Размещено на http://www.allbest.ru/

Використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

Зміст

Вступ

1. Використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

2. Педагогічні особливості застосування інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

3. Використання інтерактивних технологій при розучуванні музичних творів

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

Вступ

Серед важливих педагогічних завдань, які ставить життя перед сучасною освітою, -- використання альтернативних форм організації навчання, розробка нових педагогічних ідей та підходів до навчально-виховного процесу, в центрі яких - особистість учня з його потребами, інтересами та життєвими проблемами. Сучасна школа потребує корінних змін, нових освітніх технологій.

Розв'язання цих проблем під силу лише педагогу з високим професійним і культурним рівнем, який володіє сучасними технологіями, що забезпечують розвиток і саморозвиток особистості студента, активізують його творчі навчальні можливості. Тому найголовнішим є демократизація відносин між учасниками навчального процесу. Треба зробити освіту такою, щоб, забезпечуючи позитивні знання, вона нічим не обмежувала розвиток молодого покоління.

Інтерактивні технології - це чітко спланований результат навчання, окремі інтерактивні методи і прийоми, що стимулюють процес пізнання, та розумові і навчальні умови й процедури, за допомогою яких можна досягти запланованих результатів.

Розуміючи всю важливість інтерактивних технологій для навчання доцільним буде в своїй практиці активно опановувати та впроваджувати при викладанні музичних дисциплін інтерактивні методи навчання.

Суть інтерактивного навчання у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де дитина і вчитель є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, дає змогу педагогу стати справжнім лідером учнівського колективу. Під час інтерактивного навчання учнів вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення.

Використання методів інтерактивного навчання на заняттях музики залежить як від теми заняття, так і від навчальної інформації конкретних занять, термінів та занять, які необхідно засвоїти. Специфічними ознаками занять з музики є не лише мистецькі теми та поняття, а й специфічні види діяльності (слухання музики, вокальне, інструментальне, рухове виконання, створення музики).

1. Використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

інтерактивний навчання урок музичний

Мета: Познайомити з поняттям інтерактивних методів навчання, структурою і методами інтерактивного уроку, використанням сучасних інтерактивних навчальних технологій на уроках музичного мистецтва.

План

1. Поняття інтерактивних методів навчання.

2. Інтерактивні технології та їх використання на уроці.

3. Структура і методи інтерактивного уроку.

Поняття інтерактивних методів навчання

Термін “інтерактивна педагогіка” відносно новий, його ввів 1975 року німецький дослідник Ганс Фрінц. Лінгвістичне тлумачення слова, представлене в іншомовних словниках, свідчить, що поняття “інтерактивність” прийшло до нас з англійської мови “inter” - взаємо-, act - діяти, отже можна пояснити як взаємодію учнів, перебування їх у режимі бесіди, діалогу, спільної дії. Інтерактивним є метод, у якому той, хто навчається, є учасником, який щось здійснює, говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо, тобто не виступає слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власноруч створюючи це.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається тільки шляхом постійної, активної взаємодії всіх учнів. Учитель і учень є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання. Учитель виступає як організатор процесу навчання, консультант. Результатів навчання можна досягти взаємними зусиллями учасників процесу навчання. Учні беруть на себе взаємну відповідальність за результати навчання.

Сучасний учень - це продукт інформаційного суспільства. Воно відрізняється різноманітністю, рухливістю й мінливістю. Кожен із школярів - яскрава особистість, яка характеризує особа індивідуальним рівнем інтелектуального розвитку і стилем уміння (сприймання, запам'ятовування, дослідження...). Інтенсивне навчання необхідне для забезпечення індивідуальних потреб дитини у навчанні.

Мозок не тільки отримує інформацію, а й обробляє її. Щоб ефективно обробити інформацію, необхідно заподіяти як зовнішні, так і внутрішні чинники. Коли ми обговорюємо проблеми з іншими, ставимо запитання, що їх стосуються, наш мозок працює набагато краще. В літературі описані результати дослідження, коли викладач, пояснюючи матеріал невеликими частинами, блоками, пропонував учням обговорити між собою кожну таку частину, а потім продовжував пояснення. В результаті такого пояснення засвоєння матеріалу було вдвічі більшим, ніж під час засвоєння пояснення.

Сьогодні вже доведено, що учні мають різні стилі навчання. Вони сприймають інформацію за допомогою органів слуху, органів зору й органів чуття. Досить часто один із цих способів отримання інформації домінує, й людина використовує його постійно.

Наприклад, в учнів у яких є слух основним способом сприйняття інформації, можна назвати аудіалами. Досить часто такі учні не ведуть конспектів. Вони бажають навчатися, прослуховуючи лекції, брати участь у дискусіях.

Візуали сприймають інформацію за допомогою зору. Вони люблять вести конспекти; люблять коли використовуються наочні посібники. Під час занять вони зазвичай мовчазні.

Кінестетики навчаються завдяки особистій участі у процесі. Під час занять вони можуть бути неспокійними і метушливими доти, доки не зможуть порухатись або самостійно щось зробити.

Звичайно, не багато учнів є чистими візуалами чи аудіалами. І для того, щоб задовольнити потреби різних учнів, навчання може бути надзвичайно різноманітним.

Зміна позиції вчителя у навчанні, якої потребує інтеракція, викликає сумніви, відображені в запитаннях.

1. Чи можливо учням зосередитись на змісті матеріалу, адже інтеракція потребує від них постійного виконання дій та операцій.

Така небезпека реальна. Результатів інтерактивного навчання можна досягти тільки за умови проведення рефлексій як завершення будь-якої інтерактивної технології.

Інтерактивне навчання завжди ставить на багато конкретніші й вужчі завдання, оскільки свідомі вчителі розуміють: учні здатні запам'ятати набагато менше інформації, ніж забути. Засвоєння учнями змісту освіти відбувається за принципом: краще менше, але реально, на доступному рівні компетентності.

2. Якщо ми застосовуємо навчання в малих групах, як можна уникнути створення груп, які будуть неефективно використовувати навчальний час і не досягнути необхідних результатів.

Особливу увагу вчитель повинен надавати процесу формування груп, провести чіткий інструктаж відносно процедури і завдань групової діяльності, розподіл ролей, вдало підібрати завдання.

Не потрібно зловживати груповою діяльністю, щоб не знизити інтерес учнів працювати індивідуально.

3. Оскільки в інтерактивних вправах ми часто спираємось на досвід (пізнавальний і життєвий) учнів, залучати його в процесі обговорень і дискусій, чи не може статися так, що інформація, яку треба засвоїти, буде спотвореною?

Така небезпека справді є, проте переваги інтерактивного навчання будуть набагато більшими. Учитель завжди може за допомогою традиційних методів ще раз повернутися до основних теоретичних положень навчального матеріалу.

4. Чи завжди учні задоволені інтерактивним навчанням?

Звичайно, ні. Чим менш активним було їхнє попереднє навчання, тим складніше вони переходи муть до інтеракції. Вони можуть стати в позицію спостерігача або навпаки, працюючи у групі, намагатися всю роботу зробити індивідуально. Деякі скаржитимуться - це зайва витрата часу, що не можливо індивідуально працювати плідно і творчою. Проте інтеракцію потрібно вводити поступово, учні звикатимуть і зможуть оцінити переваги такого навчання.

5. Чи не потребує інтерактивне навчання значно більшої підготовки і розвинутого творчого потенціалу вчителя, ніж традиційний урок?

Спочатку “так”. Але коли набудуться навички до підготовки інтерактивних уроків, то вчитель уже бачитиме, повертаючись до викладання теми, як можна зробити це навчання інтерактивним.

Інтеракція підходить для будь-якого змісту, оскільки жоден предмет не можна викладати, залишаючи дитину в пасивній позиції у процесі навчання.

Інтерактивні технології та їх використання на уроці

За особливостями ціннісних орієнтацій та мотивації учасників спілкування вирізняються такі типи взаємодії, як співробітництво і суперництво. Співробітництво визначається як така міра функціональної взаємозалежності сторін, коли успіх і винагорода окремого індивіда зумовлені успіхом усіх інших членів, що вимагає від них узгоджених дій. Між учасниками виникає довіра і симпатія. Таким чином, психологічною сутністю інтерактивного навчання є міжособистісна (соціальна) взаємодія у процесі спілкування і співпраці між учнями та педагогом.

Головна риса інтерактивного навчання -- використання власного досвіду учнями під час розв'язання проблемних питань, їм надається максимальна свобода розумової діяльності при побудові логічних ланцюгів.

Інтерактивні технології кооперативного навчання. Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. Це може відбуватися одразу ж після викладу вчителем нового навчального матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на спеціальному уроці, присвяченому застосуванню знань, умінь та навичок, або бути частиною повторювально-узагальнюючого уроку.

Далі розглянемо сучасні інтерактивні навчальні технології в тих моделях, які доцільно застосовувати у викладанні музичного мистецтва.

Робота в парах. Ця технологія особливо ефективна на початкових етапах навчання учнів роботі у малих групах. Її можна використовувати для досягнення будь-якої дидактичної мети. За умов парної роботи всі діти в класі отримують рідкісну за традиційним навчанням можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає учням час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати свої думки перед класом. Вона сприяє розвитку навичок спілкування, вміння висловлюватись, критичного мислення, вміння переконувати й вести дискусію.

Використання такого виду співпраці сприяє тому, що учні не можуть ухилитися від виконання завдання. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують великої затрати часу.

Ротаційні (змінювані) трійки. Діяльність учнів у цьому випадку є подібною до роботи в парах. Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговорюванню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння.

Два-чотири - всі разом. Ще один варіант кооперативного навчання, що є похідним від парної роботи, ефективний для розвитку навичок спілкування в групі вмінь переконувати та вести дискусію.

Карусель. Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

Робота в малих групах. Роботу в групах варто використовувати для вирішення складних проблем, що потребують колективного розуму. Використовуються малі групи тільки в тих випадках, коли завдання вимагає спільної, але не індивідуальної роботи.

Важливими моментами групової роботи є опрацювання змісту і подання групами результатів колективної діяльності. Залежно від змісту та мети навчання можливі різні варіанти організації роботи груп.

1. “Діалог”. Суть його полягає в спільному пошуку групами згодженого рішення. Це знаходить своє відображення у кінцевому тексті, переліку ознак. Діалог виключає протистояння, критику позиції тієї чи іншої групи. Всю увагу зосереджено на сильних моментах у позиції інших.

2. “Синтез думок”. Дуже схожий за метою та початковою фазою на попередній варіант групової роботи. Але після об'єднання в групи і виконання завдання учні не роблять записів на дошці, а передають свій варіант іншим групам, які доповнюють його своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються.

3. “Спільний проект”. Має таку саму мету та об'єднання в групи, що й діалог. Але завдання, які отримують групи, різного змісту та висвітлюють проблему з різних боків.

4. “Пошук інформації”. Різновидом, прикладом роботи в малих групах є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

5. “Коло ідей”. (Раунд робіт, кругова система). Метою “Кола ідей” є вирішення гострих суперечливих питань, створення сприску ідей та залучення всіх учнів до обговорення поставленого питання. Технологія застосовується, коли всі групи мають виконувати одне і те саме завдання, яке складається з декількох питань (позицій), які групи представляють по черзі.

Акваріум. Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

Технології колективно-групового навчання. До цієї групи належать інтерактивні технології, що передбачають одночасну спільну (фронтальну) роботу всього класу.

Обговорення проблеми в загальному колі. Це загальновідома технологія, яка застосовується, як правило, в комбінації з іншими. Її метою є прояснення певних положень, привертання уваги учнів до складних або проблемних питань учнів до складних або проблемних питань у навчальному матеріалі, мотивація пізнавальної діяльності, актуалізація опорних знань тощо.

Мікрофон. Різновидом загальногрупового обговорення є технологія “Мікрофон”, яка надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Незакінчені речення. Цей прийом часто поєднується з “Мікрофоном” і дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення загальних ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Мозковий штурм. Відома інтерактивна технологія колективного обговорення, що широко використовується для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми. Мозковий штурм спонукає учнів проявляти уяву та творчість, дає можливість їм вільно висловлювати свої думки.

Мета “мозкового штурму” чи “мозкової атаки” в тому, щоб зібрати якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

Навчаючи - учусь. Цей метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого. Він дає можливість учням взяти участь у передачі своїх знань однокласникам. Використання цього методу підвищує інтерес до навчання.

Ажурна пилка (“Мозаїка”, “Джиг-соу”). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

Аналіз ситуації. На уроках музичного мистецтва зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Вирішення проблем. Метою застосування такої технології є навчити учнів самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Дерево рішень. Як варіант технології вирішення проблем можна використати “дерево рішень”, яке допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізми прийняття складних рішень.

Технології ситуативного моделювання. Модель навчання у грі - це побудова навчального процесу за допомогою включення учня в гру.

Використання гри в навчальному процесі завжди стикається з протиріччям: навчання є завжди процесом цілеспрямованим, а гра за своєю природою має невизначений результат (інтригу). Тому завдання педагогів при застосуванні гри у навчанні полягає у підпорядкуванні гри, визначеній дидактичній меті.

Ігрова модель навчання покликана реалізувати ще й комплекс цілей: забезпечення контролю виведення емоцій; надання дитині можливості самовизначення; надихання і допомога розвитку творчої уяви; надання можливості зростання навичок співробітництва в соціальному аспекті; надання можливості висловлювати свої думки.

Учасники навчального процесу, за ігровою моделлю, перебувають в інших умовах, ніж у традиційному навчанні. Учням надається максимальна свобода інтелектуальної діяльності, яка обмежується лише означуваними правилами гри. Учні самі обирають власну роль у грі, висуваючи припущення про ймовірний розвиток подій, створюють проблемну ситуацію, шукають шляхи її розв'язання, беручи на себе відповідальність на обране рішення. Вчитель в ігровій моделі виступає як: інструктор, суддя, тренер, головуючий, ведучий.

Арсенал інтерактивних ігор досить великий, але найбільш поширений з них є моделюючий.

Стимуляційні або імітаційні ігри. Імітаційні ігри розвивають уяву та навички критичного мислення, сприяють застосуванню на практиці вміння вирішувати проблеми, а стимуляція дає можливість учням глибоко вжитися в проблему, зрозуміти її із середини.

Спрощене судове слухання. Технологія спрощеного суду дає можливість учням отримати спрощене уявлення про процедуру прийняття судового рішення, взяти участь у вправі, пов'язаній з аналізом, критичним мисленням, прийняттям рішень.

Громадське слухання. Мета застосування технології: моделювання суспільного слухання за допомогою імітаційної гри дозволяє учням зрозуміти мету і порядок слухань, а також ролі й обов'язки членів державних органів, комітетів, комісій. Крім цього, учні одержують практичний досвід у визначенні і поясненні ідей, інтересів і цінностей, пов'язаних із предметом слухання.

Розігрування ситуацій за ролями. (“Рольова гра”, “програвання сценки”). Мета рольової гри - визначити ставлення конкретної життєвої ситуації, набути досвіду шляхом гри, допомогти навчитися через досвід.

Технології опрацювання дискусійних питань. Дискусії є важливим засобом пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання. Вони значною мірою сприяють розвитку практичного мислення, дає можливість визначити власну позицію, формує навички відстоювати свою думку, поглиблює знання з обговорю вальної проблеми. Сучасна дидактика визнає велику освітню і виховну цінність дискусій.

Метод ПРЕС. Метод навчає учнів виробляти й оформлювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стилістичній формі, переконувати інших.

Займи позицію. Цей метод демонструє різноманіття поглядів на проблему, що вивчатиметься, або після опанування учнями певною інформацією з проблеми й усвідомлення ними можливості протилежних позицій щодо їх вирішення.

Зміни позицію. Така технологія є подібною до попередньої. Вона також дає можливість обговорити дискусійні питання за участі всіх учнів. Метод дозволяє стати на точку зору іншої людини, розвивати навички аргументації, активного слухання.

Неперервна школа думок (Нескінчений ланцюжок). Одна з форм обговорення дискусійних питань, метою якої є розвиток в учнів навичок прийняття особистого рішення та вдосконалення вміння аргументувати свою думку.

Дискусія. Дискусія - це широке публічне створення якось спірного питання. Вона є важливим засобом пізнавальної діяльності, сприяє розвитку критичного мислення учнів, дає можливість визначити власну позицію, формує навички аргументації та відстоювання своєї думки, поглиблює знання з обговорюваної проблеми.

Дискусія в стилі телевізійного ток-шоу. Її метою є отримання учнями навичок публічного виступу та дискутування висловлення й захисту власної позиції, формування громадянської та особистої активності.

Дебати. Один з найбільш складних способів обговорення дискусійних проблем. Дебати можна проводити лише тоді, тоді коли учні навчились працювати в групах та засвоїли технології вирішення проблем. У дебатах поділ на протилежні точки зору набуває найбільшої гостроти, оскільки учням необхідно довго готуватись і публічно обґрунтовувати правильність своєї позиції. Важливо, щоб учасники дебатів не переносили емоції один на одного, а спілкувалися спокійно.

Структура і методи інтерактивного уроку

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес та мотивацію, навчати самостійному мислення та діям. Ефективність і сила впливу на емоції і свідомість учнів у великій мірі залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків. Як правило, структура таких занять складається з п'яти елементів:

1. Мотивація

2. Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів

3. Надання необхідної інформації

4. Інтерактивна вправа - центральна частина заняття

5. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Розглянемо кожен з цих елементів ґрунтовніше, аналізуючи його методику відтворення в рамках уроків музичного мистецтва.

Мотивація. Мета цього стану - сфокусувати увагу учнів на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми. Мотивація є своєрідною психологічною паузою, яка дає можливість учням насамперед усвідомити, що вони зараз почнуть вивчати інший (після попереднього уроку) предмет, що перед ними інший вчитель і зовсім інші завдання. Крім того, кожну тему можна реально вважати засвоєною, якщо вона (тема) стала основою для розвитку в особистості суб'єкта пізнання власних новоутворень. Отже, суб'єкт навчання може бути максимально налаштований на ефективний процес пізнання, мати в ньому особистісну, власну зацікавленість. Усвідомлювати, що і навіщо він зараз робитиме.

Мотивація чітко пов'язана з темою уроку, вона психологічно готує учнів до її сприймання, налаштовує їх на розв'язання певних проблем.

Цей елемент уроку має займати не більше 5% часу заняття.

Оголошення, представлення теми та очікування навчальних результатів.

Мета - забезпечити розуміння змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти на уроці і чого від них чекає вчитель. Часто буває доцільно долучити до визначення опублікування результатів усіх учнів. Отже, вони теж повинні розуміти, для чого вони прийшли на урок, до чого їм треба прагнути і як будуть перевірятись їхні досягнення. Еталоном є ситуація, коли після уроку учень не тільки знає, розуміє, чого він досяг, а й чого він хотів би, мав би досягти на наступному уроці з предмету (музичного мистецтва), чого він взагалі хоче від вивчення даного предмету для свого життя.

Мета цього елементу, етапу уроку - дати учням достатньо інформації, для того щоб на її основі виконувати практичні завдання, але за мінімально короткий час. Це може бути міні-лекція, читання роздаткового матеріалу, виконання домашнього завдання, опанування інформації за допомогою технічних засобів навчання або наочності. Для економії часу на уроці і для досягнення максимального ефекту уроку можна подавати інформацію для попереднього домашнього вивчення. Ця частина уроку займає близько
10-15% часу.

Інтерактивна вправа - центральна частина заняття.

Її метою є засвоєння навчального матеріалу, досягнення результатів уроку. Інтерактивна частина уроку має займати близько 50-60% часу.

Обов'язковими є така послідовність і регламент проведення інтерактивної вправи:

· Інструктування - учитель розповідає учасникам про мету вправи, правила виконання, послідовність дій і кількість часу, що відводиться на виконання завдань, запитує, чи все зрозуміло учасникам ( 2-3 хв.).

· Об'єднання в групи та (або) розподіл ролей ( 1-2 хв.).

· Виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи (5-15 хв.).

· Презентація результатів виконання вправи ( 3-5 хв.).

Підбиття підсумків уроку. Вчителю варто задуматись над тим, що підбиття підсумків уроку - це дуже важливий етап інтерактивного заняття. Саме тоді пояснюється зміст проробленого; підводиться риска під знаннями, що повинні бути засвоєні, і встановлюють зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, знадобиться їм у майбутньому.

Функції підсумкового етапу уроку:

- прояснити зміст опрацьованого;

- порівняти реальні результати з очікуваними;

- проаналізувати, чому відбулося так чи інакше;

- зробити висновки;

- закріпити чи відкорегувати засвоєння;

- намітити нові теми для обміркування;

- установити зв'язок між тим, що вже відомо, і тим, що потрібно засвоїти, навчитись у майбутньому;

- скласти план подальших дій.

Під підсумками уроку мається на увазі процес, зворотний інструктажу. Іншим терміном для цього стану є “рефлексія” - здатність людини до самопізнання, вміння аналізувати свої власні дії, вчинки, мотиви й зіставляти їх із діями та вчинками інших людей. Мета рефлексії: згадати, виявити й усвідомити основні компоненти діяльності - її зміст, тип, способи, проблеми, шляхи їх вирішення, отримати результати.

Важливим фактором, що впливає на ефективність рефлексії в навчанні, є різноманітність її форм, і відповідність віковим та іншим особливостям дітей. Рефлексія не повинна бути лише вербальною - це можуть бути малюнки, схеми, графіки.

Рефлексія тісно пов'язана з іншою важливою для уроку дією - постановкою мети. Формулювання учнем мети свого навчання передбачає її досягнення і наступу усвідомлення способів досягнення поставленої мети. В цьому випадку рефлексія не лише підсумок, а й старт для нової освітньої діяльності і її нової мети.

Стадії підсумкового стану уроку:

1) установлення факторів (що відбулося?);

2) аналіз причин (чому це відбулося?);

3) планування дій (що нам робити далі?).

Правила організації інтерактивної роботи учнів на уроці.

1. До роботи повинні бути залучені різною мірою всі учні.

2. Необхідно дбати про психологічну підготовку учнів. Корисними є різноманітне та постійне стимулювання учнів на активну участь у роботі; надання можливості для самоорганізації та ін.

3. Тих, хто навчається в інтерактивні, не повинно бути багато. Продуктивна робота в малих групах. Кожен має бути почутий.

4. Приміщення має бути спеціально підготовленим. Учні повинні мати змогу легко пересуватися під час роботи в малих групах.
Усі матеріали для роботи малих груп готуються заздалегідь.

5. Під час уроку необхідно дотримуватись регламенту та процедури, проявляти терпимість до будь-якої точки зору, уважно вислуховувати всіх учасників, поважаючи їх.

6. Уважно ставитися до учнів під час формування груп.

7. На одному уроці бажано застосовувати 1-2 інтерактивних прийоми роботи.

8. Під час підготовки питань учителю необхідно продумувати різні варіанти можливих відповідей і заздалегідь виробляти критерії оцінки ефективності уроку.

Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати в них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям. Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів значною мірою залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

2. Педагогічні особливості застосування інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

Мета: Познайомити з особливостями застосування та методикою використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва.

План

1. Методика використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

2. Використання інтерактивних форм навчання на уроках музичного мистецтва

3. Інтерактивний урок музики та методика його проведення

Методика використання інтерактивних технологій на уроках музичного мистецтва

Мистецтво - важлива частина життя людини. І воно є одним із головних засобів прилучення дитини до культури і духовних цінностей. Твори мистецтва сприяють художньо-образному засвоєнню світу. Тому в сучасній школі багато уваги приділяється розвитку художньо-творчих здібностей, здатності до сприймання, розуміння й творення художніх образів, потреби в духовному самовираженні.

Нова програма з музичного мистецтва дозволяє вчителю, спираючись на кращі зразки митців української та світової культури, розвивати здібності учнів сприймати, відчувати і розуміти чудове. На своїх уроках учитель формує різні компетенції учнів, готує їх до життя. І нові методи, які він використовує на уроці можуть допомогти йому в досягненні мети.

Звертаючись на уроках музичного мистецтва до методів інтерактивного навчання, вчитель може залучити дітей до активної творчої діяльності.
Їх застосування залежить як від теми, так і від навчальної інформації конкретних уроків, термінів та понять, які необхідно засвоїти. За допомогою методів інтерактивного навчання вчитель може швидко й якісно перевірити знання дітей, цікаво розпочати нову тему, використовуючи гру підвести підсумок уроку.

Ось деякі з них, які можна застосувати на уроках музичного мистецтва. (Приклади будуть надаватися, стосовно програми «Музичне мистецтво»
5 клас)

1. Слово-слово-речення-запитання-відповідь.

Учитель (або учень), звертаючись до одного з учнів, показує портрет композитора і каже: «Слово». Учень відповідає. Іншому учню пропонується продовжити гру, називаючи нове слово (це може бути час, коли жив композитор, країна, де він народився, або його музичний твір тощо).
Третій учень, до якого звертаються з завданням - «Речення»,складає речення з названими словами. Четвертий - ставить запитання до цього речення. П'ятий - дає відповідь.

Цю гру можна урізноманітнити, починаючи, наприклад, з уривка одного з музичних творів тощо.

Приклад. «Портрет».

а) Лисенко. - Композитор. - М.В.Лисенко - видатний український композитор ХІХ-ХХ ст. - Де народився Микола Лисенко? - Видатний український композитор М.В.Лисенко народився на Полтавщині.

б) Лисенко. - Опера. - М.Лисенко написав оперу «Тарас Бульба» - Яку пісню М.Лисенко неодноразово використав в опері «Тарас Бульба»? - В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня «Засвіт встали козаченьки».

в) Лисенко. - Кантата. - М.Лисенко створив кантату «Радуйся, ниво неполитая» - На чиї вірші написана кантата «Радуйся, ниво неполитая»? - Кантата М.Лисенка «Радуйся, ниво неполитая» написана на вірші Т.Шевченка.

Варіантів цієї гри може бути дуже багато. Цю гру можна використати як підсумок уроку, як повторення перед уроком, на підсумковому уроці.
Вона допомагає перевірити знання з попередніх тем, а також стимулює розвиток мови і мислення.

2. Вірю - не вірю.

Таку гру можна використати в будь-якій темі. Її можуть проводити як учитель, так і діти, об'єднанні в групи між собою.

Складаються питання і зачитуються в класі. Кожне запитання починається словами: «Чи вірите ви, що…?». Учні погоджуються, або ні. Кожну відповідь треба обґрунтувати, або виправити помилку.

Приклад.

- Чи вірите ви, що у Бетховена є симфонія№2 «Богатирська»?

- Чи вірите ви, що лібрето - це літературний текст опери?

3. Митці та їх твори.

Гру можна проводити ланцюжком по кожному з рядів. Кожний ряд є командою.

Один учень називає прізвище композитора, художника, скульптора тощо, інший має швидко назвати його твір. Якщо відповідь вірна, естафета гри передається наступному. Якщо учень відповідає невірно, або затримується з відповіддю, він вибуває з гри і його замінює інший. Перемагає той ряд (або команда, якщо діти об'єдналися у групи) де залишилося більше гравців.

4. Музичне доміно.

Учні об'єднані в групи. Кожній з груп пропонують аркуші, на яких записано 12 фраз, які не мають закінчення. На інших аркушах - їх закінчення. Необхідно підібрати правильні закінчення до цих фраз.

Приклад.

1. Вокаліз - це музичний твір для виконання…(голосом без слів).

2. Лібрето - літературний текст …(опери).

3. Оркестровий вступ до опери, балету тощо називається…(увертюрою).

4. В фіналі Другої симфонії П.І.Чайковського використана українська народна пісня…(«Журавель»).

5. Славетний український композитор С.С.Гулак-Артемовський був ще й чудовим… (актором, співаком).

6. Квартет - це музичний твір для… (4-х виконавців).

7. Йохим, один з героїв повісті «Сліпий музикант», співав пісню… («Ой, там на горі та й женці жнуть»).

8. В оповіданні «Старий кухар» згадується музичний інструмент під назвою… (клавесин).

9. Німа гра акторів в балеті, яка складається з виразних жестів і міміки називається…(пантомімою).

10. В інтродукції до опери М.Лисенка «Тарас Бульба» використана пісня… ( «Засвіт встали козаченьки»).

11. Пісню «Засвіт встали козаченьки» склала відома українська піснярка… (М.Чурай).

12. Великий музичний твір, що складається з кількох частин і створений для виконання хором, солістами та симфонічним оркестром називається…(кантатою).

5. Запитання - відповідь.

Цю гру застосовують під час опитування, повторення, підсумку уроку. До дошки виходять двоє учнів (або у грі приймають участь дві команди) і по черзі ставлять один одному запитання. Оцінка (перемога команди) залежить від кількості правильних відповідей.

6. М'яч із термінами.

Гра дозволяє засвоїти, повторити музичні терміни. Її можна використовувати, як повторення матеріалу, підсумок уроку, теми.

Кидаючи м'яч, учень називає термін. Той, хто його спіймав, розкриває зміст терміна так, щоб утворилося речення. Кидає м'яч наступному, називаючи новий термін.

Приклад.

Варіації - музична форма, в якій музична тема повторюється з деякими змінами.

Романс - одноголосий вокальний твір із інструментальним супроводом.

7. Ланцюжок.

Допомагає засвоїти нові терміни, прізвища, назви творів, а також пригадати терміни, вивчені на попередніх уроках. Можна використовувати, як один із багатьох варіантів підсумку уроку. Наприкінці уроку дітям дається завдання: згадати всі нові слова, терміни, прізвища, з якими вони ознайомились. Перший учень називає одне слово (термін, прізвище тощо), другий - попередній і свій, третій - обидва попередніх і свої тощо.
Гра розвиває увагу і пам'ять учнів.

8. Змагання.

На підсумковому уроці учням пропонують об'єднатися в групи і записати на аркушах паперу терміни, прізвища композиторів, художників, скульпторів, назви творів, з якими ознайомились у даній навчальній темі. Коли завдання виконано, учень однієї з груп зачитує записані слова. Інші групи викреслюють назви, що повторюються. Група, в якій залишилось найбільше не закреслених термінів, перемагає.

9. Асоціації.

Після прослухування музичного твору, або після перегляду репродукцій картин тощо, учитель пропонує учням проасоціювати і змалювати ці твори з точки зору іншого виду мистецтва. Це буде підтвердженням того, що сприймати й зображати той чи інший твір мистецтва можна по різному.

Приклад.

- Якого кольору «Зима» А.Вівальді?

- А які краски можна використати, змальовуючи зиму в кантаті Г.Свиридова?

- Який характер у картини Й.Бокшая «Зима»?

- А про що співає «Лютнева блакить» І.Грабаря?

10. Знайди пару.

За допомогою цієї гри можна закріплювати або перевіряти знання учнів з вивченої теми.

І варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує однакові комплекти листівок. На них прізвища композиторів (скульпторів, художників) і назви їх творів. Завдання: знайти листівку-пару.

ІІ варіант.

Клас поділено на 2-3 групи. Кожна група отримує листівки із запитаннями і відповідями на них. Перемагає та група, яка швидше добере відповіді до запитань.

11. Знавці мистецтва.

Учням надається можливість знайти відповідності між музичними творами та відомими їм творами живопису або скульптури.

12. Текст з помилками.

Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Діти на слух повинні їх помітити і виправити, обґрунтовуючи свою думку.

Приклад.

«М.Лисенко - український композитор, засновник української музичної класики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ ст.

В своїх творах М.Лисенко з високою майстерністю відображав героїчну боротьбу українського народу проти поневолювачів. Так за оповіданням К.Паустовського він написав історичну оперу «Тарас Бульба», де використав багато українських народних пісень. В інтродукції до цієї опери ми чуємо українську народну пісню «Їхав козак за Дунай». Вона своїм героїчним, піднесеним характером готує нас до сприймання опери. В сцені «Запорізька Січ» теж звучить багато українських пісень, серед них: «Засвіт встали козаченьки», «Ой на горі та й женці жнуть» та інші. Вони вдало завершують народну масову сцену на Запорізькій Січі».

Таке завдання (скласти музичну казку, невеличкий текст з помилками тощо) можна також запропонувати учням, об'єднавши їх в групи.

13. Виправ помилку.

На дошці записується ритм вивченої пісні з пропущеними тривалостями звуків або з помилками. Учні повинні виправити помилки і записати правильно.

14. Музичне змагання.

Учитель визиває до дошки двох учнів. Дає завдання розставити визначення темпу (динаміки, регістру, тривалостей звуків) по порядку

( в сторону збільшення або зменшення). Виграє той учень, який першим впорається з завданням.

Приклад.

Динаміка: дуже тиха, помірно тиха, помірно голосна, голосна, дуже голосна.

15. Знайди зайвого.

І варіант.

Учитель надає три-чотири поняття ( терміни, назви творів, прізвища композиторів, художників тощо). Діти мають визначити, яке з поданих понять зайве.

Приклад.

Пісня - мелодія - лібрето - вірш.

Кантата - оповідання - хор.

Лисенко - Ревуцький - Гоголь - Гулак-Артемовський.

Таку ж роботу можна проводити, використовуючи портрети композиторів, репродукції тощо.

ІІ варіант.

Діти, об'єднані в групи, самі готують це завдання. І потім пропонують його по черзі. Перемагає та група, яка складе більше варіантів понять.

В арсеналі методичних прийомів кожного учителя є багато цікавих форм роботи на уроці. Надані методи інтерактивного навчання на уроках музики, дозволяють учням не тільки глибше проникнути в світ музики і образотворчого мистецтва, а й творчо розкрити свій внутрішній світ, виявити все краще, що в них є. Діти починають розуміти, до духовна культура пробуджує в людині особистість, підносить саму людину та її роль у світі до найвищих цілей і завдань.

Використання інтерактивних форм навчання на уроках музичного мистецтва

На уроках музичного мистецтва інтерактивні форми навчання проводяться з використанням презентацій та відеоматеріалів. Дітям пропонуються різноманітні творчі завдання, використовуючи інтерактивні методи навчання, що відповідають навчально-виховній меті та завданням уроку (наприклад, «слухаємо тишу», «розминка», «ланцюжок», «співоча ниточка», «мікрофон», «реклама», «світська розмова», «музичні інтерпретації», «дебати», «мозковий штурм», «рольові імітаційні ігри», «композитора», «малюємо портрет», «кореспонденти» та ін.). Розгляньмо деякі з них детальніше.

У грі «Знайди свій музичний інструмент» кожен учень виконує роль певного музичного інструмента (флейти, барабана, скрипки, балалайки та інше). Пропоную прослухати музичні твори. Упізнавши, звучання свого інструмента, діти умовно зображують гру на ньому.

З метою закріплення певного визначення доцільно створювати ігрову ситуацію «Упорядкуй». Учні отримують картки з написаними реченнями, де переплутані слова. Завдання полягає в тому, щоб правильно побудувати речення (робота в парах).

Учням початкових класів подобається гра-розспівка «Проспівай історію». Використання цієї гри дає змогу активізувати увагу дітей, стимулювати елементарну виконавську та вокальну творчість, підготувати голосовий апарат до співу. Історії варто добирати відповідно до віку учнів.

Також популярною у молодших школярів є гра «Я -- актор».

Організовуючи слухання музики у формі гри «Композитори», можливі варіанти постановки проблемної ситуації:

· «Діти, якби ви були композиторами, яку назву придумали б для цієї музики? »;

· «Якби ви були композитором, у якому темпі написали б цей твір?» тощо.

Словесний опис музики можна проводити у формі ігор «Хто більше?» (що дає змогу учням збагатити свій словниковий запас влучними прикметниками для характеристики музичного твору, не обмежуючись декількома словами: весела, сумна, швидка, повільна) та «Спіймаймо в долоньки».

Ефективним є прийом «Малюємо портрет», що дає змогу успішно реалізувати проблему музичної образності у творах композиторів-класиків.

Іноді діти не можуть передати словами свої враження та емоції від прослуханого твору, грамотно охарактеризувати засоби музичної виразності, особливості музичної форми, трактування образів. Допомагають емоційно-образні переживання, що передаються за допомогою візуальних образів. Явища природи і настрої людини мають свої «кольори» -- сприймати та зображувати їх кожен може по-різному. Головне, щоб музика не залишила нікого байдужим!

Досить часто на своїх уроках під час слухання музики використовую прийом «Уявна картина», коли дитина має уявити те, що чує. Така робота розвиває образне мислення, активізує власне процес слухання, спонукає учня до глибшого, уважнішого вслуховування. Удома можна відтворити свої уявні картини на папері в щоденнику музичних вражень. Така художня діяльність спрямована на розвиток асоціативного та образного мислення дитини.

Під час образотворчої діяльності пропоную учням завдання:

· намалювати сюжет музичного твору;

· дібрати фон, що розкриває душевний стан людини;

· намалювати пейзаж чи стан природи, що відповідає певному музичному образу;

· передати за допомога®»; кольору та ліній рух мелодії;

· зобразити будову твору в кольоровій палітрі;

· розкрити засобами художньої виразності власні емоції від прослуханої музики.

Художня творчість у процесі слухання музики сприяє розумінню й оцінюванню учнями власних почуттів, розвитку естетичних смаків, творчих здібностей та загальної музичної культури.

Слід зауважити, що під чад творчої роботи учнів не існує «неправильної» відповіді чи «поганого» малюнка, адже кожна дитина передає власні художні переживання, особисте бачення художнього образу музичного твору, розкриває яскраву індивідуальність.

Учитель може лише с коригувати, змоделювати життєву реальність, спрямувати емоції в потрібне русло, доповнивши різноманітними асоціативними образами.

Використовуючи групові інтерактивні методи роботи, намагаюся, покладаючись на досвід учнів, стимулювати увагу, активізувати фантазію та ініціативу щодо пошуку численних варіантів розв'язання конкретної проблеми. Учитель може не лише дати необхідну інформацію, але й переконати в її необхідності та зробити керівництвом до дії. Зважене й систематичне використання цих прийомів дає змогу вчителеві навчати із задоволенням, а учням - охоче опановувати життєво важливі й корисні вміння: чути одне одного і відчути самого себе, прислухатися до думки іншого та відстоювати власну позицію, знаходити оптимальне рішення, організувати власну роботу й працювати спільно, допомагати, приймати допомогу, радіти власним успіхам і досягненням інших тощо.

Такі методи та прийоми навчання на уроках музичного мистецтва та в позаурочній роботі є багатофункціональними, адже вони:

· активізують та стимулюють пізнавальну діяльність;

· оптимізують спілкування в процесі взаємодії;

· забезпечують короткий ефективний відпочинок;

· позбавляють напруження;

· підсилюють інтерес до навчального матеріалу;

· дають змогу змоделювати різноманітні ситуації, цим самим наблизивши умови навчання до реальної дійсності;

· активізують взаємодію між учасниками навчально-виховного процесу;

· формують загальну музичну культуру учня.

Ігрова ситуація «УПОРЯДКУЙ» (закріплення визначення поняття «полонез»)

1-ше речення

Танцем колись «великим» «пішим» полонез називали або (Колись полонез називали «великим», або «пішим», танцем.)

2-ге речення

На три долі урочистий музика марш танцю нагадує але (Музика танцю нагадує урочистий марш, але на три долі.)

3-тє речення

Виконували у давнину полонез чоловіки лише (У давнину полонез виконували лише чоловіки.)

4-те речення

Відкривати танцем-ходою згодом бали величним почали (Згодом величним танцем-ходою почали відкривати бали.)

5-те речення

З поклонами в пари ланцюгом та присіданнями гості й довгим залою ставали ішли (Гості ставали в пари й довгим ланцюгом ішли залою з поклонами та присіданнями.)

6-те речення

Бальним так танцем став популярним полонез (Так полонез став популярним бальним танцем.)

7-ме речення

Польщі твір композитора Шопена став великого символом музичним Фрідеріка польського (Твір великого польського композитора Фрідеріка Шопена став музичним символом Польщі.)

8-ме речення

Країни його звучить мелодія цієї у радіопозивних (Його мелодія звучить у радіопозивних цієї країни.)

9-те речення

Блискуча полонезу музика урочиста велична (Музика полонезу урочиста, велична, блискуча.)

Учні читають правильно побудовані речення.

Гра-поспівка «Проспівай історію»

Учитель. Зараз ми виконаємо вправу, що допоможе нам краще вимовляти слова під час розучування та виконання пісні. Я зачитуватиму вам історію, а ви спробуєте проспівати її та за допомогою мовленнєвих звуків відтворити те, що відбувається.

Одного зимового ранку у віконце оселі, де мешкала маленька дівчинка, постукала пташечка (тук-тук-тук). Своїм візитом вона повідомила про настання зими. Тільки-но дівчинка вибігла на поріг, як її підхопив легенький вітерець (ш-ш-ш). Побігла дівчинка по першому сніжку, що так приємно порипував під ногами (рип-рип). Раптом налетіла хурделиця і вітрисько загудів (у-у-у), лякаючи дівчинку. Але вона весело засміялася (ха-ха-ха), адже довго чекала на зиму, і радісно посміхнулася морозному сонечку (діти демонструють посмішки).

Гра «Я -актор»

Ця гра має дає змогу учням почуватися розкуто, вільно і природно. Під час гри кожен має нагоду випробувати свої акторські здібності. Спочатку «актор» отримує від учителя «роль» -- картку з назвою чи зображенням певного предмета або істоти, що потрібно зобразити рухами тіла, рук, мімікою та інтонацією голосу. Решта дітей спостерігають за діями свого товариша, а потім визначають, що він хотів показати. Після того, як «роль» розгадано, діти обговорюють, що «актор» робив правильно для адекватного розкриття образу, а що - ні. Наостанок педагог пропонує учням прослухати, як той самий образ передано в музиці, і порівняти з тим, що створив юний «актор».

Гра «Фантазер»

Учитель. Відчуйте себе справжніми художниками та намалюйте за допомогою фарб зорові образи, що викликала у вашій уяві музика. Пам'ятайте, що картина не завжди ілюструє музику. Вона власними зображальними засобами передає задум художника, тобто ваш задум.

Які фарби ви плануєте використовувати? (Відповіді учнів.)

Звучить музика, учні малюють.

Які чудові у вас картини -- ви справжні художники! Ви зобразили за допомогою фарб те, що уявили собі та побачили під час прослуховування музики.

Хто хоче розповісти про свій малюнок? (Відповіді учнів.)

Залежно від характеру музики, форми завдання та віку дітей малюнки можуть бути індивідуальними або груповими.

Гра «Хто більше?»

Учитель заздалегідь готує картки з прикметниками-епітетами для характеристики музики. Двоє учнів біля дошки, слухаючи музичний твір, мають дібрати епітети для словесного опису характеру мелодії, ритму та ін. Після прослуховування твору учні по черзі починають «обмінюватися» дібраними прикметниками. Виграє той, хто назве останнє слово-характеристику. Можна грати парами й групами.

Гра «Спіймаймо в долоньки»

Після прослуховування твору вчитель описує характер музики, навмисне називаючи неправильні слова. Учні повинні розпізнати правильні характеристики, «спіймавши» їх у свої долоньки.

Гра «Малюємо портрет»

Спочатку учні вчаться змальовувати портрет, даючи словесну характеристику своїх товаришів. Опис виявляється досить чітким. Сенс гри в тому, що учні мають розповісти про незнайому людину, яка залишила звуковий лист, де написала про себе і свій час. Діти складають психологічний портрет людини, ліричного героя, який має певний вік, стать, темперамент, манеру поведінки тощо.. Наприклад, слухаємо українську народну пісню «Од Києва до Лубен» (6-й клас), пісню-баладу «Лісовий цар» Ф. Шуберта (7-й клас), романс М. Глінки «Гуде вітер...», «Дума про козака Голоту» (4-й клас). Така опис-гра дає змогу учням стати безпосередніми учасниками подій, розділивши з героєм його душевні переживання та настрої, поглянувши на світ його очима.

Інтерактивний урок музичного мистецтва та методика його проведення

Тема: Жанри українських народних пісень. Колискові пісні.

Мета: Навчити учнів розрізняти жанри українських народних пісень, поглибити уявлення учнів про жанр колискової пісні, розвивати в учнів уміння творчо мислити, діяти, стежити за розвитком музичного образу, розвивати вокально-хорові дані, виховувати інтерес до жанру колискової, любові до народної пісенної творчості.

Музичний матеріал: Л.Ревуцький «Колискова», А.Авдієвський «Колискова», українська народна пісня «Ой ходить сон».

Тип уроку: урок поглиблення теми.

Обладнання: музичний інструмент - акордеон, магнітофон, інтерактивна дошка, портрети композитора Л.Ревуцького і А.Авдієвського.

Хід уроку

І. Організаційний момент

- Музичне вітання

- Який у вас настрій? (Хороший)

- А в мене? Послухайте, з який характером інтонації прозвучить моє вітання (Вітаюся)

Характер інтонації веселий, життєрадісний, бадьорий, енергійний, прозвучав дзвінко.

...