); тренувальний (формування якостей особистості, які забезпечують можливість емоційного переживання та оцінки естетичних предметів та явищ, формування естетичних почуттів, ідеалів, цінностей, певного рівня естетичної компетентності); творчий (реалізація знань, умінь, навичок у навчально-пізнавальній та практичній діяльності, формування творчих здібностей).

Експериментальне дослідження включало констатувальний та формувальний етапи. На формувальному етапі експерименту брали участь 362 студенти-філологи, з них 188 осіб в експериментальній групі (ЕГ) і 174 - у контрольній (КГ). Вхідне діагностування виявило початковий рівень сформованості естетичної компетентності студентів-філологів засобами народознавства. Результати дослідження свідчать про те, що у студентів обох груп спостерігався приблизно однаковий рівень її сформованості. Зокрема, в ЕГ - креативно-творчий рівень виявили 16,5 % (КГ - 14,4 %), конструктивно-пошуковий - ЕГ - 43, 6 % (КГ - 44,8 %), інтуїтивно-репродуктивний - ЕГ - 39,9 % (КГ - 40,8 %). Окрім того, результати констатувального етапу експерименту підтвердили необхідність упровадження авторської моделі.

В експериментальній групі реалізація моделі відбувалась, зокрема, завдяки впровадженню факультативного курсу «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства», який включає 36 години (з них: 14 год. - лекційні, 16 год. - практичні, 6 год. - самостійні). У контрольній групі елементи запропонованої моделі та факультативного курсу використовувались у стислому варіанті, з вибірковим введенням деяких тем.

Після реалізації моделі проведено вихідне діагностування показників сформованості естетичної компетентності студентів-філологів у експериментальній та контрольній групах. Результати порівняльного аналізу свідчать про позитивну динаміку в експериментальній групі: ЕГ - креативно-творчий рівень - 46,9 % (КГ - 21,1 %), конструктивно-пошуковий - ЕГ - 43 % (КГ - 50 %), інтуїтивно-репродуктивний - ЕГ - 10,1 % (КГ - 29,9 %), табл. 1.

Таблиця 1 Динаміка сформованості естетичної компетентності майбутніх учителів-філологів засобами народознавства в експериментальній та контрольній групах на початку та наприкінці формувального етапу експерименту

Рівні сформованості естетичної компетентності студентів-філологів засобами народознавства	Початок експерименту	Кінець експерименту
	Експериментальна група, ЕГ	Контрольна група, КГ	Експериментальна група, ЕГ	Контрольна група, КГ
	кількість	%	кількість	%	кількість	%	кількість	%
Інтуїтивно-репродуктивний 3 бали	75	39,9	60	40,8	19	10,1	52	29,9
Конструктивно-пошуковий 4 бали	82	43,6	92	44,8	81	43	87	50
Креативно-творчий 5 балів	31	16,5	22	14,4	88	46,9	35	21,1
Загальна кількість	188	100	174	100	188	100	174	100

Достовірність результатів дослідження забезпечувалася шляхом використання методів дисперсійного аналізу Р. Фішера та статистичного t - критерію Ст'юдента. Доведено, що показники рівнів сформованості естетичної компетентності студентів експериментальної групи значно зросли у порівнянні з результатами у контрольній групі.

Результати дисертаційної роботи підтвердили доцільність упровадження моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства.

Узагальнення результатів наукового дослідження дозволяють зробити наступні висновки:

1. На підставі аналізу наукових досліджень, філософських, психолого-педагогічних, народознавчих, культурологічних джерел, літератури з естетики охарактеризовано проблемно-категоріальне поле, підтверджено недостатню теоретичну та практичну розробленість проблеми формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства у вітчизняній та зарубіжній педагогічній теорії та практиці. Виокремлено та охарактеризовано періоди формування естетичної думки в науковій літературі. В основу періодизації покладено застосування народознавства як провідного засобу формування естетичної компетентності молоді, що передбачає якісну зміну рівня естетичної культури суб'єкта виховання, яким може бути як окрема особистість, соціальна група, так і суспільство в цілому.

Визначено та уточнено сутність базових понять та категорій дослідження «естетична компетентність», «формування естетичної компетентності», «формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога». Естетичну компетентність визначено як здатність особистості до естетичного сприйняття та розуміння прекрасного, що передбачає володіння знаннями з естетики, відповідними вміннями та навичками, сформованість естетичних суджень, почуттів, цінностей, ідеалів, поведінки тощо.

2. Досліджено та обґрунтовано роль і значення засобів народознавства у процесі формування естетичної компетентності, наведено чинники, які мають негативний вплив на формування зазначеної компетентності.

З'ясовано, що засоби народознавства - це матеріальні та духовні цінності народу, які використовуються з метою розвитку особистості. До найбільш ефективних засобів народознавства, що сприяють формуванню естетичної компетентності майбутніх учителів-філологів, віднесено: усну народну творчість, народну культуру мовлення (мовленнєвий етикет), народні свята, обряди, звичаї та традиції, символіку, народну художню творчість, пісенне, музичне, театральне мистецтво. З'ясовано значущість наведених засобів не тільки у розширенні світогляду студентів, але й у формуванні їх власних естетичних поглядів та вподобань.

Доведено, що народознавча підготовка студентів-філологів - це процес засвоєння майбутніми фахівцями знань про історичний та культурний розвиток своєї країни, народу, його традицій, звичаїв, обрядів, ремесел, побуту, вміння використовувати ефективні форми та методи у навчальній та позашкільній діяльності для формування естетичної компетентності учнів, творче застосування засобів народознавства з метою збагачення світогляду молоді.

Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства визначено як складний інтегрований процес, спрямований на усвідомлення потреб, мотивів професійної педагогічної діяльності, ефективне застосування засобів народознавства, що передбачає використання відповідних форм і методів у розвитку естетичної компетентності майбутніх учнів.

3. Розроблено та науково обґрунтовано модель формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства. Її метою є формування естетичної компетентності студентів засобами народознавства, а результатом - сформованість естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога відповідними засобами.

Авторська модель включає відповідні педагогічні умови: зорієнтованість навчально-виховного процесу вищих навчальних закладів на формування естетичної компетентності майбутнього вчителя, удосконалення навчально-методичного забезпечення; цілеспрямоване формування позитивної мотивації щодо використання засобів народознавства ілюстративного, інформативного й практичного спрямування; включення майбутнього вчителя-філолога в систему формування естетичної культури, естетичної поведінки, розвитку відповідних здібностей та реалізації власної творчої діяльності; створення сприятливої атмосфери для розвитку кожної особистості, виховання толерантності до інших культур та націй, навчання рідною мовою, поваги до культури та народних традицій; застосування інтегрованого підходу до вибору та використання методично доцільних форм і методів формування естетичної компетентності студентів, які ґрунтуються на народознавчій основі і забезпечують комплексне використання відповідних засобів у навчально-виховному процесі та позанавчальній діяльності студентів-філологів. Визначено структурні та функціональні компоненти, критерії, показники та рівні сформованості естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства, етапи її впровадження.

З'ясовано значущість впровадження таких форм роботи, як науково-дослідницька, індивідуальна, самостійна та творча діяльність студентів-філологів, що забезпечують ефективність процесу формування їх естетичної компетентності засобами народознавства.

4. Виділено та обґрунтовано компоненти компетентності: естетичні судження, почуття, цінності, ідеали, знання, вміння, навички, поведінка, творчий досвід. Досліджено стан сформованості естетичної компетентності як складової професійної готовності майбутніх фахівців за виявленими критеріями та показниками. З'ясовано, що емоційно-почуттєвий критерій характеризується сформованістю особистісно-професійних якостей і цінностей майбутніх учителів-філологів; усвідомленням цінності знань, умінь, навичок і застосовуванням їх у процесі формування естетичної компетентності молоді засобами народознавства.

Обґрунтовано думку, що ціннісно-світоглядний критерій визначається обізнаністю студентів в естетичній сфері, зрілістю суджень, наявністю естетичних ідеалів, ґрунтовних знань про естетичну свідомість і світогляд. Інформаційно-аналітичний критерій включає уміння: здійснювати аналіз, узагальнення, контроль, самоконтроль, оцінку й самооцінку процесу та результатів формування естетичної компетентності, оцінити рівень естетичної компетентності, зробити висновки щодо наявності помилок. Когнітивно-діяльнісний критерій забезпечує використання вчителем-філологом арсеналу необхідних професійних знань, умінь, навичок у процесі формування естетичної компетентності засобами народознавства. Доведено, що дослідницько-творчий критерій передбачає наявність потреби в неперервному творчому розвитку; творче використання засобів народознавства під час уроків і в позанавчальній роботі; залучення молоді до самостійної творчості, створення естетично вартісних речей.

Відповідно до критеріїв визначено рівні сформованості естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства: інтуїтивно-репродуктивний, конструктивно-пошуковий і креативно-творчий.

5. Розроблено та впроваджено в навчально-виховний процес навчально-методичне забезпечення процесу формування естетичної компетентності студентів відповідного профілю засобами народознавства. Зокрема, предмети психолого-педагогічного та гуманітарного циклів збагачено темами народознавчого змісту, які впливають на розвиток естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога. Визначено зміст та структуру науково-дослідної, індивідуальної та самостійної роботи студентів-філологів щодо формування зазначеної компетентності. Залучено студентів до творчої діяльності, що передбачала створення ними естетично вартісних речей народознавчого змісту.

З метою забезпечення ефективності зазначеного процесу розроблено та впроваджено інтегрований факультативний курс «Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства», підготовлено відповідні методичні рекомендації для викладачів вищих навчальних закладів, магістрантів, студентів, учителів загальноосвітніх шкіл та усіх зацікавлених проблемами розвитку педагогіки вищої школи.

Експериментально перевірено ефективність моделі формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства за основними етапами (орієнтувальний, тренувальний, творчий). Після її впровадження виявлено, що кількісні показники та якісні характеристики рівнів сформованості естетичної компетентності у студентів у експериментальних групах значно вищі, ніж у контрольних.

Проведене дослідження дало можливість на якісно новому рівні вирішити проблему формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства; суттєво вдосконалити систему фахової підготовки студентів гуманітарного профілю, зокрема, вчителів-філологів. Проте проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розв'язання проблеми формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога. До перспективних напрямів подальшого вивчення цієї проблеми можна віднести: визначення шляхів підготовки майбутнього вчителя-філолога до формування естетичної компетентності засобами народознавства; вивчення зарубіжного досвіду організації зазначеного процесу; дослідження основних напрямів науково-дослідної роботи у цій сфері.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

1. Глазунова Л. Значення української народної педагогіки в естетичному вихованні молоді / Леся Глазунова. - Вісник Прикарпатського університету. Педагогіка. Випуск ХІІІ - ХІV. - Івано-Франківськ : 2007, - с. 157-160.

2. Глазунова Л. О. Естетичне виховання студентів засобами етнопедагогіки / Л. О. Глазунова. - Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка, № 55, Житомир : Вид-во ЖДУ, 2011 - с. 103-106.

3. Ідеї формування естетичної компетентності особистості у зарубіжній науковій літературі Глазунова Л. / Леся Глазунова. - Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 16. Зб. наукових праць. - Випуск 14 (24). - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2011 - с. 91-97.

4. Глазунова Л. О. Формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога. / Л. О. Глазунова. Педагогічні науки : теорія, історія, інноваційні технології, Науковий журнал, № 6 (24), Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012 - с. 268-274.

5. Глазунова Л. О. Науково-теоретичні підходи до формування естетичної компетентності особистості засобами народознавства. / Л. О. Глазунова. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, Педагогічні науки, За матеріалами VI Міжнародної науково-практичної конференції «Інноваційні процеси в освітньому просторі: доступність, ефективність, якість», № 22 (257), частина І, Луганськ : Вид-во Державного закладу «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», 2012, - с. 231-238.

6. Глазунова Л. Ідеї формування естетичної компетентності молоді у вітчизняній науковій думці в другій половині ХVІІІ - ХІХ ст. / Леся Глазунова. Обрії, № 2 (35), Івано-Франківськ : Вид-во ІФЩІППО, 2012, - с. 4-6.

7. Глазунова Л. О. Педагогічні умови формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства. / Л. О. Глазунова. - Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Випуск 3 (69), Житомир : Вид-во ЖДУ, 2013, - с. 207-211.

8. Глазунова Л. А. Роль средств народоведения в формировании эстетической компетентности будущих учителей-филологов. / Л. А. Глазунова. Вектор науки Тольяттинского государственного университета. Серия: Педагогика, психология. № 2 (13), Тольятти : Изд-во Тольяттинского государственного университета, 2013, - с. 81-83.

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Глазунова Л. Виховний ідеал у творчій спадщині Г. Г. Ващенка. / Леся Глазунова. - Українська національна школа : витоки та сучасність (науково-педагогічний пошук молодих дослідників присвячений 125-річчю дня народження Григорія Ващенка. Збірник наукових праць). // За ред. О. С. Березюк, З. А. Осадчої). - Житомир : 2003, - с. 20-21.

10. Глазунова Л. Морально-естетичне виховання у педагогічний спадщині О. В. Духновича / Леся Глазунова. - Олександр Духнович - фундатор української національної педагогіки (науково-педагогічний пошук молодих дослідників філологічного факультету, присвячений 220-річчю від дня народження); Збірник наукових праць // за ред. О. С. Березюк, З. А. Осадчої). - Житомир : 2004, с. 32-35.

11. Глазунова Л. Іван Франко про вчителя. / Леся Глазунова. - Спадщина Івана Франка в контексті української освіти та культури // Матеріали всеукраїнської конференції молодих учених, магістрів, студентів, 14-15 листопада 2006 р. // за ред. Березюк О. С., Власенко О. В., Осадчої З. А. - Житомир : 2006, - с. 66-69.

12. Глазунова Л. О. Формування духовності молоді засобами народної педагогіки / Глазунова Л. О. - Формування духовності молодої людини: методика, практика, досвід // Матеріали Міжвузівського науково-методичного семінару / за заг. ред.Власенко О. М., Березюк О. С., Осадчої З. А., - Житомир : 2007, - с. 55-58.

13. Глазунова Л. В. О. Сухомлинський про естетичне виховання засобами народознавства / Леся Глазунова. - Українознавчі концепти спадщини В. О. Сухомлинського. Збірник наукових праць. Випуск 8 /За заг. ред. О. С. Березюк, О. М. Власенко - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2008 - с. 41-44.

14. Глазунова Л. Оволодіння старшокласниками етнопедагогічною культурою у процесі позакласної виховної роботи / Леся Глазунова. - Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія № 6. Зб. наукових праць. - Випуск 6. - К. : Вид-во НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2008, - с. 102-105.

15. Глазунова Л. Народознавчий компонент у естетичному вихованні молоді. / Леся Глазунова. - Етнокультурний компонент освітньо-виховних систем Полісся // Збірник наукових праць молодих дослідників. - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2009, - с. 27-30.

16. Глазунова Л. О. Формування естетичних здібностей молоді засобами етнопедагогіки. / Л. О. Глазунова. - Формування інформаційної компетентності студентів у процесі навчання природничо-математичних дисциплін // Матеріали міжвузівського регіонального науково-методичного семінару. // За ред. О. С. Березюк, Я. В. Карлінської - Житомир : Вид-во ЖДУ, 2009, - с. 69-75.

17. Глазунова Л. А. Формирование духовности молодёжи средствами народной педагогики. / Л. А. Глазунова. - Единое образовательное пространство славянских государств в ХХІ веке : проблемы и перспективы. Материалы ІІІ Международной научно-практической конференции (2-3 апреля 2009 г., Россия, г. Брянск) / под. ред. В. И. Аверчинкова. - Брянск : БГТУ; СГА. 2009. Т. 1, - с. 134-136.

18. Глазунова Л. О. Використання засобів народознавства у навчальних закладах України. / Глазунова Л. О. - Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій // Матеріали Міжнародної наукової конференції для студентів, магістрів, аспірантів, науковців. Т 3, частина 3, Суми : Вид-во СДПУ ім. А. С. Макаренка, 2009, - с. 102-104.

19. Глазунова Л. О. Роль народознавства у формуванні естетичної культури молоді / Глазунова Л. О. - Формування та розвиток майбутнього фахівця: соціально-педагогічний ракурс : Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції студентів та молодих учених - Євпаторія: ЄУРЛ, 2010, - с. 49-53.

20. Глазунова Л. Формування естетичної компетентності особистості / Леся Глазунова. Формування естетичної компетентності особистості засобами народознавства // Збірник наукових праць молодих дослідників. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, - 2010. - с. 29-31.

21. Глазунова Л. А. Формирование эстетической культуры студентов средствами устного народного творчества. / Глазунова Л. А. - Аутэнтычны фольклор : праблемы выучэння, захавання, переймання: зборнік науковых прац удельнікау ІV Міжнароднай навукова-практычнай канферэнцыі (Мінск 29-30 красавіка 2010 г.) / БДУКМ : рэдкал. Мажэйка М. А. - Мінск : БДУКМ. - 2010, - с. 99-100.

22. Глазунова Л. Досвід К. Д. Ушинського та В. О. Сухомлинського щодо формування естетичної компетентності молоді засобами народознавства. / Леся Глазунова. - Духовність українства ХХІ століття : збірник матеріалів ХІ Всеукраїнської науково-практичної конференції (06 травня 2011 р.) Ред. кол. : О. М. Барно та ін. - Кіровоград : КУРЛ, - 2011, - с. 117-123.

23. Глазунова Л. Сучасне забезпечення формування естетичної компетентності майбутнього вчителя-філолога засобами народознавства. / Леся Глазунова. - Сучасний підручник : реалії та перспективи. Збірник наукових праць молодих дослідників. / За заг. ред. Ю. В. Березюк. - Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, - 2012. - с. 75-83.

24. Глазунова Л. Сучасні вимоги до підготовки вчителя-філолога та його роль у процесі формування естетичної компетентності учнів. / Леся Глазунова. Дидактика: теорія і практика. Матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. «Фундаменталізація змісту освіти як соціально-педагогічна проблема» : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2012 - с. 208-210.

...