Розробка методики навчання молодших школярів читати науково-художні твори

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Успішне навчання школярів неможливе без оволодіння раціональними прийомами роботи з книгою, що є основою для самостійного здобуття знань. Державною програмою освіти передбачається, що учень початкових класів повинен повноцінно сприймати художні і науково-пізнавальні тексти. Однак специфічні уміння, пов'язані зі сприйняттям пізнавальної літератури, на відміну від художньої, фактично відсутні у програмі класного читання. У позакласному читанні виділено роботу з науково-художніми творами і довідковою літературою, однак специфічні уміння не зазначені, подано лише зауваження загального плану щодо аналізу науково-художніх творів, який повинен враховувати нерозривний зв'язок художньої і пізнавальної основи. У середній і старшій ланці, де вивчаються основи наук, кількість часу, відведеного на роботу з науковим текстом, істотно зростає, оскільки змінюється об'єкт читання, збільшується обсяг матеріалу, ускладнюється його структура. Водночас техніка читання учнів та уміння змістової переробки прочитаного залишаються практично незмінними (І.Т. Федоренко, М.І. Оморокова, І.А. Рапопорт, І.З. Постоловський, І.Ф. Неволін). Внаслідок цього, учні відчувають ряд труднощів, пов'язаних із якісним освоєнням навчального матеріалу за допомогою книги. Тільки 0,3% учнів середньої школи володіють прийомами роботи з книгою (Г.Г. Граник, Л.А. Концева). Подібні труднощі спостерігаються й у студентів вузів (Н.Ф. Гурська, Н.А. Ликова, Н.В. Чепелєва).

Одна з основних причин такого стану полягає в тому, що різному матеріалу читання і різним цілям пізнання відповідають різні типи читання, які виражаються через специфічні структури навику читання як системи визначених прийомів, ефективних у кожному конкретному випадку. А цілеспрямована, систематична робота з текстом у середній школі ведеться, головним чином, на уроках літератури, де вивчається власне художній твір методом літературознавчого аналізу. На інших предметних уроках від школярів вимагається уміння володіти “вивчаючим”, або “пізнавальним” способом читання: якісно вилучати інформацію з тексту, класифікувати, запам'ятовувати і відтворювати її. Учні, які не володіють прийомами роботи з науковим текстом, переносять основне навантаження на пам'ять або використовують прийоми, необхідні для вивчення художнього твору. Потрібна спеціальна робота зі сприймання наукового, навчального тексту для формування повноцінної навички читання.

Оскільки від учнів середньої школи вимагається якісне використання прийомів роботи з науковою, навчальною статтею, то основне навчання цих прийомів має закладатися і здійснюватися в початковій школі. Основні підходи до освоєння наукової і художньої літератури в початковій школі як розрізнення логічного й естетичного способу читання для цілеспрямованого засвоєння ділової статті та художнього твору були започатковані в середині ХІХ століття К.Д.Ушинським і розвивалися його послідовниками. Становлення і розвиток у ХХ столітті науково-художньої дитячої книги, як найбільш доступної для дитини форми подачі інформації, як перехідного твору від художньої літератури до навчальної, науково-популярної, порушило питання про необхідність усвідомлення її як навчального матеріалу і введення у цій якості в навчальний процес у початковій школі.

Вивченню проблем науково-художнього і науково-популярного твору присвячено роботи літературознавців (Л.А. Виноградська, Г.П. Гроденський, В.Ю. Іваницький, І.В. Іноземцев, Э.А. Лазаревич, О.Р. Левіна, М.М. Славинський, Л.В. Успенський), письменників (Б.А. Дижур, В.З.Нестайко), методистів (Н.С. Бибко, Н.А. Бикова, Н.М. Дружиніна, Г.М. Первова). Вони досліджували питання науково-популярної літератури для дорослих, її роль в сучасному суспільстві, місце, характер, види; дали характеристику пізнавальної літератури для дітей, представили етапи розвитку науково-художньої і науково-популярної дитячої літератури, а також її жанри, розглянули питання про подвійну роль сюжету в науково-художніх дитячих творах; педагогічні вимоги до науково-пізнавальної літератури для учнів середньої школи, специфіку викладу пізнавального матеріалу; роль науково-пізнавальної літератури у вихованні школярів, індивідуальні розходження в розумінні молодшими школярами науково-популярних текстів і залежність розуміння від уже наявних у дітей знань; включення науково-пізнавальної книги до навчально-виховної роботи в середній школі, психологічні умови виникнення і зміни інтересу дітей у процесі читання науково-популярної літератури, умови виникнення інтересу до наукового змісту пізнавальної казки у старших дошкільників, засвоєння матеріалу науково-пізнавальної книги читачами 10-11 років у залежності від прийомів викладу наукового матеріалу; використання науково-пізнавальної дитячої книги в навчально-виховному процесі в початковій школі, методичну оцінку науково-пізнавальної дитячої книги. Але до теперішнього часу для початкової школи не створено завершеної методичної системи роботи з пізнавальною літературою, яка об'єднувала б навчальні, ділові статті, науково-художні, науково-популярні, інструктивні твори і довідкову літературу. Таким чином, методика освоєння науково-художньої літератури учнями початкових класів залишається актуальною.

Об'єктом дослідження є процес формування у молодших школярів умінь працювати з науково-художнім твором.

Предмет дослідження становить методика навчання молодших школярів читати науково-художні твори.

Мета дослідження полягає в розробці науково обґрунтованої та експериментально перевіреної методичної системи навчання учнів початкових класів повноцінно працювати з науково-художнім твором.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

- виявити стан справ щодо використання науково-художніх і науково-популярних творів у практиці початкової школи;

- визначити психолого-педагогічні і методичні засади роботи з науково-художнім твором у молодших класах;

- простежити історико-методичний аспект розв`язання проблеми;

- здійснити відбір і систематизувати навчальний матеріал по класах;

- уточнити перелік знань та умінь, необхідних і достатніх для формування в учнів прийомів роботи з дитячим науково-художнім твором;

- розробити зміст і методику використання вправ поетапного освоєння науково-художніх творів у початковій школі.

Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; вивчення досвіду вчителів; комплексне використання таких методів дослідження, як спостереження, бесіда, анкетування, аналіз дитячих робіт; узагальнення, аналіз і рейтинг розробленої системи вправ.

Новизна дослідження полягає у створенні науково обґрунтованої методичної системи роботи над науково-художніми творами у початкових класах, в експериментальному доведенні ефективності запропонованої системи.

1. Педагогічні і літературознавчі засади роботи над науково-художніми творами

1.1 Особливості науково-художньої літератури

Російська дитяча науково-художня література бере свій початок від В.Ф. Одоєвського в ХІХ ст., її розквіт пов'язують з іменами В.В. Біанкі, Б.С. Житкова, Н.І. Сладкова, С.В. Сахарнова, Е.Ю. Шима та інші. Окремі науково-художні твори українських авторів зафіксовані на початку ХХ сторіччя (М.Ф. Комаров, С.Ф. Черкасенко, Б.Д. Грінченко, М.М. Загірня). У наш час до письменників, які представляють дитячу науково-художню книгу, літературознавці відносять О.Д.Іваненко, П.В. Утевську, В.С. Близнеця, В.С. Уткіна, Л.О. Сапожникова, Ю.С. Старостенка та ін.

Науково-художня література -- особливий вид художньої літератури, що розповідає про науку й наукові пошуки. Виникнувши на стиках художньої, документальної і науково-популярної літератури, науково-художня література розвинулася в більшу самостійну область, що викликає чималий читацький інтерес. Якщо науково-популярна література зосереджує увагу на чисто пізнавальних і навчально-педагогічних завданнях, то науково-художня література переважно звертається до людської сторони науки, до духовного вигляду її творців, до психології наукової творчості, до філософських передумов і наслідків наукових відкриттів. Тому твори науково-художньої літератури володіють не тільки пізнавальністю, але й естетичною цінністю, захоплюють читача романтикою пошуків, зображенням сили розуму, що пізнає, безмежністю перспектив, що відкриваються перед мислячим людством. Все це визначає значення науково-художньої літератури як ефективного засобу виховання й розвитку читача, вироблення й зміцнення його світобачення. Кращі твори науково-художньої літератури поєднують високу письменницьку майстерність у розкритті теми із загальнодоступністю викладу при його безперечній науковій точності.

Науково-художня література -- дітище новітнього часу, хоча ретроспективно у світовий літературі можна знайти твори, що відповідають змісту цього терміна (напр., поема Лукреція Кара „Про природу речей”). Найбільші діячі мистецтва й науки мріяли про те, щоб наукові досягнення були донесені до людини в художній формі Тому багато вчених звертались до пера, щоб доступно розповісти широким колам читачів про своїх наукові пошуки, відкриття, ідеї. Такого роду автобіографічні твори також можуть вважатися одним із джерел сучасної науково-художньої літератури.

В українській літературі одним з перших написав науково-художній твір Михайло Коцюбинський. Це було оповідання „Нюрнберзьке яйце”, в якому автор в доступній для дітей формі розповів про винахідника годинникового механізму мідника Гельє. У радянській літературі наукова тематика з'явилася в другій половині 20-х рр. ХХ століття. Ці твори були призначені головним чином для дітей й юнацтва. Помітний слід у науково-художній літературі 20-40-х років залишили Б. Житков, В. Б'янкі („Лісова газета”), К. Паустовський („Кара-Бугаз”), М. Пришвін („Заполярний мед”).

Особливий підйом науково-художній літературі спостерігається у другій половині 50-х рр. ХХ століття. Пояснюється це явище розвитком дитячої літератури і зростаючою роллю науки. Успіхи зарубіжної і радянської науки в області атомної енергетики, фізики елементарних часток, генетики, кібернетики, космонавтики збудили загальний інтерес не тільки до цих областей, але й до науки в цілому, до її філософських проблем. Науково-художня література виявилася найбільш досконалим засобом задоволення цих запитів.

Термін „науково-художня література” не має чіткої жанрової визначеності. У сферу його дії попадають речі різного плану -- публіцистика, проблемний нарис, документ, оповідання, спогади, біографія, історичне оповідання, щоденник. Деякі науковці вважають, що епітет «науково-художня» ставиться не до тематичної спрямованості, а до методу автора, і таким чином розсовують рамки поняття «науково-художня література», включаючи в нього твори, що не мають прямого відношення до науки. Навряд чи є практична доцільність у подібному розширенні поняття, але разом з тим не можна не бачити, що існує чимало книг, що тісно примикають до науково-художньої літератури. Елементи науково-художньої літератури, часом досить значні, можуть проникати в художню прозу. Також багато художніх біографій слід відносити до цього виду літератури тільки за їх тематикою. В зарубіжній літературі терміну, подібного за змістом з поняттям „науково-художня література” не існує. Там схильні об'єднувати всі твори, що мають відношення до науки, загальним грифом популяризації. Однак неважко і серед творів зарубіжної літератури виділити такі, що наділені безумовно ознаками художності. Варто назвати ім'я Поля Де Крайфа, чиї книжки, особливо „Мисливці за мікробами”, вплинули на розвиток наукового нарису у всьому світі. Заслуговує на увагу також публіцистика Р. Юнга -- „Яскравіше тисячі сонць”, „Проміння з попелу”, роман „археології” К. Керама -- „Боги, гробниці, вчені”.

Науково-художні твори для дітей -- це сюжетні пізнавальні твори, основним завданням яких є розвиток пізнавального інтересу у дітей і виховання їх розумової активності.

Найсуттєвіша відмінність науково-художньої дитячої книги -- це наявність сюжету, під яким розуміють «подію чи ряд зв'язаних між собою подій, в яких розкриваються характери діючих осіб». Сюжет допомагає привернути увагу ще недосвідченого читача й, утримавши її протягом читання твору, дати певну інформацію. Саме тому серед пізнавальної літератури, яка доступна читачеві молодшого шкільного віку, переважають науково-художні твори.

Науково-популярні і науково-художні твори доповнюють один одного: науково-художня література викликає пізнавальний інтерес, який може бути реалізований, задоволений за допомогою читання науково-популярних книг, у той час як від уміння користуватися науково-популярною книгою залежить рівень розуміння науково-художньої книги. Книги цих підрозділів відповідають різним запитам учнів-читачів на різних рівнях їх загальноосвітньої підготовки залежно від віку, душевного складу і читацьких смаків. Дитина буде зростати, у неї буде більше запитань, їй знадобляться більш глибокі відповіді, які треба шукати в іншій літературі. І головне -- систематична робота з пізнавальною літературою в початкових класах повинна навчити дитину продуктивно працювати з навчальним текстом, що допоможе навчанню в середній школі, коли кількість навчального матеріалу буде значно більшою, а текст стане набагато складнішим.

1.2 Аналіз підручників з читання

Нами проаналізовано створені в Україні у ХХ столітті основні підручники з читання для початкової школи щодо наявності в них науково-художніх творів і методичного апарату, який націлює вчителя на організацію роботи над текстом. Аналіз підручників з читання для початкової школи показав, що в книгах для читання спостерігається однобічний підхід до цього розділу літератури, добір творів не враховує жанрового розмаїття. Методична робота над такими творами акцентує увагу, головним чином, на художньому аспекті. Зараз у підручниках і методичній літературі немає позначень, до якого підрозділу дитячої літератури належить той чи інший твір. Але саме від цього залежить вибір оптимальних прийомів роботи. Не кожна казка, у якій беруть участь тварини, рослини, каміння, небесні тіла, стихії природи, речі, машини і т. п., може бути віднесена до науково-художньої. Сюди відносяться тільки ті твори, у яких поставлено пряме завдання: дати дитині певну суму пізнавальних відомостей з будь-якої галузі науки. У науково-художньому творі герой може діяти тільки відповідно до своєї сутності (біологічної, технічної).

Під інструктивною розуміють дитячу книгу, яка містить інструкції, рекомендації щодо самостійного застосування набутих знань на практиці.

Доцільність уведення пізнавальних творів для навчання читанню молодшими школярами була доведена К.Д.Ушинським. На думку видатного педагога, твори, у яких наукова інформація була б представлена в художній формі, допоможуть дати учням уявлення про суть явищ. Приклади таких пошуково-художніх статей К.Д. Ушинський подає в "Рідному слові". Статті побудовано так, щоб полегшити можливість одночасно тренувати пам'ять, уяву й розум, звертаючись до почуттів дитини.

У сучасні читанки також введені науково-художні та науково-популярні твори різноманітної тематики. Вони сприяють поглибленню знань учнів, удосконаленню читацьких умінь, стимулюють їх пізнавальний інтерес, містять великий виховний потенціал. Це розповіді про історію мови ("Наша мова" Коваль А.), про історію книги та її сьогодення ("Як жила книга за часів Київської Русі" Єфімова О., "Бібліотека - затишний дім для зустрічі читача з книгою", "Привчайся працювати із словниками"), на шкільну тематику ("У школі все таке знайоме" Коваль А., "Чи любиш ти читати журнали Савченко О.), про українських письменників ("Тарас Шевченко" Красицького Д.), про історію наших міст ("Древній Київ" Забіли Н."), славні народні традиції ("Крашанки і писанки" Меня О.) та ін. Однак, як показує шкільна практика, одним з проблемних питань методики читання для багатьох класоводів є робота саме з такими творами. Водночас цей літературний жанр один із найскладніших для сприймання, читання молодшими школярами.

Аналіз сучасного кола дитячого читання показує, що існує значне жанрове, тематичне, авторське розмаїття науково-художніх творів. Цей різновид пізнавальної дитячої літератури своє основне, пізнавальне завдання реалізує за допомогою сюжету і художнього образу. При цьому в науково-художній літературі структурно зберігаються компоненти жанрової системи художньої літератури (вірші, оповідання, казки, казки-діалоги, повісті і романи).

Поєднуючи в собі наукове і художнє, науково-художні твори потребують особливої методичної роботи, яка має враховувати і художню форму, і пізнавальну інформацію. Однак, як показує опитування вчителів-практиків, більша частина респондентів помилково визначає науково-художні твори або як художні, або як науково-популярні, отже й обрані ними способи роботи будуть недостатні для повноцінного кваліфікованого опрацювання твору. На основі аналізу літературознавчої і методичної літератури було виділено робочі критерії, що дозволяють в умовах шкільної практики досить точно визначити конкретний науково-художній твір. Такими критеріями стали об'єктивні (пізнавальність твору як наявність конкретних предметних відомостей про навколишнє, сюжет, авторський задум) і суб'єктивні показники (думка літературознавчої критики, читацький досвід).

Аналіз психолого-педагогічної літератури доводить необхідність формування в учнів різних видів читання й здатності до швидкого переключення з одного на інший. Особливо важливим є вивчаюче, або пізнавальне читання, що містить поглиблене вивчення тексту в певному аспекті з пропуском усього, що не стосується обраної теми. Саме науково-художній твір у процесі навчальної діяльності дозволяє цей вид читання формувати, не порушуючи естетичного напрямку уроків читання.

Значну складність для сприймання молодших школярів становить пізнавальна сторона науково-художніх творів. Як показали дослідження Н.М. Дружиніної, М.Б. Шеломенцевої, учні початкових класів без спеціальної підготовки найчастіше не усвідомлюють пізнавальний матеріал науково-художньої книги, проходять повз нього (до 75%). Це пов`язано з особливостями подачі наукової інформації, що розосереджена по тексту. Тому методична робота має бути націленою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Основний етап роботи з науково-художнім текстом припадає на вік 8-10 років, тому що це вік психологічної готовності дитини до сприймання наукової інформації. До цього ж часу учні відповідно до загальноприйнятої програми опановують основні прийоми сприймання художньої літератури, що дає змогу формувати продуктивний навик на основі усвідомлення і виділення художньої і пізнавальної сутності тексту.

Для повноцінного сприймання науково-художньої літератури необхідне поєднання таких умов:

- вибір тематики науково-художніх творів, програма роботи повинні відповідати спрямованості пізнавальних інтересів молодших школярів і враховувати їх поступову зміну;

- характер літературного матеріалу має враховувати психологічну структуру пізнавального інтересу дитини;

- жанрове розмаїття науково-художніх творів повинно бути подано поступово з урахуванням вікових можливостей, читацьких уподобань учнів і характеру вмінь, що відповідають сприйняттю кожного жанру.

2. Методика вивчення науково-художніх творів на уроках читання

2.1 Основні етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі

На основі психологічної періодизації взаємозалежності між технікою читання і розумінням смислу прочитаного, розробленої Т.Г. Єгоровим, було виділено три етапи освоєння науково-художньої літератури в початковій школі: підготовчий, основний і перехідний. Ці етапи характеризуються як рівнем загальночитацької підготовки, так і специфічними особливостями сприймання тексту. Найважливіша робота здійснюється на основному етапі, коли в учнів формуються прийоми роботи з науково-художньою літературою.

1-й етап - підготовчий.

На підготовчому етапі учні вводяться в специфічну систему одержання інформації. Матеріалом слугують художні твори з пізнавально-прагматичною структурою (переважно вірші, насичені словами-термінами). Це період знайомства з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Саме в цей період починає створюватися база знань і умінь, що дозволяє поступово перейти до сприйняття більш складних способів подачі інформації.

Перший етап визначається загально читацькою підготовкою учнів, коли швидкість читання досягає 40-60 слів/хв і відбувається перехід від розуміння речення до фактичного розуміння тексту. Орієнтовні терміни: 2 півріччя 1-го класу (трирічна початкова школа) або 2-й клас (чотирирічна початкова школа).

2-й етап - основний.

На цьому етапі учні знайомляться з розмаїттям науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським) і опановують основні прийоми роботи з науково-художнім твором.

Цей етап охоплює 2-й клас (трирічна початкова школа) або 3-й клас (чотирирічна початкова школа), коли техніка читання досягає більше 60 слів/хв уголос, із перевищенням темпу читання про себе на 20-30 слів, а навик читання в цілому дозволяє опановувати текст на смисловому рівні.

3-й етап - перехідний.

Тематика навчального матеріалу розширюється (техніка, географія тощо). Вводяться науково-популярні твори і прийоми освоєння їх, а також великі за обсягом науково-художні твори, де сюжет ускладнюється, стає багатоплановим. Збільшується обсяг інформації, яка повідомляється.

Перехідний етап обумовлений особливостями читацьких уподобань підлітків 10-11 років, підвищенням уваги до навчальної і ділової літератури та необхідністю формування навчальних умінь, які забезпечують якісний процес читання в середніх класах.

Орієнтовні терміни перехідного періоду: 3-й клас (трирічна початкова школа) або 4-й клас (чотирирічна початкова школа), де темп читання не менше 70-80 слів/хв, із перевищенням швидкості читання мовчки на 40 слів, і відбувається перехід до поглибленого розуміння прочитаного.

У дослідженні науково-художні твори подано в системі пізнавальної літератури. Принципи розподілу літературного матеріалу такі:

- принцип поступового ускладнення як художньої форми, так і способів подачі пізнавального матеріалу;

- принцип відповідності тематики і специфіки пізнавальних творів віковим потребам і пізнавальним запитам;

- принцип урахування рівня загальночитацької підготовки.

Науково-художня література для молодших школярів представлена у вигляді послідовності творів, жанрова структура яких поступово ускладнюється: вірші, оповідання, казки-діалоги, казки - неказки або наукові, пізнавальні казки, повісті. Визначено необхідні уміння, яких повинні набути учні на кожному з етапів навчання: уміння виділяти в тексті слова-терміни, співвідносячи їх із зображенням через використання зорових опор у вигляді малюнків і слів; уміння знаходити в тексті відповідь на поставлене запитання; уміння виділяти основну інформацію; уміння сформулювати питання, на які відповідає твір.

2.2 Особливості роботи з науково-художніми творами у 2-му класі

На підготовчому етапі (2 клас) учні знайомляться з елементарними прийомами виділення текстової інформації. Матеріалом на цьому етапі є твори з пізнавально-прагматичною структурою (вірші, насичені словами-термінами). У цей період формуються уміння орієнтуватися в тексті, використовуючи читання-перегляд (перегляд тексту очима, читаючи про себе та зупиняючись на тих місцях, які є відповідями на поставлені запитання). Можливі такі види вправ з орієнтації у змісті науково-художнього твору:

- знаходження та дочитування частини тексту;

- визначення тієї частини тексту, в якій ідеться про даний об'єкт;

- визначення послідовності згадування об'єктів; знаходження ознак даного об'єкту (який він? де знаходиться?);

- визначення об'єкту за ознаками, про які йдеться в тексті.

Тематика науково-художніх творів, що вивчаються у 2-му класі, відображує різнобічність життя і діяльності людей, їхню взаємодію з навколишнім світом, передбачає ознайомлення з історичним минулим України, з живою й неживою природою. Коло читання охоплює доступні цій віковій групі учнів жанрово-родові форми науково-художніх творів, творів довідкової літератури.

Під час навчання другокласники ознайомлюються зі значущими одиницями науково-художніх текстів. Основне завдання смислового і структурного аналізу науково-художнього тексту -- розуміння передусім смислових зв'язків, узагальнених висновків, істотних ознак, понять, явищ (наприклад, природничого, історичного змісту тощо). Ці завдання зумовлюють вибір засобів для їх розв'язання, тобто визначають, які знання і в якому обсязі будуть потрібні учням, які прийоми аналізу тексту виявляються найбільш доцільними тощо. Вибір методів і прийомів уроків має широкий діапазон: розповідь, бесіда (вступна, узагальнююча), самостійна робота учнів з текстом, смисловий і структурний аналіз, виразне читання вчителя, постановка проблемних і пізнавальних завдань, тобто треба прагнути у поєднанні методів і прийомів вивчення науково-пізнавальних текстів до активізації пізнавальної сфери учнів, залучення їх до науково-пошукової діяльності. Робота з науково-художнім текстом у 2-му класі повинна мати системний характер. Його повноцінне сприймання і розуміння передбачає взаємодію мотиваційного, змістового, операційного компонентів читацької діяльності, поетапність досягнення наукової і пізнавальної цінності твору. У структурі уроків читання це виявляється у змістовій підготовці дітей до сприймання твору, роботі з текстом до читання ( вправляння у правильності читання, вибіркове пояснення слів); усвідомлення науково-художнього тексту у процесі читання (супровідна словникова робота, коментар фактів, подій); робота з текстом після читання (розуміння фактів, смислів шляхом визначення причиново-наслідкових зв'язків, суджень, головної думки). Повторне звернення до тексту має на меті його поглиблений смисловий і структурний аналіз, який дає змогу найповніше сприйняти й усвідомити інформацію, створити передумови для розуміння прочитаного.

Так, у 2-му класі учні ознайомлюються з науково-художнім оповіданням Алли Коваль „Слова розповідають”. Метою такого уроку є розвиток в учнів прагнення вивчати рідну мову, діти мають змогу познайомитись із можливістю пошуку відповідей на запитання в довідковій літературі, і звичайно, вдосконалення читацьких навичок [8]. Читанню оповідання А.Коваль передує вступна бесіда вчителя про те, що є безліч знайомих і незнайомих слів. Одним з них є слово „писати”. Після того, як учитель прочитав твір, проводиться словникова робота. Словникова робота передбачає читання слів (слова читають кілька разів, вчитель пришвидшує темп.)

Пістрявий записувати

Занотовувати різнокольоровий

Візерунками багатобарвний

--Прочитайте ще раз слова мовчки. Знайдіть між ними близькі за значенням.

--Прочитайте групи таких слів.

Самостійне, напівголосне читання завершується відповідями на питання:

--Про яке слово-родич до слова "писати" згадує автор?

--Чи чули ви вже слово "писанка"? Де?

Одним з основних серед етапів роботи над науково-пізнавальними творами є їх вибіркове читання:

--Прочитайте старе і нове значення слова "писати".

--Що означає слово "пістрявий"?

-- Прочитайте, що таке писанка. Чому саме така назва у розмальованого яйця?

--Коли, на яке свято в Україні розписують яйця?

--Кому належать слова "Неначе писанка село"? Що Шевченко хотів передати цим порівнянням?

--Що в оповіданні для вас було найцікавішим?

Ще з одним науково-художнім твором ознайомлюються другокласники, вивчаючи розділ „Нема без кореня рослини, а нас, людей, без Батьківщини”. Урок присвячений вивченню творів про Київ. Перед педагогом стоїть завдання: дати уявлення про столицю нашої країни -- Київ, ознайомити з історією виникнення міста; розвивати навички читання, працювати над введенням нових слів у мовлення учнів. Матеріал уроку є науково-художній твір Наталі Забіли „Древній Київ”.

На початку уроку пропонуємо різноманітні види роботи, що сприятимуть розчитуванню школярів: читання речення „на хвильках”, відгадування загадок, читання деформованого тексту.

ївКи -- жеду ливеке і кравеси томіс. Він розташований ан ребезі праДні. лиВуці у єКиві рисготі. аН хни красуються донуві дівбулі. роШикі ливуці садобжені редевами. А більнайше -- кашнівта. рівЧаний ашн їКив!

Також у 2-му класі учні ознайомлюються з іншими науково-художніми творами. Вивчаючи тему „Великдень -- славне свято, та без писанки не обійтись”, читаємо оповідання за О.Менем „Крашанки і писанки”. До науково-художніх відносимо й оповідання Василя Скуратівського „Калина”, з якого діти отримують інформацію про калину як символ України, ознайомлюються з науковим поняттям символу. „Казка про яблуню” А. М'ястківського теж за змістом є науково-пізнавальною, бо з неї учні дізнаються про правила вирощування дерева яблуня. До творів з пізнавально-прагматичною структурою (вірші, насичені словами-термінами) можна віднести поезії Т.Коломієць „Хліб” (про те, як вирощують хліб), Дм. Білоуса „Звертання” (що таке звертання в мові"), Дм. Павличка „Квітка” (відтворено диво народження квітки з пуп'янка). Ми з'ясували, що основним у роботі в 2-му класі з науково-пізнавальними творами є визначення об'єкту за ознаками, про які йдеться в тексті.

2.3 Робота з науково-художніми текстами в 3-му класі

На основному етапі (3 клас) учні знайомляться з різноманітністю науково-художніх творів (жанровим, тематичним, авторським), формуються основні прийоми роботи з такими творами. При цьому необхідна спеціальна організація навчальної роботи для повноцінного сприйняття учнями як наукових даних, так і елементів художності, що проявляються у використанні прийомів, відомих художній літературі.

Однією з основних вимог до роботи з текстами цього жанру є "якомога точніше давати уявлення про зміст понять, які називаються новими для учнів словами. Найбільший ефект дає образне тлумачення смислу слів, яке спирається на речі, відомі учням, на дитячий життєвий досвід" [14,314]. А.А. Ємець зазначає, що у роботі над науково-художніми текстами спочатку слід акцентувати увагу учнів на художньому боці, на емоційному тоні, на естетично значущих деталях. Потім розглянути пізнавальний бік: слід допомогти учням побачити за цікавим сюжетом, художньо-образним відтворенням ті наукові відомості, які хотів подати автор. Робота над пізнавальною частиною науково-художнього твору визначається особливостями викладу інформації вона розосереджена по тексту. Ця інформація вилучається із тексту й усвідомлюється шляхом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову.

Науково-художні твори для дітей -- це різновид дитячої пізнавальної літератури, в якому пізнавальна інформація подається читачеві за допомогою сюжету й художнього образу. Основне завдання таких творів полягає в розвитку пізнавального інтересу дітей, вихованні розумової активності, в тому, щоб привернути увагу до навколишнього світу, викликати здивування і запитання. Наприклад, науково-художніми у „Читанці” для 3-го класу є вірші Г.П. Бойка „Зелена аптека”, оповідання О.І. Копиленка в збірці „Як вони поживають”, казки П.В. Утевської „Вароччин гребінець та його родичі”, П.Д. Бабанського „Ложечка меду”, Б.Г. Вовка „Покатайте дорогу”, „М'якушка”, І.М. Прокопенко „Чому липень липнем назвали”, „Як павучок братів шукав”; п'єса О.М. Підсухи „Хвалилися гриби”, повість О.Д. Іваненко „Куди літав журавлик”.

Послідовність роботи з науково-художнім твором наступна:

Спочатку до уваги береться емоційно-безпосереднє сприйняття твору школярами, тому запитання зосереджені на художніх особливостях, на емоційному тоні. Робота в цьому випадку будується навколо запитань: «Який герой? Які в нього риси характеру? Чому?».

Потім розглядається пізнавальна сторона: треба допомогти учням побачити за цікавим сюжетом, художньо-образною тканиною книги ті наукові відомості, які прагнув повідомити автор. Треба цю інформацію вилучити з тексту й усвідомити. Для третьокласників оптимальним прийомом опрацювання пізнавальної сторони може стати прийом трансформації пізнавального матеріалу з художньої форми в наукову (невеличкий текст довідкового характеру). Для цього треба виділити з тексту смислові опори та, використовуючи їх, скласти довідковий текст. Опорами можуть бути слово, словосполучення, групи слів; ними можуть бути слова з тексту або слова, спеціально дібрані в результаті розумової роботи. Опори допомагають пригадати зміст окремих частин тексту.

Ось, наприклад, як можна побудувати роботу над науково-художньою казкою І.М. Прокопенко «Як суничка подорожувала». Твір І.М. Прокопенко -- це не систематична розповідь про ягоди, тут немає термінів, це лише заклик обернутися і роздивитися, бо навколишній світ дивний, цікавий. Крім того, учитель повинен пам'ятати, що це -- не урок природознавства, а урок читання, і все повинно бути спрямовано на роботу з текстами. Основний прийом роботи -- це вибіркове читання. Коли учень навчиться відшукувати в тексті відповіді на запитання, підтвердження своїх думок, тоді він навчиться повноцінно сприймати, осмислювати твір.

Опрацювання художньої сторони:

- Про що ми дізналися? Скажіть коротко. (Про те, як суничка мандрувала, як по дорозі зустріла різні ягоди.)

Як почалася мандрівка сунички? Як закінчилась?

Яка суничка? Що ми про неї дізналися?

Під час мандрівки які риси характеру вона виявила? Опрацювання пізнавальної сторони:

Що нового про життя природи дізналися з цього твору? (Які різні бувають ягоди.)

Назвіть всіх, кого зустріла суничка. Перевірте себе за текстом.

- Про які ягоди дізналася суничка?

Трансформація виділеної інформації у текст довідкового характеру:

-Якщо вас спитають, що ви знаєте про журавлину, що ви будете відповідати? Ось подивіться, як можна побудувати відповідь, користуючись опорними словами.

По-перше, це ягода, червоного кольору. Схожа на намистинки. Вона росте на болоті, посеред моху.

Дивіться на запис і відповідайте, що ви знаєте про чорницю, брусницю?

-А які ще ягоди могла зустріти наша мандрівниця? (Створення епізоду з новими героями.)

Звичайно, записи на уроках читання, навіть короткі, -- річ не досить звична. Але науково-художні твори потребують особливих прийомів роботи, які допоможуть осмислити пізнавальну сторону, привчити учнів робити короткі записи. Під час роботи з науково-художніми творами записи доцільно вводити в 3-4-х класах початкової школи, тоді, коли навичка письма вже майже доведена до автоматизму і це не буде ускладнювати навчання.

Якщо в учнів сформувалися вміння виділяти опорні слова та користуватися ними, аналізуючи науково-художній твір, то наступні уроки позакласного читання можна присвятити різним науково-художнім творам. Наприклад, «Читаймо казки про природу та пізнаємо світ рослин» -- науково-художні казки О.Д. Іваненко зі збірки «Лісові казки» (наприклад, „Кисличка”), І.М. Прокопенко „Куди сховалися гриби”, „Про берізчиних друзів та ворогів”; „Читаймо казки про природу та пізнаємо світ тварин” -- науково-художні казки О.Д. Іваненко „Хатинка в морі”.

2.4 Методика роботи з науково-художніми текстами у 4-му класі

педагогічний науковий художній текст

У четвертому класі вводяться більш великі за обсягом науково-художні твори, де сюжет ускладнюється, стає багатоплановим (наприклад, повісті А. Давидова „Про Озивайка, лісовий люд та...”, О.Д. Іваненко „Куди літав журавлик”), а також науково-популярні твори (наприклад, П.В. Утевська „Оповідання про скляну ниточку”, В. Пустовойт „Планета -- океан, або Незвичайні властивості звичайної води”).

Робота з науково-художньою повістю потребує від учнів певного рівня сформованості основних умінь опрацювання пізнавальної літератури, крім того, більший обсяг потребує більше часу для читання. Тому значна частина процесу сприйняття книги відбувається вдома, на самостійному опрацюванні. Завданням вчителя залишається допомога у коригуванні читацьких інтересів учнів, висування цікавих питань для обговорення, на які діти можуть знайти відповіді, прочитавши повість. Розділ "Сторінки з історії" охоплює твори різних жанрів, написані українськими поетам, письменниками про минуле нашого народу: з сивої давнини аж до теперішнього часу. Зрозуміло, що це не оповідання з історії, а літературні твори. Тому в методиці їх читання, аналізу, узагальнення мають враховуватися в органічній єдності їх змістові і жанрові особливості, адже учні читатимуть вірші, оповідання, науково-пізнавальні тексти.

Гортаючи сторінки історії, діти мають читати твори про життя слов'ян (уривки з книги Олександра Олеся "Княжа Україна"), дізнаються, хто був першим літописцем історії України, як був заснований і розвивався древній Київ, звідки в міста назва Львів. Прикметне, що у цьому розділі є художньо-пізнавальне оповідання "На новій землі" Івана Боднарчука з Канади, у якому доступно розповідається про життя українських переселенців на заокеанській землі. Це не лише розширює пізнавальний кругозір дітей, а й заохочує сумлінно ставитися до вивчення рідної мови. Завершують розділ твори про сучасність: науково-пізнавальний текст з дитячої енциклопедії "Як давно в Україні з'явився жовто-блакитний прапор?" і вірш Д. Павличка "Наш прапор", у якому образно і мелодійно оспівано головний державний символ.

Отже, у цьому розділі змістова канва дозволяє вчителю інформаційно й образно сформувати у дітей художньо-пізнавальні поняття, уявлення про деякі найважливіші події української історії. Такий зміст є благодатним ґрунтом для розвитку мовлення, історичної пам'яті і мислення, стимулювання пізнавальних інтересів дітей.

Уміння працювати з науково-художнім текстом формуються поступово. Для того, щоб навчити дітей «бачити», на яке запитання відповідає абзац, текст, проводять підготовчі, тренувальні вправи з окремими реченнями. Наприклад, прочитати речення і сказати, на яке запитання воно відповідає, або уявити, що чуєте телефонну розмову свого друга, а його співбесідника не чуєте, а тільки здогадуєтесь, що він запитує, і потрібно відновити запитання друга. Через декілька занять практично всі учні опановують уміння виділяти запитання в тексті, що є важливою складовою роботи з навчальними текстами в середній школі, в майбутньому взагалі.

Система вправ передбачає розгляд як художньої, так і пізнавальної сторони текстів: робота над художньою стороною творів спрямована на усвідомлення сюжетної лінії, особливостей характерів героїв; робота над пізнавальною стороною пов`язана з розв`язанням питання “Що нового (про життя природи чи про техніку) ви дізналися з твору?” і побудована аналогічно до системи К.Д.Ушинського: від запам'ятовування слів-термінів у системі до складання розгорнутого визначення на основі прочитаного тексту й різновидів творчої діяльності.

Висновки

1. Робота з науково-художньою літературою в початковій школі дозволяє, з урахуванням вікових особливостей учнів, поетапно підвести їх до оволодіння основними уміннями роботи з навчальною літературою, забезпечити плавний перехід учнів від роботи з художньою літературою до опрацювання навчальної статті.

2. Продуктивність методики виявляється у збереженні тенденції збільшення показників в опануванні основних умінь, що характеризує здатність працювати з пізнавальними текстами і практичне оволодіння нею всіма учнями. Уміннями раціонального опрацювання навчальної статті, науково-художнього твору оволоділи від 83% до 94% учнів експериментальних класів, у той час як у контрольних - від 18% до 30%, тобто лише третина учнів. Система роботи з науково-художньою книгою впливає на більш ранній розвиток навику смислового читання у першокласників і на можливість формування поглибленого розуміння тексту під час самостійного читання у другокласників.

3. В основу методики покладено систему послідовної зміни жанрових різновидів, що представляють різні розділи дитячої літератури: вірш (художня література), пізнавальна казка (науково-художня література), стаття (науково-популярна література). Кожен із жанрових різновидів є провідним на певному етапі.

4. У ході дослідження встановлено, що найскладнішим для усвідомлення пізнавальної сторони твору є науково-художнє оповідання. Базуючись на літературознавчому аналізі цього жанру, можна констатувати, що, на відміну від пізнавальної казки, його характеризує нечітка розчленованість наукових і художніх відомостей, що викликає труднощі при осмисленні і виділенні опор. Ця обставина дозволила зробити припущення про можливість розвитку системи роботи з різними видами літературних текстів у початкових класах, зокрема використання науково-художнього оповідання як перехідної ланки до освоєння творів історичної тематики і наукової фантастики.

5. Зафіксовано, що формування навичок роботи з науково-художньою літературою впливає на рівень аналітичних умінь. Це виявляється, зокрема, в тому, що учні опановують прийом самостійного упорядкування плану, який є одним із найскладніших умінь опрацювання художньої літератури.

Науково-художні твори в початковій школі вимагають спеціальної методичної роботи, оскільки, як свідчать дані психологів, учні початкових класів, захоплюючись подіями твору, не звертають уваги на його пізнавальний зміст. Це пов'язано з особливостями подання наукової інформації, яка розосереджена по тексту. Тому методична робота має бути націленою на формування раціональних прийомів виділення з тексту пізнавальної інформації, її фіксації й усвідомлення поряд зі сприйняттям художньої сторони тексту.

Література

1. Бабанський Ю.К. Оптимізація процесу навчання - К., 1994. - С. 94 -95.

2. Баршай Л.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності молодших школярів // Поч. школа. - 1993. - №7. - С. 17 -19.

3. Бессчастная Е.И. "Научение ученню" // Начальная школа. - 2001. - № 8. - С.66-68

4. Державний стандарт початкової загальної освіти // Початкова школа. - 2006. - № 2.

5. Джежелей О.В., Ємець А.А. Позакласне читання. 1-4 класи: методичні поради, розробки уроків. -- Х.: Вид. Група „Основа”, 2007.-176с.

6. Емец А.А. Книги, популяризирующие научные знання о мире // Русская словесность в школах Украины. - 2003. - № 4. - С. 19-22.

7. Ємець О.А. Основи роботи над науково-художнім твором в початкових класах. // Теорія та методика навчання та виховання: Збірник наукових праць. - вип.4. - Харків: ХДПУ, 1999. - С.107-109.

8. Заброцька С.Г. Уроки читання. 2 клас. Посібник для вчителя. -- Тернопіль: навчальна книга--Богдан, 2004. -- 288с.

9. Заброцька С.Г. Уроки читання. 3 клас. Посібник для вчителя. -- Тернопіль: навчальна книга--Богдан, 2005. -- 288с.

10. Заброцька С.Г. Уроки читання. 4 клас. Посібник для вчителя. -- Тернопіль: навчальна книга--Богдан, 2005. -- 304с.

11. Краткая литературная энциклопедия: В 9-ти т.- Т.5.- М.: Изд-во „Советская энциклопедия”, 1968.-С.143-145.

12. Лиса О. Радість від читання -- радість пізнання. // Початкова школа.-2000.- №1.- С.24--26.

13. Мартиненко В. Особливості роботи над текстом художнього твору на уроках українського читання // Рідні джерела. - 2004. - № 3- 4. - С.48-54.

14. Островерхова Н.М. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. -- К.: Фірма „ІНКОС”, 2003. -- 352 с.

15. Програми для загальноосвітньої школи. 1-4 класи. --К.:Вид-во „Початкова школа”,2006.

16. Савченко О. Методичні настанови щодо роботи за підручником „Читанка”, 2 клас. (Частина І). // Початкова школа. - 2002. -№9.-С.6-11.

17. Савченко О.Я.Читанка. 2 клас: у 2-х частинах.- Ч.1. - К.: Освіта, 2002.-125с.

18. Савченко О.Я.Читанка. 2 клас: у 2-х частинах.- Ч.2. - К.: Освіта, 2002.-143с.

19. Савченко О.Я. Читанка. 3 клас: у 2-х частинах.- Ч.1.--К.: Освіта, 2004.- 142с.

20. Савченко О.Я. Читанка. 3 клас: у 2-х частинах.- Ч.2.--К.: Освіта, 2004.- 143с.

21. Савченко О.Я. Читанка. 4 клас: у 2-х частинах.-Ч.1.- К.: Освіта, 2004.-159с.

22. Савченко О.Я. Читанка. 4 клас: у 2-х частинах.-Ч.2.- К.: Освіта, 2004.-175с.

23. Светловская Н.Н.Самостоятельное чтение младших школьников. М.: Педагогика, 1980. - 159 с.

24. Тарасенко А. Особливості роботи над науково-пізнавальними творами на уроках читання у початкових класах. - Державний стандарт початкової загальної освіти та його реалізація під час навчально-виховного процесу: Матеріали Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції -- Дрогобич: Посвіт, 2006.-С.57-61.

25. Ткачук Г.П. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа. - 2000. - №2.- С. 15-18.

Додаток

2 клас

Урок на тему „Зазирни у слово”

Матеріал уроку: Алла Коваль „Слова розповідають”

Мета уроку: розвивати в учнів прагнення вивчати рідну мову, познайомити їх із можливістю пошуку відповідей на запитання в довідковій літературі, вдосконалення читацьких навичок

І. Повідомлення теми і мети уроку.

II. Опрацювання оповідання А. Коваль "Слова розповідають".

1. Слухання оповідання.

-- Про яке ще значення слова "писати" ви дізналися?

2.Словникова робота.

Пістрявий записувати

Занотовувати різнокольоровий

Візерунками багатобарвний

--Прочитайте слова, як "луна", за мною. (Слова читають кілька разів, вчитель пришвидшує темп.)

--Прочитайте ще раз слова мовчки. Знайдіть між ними близькі за значенням.

--Прочитайте групи таких слів. .

3. Самостійне, напівголосне читання.

--Про яке слово-родич до слова "писати" згадує автор?

--Чи чули ви вже слово "писанка"? Де?

4. Вибіркове читання.

--Прочитайте старе і нове значення слова "писати".

--Що означає слово "пістрявий"?

-- Прочитайте, що таке писанка. Чому саме така назва у розмальованого яйця?

--Коли, на яке свято в Україні розписують яйця?

--Кому належать слова "Неначе писанка село"? Що Шевченко хотів передати цим порівнянням?

--Що в оповіданні для вас було найцікавішим?

5. Мовно-логічні завдання.

1) Змініть слово "писати" так, щоб воно відповідало на питання „що зробити?” (Записати.)

2) Як називається те, що записане на дошці, стіні, магазині? (Напис.)

3) Як називається урок у 1 класі, на якому вчаться писати? (Письмо.)

Людина, яка пише вірші, казки, оповідання. (Письменник.)

Яскраво розмальоване яйце. (Писанка.)

Професія людини в давнину, яка писала, переписувала. (Писар.)

-- Прогляньте колонки букв. Чи не сховалось в одному з них слово? Яке? (Записка.)

6. Вправа на розвиток швидкості читання.

Гра "Засічка -- кидок ".

За командою вчителя "Кидок" усі діти починають читати від слів "У Тараса Григоровича Шевченка..." (4 абзац). Учитель фіксує час (30 с). Коли подається команда "Засічка" -- учні зупиняються, помічаючи останнє прочитане слово. Гра на матеріалі цього уривка проводиться 2-3 рази. Звернути увагу дітей на те, що кожен раз "засічка" відсувається все далі. Хай діти самі пояснять причину цього.

V. Опрацювання вірша Л. Компанієць "Ковалівна".

1.Читання вірша вчителем.

В минуле можна потрапити, зацікавившись історією такого звичного для нас слова -- свого прізвища. Так зробила героїня вірша "Ковалівна".

Як побудований вірш? Між ким діалог?

2.Мовчазне читання, перевірка розуміння прочитаного.

То як утворилось прізвище дівчини?

Які слова-родичі ви зустріли у творі?

3.Читання в особах (в парах).

-Читаючи, виділяйте голосом запитання і відповідь до них.

Урок на тему: „Над самим Дніпром, на горах, Київ виріс і розцвів”

Матеріал уроку: Н. Забіла „Древній Київ”.

Мета: Дати уявлення про столицю нашої країни -- Київ, ознайомити з історією виникнення міста; розвивати навички читання, працювати над введенням нових слів у мовлення учнів.

Хід уроку

І. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІ. Розчитування.

1.Читання речення „на хвильках”.

— Що це за річка? (Дніпро)

— На чому ми її перепливемо

-- Для чого вивчати минуле, історію Батьківщини?

2.Відгадування загадки.

-А ось і місто, до якого ми їхали (учитель відкриває дошку з фото ілюстраціями Києва). Відгадайте його назву:

Воно відоме в світі,

Каштани в ньому квітнуть.

Будинки тут високі,

Дніпро тече широкий.

Ворота золотії

Стоять, мов чародії.

Віддавна -- це столиця,

Столиця-білолиця.

Ну, хто з вас здогадається,

Як місто називається? (Київ).

(В. Байкова)

-Що ви знаєте про Київ?

3.Читання деформованого тексту.

-Який він зараз -- Київ? Прочитайте про це текст (з дошки). ївКи -- жеду ливеке і кравеси томіс. Він розташований ан ребезі праДні. лиВуці у єКиві рисготі. аН хни красуються донуві дівбулі. роШикі ливуці

садобжені редевами. А більнайше -- кашнівта. рівЧаний ашн їКив!

ІІІ. Опрацювання оповідання Н. Забілої "Древній Київ".

1. Підготовча бесіда.

--Ось ми побачили, який Київ гарний. А чому його називають древнім? Він існує давно. А значить, у нього є своя історія, славне минуле. Подивіться, як виглядав Київ у минулому (розгляд малюнка). Найдавніша спроба пояснити походження Києва -- це літопис "Повість минулих літ". Цей літопис вперше переказує легенду про виникнення міста Києва.

Записав цю легенду монах Києво-Печерського монастиря Нестор (показ літопису "Повість минулих літ " і портрета Нестара).

Легенда -- це народне оповідання про якісь події чи життя людей з елементами казковості, фантастики.

Уявіть собі, як він у глибокій задумі годинами стояв над Дніпром, слухав розповіді оповідачів, а потім повертався в тісну кімнату монастиря і писав безсмертні рядки "Повісті минулих літ". Переписала цю легенду поетеса і письменниця Наталія Забіла і назвала її "Древній Київ".

2. Читання оповідання вчителем.

--Про кого розповідається у цій легенді?

--Хто заснував місто Київ?

3. Словникова робота.

князь --> князів --> князював

рід --> народ --> родинами

Кий --> Київ --> київські

Щек --» Щекавиця

Хорив --> Хоривиця

--Прочитайте слова за стрілками. Чим ці слова цікаві?

--Поясніть, чому деякі слова пишуться з великої букви.

4. Фізкультхвилинка.

Ми мандруєм (2рази),

Україною крокуєм.

Ось побачили Карпати:

як вершину

нам дістати?

Заглядаємо в озерця -- не торкнутися нам дна!

Так ми довго, довго йшли,

поки в Київ не прийшли.

5. Повторне читання оповідання мовчки.

--Які незрозумілі слова ви зустріли у тексті?

--Назвіть імена братів і їх сестри.

6. Вибіркове читання і аналіз змісту твору.

- Як називався давній народ, який оселився над Дніпром?

- Прочитайте, як жили поляни.

- Де жили три брати і їх сестра?

- Де поселився Щек? Прочитайте, як називалась друга гора.

- Де поселився Хорив?

- Прочитайте, що збудували брати. Як назвали місто?

- Доведіть, що Кий був славним, мужнім князем.

- Чи любив Кий своє місто? Доведіть це рядками тексту.

- Як називається річка, що впадає в Дніпро? Чому така назва?

- Чим схоже це оповідання на казку?

7. Переказування уривка твору.

-Щоб не заблукати вулицями Києва, попрацюйте парами. Підготуйтеся до переказу: де жили брати, якою була ця місцевість. Кожен з пари готує свою частину. Відповівши на запитання, у вас вийде зв'язна розповідь.

IV. Підсумок уроку.

1. Розгадування кросворда.

Урок на тему: „Великдень -- славне свято, та без писанки не обійтись”

Матеріал уроку: За О.Менем „Крашанки і писанки”, К.Перелісна „Писанка”.

...