Теоретичні і методичні засади підготовки магістрів аграрного профілю у дослідницькому університеті

За результатами дослідження з'ясовано, що узгодження рівня підготовки майбутніх магістрів до вимог аграрного ринку праці вимагає: реалізації особистісно орієнтованого підходу; забезпечення умов для фахової функціональності майбутнього магістра в період постійних змін ідей, знань і технологій; розвитку дослідницько-інноваційної складової діяльності аграрних університетів; запровадження практики широкого доступу студентів магістратури до реалізації наукових тем випускових кафедр; створення на базі вищих навчальних закладів й установ-партнерів інноваційних інфраструктур - технопарків (для інтенсивного впровадження результатів дослідницької роботи й формування в студентів магістратури інноваційних умінь); підвищення рівня мотивації науково-педагогічних працівників до дослідницько-інноваційної діяльності; запровадження на міжнародному рівні моніторингових досліджень якості освіти.

У третьому розділі - «Магістратура - складова підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю в дослідницькому університеті» - проаналізовано процедуру розроблення магістерських програм для підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю відповідно до вимог ринку праці; виокремлено основні аспекти формування професійних, дослідницьких та інноваційних умінь; визначено роль магістерської роботи в процесі формування у студентів готовності до професійної діяльності.

З'ясовано, що важливим завданням аграрних університетів є становлення й розвиток особистості майбутнього магістра, спроможного оволодіти передовими інноваційними технологіями, здатного до професійної мобільності, постійного поновлення знань й усвідомлення відповідальності за наслідки власної професійної діяльності. Це видається можливим за умов модернізації змісту аграрної освіти та активного залучення роботодавців до процесу розробки навчальних планів і програм.

Доведено, що наповнення змісту програм підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю вимагає: врахування наявних і перспективних потреб агропромислової галузі економіки України; адаптації до прийнятої в світі системи підготовки фахівців (Болонський процес); забезпечення гнучкості щодо врахування динамічних вимог національного та міжнародного ринків праці; інноваційного характеру навчальних планів; інтеграції в магістерських програмах освітньої, науково-дослідної та інноваційної діяльності за прикладом провідних закордонних дослідницьких університетів; реалізації принципу наступності у бакалаврських і магістерських програмах через забезпечення їх змістового наповнення відповідно до специфіки майбутньої спеціальності.

У результаті аналізу основних проблем підготовки майбутніх магістрів у вищих навчальних закладах України професійний розвиток фахівця визначено як базову категорію, яка включає різні аспекти конструктивних змін, що функціонально розширюють можливості виконання професійних обов'язків. До таких віднесено: високий професіоналізм в обраній сфері (системний характер мислення, інноваційність, готовність до сприйняття та реалізації сучасних технологій, знання комп'ютерної техніки й інформаційних технологій, володіння іноземними мовами), а також здатність до управлінської діяльності, вирішення проблемних ситуацій, міжособистісного й управлінського спілкування, особистої творчої спрямованості, забезпечення умов розвитку свого творчого потенціалу та потенціалу підлеглих.

Обґрунтовано, що формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в умовах дослідницького університету відбувається через: засвоєння теоретичних і практичних основ майбутньої спеціальності; залучення роботодавців до означеного процесу шляхом укладання тристоронніх угод щодо підготовки та майбутнього працевлаштування, що визначає програму та тематику магістерської роботи; виконання досліджень на діючих об'єктах з метою наближення студентів до умов виробництва; проведення практики на базах підприємства-роботодавця.

Доведено, що у ході дослідницької діяльності підвищується професійний рівень, удосконалюються специфічні навички, формується відповідний склад мислення та спілкування. Зазначене дозволяє поглибити професійне спрямування освіти, виховувати фахівців із високим творчим потенціалом і соціально-професійною зрілістю. Обґрунтовано думку, що формування дослідницьких умінь у студентів магістратури аграрного профілю вимагає: опанування методиками проведення наукових досліджень та їх статистичного оброблення; залучення майбутніх фахівців до виконання наукових тем випускових кафедр; опанування методами презентацій результатів наукових досліджень за допомогою інформаційно-телекомунікаційних ресурсів, їх оприлюднення у друкованих виданнях тощо.

На основі вивчення сучасного стану інноваційної діяльності у вищій аграрній освіті зазначено, що в основі процесу розвитку інноваційного потенціалу в студентів магістратури закладено формування здатності здійснювати творчо-інноваційний пошук, успішно розв'язувати проблемні ситуації, що постають як перед окремою людиною, так і перед суспільством у цілому.

У результаті теоретичного аналізу доведено, що виконання магістерської роботи моделює спосіб мислення, сприяючи його розвитку. У творчо-дослідницькій діяльності реалізуються такі інтелектуальні здібності, як допитливість, здатність до розроблення гіпотези та генерування ідей, гнучкість думок, оригінальність мислення (полягає в здатності обґрунтовувати ідеї, що відрізняються від загальновизнаних поглядів), уміння знаходити аналогії тощо.

Зазначено, що в ході застосування інтерактивного підходу до підготовки магістерських робіт формується позитивна мотивація студентів до активної роботи, ініціація їхньої творчості, розвиток комунікативних навичок тощо. Доведено, що виконання магістерських робіт на виробничих об'єктах уможливлює наближення їх до реальних умов виробничої сфери, моделювання різних виробничих ситуацій, прийняття колегіальних рішень, формування вмінь щодо реалізації інноваційного підходу в професійній діяльності.

У четвертому розділі - «Концептуальна модель формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в дослідницькому університеті» - обґрунтовано авторську концептуальну модель у визначеному напрямі, розроблено педагогічні умови, зміст підготовки, рівні й показники сформованості готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності.

Виокремлено основні чинники організації досліджуваного процесу. Головними складовими формування готовності фахівця до професійної діяльності визначено навчальну, дослідницьку та інноваційну. Охарактеризовано провідні організаційно-педагогічні умови, що забезпечують ефективність підготовки майбутніх магістрів: наявність позитивної мотивації та ціннісної орієнтації щодо майбутньої професійної діяльності; досягнення необхідного рівня знань із професійно орієнтованих дисциплін через розроблення широкого спектру магістерських програм; реалізація особистісно орієнтованого підходу до організації навчального процесу; розвиток дослідницьких здібностей, формування інноваційного потенціалу; опора на інтерактивний підхід до підготовки магістерських робіт. За результатами дослідження розроблено концептуальну модель (рис. 1), метою якої стала підготовка студентів магістратури аграрного профілю до професійної діяльності, а результат - відповідна готовність. Концептуальна ідея зазначеної моделі полягає в інтеграції освітньої, дослідницької та інноваційної складових в професійній підготовці майбутніх магістрів.

Обґрунтовано думку, що складовими змісту підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю в дослідницькому університеті є нормативний (цикли природничо-наукової, професійної, практичної підготовки) та вибірковий (магістерські програми виробничої, дослідницької, управлінської, експертно-контрольної, педагогічної спеціалізацій) компоненти навчальних планів.

За умовами дослідження підготовку майбутніх магістрів за спеціальностями галузі знань «Сільське господарство та лісництво» реалізовано за виробничою чи дослідницькою спеціалізаціями залежно від вибору студента. Розподіл студентів аграрних спеціальностей здійснювався шляхом їх диференціації за дослідницькою чи виробничою спеціалізаціями в окремі навчальні підгрупи, підготовка в яких реалізувалась за навчальним планом, адаптованим до вимог їхнього майбутнього працевлаштування. У кожній спеціалізації передбачено функціонування низки магістерських програм, змістове наповнення яких окреслено сферою майбутнього працевлаштування випускника та конкретним змістом його діяльності в визначеній сфері.

Зміст магістерських програм визначено в кожному конкретному випадку погодженням сторін: університет - роботодавець - студент магістратури.

Рис. 1. Концептуальна модель формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в умовах дослідницького університету

Так, для спеціальності 8.09010201 «Технології виробництва і переробки продукції тваринництва» розроблено низку магістерських програм виробничої спеціалізації - «Молочне скотарство», «Виробництво і переробка продукції свинарства», «Птахівництво», «Бджільництво», «Конярство і кіннозаводство», «М'ясне скотарство», «Виробництво і переробка продукції вівчарства та козівництва», «Промислове звірівництво» та ін.

Зазначено про необхідність включення в магістерські програми дослідницької спеціалізації значної за обсягом наукової компоненти, що забезпечує вдосконалення навичок організації й здійснення наукового дослідження, освоєння методики його проведення, статистичного оброблення результатів, реалізації наукового експерименту за участі в науковій тематиці випускових кафедр, підготовку й публікацію результатів досліджень, належне оформлення магістерської роботи, її автореферату, патентну діяльність тощо.

Обґрунтовано думку, що індивідуалізацію навчання варто реалізувати через розроблення магістерських програм для спеціальностей галузі знань «Специфічні категорії», впровадження яких забезпечує підготовку вузькоспеціалізованих фахівців аграрного профілю для управлінської, експертно-контрольної та педагогічної сфер працевлаштування. Змістовим наповненням таких програм, окрім технологічної складової, передбачено оволодіння студентами магістратури адміністративно-організаційними, експертно-контрольними або педагогічними знаннями й уміннями, що відображено у відповідному наповненні вибіркової складової змісту освіти.

З метою ефективного формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в дослідницькому університеті передбачено застосування різних форм навчання: лекції, індивідуальні заняття й консультації з провідними фахівцями, практичні заняття на діючих об'єктах, виробнича практика на майбутньому робочому місці. Застосовано словесні (розповіді, бесіди, семінари, конференції, інструктажі), наочні (проведення наукових дослідів, участь у виробничій діяльності) та практичні (виконання наукових тем, підготовка публікацій, патентів, магістерської роботи) методи навчання. До основних засобів навчання, що забезпечують підвищення рівня організації досліджуваного процесу віднесено друковані (підручники, наукові статті, монографії), технічні (платформа Мoodl, репозиторій) та натуральні об'єкти (колекційні поля, тваринницькі комплекси, науково-дослідні лабораторії).

Окреслено основні етапи підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в умовах дослідницького університету. Теоретичним - передбачено оволодіння студентами знаннями щодо професійної, дослідницької та інноваційної діяльності. На практичному - відбувалося формування умінь і навичок через упровадження активних форм і методів навчання, зокрема практичних занять, тренінгів за участю провідних роботодавців, проведення позааудиторних видів навчальної діяльності. Реалізаційний - характеризувався застосуванням студентами здобутих знань, умінь і навичок у процесі виконання наукових тем, опрацювання результатів досліджень, підготовки публікацій, виробничої практики, комплексної розробки наукової проблеми, різні аспекти вирішення якої слугували темами магістерських робіт.

Ефективність процесу формування готовності до професійної діяльності студентів магістратури аграрного профілю в дослідницькому університеті визначено за показниками відповідних критеріїв (мотиваційного, когнітивно-професійного, діяльнісного, змістового, дослідницько-творчого, особистісного). Охарактеризовано інтуїтивний, репродуктивний, конструктивний і творчий рівні готовності студентів магістратури до професійної діяльності.

У п'ятому розділі - «Експериментальна перевірка концептуальної моделі формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в дослідницькому університеті» - представлено програму й методику дослідження, шляхи реалізації концептуальної моделі; проведено аналіз й узагальнення результатів дослідно-експериментальної роботи. Основною метою дослідно-експериментальної роботи визначено перевірку теоретичних положень щодо способів організації навчального процесу студентів магістратури аграрного профілю з метою підвищення рівня їхньої готовності до професійної діяльності. Зважаючи на те, що основними структурними компонентами дослідження готовності визначено ціннісно-мотиваційний, особистісно-вольовий, операційно-діяльнісний, творчий та оцінювальний, реалізація завдань констатувального етапу експерименту передбачала окреслення низки показників мотивації сфери вибору, рівня сформованості професійно-орієнтованих знань, уміння володіти інноваційними технологіями, рівня сформованості управлінських та комунікативних умінь, творчого характеру науково-дослідної роботи тощо.

Ціннісно-мотиваційний компонент готовності до професійної діяльності визначається мотивацією до фахової діяльності, позитивним ставленням до професії, нахилами та інтересами, бажанням вдосконалювати процес підготовки. Мотивацію вибору студентами магістратури сфери працевлаштування, спеціальності, спеціалізації та магістерської програми визначено за результатами тестування (рис. 2).

Найбільш значущими для вибору спеціальності за результатами дослідження визначено її актуальність у зв'язку з матеріальною зацікавленістю, можливість працевлаштування, рекомендації родичів чи знайомих тощо.

Реалізація завдань констатувального етапу експерименту передбачала визначення рівня сформованості професійно орієнтованих знань, умінь щодо використання сучасних інноваційних технологій та здійснення професійної комунікації тощо з використанням операційно-діяльнісного, дослідницько-творчого, когнітивно-професійного, змістового, особистісно-вольового критеріїв.

Рис. 2. Мотивація вибору сфери працевлаштування, спеціальності, спеціалізації та магістерської програми в студентів магістратури

За результатами констатувального етапу експерименту виявлено основні проблеми формування готовності до професійної діяльності майбутніх магістрів аграрного профілю: більше половини респондентів продемонстрували інтуїтивний та репродуктивний рівні засвоєння професійно-орієнтованих знань та володіння інноваційними технологіями. Володіння управлінськими вміннями на конструктивному та творчому рівнях продемонструвало лише 23 % опитаних. Творчий характер підготовки наукових доповідей на конференціях різного рівня продемонстрували 10 % студентів магістратури. Зазначене актуалізувало необхідність реалізації концептуальної моделі формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в умовах дослідницького університету. Її впровадження на формувальному етапі експерименту здійснювалось, зокрема, шляхом: змістового наповнення магістерських програм професійно-орієнтованими дисциплінами з урахуванням специфіки майбутньої професійної діяльності; виконання комплексних робіт у межах спільного об'єкта дослідження з визначенням певних його аспектів, які слугували темами окремих магістерських робіт; залучення до навчально-виховного процесу досвідчених практиків виробництва в якості консультантів; реалізації практичної складової проведеного дослідження безпосередньо на об'єктах виробництва; презентації результатів магістерської роботи на наукових конференціях. Узагальнення результатів дослідження підтвердило, що реалізація концептуальної моделі сприяла підвищенню рівня сформованості готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності. Простежується позитивна динаміка сформованості професійно-орієнтованих знань: кількість респондентів, які після завершення експерименту перебували на інтуїтивному рівні знизилась на 24 %, на конструктивному - збільшилась на 12 %, на творчому - на 6 % (табл. 1).

Таблиця 1. Рівні сформованості показників готовності до професійної діяльності у студентів магістратури другого року навчання

Конструктивний рівень сформованості комунікативних умінь за результатами експерименту збільшився на 11 %, творчий - на 4 %, в той час як кількість студентів, що перебували на інтуїтивному рівні розвитку зменшилась на 19 %. Кількість респондентів, які перебували на інтуїтивному рівні сформованості творчого характеру науково-дослідної роботи зменшилась на 23 %, істотне їх збільшення (на 11 %) спостерігалось на конструктивному рівні, творчий рівень цього показника виріс на 5 %. Спостерігалося також стійке підвищення рівнів сформованості володіння інноваційними технологіями та управлінськими вміннями.

Отже, за результатами експерименту суттєво знизилась кількість студентів магістратури, що перебували на інтуїтивному рівні сформованості показників готовності до професійної діяльності та збільшилась - на конструктивному. За всіма досліджуваними показниками простежується позитивна тенденція зростання кількості респондентів, які перебували на творчому рівні розвитку.

Зазначене підтверджено підвищенням успішності студентів магістратури експериментальних груп упродовж 2008-2013 років: з дисциплін професійної та практичної підготовки (на 0,32 бала); захисту магістерських робіт (на 0,54 бала) тощо. Істотно підвищились рівні володіння сучасними інформаційними технологіями, іноземною мовою та інші показники ціннісно-мотиваційного, особистісно-вольового, операційно-діяльнісного, творчого та оцінювального компонентів готовності до професійної діяльності. Розрахунок дисперсії та середньоквадратичного значення результатів дослідження підтвердив стабільність навчального процесу, що свідчить про достовірність отриманих результатів.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й представлено новий підхід до розв'язання актуальної проблеми підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю в дослідницькому університеті, що відображено в обґрунтуванні теоретичних і методичних засад, розробленні і впроваджуванні авторської концептуальної моделі досліджуваного процесу, ефективність реалізації якої підтверджено експериментально.

1. У результаті аналізу проблем розвитку магістратури та дослідницьких університетів у системі вищої освіти в історико-педагогічній ретроспективі з'ясовано, що в Україні ступінь магістра введено імператорським наказом на початку ХІХ століття. Охарактеризовано вимоги до здобуття ступеня магістра в історичному аспекті. Зазначено заклади, в яких здійснювалась підготовка магістрів (Острозька слов'яно-греко-латинська і Києво-Могилянська академії). Простежено еволюцію магістерських програм в Україні та за кордоном (Варшавський університет наук про життя, Польща та Вагенінгенський університет, Нідерланди).

Виокремлено низку проблем, що виникають при підготовці майбутніх магістрів у вищих навчальних закладах України. Серед них недостатніми визнано: зв'язки університетів із роботодавцями; відповідність змісту навчальних програм вимогам ринку праці; узгодженість навчальних планів з їх європейськими аналогами; якість практичної підготовки; мобільність студентів магістратури; їх рівень володіння іноземними мовами; працевлаштованість випускників. З'ясовано, що вирішення означених проблем можливе через оновлення змісту навчальних програм спільно з провідними роботодавцями аграрної галузі економіки України.

Визначено характерні особливості дослідницьких університетів: початкова орієнтація досліджень на практичне застосування; потужні міждисциплінарні зв'язки; активна співпраця та мобільність учених із різних університетів і країн; розроблення нових критеріїв оцінки наукових досягнень; забезпечення якості надання освітніх послуг; широкий спектр докторських (PhD) і магістерських програм підготовки. З'ясовано, що робота зі створення в Україні мережі дослідницьких університетів розпочата в межах реалізації державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах». За період її реалізації статус самоврядних дослідницьких університетів надано низці національних вищих навчальних закладів, жоден з яких досі не підтвердив свою відповідність критеріям «Положення про дослідницький університет». Зазначено про необхідність поновлення державної цільової програми «Наука в університетах» з огляду на актуальність подальшого розвитку дослідницьких університетів, діяльність яких ґрунтується на положенні про інтеграцію освіти, наукових досліджень і практичної діяльності з використанням відповідних результатів у навчанні студентів та їх подальшій професійній діяльності.

2. Обґрунтовано теоретико-методологічні засади підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю в дослідницькому університеті. Основним методологічним підґрунтям визначено філософію людиноцентризму, що утверджує значення людини, її творчої діяльності, прагнення до самовдосконалення та передбачає реалізацію загальнонаукових підходів - історико-ретроспективного, особистісно орієнтованого, системного, інноваційного та принципів диференціації й індивідуалізації в ході професійної підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю.

Окреслено значущість упровадження особистісно орієнтованої освіти як цілеспрямованого, безперервного, спеціально організованого процесу, спрямованого на розвиток і саморозвиток студента, становлення його особистості з урахуванням особливостей, інтересів, здібностей і переконань майбутнього фахівця в процесі навчання. З'ясовано про необхідність застосування принципу диференціації, що характеризується варіюванням змісту, методів, темпу навчання студентів магістратури. Зазначено про важливість реалізації в навчальному процесі широкого спектру спеціалізацій для наближення змісту підготовки до вимог ринку праці.

Доведено значущість принципу індивідуалізації, реалізація якого передбачає гнучке використання педагогами системи засобів, форм, методів і прийомів навчально-виховної роботи, яка враховує цілісну картину індивідуального розвитку кожного студента. З'ясовано, що для індивідуалізації навчання першочергового значення набувають принципи відкритості й варіативності добору змісту навчального матеріалу для розроблення навчальних планів кожної спеціальності, спеціалізації та магістерської програми. Означені принципи базуються: на запровадженні суб'єкт-суб'єктних відносин викладачів і студентів; оптимізації навчально-виховного процесу, що стимулює досягнення студентом магістратури високого рівня знань, умінь і навичок, необхідних для самореалізації його особистості в умовах університету й майбутній професійній діяльності; варіативності, що передбачає існування низки гнучких і динамічних спеціалізацій для забезпечення оптимальних умов наближення майбутнього фахівця до вимог сучасного ринку праці.

З'ясовано, що підготовка майбутніх магістрів аграрного профілю в дослідницькому університеті є саморегулюючою багатоаспектною структурною системою, здатною мобільно реагувати на зміни в освіті, відображати перспективи розвитку відповідних спеціальностей і магістерських програм. Реалізація системного підходу в контексті дослідження процесу підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю в дослідницькому університеті забезпечує визначення його структурних елементів, виявлення причин їх змін і можливих способів набуття системою якісно нового стану, що передбачає підвищення ефективності підготовки фахівців.

У результаті аналізу наукових джерел доведено, що інноваційний підхід до організації навчального процесу підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю вимагає внесення докорінних змін у його зміст і методи у напрямі практичної орієнтації. Зазначене потребує від науково-педагогічних працівників опанування новими педагогічними технологіями, спрямованими на організацію активної навчально-пізнавальної діяльності студентів в умовах, наближених до виробничих, формування в них здатності застосовувати здобуті знання на практиці.

3. У результаті аналізу базових термінів і понять, що розкривають теоретико-методологічну основу дослідження підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю з'ясовано, що підготовка - це цілеспрямований процес професійного розвитку фахівця, що забезпечує формування системи базових знань, умінь, навичок і практичного досвіду, а також фахово важливих і соціально значущих якостей особистості (комунікативність, наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність тощо), необхідних для ефективного здійснення професійної діяльності. Готовність майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності визначено як складне, багатокомпонентне, динамічне утворення, що об'єднує ціннісно-мотиваційні, особистісно-вольові та професійні якості особистості й проявляється в прагненні до професійної самореалізації через ефективне поєднання системи знань, умінь і навичок.

Термін «магістратура» тлумачиться як другий рівень дворівневої системи вищої освіти, що передбачає здобуття особою поглиблених теоретичних та практичних знань, умінь, навичок за обраною спеціальністю і спеціалізацією, а також опанування загальними засадами методології професійної чи наукової діяльності та інших компетентностей, необхідних для ефективного виконання завдань інноваційного характеру відповідного рівня професійної діяльності. Дослідницький університет визначено як сучасну форму вищого навчального закладу, що забезпечує науковий розвиток певних галузей знань через поєднання освіти, науки та інновацій, сприяє інтеграції держави в світовий освітньо-науковий простір і має визнані наукові здобутки.

4. Визначено основні чинники підвищення якості підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю. З'ясовано, що провідні аграрні університети активно розвивають систему управління якістю освіти й забезпечують її ефективне впровадження та постійне вдосконалення, що підвищує рівень підготовки високопрофесійних випускників і підтверджується їх акредитацією. Доведено, що надання високоякісної університетської освіти вимагає систематичного поліпшення стандартів освіти в умовах зростання вимог до рівня шкільної підготовки вступників. Окреслено значущість оновлення напрямів і навчальних програм відповідно до очікувань ринку праці, вивчення й реалізації передових педагогічних та інформаційних технологій, практичної компоненти навчання, вивчення іноземних мов, інтернаціоналізації освіти й мобільності студенті магістратури.

Зазначено, що розвиток системи менеджменту якості у вищому навчальному закладі підвищує його соціальний статус та істотно полегшує процес акредитації й міжнародного визнання. Важливе місце серед методів підвищення якості освіти відведено рейтингу університету як умовному інтегральному показнику, що визначається сукупністю відповідних ознак.

З'ясовано, що забезпечення відповідності якості підготовки майбутніх магістрів до вимог аграрного ринку праці вимагає: реалізації особистісно орієнтованого підходу в системі вищої аграрної освіти; забезпечення умов для високої фахової функціональності в період постійних змін ідей, знань і технологій; розвитку дослідницько-інноваційної складової діяльності аграрних університетів; запровадження практики широкого доступу студентів магістратури до реалізації наукових тем випускових кафедр. Обґрунтовано висновок про підвищення якості підготовки шляхом створення на базі вищих навчальних закладів і установ-партнерів інноваційних інфраструктур - технопарків для інтенсивного впровадження результатів дослідницької роботи та формування інноваційних умінь; підвищення рівня мотивації науково-педагогічних працівників до дослідницько-інноваційної діяльності; запровадження моніторингових досліджень якості освіти на міжнародному рівні.

5. Обґрунтовано науково-методичні основи розроблення магістерських програм підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю. Доведено, що диференціація підготовки за магістерськими програмами вимагає максимального наближення змісту освіти до сфер працевлаштування випускників. Зважаючи на зазначене, підготовку майбутніх магістрів за спеціальностями галузі знань «Сільське господарство та лісництво» реалізовано за виробничою й дослідницькою спеціалізаціями залежно від вибору студента. У кожній спеціалізації передбачено функціонування низки магістерських програм, змістове наповнення яких визначено сферою майбутньої діяльності випускника, відповідною угодою між університетом, майбутнім роботодавцем і студентом магістратури. З'ясовано про необхідність виокремлення найбільш умотивованих і підготовлених студентів в окремі навчальні підгрупи шляхом диференціації й адаптації навчального плану згідно з вимогами майбутнього працевлаштування.

Індивідуалізацію магістерської підготовки реалізовано через розроблення навчальних програм для спеціальностей галузі знань «Специфічні категорії», навчання за якими забезпечувало підготовку вузькоспеціалізованих фахівців аграрного профілю для управлінської, експертно-контрольної та педагогічної сфер діяльності. Змістове наповнення магістерських програм, окрім технологічної складової, передбачало оволодіння студентами магістратури адміністративно-організаційними, експертно-контрольними або педагогічними знаннями й уміннями.

6. Окреслено роль магістерської роботи в процесі формування в студентів магістратури готовності до професійної діяльності. Науково-дослідницька діяльність передбачала реалізацію таких інтелектуальних здібностей, як допитливість, гнучкість думок, оригінальність мислення, що виявлялося в здатності до розроблення гіпотези, обгрунтування і генерування ідей, що відрізняються від загальновизнаних поглядів, уміння знаходити аналогії там, де традиційно вони не вбачаються.

Метою застосування інтерактивного підходу до підготовки магістерських робіт визначено мотивацію студентів до активної наукової діяльності, ініціацію творчості, комунікативних умінь і навичок тощо. Участь студентів магістратури в комплексному виконанні магістерських робіт на виробничих об'єктах уможливила їх наближення до реальних умов професійної сфери, що передбачає формування здатності до моделювання різних виробничих ситуацій, бачення різних сторін досліджуваної проблеми, ухвалення групових колегіальних рішень, удосконалення навичок реалізації інноваційного підходу до вирішення виробничих питань.

7. Теоретично обґрунтовано, розроблено та експериментально перевірено концептуальну модель формування готовності майбутніх магістрів аграрного профілю до професійної діяльності в умовах дослідницького університету. Складовими змісту підготовки студентів аграрного ВНЗ в концептуальній моделі визначено нормативний (цикли природничо-наукової, професійної, практичної підготовки) та вибірковий (магістерські програми виробничої, дослідницької, управлінської, експертно-контрольної, викладацької спеціалізацій) компоненти навчальних планів. Передбачено використання відповідних форм і методів навчання, до найбільш ефективних з яких можна віднести: консультації з провідними фахівцями; практичні заняття на діючих об'єктах (колекційні поля, тваринницькі комплекси, науково-дослідні лабораторії); виробничу практику на майбутньому робочому місці; технічні засоби навчання (платформа Мoodl, репозиторій) тощо. Охарактеризовано три етапи формування готовності до професійної діяльності: теоретичний - передбачав оволодіння студентами знань щодо професійної, дослідницької та інноваційної діяльності; на практичному - відбувалося формування вмінь, удосконалення навичок через упровадження активних методів навчання; реалізаційний - передбачав застосування студентами здобутих знань, умінь і навичок у процесі проведення наукових досліджень, опрацювання їх результатів, підготовки публікацій, проходження виробничої практики на майбутньому робочому місці, участі в комплексному написанні магістерських робіт, формуванні рекомендацій щодо підвищення ефективності функціонування досліджуваних об'єктів, підготовці автореферату магістерської роботи. Ефективність процесу формування готовності до професійної діяльності студентів магістратури аграрного профілю в умовах дослідницького університету визначено за відповідними показниками мотиваційного, когнітивно-професійного, діяльнісного, змістового, дослідницько-творчого й особистісного критеріїв.

8. Окреслено значущість розробки та впровадження науково-методичного забезпечення в процес підготовки майбутніх магістрів аграрного профілю в умовах дослідницького університету, зокрема «Положення про підготовку магістрів», «Положення про підготовку і захист магістерської роботи»; «Положення про інституційний репозиторій магістерських робіт»; «Положення про стратегічне партнерство між університетом та роботодавцями»; «Положення про контроль за якістю навчання»; «Положення про підготовку магістрів з прикладної біології за спеціальністю «Лабораторна справа» експертно-контрольної сфери працевлаштування»; каталогів магістерських програм. Створено навчальні посібники та рекомендації нового покоління для фахівців аграрного профілю.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми підготовки магістрів аграрного профілю в умовах дослідницького університету. Подальшого наукового розгляду потребують такі її аспекти як порівняльний аналіз зарубіжних систем професійноїї підготовки магістрів різних спеціальностей і спеціалізацій; дослідження специфіки професійної підготовки магістрів в умовах класичного університету; обґрунтування теоретичних і методичних засад реалізації інноваційних підходів до системи оцінювання якості професійної підготовки магістрів; вдосконалення змісту галузевих стандартів підготовки фахівців аграрного профілю; науково-методичне забезпечення діяльності дослідницьких університетів в умовах глобалізаційних змін.

ЛІТЕРАТУРА

Наукові праці, в яких опубліковані основні наукові результати дисертації

1. Кліх Л. В. Теоретичні і методичні засади підготовки магістрів аграрного профілю у дослідницькому університеті : [монографія] / Л. В. Кліх. - К. : Фітосоціоцентр, 2012. - 580 с.

2. Кліх Л. В. Організація навчально-виховного процесу в дослідницькому університеті : [монографія] / [В. П. Лисенко, Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, Н. М. Дробот, В. Г. Тракай, С. П. Паламарчук, Л. С. Шишкова]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 644 с.

3. Кліх Л. В. Путівник у прикладну наукометрію : [навчальний посібник] / [Рідей Н. М., Зазимко О. В., Кліх Л. В., Кіщак Т. С., Шостак А. В., Паламарчук С. П., Познанська О. В.]. - Київ : Видавничий центр НУБіП України, 2013. - 522 с.

4. Кліх Л. В. З досвіду організації роботи магістратури в Національному університеті біоресурсів і природокористування України / Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, Л. В. Кліх // Вища школа України. - 2009. - № 2. - С. 105-112.

5. Кліх Л. В. Концептуальні основи реалізації підготовки магістрів у НУБіП України / Л. В. Кліх, Н. Т. Тверезовська // Науковий збірник Національного університету біоресурсів і природокористування України. - 2010. - № 155. - Ч. 2. - С. 92-102.

6. Кліх Л. В. З досвіду підготовки магістрів для аграрного сектору економіки / В. Лисенко, Л. Кліх // Вища школа. - 2011. - № 5-6. - С. 7-11.

7. Кліх Л. В. Особливості підготовки магістрів дослідницької спеціалізації / Н. Т. Тверезовська, Л. В. Кліх // Науковий вісник НУБіП України : серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». - 2011. - № 159. - Ч. 1. - С. 159-164.

8. Кліх Л. В. Перспективи розвитку дослідницьких університетів в Україні / Л. В. Кліх // Педагогічний альманах. Збірник наукових праць Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. - 2011. - Вип. 12. - Ч. 2. - С. 9-103.

9. Кліх Л. В. Дослідницькі університети-перспективи розвитку / Л. В. Кліх // Педагогічний альманах. Збірник наукових праць Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. - 2011. - Вип. 12. - Ч. 1. - С. 130-138.

10. Кліх Л. В. Становлення магістратури в системі вищої освіти України / Л. В. Кліх // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». - 2011. - № 159. - Ч. 3. - С. 72-80.

11. Кліх Л. Досвід застосування тестової форми контролю якості знань у студентів / [В. Лисенко, О. Зазимко, Л. Кліх, Д. Касаткін] // Наука та методика. Аграрна освіта. - 2011. - № 24. - С. 17-26.

12. Кліх Л. В. Ретроспективний погляд на становлення магістратури в Україні на прикладі Національного університету біоресурсів і природокористування України / Л. В. Кліх // Вища школа. - 2012. - № 4. - С. 92-99.

13. Кліх Л. В. Стратегічне партнерство між ВНЗ та роботодавцями як умова підвищення конкурентоздатності професійної освіти [Електронний ресурс] / Л. В. Кліх, В. К. Сидоренко // Теорія і методика професійної освіти. - 2012. - Вип. 3. - Режим доступу : http://www.tmpe.gb7.ru/mag_3_2012.htm.

14. Кліх Л. В. Підготовка магістрів технологічних спеціальностей для аграрного сектору економіки / Л. В. Кліх // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету: педагогічні науки. - 2012. - Вип. 97. - С. 351-355.

15. Кліх Л. В. Підготовка магістрів-аграріїв у Польщі / В. К. Сидоренко, Л. В. Кліх // Педагогічний альманах. Збірник наукових праць Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. - 2012. - Вип. 14. - С. 86-94.

16. Кліх Л. Валідні тести як метод контролю якості професійної підготовки фахівців ВНЗ / В. Лисенко, О. Зазимко, Л. Кліх // Вища освіта України. - 2012. - № 2. - С. 68-74.

17. Кліх Л. Порівняльний аналіз програм підготовки бакалаврів і магістрів Вагенінгенського університету (Нідерланди) та НУБіП України / В. Лисенко, Л. Кліх, Н. Демешкант // Вища школа. - 2012. - № 7. - С. 19-29.

18. Кліх Л. В. Теоретичні і методичні засади підготовки магістрів за програмами експертів-аналітиків для аграрної та природоохоронної галузей економіки / Л. В. Кліх, Н. М. Рідей // Педагогічний альманах. Збірник наукових праць Південноукраїнського регіонального інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів. - 2012. - Вип. 15. - С. 137-143.

19. Кліх Л. В. Методи контролю якості освітніх процесів в університеті дослідницького типу / Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Серія «Педагогіка. Психологія. Філософія». - 2012. - № 175. - Ч. 2. - С. 240-249.

20. Кліх Л. В. Порівняння різних систем організації навчального процесу / Л. В. Кліх, Р. П. Кліх // Таврійський вісник освіти. - 2012. - № 4. - С. 107-113.

21. Кліх Л. В. Роль роботодавців у забезпеченні якості освітніх процесів / В. К. Сидоренко, Л. В. Кліх // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школі. - 2012. - Вип. 26 (79). - С. 346-351.

22. Кліх Л. В. Інтерактивні методики підготовки магістерських робіт / В. К. Сидоренко, Л. В. Кліх // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - 2012. - Вип. LXI. - С. 178-183.

23. Кліх Л. В. Забезпечення якості освітніх процесів / [Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, Л. В. Кліх, О. В. Зазимко] // Вища Освіта України. Тематичний випуск «Європейська інтеграція вищої освіти України у контексті Болонського процесу». - 2012. - № 3. - Дод. 2. - Т. 1. - С. 13-17.

24. Кліх Л. В. Експериментальна модель процесу комплексного формування професійних, дослідницьких та інноваційних умінь у майбутніх магістрів аграрних спеціальностей / Л. В. Кліх // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. - 2013. - Вип. 63. - С. 178-183.

25. Кліх Л. В. Організаційно-педагогічні умови формування професійних, дослідницьких та інноваційних умінь у майбутніх магістрів аграрних спеціальностей / Л. В. Кліх // Трудова підготовка в сучасній школі. - 2013. - № 6. - С. 43-46.

26. Клих Л. Влияние рынка труда на формирование программ подготовки специалистов для инженерно-технического обеспесения агропромышленного сектора экономики / О. Зазимко, Л. Клих // Motrol. Commission of motorization and energetics in agriculture. - 2013. - Vol. 15. - № 3. - С. 312-328.

27. Кліх Л. В. Підготовка майбутніх фахівців у вищих аграрних навчальних закладах до експертно-контрольної діяльності / А. В. Сицька, Н. М. Рідей, Л. В. Кліх // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. - 2013. - Вип. 30 (83). - С. 587-594.

Опубліковані праці апробаційного характеру

28. Кліх Л. Особливості навчання на магістерських програмах в ННІ енергетики і автоматики / Л. Кліх, В. Козирський, І. Радько // Університетський кур'єр. - 2009. - № 6 (1907). - С. 3.

29. Кліх Л. В. Майбутнє освіти за магістратурою - п'ятнадцять років досвіду / В. П. Лисенко, Л. В. Кліх / Університетський кур'єр. - 2010. - № 3 (1913). - С. 3.

30. Кліх Л. В. Організація магістратури: пошук відповідей на актуальні питання / Д. О. Мельничук, Л. В. Кліх // Освіта. - 2010. - № 24. - С. 2.

31. Кліх Л. В. Магістратура: п'ятнадцять років досвіду / Л. В. Кліх // Університетський кур'єр. - № 1 (1923). - 10 лютого 2011 р. - 5 с.

32. Кліх Л. «Трикутник знань»: наукова компонента, або особливості підготовки науковців у дослідницькому університеті / Л. Кліх, А. Білоус // Освіта. - 2011. - № 8-9 (5443-5444). - С. 3.

Клих Л. В. Организация магистратуры в университете исследовательского типа / О. В. Зазимко, Л. В. Клих // Перспективы развития высшей школы : материалы IV Междунар. науч.-метод. конф. - Гродно, 2011. - С. 66-68.

Кліх Л. В. Освітянська, наукова та інноваційна складові навчального процесу / О. В. Зазимко, Л. В. Кліх // Колективна монографія за матеріалами Міжнародного Круглого столу. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - С. 112-118.

Клих Л. В. Стратегическое партнерство как путь к повышению конкурентоспособности высшего образования / О. В. Зазимко, Л. В. Клих // Проблемы и перспективы устойчивого развития АПК : материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвященная 80-летию кафедры экономики и организации предприятий АПК. - Саратов, 2011. - С. 197-202.

Клих Л. В. Особенности подготовки магистров-исследователей в университете исследовательского типа / Л. В. Клих // Перспективы развития высшей школы : материалы V Междунар. науч.-метод. конференции. - Гродно, 2012. - С. 279-285.

Клих Л. В. Здоровое молодое поколение - залог стабильного развития государства / Р. П. Клих, Л. В. Клих // Перспективы развития высшей школы : материалы V Междунар. науч.-метод. конф. - Гродно, 2012. - С. 92-97.

Кліх Л. В. Підготовка магістрів для лабораторій з визначення якості та безпечності сільськогосподарської сировини і продовольства / А. В. Богословець, Л. В. Кліх // Наукові здобутки молоді у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартифікації і безпеки продовольства : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів і студентів. - К., 2012. - Ч. 1. - С. 504-505.

Кліх Л. В. Експертний контроль якості сільськогосподарської продукції / Ю. А. Волошина, Л. В. Кліх // Наукові здобутки молоді у вирішенні актуальних проблем виробництва та переробки сировини, стандартифікації і безпеки продовольства : матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів і студентів. - К., 2012. - Ч. 1. - С. 505-506.

Клих Л. В. Комплексні тематики підготовки магістерських робіт на об'єктах тваринництва / О. В. Зазимко, Л. В. Клих // Сборник статей по материалам Международной научно-практической конференции, посвященной 100-летию университета «Саратовский ГАУ». - Саратов, 2012. - С. 85-89.

Кліх Л. В. Вплив вимог ринку праці на якість підготовки фахівців у сфері вищої аграрної освіти / В. П. Лисенко, Л. В. Кліх // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції ХНАУ ім. Докучаєва. - Х. : Харківський науковий центр дидактики менеджмент-освіти, 2012. - С. 53-55.

Кліх Л. В. Форми контролю якості освітніх процесів у ВНЗ / Л. В. Клих, О. В. Зазимко // Якість освітніх послуг : зб. наук. праць 1-ї Наук.-метод. конф. - Одеса : Одеська державна академія технічного регулювання та якості, 2012. - С. 64-66.

Кліх Л. В. Орієнтація магістерських програм на сферу працевлаштування / Л. В. Кліх // Психолого-педагогічні засади діяльності вчителя: історія, теорія, практика : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. - К., 2012. - С. 64-67.

Кліх Л. В. Система контролю якості підготовки фахівців в українських ВНЗ / Т. І. Гребеножко, Л. В. Кліх // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчу спеціальності «Якість, стандартизація та сертифікація». - К., 2012. - С. 93-94.

Кліх Л. В. Управління якістю освітніх процесів ВНЗ / Ю. А. Волошина, Л. В. Кліх // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, присвяченої 10-річчу спеціальності «Якість, стандартизація та сертифікація». - К., 2012. - С. 98-99.

Кліх Л. В. Теоретичні і методичні аспекти підготовки магістерської роботи студентами аграрних спеціальностей (Мукачево) / Л. В. Кліх // Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції «Дошкільна і початкова освіта: досягнення, проблеми, перспективи». - Мукачево, 2012. - С. 65-68.

Кліх Л. В. Роль магістратури у підготовці кадрів для галузі овочівництва / Л. В. Кліх // «Сучасне овочівництво: освіта, наука та інновації». - К., 2012. - С. 38-40.

Клих Л. В. Особенности формирования магистерских программ для аграрных специальностей / Л. В. Клих // Перспективы развития высшей школы : материалы VII Междунар. науч.-метод. конф. - Гродно, 2014. - С. 257-263.

Клих Л. В. Система контрля качества обучения в университете исследовательского типа / Л. В. Клих, Р. П. Клих // Перспективы развития высшей школы : материалы VІІ Междунар. науч.-метод. конф. - Гродно, 2014. - С. 263-268.

Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

47.Кліх Л. В. Положення про підготовку магістрів у Національному університеті біоресурсів і природокористування України / [В. П. Лисенко, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, В. Г. Тракай]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2009. - 10 с.

Кліх Л. В. Положення про підготовку і захист магістерської роботи / [В. П. Лисенко, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, В. Г. Тракай]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2009. - 20 с.

Кліх Л. В. Положення про інституційний репозиторій магістерських робіт Національного університету біоресурсів і природокористування України / [В. П. Лисенко, Н. В. Морзе, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, Ш. І. Ібатуллін]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2009. - 10 с.

Кліх Л. В. Положення про стратегічне партнерство між університетом та роботодавцями / [В. П. Лисенко, О. В. Зазимко, В. Г. Тракай, Л. В. Кліх, І. П. Тавлуй]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2009. - 10 с.

Кліх Л. В. Положення про контроль за якістю навчання у НУБіП України / [В. П. Лисенко, О. В. Зазимко, В. Г. Тракай, Л. В. Кліх, Д. Ю. Касаткін, О. В. Бачинський]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - 53 с.

Кліх Л. В. Пошук та обробка бібліографічної інформації для підготовки магістерської роботи / [О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, Л. П. Полозенко, Л. Ю. Кучерук]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - 30 с.

Кліх Л. В. Порядок використання коштів, передбачених на виплату стипендій студентам, аспірантам та докторантам Національного університету біоресурсів і природокористування України / [В. П. Лисенко, О. В. Зазимко, В. М. Просянік, Т. П. Кондрицька, В. Г. Тракай, Л. В. Кліх]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - 18 с.

Кліх Л. В. Положення про підготовку магістрів з прикладної біології за спеціальністю «Лабораторна справа» експертно-контрольної сфери працевлаштування / [Н. М. Рідей, С. Д. Мельничук, Л. В. Кліх, М. Д. Мельничук, О. В. Зазимко]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 27 с.

Кліх Л. В. Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів підготовки фахівців ОКР «Бакалавр», «Спеціаліст» та «Магістр» у НУБіП України / [Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, В. Г. Тракай, Л. С. Шишкова]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 10 с.

Кліх Л. В. Порядок формування наскрізної програми практик студентів НУБіП України / [Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, О. В. Бачинський, А. М. Гладкий, Л. В. Кліх, Д. Ю. Касаткін]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 76 с.

Кліх Л. В. Порядок проведення практичного навчання студентів НУБіП України / [Н. М. Рідей, О. В. Зазимко, О. В. Бачинський, Л. В. Кліх, Д. Ю. Касаткін]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 101 с.

Кліх Л. В. Каталог магістерських програм НУБіП України / Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, Л. В. Кліх. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2010. - 388 с.

Klikh L. V. The catalogue of master programmes NUBIP of Ukraine 2010 / D. O. Mel'nychuk, V. P. Lysenko, L. V. Klikh. - K. : NULESU, 2010. - Part I, II. -534 р.

Кліх Л. В. Каталог магістерських програм НУБіП України 2011 / Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, Л. В. Кліх. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - 187 с.

Кліх Л. В. Магістерські програми НУБіП України і Університету наук і технологій штату Айова / Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, Л. В. Кліх. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2011. - 25 с.

Klikh L. V. Master Programs NULES of Ukraine and Iova state university of science and technology (USA) / D. O. Mel'nychuk, V. P. Lysenko, L. V. Klikh. - K. : NULESU, 2011. - 25 р.

Кліх Л. В. Магістратура. Стратегія розвитку, напрями підготовки, спеціальності, спеціалізації, кадрове забезпечення та матеріально-технічна база / [Д. О. Мельничук, В. П. Лисенко, М. Д. Мельничук, С. Д. Мельничук, О. В. Зазимко, Л. В. Кліх, А. М. Білоус, А. М. Гладкий, Р. В. Сопівник, О. І. Барабаш]. - К. : Видавничий центр НУБіП України, 2012. - 62 с.