Система практичних та семінарських занять у вищій школі. Місце лабораторних і практичних занять у навчальному процесі вищої школи. Індивідуальні заняття. Консультація. Самостійна робота студента. Контрольні заходи

Семінарські, практичні і лабораторні заняття як форми організації навчальної діяльності. Вимоги до виконання індивідуальних завдань. Роль консультації у навчальному процесі. Самостійна робота студента як засіб саморозвитку майбутнього спеціаліста.

Рубрика Педагогика
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 02.04.2019
Размер файла 75,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні на окремих його завершених етапах.

Підсумковий контроль включає семестровий контроль та державну атестацію студента.

Вищий навчальний заклад може використовувати модульну та інші форми підсумкового контролю після закінчення логічно завершеної частини лекційних та практичних занять з певної дисципліни і їх результати враховувати при виставленні підсумкової оцінки.

Семестровий контроль

Семестровий контроль проводиться у формах семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, визначеного навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним планом.

Семестровий іспит - це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань.

Семестровий диференційований залік планується за відсутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Семестровий залік - це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується за відсутності модульного контролю та іспиту і не передбачає обов'язкову присутність студентів.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового іспиту, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Вищий навчальний заклад може встановлювати студентам індивідуальні терміни складання заліків та іспитів. При використанні модульного контролю іспити можуть не проводитися.

Іспити проводяться згідно з розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше, як за місяць до початку сесії. Порядок і методика проведення заліків та іспитів визначаються вищим навчальним закладом.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), а заліків - за двобальною шкалою ("зараховано", "незараховано") і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку, навчальну картку студента.

Студенти, які одержали під час сесії більше двох незадовільних оцінок, відраховуються з вищого навчального закладу.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання іспитів допускається не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий - комісії, яка створюється деканом факультету (завідувачем кафедри).

Студенти, які не з'явилися на екзамени без поважних причин, вважаються такими що одержали незадовільну оцінку.

Державна атестація студента

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією (далі - державна комісія) після завершення навчання на певному освітньому (кваліфікаційному) рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня освітньої (кваліфікаційної) підготовки вимогам освітньої (кваліфікаційної) характеристики.

У державних комісіях студенти, які закінчують виший навчальний заклад, складають державні екзамени та захищають кваліфікаційні (дипломні) проекти (роботи).

До складання державних екзаменів та до захисту дипломних проектів (робіт) допускаються студенти, які виконали всі вимоги навчального плану.

За наявності декількох екзаменаційних оцінок з однієї дисципліни у зведену відомість про виконання навчального плану заноситься середня зважена оцінка з округленням до її цілого значення.

Складання державних екзаменів або захист дипломних проектів (робіт) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше половини її складу за обов'язкової присутності голови комісії.

Захист дипломних проектів (робіт) може проводитися як у вищому навчальному закладі, так і в закладах та організаціях, для яких тематика проектів (робіт), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

Державні екзамени проводяться за білетами, складеними у повній відповідності до навчальних програм за методикою, визначеною вищим навчальним закладом. Тривалість державних екзаменів не повинна перевищувати 6 академічних годин на день.

Результати захисту дипломного проекту (роботи) та складання державних екзаменів визначаються оцінками "відмінно", "добре", "задовільно" і "незадовільно".

Результати захисту дипломних проектів (робіт), а також складання державних екзаменів, оголошуються у цей же день після оформлення протоколів засідання державної комісії.

Студенту, який захистив дипломний проект (роботу), склав державні екзамени відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної комісії присвоюється відповідно освітній рівень (кваліфікація), видається державний документ про освіту (кваліфікацію).

Студенту, який отримав підсумкові оцінки "відмінно" не менше як з 75 відсотків усіх навчальних дисциплін та індивідуальних завдань, передбачених навчальним планом, а з інших навчальних дисциплін та індивідуальних завдань - оцінки "добре", склав державні екзамени з оцінками "відмінно", захистив дипломний проект (роботу) з оцінкою "відмінно", а також виявив себе в науковій (творчій) роботі, що підтверджується рекомендацією кафедри (предметної або циклової комісії), видається документ про освіту (кваліфікацію) з відзнакою.

Рішення державної комісії про оцінку знань, виявлених при складанні державного екзамену, захисті дипломного проекту (роботи), а також про присвоєння студенту-вішускнику відповідного освітнього рівня (кваліфікації) та видання йому державного документа про освіту (кваліфікацію) приймається державною комісією на закритому засіданні відкритим голосуванням звичайною більшістю голосів членів комісії, котрі брали участь в засіданні. При однаковій кількості голосів голос голови є вирішальним.

Студент, який під час складання державного екзамену або під час захисту дипломного проекту (роботи) отримав незадовільну оцінку, відраховується з вищого навчального закладу і йому видається академічна довідка.

У випадках, коли захист дипломного проекту (роботи) визнається незадовільним, державна комісія встановлює, чи може студент подати на повторний захист той самий проект (роботу) з доопрацюванням, чи він зобов'язаний опрацювати нову тему, визначену відповідною кафедрою (предметною або цикловою комісією).

Студент, який не склав державного екзамену або не захистив дипломний проект (роботу), допускається до повторного складання державних екзаменів чи захисту дипломного проекту (роботи) протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу.

Запитання і завдання для самоконтролю

У чому полягає відмінність семінарського заняття як форми організації навчання від середньовічного диспуту?

Розкрийте характерні особливості демократичного й авторитарного напрямів у проведенні семінарських занять.

Чим визначається місце і роль семінарських занять у навчальному процесі в сучасній вищій школі?

З якою кількістю студентів проводиться семінарське заняття?

Чи обов'язкове оцінювання участі студентів у семінарських заняттях?

Охарактеризуйте різновиди семінарських занять.

Обґрунтуйте своє ставлення до семінарських занять різних типів.

Чи слід викладачеві, вибираючи той чи інший тип семінарського заняття, ураховувати термін навчання студентів у вузі? Якими ще критеріями має, на Ваш погляд, керуватися викладач?

Розкрийте місце і роль дискусії в організації навчання у вищій школі.

Визначте педагогічні передумови успіху дискусії на семінарському занятті. Назвіть відомі Вам прийоми навчання студентів умінню вести дискусію.

Охарактеризуйте практичне заняття як форму навчальної діяльності.

Яка дидактична мета практичного заняття?

З якою кількістю студентів проводиться практичне заняття?

Що передбачає підготовка викладача і студентів до проведення практичного заняття?

Назвіть основні вимоги до організації і проведення практичного заняття.

Що таке лабораторне заняття? З якою метою застосовуються лабораторні заняття у навчальній діяльності?

Яка дидактична мета лабораторного заняття?

З якою кількістю студентів проводиться лабораторне заняття?

Які етапи підготовки і проведення лабораторного заняття?

Яка роль індивідуальних занять у навчальному процесі?

Назвати види індивідуальних завдань, охарактеризувати їх, визначити їх місце у навчальному процесі.

Яка роль курсових і дипломних робіт у навчальному процесі студента?

В чому відмінність між курсовим проектом і курсовою роботою?

Як формується тематика курсових проектів (робіт)?

Хто може здійснювати керівництво курсовими проектами (роботами)?

Як здійснюється захист та оцінювання курсового проекту (роботи) ?

Як здійснюється контроль за проведенням індивідуальних занять?

Який порядок визначення тематики дипломних робіт і затвердження їх наукових керівників?

Який порядок і термін зберігання курсових та дипломних робіт?

Консультація, її роль у навчальному процесі.

Для якої кількості студентів проводиться консультація?

Якими документами регламентується обсяг часу на проведення консультацій?

Розкрити значення самостійної роботи як виду навчальної діяльності.

Яку частину загального обсягу навчального часу студента може становити самостійна робота?

Чим визначається зміст самостійної роботи студента над конкретною навчальною дисципліною?

Якими навчально-методичними засобами забезпечується самостійна робота студентів?

Де може виконуватися самостійна робота студента?

Яка роль викладача в організації самостійної роботи студента?

Чи можлива самостійна робота студента за участі викладача або іншого фахівця вищого закладу освіти? Якщо можлива, то за яких обставин?

Які обов'язки вищого закладу освіти щодо організації самостійної роботи студента, її методичного забезпечення?

Чому самостійна робота студента є засобом саморозвитку майбутнього спеціаліста?

Назвати види самостійної роботи студента. Охарактеризувати кожен.

Які контрольні заходи відбуваються під час навчального процесу з дисципліни?

Види семестрового контролю.

Державна атестація з дисципліни. У чому вона полягає і яким чином відбувається?

Запитання до семінарського заняття

1. Методика самостійної підготовки студента до семінарських, практичних і лабораторних занять

2. Методика самостійної підготовки студента до модульного контролю, заліків та іспитів

3. Методика самостійного здобуття знань з навчальної і наукової літератури та інтернету

4. Пошук інформації

Самостійна робота

1. варіант

1. З якою кількістю студентів проводиться семінарське заняття?

2. Розкрийте місце і роль дискусії в організації навчання у вищій школі.

3. Які етапи підготовки і проведення лабораторного заняття?

4. Як здійснюється захист та оцінювання курсового проекту (роботи)?

5. Яка роль викладача в організації самостійної роботи студента

6. Державна атестація з дисципліни. У чому вона полягає і яким чином відбувається?

2 варіант

1. Чи обов'язкове оцінювання участі студентів у семінарських заняттях?

2. Від чого залежить ефективність проведення практичних занять? Відповідь обґрунтуйте.

3. Яку частину загального обсягу навчального часу студента може становити самостійна робота?

4. Консультація, її роль у навчальному процесі.

5. Які контрольні заходи відбуваються під час навчального процесу з дисципліни?

3 варіант

1.Охарактеризуйте різновиди семінарських занять.

2.Який порядок і термін зберігання курсових та дипломних робіт?

3. Назвати види індивідуальних завдань, охарактеризувати їх, визначити їх місце у. навчальному процесі.

4. Що передбачає підготовка викладача і студентів до проведення практичного заняття?

5. Яка дидактична мета лабораторного заняття?

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.