Формування творчої активності учнів як педагогічна проблема
Розкриття особливостей формування творчої активності молодших школярів у процесі музичного навчання. Психолого-педагогічні умови, які забезпечують формування творчої активності молодших школярів у музичному навчанні. Формулювання завдань вчителя музики.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 04.11.2018 |
| Размер файла | 46,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
ФОРМУВАННЯ ТВОРЧОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Ревенчук В.В., Грязна Т.В.
Анотація
творчий активність музичний навчання
Стаття присвячена розкриттю особливостей формування творчої активності молодших школярів у процесі музичного навчання. Підкреслюється необхідність цілеспрямованого педагогічного керування означеним процесом. Визначаються психолого-педагогічні умови, які забезпечують формування творчої активності молодших школярів у музичному навчанні. Акцентуються завдання, які стоять перед вчителем музики. Пропонуються педагогічні технології формування творчої активності учнів у процесі музичного навчання. Ключові слова: навчальна діяльність, активність, творча активність, музичне навчання, педагогічні технології, засоби впливу на учня.
Аннотация
Ревенчук В.В., Грязна Т.М. Нежинский государственный университет имени Николая Гоголя
ФОРМИРОВАНИЕ ТВОРЧЕСКОЙ АКТИВНОСТИ УЧЕНИКОВ КАК ПЕДАГОГИЧЕСКАЯ ПРОБЛЕМА
Статья посвящена раскрытию особенностей формирования творческой активности младших школьников в процессе музыкального обучения. Подчеркивается необходимость целенаправленного педагогического управления указанным процессом. Определяются психолого-педагогические условия, которые обеспечат формирование творческой активности младших школьников в музыкальном образовании. Акцентируются задачи, стоящие перед учителем музыки. Предлагаются педагогические технологии формирования творческой активности учащихся в процессе музыкального обучения.
Ключевые слова: учебная деятельность, активность, творческая активность, музыкальное обучение, педагогические технологии, средства воздействия на ученика.
Annotation
Revenchuk V.V., Hriazna T.V. Nizhyn Gogol State University
FORMATION OF STUDENTS' CREATIVE ACTIVITY AS A PEDAGOGICAL PROBLEM
The article is devoted to the disclosure of peculiarities of the formation of creative activity of junior pupils in the musical educational process. It is emphasized the necessity of purposeful pedagogical process of management of a certain process. The psychological and pedagogical conditions that ensure the formation of the creative activity of junior pupils in musical education are determined. The tasks facing the teacher of music are accented. The pedagogical technologies of formation of students' creative activity in the musical educational process are offered.
Keywords: educational activity, activity, creative activity, musical education, pedagogical technologies, means of influence on the student.
Постановка проблеми
Сучасний етап розвитку суспільства визначає нові підходи до навчання дітей у школі, зумовлює нові пріоритети їх виховання. Національна доктрина розвитку освіти у XXI столітті одним із першочергових завдань визначає створення умов для розвитку, самовдосконалення й самореалізації кожної особистості. Школа, як базова ланка освіти, має шукати шляхи залучення молоді до активної творчої діяльності, створення сприятливих умов для самовираження особистості, формування її творчої активності.
У сучасних умовах для засвоєння шкільної навчальної програми недостатньо вирішувати типові навчальні завдання. Необхідно вчитися приймати нестандартні рішення, швидко орієнтуватися в нових обставинах, творчо підходити до розв'язання поставлених проблем, самостійно здобувати знання.
Особливого значення особистісно-творча активність набуває у процесі музичного навчання, яке опосередковується музичним мистецтвом як одним з наймогутніших чинників впливу на духовний розвиток особистості. Музика поєднує в собі емоції та величезний світ думок, образів, ідей. Відтак музичне виховання виступає унікальним засобом формування емоційної та інтелектуальної сфер особистості учня. Однак позитивний вплив на учня може бути реалізований лише за умови цілеспрямованої організації засвоєння учнем змісту музичного навчання.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Проблема формування особистісної активності була і залишається предметом вивчення психології (С. Рубінштейн, О.М. Лєонтьєв, А. Матюшкін, Л. Виготський, Б. Теплов, Д. Ельконін, Я. Пономарьов та інші), педагогіки (К. Ушинський, С. Сухомлинський, Ю. Бабанський, Г. Костюк, Г. Щукіна та інші), стає предметом сучасних наукових розвідок у сфері освіти (Т. Волобуєва, Д. Іванова, С. Діденко, Р. Нізамов та інші). Особливий інтерес до проблеми засвідчує мистецька педагогіка, для якої творча активність є специфікою мистецької діяльності (Н. Біла, О. Лобова, О. Деркач, В. Холоденко, Л. Ороновська); без творчості, пізнавальної активності осягнення мистецтва є неможливим (Б. Асаф'єв, Г. Нейгауз, Н. Ветлугіна, Б. Яворський, О. Ростовський, Л. Масол, Г. Падалка, О. Рудницька та інші).
Важливість цілеспрямованої організації музичного навчання, активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів для їх особистісного та художньо-творчого зростання актуалізує значущість проблеми формування творчої активності для музичної педагогіки, спонукає до подальшого детального вивчення феномену «творчої активності» та пошуку технологій її формування. Відтак набуття вчителем досвіду формування творчої активності школярів є важливою педагогічною проблемою, яка потребує вирішення.
Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми
Аналіз науково-методичної літератури виявив, що деякі питання проблеми формування творчої активності молодших школярів, на наш погляд, не дістали належного висвітлення. Зокрема, побіжно представлені особливості впливу окремих видів музично-навчальної діяльності на формування творчої активності, а виокремлені рекомендації щодо створення комфортних психолого-педагогічних умов для розвитку творчої активності учнів не завжди враховують специфіку музичного навчання в загальноосвітній школі.
Відтак метою статті є розкриття особливостей формування творчої активності молодших школярів у процесі музичного навчання.
Виклад основного матеріалу
Сучасна педагогічна наука пропонує значний арсенал активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів різних вікових груп. Дослідники вказують, що молодший шкільний вік є найбільш сензитивним періодом для формування особистості дитини, набуття нею навчальних, інтелектуальних, комунікативних навичок, розвитку системи пізнавальних процесів, які забезпечують можливість успішного засвоєння навчальної інформації (Л. Виготський, А. Матюшкін). Натомість пасивність як особистісна характеристика, яка не подолана в дитинстві, дуже рідко переростає в активність у більш зрілому віці. Тому формування активності особистості молодшого школяра є важливим завданням педагога.
Активність -- це категорія, яка значною мірою визначає ефективність та успішність навчальної діяльності; це одна з важливих психічних характеристик особистості учня, яка виявляється у творчості, вольових актах та впливає на якість спілкування у процесі навчання. Ступінь активності може як сприяти, так і перешкоджати процесу навчальної діяльності (О.М. Леонтьєв, С. Рубінштейн, К. Абульханова-Славська, Б. Ананьєв).
Науковий підхід до формування творчої активності вимагає усвідомлення дефініцій, які безпосередньо пов'язані з нею. Беручи на основу філософське розуміння діяльності (як специфічно людської форми активного відношення до оточуючого світу, змістом якої є доцільна зміна і перетворення оточуючого світу [8, с. 151]) та обґрунтування психологічною наукою феномену активності (як найважливішої характеристики діяльності, яка виявляється у спрямованості на певну діяльність, вибірковості добору засобів та способів поведінки і діяльності та пов'язана з такими особистісними характеристиками, як характер, темперамент тощо [6]), ми постаємо перед важливою проблемою музично-педагогічної науки -- як у процесі музичного навчання створити такі умови, які сприятимуть формуванню і виявленню особистісної творчої активності.
Специфікою уроку музики є різноманітність видів діяльності, основними з яких є слухання (сприймання) музики, спів, музикування на елементарних музичних інструментах, вивчення елементів музичної грамоти. Структура уроку музики в початкових класах та в основній школі відрізняється. Так, молодший школяр швидко втомлюється від одноманітної діяльності, шаблонного проведення уроку, у нього невеликий об'єм довільної уваги, що створює необхідність її постійної активізації. Тому урок музики у молодшій школі, окрім основних видів навчальної діяльності, має включати різноманітні форми діалогового спілкування учнів з мистецтвом, а саме: танцювальні рухи під музику, пластичне інтонування, своєрідне диригування, інсценізацію, гру, різноманітні пошуково-творчі завдання (музичні, живописні, літературні) тощо. Урізноманітнюючи процес музичного навчання, вони, водночас, виступають своєрідними засобами його активізації.
Кожен вид мистецтва має свої специфічні механізми впливу на особистість учня. Так, музика впливає через ритм, мелодичну красу і гармонію звуків; живопис -- через барви, їх насиченість чи прозорість, сюжет; хореографія, театр і кіно завдяки синкретичності інтегрують кілька видів мистецтва, що посилює вплив на психічні й фізіологічні процеси в організмі людини. Тобто органічне поєднання різноманітних форм спілкування учнів з мистецтвом допомагає підтримувати увагу дітей та їх інтерес до музичного навчання.
Аналіз наукової літератури вказує на значний інтерес вчених та педагогів-практиків до феномену творчої активності, однак підходи до його інтерпретації є різними. Так, творчу активність молодшого школяра розглядають як мобілізацію його інтелектуальних, вольових і фізичних сил на створення в процесі навчання нового продукту, що відрізняється від відомих йому раніше (Т. Волобуєва [2]); як інтегральну якість, яка складається з цілого комплексу емоційних, інтелектуальних, характерологічних особливостей, які дають людині змогу творити у будьякому виді людської діяльності (С. Діденко [3]); як цілісну якість особистості, яка спрямована на перетворення діяльності та визначає зрілість особистості, її моральну позицію, високий рівень загальної культури тощо (Н. Біла [1]); як особистісно-діяльнісну характеристику, що спрямовує людину на перетворювальну діяльність та забезпечує творчий рівень цієї діяльності завдяки єдності творчо зорієнтованої мотиваційної сфери та творчих здібностей, які є своєрідним підґрунтям творчої активності (О. Лобова [4]).
На нашу думку, найбільш цілісне обґрунтування досліджуваного феномена належить В. Холоденко, яка розглядає творчу активність і як якість особистості, і як процес, і як результат; вважає творчу активність складовою частиною творчого потенціалу, яка народжується у своєрідному поєднанні емоцій, інтелекту, волі, характерологічних особливостей особистості і є тим згустком енергії, що мобілізує творчі потенції. Творча активність мотивована внутрішньою потребою у самовираженні, базується на загальній активності та взаємодії свідомого, підсвідомого і неусвідомлюваного, по суті є самодіяльністю, важливою умовою якої є свобода [10, с. 9].
Слово «творча» характеризує активність, вказує на її певний характер. Тобто це вже не просто активність, а активність у творчості, до творчості. Якщо активність -- характерна риса особистості, то творча активність -- характеристика творчої особистості, яка не змогла б актуалізувати свій творчий потенціал, реалізувати його у творчій діяльності без енергетичного поштовху творчої активності [9, с. 84].
Отже, оскільки творча активність є складовою творчого потенціалу, то для її реалізації потрібен поштовх. На нашу думку, таким поштовхом у навчально-музичній діяльності молодших школярів виступає особистість вчителя та організована ним така система навчально-виховних дій, які максимально будуть спрямовані на активізацію навчальної діяльності. Система навчально-виховних дій включає в себе, в першу чергу, створення максимально комфортного навчального середовища шляхом визначення педагогічних умов його забезпечення.
Аналіз педагогічної практики, вивчення й узагальнення наукових джерел з означеної проблеми дозволило дійти висновку, що для формування творчої активності молодших школярів необхідні педагогічні умови, які спиратимуться на загально дидактичні принципи (систематичність і послідовність, індивідуальний підхід у навчанні, розвиваючий характер навчання, зміна різних видів діяльності) та водночас враховуватимуть специфіку музичного навчання (його зміст та своєрідність впливу на особистість учня). Творча активність є однією з визначальних якостей особистості молодшого школяра, яка потребує постійної підтримки з боку вчителя; це вищий рівень активності людини, процес, який відображує здатність особистості до самовираження і саморозвитку, творення нового.
На думку вчених, творчу особистість відрізняє розвинена уява, гнучкість розуму, дивергентність (різноплановість) мислення, мотивація до творчості. Відтак у процесі організації музичного навчання вчитель має обирати ті засоби впливу на учня, які спрямовані на розвиток уяви, мислення та мотивації до музичної діяльності. Твори мистецтва (музичні, зображувальні тощо) через художній образ задіють значний спектр фантазій, емоцій, почуттів учнів та можуть бути потужним поштовхом до їх творчості. Перед вчителем музики постає завдання -- навчити учнів відчувати й переживати емоції (події) через призму власних відчуттів і власного досвіду, стимулювати їх фантазію, тобто вчити самовиражатися у процесі сприймання мистецьких творів через спів, музикування, рухи, гру тощо. Навчальний аспект творчості не передбачає жорстких вимог до створення абсолютно нового і високохудожнього у мистецтві, метою навчальної творчості є стимулювання творчих пошуків учнів, активізація творчого самовираження у музичній діяльності.
На нашу думку, до базових умов, які забезпечуватимуть формування й розвиток творчої активності молодших школярів, відносяться:
• виховання віри в свої художньо-творчі можливості, усвідомлення необхідності й важливості проявів творчої активності, самореалізації й самовиявлення у процесі музичної діяльності;
• створення на уроках музичного мистецтва невимушеної творчої атмосфери, ситуації успіху, підтримки й стимулювання самостійності та ініціативності учнів;
• добір художньо-творчих завдань, що стимулюватимуть активність учнів;
• поєднання свободи вибору засобів виконання музично-творчих завдань з контролем за діяльністю школярів та наданням їм непомітної на перший погляд практичної допомоги тощо.
Система навчально-виховних дій також включає в себе врахування вчителем тих аспектів навчання й виховання молодшого школяра, які мають бути інтегровані в єдиному емоційно-інтелектуальному занятті. Вивчення наукової літератури, узагальнення підходів та аналіз змістових аспектів творчої активності зумовлює розуміння її як феномену інтегративного типу, цілісність якого забезпечується взаємозв'язком компонентів: мотиваційного, зорієнтованого на розвиток інтересу до музичної діяльності, ціннісного ставлення до музичного мистецтва, потреби у спілкуванні з музикою; операційно-вольового, пов'язаного з прагненням до самостійного вирішення музично-навчальних завдань, пошуку нових способів вирішення проблемних ситуацій та використання набутих музичних знань та умінь у нових умовах; змістовно-емоційного, що акумулює розвиненість художньо-образної уяви, образного мислення, емоційну чутливість на твори музичного мистецтва, захопленість музично-творчим процесом. Виокремлення означених компонентів сприяє врахуванню вчителем багатоаспектності музично-виховного процесу та вимагає активного керування процесом формування творчої активності учнів, вибору технології (методів та засобів) ефективного впливу на них.
При виборі технології формування творчої активності учнів вчитель, використовуючи традиційні методи впливу на учнів (словеснозмістовний, емоційно-заражувальний, наочно-ілюстративний тощо), має впроваджувати у музично-освітню практику ті художньо-педагогічні технології, які стимулюють активне творче ставлення учнів до музичного навчання: проблемно-евристичні та інтерактивні.
Під евристичним навчанням розуміються словесні методи (сім ключових запитань: хто? що? чому? де? чим? як? коли?), спрямовані на активізацію інтуїтивних процедур діяльності учнів у вирішенні творчих задач, та прийоми «підведення» учнів до правильного рішення.
Діти молодшого шкільного віку схильні до фантазування, у них досить розвинута уява, образно-асоціативне мислення. На думку Л. Масол, ці якості необхідно розвивати у процесі залучення учнів до різноманітної творчої діяльності -- музичного і хореографічного виконавства, малювання і ліплення, театралізацій та інсценізацій. Евристичний потенціал притаманний усьому спектру художньо-пізнавальної і практичної діяльності школярів на уроках музики, тому всі вони мають спрямовуватися на активізацію сприйняття різних видів мистецтва. З цією метою в молодшому шкільному віці активно використовується прийом імпровізації -- вокальної, інструментальної, ритмічної, пластичної, акторської, творчі завдання на створення мелодій і інструментально-ритмічного акомпанементу, малювання на вільну тему тощо [5, с. 80--85].
Технологія проблемного навчання полягає в стимулюванні й активізації пізнавальних інтересів учнів та організації їх самостійної пізнавально-творчої роботи. Вона спрямована на «наведення» учнів на вже відоме рішення. До проблемно-евристичної технології належать: проблемні (незавершені) запитання, проблемний (ігровий або змагальний) виклад навчального матеріалу, створення проблемних ситуацій на уроці музики. Щоб уникнути одноманітності під час навчання й організувати самостійну художньо-пізнавальну діяльність учнів, доцільно якомога частіше застосовувати на уроках мистецтва альтернативні завдання. Тобто вчитель пропонує не одне для всіх, а кілька завдань, різноманітних за змістом і рівнем складності, з-поміж яких учень має вибрати той варіант, який він хоче і може виконати. За умов варіативності завдань кожна дитина матиме змогу обрати із запропонованих ті, які посильні для неї на даному етапі розвитку [5, с. 90-93].
Основою інтерактивних технологій музичного навчання й виховання є діалогічне спілкування (взаємодія вчителя з учнями, а не монолог вчителя у традиційному навчанні) та співпраця (співтворчість) учнів у різних видах навчальної роботи - пошуку цікавої інформації про композитора (художника), дослідженні певних властивостей музичного твору, створенні чогось нового під час музикування, рухів під музику, гри тощо. Основне завдання вчителя - підтримувати активність школярів, мотивувати їх, стимулювати до виявлення емоцій.
Сучасні педагоги-практики пропонують вчити школярів «читати» (тобто розуміти) зміст художніх творів за допомогою інтерактивних технологій шляхом використання таких прийомів: незавершених і альтернативних запитань, висування гіпотез, гіперболізації, змагання, виявлення помилок учителя, гри («навпаки», «що зайве?», «чого не вистачає?», «визнач помилку», «виправ», «доповни», «знайди інше рішення», «поміняй місцями» тощо). Такі методичні прийоми спрямовані на розвиток творчої активності учнів, їх готовності до активної творчої діяльності, продуктивного і нестандартного мислення, висловлювання цікавих ідей у процесі сприймання й аналізу музичних творів [7, с. 40-41].
Аналіз наукових джерел з проблеми формування творчої активності молодших школярів дозволив констатувати, що для формування в учнів творчої активності вчитель музичного мистецтва повинен:
• розвивати інтерес до музичної творчості через прагнення пізнавати музичне мистецтво й діставати задоволення від спілкування з ним, потребу реалізувати себе у музичній творчості й самовиражатися у різних видах музичної діяльності (співі, музикуванні, ритміці тощо);
• стимулювати художньо-образну уяву через уміння: фантазувати, моделювати, комбінувати, оперувати художніми образами, емоційно самовиражатися, захоплюватися музично-творчим процесом, музикувати;
• заохочувати самостійність у вирішенні навчальних завдань, енергійність у навчальній діяльності, наполегливість у подоланні труднощів та доведенні початої справи до кінця, ініціативність у пошуку нової інформації та шляхів самовираження через музичну творчість, аналітичність в оцінюванні результатів, допитливість; уміння виходити за межі завдання, здатність мислити нестандартно, неординарно вирішувати проблеми тощо;
• забезпечувати позитивний психолого-емоційний фон на заняттях через створення емоційно-піднесеної творчої атмосфери заняття; індивідуальний підхід до учнів; стимулювання пізнавальних психічних процесів (активне сприймання музики, уважне стеження за її розвитком, словесне визначення образно-емоційної сфери музичного твору, художньо-образне мислення тощо), використання музично-дидактичної гри та діалогу як засобів активізації музично-пізнавальних процесів тощо.
...Подобные документы
Проблема творчої активності в дослідження вчених. Музична-дидактична гра як засіб формування творчої активності у молодших школярів. Програма формування творчої активності школярів на прикладі проведення уроку з теми "Музика закавказьких народів".
курсовая работа [45,8 K], добавлен 18.04.2015Науково-технічний прогрес і формування навичок трудової активності молодших школярів. Аналіз літератури і педагогічного досвіду розвитку соціальної активності молодших школярів на уроках трудового навчання, обґрунтування ефективних шляхів її розвитку.
дипломная работа [810,8 K], добавлен 14.07.2009Вікові особливості молодших школярів. Педагогічні умови ефективного формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Розробка методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики.
дипломная работа [194,9 K], добавлен 14.06.2012Розвиток пізнавальної активності у молодших школярів як педагогічна проблема, її формування на уроках української мови. Перевірка ефективності формування пізнавальної активності у школярів на уроках української мови в експериментальному дослідженні.
дипломная работа [93,6 K], добавлен 06.11.2009Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку в психолого-педагогічній літературі. Види та значення творів образотворчого мистецтва. Використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування творчої активності дітей.
курсовая работа [111,0 K], добавлен 20.05.2015Активність і самостійність школяра в навчальній роботі як наукова проблема. Педагогічні умови використання самостійної роботи учнів у навчальному процесі. Психолого-педагогічні особливості молодших школярів і забезпечення їх творчої учбової діяльності.
магистерская работа [310,6 K], добавлен 23.11.2009Творча активність школярів, як педагогічна проблема: шляхи формування та методи розвитку. Перевірка ефективності використання розрахункових задач з хімії у розвитку творчих здібностей школярів. Позакласна і індивідуальна робота з обдарованими дітьми.
курсовая работа [253,9 K], добавлен 25.01.2011Загальна характеристика творчої активності дітей старшого дошкільного віку. Обґрунтування творів образотворчого мистецтва. Методика використання творів образотворчого мистецтва в процесі формування активності дітей. Аналіз та підсумки експерименту.
дипломная работа [100,7 K], добавлен 14.10.2010Проблеми формування духовно-моральних якостей молодших школярів у позакласній роботі вчителя. Оцінка сформованості цих якостей у школярів сучасної загальноосвітньої школи. Експериментальне дослідження духовно-моральних якостей молодших школярів.
магистерская работа [252,0 K], добавлен 29.11.2011Загальна характеристика стимулювання навчальної діяльності молодших школярів у практиці роботи вчитель початкових класів. Аналіз ефективності різних методів стимулювання навчальної активності учнів, напрями та методи їх подальшого удосконалення.
курсовая работа [348,0 K], добавлен 23.03.2015Сутність та структура музичного сприймання молодших школярів, їх вікові особливості. Наукове обґрунтування методики формування музичного сприймання молодших школярів на матеріалі фортепіанної музики. Обґрунтування критеріїв та діагностика сформованості.
дипломная работа [195,7 K], добавлен 23.05.2012Самостійна робота учнів як метод навчання. Самостійність як джерело активізації учіння молодших школярів. Формування в учнях початкових класів досвіду пошукової діяльності. Психолого-педагогічні передумови організації самостійної роботи молодших школярів.
курсовая работа [191,5 K], добавлен 23.07.2009Питання формування мотивації в психолого-педагогічній науці. Роль мотивації учнів у навчанні. Принципи, що формують позитивну мотивацію. Методика формування позитивних мотивів в початковій школі. Формування в учнів позитивного ставлення до навчання.
курсовая работа [40,1 K], добавлен 25.06.2009Поняття творчості і творчої активності. Зміни показників танцювальних рухів. Умови для успішного розвитку творчої активності. Роль музично-ритмічної діяльності у розвитку дитини. Значення музично-ритмічної діяльності в розвиток творчої активності.
курсовая работа [32,0 K], добавлен 25.07.2009Розвиток творчих здібностей дітей молодшого шкільного віку. Основні педагогічні напрями, завдання та методи з розвитку творчої активності дітей на уроках української мови. Напрямки та зміст роботи вчителя. Навчально-пізнавальна діяльність школярів.
дипломная работа [68,6 K], добавлен 05.05.2014Психолого-педагогічні основи правового виховання молодших школярів, його сутність і завдання. Шляхи, умови та засоби формування правової поведінки учнів молодшого шкільного віку. Розробка експериментальної методики правового виховання молодших школярів.
дипломная работа [90,4 K], добавлен 07.08.2009Метод бесіди у структурі розвитку пізнавальної активності молодших школярів: теоретичні основи, історіографія проблеми. Сутність, зміст і види бесіди як методу навчання. Дидактичні умови оптимального використання методу для активізації діяльності учнів.
дипломная работа [152,9 K], добавлен 24.09.2009Концепція дошкільного виховання в Україні. Огляд поняття пізнавальної активності в психолого-педагогічній літературі. Аналіз сутності, видів, особливостей творчих завдань та їх місця у процесі формування пізнавальної активності старших дошкільників.
дипломная работа [123,8 K], добавлен 26.02.2013Психолого-педагогічні особливості молодших школярів у використанні нових інформаційних технологій. Діагностика рівнів пізнавальної активності, самостійності і творчого мислення при вивченні основ інформатики та обчислювальної техніки молодших школярів.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 13.10.2013Психолого-педагогічні особливості формування ціннісних орієнтирів у школярів та використання їх у навчальному процесі. Розвиток морально-етичних, родинних, гуманістичних цінностей у молодших школярів, їх обґрунтування. Аналіз творів В.О. Сухомлинського.
дипломная работа [166,5 K], добавлен 21.10.2009
