Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу

13.00.04 - теорія і методика професійної освіти

Лазарєв Олег

Умань - 2014

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент

Ярошинська Олена Олександрівна,

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини,

професор кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, доцент

Данилюк Сергій Семенович,

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького,

професор кафедри практики англійської мови;

доктор педагогічних наук, доцент

Костриця Наталія Миколаївна,

Національний університет біоресурсів та природокористування України,

професор кафедри української, англійської та латинської мов ім. М. О. Драй-Хмари.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Садова, 2).

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Інтенсивність змін у суспільному житті України у перші десятиліття ХХІ ст., пов'язана з глобалізацією світової економіки, її загальною інформатизацією, а також інтеграцією до європейської спільноти, зумовлює нові, більш жорсткі вимоги до професійної компетентності фахівців і, зокрема, майбутніх фахівців аграрного профілю.

Переосмислення процесу їх професійної підготовки визначається основними тенденціями модернізації вищої аграрної освіти, що знайшли відображення у Законі України «Про вищу освіту» (2014), Національній доктрині розвитку освіти, Державній цільовій програмі розвитку українського села на період до 2015 року, а також у нормативних документах Міністерства освіти і науки України та Міністерства аграрної політики і продовольства України.

Одним із важливих напрямів інтенсифікації загальних процесів розвитку є вдосконалення професійної підготовки майбутніх фахівців на засадах компетентнісного підходу шляхом більш ґрунтовного оволодіння ними комунікативної складової професійної освіти, що становить основу навчання за фахом.

Практика переконує, що майбутній фахівець аграрного профілю буде конкурентоспроможним на сучасному ринку праці, не лише володіючи ґрунтовними фаховими знаннями і вміннями, а й за умови готовності до професійної комунікації та реалізації власної мовленнєвої стратегії. Тому важливою складовою його професійної підготовки є формування професійної комунікативної компетентності.

Удосконалення означеного процесу на засадах компетентнісного підходу сьогодні є одним із важливих напрямів сучасної професійної освіти, адже воно пов'язане з формуванням у студентів компетенцій, які базуються на навчально-пізнавальних уміннях і навичках оперувати елементами професійного спілкування, фаховими поняттями та професійними назвами, підвищенням пізнавальних і творчих здібностей студентів у процесі професійної підготовки.

Зважаючи на важливість вирішення поставленої проблеми, актуальними слід вважати праці багатьох науковців. Зокрема, проблеми, що пов'язані з реформуванням, переосмисленням та оновленням змісту освіти та концептуальними засадами професійної підготовки майбутніх фахівців, вивчали В. Беспалько, С. Гончаренко, Е. Зеєр, І. Зязюн, С. Сидоренко та інші вчені. Питання аналізу і розвитку професійної компетентності сучасного фахівця, її складових вивчали Л. Волошко, С. Данилюк, Л. Дибкова, Дж. Равен, І. Зимня, Д. Іванов, В. Калінін, В. Коваль, Г. Короткова, К. Корсак, А. Маркова, О. Овчарук, Н. Побірченко, О. Тімець (Браславська), О. Ярошинська та ін.

Проблематичність збагачення професійного мовлення майбутніх фахівців та методичні засади роботи із засвоєння фахових понять і професійних назв досліджували Н. Бородіна, Є. Копіца, В. Мельничайко та ін. Актуальні питання підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю з огляду на їх професійну комунікативну діяльність розглядають Л. Барановська, Г. Берегова, Н. Бородіна, Л. Вікторова, Г. Короткова, Н. Костриця, В. Кручек та ін.

Водночас аналіз наукової літератури дав можливість з'ясувати, що професійна комунікативна компетентність майбутнього фахівця аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу поки що не отримала ґрунтовного наукового висвітлення.

На шляху вирішення загальних питань професійної підготовки майбутніх фахівців у вищих аграрних навчальних закладах у напрямі формування професійної комунікативної компетентності на засадах компетентнісного підходу виявлено наявність суперечностей між:

- потребою суспільства в комунікативно компетентних фахівцях-аграріях та реальним станом готовності випускників класичних аграрних університетів до здійснення професійної діяльності;

- вимогами до якості професійної освіти з позиції компетентнісного підходу та недостатнім рівнем сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю;

- необхідністю формування у майбутніх фахівців аграрного профілю професійної комунікативної компетентності та недостатнім теоретичним, методичним та практичним забезпеченням ефективності цього процесу на засадах компетентнісного підходу.

Отже, актуальність завдань удосконалення вищої аграрної освіти в Україні, необхідність подолання наявних суперечностей, потреба в системному розв'язанні проблеми розвитку професійної комунікативної компетентності майбутніх аграрників зумовили вибір теми дослідження - «Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є складовою науково-дослідних тем «Розвиток і удосконалення освіти та підвищення якості навчання в аграрному вищому навчальному закладі» (реєстраційний номер РК0101U004499) Уманського національного університету садівництва та «Формування компетентного вчителя в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (реєстраційний номер 0111U007536) Науково-дослідної лабораторії педагогічної компетентності Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини.

Тему дослідження затверджено вченою радою Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 8 від 25.03.2013 р.) та узгоджено в бюро Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 4 від 23.04.2013 р.).

Мета дослідження - на основі теоретичного обґрунтування проблеми дослідження визначити та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

Гіпотеза дослідження. Формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу здійснюватиметься ефективно за реалізації таких педагогічних умов: системна і постійна мотивація ґрунтовного оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними комунікативними елементами; цілеспрямований відбір та оптимізація змісту навчального матеріалу з метою оволодіння майбутніми аграріями професійними назвами і фаховими поняттями шляхом логічного структурування; реалізація системи методів і форм навчання, спрямованих на поетапне оволодіння структурними компонентами професійної комунікативної компетентності; сформованість готовності викладачів аграрних ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності студентів.

Відповідно до мети та гіпотези визначено такі задачі дослідження:

На основі аналізу тенденцій розвитку вищої аграрної освіти, дослідження теоретичних аспектів підготовки фахівців-аграрників у психолого-педагогічній, лінгвістичній, соціологічній літературі уточнити зміст і структуру професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю.

Уточнити критерії, показники та схарактеризувати рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-аграрників.

Розробити та апробувати модель формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

Обґрунтувати та експериментально перевірити педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

Об'єкт дослідження - професійна підготовка майбутніх фахівців в аграрних вищих навчальних закладах.

Предмет дослідження - педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

Методи дослідження. Для розв'язання визначених задач, доведення гіпотези дослідження та досягнення мети використано комплекс взаємодоповнюючих методів: теоретичні - аналіз з метою вивчення навчально-нормативної документації, психологічної, педагогічної, методичної та спеціальної літератури, навчальних програм і навчальних планів, дисертацій та авторефератів, матеріалів конференцій і періодичних фахових видань з метою визначення стану та перспектив розробленості проблеми, що досліджується; порівняння - для зіставлення різних поглядів учених на проблему, що досліджується, визначення напрямів дослідження та поняттєво-категорійного апарату; синтез, узагальнення, моделювання - для визначення необхідних компонентів моделі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх аграріїв; емпіричні - спостереження за навчальним процесом, анкетування, тестування, бесіди зі студентами та викладачами вищих аграрних навчальних закладів з метою визначення реального стану сформованості компетентності майбутніх фахівців, що досліджується, виявлення труднощів формування та оцінювання рівнів професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-аграріїв; експертний аналіз навчально-методичних матеріалів; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний), який дав можливість отримати достовірні дані про результати формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю; математичної статистики «Статистика в педагогіці», методу рангової кореляції; коефіцієнта конкордації (М. Кенделла, Б. Смітта), критерію (Пірсона) 2 - для обробки результатів наукового пошуку, визначення стану та динаміки рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності студентів-аграрників на засадах компетентнісного підходу.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальна робота здійснювалась на базі Уманського національного університету садівництва, Вінницького національного аграрного університету, Житомирського національного агроекологічного університету, Агротехнічного коледжу Уманського національного університету садівництва. На різних етапах в експерименті взяли участь 360 студентів та 74 викладачі вищих аграрних закладів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- вперше обґрунтовано педагогічні умови формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу (системна і постійна мотивація ґрунтовного оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними комунікативними елементами; цілеспрямований відбір та оптимізація змісту навчального матеріалу з метою оволодіння майбутніми аграріями професійними назвами і фаховими поняттями шляхом логічного структурування; реалізація системи методів і форм навчання, спрямованих на поетапне оволодіння структурними компонентами професійної комунікативної компетентності; сформованість готовності викладачів аграрних ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності студентів); розроблено модель формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу, що охоплює мету, принципи, структуру, етапи формування, критерії та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності, педагогічні умови і результат;

- удосконалено наукові уявлення про зміст професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-аграрників (інтегративна якість майбутнього фахівця, яка проявляється в готовності та здатності до фахової комунікації і базується на знаннях, уміннях, досвіді встановлення ділових контактів та реалізації професійної комунікативної стратегії) та її структуру як систему взаємопов'язаних компонентів: особистісного, когнітивного і діяльнісного;

- уточнено сутність поняття «професійна комунікативна компетентність майбутніх фахівців аграрного профілю», критерії (мотиваційний, пізнавальний, діяльнісний), що деталізовані відповідними основними і додатковими показниками та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю (низький, середній, достатній, високий);

- подальшого розвитку набули наукові підходи, форми й методи до формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на практиці перевірено ефективність упровадження педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу. Розроблена система діагностування рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу надає можливість вносити суттєві зміни у навчально-методичні комплекси загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. Основні результати дослідження можуть бути використані у підготовці та підвищенні кваліфікації викладачів аграрних ВНЗ, у діяльності студентських наукових гуртків комунікативного спрямування тощо.

Основні положення та результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Уманського національного університету садівництва (довідка
№ 20-06/228 від 13.03.2014 р.), Житомирського національного агроекологічного університету (довідка № 617 від 24.04.2014 р.), Вінницького національного аграрного університету (довідка № 134 від 20.05.2014 р.), Агротехнічного коледжу Уманського національного університету садівництва (довідка № 293 від 22.05.2014 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження доповідалися на науково-практичних конференціях, семінарах різного рівня: міжнародних - «Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи» (Умань, 2004), «Іноземна мова як фактор входження в міжнародний освітній простір» (Умань, 2007), «Соціальний розвиток сільських регіонів» (Умань, 2009), «Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів» (Донецьк, 2012), «Компетентнісний підхід у системі неперервної професійної освіти» (Переяслав-Хмельницький, 2013), «Психолого-педагогічні Челпанівські читання» (Київ, 2014), «Наука і освіта» (Мюнхен, Німеччина, 2014); всеукраїнських - «67-а наукова конференція студентів, аспірантів і молодих вчених» (Київ, 2001), «Методика вивчення ділового мовлення в середній та вищій школі» (Київ, 2001), «Десять років незалежності України: шляхами державотворення» (Київ, 2001), «Менеджмент ХХІ століття: проблеми і перспективи» (Умань, 2011), «Формування компетентного фахівця в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу» (Умань, 2013), «Управління навчальними закладами: теорія і практика» (Умань, 2014), «Підготовка компетентного вчителя: традиції та інновації» (Умань, 2014), а також на конференціях молодих учених (Умань, 2008-2013).

Основні положення дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри загальної педагогіки, педагогіки вищої школи та управління Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (2013-2014).

Публікації. Основні положення і результати дослідження висвітлено у 22 наукових одноосібних публікаціях, з яких 8 відображають основні наукові результати, 11 мають апробаційний характер, 3 додатково відображають зміст дисертації.

Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, висновків, списку використаних джерел (315 найменувань, з них 26 - іноземною мовою) та 12 додатків (на 28 сторінках). Загальний обсяг роботи - 255 сторінок, з них 195 - основний текст. Дисертація містить 13 таблиць і 2 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь розробленості проблеми дослідження, зв'язок з науковими програмами й темами; визначено мету, задачі, об'єкт, предмет та методи дослідження; сформульовано гіпотезу; охарактеризовано експериментальну базу дослідження; розкрито наукову новизну й практичне значення одержаних результатів; подано відомості про апробацію результатів, публікації, структуру та обсяг дисертації.

У першому розділі - «Теоретичні основи дослідження» - здійснено аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми; узагальнено особливості професійної підготовки студентів-аграріїв; уточнено зміст поняття «професійна комунікативна компетентність майбутніх фахівців аграрного профілю», її структуру, критерії, показники та рівні сформованості досліджуваної компетентності у майбутніх фахівців аграрного профілю.

Обґрунтовано доцільність змін у вищій аграрній освіті, зумовлених прогресом і модернізацією аграрного виробництва, новими вимогами ринку праці, необхідністю готовності майбутніх фахівців аграрного профілю до реалізації сучасної стратегії комунікативної поведінки.

Встановлено, що сьогодні в Україні підготовка фахівців аграрного профілю здійснюється за розробленим на засадах компететнісного підходу та затвердженим Галузевим стандартом вищої освіти України галузі знань 0901 «Сільське господарство і лісівництво» напряму підготовки 6.090101 «Агрономія», в якому узагальнюється зміст вищої освіти та професійної підготовки, визначається місце фахівця у структурі галузей економіки держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих властивостей та якостей.

Доведено, що сутність компетентнісного підходу в підготовці майбутніх фахівців аграрного профілю полягає у визначенні результату професійної освіти, що передбачає формування здатності майбутнього аграрія діяти у різних професійних ситуаціях компетентно, мобільно, гнучко, виявляти бажання і здатність постійно вдосконалюватись.

У дослідженні з'ясовано, що розвиток професійної аграрної освіти на засадах компетентнісного підходу - складна й багатоаспектна проблема, повною мірою не досліджена у сучасній педагогічній науці через відсутність єдиного загальноприйнятого розуміння базового поняття - «компетентність». Серед напрямів реформування професійної освіти майбутніх аграріїв відповідно до стандартів вищої освіти є набуття ключових компетентностей і створення ефективних механізмів їх реалізації. Особливо важливу роль у структурі професійних компетенцій відіграє здатність майбутніх фахівців аграрного профілю до професійного мислення, уміння встановлювати професійні комунікативні зв'язки. Важливе значення при цьому має глибина і якість здобутих професійних знань, самостійність фахівця у прийнятті рішень, критичність і гнучкість його комунікативної поведінки.

У дослідженні сформульовано визначення досліджуваної нами компетентності: професійна комунікативна компетентність майбутнього фахівця аграрного профілю - це інтегративна якість майбутнього фахівця, яка проявляється в готовності та здатності до фахової комунікації і базується на знаннях, уміннях, досвіді встановлення ділових контактів та реалізації професійної комунікативної стратегії.

Сукупність зв'язків між елементами професійної комунікативної компетентності як системи була розглянута в межах встановлених нами компонентів, обґрунтованих та узгоджених з Галузевим стандартом вищої освіти України. Професійна комунікативна компетентність майбутнього фахівця аграрного профілю розглядається як складне утворення, що визначається єдністю та взаємообумовленістю таких компонентів:

- особистісний компонент, який включає мотиви, цілі, потреби в професійному навчанні; наявність пізнавального інтересу до фахових понять та професійного мовлення; прагнення до самовдосконалення, самовиховання, співробітництва; бажання підвищити культурний рівень, що проявляється у поглибленні змісту соціально-особистісних компетенцій за Галузевим стандартом підготовки фахівців аграрного профілю;

- когнітивний компонент, що визначається сукупністю знань професійних назв та фахових понять, повнотою, глибиною та системністю відповідних знань професійних комунікативних елементів. До когнітивного компонента належать комунікаційні компетентності: інформаційна, комунікативна, прагматична, лінгвістична та мовленнєва. Цей компонент проявляється в змісті загальнонаукових компетенцій Галузевого стандарту підготовки фахівців аграрного профілю;

- діяльнісний компонент, який знаходить прояв в умінні встановлювати міжособистісні зв'язки, ініціативності в професійному спілкуванні, бажанні точно й правильно висловлювати власну думку, а також у готовності вирішувати нестандартні професійно-комунікативні завдання. Він проявляється в навиках свідомо контролювати свою мовленнєву діяльність та рівень професійних досягнень, сформованості таких важливих якостей, як креативність, ініціативність, впевненість у собі, здатність до імпровізації, конструювання, раціоналізаторства, винахідництва, сприйняття новизни та оригінальності професійної комунікативної діяльності. Діяльнісний компонент узгоджується з такими компетенціями Галузевого стандарту підготовки фахівців аграрного профілю, як інструментальні та професійні.

Спираючись на аналіз досліджень з'ясовано, що в умовах вищого аграрного закладу необхідно формувати таку компетентність майбутніх фахівців аграрного профілю, так як це набута властивість, яка розвивається потім у процесі професійної діяльності.

Під формуванням професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю ми розуміємо процес становлення інтегративної якості майбутнього аграрія, що виражається готовністю та здатністю до фахової комунікації.

У дослідженні уточнено критерії і показники сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю як матеріалізовану сукупність ознак, що дають змогу зробити висновок про відповідність майбутніх фахівців аграрного профілю вимогам професійної діяльності та спрогнозувати рівень їх конкурентоспроможності на ринку праці.

Найважливішими показниками виокремлено: обсяг, якість та дієвість знань професійних комунікативних елементів, професійних назв і фахових понять; наявність внутрішніх мотивів їх засвоєння; наявність пізнавально-комунікативних потреб; бажання підвищувати культурно-інтелектуальний рівень; практична діяльність, спрямована на виконання професійно-комунікативних завдань; творча активність майбутнього фахівця аграрного профілю, участь в об'єднаннях, гуртках, товариствах професійного комунікативного спрямування тощо.

З'ясовано, що реалізація окремих показників означених критеріїв під час підготовки майбутніх фахівців у вищих аграрних закладах освіти представлена неоднаково, що дало можливість виділити чотири рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю: низький, середній, достатній, високий.

У другому розділі - «Оптимізація процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу» - здійснено аналіз стану сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю та наведено результати констатувального експерименту; обґрунтовано педагогічні умови та представлено модель формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю.

Безпосередньо діагностику рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю різних напрямів підготовки виконано на етапі констатувального експерименту у традиційних умовах навчання; здійснено аналіз викладання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін в розрізі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

За результатами діагностичних досліджень, значна частина студентів недосконало володіє питаннями, що стосуються проблем професійної комунікативної діяльності майбутніх фахівців аграрного профілю, видів професійного мовлення, належності до професійних назв чи фахових понять.

Оцінивши дані, отримані під час констатувального експерименту, виявлено актуальну потребу у формуванні професійної комунікативної компетентності у студентів агрономічного напряму підготовки. Цей висновок визначений особливостями агробіологічної номенклатури, складностями засвоєння студентами агрономічних факультетів відповідних професійних назв і фахових понять, а також здатністю до визначення комунікативної стратегії професійної взаємодії.

Аналіз результатів експериментальної роботи свідчить про низький рівень досліджуваної компетентності у майбутніх фахівців аграрного профілю. Враховуючи особливості підготовки фахівців, актуальність і складність проблеми, подальші дослідження зосереджувалися на підготовці майбутніх фахівців напряму підготовки 6.090101 «Агрономія», що зумовило розробку способів удосконалення формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу.

У дисертаційній роботі обґрунтовано, що для ефективного формування професійної комунікативної компетентності майбутнього фахівця аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу необхідним є створення сприятливих педагогічних умов, які визначені нами в такому порядку: системна і постійна мотивація ґрунтовного оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними комунікативними елементами; цілеспрямований відбір та оптимізація змісту навчального матеріалу з метою оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними назвами та фаховими поняттями шляхом логічного структурування; реалізація системи методів і форм навчання, спрямованих на поетапне оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю структурними компонентами професійної комунікативної компетентності; сформованість готовності викладачів аграрних ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності студентів.

Виокремлення та обґрунтування педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу спонукало до використання методу моделювання з метою створення цілісної системи досліджуваного процесу.

Визначаючи сутність моделі формування професійної комунікативної компетентності майбутнього фахівця аграрного профілю, ми дійшли висновку, що така модель - це система складових, яка містить цілісну і об'єктивну інформацію про зміст і характеристику процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутнього фахівця аграрного профілю та має розгалужену структуру. Запропонована модель оpiєнтована на досягнення цілей дослідження - підвищення рівня професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу (рис. 1).

Обґрунтовуючи доцільність виокремлення основних підходів до вирішення проблеми формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю, у дослідженні проаналізовано: компетентнісний, професіографічний, акмеологічний, інтегративний, системний, синергетичний, діяльнісний, знаннєвий підходи. Доведено доцільність такої методологічної платформи дослідження, проте загальною стратегією нашої дослідно-експериментальної та практичної діяльності визначено компетентнісний підхід.

У контексті розробки моделі доведено, що формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу детермінується загальнодидактичними принципами (науковості, свідомого оволодіння знаннями, системно-послідовного навчання, стійкості засвоєння знань, індивідуально-диференційованого підходу до майбутніх фахівців) і конкретизується специфічними принципами навчання (міждисциплінарності, зорієнтованості на майбутню професійну діяльність).

У дослідженні обґрунтовано доцільність реалізації змодельованого процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю в три етапи (інформаційно-теоретичний, практично-діяльнісний і оцінно-результативний), успішність яких базується на формуванні структурних компонентів досліджуваної компетентності (особистісний, когнітивний і діяльнісний) та забезпечується впровадженням виокремлених педагогічних умов через зміст, форми та методи експериментальної роботи.

Модель пов'язує між собою основні взаємозалежні складові: мету, загальну стратегію і принципи, структуру, зміст, форми та методи формування професійної комунікативної компетентності, критерії з показниками та рівні сформованості досліджуваної компетентності, а також педагогічні умови її ефективного формування і результат, який відповідає меті. аграрник професійна комунікативна компетентність

У третьому розділі - «Експериментальна перевірка педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців-аграріїв» - розкрито стратегію реалізації педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу; представлено результати дослідно-експериментальної роботи.

З метою розв'язання задач дослідження нами була проведена експериментальна апробація виокремлених педагогічних умов через реалізацію заявленої моделі процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю у три етапи. В експериментально-дослідному навчанні взяли участь студенти факультетів підготовки агрономів, які склали експериментальну базу нашого дослідження.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Модель формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу

Було передбачено, що студенти контрольних груп навчатимуться традиційно, з використанням існуючих програм, підручників, посібників, методично-довідникових матеріалів і словників, а для майбутніх фахівців експериментальних груп було передбачено оновлення змісту, форм та методів викладання загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. Для удосконалення процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю було розроблено та впроваджено спецкурс «Формування професійної комунікативної компетентності майбутнього аграрія». Спецкурс передбачає модульну структурованість, зумовлену, насамперед, визначеними теоретичним та практичним етапами навчання, а також логічно відповідним застосуванням у навчальному процесі.

У процесі експериментальної роботи було реалізовано основні завдання спецкурсу: підвищено мотивацію оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними комунікативними елементами; поглиблено знання студентів з мовних та мовленнєвих аспектів професійних назв та фахових понять, професійно орієнтованих слів і актуалізовано їх вживання у професійному мовленні; уточнено й доповнено фаховий, професійний словник майбутніх агрономів; узагальнено й систематизовано знання студентами агробіологічної номенклатури; удосконалено навички роботи з навчально-методичною, довідниковою літературою і словниками з метою збагачення їхнього словника фаховими поняттями та професійними назвами, з професійно-орієнтованими словами; розвинуто вміння й навички встановлювати міжособистісні зв'язки, реалізувати стратегії різних видів професійної комунікативної діяльності на засадах ініціативності та компетентності.

На етапі експериментальної роботи, окрім традиційних методів (розповідь, бесіда, групові дискусії та ін.) та інтерактивних (тренінги, імітаційна гра, робота в групах тощо), було розроблено та впроваджено систему творчих та комунікативних вправ і професійно орієнтованих завдань в умовах індивідуальної, групової та фронтальної роботи студентів.

Для ефективного формування досліджуваної компетентності було розроблено та впроваджено блок семінарів-практикумів «Основи формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу» для викладачів закладів вищої аграрної освіти, які практикують на факультетах підготовки майбутніх агрономів.

Програма блоку семінарів-практикумів охоплювала три взаємопов'язаних у педагогічній практиці компоненти (педагогічний, психологічний і методичний) та передбачала використання широкого спектру форм і методів: лекційних та тренінгових, імітаційних та ігрових, моделювання, самостійної роботи тощо. Навчально-тематичний план семінарів-практикумів розподілявся на дві частини: теоретичні основи термінологічної роботи та психолого-педагогічні засади формування професійної комунікативної компетентності.

З метою підтвердження або спростування ефективності визначених педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх агрономів на засадах компетентнісного підходу було здійснено діагностику рівнів сформованості досліджуваної компетентності за методикою, визначеною на констатувальному етапі. Експериментом було охоплено 183 студенти - майбутніх агрономів (90 осіб - експериментальні групи, 93 - контрольні).

Порівняння результатів дало змогу зафіксувати позитивну динаміку рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності студентів експериментальних груп у зіставленні з контрольними (табл. 1).

Таблиця 1

Динаміка рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу

Рівні сформованості	Контрольні групи, %	Динаміка	Експериментальні групи, %	Динаміка
	На початку експерименту	В кінці експерименту		На початку експерименту	В кінці експерименту
Низький	25,3	24,2	-1,1	23,9	16,3	-7,6
Середній	43,2	44,2	+1	47,8	33,7	-14,1
Достатній	18,9	17,9	-1	15,2	21,7	+6,5
Високий	12,6	13,7	+1,1	13,1	28,3	+15,2

Як свідчать дані таблиці 1, у кінці експерименту, завдяки апробації моделі формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу, у студентів експериментальних груп відбулися значні позитивні зміни щодо рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності. Одержані результати свідчать, що високий рівень діагностується у 28,3 % (було 13,1 %), достатній - у 21,7 % (було 15,2 %), середній - у 33,7 % (було 47,8 %), низький - у 16,3 % (було 23,9 %).

У студентів контрольних груп: на високому рівні - 13,7 % (було 12,6 %), на достатньому - 17,9 % (було 18,9 %), на середньому - 44,2 % (було 43,2 %), на низькому - 24,2 % (було 25,3 %). В експериментальних групах на кінець експерименту збільшилась кількість студентів із високим рівнем на 15,2 % і з достатнім - на 6,5 %, а також зменшилась кількість студентів із середнім рівнем на 14,1 % та з низьким - на 7,6 %.

Узагальнені дані статистичної обробки результатів експерименту показують, що експериментальні групи по його завершенню мають критерій однорідності ч2емп= 9,8, що вказує на те, що на студентів впливали не випадкові чинники, а застосовані нововведення.

Одержані у процесі педагогічного експерименту дані підтверджують висунуту гіпотезу та свідчать, що мети дослідження досягнуто і визначені задачі розв'язані.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і новий підхід до вирішення важливого й актуального завдання, що виявляється в обґрунтуванні й експериментальній перевірці педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу. Результати дослідження підтвердили висунуту гіпотезу й згідно з поставленими задачами дали змогу сформулювати такі висновки:

1. На основі аналізу тенденцій розвитку вищої аграрної освіти, дослідження теоретичних аспектів підготовки фахівців-аграрників у психолого-педагогічній, лінгвістичній, соціологічній літературі встановлено, що особливості професійної підготовки фахівців агропромислового комплексу як складної системи дидактичного впливу на особистість потребують розвитку професійних та комунікативних компетентностей з урахуванням особливостей фахового і ділового мовлення. На сучасному етапі розвитку національної системи аграрної освіти компетентнісний підхід визначено загальною стратегію професійної підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю.

Спираючись на аналіз досліджень з проблеми формування професійної комунікативної компетентності майбутніх аграріїв, з'ясовано, що слід цілеспрямовано формувати таку компетентність у майбутніх фахівців аграрного профілю, оскільки це набута властивість, яка розвивається у процесі подальшої професійної діяльності.

Визначено, що професійна комунікативна компетентність майбутнього фахівця аграрного профілю - це інтегративна якість, яка проявляється в готовності та здатності майбутнього фахівця до фахової комунікації і базується на знаннях, уміннях, досвіді встановлення ділових контактів та реалізації професійної комунікативної стратегії. Встановлено, що сукупність зв'язків між елементами професійної комунікативної компетентності як системи розглядається в межах взаємопов'язаних компонентів - особистісного, когнітивного і діяльнісного, які є структурою професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю.

2. У дослідженні уточнено критерії сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю, які розглядаються як сукупність ознак, що дає підстави зробити висновок про рівень прояву досліджуваної компетентності та оцінити ефективність процесу її формування. Виокремлено мотиваційний, пізнавальний та прагматичний критерії сформованості професійної комунікативної компетентності з відповідними показниками (обсяг, якість та дієвість знань професійних комунікативних елементів, професійних назв і фахових понять; наявність внутрішніх мотивів їх засвоєння; наявність пізнавально-комунікативних потреб; бажання підвищувати культурно-інтелектуальний рівень; практична діяльність, спрямована на виконання професійно-комунікативних завдань; творча активність майбутнього фахівця аграрного профілю тощо). З'ясовано, що реалізація окремих показників означених критеріїв під час підготовки майбутніх фахівців у вищих аграрних закладах освіти представлена неоднаково, що дало можливість виділити рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю: низький, середній, достатній, високий.

На етапі констатувального експерименту було проведено діагностування рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю. У результаті оцінки даних, одержаних під час експериментального дослідження 360 майбутніх фахівців аграрного профілю різних напрямів підготовки (агрономічного - 183, захисту рослин - 89, лісогосподарського - 88), нами виявлено актуальну потребу у формуванні професійної комунікативної компетентності у майбутніх фахівців напряму підготовки «Агрономія». Відповідно питома частка майбутніх фахівців-агрономів за рівнями сформованості професійної комунікативної компетентності складала: високий - 7,2 %, достатній - 19,6 %, середній - 54,8 %, низький - 18,4 %.

3. Розроблено та апробовано модель формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу, яка охоплює мету, загальну стратегію, принципи, структуру, етапи формування, зміст, критерії та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності, педагогічні умови і результат.

Визначено доцільність реалізації змодельованого процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю в три етапи (інформаційно-теоретичний, практично-діяльнісний і оцінно-результативний), успішність яких базується на формуванні структурних компонентів досліджуваної компетентності (особистісний, когнітивний і діяльнісний) та забезпечується впровадженням педагогічних умов через зміст, форми та методи експериментальної роботи.

4. У дослідженні обґрунтовано педагогічні умови успішного формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю: системна і постійна мотивація ґрунтовного оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними комунікативними елементами; цілеспрямований відбір та оптимізація змісту навчального матеріалу з метою оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю професійними назвами та фаховими поняттями шляхом логічного структурування; реалізація системи методів і форм навчання, спрямованих на поетапне оволодіння майбутніми фахівцями аграрного профілю структурними компонентами професійної комунікативної компетентності; сформованість готовності викладачів аграрних ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності студентів.

Для реалізації педагогічних умов нами було використано традиційні та інноваційні методи роботи зі студентами під час проведення занять із загальноосвітніх і спеціальних дисциплін. З метою удосконалення процесу формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю розроблено та впроваджено спецкурс «Формування професійної комунікативної компетентності майбутнього аграрія», який передбачає впровадження системи творчих та комунікативних вправ і професійно-орієнтованих завдань в умовах індивідуальної, групової та фронтальної роботи студентів.

Розроблено та впроваджено в практику діяльності вищих аграрних закладів блок семінарів-практикумів для викладачів «Основи формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу». Результати дослідження показали, що спеціально організована робота з викладачами загальноосвітніх і спеціальних дисциплін сприяла підвищенню інтересу до формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю та дала поштовх до систематичного, дидактично адекватного впровадження у процес підготовки майбутніх аграріїв обґрунтованих педагогічних умов.

З метою підтвердження ефективності запропонованих педагогічних умов формування професійної комунікативної компетентності майбутніх агрономів на завершальному етапі експерименту було здійснено порівняння результатів дослідження, одержаних на початку експериментальної роботи і після її закінчення.

Діагностування рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності студентів експериментальних груп після проведення формувального експерименту засвідчили наявність позитивних змін, що відбулись на прикінцевому етапі експерименту та позитивну динаміку рівня сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу. Перевірка статистичної значущості одержаних результатів за допомогою критерію однорідності ч2емп виявила позитивні зрушення в експериментальних групах та несуттєві зміни, які відбулися у контрольних групах, що є свідченням впливу на студентів не випадкових чинників, а запропонованих нововведень.

Отже, у процесі дослідження доведено ефективність обґрунтованих педагогічних умов статистично достовірним підвищенням рівнів сформованості професійної комунікативної компетентності студентів-агрономів експериментальних груп.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми формування професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу. Подальшого вивчення потребує питання адаптації розробленої моделі відповідно до специфіки інших напрямів підготовки фахівців аграрної сфери діяльності та визначення ролі самоосвіти у процесі формування їх професійної комунікативної компетентності.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Наукові праці, в яких опубліковано основні результати дисертації

1. Лазарєв О. В. До питання застосування компетентнісного підходу у підготовці фахівця-аграрія / О. В. Лазарєв // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» : зб. наук. пр. - Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди, 2013. - Вип. 28, т. І. - С. 168-174.

2. Лазарєв О. В. Сучасні вимоги та підходи до професійної підготовки майбутніх фахівців аграрного профілю / О. В. Лазарєв // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2013. - Вип. 41, ч. 2. - С. 137-142.

3. Лазарєв О. В. Структурні компоненти професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю / О. В. Лазарєв // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер.: Педагогіка і психологія : зб. статей. - Ялта : РВВ КГУ, 2014. - Вип 42, ч. 1. - С. 141-148.

4. Лазарєв О. В. Професійна підготовка майбутніх фахівців аграрного профілю на засадах компетентнісного підходу / О. В. Лазарєв // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології / голов. ред. А. А. Сбруєва. - Суми : Вид-во СумДНУ імені А. С. Макаренка, 2014. - № 1 (35). - С. 209-218.

5. Лазарєв О. В. Критерії, показники та рівні сформованості професійної комунікативної компетентності майбутніх фахівців аграрного профілю / О. В. Лазарєв // Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини / [гол. ред. М. Т. Мартинюк]. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. - Ч. 1. - С. 210-216.

6. Лазарєв О. В. Сформованість готовності викладачів аграрних ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності студентів / О. В. Лазарєв // Проблеми підготовки сучасного вчителя : зб. наук. пр. Уманського держ. пед. ун-ту ім. Павла Тичини / [ред. кол.: Побірченко Н. С. (гол. ред.) та ін.]. - Умань : ФОП Жовтий О. О., 2014. - Вип. 9, ч. 2. - С. 161-166.

7. Лазарєв О. В. Цели и направления подготовки будущих специалистов аграрного профиля в украинских учреждениях высшего образования / О. В. Лазарєв // Сборник научных трудов SWorld. - Вып. 2, т. 10. - Иваново : МАРКОВА АД, 2014. - С. 16-22.

8. Лазарєв О. В. Основные цели и направления подготовки будущих специалистов аграрного профиля в учреждениях высшего образования / О. В. Лазарєв // Азимут научных исследований: педагогика и психология : ежеквартальный науч. жур. / тех. ред. А. А. Коростылев. - Тольятти : НП «Институт направленного образования», 2014. - № 2 (7). - С. 50-52.

Опубліковані праці апробаційного характеру

9. Лазарєв О. В. Проблема відтворення української історичної термінології у французьких текстах / О. В. Лазарєв // Матеріали 67-ї наукової конференції студентів, аспірантів і молодих вчених, (Київ, 24-25 квіт. 2001 р.) : у 2-х ч. - К. : УДУХТ, 2001. - Ч. 1 - С. 116.

10. Лазарєв О. В. Про актуальність проблеми відтворення українознавчих термінів французькою мовою / О. В. Лазарєв // Десять років незалежності України: шляхами державотворення : матеріали міжвузівської наук.-прак. конф. - К. : ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. - С. 109-112.

11. Лазарєв О. В. Деякі стилістичні особливості мови французьких ділових паперів / О. В. Лазарєв // Методика вивчення ділового мовлення в середній та вищій школі : зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф., (Умань, 24-25 трав. 2001 р.) / редколю: Кузь В. Г. [та ін.]. - К. : Знання України, 2001. - С. 61-63.

12. Лазарєв О. В. Відтворення безеквівалентних українських реалій у процесі викладання та вивчення іноземних мов / О. В. Лазарєв // Технології навчання іноземних мов: стан і перспективи : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. - Умань : АЛМІ, 2004. - С. 89-91.

13. Лазарєв О. В. Знання іноземної мови - нагальна необхідність часу
/ О. В. Лазарєв // Матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених / редкол.: А. Ф. Головчук (відп. ред.) [та ін.]. - Умань, 2011. - Ч. 2. - С. 182.

14. Лазарєв О. В. Особливості сучасної підготовки майбутніх агрономів в умовах вищого навчального закладу / О. В. Лазарєв // Проблеми і перспективи працевлаштування випускників вищих навчальних закладів : матеріали VII Міжнар. наук.-практ. конф. - Донецьк : ДонНУЕТ, 2012. - С. 109-112.

15. Лазарєв О. В. Особливості застосування компетентнісного підходу у підготовці фахівців аграрних спеціальностей / О. В. Лазарєв // Компетентнісний підхід у системі неперервної професійної освіти : зб. наук. пр. за матеріалами ІІ міжнар. наук.-практ. Інтернет-конф., (Переяслав-Хмельницький, 13-15 лют. 2013 р.) / МОНмолодьспорту України, ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький держ. пед. ун-т ім. Григорія Сковороди» [та ін.] ; наук. ред.: В. П. Коцур, О. І. Шапран ; уклад.
О. М. Сергійчук, Н. П. Онищенко. - Переяслав-Хмельницький : ФОП Лукашевич О. М., 2013. - С. 224-228.

16. Лазарєв О. В. Комунікативна компетентність майбутніх фахівців-агрономів / О. В. Лазарєв // Всеукраїнська наукова конференція молодих учених : матеріали конф. / редкол.: О. О. Непочатенко (відп. ред.) [та ін.]. - Умань : РВВ УНУС, 2013. - Ч. 2: Економічні та загальноосвітні науки. - С. 181-183.

17. Лазарєв О. В. Формування комунікативної компетентності майбутнього фахівця аграрного профілю в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу / О. В. Лазарєв // Формування компетентного фахівця в умовах освітнього середовища вищого навчального закладу : матеріали Всеукр. наук.-метод. семінару / ред. кол. : Ярошинська О. О. [та ін.]. - Умань : ПП Жовтий О. О., 2013. - С. 67-70.

18. Лазарєв О. В. Готовність викладачів та студентів аграрного ВНЗ до формування професійної комунікативної компетентності на засадах компетентнісного підходу / О. В. Лазарєв // Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». - Дод. 4 до вип. 31, т. І (9): тематичний вип. «Міжнародні Челпанівські психолого-педагогічні читання». - К. : Гнозис, 2014. - С. 403-408.

19. Lazarev O. V. Problem of formation of professional and communicative competence of prospective specialists of agrarian profile / О. V. Lazarev // Science and Education : materials of the V international research and practice conference, (Munich, February 27-28, 2014) / publishing office Vela Verlag Waldkraiburg. - Munich, Germany, 2014. - Vol. II. - P. 86-91.

20. Опубліковані праці, які додатково відображають наукові результати дисертації

...