Аналіз та дослідження соціального виховання підростаючого покоління за Фрідріхом Фребелем

Перший дар - це м'яч (м'ячі), за допомогою якого дитина набуває поняття про єдність світу. М'яч - перша дитяча іграшка. Малятам пропонуються м'ячі кольорів веселки, а також білий і чорний. Кожний на мотузочці, що дає можливість вільно маніпулювати ним. Сукупністю своїх якостей м'яч задовольняє пізнавальні й рухові потреби дитини з раннього віку. Спостереження його в спокійному стані розвиває уявлення про цілий предмет, його форму. Рухові дії з м'ячем (праворуч-ліворуч, уперед-назад, угору-вниз) формують сприймання простору, а повільні й швидкі рухи - відчуття часу.

Другий дар - це дерев'яна куля, куб і циліндр. Ці тіла, починаючи з другої половини першого року життя, знайомлять дитину з різними станами предметів -спокою і руху, з формами їх залежності від того чи іншого стану. Протилежні за формою куля і кубик, поєднуючись і роз'єднуючись в іграх, дають уявлення про ціле й окреме. Куля, як і м'яч, демонструє рухові можливості сферичних предметів, куб - статичні стани, а в різних положеннях у просторі - грані й кути. Круговий рух куба, підвішеного на ниточці, дає уявлення про циліндр, але в цей час губиться сприймання його граней і кутів. Саме з допомогою цих трьох предметів, наголошував Ф.Фребель, дитина набуває першої уяви про закон, що об'єднує все у природі, - закон поєднання контрастів за допомогою посередницького тіла (куля і куб символізують контрасти, циліндр - посередницьке тіло). При поєднанні даних тіл утворюються різні предмети, з якими можна діяти: з кулі й циліндра виходить лялька, з кубика, циліндра і кулі - лялька за столом й т. ін. Другий дар має і суто практичне призначення, він покликаний стимулювати дитину до перших управ у будівництві (куб в основі, циліндр у вигляді колони і на вершині - куля).

Третій дар - куб, розділений на вісім рівних кубів. Завдяки цьому дарові дитина вчиться розрізняти ціле і частини цілого. Вона також набуває поняття про розподіл, число тощо. Так, діючи з кубом і кубиками, щось будуючи, дитина водночас додає, віднімає, ділить куб навпіл, на чотири чи вісім частин, множить. У іграх з кубиками вона засвоює, за визначенням Ф.Фребеля, три форми життя: будування, красу, пізнання.

Четвертий дар - куб, поділений на вісім брусків-площин. Граючись, чи за завданням будуючи з брусків різні предмети, фігури, дитина ознайомлюється з лінійними, кутовими і площинними особливостями будівель, з довжиною, шириною, товщиною, висотою, з правилами рівноваги, стійкості, тобто з основними архітектурними поняттями.

П'ятий дар - куб, поділений на 27 кубиків, три з них навскіс по діагоналі поділені на чверті. З усіх цих елементів можна скласти різноманітні комбінації споруди, фігури прямокутної і гострокутної форми. Значно розширюється знайомство з властивостями предметів, з поняттями, представленими у попередніх дарунках. Побудова багатокутних предметів сприяє засвоєнню геометричних фігур.

Шостий дар - куб, поділений на 27 цеглинок (дощечок), з яких 3 поділені навпіл уздовж і 12 - навпіл упоперек. Дії з цими цеглинками потребують відчуття реальності й спритності. Пошук назви споруди, часом досить химерної, розвиває уяву, збагачує мову дитини [7, с. 11-12].

Ф.Фребель стверджував, що освоювати „дари” необхідно поступово і ґрунтовно, переходячи від попереднього до наступного. На його думку, „дари” мають глибокий символічний і філософський зміст. Він відмічав, що дієві результати виховання і навчання дітей зумовлені, перш за все, не виглядом „дарів”, який не несе ніякої новизни, а філософською основою, закладеною у методі їх застосування.

На основі системи дарунків Ф.Фребелем була розроблена ціла серія занять для навчання дітей. Навчання в будь-якому з них починалося з простих елементів і поступово ускладнювалося. Так, наприклад, навчання малюванню починається із зображення крапки, потім вертикальних і горизонтальних ліній, їх поєднання.

Лише після цього дитина переходить до зображення предметів. Крім того, дітям послідовно пропонуються одне за одним такі заняття: робота з мозаїкою, переплітання лозинок, викладування паличок, складання з кілець і напівкілець, нанизування намиста, соломинок, робота з горохом, малювання, складання з паперу, плетіння з паперових стрічок, вирізання з паперу, проколювання і вишивання. Ф.Фребель уважав, що його заняття повинні, крім усього, слугувати й меті естетичного виховання. З цією метою він розробив специфічні „форми краси” для викладання з „дарів”, за допомогою яких дитина має пізнавати прекрасне.

Ф.Фребель зазначав, що, крім розвитку в дитини уяви про зовнішній світ, ігри мають також важливе соціально-педагогічне значення.

Саме через гру вихователь дитячого садка може ввести дитину у світ реальних соціальних відносин, дати йому почуття незалежності та взаємної допомоги, розвивати його як індивідуум, що входить до єдиного соціального цілого. Таким чином, ігри поєднують дитину і вихователя-дорослого в єдине ціле, з метою надати дитині всебічний гармонійний духовний і фізичний розвиток. Наслідки такого виховання відображаються не лише на житті дитини, але й на розвиткові всієї сім'ї, школи і громадського життя. Виховання дітей отримує, таким чином, вагоме соціальне і національне значення.

За Ф.Фребелем, прагнення дитини до діяльності є вродженим. Вона з ранніх років намагається взяти участь у праці дорослих.

Подібні прагнення слід планомірно розвивати, щоб дитина не виросла фізично і розумово лінивою. З цією метою необхідно привчати дитину до ручної праці, яка розвиває силу і волю до творчості.

Педагог підкреслював, що ручна праця набуває виховного значення лише тоді, коли вона „вмотивовується розумом”. Він писав, що з дітей не варто робити ремісників, однак дуже корисно проводити з ними уроки ручної праці в дитячому садку. Ігри та ручна праця супроводжується у Ф.Фребеля (за прикладом Й.-Г.Песталоцці) бесідами (моральними і з природничої історії), дружніми розмовами про сюжети і предмети, взяті з оточуючого дитину світу, віршами, співами, що забезпечує моральний розвиток дитини.

2.3 Основи гри та праці в виховання за Фрідріхом Фребелем

Метою виховання Ф.В.Фребель вважав розвиток природних здібностей дитини. Виховання повинне сприяти самовиявленню, але останнє неможливе без зовнішніх впливів, тому необхідні різноманітні засоби, які сприяли б розвитку внутрішніх сил, можливостей, талантів. У дитячому садку в дітей слід розвивати їхнє тіло, загартовувати почуття, знайомити з людьми, природою; в іграх, веселощах і забавах готувати до школи, допомагаючи їм розвиватися як рослинам у саду. Дитячий садок повинен здійснювати всебічний розвиток дітей, який починається з їх фізичного розвитку. Вже в ранньому віці догляд за тілом дитини Ф.Фребель пов'язував з розвитком її психіки.

Основою педагогіки дитячого садка Ф.Фребель вважав гру. У грі дитина виявляє свій внутрішній світ через ілюстрацію зовнішнього світу. Гра - один із засобів морального виховання. Саме в грі найкраще проявляється самодіяльність дитини, що, однак, не позбавляє керівного впливу дорослих на процес гри. Ф.В.Фребель детально розробив систему дитячих ігор, визначивши роль і місце гри в системі дошкільного виховання.

Ф.Фребель розглядав школу як засіб соціального прогресу і знаряддя індивідуального розвитку особистості. Школа - це місце, де дитина повинна навчитися важливих життєвих речей, основ істини, справедливості, відповідальності, ініціативи, причинно-наслідкових співвідношень, причому засвоюючи їх не лише теоретично, а й реалізуючи в практичному житті. У процесі дошкільного виховання діти ознайомлюються переважно із зовнішніми властивостями предметів, у школі ж вони переходять до пізнання їх внутрішньої сутності. Зміст освіти в елементарній школі, за Ф.Фребелем, має такий вигляд: релігія як пізнання творчого світового начала; природознавство як пізнання природи; математика як предмет, що сприяє розвиткові мислення, і мова як посередник між навколишнім оточенням і людиною.

Система Ф.Фребеля отримала поширення в багатьох європейських країнах, у тому числі в Україні і Росії. Починаючи з 70-х років XIX ст. в Російській імперії (С.-Петербург, Київ, та ін.) почали з'являтися Фребелівські товариства - об'єднання представників прогресивної інтелігенції, які прагнули шляхом організації платних і безплатних філантропічних дошкільних закладів сприяти поліпшенню сімейного виховання дітей. Серед членів Фребелівського товариства велась дискусія між прихильниками запровадження системи дошкільного виховання у тому вигляді, в якому вона була розроблена послідовниками Ф.Фребеля в Німеччині, і тими педагогами, які намагалися реалізувати в теорії і на практиці дошкільного виховання тільки педагогічну сутність фребелівських ідей.

С.-Петербурзьке товариство сприяння початковому вихованню дітей, відкрите у 1871 p., мало платні курси, організовувало лекції з питань дошкільного виховання, створювало благодійні дошкільні заклади. Воно сприяло розвитку теорії і практики дошкільного виховання дітей у Російській імперії.

Широко організовувались також фребелівські курси з метою підготовки виховательок для сімей і дитячих садків за системою Ф.Фребеля. На курси приймались особи з закінченою середньою освітою, або ті, що мали звання домашніх наставниць і вчительок. Курси відкривались на приватні кошти, переважно Фребелівським товариством. Перші фребелівські курси були організовані в 1872 p. С.-Петербурзьким Фребелівським товариством. У 1878 р. навчання на курсах було доведено до двох років. Перший рік здійснювалася практична, другий - теоретична підготовка. Навчання було платним.

У радянський час фребелівські курси були реорганізовані в інститут дошкільного виховання. Відомі своєю діяльністю також дворічні фребелівські курси з дошкільного виховання в Одесі, Харкові та ін.

У 1908 р. в Києві Фребелівське товариство відкрило Фребелівський жіночий педагогічний інститут з трирічним терміном навчання для підготовки кваліфікованих виховательок для дошкільного виховання. При інституті функціонували педагогічна і психологічна лабораторії та дитячі садки, в яких проводилися практичні заняття. Педагогічну практику студенти проходили на літніх дошкільних дитячих майданчиках. Після перевороту 1917 р. Фребелівський інститут був реорганізований в інститут народної освіти. Софія Русова працювала у Фребелівському інституті в Києві, була прихильником педагогічного вчення Ф.Фребеля, розширила і доповнила окремі положення фребелівської системи.

У наш час педагогічні ідеї Ф.Фребеля також знаходять свою практичну реалізацію в системі дошкільного виховання.

Висновки

Соціальне виховання - це цілеспрямоване створення умов (матеріальних, духовних, організаційних) для розвитку людини. Категорія виховання - одна з основних у педагогіці. Історично склалися різні підходи до її розгляду. Характеризуючи обсяг поняття, багато дослідників виділяють виховання в широкому, соціальному сенсі, включаючи в нього вплив на особистість суспільства в цілому (тобто ототожнюючи виховання з соціалізацією), і виховання у вузькому сенсі - як цілеспрямовану діяльність покликану формувати у дітей систему якостей особистості, поглядів і спостережень.

Ключовою проблемою соціального розвитку особистості є розумове виховання. Не менш суттєвою складовою частиною всебічного і гармонійного розвитку особистості виступає прилучення її до сучасних досягнень техніки. Велика роль моральних принципів в розвитку і формуванні особистості, оскільки прогрес суспільства можуть забезпечувати тільки люди з досконалою мораллю, сумлінним ставленням до праці та власності. Разом з тим величезне значення надається духовному зростанню членів суспільства, прилученню їх до скарбів літератури, мистецтва, формуванню у них високих естетичних почуттів і якостей.

Цілі виховання рухливі, мінливі, мають конкретно-історичний характер. В цілепокладанні знаходять відображення багато об'єктивні причини. Закономірності фізіологічного дозрівання організму, психічний розвиток людей, досягнення філософської і педагогічної думки, рівень суспільної культури задають загальну спрямованість цілей. Важливим фактором є ідеологія і політика держави, тому мети виховання часто мають яскраво виражену ідеологічну спрямованість. Трапляється, що цілі виховання маскуються, прикриваються загальною туманною фразеологією для того, щоб приховати від людей їхню справжню сутність і спрямованість. Але не існує жодної держави, навіть найдемократичнішого, де цілі виховання не направлялися б на зміцнення сформованих суспільних відносин, були відірвані від політики й ідеології.

Ф.Фребель (21 квітня 1782 р. - 21 липня 1852 р.) - відомий німецький педагог, теоретик і практик дошкільного виховання, засновник першого у світі дитячого садка як виховного закладу для дітей дошкільного віку, дитячий письменник.

Ф.Фребель зосередив зусилля на створенні системи дошкільного виховання. Він обґрунтував ідею дитячого садка як установи, покликаної надавати допомогу матерям у вихованні дітей. Ф.Фребель часто порівнював особистість дитини з рослиною, а вихователя з садівником (звідси й назва установи - „дитячий садок”). Теорія дитячого садка була розроблена ним досить широко. Сюди входили, крім виховання дітей дошкільного віку у відповідній установі, підготовка дитячих „садівниць” і „садівників”, організація і розповсюдження дитячих ігор та періодичних видань для зв'язку між батьками і вихователями.

Рушійною силою розвитку Ф.Фребель уважав саморозвиток, закладений у природі й у людині, що ніби-то спонукає останню до прояву себе в зовнішніх діях - зображувальних, пізнавальних, мовних та ін. За його твердженням, розвиток - це безперервний процес прояву руху внутрішньої сили людини, в ході якого відображаються основні етапи духовного розвитку попередніх поколінь. Однак, розвиваючись, дитина повторює пройдене попередніми поколіннями не сліпо, а в творчій самодіяльності - у мовленні, малюнках, будуванні, іграх. З перших років вона носить своє життя у собі й власною діяльністю розвиває його із себе. Пізнає світ емпірично завдяки властивим їй рухам і органам чуття. Водночас сутність власних дій усвідомлює лише тоді, коли досвід збуджує внутрішній світ. Здатність передавати внутрішнє відчуття зовнішніми діями є ознакою того, що дитина переходить від періоду немовляти у власне період дитинства, вважає Ф.Фребель. Досі її внутрішній світ був нерозчленованим цілим, позбавленим розмаїття. Тому виховання в ранньому віці має поєднувати обидва моменти, тобто робити зовнішнє внутрішнім і навпаки. Саме завдяки цьому, на думку Ф.Фребеля, люди розуміють себе й один одного.

До засобів, за допомогою яких передбачається стимулювати розвиток природних задатків дитини, Ф.Фребель відносив гру і ручну працю. У його трактовці гра - діяльність інстинктивна, вищий ступінь дитячого розвитку, відображення внутрішнього світу дитини. В цілому, гра - головний вид діяльності дитини, тому її слід розвивати. Ф.Фребель зробив спробу розробити систему рухливих ігор. Його рухливі ігри, в основному ігри з піснями, побудовані на відтворенні дій, які діти спостерігають у природі й навколишньому житті („Рівчачок”, „Равлик”, „Вітряк”, „Подорож”). Однак, за судженнями Ф.Фребеля, довільна гра дитини сприяє її розвитку неповною мірою, тому завдання педагога - дисциплінувати інстинкти дитини через її власні зусилля, спрямовані до досягнення корисної мети. Отже, в основу діяльності дитячого садка слід покласти ігри-заняття. За його задумом, вони повинні бути навпіл іграми, а навпіл - власне освітніми заняттями, які необхідно співвідносити з основними завданнями виховання. Серед основних предметів для ігор Ф.Фребель виділяв: м'яч, кулю, валик, кубик, дощечки, палички, горох, папір, нитку, глину, пісок тощо. Зв'язок між цими предметами полягає в їх матеріальній основі, за їхньою допомогою можна вивчати форму, величину, вагу, число, колір, рух, тобто всі елементи людського знання.

У наш час педагогічні ідеї Ф.Фребеля також знаходять свою практичну реалізацію в системі дошкільного виховання.

Список літератури

1. Гербарт И.Ф. Избранные педагогические сочинения / Гербарт И.Ф. : Т. 1. - М.: Учпедгиз, 1940. - 292 с.

2. Главнейшие педагогические сочинения Иогана Гер барта в систематическом изложении / Пер. с нем. А.В.Адольфа. С очерком жизни и деятельности Гербарта. - М.: Изд. К.И.Тихомирова, 1906. - 365 с.

3. Дистервег А. Избранные педагогические сочинения / Дистервег А.; сост. В.А.Ротенберг; общая ред. Е.Н.Медынского. - М.: Учпедгиз, 1956. - 374 с.

4. История педагогики и образования. От зарождения воспитания в первобытном обществе до конца XX в. : учебное пособие для пед. ун-тов / Под ред. академика РАО А.И.Пискунова. - 2-е изд., испр. и дополн. - М.: ТЦ “Сфера”, 2001. - 512 с.

5. Каптерев П.Ф. Дидактические очерки / П.Ф.Кап- терев // Избр. пед. соч./ Каптерев П.Ф. - М.: Педагогика, 1982. - С. 239- 325.

6. Паульсен Ф. Исторический очерк развития образования в Германии / Паульсен Ф. - М.: Сытин, 1908. - 336 с.

7. Пискунов А.И. Проблемы трудового обучения и воспитания в немецкой педагогике XVIII - начала XX в. / Пискунов А.И. - М.: Педагогика, 1976. - 296 с.

8. Семенов В. Г.Дидактична гра як форма навчання // Радянська школа. / Семенов В. Г. - 1989. - № 3. - С. 61-65.

9. Сердюк В. Дидактичні ігри з молодшими школярами // Початкова школа. / Сердюк В. - 1998. - № 8. - С. 28-30.

10. Скопич Н. Творчі вправи та ігри як невід'ємна частина логічного мислення молодших школярів // Рідна школа./ Скопич Н. - 2001. - № 10. - С. 75-78.

11. Смык С.М. Формирование вычислительных навыков в процессе игры // Начальная школа. / Смык С. М. - 1987. - № 2. - С. 28-31.

12. Сорокіна О. Навчання граючись // Рідна школа. / Сорокіна О. - 2000. - № 7. - С. 64-69.

13. Стольникова С. Дитяча гра під кутом зору психолога // Початкова освіта. / Стольникова С. - 2003. - № 38. - С. 7.

14. Сухомлинський В.О. Інтерес до учіння - важливий стимул навчальної діяльності учнів / Сухомлинський В.О. Вибрані твори: В 5 тт. - Т.1. - С.

15. Удальцова Е.И. Дидактические игры в воспитании и обучении дошкольников. / Удальцова Е.И. - М., 1976. - С. 4

16. Шмидт К. История педагогики Карла Шмидта, изложенная во всемирно-историческом развитии и в органической связи с культурной жизнью народов: в 4-х т. Т. 4. Ч. 1 / Шмидт К. - 3-є изд., оп. и испр. - М.: Солдатенков, 1880. - 596 с.

17. Федусенко Ю. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці // Рідна школа. / Федусенко Ю. - 2005. - № 4. - С. 25.

18. Фок А. В. Смолень Р. І. Роль гри у формуванні моральних якостей і взаємин // Початкова школа. / Фок А. - 1989. - № 2. - С. 48-50.

19. . Шафранська О. Дидактичні ігри на уроках української мови в 2 класі // Початкова школа. / Шафранська О. - 2003. - № 6. - С. 6-8.

Размещено на Allbest.ru