Особливості організації та проведення уроків образотворчого мистецтва

Оцінюючи вироби, виконані на уроках праці, слід звернути увагу і на художньо - сторону; виразність композиції, вирішення в кольорі; створення образу.

Уроки образотворчого мистецтва тісно пов'язані з музикою і літературою. Деякі малювання можуть супроводжуватись прослуховуванням музики. Це найбільш простий приклад між предметних зв'язків.

Зв'язок предмету образотворчого мистецтва з літературою і рідною мовою йде в двох напрямках: діти ілюструють літературні твори і пишуть оповідання до картин.

З уроками розвитку мовлення тісно пов'язані і бесіди про твори образотворчого мистецтва.

На уроках малювання діти знайомляться з геометричними тілами, спостерігають за ними, розвиваючи свою просторову уяву.

Згідно з останніми дослідженнями вчених, заняття образотворчим мистецтвом добре впливають на розвиток математичних здібностей школярів, впливають на розвиток їх логічного мислення і просторових уявлень.

Зв'язків образотворчого мистецтва з іншими предметами можуть виражатись у використані малюнка, ліплення та інших.

Тих видів занять для виконання завдань з природознавства (замальовки листя, квітів), з історії, географії і т.д.

Щоб учителю образотворчого мистецтва досягти поставленої мети на уроках (навчити дітей, виховати в них любов до мистецтва, розвивати цікавість до предмету) потрібно дотримуватись норм, правил, форм і методів зазначених попередньо. Розвивати свої - учительські знання і вміння, самому цікавитися новинками мистецтва та залучати дітей.

26. Охарактеризуйте основні правила (закони) лінійної перспективи.

Найголовніші правила лінійної перспективи вчать зображувати на площині об'єкти такими, якими ми їх бачимо в реальному світі - із скороченнями їх розмірів в залежності від відстані.

Лінія горизонту (або рівень очей художника) - найголовніша константа від якої слід відштовхуватись при створенні реалістичного зображення. Будь-які об'єкти будуються за допомогою допоміжних ліній, які збігаються у точку сходу, а точка сходу знаходиться на горизонті. В наш час розроблено декілька видів перспектив які застосовуються для різних цілей. Трохи торкнуся декількох, якими користуються художники. Так відома зворотна лінійна перспектива. Зворотна перспектива зображує містичний світ, який не схожий на реальний. Існує панорамна перспектива, де зображення створюється наче всередині циліндру від того, що має велику довжину і це виправдано, коли неможливо охопити поглядом усе зображення.

Правила лінійної перспективи: перше правило перспективи - для зображення глибини дальній предмет слід частково затуляти ближнім. Збільшення розміру всього ближнього і зменшення всього віддаленого можна спостерігати в житті кожну хвилину; друге правило перспективи: - ближній предмет слід зображувати крупніше дальнього; третє правило перспективи: основу ближнього предмета слід зображувати нижче основи віддаленого.

З урахуванням того, що лінійна перспектива - це зображення, побудоване на площині, площина може розташовуватися вертикально, похило і горизонтально залежно від призначення перспективних зображень. Вертикальна площина, на якій будують зображення за допомогою лінійної перспективи, використовується при створенні картини ( станковий живопис) і настінних панно (на стіні всередині приміщення або зовні будинку переважно на його торцях). Побудова перспективних зображень на похилих площинах застосовують в монументального живопису - розписи на похилих фризах всередині приміщення палацових споруд і соборів. На похилій картині в станкового живопису будують перспективні зображення високих будівель з близької відстані або архітектурних об'єктів міського пейзажу з висоти пташиного польоту. Побудова перспективних зображень на горизонтальній площині застосовують при розписі стель (плафонів).

27. Відтворення в площинному зображенні траєкторії руху предметів у відкритому просторі (дорога між деревами, поворот річки).

Траєкторією руху точки називається уявна лінія, яку описує тіло під час руху.
Траєкторія -- це слід, який залишає тіло під час свого руху, найчастіше -- невидимий, інколи -- видимий (слід від велосипедних коліс на сухому асфальті після подолання калюжі), інколи -- заздалегідь заданий (залізничні або трамвайні рейки). 

Наприклад, Малий сад проектується за загальними законами композиції простору з ретельною розробкою всіх елементів і деталей, необхідних для виявлення можливостей його функціонального використання, раціонального пересування, вивчення навколишнього ландшафту і вироблення тематичної спрямованості сценарію.

Графічні дані зйомки мають істотне значення, але вони повинні супроводжуватися,принаймні, одним, а найкраще кількома відвідуваннями ділянки. Тільки шляхом безпосереднього огляду ділянки ми можемо набути “відчуття” саду і побачити ті динамічні лінії, якими є дороги і лінії пішохідного руху, відчути траєкторію руху сонця, пануючий вітер, красиві і непривабливі елементи, скульптурні форми землі, джерела, дерева, виступи скель, функціональні зони, елементи ландшафту, що підлягають збереженню та елементи, що підлягають знищенню.

Закон ритму допомагає передати стрункість і безперервність руху. Найважливішим елементом композиції є зорова ритміка. Ритм - це не тільки організуюче начало у композиції, - говорить Е. Кібрик. - але і естетичне. Саме через ритм повідомляються витвору поетичні, музичні властивості, невід'ємні від художності й образності. Крім необхідних осей рівноваги і координат з композиції є домінуючі лінії побудови силуетів і великих форм, що зв'язують у загальний композиційний ритм і єдність усі компоненти саду.

28. Дайте стислу характеристику організаційним формам роботи з образотворчого мистецтва та особливостям її планування.

В арсеналі кожного вчителя є значна кількість форм організації навчально-пізнавальної діяльності, а саме:

· · фронтальна форма, за характером сумісно-індивідуальна (передбачає, що всі учні працюють в одному темпі за однаковим завданням);

· · парна (організація навчально-пізнавальної діяльності за парами, які мають певну основу, навчальні, індивідуальні можливості учнів);

· · групова (склад учнів поділяється на групи, бригади, ланки; кожна група має своє завдання, завдання рівноцінні за змістом та складністю);

· · кооперовано-групова, колективна (клас поділяється на групи для виконання кожною з них частини загального завдання);

· · диференційовано-групова (передбачає організацію роботи груп учнів з різними можливостями, за різними завданнями, що відповідають визначеним можливостям);

· · ланкова (передбачає організацію навчальної діяльності постійних груп учнів, за характером послідовно-взаємодіюча);

· · бригадна (передбачає організацію навчальної діяльності спеціально сформованих тимчасових груп учнів, за характером сумісно-взаємодіюча);

· · індивідуальна (самостійна робота кожного учня за особистим завданням і за самостійно обраним темпом, які залежать від навчальних можливостей і психічних особливостей);

· · індивідуально-групова (передбачає включення окремих учнів в роботу над оригінальними завданнями при виконанні основним складом класу загального завдання).

29. Розкрийте зміст поняття «композиція» у мистецтві. Вивчення композиційних понять (закономірність, правила, прийоми) на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах.

Композиція - побудова твору, узгодженість його частин, що відповідає його змісту. Композиційна побудова включає розміщення зображення в просторі. Сюди входять: з'ясування центру, вузла композиції і підпорядкування йому інших, більш другорядних частин твору; об'єднання окремих частин твору в гармонійній єдності; супідрядність і групування з метою досягти виразності і пластичної цілісності твору.

Композиція має свої основні закони, знання яких дасть змогу зробити аналіз художнього твору:

-закон єдності змісту і форми; -закон цілісності; -закон типовості і новизни; -закон типовості; -закон пдпорадкування всіх закономірностей і засобів композиції задуму.

Правила, прийоми і засоби композиції допомагають художнику будувати її і належать до менш постійних категорій, ніж закони, що діють тривалий час в історії розвитку образотворчого мистецтва. Правила, прийоми і засоби є лише композиційною технікою, хоча в основі своїй випливають із закономірностей природи.

Можна виділити наступні композиційні правила: передачі руху (динаміки), спокою (статики), золотого перетину (одна третина).

До прийомів композиції можна віднести: передачу ритму, симетрії і асиметрії, рівноваги частин композиції і виділення сюжетно-композиційного центру.

Засоби композиції включають: формат, простір, композиційний центр, рівновагу, ритм, контраст, світлотінь, колір, декоративність, динаміку і статику, симетрію і асиметрію, відкритість і замкнутість, цілісність.

Таким чином, засоби композиції - це все, що необхідне для її створення, зокрема її прийоми і правила. Вони різноманітні, інакше їх можна назвати засобами художньої виразності композиції.

30. Способи ліплення фігур людини на уроках образотворчого мистецтва в початкових класах.

Ліплення - один з видів образотворчого мистецтва, створення скульптури з м'яких матеріалів. Цей вид мистецтва доступний для занять як у дитячому садку та школі, так і в клубній роботі. Заняття з ліплення сприяють формуванню розумових здібностей дітей, розширюють їх художній кругозір, сприяють формуванню творчого ставлення до навколишнього світу.

За змістом ліплення буває - предметне, сюжетне, декоративне, комплексне.

Основні пропорції фігури людини:

- Голова дорослої людини у сім разів менша від зросту.

- Ширина плечей у два рази ширша від голови.

-Половина постаті - це довжина ніг.

-Коли руки опущені - до середини стегна.

Основними способами ліплення є - конструктивний, скульптурний, комбінований.

Конструктивний спосіб. При цьому способі образ створюється з окремих частин, як з деталей конструктора (звідси й назва). Конструктивним способом діти починають ліпити дуже рано - вже в 2 - 3 роки

Скульптурний спосіб. Цей спосіб ще називають пластичним чи ліпленням з цілого шматка. Процес роботи йде від загального до приватного: залежно від способу, зі шматка пластичного матеріалу моделюється потрібна форма. Спочатку ліпиться характерна форма - основа, яка доповнюється більш дрібними деталями (деталі витягуються, прищипують і т.д.)

Комбінований спосіб. Цей спосіб поєднує два способи: конструктивний і скульптурний. Він дозволяє поєднувати особливості ліплення з цілого шматка і з окремих частин.

31. Стисло проаналізуйте сучасні форми і методи навчання малюванню в початкових класах.

Під методами навчання образотворчої діяльності та конструювання розуміють систему дій педагога, що організує практичну і пізнавальну діяльність дітей, яка спрямована на засвоєння змісту, прийоми навчання називають окремі деталі, складові частини методу.

Традиційно методи навчання класифікуються за того джерела, з якого діти отримують знання, навички та вміння, з тих засобів, за допомогою яких ці знання, уміння і навички підносяться. Так як діти дошкільного віку здобувають знання в процесі безпосереднього сприйняття предметів і явищ навколишньої дійсності та з повідомлень педагога (пояснення, розповіді), а також у безпосередній практичнійдіяльності (конструювання, ліплення, малювання і т.п.), то виділяють методи:

- наочні;

- словесні;

- практичні.

Це традиційна класифікація.

На заняттях з малювання педагог має приділяти велику увагу вихованню самостійності в дітей, щоб вони не чекали його вказівок. Одноманітна методика, при якій діти весь час діють за вказівкою, не може виховати самостійності. Методику заняття треба міняти так, щоб діти щоразу по-іншому набували вмінь і одночасно привчалися до самостійності.

Методи навчання дітей сюжетного малювання передбачають систему дій педагога, який організовує практичну і пізнавальну діяльність дітей, спрямовану на засвоєння елементарних законів побудови сюжетної композиції, розвиток дитячої зображувальної діяльності, вироблення навичок і вмінь малювати окремі предмети. Окремі складові частини методу називають прийомами навчання. Наприклад, демонстрування і розглядання репродукцій картин художників, ілюстрацій. Цей прийом збагачує враження і уяву дітей, викликає естетичну насолоду, розвиває образне бачення. Розглядаючи репродукції картин, де зображений певний сюжет, діти визначають те, які форми дібрав художник, щоб передати стан природи, пору року, як поєднав їх. Вихователь зосереджує увагу на композиції, виділяючи головне. Методи і прийоми навчання об'єднані і можуть переходити один в другий. Проблему методів виховання і навчання глибоко досліджували відомі дидакти А. М. Алексюк, К. Ю. Бабанський, І. Я. Лернер, М. О. Данилов, О. П. Усова, М. М. Скаткін та інші.

У навчанні сюжетного малювання основну роль відіграє слово вчителя. Адже потрібно розвивати в дітей уяву, задум, допомагати їм відшукувати самостійні способи зображення сюжету. Захоплюватись показом композиційної побудови малюнка не слід, треба давати дітям можливість діяти самостійно. Вчитель повинен показувати ілюстрації, давати поради, як творчо вирішити тему.

32. В чому полягають особливості та закономірності повітряної перспективи

Повітряна перспектива - це уявні зміни в деяких ознак предметів під впливом повітряного середовища і простору. Повітря являє собою газоподібне матеріальне середовище, у якому міститься багато домішок - пил, пари вологи, кіптява тощо. Усе це перешкоджає проходженню світла, у результаті чого ми можемо спостерігати певні зміни:

1. усі ближні предмети сприймаються чітко з багатьма деталями й фактурою, а віддалені - узагальнено, без подробиць

2. контури ближніх предметів чіткі, а віддалених - м»які.

3. на великій відстані світлі предмети здаються темнішими, а темні - світлішими.

4. усі близькі предмети мають контрасну світлотінь і здаються об*ємними, усі далекі - слабко виражену світлотінь і здаються пласкими.

Ці закони повітряної перспективи можуть застосовуватися як в графіці так і в живописі. Але для живописця одним із найголовніших законів є зміна кольору предметів. Відстань, стан атмосфери значно впливають на колір зображуваних предметів:

- кольори усіх віддалених предметів завдяки повітряному серпанку стають менш насиченими і набувають кольору цього серпанку - блакитний, молочно-білий, фіолетовий.

- усі ближні предмети здаються багатобарвними, а віддалені багатоколірними.

Спочатку важко побачити кольори предметів змінені відстанню.

Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі (малюнок перспективи.) Гори внаслідок великої кількості повітря, що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря. Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні -- фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом'якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом'якшуються).

33. Ритм і мотив у декоративних композиціях. Різні види ритмічних чергувань. Послідовність виконання орнамента.

Ритм і мотив в декоративних композиціях мають подвійне призначення, утилітарне і декоративне.

Композицією називають і сам твір, тобто кінцевий результат діяльності художника. Композиція є одним з основних організуючих компонентів кожного художнього твору. Саме композиція надає йому цілісність, підпорядковує його елементи один одному і цілому. Композиція «тримає» простір, організує його і підпорядковує так званим законам композиції.

Ритм як композиційний прийом декоративно-прикладного мистецтва - це повторення-елементів об'ємно-просторової і площинно-орнаментальної форми та інтервалів між ними, об'єднаних подібними ознаками /тотожними, нюансними і контрастними співвідношеннями властивостей тощо/. Він буває простий і складний. Простий ритм - рівномірне повторення однакових елементів та інтервалів в об'ємно-просторовій та орнаментальній структурі - називається метричним. Складний ритм грунтується на поєднанні або накладанні простих. Мотив (образотворче мистецтво) характерний елемент, що постійно використовується у якому-небудь творі. Тема ліричного твору зображення, наприклад, у картині, розписі, вишивці, орнаменті.

Орнамент (від лат. Ornamentum - прикраса) - це візерунок, що складається з повторюваних ритмічно впорядкованих елементів. Орнамент призначений для прикраси різних предметів (посуду, меблів, текстильних виробів, зброї, книги і т.д.), архітектурних споруд, творів прикладного мистецтва

Принципи побудови орнаменту

Різні системи декору дозволяють отримати найбільший ефект з обраних мотивів. Головний з них повторення, яке вже само по собі, якщо мотив вдало вибраний, дає хороший декоративний ефект.

Повторення надає цінність малозначних елементу; його регулярність може створити відчуття величин і порядку, спокійною і впевненою сили. Повторення ми часто бачимо в бордюрах, стрічках і фризах.

Інверсія (зворотне розташування) візерунка дає один і той же мотив поперемінно в протилежних напрямках і цим дозволяє уникнути одноманітності.

Чергування виконує ту ж роль, поміщаючи мотив то у вертикальному, то в горизонтальному напрямках. Можна також чергувати елементи плоскі і рельєфні, прямі та вигнуті, і, нарешті, художник може домогтися особливого ефекту чергуванням кольору або навіть тільки світлих і темних тонів.

Симетрія розпорядженні два схожих мотиву по обидві сторони від осі, зображеної або уявної, - абсолютна симетрія.

Існує також відносна симетрія, яка досягається не зіставленням східних деталей, а рівновагою мас; часткова симетрія зводиться до деталей мотиву. 

34. Назвіть загальновідомі методи навчання, використання яких передбачається методикою викладання образотворчого мистецтва в початкових класах.

Методи роботи на уроках образотворчого мистецтва:

- словесні(бесіда, розповідь, пояснення);

- наочні;

- практичні.

Бесіда - діалоговий метод викладення за допомогою якого вчитель спонукає учнів відтворювати раніше набуті знання. Такий метод взагальному будується на запитаннях, які мають заохочувати учня до активної участі на уроці, розвивати його увагу, вміння швидко включатись та підтримувати діалог.

Пояснення - словесне тлумачення явищ, дій, слів, термінів. Пояснення як і розповідь має бути доступним і зрозумілим.

Інструктаж - короткі, лаконічні, чіткі вказівки щодо виконання дій. Інструктажем може бути пояснення техніки безпеки на уроці.

Розповідь - виклад матеріалу, який використовується для збагачення різноманітними враженнями, активацією розуму та уяви

Наочні методи - група методів які особливо широко використовуються при ознайомленні з новим матеріалом і передбачає сприйняття окремих процесів, явищ, предметів або їх зображень.

Розрізняють такі наочні методи:

Ілюстрування - показ предметів та явищ у вигляді символічного зображення. Цей метод дуже ефективно використовується у вигляді схематичного зображення на дошці, особливо коли треба передати поетапність роботи.

Спостереження - тривале, цілеспрямоване сприйняття об'єктів із фіксацією певних дій. Під час прийняття для кращого засвоєння знань мають, якомога активніше, бути задіяні органи чуттів.

Демонстрація - чуттєве ознайомлення учнів із явищами, процесами, об'єктами у їх природньому вигляді. ЇЇ використовують для уточнення, узагальнення і систематизації знань учнів.

Практичні методи навчання. За допомогою них педагог організовує різноманітну практичну діяльність, що сприяє засвоєнню учнями знань, умінь і навичок.

За внутрішньою сутністю і рівнем пізнавальності діяльності виокремлюються такі методи:

Пояснювально-ілюстративні

Репродуктивний метод

Проблемний виклад

Частково - пошуковий

35. Навчання учнів особливостям перспективних змін у зображенні кола, округлих предметів.

Щоб правдиво намалювати предмет на площині паперу, треба передати його видиму перспективну форму (перспективу) з усіма характерними особливостями і властивостями: будовою, пропорціями, об'ємом, матеріалом, розташуванням у просторі.

Перспектива ( від лат. Perspectus- побачений крізь що-небудь, ясно побачений) один із способів зображення об'ємних тіл на площині або іншій поверхні відповідно до уявних змін їх величини, форми і чіткості, викликаних розташуванням у просторі і мірою віддаленості від спостерігача.

Куля володіє тією здатністю будови, що всі точки її круглої поверхні відстоять на однаковій відстані від однієї точки - її центра. Куля торкається горизонтальної поверхні тільки однією точкою. Для того щоб передати в рисунку форму кулі, треба ясно собі уявляти її будову. Куля має тільки одну поверхню. Поверхня кулі замкнена сама в собі і не має кордону. Форма кулі утворюється від обертання кола навколо її діаметра (вісь обертання). Лінійна побудова кулі нескладна, оскільки достатньо правильно намалювати коло, що торкається горизонтальної поверхні тільки однією нижньою точкою, через яку проходить вертикальний діаметр. Але об'ємна побудова кулі, тобто ліплення її форми світлотінню є однією з найскладніших в рисунку.

Починаючи виявляти форму кулі світлотінню, треба чітко уявити, звідки і як освітлюється куля, де на її поверхні перебуває найближча до джерела світла точка і як при цьому промені світла будуть освітлювати його поверхню, а також де кінчатиметься світло і починатиметься тінь, в чому причина рефлексів, що з'являються в тіні.

Багатство світлотіньових відношень виникає тому, що міра освітленості поверхні кулі убуває, починаючи від самої близької до джерела світла точки, плавно переходячи від світла до тіні. І на затемненій частині поверхні кулі завдяки рефлексам виникає також багато світлих і темних тіней, що м'яко переходять з однієї в іншу. Тому куля багатша за всі інші тіла світлотіньовими відношеннями.

36. Відтворення явища наочної перспективи у зображенні відкритого простору (пейзаж).

Візуальне сприйняття глибини визначається перспективою. Якщо пейзаж має лінійну структуру (вулиці, дороги, будинки, сади і т. д.), ми говоримо, що він має лінійну (наочну) перспективу. Якщо структура пейзажу визначається масами (ліси, долини, гори, річки, луки і т. д.), мова йде про повітряну перспективі. В обох випадках у міру наближення до горизонту розміри предметів зменшуються і контури їх виглядають менш чіткими. У разі лінійної перспективи нам здається, що паралельні лінії сходяться вдалині, в якійсь точці, розташованій на рівні горизонту.

Лінійна (наочна) перспектива - це спосіб зображення просторових фігур на площині за допомогою центричного проектування. Центр ліній, що перспективно скорочуються, розміщений в глибині листка на лінії горизонту, яка знаходиться на рівні очей художника. Вона може бути низькою або високою в залежності від вибраної точки спостереження. Зображені на площині фігури розміщуються так, що крайні від них лінії, віддаляючись, знаходяться в точці перетину. Пряма лінійна перспектива дозволяє передавати глибину простору зображення, надавати його частинам правильні пропорційні співвідношення, виразити ракурсне скорочення предметів в залежності від специфіки їх зорового сприйняття.

37. Вкажіть основні принципи побудови та структуру сучасних шкільних програм з образотворчого мистецтва.

Головна мета шкільного курсу “Образотворче мистецтво” полягає в художньо-естетичному розвитку учнів на основі досягнення освітньої (засвоєння художньо-ес

тетичних знань і основ образотворчої грамоти, оволодіння графічно-практичними уміннями і навичками) та корекційно-розвиткової (сенсорний, розумовий, мовленнєвий, емоційний розвиток) цілей.

Програма передбачає такі основні види художньої діяльності учнів на уроках, як сприймання (естетичне сприймання дійсності та сприймання мистецтва) і практична художня діяльність (репродуктивно - творча і творча).

Сприймання передбачає розвиток естетичного сприймання, вміння помічати красиве у навколишньому середовищі, емоційно відгукуватися та усвідомлювати красу, здатності до співпереживання; формування вміння висловлювати естетичне ставлення до творів мистецтва, оцінювати їх та інтерпретувати відповідно до вікових можливостей.

Практична художня діяльність у початковій школі має пропедевтичний характер і передбачає ознайомлення з різноманітними художніми матеріалами й техніками та включає роботу за зразком, з пам?яті, з натури, за уявою на площині та в об'ємі.

Структура програми базується на засадах особистісно-орієнтованого навчання і побудована за концентричним принципом освоєння навчального матеріалу, який допускає повторне вивчення окремих тем і понять змістової лінії у кожному наступному році навчання з розширенням змісту й поглибленням рівня його викладу.

Матеріал програми згруповано в блоки - теми, кількість уроків та тематика завдань в яких є орієнтовною. Вчитель на свій вибір може визначити послідовність виконання репродуктивних, практичних, творчих завдань і вправ, самостійно обирати орієнтовні тематичні завдання та художні техніки і матеріали із запропонованих програмою.

Методикою програми передбачено гармонійне поєднання в структурі уроку різноманітних видів діяльності та видів мистецтва (музика, поезія тощо). Окрім внутрішньої галузевої інтеграції доцільно використовувати міжпредметні зв'язки й з іншими галузями: технології, природознавство, мова й літ-ра, математика, здоров'я й фізична культура, суспільствознавство.

38. Розкрийте значення образотворчих понять, які засвоюють учні в процесі вивчення перспективи («висока» або «низька» точка зору, лінія горизонту, лінія «задуму», явище «загороджування», точка сходження)

У початкових класах, відповідно до програми, закономірності перспективи діти вивчають тільки шляхом спостереження її у натурі. Слово перспектива означає «дивися вдалину». Це наука про те, як зображувати на площині паперу або полотна предмети такими, якими ми їх бачимо. Головний із цих законів стверджує: чим ближче знаходиться предмет -- тим більшим він нам здається,' чим далі - тим меншим ми його бачимо. Ви й самі можете у цьому пересвідчитись. Якщо йти вулицею, уздовж якої ростуть дерева, то поступово, віддаляючись від нас, дерева здаватимуться все меншими й меншими. Другий закон перспективи стверджує, що горизонтальні паралельні лінії, віддаляючись від нас під певним кутом, поступово зближуються і зустрічаються на лінії горизонту.

Точка зору (в обр. мистецтві) - місце в просторі, на якому знаходиться глядач.

Лінія горизонту - це уявна межа між земною поверхнею і небом. У перекладі з грецької мови означає «те, що обмежує».

Неважливо, стоїмо ми, сидимо чи лежимо - лінія горизонту завжди знаходиться на рівні наших очей. Отже, третій закон перспективи: предмети, що знаходяться вище за лінію горизонту, ми бачимо знизу, а ті, що нижче,- бачимо зверху.

Залежно від того, де знаходиться предмет - вище за рівень очей або нижче, видима його форма виглядає по-різному. У предметів, які розташовані вище за лінію горизонту, видні їх нижні сторони, а у предметів, що знаходяться нижче - верхні.

Явище «загороджування» - це коли один предмет загороджує собою інший.

Точка сходження - уявна точка на лінії горизонту, де сходяться при побудові малюнка всі прямі лінії, що віддаляються.(Насправді такої точки не існує, вона уявна).

39. Перспективна зміна предметів кубічної форми. Особливості фронтальної перспективи.

Особливості перспективних змін предметів кубічної, циліндричної, кулястої форми: зображення основ цих предметів на горизонтальній поверхні, перспективне скорочення розмірів та пропорцій залежно від їх віддаленості щодо спостерігача.

Художники поділяють усі випадки побудови лінійної перспективи на кутову і фронтальну.

За кутової перспективи об'єкти, що зображуються, розгорнені кутом до глядача.

У фронтальній перспективі площини, що найближче розташовані до глядача, паралельні картинній площині, а лінії, що перетинаються на лінії горизонту, паралельні одна одній.

Лише у фронтальній перспективі можливий варіант, коли точка сходу збігається із точкою зору. За фронтального типу перспективи точка сходу завжди одна. Вона розташована на рівні очей глядача; усі паралельні горизонтальні лінії, що йдуть у глибину, сходяться на лінії горизонту в єдиній точці сходу. Усі вертикальні лінії паралельні одна одній. Розміри предмета під час його віддалення від глядача зменшуються.

У міру збільшення відстані отвори стають вужчими, а деталі форми зменшуються, які знаходяться у фронтальній позиції, але на різній відстані від спостерігача.

Найчастіше фронтальну перспективу використовують театральні художники, створюючи декорації до вистав.

40. Дайте характеристику міжпредметним зв'язкам на уроках образотворчого мистецтва

Уроки образотворчого мистецтва мають широкі можливості для здійснення міжпредметних зв'язків. Важко знайти ще один такий предмет, який би мав такі широкі можливості в цьому аспекті. Насамперед, хочу відмітити, що навички зображення предметів використовуються на уроках біології, історії, математики, геометрії, хімії, географії, літератури та інших. Але найбільш повно зв'язки з іншими предметами можна виявити на уроках образотворчого мистецтва.

Образотворче мистецтво насамперед тісно пов'язане із українською літературою. Так, програмою передбачені теми "Виконання ілюстрації до української народної казки", ілюстрування творів, вивчення творчості Т.Г. Шевченка. Крім цього, учні мають можливість виконувати творчі роботи по створенню палітурки книжки, створювати композиції до віршів та на мотиви художніх творів. Для створення творчої обстановки на уроці іноді використовуються музичні твори, які налаштовують учнів на ліричний лад та розширюють уяву дитини при створенні певної композиції.

Немалу користь уроки малювання приносять і для уроків математичного циклу. Це і уміння ділити відрізки на певну кількість рівних частин, і навички проведення прямих та криволінійних ліній, які знадобляться при побудові графіків. Крім цього в дітей виробляється "твердість" руки, відчуття краси лінії, охайності.

На уроках біології, ботаніки учням доводиться зображати різних птахів, риб, навіть людину. Все це ми вчимося зображати на уроках образотворчого мистецтва. На цих заняттях діти розвивають спостережливість, підсвідомо вивчають будову та зовнішні особливості об'єктів.

Тісно пов'язаний предмет із історією. На уроках історії вивчається мистецтво різних епох та його вплив на розвиток суспільства. А на уроках малювання ми конкретно вивчаємо деяких представників мистецтва, їхні твори та їхній внесок в мистецтво. Вивчаємо також і особливості таких напрямків в мистецтві як готика, романський стиль, романтизм, експресіонізм та ін. Головне завдання на уроках образотворчого мистецтва вбачається не втому, щоб навчити дитину зображати якийсь об'єкт, а уміти бачити красиве, відчувати красу і гармонію в природі і у звичайних речах.

41. Ознайомлення молодших школярів із сутністю понять та особливостями зображення симетричних, контрастних і нюансних, площинних і об'ємних форм; контура, силуету.

З симетрією ми зустрічаємося скрізь - в природі, техніці, мистецтві, науці. Відзначимо, наприклад, симетрію, властиву метелику і кленовому листу, симетрію форм автомобіля і літака. Термін «симетрія» по-грецьки означає «відповідність, пропорційність, подібність в розташуванні частин».

У художньому конструюванні контраст і нюанс характеризують ступінь подібності або розбіжності відношень між однорідними якостями і властивостями окремих об'єктів.

Поняття контрастні відношення означає різко виражені розбіжності між однорідними якостями; поняття нюансні відношення, навпаки, означає незначні, слабо виражені розбіжності. Контраст - протиставлення різних форм між собою: довгий - низький і т.д.

Про нюанс говорять у тих випадках, коли порівнюється декілька величин, форм, квітів,які незначно відрізняються одна від одної. Слово нюанс означає відхилення, ледве помітний перехід.

Контраст і нюанс - засоби досягнення художньої виразності в архітектурі і художньому конструюванні. Щоб досягти хороших контрасних і нюансних відношень, необхідно ясно уявити, в яких умовах ці відношення слід виявити і підкреслювати, а в яких, навпаки,обходити.

Площинні фігури є більш узагальненими порівняно з об'ємними. Вони відображають найбільш суттєвий для сприйняття бік форми предмета - його контур і можуть бути використані як зразки для сприйняття форм як об*ємних, так і площинних предметів.

Контур - лінія, що окреслює форму предмета; обрис.

Силует - це узагальнене, однотонне зображення людини, тварини, рослини або предмету, що нагадує їхню тінь.

42. Розміщення постатей людей у різних планах простору (зображення постатей у русі з урахуванням просторових відношень).

Щоб відтворити фігуру людини в русі, визначивши пропорції тіла, визначають напрям руху постаті. Каркас основних ліній фігури допомагає уточнити правильний рух тіла.

Що слід знати, перш ніж приступити до малювання?

1.Необхідно добре розбиратися в динаміці людських рухів, в будові скелета і розташуванні м'язів.

2.У малюнку людського тіла потрібно дотримуватися перспективу. Те, що знаходиться ближче, зображують більшими. Частини тіла, що знаходяться на більш далекому від ока відстані, малюють меншого розміру.

3.Зображуючи той чи інший рух, потрібно чітко уявляти собі його характер. Характер передається за допомогою зображення жестів. Крім того, рух повинен виглядати природним.

Малюючи на папері людину, ми зберігаємо лише окремий момент, а сам рух складається з багатьох моментів. Тому потрібно чітко уявити собі момент, що передує тому, який ми будемо зображувати, і момент, який буде слідувати за зображуваним.

Невелика порада: якщо сумнівайтеся в тому, як правильно потрібно зобразити ту чи іншу частину тіла, встаньте, якщо це можливо, самі в ту позу, яку хочете зобразити. Подивіться на себе в дзеркало і проаналізуйте, як виглядає Ваше тіло в цей момент, які м'язи напружені, а які - розслаблені і т.д. Який алгоритм зображення людини в русі? Визначте основну лінію руху. Наприклад, при зображенні згорбленої бабусі нам потрібно буде зобразити опорну лінію, за формою нагадує знак питання. Нанесіть на папір основну допоміжну лінію, потім поступово додайте інші лінії, поки не отримаєте бажану позу. Для зручності можна визначити для себе опорні точки. Скелет можна розбити на частини і показати положення кінцівок схематичними лініями. Коли схематичний малюнок готовий, перевірте, чи всі пропорції і перспектива дотримані. Якщо все в порядку, починайте вимальовувати чіткі контури тіла. Під кінець зображуємо тіні, якщо необхідно, і деталі малюнка. Для того, щоб вдало малювати людину в русі, потрібен великий запас теоретичних знань про людське тіло. Якщо такого у Вас немає, це не біда. Ви можете осягати ази анатомії одночасно з мистецтвом малювання людини в русі.

43. Охарактеризуйте місце і роль позакласної і позашкільної роботи з ОМ.

Образотворче мистецтво в процесі духовно-практичного виховання виконує нічим не заміниму роль. Кількість уроків образотворчого мистецтва, що проводяться у початковій школі, не є достатньою для повноцінного розвитку та формування тих якостей особистості, які є виразниками духовності, креативності. Тому особлива роль відводиться сьогодні іншим формам роботи з підростаючим поколінням. Позашкільна та позакласна робота мають сприяти:

· творчій спрямованості особистості, усвідомленню нею значення передусім творчих, гуманітарних потреб, мотивів, цілей як провідне у її розвитку та життєдіяльності;

· розвиток творчих рис, характеру, а саме цілеспрямованості, ініціативності, допитливості, самостійності, вимогливості, винахідливості, оригінальності, працелюбності, відповідальності тощо;

· творчій самосвідомості, що виявляється у самопізнанні та адекватній самооцінці, самоорганізації, самореалізації, самовдосконалення;

· розвиток творчих якостей інтелекту - логічного, діалектичного та цілісного сприйняття дійсності, спостережливості дослідника, творчої уяви і фантазії, уваги і пам'яті;

· постійному зростанню потенціалу творчої діяльності - бажання систематично здобувати нові знання у певній галузі, вмінню творчо їх використовувати, експериментувати, досліджувати;

· формування психічних якостей творчої особистості, її темпераменту, властивостей нервової системи;

· вихованню у дітей та підлітків здатності до творчого спілкування з діячами наук.

Отже, позашкільна та позакласна робота надають дітям та молоді знання, вміння і навички за інтересами, забезпечують інтелектуальний, духовний та фізичний розвиток, підготовку їх до активної професійної та громадської діяльності, створює умови розвитку та організації змістового дозвілля, відповідного до інтересів, здібностей, талантів, обдарувань і стану здоров'я дітей та молоді.

Позашкільна та позакласна робота є складовою частиною системи безперервної освіти, визначеної Законом України "Про освіту". Ми бачимо, що і образотворче мистецтво належить до основних напрямів позакласної та позашкільної освіти.

44. Розкрийте особливості зображення предметів з натури «геометральним» та «натуральним» способами».

Методи навчання малюванню розвивалися в тісному взаємозв'язку із загальним художньо-естетичним та соціально-економічним розвитком суспільства.

Коротка характеристика «геометрального методу» така: при малюванні будь-якого предмета і об'єкта реальної дійсності його форма спрощувалася до геометричної фігури або тіла; потім геометрична форма уточнювалася по натурі, набуваючи схожість з зображуваним предметом. «Геометральний метод» сприяє правильності і точності малюнка.

Появі «натурального методу» в навчанні образотворчому мистецтву сприяли такі течії та напрямки в мистецтві як: імпресіонізм, абстракціонізм та інші. На зміну аналітичному розсудливому малюванню наводилася загострена емоційність, чуттєвість, суб'єктивне відображення вражень від реальності. «Натуральний метод» навчання мистецтву пропонував дітям малювати предмети відразу такими, якими вони їх бачать, без будь-яких спрощень форми, без аналізу конструкції предметів.

45. Етапи побудови складних форм (геометральний спосіб зображення).

1. Для початку потрібно намалювати основні лінії розмітки малюнка вази.

Іншими словами, потрібно намалювати лінії, за якими ми будемо орієнтуватися, і малювати вазу. До таки орієнтирам відносяться лінії отвору і лінії опори вази. Лінії прорізу в шийці вази ми зробимо трохи вже, ніж нижню лінію опори вази.

2. Намалюйте олівцем саму верхню і саму нижню контурні лінії вази. Вони допоможуть вам без спотворень намалювати горлечко і підстава вази.

Намалюйте бічні лінії, вони будуть відображати кут нахилу горлечка вази. І намалюйте ще дві бічні точки для розподілу обрисів бічних стінок вази. Слідкуйте, щоб на малюнку вази бічні лінії і лінії горлечка були на однаковій відстані один від одного.

3. За попереднім контурам намалюйте приблизну форму вази. Можливо, доведеться цей контур виправити, тому потрібно малювати його ледь натискаючи на олівець. Ваза має горлечко, в яке ви «поставите» квіти. На малюнку з квітами його буде майже не видно, але зараз потрібно намалювати його повністю. Одночасно намалюйте нижню основу вази.

4. Тепер трохи уточнимо горлечко і основну форму малюнка вази і почнемо малювати на стінці вази візерунок. Візерунок ви можете вибрати за своїм бажанням, мій візерунок буде у вигляді троянд, оточених листям. Коли ви придумаєте малюнок візерунка вази, спочатку потрібно намалювати олівцем лише основні контури, за якими надалі намалюйте його точніше.

5. З'єднайте в одне ціле попередні лінії візерунка і намалюйте його в деталях.

Зверніть увагу, візерунок повинен бути нескладний і не «кидатися» в очі, оскільки він не головний елемент малюнка вази. Можете замість малюнка квітів намалювати геометричні фігури.

6. Малюнок вази. Обсяг вазі надають тіні. Завжди, малюючи тіні на предметі в малюнку, уявляйте, з якого боку буде падати світло. У місцях, більш віддалених від джерела світла, тіні будуть «гущі» і навпаки.

46. Використання інформаційних технологій, технічних засобів у викладанні ОМ у початковій школі.

Застосування презентації дає вчителю наступні можливості:

- за допомогою засобів анімації перевірити, закріпити знання учнів (після того як відповів учень, з'являється правильну відповідь);

- ілюстративний матеріал подати у певній послідовності і сконцентрувати увагу учня;

- репродукції показати крупним планом;

- повторити великий обсяг матеріалу в певний проміжок часу;

- підвищити ефективність уроку;

- проявити творчість, індивідуальність;

- уникнути формального підходу до проведення уроків.

Що дає вчителю образотворчого мистецтва та художньої культури використання інформаційно-комунікаційних технологій?
економію часу на уроці;

· глибину занурення в матеріал;

· підвищену мотивацію навчання;

· інтегративний підхід в навчанні;

· можливість одночасного використання аудіо-, відео-, мультимедіа-матеріалів;

· можливість формування комунікативної компетенції учнів, тому що учні стають активними учасниками уроку не тільки на етапі його проведення, а й при підготовці, на етапі формування структури уроку.

47. В чому полягає навчання учнів особливостям зображення людей, різних видів тварин, дерев та інших рослин за певними пропорціями.

Пропорціями називають розмірне співвідношення частин костюма між собою і в цілому зі статурою людини. Щоб знайти правильну пропорцію між частинами моделі, треба визначити, який поділ цілого на більшу і меншу частини припустимий, щоб при цьому більша частина не здавалась занадто великою, а менша - занадто малою.

Пропорції постаті людини:

1. Голова і тулуб становлять половину всієї постаті людини, а друга половина -- це ноги.

2. Ширина розставлених рук наближається до величини зросту тіла людини.

3.Ширина плечей дорівнює двом головам, ширина чоловічого
таза -- 1 1/2, жіночого -- 1 3/4 висоти голови.

4.Довжина руки дорівнює трьом розмірам голови.

5.Опущена рука доходить до половини стегна.

6.Довжина кисті руки дорівнює розміру обличчя.

7.Довжина стопи дорівнює висоті голови.

Усі тварини мають голову, тулуб, лапи (або крила), хвіст. Малюючи тварину, постійно звіряйте довжину, ширину і форму різних частин тіла: передніх і задніх кінцівок, голови і тулуба; наприклад, ширину голови і ширину однієї з передніх кінцівок.

Перше, що необхідно враховувати при малюванні дерева олівцем - це плановість. Ми вже говорили, що дерево - це об'ємна форма. Тому розташуйте ті гілки дерева, які знаходяться ближче до Вас, на передньому плані, ті, які знаходяться трохи далі - на другому плані, а найдальші гілки, які видно - відповідно на дальньому плані.

48. Зміна форми і пропорції в процесі руху(лінійні схеми) Пропорції (зв'язки частин і цілого) - один з найважливіших засобів гармонізації. Під пропорцією розуміється відношення частин цілого між собою і цим цілим.

Основні пропорції:

- Арифметична

- Геометрична

- Гармонійна

- Золотий перетин

Вибір та використання такого засобу гармонізації, як пропорції, дозволяє художнику створювати роботу, що максимально відповідає законам гармонії і естетичним потребам людини. Застосування певних пропорційних відношень може надати велику виразність художньому образу, глибше розкрити його. Щоб створювати гармонійні, тобто цілісні твори, художник повинен вивчати та застосовувати закони природи.

Необхідно сказати, що проблема пропорцій -- одна з найскладніших художніх проблем, що вимагають осмислення.

Масштаб визначається правильним застосуванням систем пропорцій. Розділяючи форму на окремі деталі, можна тим самим досягти потрібного масштабу. Форма буде сприйматися більш або менш значущою. Необхідної виразності образу у вигляді масштабу можна досягти, працюючи не тільки з формою, а й грамотно застосовуючи інші образотворчі засоби, такі як колір і фактура. Масштабність твору не визначається абсолютною величиною. Невеликий за розміром твір може мати великий масштаб, висловлювати монументальні образи. І навпаки, значний за величиною твір сприймається часом як камерний. Володіючи таким інструментом, як масштаб, художник здатний створювати різні хвилюючі його художні образи незалежно від розміру твору.

49. .Вкажіть можливість між предметної інтеграції на уроках ОМ. Розкрийте значення міжпредметних зв'язків та способи інтегрування навчальних дисциплін Проблема інтеграції актуалізує перш за все універсальні поняття і категорії, властиві всім видам мистецтва. Шкільні курси з мистецтва, побудовані на основі інтегративної, допомагають у пошуку гармонізації інформаційно-логічної та емоційно-образної сторін художньої освіти, активному формуванню творчої особистості, ефективного поєднання індивідуальних форм роботи з колективними, створенню істинно творчої атмосфери на уроках. Розвиток особистості засобами мистецтва сприяє формуванню цілісного світовідчуття, створення морально і естетично повноцінного середовища спілкування з мистецтвом у всьому різноманітті його видів. Особливо ефективно використання міжпредметних зв'язків уроків образотворчого мистецтва з уроками розвитку мовлення, які мають забезпечити розвиток комплексу мовленнєвих умінь і художніх здібностей в учнів. Реалізації взаємозв'язку розвитку мовлення та художньої творчості дітей служить раціональна організація активної діяльності учнів на уроці. Припустимо, на уроці читання творів з теми «Прийди весно з радістю» (3 клас) вчитель актуалізує у вступній чи узагальнюючій бесіді ознаки різних станів природи або використовуючи дитячі малюнки на весняну тематику - у даному разі маємо справу з міжпредметними зв'язками уроків природознавства і малювання. Урок образотворчого м-ва можна зінтегрувати з такими предметами: читання, праця, музика, математика, природознавство, етика Образотворча діяльність має важливе значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість, естетичне сприйняття, художній смак, творчі здібності. Образотворча діяльність надає можливість доступними засобами висловити емоційний стан дитини, її ставлення до навколишнього світу, вміння самостійно створювати прекрасне, а також бачити його у творах мистецтва. Міжпредметні зв'язки - найважливіший чинник оптимізації процесу навчання, підвищення його результативності, усунення перевантаження вчителів і учнів. Особливе значення мають міжпредметні зв'язки для ефективного використання організаційних форм навчання, а також цілеспрямованої перебудови всіх основних ланок навчально-виховного процесу.

50. Послідовність у засвоєнні перспективи учнями початкових класів. Вимоги програми.

Усі ми знаємо особливості сприйняття глибини об'єкта нашим зором. В міру видалення від нас предмети зменшуються, а рівнобіжні лінії, що йдуть до обрію, сходяться. Чим далі розташований від нас предмет, тим меншим він нам здається; наступить такий момент, коли він перетворюється в крапку. Якщо дивитися на вулицю, що вдалішу йде, чи рейки залізниці, ясно видне зближення рівнобіжних ліній при їхньому видаленні. Перспектива визначає закономірності зменшення предметів і зближення рівнобіжних ліній у міру видалення їх від ока.

У початкових класах, відповідно до програми, закономірності перспективи діти вивчають тільки шляхом спостереження її у натурі. Для того щоб організовувати такі спостереження і навчити дітей передавати третій вимір на площині, учитель повинен знати основні поняття перспективи.

Одне з основних умов для перспективного малювання - наявність фіксованої точки зору. Точка зору в даному вішалку -- це те місце, із якого спостерігають предмет. Під час малювання з натури по принципах лінійної перспективи точку зору змінювати не можна, тому що предмет з іншої крапки буде виглядати інакше. Простір перед нами, на який ми, малюючи, дивимося з фіксованої точки зору, називається полем зору. Не всі ділянки, полючи, зори рівноцінні; найкраще видно предмети, розташовані в його центрі.

Для виконання малюнка з натури необхідно, щоб модель була щонайкраще видна. Недостатньо, щоб вона потрапила в центр нашого поля зору, необхідно, щоб був дотриманий ще і кут зору, тобто, щоб відстань до моделі була найбільш вигідною.

Шкільна програма вимагає вивчення тільки лінійної перспективи. Це, безсумнівно, позитивно: дитина учиться спостерігати й усвідомлювати зорову інформацію, тренує око. Навчальні малюнки з натури в початкових класах потрібно виконувати з урахуванням закономірностей перспективи, але при створенні творчих композицій за уявою, чи уяві при ілюструванні літературних творів, здається, цілком можливе застосування різних прийомів передачі простору на площині, особливо тоді, коли вони сприяють більшої виразності роботи. Утім, проблема ця досить складна, потребує спеціального вивчення, а можливо й експериментальної перевірки. Однак ми точно знаємо, що перспектива склалася в струнку систему тільки до початку XVI століття, але і до неї широко використовувалися спеціальні прийоми передачі простору, що володіють найвищою виразністю і величезною художньою цінністю.

51 .Зображення фігур людей в русі з виявленням їх пропорційних особливостей.

Життя людей, як і інших живих істот, потребує постійного руху. Людина активна у роботі, спорті, відпочинку, творчості… Недаремно ще з античної епохи в таких видах мистецтва як скульптура і живопис творці передавали довершену красу в динамічних людських фігурах.

Моменти рухів людини, зазвичай, передаються відповідними позами, жестами, ракурсами, світлотінню, кольором, різними техніками і матеріалами. Щоб відтворити фігуру людини в русі, визначивши пропорції тіла, визначають напрям руху постаті. Каркас основних ліній фігури допомагає уточнити правильний рух тіла.

...