Гра - творчість, гра - праця. У процесі гри у дітей виробляється звичка зосереджуватися, мислити самостійно, розвивається увага, прагнення до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам'ятовують нове, орієнтуються в незвичайних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають фантазію. Навіть найпасивніші діти включаються в гру з величезним бажанням, докладаючи всіх зусиль, щоб не підвести товаришів по грі[13].

Дидактична гра - не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не потрібно плутати із забавою, не слід розглядати її як діяльність, що приносить задоволення заради задоволення. На дидактичну гру потрібно дивитися як на творчу діяльність учнів, тісно пов'язану з іншими видами роботи на уроці. Урок для дитини повинен бути цікавим та змістовним, повинен захоплювати учня і, разом з тим, давати нові знання. Найбільшу радість і задоволення вони отримують від такої роботи на уроці, яка дозволяє відкрити себе, свої здібності.

Починаючи вже з першого класу під час вивчення геометричних фігур можна використовувати елементи оригамі.Адже використання оригамі -прекрасний підготовчий матеріал до подальшого вивчення курсу геометрії. В залежності від рівня підготовленості класу завдання можуть бути більш складними, можуть супроводжуватись запитаннями, що звертатимуть увагу дітей на ті геометричні фігури, які отримуються в процесі складання аркуша паперу. На перших заняттях потрібно знайомити дітей з основними прийомами техніки оригамі. Так учні відпрацьовують основні геометричні поняття. Для цього добре підходять прості базові форми оригамі. У процесі проведення перших занять звертайте увагу на допущені помилки: нерівність сторін, непаралельність сторін, нерівність кутів. На цьому етапі діти все це роблять без використання креслярських інструментів. Багато недоліків, помилок пояснюється недостатньо розвинутою дрібною моторикою рук та координацією рухів дітей. Алеосновним недоліком молодших школярів є нерозуміння математичного смислу створених фігур[14].

Закріпити отримані на перших етапах знання та вміння можна за допомогою виконання простих і цікавих для дітей фігурок оригамі. Паралельно з ознайомленням основних елементів техніки (тобто самого процесу складання аркуша паперу), знайомте дітей зі схематичним зображенням етапів складання фігурки. Діти спочатку вчаться складати і читати схеми, а пізніше і креслити цілі схеми. У 3-4 класі використовуйте модульне оригамі. Тут необхідне знання умовних позначень, прийнятих в оригамі. У залежності від віку та рівня підготовки учнів, використовують один з підходів:

· способом аплікації;

· за шаблоном;

· за допомогою креслярських інструментів.

Безумовно, на звичайному уроці математики це зробити досить важко, а іноді і неможливо. Тому для такої роботи використовуйте уроки трудового навчання. Аби дитина успішно засвоїла програму шкільного навчання, їй необхідно не тільки багато знати, а й володіти руховими навичками, які лежать в основі володіння письмом. Дитина без перевантаження, з радістю виконуватиме різноманітні завдання, які формують просторову уяву, графічні навички, руховий стереотип, уміння аналізувати малюнок за зразком, розвивають акуратність, координацію та ритм рухів, окомір, точність, дрібні м'язи руки, зап'ястя.

Сучасним дітям мало гратися з мозаїкою, паперовими фігурками, малюнками та таблицями. Вони прагнуть динамічних, яскравих ігор. Необхідно шукати більш сучасні засоби й методи навчання. Використання комп'ютера з його величезними універсальними можливостями на уроках і буде одним з таких засобів.Поєднуючи в собі можливості телевізора, відеомагнітофона, книги, калькулятора, будучи універсальною іграшкою, здатної імітувати інші іграшки й всілякі ігри, сучасний комп'ютер разом з тим є для дитини тим рівноправним партнером, здатним дуже тонко реагувати на її дії й запити, якого їй так часом не вистачає.

Комп'ютер дозволяє підсилити мотивацію учня, крім того, комп'ютер дозволяє повністю усунути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання - неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними пробілами в знаннях. Працюючи на комп'ютері, учень одержує можливість довести розв'язок завдання до кінця, опираючись на необхідну допомогу. Комп'ютер дозволяє істотно змінити способи керування навчальною діяльністю, занурюючи учнів у певну ігрову ситуацію, даючи можливість учням запросити певну форму допомоги, викладаючи навчальний матеріал з ілюстраціями, графіками, схемами.

Комп'ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість керування навчальним процесом, дозволяє перевірити всі відповіді, а в багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину її появи. Комп'ютер сприяє формуванню рефлексії, дозволяє учням наочно побачити результат своїх дій. Застосування комп'ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним.

Дидактичні ігри, які використовуються в початковій школі, виконують різні функції: активізують інтерес та увагу дітей, розвивають пізнавальні здібності, кмітливість, уяву, закріплюють знання, вміння і навички, тренують сенсорні вміння, формують комунікативні здібності, сприяють створенню ситуації успіху тощо. Правильно побудована цікава дидактична гра збагачує процес мислення, розвиває саморегуляцію, тренує вольові якості дитини. Цінність дидактичної гри передусім у тому, що вона виконує роль емоційної розрядки, запобігає втомі дітей, знижує гіподинамію[10]. Якщо вчитель часто використовує цікаві ігри, у молодших школярів зароджується інтерес до розумової праці, до навчання. Тоді у школу вони йдуть із задоволенням та повертаються з хорошим настроєм додому.

2.3 Вивчення елементів геометрії на уроках математики в початковій школі з використанням інноваційних технологій та методів навчання

Сучасні інформаційні технології відкривають учителю та учням доступ до нетрадиційних джерел інформації, підвищують ефективність самостійної роботи, дають цілком нові можливості для творчості, знаходження та закріплення знань, умінь і навичок.

Одним із ефективних методів роботи із подачі елементів геометрії є використання педагогічних програмних засобів. За допомогою малюнків, фотографій, голосового супроводу, мультиплікації учні мають можливість уявити себе активними учасниками дійства, вести діалог із героями, проходити з ними крізь лабіринт цікавих завдань, розв'язувати проблемні ситуації.

На етапах пояснення і закріплення вивченого матеріалу варто скористатися відеоматеріалами. Це легкі і доступні для перегляду відеоролики, які можна демонструвати учням під час уроків математики, а також запропонувати батькам переглянути їх разом із учнями на сторінці персонального сайту вчителя чи за запропонованими посиланнями у мережі Інтернет.

Під час вивчення елементів геометрії, зважаючи на психолого-педагогічні особливості учнівського колективу, вчитель має можливість створити і використовувати презентацію за сценарієм. Це традиційна презентація зі слайдами, доповнена засобами показу кольорової графіки й анімації, з виведенням відеоматеріалу на великий екран. У ній є можливість під час показу вносити зміни у процес демонстрації, а також використовувати титри, що пливуть по екрані і містять додаткові пояснення. Анімаційний текст у поєднанні з ілюстраціями дає змогу зосередити увагу учнів на основному і сприяє кращому запам'ятовуванню інформації. Озвучує матеріал, як правило, вчитель, проте можна запропонувати висловитись учневі.

Презентація в процесі пояснення матеріалу дає змогу не використовувати дошку. Це означає, що звільняється час на діалог між учителем та учнем та закріплення навчального матеріалу. Найскладніша тема уроку буде завжди цікава учневі, якщо навчальний матеріал на екрані представлено у фарбах, звуковому форматі та з використанням інших ефектів.

Під час створення презентації потрібно враховувати дидактичні принципи навчання та забезпечення їхнього ефективного виконання. При цьому слід враховувати специфічні особливості способів подачі й пояснення навчального матеріалу.

Під час вивчення геометричного матеріалу у першому класі можна використовувати елементи методу проектів, який створює умови творчого саморозвитку та самореалізації учнів, привчає учнів досліджувати, робити висновки. Метод проекту варто використовувати як протягом навчального року, так і наприкінці для узагальнення та систематизації знань учнів з елементів геометрії. Для досліджень необхідно відводити окремі уроки, які повинні проходити у нестандартній формі[11]. Учні об'єднуються в необхідні для роботи кількість груп, виконують поставлені практичні завдання, роблять висновки. Упродовж усього проекту діяльність учнів скеровується учителем. Метод проекту потребує великої підготовки від учителя, проте завдяки йому реалізовується і компетентісний підхід до навчально-виховного процесу, і особистісно-орієнтоване навчання, але найголовніше - у першокласників пробуджується допитливість і пізнавальний інтерес, активізуються усі розумові процеси, здобуття нових знань перестає бути звичайною необхідністю, навчальне середовище дає дитині насолоду і задоволення від власних досягнень. Можна запропонувати учням такі теми для дослідження: «Чим відрізняються геометричні фігури та геометричні тіла?», «Які лінії можна знайти у нашому класі?», «Із яких геометричних тіл можна побудувати будинок?» тощо.

Окрім сучасних технологій навчання на уроках математики учитель повинен максимально використовувати власний творчий потенціал: він має бути готовим стати і артистом, і чарівником, і фокусником, і казкарем. Саме таким інструментом можна створити позитивне ігрове середовище, яке є природним для дітей шестирічного віку. Щира віра у казку, сприйняття навчального матеріалу через гру, провокування у школярів когнітивних емоцій - це ті тонкі ниточки, за допомогою яких вивчення елементів геометрії із сухого точного викладення перетвориться на захоплююче та вражаюче, це спосіб зробити дитину щасливою, це можливість не відібрати у неї безпосередності, це матерія, за допомогою якої формується довіра учнів до вчителя.

ВИСНОВКИ

Отже, у наш час з упевненістю можна говорити, що математична освіта є основою для людей багатьох професій, тому значна увага приділяється пошуку нових методик навчання. У вирішенні цих задач важлива роль належить початковій ланці освіти. Підвищення ефективності навчання математики є одним з умов успішного вивчення основ арифметики, геометрії та алгебри в подальші роки навчання.

У сучасній школі все частіше помітне зниження інтересу учнів до уроків математики. Саме інтегроване вивчення оригамі та геометрії (оригаметрія) є одним з можливих шляхів вирішення цієї проблеми. Також формування інтересу до математики у більшості учнів великою мірою залежить від методики її викладання, від того, наскільки вміло буде побудована навчальна робота. Розкрити особистість учня можливо, якщо учитель йтиме на урок не тільки із знанням навчального матеріалу, методів і прийомів навчання, набором красивих задач і вмінням їх майстерно розв'язувати, а й із різноманітними і цікавими способами і прийомами організації праці учнів.

Формуючи поняття про певну геометричну фігуру, вчителю необхідно знати визначення цієї фігури в систематичному курсі геометрії, і враховувати це визначення у процесі пояснення: не потрібно вимагати від учнів заучування, а треба досягти такого рівня усвідомлення форми і властивостей даної фігури, щоб учні самостійно сформулювали це визначення на доступному їм рівні.

Вивчення геометричного матеріалу необхібно супроводжувати практичними вправами, при цьому учні будуть сприймати не лише готові геометричні фігури і тіла, вони самостійно будуть створювати і відтворювати досліджувані геометричні форми, використовуючи для цього вирізання і наклеювання, моделювання, вирізання розгорток і склеювання, креслення, конструювання геометричних фігур з інших фігур та інше. Отримані знання використовуються дітьми на практиці не тільки на уроках математики, а також на уроках художньої праці, образотворчого мистецтва, на уроках природознавства.

Василь Сухомлинський писав: «Учитель готується до хорошого уроку все життя… Така духовна і філософська основа нашої професії і технологія нашої праці: щоб дати учням іскорку знань, вчителеві треба ввібрати ціле море світла». Саме тому готуючись прийти до класу учитель насамперед повинен чітко дотримуватись основних вимог методики викладання та структури уроку математики, підбирати та використовувати найефективніші методи навчання, враховуючи психолого-педагогічні особливості своїх учнів, додавати сучасні технології навчання, збагачувати процес навчання своїми унікальними педагогічними прийомами. Кожен урок повинен бути особливим, кожного разу потрібно бути для учнів непередбачуваним і цікавим, щомиті необхідно випромінювати невичерпну енергію і вселяти в учнів віру у власні сили.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрєєва В. М., Григораш В. В. Настільна книга педагога. Харків: Основа, 2006. 352 с.

2. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А. Методика викладання математики в початкових класах: навч. посіб.Вид 3-є, переробл. і допов. Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2006. 336 с.

3. Богданович М. В., Лишенко Г. П. Пропедевтика геометрії та алгебри в початкових класах. Київ: «Освіта України», 2009. 240 с.

4. Бугайов О. І., Дейкун Д. І. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: методичні рекомендації. Київ : 1992. 31 с.

5. Глузман Н.А. Історичний аналіз розвитку початкової математичної освіти та методики її викладання в Україні : навч. посіб. Ялта : РВВ КГУ, 2009. 101с.

6. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник. Київ: Либідь, 1997. 376с.

7. Книга вчителя початкової школи: довідково-методичне видання / упоряд. Г. Ф. Древаль, А. М. Заїка. Харків: Торсінг Плюс, 2005. 688 с.

8. Коваль Л.В., Скворцова С.О. Методика навчання математики: теорія і практика: підручник для студентів за спеціальністю 6.010100 „Початкове навчання”, освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр”. Вид. 2-ге, переробл. і допов. Харків: ЧП «Принт-Лідер», 2011. 414 с.

9. Комар О. А. Теорія і практика застосування інтерактивної технології на уроках математики : навч.-метод. посіб. Умань : ПП Жовтий, 2011. 26с.

10. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Локшина О. І. та ін; за заг. ред. О. В.Овчарук. Київ: “К.І.С.”, 2004. 112 с.

11. Кочина Л. П., Листопад Н. П. Математика. Навчання і виховання учнів 1 класу: методичний посібник для вчителів / упоряд. О. Я. Савченко. Київ: Початкова школа, 2002. 464 с.

12. Кочина Л. П., Листопад Н. П. Математика. Навчання і виховання учнів 4 класу : методичний посібник для вчителів / упоряд. О. Я. Савченко. Київ:

Початкова школа, 2003. 640 с.

13. Митник О. Я. Навчально-творча діяльність молодших школярів на уроках математики. Методика навчання математики в системі післядипломної освіти. Київ: Початкова школа, 2005. 96 с.

14. Наволокова Н. П., Андрєєва В. М. Практична педагогіка для вчителя. Харків: Основа, 2009. 120 с.

15. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи зі змінами). Тернопіль : Мандрівець, 2015. 256 с.

16. Наступність у навчанні : бібліографічний покажчик / уклад : Т. В. Мірохіна, ред. В. В. Герасименко, відп. за вип. В. С. Білоус;Вінницький державний педагогічний університет імені М. Коцюбинського, Бібліотека.Вінниця : ВДПУ, 2010. 32 с.

17. Онопрієнко О., Листопад Н., Скворцова С. Компетентнісний підхід до навчання математики. Київ: Редакції газет з дошкільної та початкової освіти, 2014. 128 с.

18. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / Любарська О. М. та ін; за заг. ред. О. М. Пєхоти. Київ: А.С.К., 2001. 256 с.

19. Пометун О.І., ПироженкоЛ.В.Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посіб. за ред. О.І. Пометун. Київ : А.С.К., 2004. 192 с.

20. Савченко О. Я. Дидактика початкової освіти : підручн. Київ : Грамота, 2012. 504с.

21. Скворцова С.О. Методична система навчання розв'язування сюжетних задач учнів початкових класів : монографія. Одеса: Астропринт, 2006. 696 с.

22. Сучасні технології формування логіко-математичної компетентності в дітей дошкільного та молодшого шкільного віку / за заг. ред. Н. П. Тарнавської., Н. Ю. Рудницької, Ю. М. Мурашевич. Житомир : ФОП «Левковець», 2015. 430 с.

Размещено на Allbest.ru