Підготовка майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет імені Бориса Грінченка

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Підготовка майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Капран Світлана Богданівна

Київ - 2014

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті професійно-технічної освіти Національної академії педагогічних наук України, м. Київ.

Науковий керівник:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Онищук Людмила Анатоліївна, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри педагогіки факультету психології.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, старший науковий співробітник Солдатенко Микола Миколайович, Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, завідувач відділу теорії та історії педагогічної майстерності;

кандидат педагогічних наук Черчата Лідія Михайлівна, національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, старший викладач кафедри загального і слов'янського мовознавства та іноземних мов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Модернізація системи вищої освіти в контексті євроінтеграції зумовлює посилення уваги українського суспільства до підвищення рівня загальноосвітньої і фахової підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації на компетентнісній основі.

Професійну компетентність організаторів діловодства визначають технологічна, методична, контрольно-діагностична, технічна, проектна функції і типові задачі професійної діяльності. Важливою складовою її формування є підготовка майбутніх організаторів діловодства вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до самоосвітньої діяльності, яка потребує пошуку ефективних форм, видів і методів щодо її організації й здійснення. Саме тому в навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації самостійна робота студентів становить 30 % від загального обсягу навчальних годин.

Окрім досконалого володіння майбутніми організаторами діловодства визначеними в кваліфікаційній характеристиці знаннями й способами діяльності, важливою складовою фахової підготовки є формування їхніх професійно-особистісних якостей, яке ґрунтується на суб'єкт-суб'єктній взаємодії учасників навчально-виховного процесу на рівні «викладач-студент».

Аналіз літературних джерел і результатів освітньої практики показав, що актуальність проблеми підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності визначається загальними тенденціями становлення й розвитку фахової підготовки молодших спеціалістів у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, спрямовується на їхню самоорганізацію й самореалізацію та активізує розвиток професійно-особистісних якостей.

Основні вимоги до професійної підготовки майбутніх фахівців висвітлено в Законах України «Про освіту» (1996), «Про вищу освіту» (2002), Національній доктрині розвитку освіти (2002), Положенні про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах (Наказ Міністерства освіти і науки України від 02 червня 1993 р., № 161), Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, інших законодавчих актах і нормативних документах Міністерства освіти і науки України.

Вагомий внесок у розвиток теорії й методики професійної освіти зроблено вітчизняними вченими і практиками. Зокрема, проблеми сучасної філософії вищої освіти вивчають В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Огнев'юк; неперервної професійної освіти, дидактики та методики навчання у вищій школі - А. Алексюк, Н. Ничкало; особистісно орієнтований підхід до фахової підготовки - Г. Балл, С. Сисоєва, М. Чобітько, І. Якиманська, інформаційно-методичне забезпечення навчального процесу у вищій школі - В. Козаков, Є. Носач.

У педагогічній науці і практиці спостерігається підвищений інтерес до проблеми організації та навчально-методичного забезпечення самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів і пов'язану з ним значну кількість досліджень. Так загальнодидактичні основи самоосвіти вивчали С. Архангельський, Ю. Бабанський, Н. Кузьміна, В. Сластьонін; сутність, структуру та зміст самоосвіти - О. Кочетов, П. Пшебильський; психологічні основи самоосвіти - А. Громцева, Л. Рувінський; питання професійної самоосвіти - М. Заборщикова, І. Наумченко; проблеми теорії і практики самостійної пізнавальної діяльності - М. Солдатенко, П. Підкасистий; проблеми сутності й структури самостійної роботи - Б. Єсипов, Г. Гнітецька; проблеми використання різних підходів до організації самостійної роботи майбутніх фахівців - Л. Онучак, Я. Галета, С. Кустовський, Л. Черчата.

Проблеми професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства знайшли своє відображення в теоретичних і прикладних дослідженнях документознавчої освіти (І. Антоненко, Н. Гайсенюк, С. Дубова, О. Матвієнко, М. Слободяник).

Об'єктом дисертаційних досліджень останніх років були такі проблеми самоосвітньої діяльності, як: підготовка майбутнього вчителя природничих дисциплін до самоосвітньої діяльності (В. Іщенко); організація самоосвітньої діяльності майбутніх учителів у процесі вивчення предметів педагогічного циклу (Н. Сидорчук); педагогічні основи самоосвітньої діяльності майбутніх учителів природничих дисциплін (М. Рогозіна); підготовка майбутнього вчителя іноземної мови до самоосвітньої діяльності (Н. Чернігівська) тощо.

Актуальність дослідження обраної проблеми посилюється також необхідністю вирішення суперечностей між:

- традиційним підходом до організації самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства та інноваційним, що забезпечує суб'єкт-суб'єктну взаємодію на рівні «викладач-студент»;

- зростанням обсягу змісту навчальних дисциплін та обмеженою кількістю годин, що відводяться на його вивчення;

- задекларованим інтенсивним розвитком підготовки майбутніх організаторів діловодства та екстенсивними підходами, що застосовуються суб'єктами освітньої діяльності вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

Актуальність порушеної проблеми, її наукове і практичне значення, недостатня теоретична й практична розробленість обумовили вибір теми дисертаційного дослідження: «Підготовка майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи досліджень Інституту професійно-технічної освіти НАПН України з теми «Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників» (державний реєстраційний № 0109U001188).

Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Інституту професійно-технічної освіти НАПН України (протокол № 1 від 23.01.2010 р.) та узгоджена у Міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 3 від 26.03.2013 р.).

Об'єкт дослідження: професійна підготовка майбутніх організаторів діловодства у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Предмет дослідження: організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Мета дослідження: обґрунтувати організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Завдання дослідження:

1. Здійснити науковий аналіз проблеми організації самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів.

2. Вивчити сучасний стан професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

3. Визначити критерії та показники оцінювання готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності.

4. Обґрунтувати та експериментально перевірити організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Методологічну основу дослідження становлять теорії і методики професійної освіти; провідні ідеї щодо самоосвітньої діяльності; положення філософії освіти щодо діалектичної єдності процесів навчання, виховання, розвитку та неперервного професійного саморозвитку особистості; особистісно орієнтований, компетентнісний, суб'єктно-діяльнісний, акмеологічний, креативний, технологічний культорологічний підходи до професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства; принципи цілеспрямованості та мотивації навчання, активності та самостійності, індивідуального та особистісно орієнтованого підходу, культуровідповідності, свідомості навчання, формування комунікативної спроможності, творчості.

Теоретичну основу дослідження становлять наукові положення та висновки щодо: сучасної філософії й методології освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Огнев'юк,), змісту освіти (І. Лернер, І. Якиманська), професійної неперервної освіти (С. Гончаренко, А. Кузьмінський, Н. Ничкало, С. Сисоєва), професійного самовизначення студентів (Т. Костюк, В. Чебишева), особистісно орієнтованого навчання та розвитку майбутнього фахівця (Г. Балл, А. Хуторський), організації самостійної навчально-пізнавальної роботи студентів (І. Зимня, В. Козаков, П. Підкасистий, М. Солдатенко, Л. Черчата), формування професійно-особистісних якостей фахівця (Б. Ананьєв, І. Бех, Н. Кузьміна, А. Маркова); психологічна теорія діяльності (Л. Виготський, О. Леонтьєв, Д. Узнадзе, С. Рубінштейн); ідеї компетентнісно орієнтованої освіти (В. Болотов, В. Краєвський, В. Сєріков, Л. Хоружа); закономірності організації навчального процесу у вищому навчальному закладі (С. Архангельський, А. Алексюк, В. Безпалько).

Методи дослідження: теоретичні - аналіз, узагальнення й систематизація філософської, психолого-педагогічної, науково-методичної літератури, навчальних планів, робочих програм, підручників, навчальних посібників, галузевих стандартів - для визначення теоретико-методичних і прикладних проблем організації самоосвітньої діяльності; порівняльний аналіз та узагальнення - для визначення змісту, форм і методів підготовки та видів самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства; метод моделювання - для розроблення моделі підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності; емпіричні - спостереження, анкетування, бесіда, тестування - для експериментальної перевірки обґрунтованих організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності; педагогічний експеримент - для формування готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності; статистичні - для оброблення та інтерпретації результатів експерименту.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що: вперше обґрунтовано компоненти готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності (професійно-особистісний, технологічний, діяльнісний); організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації (розроблення змісту самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства з урахуванням розвитку їхніх професійно-особистісних якостей; упровадження в процес професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства різноманітних форм і методів підготовки та видів самоосвітньої діяльності; організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії на рівні «викладач-студент»; створення системи контролю за організацією й здійсненням самоосвітньої діяльності); провідні професійні компетенції (мовнокомунікативна, управління документацією), що визначають особливості підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності; уточнено теоретичну сутність поняття «самоосвітня діяльність»; удосконалено зміст, форми й методи підготовки та види самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства; подальшого розвитку дістали положення щодо модернізації навчально-методичної роботи у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблено і впроваджено: спецкурс «Організація самостійної роботи майбутніх організаторів діловодства»; робочі навчальні програми; дидактичний матеріал для самостійної роботи з дисциплін «Українська мова», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Діловодство»; методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів спеціальності «Діловодство» - для викладачів і студентів; студентське портфоліо, методичні вказівки до виконання самостійної роботи з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням», методичні рекомендації «Учись учитись сам» - для студентів спеціальності «Діловодство».

Матеріали дослідження можуть бути використані на лекційних і практичних заняттях у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, при розробленні підручників, посібників, а також слугувати теоретичним підґрунтям для подальших наукових розвідок.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Київського коледжу міського господарства Академії муніципального управління (довідка № 251/16 від 15.05.2013 р.); Академії муніципального управління (довідка № 01-394 від 15.05.2013 р.); Львівського державного училища культури і мистецтв (довідка № 75 від 05.06.2013 р.); Львівського вищого професійного училища № 20 (довідка № 01-331 від 14.05.2013 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в доповідях і виступах на наукових, науково-практичних конференціях: міжнародних - «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття» (м. Переяслав-Хмельницький, 2012 р.); «Проблеми та перспективи розвитку педагогіки та психології у сучасному суспільстві» (м. Одеса, 2012 р.); «Проблеми та шляхи удосконалення педагогічних та психологічних наук» (м. Львів, 2013 р.); «Сучасні тенденції використання дидактичних ідей Яна Амоса Коменського» (м. Умань, 2013 р.); «Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи» (м. Львів, 2013 р.); «Теорія і практика освіти у сучасному світі» (м. Харків, 2013 р.); всеукраїнських - «Сучасні технології розвитку професійної майстерності майбутніх учителів» (м. Умань, 2012 р.); «Інформаційно-бібліотечне забезпечення формування професійної компетентності майбутніх обліковців з реєстрації бухгалтерських даних» (м. Київ, 2012 р.); вузівських - «Самоосвітня діяльність студентів - основа розвитку мовленнєвої культури» (м. Київ, 2013 р.); «Педагогічна спрямованість навчально-виховного процесу коледжу на розвиток сфер міського господарства» (м. Київ, 2013 р.).

Публікації. Основний зміст і результати дисертаційного дослідження висвітлено у 18 одноосібних наукових працях, з них: 6 статей у фахових наукових виданнях, у тому числі 1 стаття в журналі, зареєстрованому в Міжнародному центрі періодичних видань м. Париж; 3 статті у збірнику наукових праць, у тому числі 1 стаття російською мовою у зарубіжному виданні; 7 тез у збірниках матеріалів конференцій; 2 методичні рекомендації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (368 найменувань, з них 5 іноземною мовою) та додатків. Робота містить 15 таблиць і 20 рисунків. Загальний обсяг дисертації становить 273 сторінки тексту, з них 179 сторінок основного тексту, додатки вміщено на 60 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження; визначено об'єкт, предмет, мету, завдання; охарактеризовано методи, методологічну та теоретичну основи дослідження; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів; подано інформацію про їх апробацію та впровадження; зазначено публікації автора, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Підготовка студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до самоосвітньої діяльності як проблема професійної педагогіки» - здійснено науковий аналіз проблеми організації самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів; розкрито сутність самоосвітньої діяльності через її вираження у базових термінах і поняттях; з'ясовано сучасний стан професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Аналіз літературних джерел із проблеми дослідження показав, що сучасні теоретичні положення щодо самоосвітньої діяльності ґрунтуються на таких педагогічних ідеях філософів, просвітителів і педагогів, як: ідея щодо необхідності управління навчальною пізнавальною самостійністю суб'єктів учіння, яка передбачає попередню підготовку завдань і запитань (Сократ); ідея щодо розвитку людини в процесі самовдосконалення й самопізнання (Конфуцій, Геракліт, Демокріт, Платон); ідея щодо організації самоосвіти, яка базується на власному бажанні суб'єктів учіння отримати знання (Ярослав Мудрий, Володимир Мономах, Петро Могила); ідея щодо формування в суб'єктів учіння навичок самостійного пізнання (Квінтиліан, А. Дістерверг, І. Герберт, М. Монтень); ідея щодо отримання знань через самостійне спостереження (Я. Коменський, О. Духнович); ідея щодо індивідуалізації навчального процесу з урахуванням віку, природних задатків та індивідуальних особливостей суб'єктів учіння (Д. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Г. Сковорода); ідеї щодо безперервності освіти та включення національного елементу у виховання, освіту та самоосвіту (К. Ушинський, С. Миропольський, Б. Грінченко); ідея щодо особистісно орієнтованого навчання (С. Русова).

Здійснено логіко-семантичний аналіз поняття «діяльність» і його синонімічних понять - «праця», «навчання», «навчальна праця», «робота», «труд», «індивідуальна навчальна діяльність»; синонімічного ряду за стрижневим словом-домінантою «сам» - «самостійність», «самоосвіта», «самовиховання», «самопізнання», «самоконтроль», «самооцінювання», «самореалізація», який дав можливість розкрити зміст і сутнісні характеристики поняття «самоосвітня діяльність», що тлумачиться як процес духовного, інтелектуального становлення, розвитку майбутнього фахівця (Н. Сидорчук), цілеспрямована, самокерована пізнавальна діяльність (Е. Квятковський), форма функціонування особистості (В. Іщенко).

Розкриття сутності самоосвітньої діяльності зумовило необхідність ґрунтовного аналізу понять: «підготовка», «професійна підготовка», «готовність», «професійна готовність», «професійне самовизначення», «професійна компетентність», «професійна орієнтація», «професійний інтерес», «професійні якості», які доповнили словник термінів з проблеми дослідження.

Установлено, що в педагогічній літературі існують різні погляди вчених на логіко-семантичний взаємозв'язок і взаємозалежність понять «самоосвіта», «самоосвітня діяльність» і «самостійна робота». Аналіз тлумачень цих понять показав, що найбільш уживаним у педагогічній науці й практиці є поняття «самостійна робота», яке по-різному тлумачиться вітчизняними і зарубіжними ученими.

Дослідження сучасного стану професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації показало, що в педагогічній практиці накопичено певний досвід з організації самоосвітньої діяльності студентів; переважна більшість науково-педагогічних працівників використовують функціональний підхід до організації й здійснення самоосвітньої діяльності; при вивченні навчальних дисциплін суб'єкти учіння позбавлені самостійності, оскільки мають виконувати настанови і вказівки викладачів; мотивація майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності не повною мірою сформована через фрагментарні знання ними сутності понять «самоосвітня діяльність», «самоосвіта», «самостійна робота», відсутність уявлення про майбутню фахову діяльність і нехтування викладачами індивідуальною роботою зі студентами.

Згідно з вимогами Болонського процесу функціональні обов'язки викладача мають бути видозміненими, про що свідчать результати опитування студентського контингенту. Із трьохсот опитаних студентів 44,4 % вважають, що викладач має бути керівником, організатором, носієм основної інформації; 48,1 % - консультантом, модератором; 7,5 % залишають за викладачем функції викладача-ретранслятора знань. Ці показники спонукають викладачів до критичного осмислення сфер їхньої професійно-педагогічної діяльності. У контексті вимог щодо підвищення якості підготовки майбутніх організаторів діловодства, він має відмовилися від усталених догм і свої професійні зусилля спрямувати на забезпечення суб'єкт-суб'єктної взаємодії на рівні «студент-викладач».

Таким чином, вивчення проблеми підготовки студентів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації до самоосвітньої діяльності дало можливість обґрунтувати положення, що розкривають її сутність, функції, визначають форми і методи підготовки та види самоосвітньої діяльності; уточнити поняття «самоосвітня діяльність». У дисертаційному дослідженні воно розглядається як пріоритетна складова навчання майбутніх організаторів діловодства - суб'єктів учіння, що сприяє ефективному засвоєнню змісту загальної середньої і професійної освіти та розвитку професійно-особистісних якостей.

У другому розділі - «Науково-методичне обґрунтування організаційно-педагогічних умов щодо підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації» - обґрунтовано структуру готовності та розглянуто особливості професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства; означено критерії, показники й рівні готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності; подано модель підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; охарактеризовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності.

Обґрунтовано структуру готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, яка включає такі компоненти: професійно-особистісний, технологічний, діяльнісний. Професійно-особистісний компонент уміщує особистісні й професійні чесноти майбутніх організаторів діловодства, що проявляються в їхньому ставленні до себе, інших суб'єктів навчально-виховного процесу, навколишнього світу, Всесвіту і безпосередньо впливають на зміст самоосвітньої діяльності. Технологічний - уміщує знання, особливу форму засвоєння результатів пізнання, процесу відображення дійсності, що характеризується усвідомленням їхньої істинності та виконує важливі соціальні функції: матеріалізується в певні технічні пристрої, технічні процеси, перетворюється на переконання, є керівництвом до практичних дій; уміння - здатність майбутніх організаторів діловодства належно виконувати дії, засновані на доцільному використанні набутих знань. Діяльнісний - уміщує алгоритм дій, який дав можливість сформулювати педагогічні цілі, спроектувати й організувати самоосвітню діяльність майбутніх організаторів діловодства, простежити за позитивними змінами, що відбулися в їхній характеристиці, визначити динаміку готовності та засвідчити зорієнтованість їхньої самоосвітньої діяльності як суб'єктів учіння на якість освіти в процесі вивчення загальнонавчальних дисциплін, дисциплін професійної підготовки і розвиток професійно-особистісних якостей; переосмислити роль викладача в цьому процесі та недостатню мотивацію головних суб'єктів навчально-виховного процесу до самоосвітньої діяльності.

При розробленні змісту самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства враховано провідні професійні компетенції (мовнокомунікативна, управління документацією), що визначають особливості професійної підготовки, позначаються на розвитку їхніх професійно-особистісних якостей і зумовлюють необхідність виявлення, обґрунтування та експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності.

Для виявлення організаційно-педагогічних умов у процесі дослідження розроблено модель підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, що передбачало визначення мети (формування готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності), орієнтованої на кінцевий результат (сформована готовність майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; її ознаками є: знання, способи діяльності (вміння і навички), що є основою професійної підготовки; ставлення до самоосвітньої діяльності, процесу її виконання, суб'єктів навчально-виховного процесу; комплекс дій, що складає сутність самоосвітньої діяльності); встановлення її структурних елементів. Ними є: компоненти готовності; організаційно-педагогічні умови; зміст, форми і методи підготовки та види самоосвітньої діяльності; критерії й рівні оцінювання готовності (Рис. 1).

У дослідженні використано особистісно орієнтований, суб'єктно-діяльнісний, акмеологічний, креативний, культурологічний і технологічний підходи та принципи навчання - загальнодидактичні (цілеспрямованості й мотивації навчання, активності й самостійності, індивідуального та особистісно орієнтованого підходу, культуровідповідності) і нетрадиційні (свідомості навчання, формування комунікативної спроможності, творчості) до обґрунтування організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності (розроблення змісту самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства з урахуванням розвитку їхніх професійно-особистісних якостей; упровадження в процес професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства різноманітних форм і методів підготовки та видів самоосвітньої діяльності; організація суб'єкт-суб'єктної взаємодії на рівні «викладач-студент»; створення системи контролю за організацією й здійсненням самоосвітньої діяльності).

Рис. 1. Модель підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації

організатор діловодство самоосвітній

Доведено, що впровадження спецкурсу «Організація самостійної роботи майбутніх організаторів діловодства» у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позначилося на підвищенні мотивації студентів до самоосвітньої діяльності, бажанні оволодіти теоретичними знаннями щодо її організації й здійснення, усвідомленні соціального значення обраної професії та власної ролі в професійному становленні.

У процесі організації й здійснення самоосвітньої діяльності важливе значення має вивчення таких загальнонавчальних дисциплін і дисципліни професійної підготовки, як «Українська мова», «Українська мова за професійним спрямуванням», «Діловодство». Структурний аналіз їх змісту відображає вимоги до їхніх знань і способів діяльності (умінь і навичок), що активізують самоосвітню діяльність майбутніх організаторів діловодства. Розроблення змісту самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства супроводжувалося вдосконаленням робочих навчальних програм та оновленням дидактичного матеріалу для самостійної роботи.

З'ясовано, що 85 % респондентів (із загального числа опитаних студентів - 300 осіб) надали перевагу інноваційним формам навчання, зокрема таким, як: круглі столи, спецсемінари, уроки-конференції (під час організації цих форм занять необхідно врахувати специфіку використання розроблених навчальних засобів і забезпечити наявність методичних рекомендацій для викладачів і студентів спеціальності «Діловодство»). Особливе місце в процесі підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності, за переконаннями опитаних, варто відвести таким видам самоосвітньої діяльності, як аналіз нормативних і законодавчих документів; підготовка, складання та оформлення службових документів, договорів, контрактів, документів щодо особового складу, документів із грифом обмеження доступу; формування номенклатури справ, розпізнавання істинних і підроблених документів тощо. Серед методів самоосвітньої діяльності респонденти виокремили метод проектів, дослідницький метод, кейс-метод (метод конкретних ситуацій), який забезпечує професійне використання теоретичних знань на практиці.

Визначено критерії й показники оцінювання готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності, а саме: мотиваційний (усвідомлення соціального значення обраної професії; налаштованість на самоосвіту; бажання вдосконалювати набуті знання й уміння в процесі самоосвітньої діяльності; прагнення розвивати й проявляти власні інтелектуальні й творчі можливості; матеріальне й моральне заохочення); когнітивний (розвиток розумових здібностей через засвоєння системи знань про сутність, значення, форми і методи підготовки та види самоосвітньої діяльності; розуміння необхідності отримання знань й умінь щодо організації й здійснення самоосвітньої діяльності; розвиток образного, репродуктивного, теоретичного, інтуїтивного мислення в процесі самоосвітньої діяльності; знання методів наукового пізнання - аналізу, синтезу, узагальнення, систематизації); діяльнісний (уміння майбутнього організатора діловодства самостійно працювати; організаційно-проектні уміння та навички щодо розроблення засобів навчання - завдань, тестів, лекцій, презентацій; уміння майбутнього організатора діловодства працювати з науково-методичною літературою, бібліографічними покажчиками, здійснювати пошук навчальної інформації в мережі Інтернет тощо); рефлексивний (самостійність у процесі прийняття рішень; самоаналіз і самооцінка результатів самоосвітньої діяльності; здатність до самовдосконалення, самоосвіти й саморозвитку впродовж життя; креативність, професійна активність).

Відповідно до цих критеріїв визначено рівні готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності - достатній, середній, низький, які забезпечили можливість об'єктивно оцінити стан їхньої підготовки до її організації й здійснення. Достатній рівень готовності студента характеризується тим, що майбутні організатори діловодства вмотивовано обрали професію, врахувавши її соціальне значення; усвідомили сутність самоосвітньої діяльності; мають системні знання із загальнонавчальних дисциплін, дисциплін професійної підготовки і вміють їх творчо застосовувати; самостійно визначають проблеми та вирішують їх; здатні до самоаналізу й самооцінки; ініціативні, активні; мають власну точку зору і вміють відстоювати її; володіють комп'ютером і програмним забезпеченням. Середній рівень готовності студента характеризується наявністю у майбутніх організаторів діловодства вмотивованості при виборі професії без урахування її соціального значення; усвідомленням ними сутності самоосвітньої діяльності (при цьому потребують навчально-методичної допомоги з боку викладача); наявністю необхідних знань із навчальних дисциплін, якими вони не можуть самостійно опанувати; здатністю до самоаналізу й самооцінки (при цьому не наважуються самостійно приймати рішення); проявом часткової активності; відчуттям труднощів при аргументації власної позиції; володінням комп'ютером. Низький рівень готовності студента характеризується тим, що майбутні організатори діловодства не вмотивовано обрали майбутню професію; не усвідомлюють значення самоосвітньої діяльності, не прагнуть до самонавчання; мають недостатні знання з дисциплін професійної підготовки; не здатні до самоаналізу й самооцінки, не прагнуть самостійно приймати рішення; безініціативні, пасивні; не мають власної точки зору; володіють елементарними навичками роботи з комп'ютером.

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності» - розкрито етапи та методику експериментальної роботи, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

Експериментальна робота проводилася впродовж 2008-2013 рр. і включала три етапи: констатувальний, формувальний, узагальнюючий. На констатувальному етапі (2008-2010 рр.) здійснено науковий аналіз проблеми організації й здійснення самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів; визначено сутність самоосвітньої діяльності через її вираження у базових термінах і поняттях дослідження; вивчено сучасний стан професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації; укладено програму спецкурсу «Організація самостійної роботи майбутніх організаторів діловодства». На формувальному етапі (2010-2012 рр.) розглянуто структуру готовності та особливості підготовки майбутніх організаторів діловодства, подано модель підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації, охарактеризовано організаційно-педагогічні умови їхньої підготовки до самоосвітньої діяльності, визначено критерії, показники та рівні готовності майбутніх організаторів діловодства до означеного процесу. На узагальнюючому етапі (2012-2013 рр.) розкрито етапи та методику експериментальної роботи, проаналізовано результати педагогічного експерименту.

У педагогічному експерименті брало участь 300 студентів і 52 викладачі. Для здійснення дослідження було визначено 6 академічних груп (3 експериментальні й 3 контрольні), які за кількісним і якісним складом, показниками матеріально-технічного й методичного забезпечення мали однакові умови для навчання. У контрольних групах організація самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства здійснювалася за традиційною системою організації навчального-виховного процесу, в експериментальних - за інноваційною, створеною з урахуванням виявлених та обґрунтованих організаційно-педагогічних умов.

Аналіз результатів педагогічного експерименту показав, що впровадження організаційно-педагогічних умов у навчально-виховний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації позначилося на підвищенні мотивації майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності, яке певною мірою забезпечило їхній саморозвиток, бажання оволодіти теоретичними й практичними знаннями для реалізації цього виду діяльності, усвідомлення власної ролі в професійному становленні; широке використання майбутніми організаторами діловодства комп'ютерних інформаційних технологій спонукало викладачів до активного використання мережі Інтернет.

Вірогідність дослідження підтверджено достатньою вибіркою, кількісним та якісним обробленням емпіричних даних. Опрацювання результатів експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності здійснювалося за допомогою процедури ANOVA Фрідмана програми STATISTICA з урахуванням коефіцієнта конкордації (узгодженості) Кендалла, методів регресійного та кореляційного аналізу.

1 - ЕГ на констатувальному етапі

2 - ЕГ на формувальному етапі

3 - КГ на констатувальному етапі

4 - КГ на формувальному етапі

Рис. 2. Динаміка рівнів сформованості готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності

Самоосвітня діяльність респондентів контрольних груп, яка проводилась за традиційною системою організації навчального-виховного процесу, залишилася малоефективною, а в експериментальних групах відбулися істотні позитивні зрушення (Рис. 2).

Отримані дані свідчать про те, що достатнього рівня досягли 26,25 % респондентів експериментальних і 12,5 % - контрольних груп; середнього рівня - 73,75 % експериментальних груп і 61,25 % - контрольних груп. Із низьким рівнем не залишилося жодного респондента експериментальних груп (при цьому майже удвічі зменшилось респондентів у контрольних групах - 26,25 %).

Використання процедури ANOVA Фрідмана програми STATISTICA з урахуванням коефіцієнта конкордації (узгодженості) Кендалла в процесі математичної формалізації отриманих результатів дало підстави стверджувати, що на початку експерименту рівні готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності за статистичними даними істотно не відрізнялись (p > 0,05). Проте наприкінці експерименту відбулись значні зрушення в показниках за розробленими критеріями: збільшилась кількість респондентів експериментальних груп з достатнім рівнем готовності до самоосвітньої діяльності порівняно з кількістю респондентів контрольних груп (p < 0,05).

Аналіз результатів педагогічного експерименту засвідчив, що сформована готовність майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності є наслідком упровадження організаційно-педагогічних умов у навчальний процес вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

ВИСНОВКИ

1. Науковий аналіз проблеми самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів показав, що вона ніколи не втрачала своєї актуальності. Її витоки зосереджено у філософії античних учених, які глибоко й всебічно обґрунтували значення самоосвіти як мети виховання, засобу активізації навчання та його виду; рекомендації щодо організації самостійної роботи відображено в працях епохи Відродження; завдання самоосвіти сформульовано в епоху Просвітництва; ідеї щодо застосування технології самостійної роботи на практиці з урахуванням віку суб'єкта учіння актуалізовано вченими, просвітителями та громадськими діячами ХІХ століття; положення щодо організації самостійної роботи та її впливу на виховання людини доповнили сутнісні ознаки означеного феномену; відповідно до правил наукового дискурсу поняття «самостійна робота» отримало широке наукове пояснення й обґрунтування вченими радянської доби.

Ідеї, теорії, положення та методичні поради, які відображають результати пошуків філософів, педагогів, просвітителів і громадських діячів минулого щодо розв'язання окресленої педагогічної проблеми, використовуються вченими і практиками як форми організації наукового пізнання при розробленні теоретико-методологічних засад самоосвітньої діяльності. Зокрема, ідею щодо отримання знань через самостійне спостереження вчені використовують при розробленні теорії і методології змісту самоосвітньої діяльності, її організації й здійснення; ідею щодо набуття знання протягом усього життя - при розробленні теорії неперервної професійної освіти; ідею особистісного навчання - при розробленні теорії особистісно орієнтованого навчання тощо.

Установлено, що самоосвітня діяльність є багатовимірним динамічним феноменом, який відображає історію неперервної зміни поглядів на самоосвітню діяльність і найбільш важливі періоди її розвитку, від ранніх - до наших днів. Означений феномен узагальнено й інтерпретовано у більш широкому контексті - як сферу діяльності майбутніх організаторів діловодства, ефективний засіб їхнього творчого розвитку та саморозвитку професійно-особистісних якостей.

2. Вивчення сучасного стану професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації дало можливість встановити: переважна більшість студентів-першокурсників відчувають труднощі при організації самоосвітньої діяльності, у них недостатньо сформовані навички й уміння самостійно вчитися, ставити мету, планувати свою роботу в часі, досягати результат і критично його оцінювати; організація й здійснення самоосвітньої діяльності нерідко зводиться до простого перерозподілу навчального матеріалу, що подається на лекціях, та матеріалу для самостійного опрацювання; за відсутності у підручниках, навчальних посібниках, методичних рекомендаціях завдань для самостійної роботи, пріоритетним завданням викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації має стати розроблення змісту самоосвітньої діяльності.

Вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації здійснюють професійну підготовку майбутніх організаторів діловодства, які мають самостійно оволодівати необхідними знаннями не лише в процесі фахової підготовки, але й у майбутній професійній діяльності, що зумовлює необхідність зміщення акцентів із навчальної діяльності на самоосвітню діяльність, із традиційних форм і методів підготовки та видів самоосвітньої діяльності на нетрадиційні. За цієї обставини самоосвітня діяльність майбутніх організаторів діловодства здійснюється за наявності гностичних мотивів та інтелектуальної активності. Вона забарвлена почуттями, вольовими зусиллями і підпорядкована цілям навчання. У процесі організації й здійснення самоосвітньої діяльності проявляються особистісно-професійні якості кожного суб'єкта учіння і розвиваються його самостійні пізнавальні можливості.

3. Визначено критерії й показники оцінювання готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності, а саме: мотиваційний (дозволяє з'ясувати ставлення суб'єктів учіння до самоосвітньої діяльності при засвоєнні змісту загальнонавчальних дисциплін і дисциплін професійної підготовки); когнітивний (визначає сукупність знань, необхідних майбутнім організаторам діловодства для здійснення ними самоосвітньої діяльності, сприяє когнітивному розвитку, який у педагогічній науці й практиці розглядається як зміна інтелектуальних здібностей і знань особистості про навколишній світ); діяльнісний (дозволяє визначити ступінь володіння майбутніми організаторами діловодства вміннями і навичками, що забезпечують їхню самоосвітню діяльність); рефлексивний (визначає рівень здатності майбутніх організаторів діловодства до самоконтролю, самовдосконалення, самооцінки). Відповідно до означених критеріїв обґрунтовано рівні сформованості готовності - достатній, середній, низький.

4. У процесі дослідження обґрунтовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності, які включають: розроблення змісту самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства з урахуванням розвитку їхніх професійно-особистісних якостей; упровадження в процес професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства різноманітних форм і методів підготовки та видів самоосвітньої діяльності; організацію суб'єкт-суб'єктної взаємодії на рівні «викладач-студент»; створення системи контролю за організацією й здійсненням самоосвітньої діяльності.

Модель підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації вимагала урахування її теоретичних засад, сутності, єдності мети і завдань формувального експерименту.

За результатами експериментальної перевірки організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності доведено, що зміст формування знань і способів діяльності (умінь і навичок) визначається в процесі послідовного виконання ними навчальних дій і практичних операцій, спрямованих на вирішення загальнонавчальних і професійних завдань. Його засвоєння відбувається через теоретичне визначення й практичне опрацювання закладених в освітньо-кваліфікаційній характеристиці таких складових змісту освіти, як знання та способи діяльності (вміння і навички).

Опрацювання результатів педагогічного експерименту, що здійснювалося з використанням процедури ANOVA Фрідмана програми STATISTICA з урахуванням коефіцієнта конкордації або узгодженості Кендалла, підтвердило ефективність організаційно-педагогічних умов, засвідчивши переваги показників експериментальних груп над контрольними. У ході експериментальної роботи доведено, що всі показники критеріїв оцінювання готовності майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності мають позитивну динаміку.

Проведене дисертаційне дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми. Перспективними напрямами наукового пошуку є організація самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства засобами дистанційного навчання; самоосвіта науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Капран С. Організаційно-методичні умови самостійної роботи студентів кафедри управління документно-інформаційними комунікаціями Академії муніципального управління / С. Капран // Освіта дорослих: теорія, досвід, перспективи: збірник наукових праць. - К.: ТОВ ВД «ЕКМО», 2011. - Випуск 3. - Ч. 1. - 338 с. - С. 139-149.

2. Капран С. Особливості професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства (державні установи) у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації / Світлана Капран // Молодь і ринок: щомісячний науково-педагогічний журнал. - Дрогобич, 2012. - № 5 (88). - С. 37-42.

3. Капран С. Самостійна навчальна робота студентів - особлива система умов навчання, яку створює викладач / Світлана Капран // Проблеми підготовки сучасного вчителя: збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н.С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань: ПП Жовтий О.О., 2012. - Випуск 6. - Частина 1. - С. 38-43.

4. Капран С. Пошук продуктивного вирішення проблеми самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства / Світлана Капран // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. М.Т. Мартинюк ]. - Умань: ФОП Жовтий О.О., 2013. - Ч. 2. - С. 181-189.

5. Капран С. Самоосвітня діяльність: категоріальний аналіз / Світлана Капран // Молодь і ринок. - Дрогобич, 2013. - № 7. - С. 40-44.

6. Капран С. Підготовка майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності при вивченні української мови - пріоритетна складова їхньої професійної підготовки у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / С.Б. Капран // Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки: зб. наук. праць. - К.: Логос, 2013. - Вип.19. - С. 211-218.

7. Капран С. Організація самостійної роботи майбутніх організаторів діловодства (державні установи) / С. Капран // Професійна освіта: проблеми і перспективи: збірник наукових праць / ІПТО АПН України; РВНЗ «КІПУ». - К.; Сімферополь: КРП «Видавництво «Кримнавчпеддержвидав», 2010. - Випуск 1. - С. 166-170.

8. Капран С. Проблема организации и осуществления самообразовательной деятельности студентов в философской, психолого-педагогической и научно-методической литературе / С. Капран // Молодой учёный: ежемесячный научный журнал. - М.: ООО «Издательство Молодой учёный», 2013. - № 7 (54). - С. 387-392.

9. Капран С. Самоосвітня діяльність - ефективний чинник професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / С. Капран // Вимірювальна техніка та метрологія: міжвідомчий наук.-техн. зб. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - Вип. 74. - С. 140-145.

10. Капран С. Б. Реалізація організаційно-педагогічних умов підготовки майбутніх організаторів діловодства у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації / С. Б. Капран // Молодий вчений: науковий журнал. - Херсон, 2014. - № 2. - С. 112-115.

11. Капран С.Б. Проблема оцінювання готовності майбутніх організаторів діловодства (державні установи) до самостійної навчальної роботи / С.Б. Капран // Проблеми та перспективи розвитку педагогіки та психології у сучасному суспільстві: Збірник наукових робіт міжнародної науково-практичної конференції (м. Одеса, Україна 21-22 грудня 2012 року). - Одеса: ГО «Південна фундація педагогіки», 2012. - 112 с.

12. Капран С. Модель готовності майбутніх організаторів діловодства (державні установи) до самостійної навчальної роботи / С. Капран // Матеріали ІV Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції «Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД» (29-30 вересня 2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // conferences.neasmo.org.ua.

13. Капран С. Самостійна навчальна робота майбутніх фахівців як соціально-педагогічна проблема / Світлана Капран // Перша Всеукраїнська учнівська науково-практична конференція «Інформаційно-бібліотечне забезпечення формування професійної компетентності майбутніх обліковців з реєстрації бухгалтерських даних»: збірник матеріалів (31 жовтня 2012 р.). - К.: ІПТО НАПН України, ННЦ ПТО НАПН України, 2013. - С. 93-95.

14. Капран С.Б. Організаційно-педагогічні умови самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства у ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації / С.Б. Капран // Проблеми та шляхи удосконалення педагогічних та психологічних наук. Збірник наукових робіт міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 8-9 лютого 2013 р.). - Львів: ГО «Львівська педагогічна спільнота», 2013. - С. 48-49.

15. Капран С. Самоосвітня діяльність - пріоритетна складова професійної діяльності майбутнього фахівця в умовах сучасного ринку праці / С. Капран // Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи / Міжнародна науково-практична конференція «Управління якістю в освіті та промисловості: досвід, проблеми та перспективи», 22-24 травня 2013 року: тези доповідей / Відп. за вип. Стадник Б.І. - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013. - С. 117-118.

16. Капран С. Б. Зміст самоосвітньої діяльності майбутніх організаторів діловодства у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації / С. Б. Капран // Теория и практика образования в современном мире: сб. материалов Междунар. науч.-практ. конф., 13-14 декабря 2013 г., г. Харьков. - Х., 2013. - С. 56-58.

17. Капран С. Б. Методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи студентів спеціальності «Діловодство» / С. Б. Капран. - К.: ККМГ АМУ, 2012. - 24 с.

18. Капран С. Б. Учись учитись сам: метод. рек. / С. Б. Капран. - К.: ККМГ АМУ, 2013. - 32 с.

АНОТАЦІЇ

Капран С.Б. Підготовка майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації. - На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 - теорія і методика професійної освіти. - Київський університет імені Бориса Грінченка, Київ, 2014.

Дисертація присвячена проблемі підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.

Здійснено науковий аналіз проблеми організації самоосвітньої діяльності студентів вищих навчальних закладів; розкрито сутність самоосвітньої діяльності через її вираження у базових термінах і поняттях; проаналізовано сучасний стан професійної підготовки майбутніх організаторів діловодства до самоосвітньої діяльності у вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації.