Методика проведення екскурсій з метою реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства в початковій школі

4. Розкрито стан дослідження проблеми дослідження в науково-педагогічній літературі.

Краєзнавство здавна визнано одним із найважливіших засобів зв'язку навчання та виховання з життям. Використання місцевого матеріалу привертало увагу видатних педагогів минулого Я. Коменського, Ж. Руссо, І. Песталоцці. Їх ідеї про виховання з урахуванням місцевих умов у подальшому мали значний вплив на розуміння сутності краєзнавства, його місця і функцій у навчанні і вихованні. Стан дослідження краєзнавства в науково-педагогічній літературі перебуває у стані перманентних змін - теоретичні й методологічні напрацювання наповнюються новими ознаками, уточнюються, удосконалюються.

5. Розроблено та впроваджено експериментальну методику реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства в початковій школі.

З метою вивчення дійсного стану проблеми дослідження у практиці роботи сучасної початкової школи нами було проведено констатувальний етап експерименту, який передбачав з'ясування ставлення педагогів щодо цінності проведення екскурсій саме з метою реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства в початковій школі. Так, у процесі експерименту нами було проведено бесіди та анкетування педагогів експериментальної школи.

В підсумку обробки даних, отриманих в результаті бесіди та анкетування, виявлено, що більшість вчителів вважають, що проблема використання екскурсій на уроках природознавства в теорії навчання розроблена недостатньо. Також ми виявили, що найчастіше для формування краєзнавчих знань, як її складової, під час навчання природознавства у початковій школі вчителі використовують такі форми організації освітнього процесу як нестандартні уроки, екскурсії, подорожі, бесіди. Більшість вчителів експериментальної школи вважають, що екскурсії є особливо доцільними під час вивчення природознавства.

На основі аналізу матеріалів констатувального експерименту була розроблена методика навчального експерименту. Наша експериментальна методика реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства заключалася в: насамперед в проведенні екскурсій; допомозі вчителю в проведенні і підготовці до екскурсій; опрацюванні з дітьми віршів про красу природи; приказок, загадок про природу, про осінь, осінні місяці; цікавинок про природу; чайнвордів, завдань проблемного характеру - як під час екскурсій, уроків, так і під час прогулянок на шкільному майданчику на перерві; застосуванні набутих під час екскурсій краєзнавчих знань учнів на інших уроках, та в повсякденному житті.

Завдяки цьому діти навчалися помічати навколо себе нескінчену кількість цікавих речей, краще усвідомили взаємозв'язок між усіма живими істотами та неживою природою. Перед нами відкрилася прекрасна грань педагогічної майстерності - вміння вчити дітей думати, мислити, допомагати ставати їм маленькими дослідниками.

Порівняльні результати опитування учнів упродовж формувального експерименту свідчать про те, що експериментальному класі кількість учнів, які давали відповіді на високому та достатньому рівні більша, ніж в контрольному класі, а кількість дітей, що давали відповідь на середньому, та низькому рівнях, навпаки менша. Це свідчить про те що застосування експериментальної методики реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства вплинуло на навчальний процес, і забезпечило кращі показники результатів навчання.

В кінці нашого дослідження ми запропонували вчителю експериментального класу дати якісну оцінку нашої експериментальної методики. Загальна кількість отриманих балів яку ми отримали 15. Це свідчить про те, що вчитель експериментального класу вважає нашу експериментальну методику проведення екскурсій з метою реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства в початковій школі успішною.

Під час проведення дослідження ми також спостерігали за тим, як змінився інтерес учнів до вивчення природознавства. Зокрема, це яскраво простежувалося під час створення різних оповідань, казок, складання учнями загадок. Аналіз анкетних даних дозволив зафіксувати зростання рівня інтересу дітей експериментального класу до спілкування з природою. При цьому помітно зменшилася кількість дітей, які не виявляли інтерес до цих уроків. Учні експериментального класу краще відтворювали навчальний матеріал, краще його засвоювали, вміло порівнювали і співставляли явища, події, які відбуваються в природі.

Результати проведеного нами експерименту, оцінки вчителів свідчать про те, що запропонована нами методика реалізації краєзнавчого принципу вивчення природознавства в початковій школі є ефективним засобом підвищення загального інтересу до вивчення природознавства у початкових класах.

Нами були розроблені методичні рекомендації щодо проведення екскурсій, якими зможуть скористатися учителі початкової школи з метою ефективної їх організації:

1. Основою екскурсії має стати постійне звернення не лише до інтелектуальної, скільки до емоційно-чуттєвої сфери дитини.

2. Процес милування природою рідного краю, його якість та інтенсивність значною мірою залежить від культури сенсорного сприймання. Потрібно вчасно турбуватися про активізацію чуттєвих аналізаторів школярів, забезпечуючи належну гостроту кольорового зору, слуху, тонку диференціацію запахів, дотикових та смакових відчуттів.

3. Емоційне сприймання природи не вичерпується її сенсорним пізнанням. Потрібно підносити дитяче сприймання на належний емоційнообразний рівень та організовувати оцінну діяльність учнів. У цьому значно допоможуть удалий добір та доречне застосування художніх активізаторів - пейзажної лірики, загадок, казок, пісень.

4. Налагоджуючи безпосередній контакт із природою свого краю, необхідно зважати на те, що школярі за своїми віковими особливостями ще неспроможні споглядати її у повному значенні цього слова. Тому потрібно забезпечити необхідний діапазон видів діяльності та достатній рівень рухливості школярів у природі, пропонуючи їм різноманітні завдання оцінного та творчого характеру, а також цікаві форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу (ігри, змагання, конкурси).

5. Потрібно пам'ятати, що перенасичення навчального процесу екскурсіями може перетворити їх у щоденні «чергові» вправляння, внаслідок чого дитячі оцінки неминуче втратять свіжість, природність,що призведе врешті-решт до фальші, нудьги та байдужості.

Отже, потрібно забезпечити необхідний діапазон різних видів діяльності та достатній рівень рухливості школярів у природі, пропонуючи їм різноманітні завдання оцінного та творчого характеру, а також цікаві форми емоційно-естетичного пізнання навколишнього світу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

краєзнавчий природознавство школа екскурсія

1. Аквилева Г.Н., Клепинина З.А. Наблюдения и опыты на уроках природоведения: Пособие для учителя нач. шк. М.: Просвещение, 1988.

2. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навч. посібник К.: Веселка, 1998. 333 с.

3. Боровская Л.А. Экологическая направленность натуралистической экскурсии в условиях города . Начальная школа. 1991. №8. С. 46-48.

4. Виноградова Н.Ф. Окружающий мир. Методика, обучение. М.: Вентана- Граф, 2005.

5. Герасимов В.П. Весенняя зоологическая экскурсия. Начальная школа. 1981. №5. С. 33.

6. Герасимов В.П. Зимние экскурсии в природу. Начальная школа. 1981. №2. С. 35.

7. Гирусов Э.В. Экологическое сознание как условие оптимизации взаимодействия общества и природы. Философские проблемы глобальной экологии. М., 1983.

8. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. М.: Просвещение, 1984 URL: http://vippo.org.ua/files/pedposhyk/spuslit-1557135224.pdf/ (Дата звернення 12.11.2019)

9. Григорьянц А.Г., Малкина Л.Г. Ознакомление с окружающим миром. Книга для учителя. Ташкент, 1987.

10. Дежникова Н.С., Иванова Л.Ю. Воспитание экологической культуры у детей и подростков: Учебное пособие. М.: Педагогическое общество России, 2001. 64 с.

11. Деревянко В.А.,Савельева С.С., Бабанский И.Т. Уроки экологического творчества. Начальная школа. 2000, №12, С. 40.

12. Дерим-Оглу Е.Н., Томилина Н.Г. Материалык проведению экскурсии в смешанный лес. Начальная школа. 1990. №5. С. 28.

13. Друзь 3.В. Пізнавальні завдання з ознайомлення з навколишнім світом у 1-2 класах, К.: Радянська школа, 1990.

14. Завитаев П.А. Опыты с растениями на школьном участке. П.А. Завитаев . Начальная школа. 1957. №3. С. 42.

15. Исаева Е.В. Роль наблюдений за животными и растениями при изучении родной природы младшими школьниками. Е.В. Исаева. Начальная школа. 1994. №1. С. 38.

16. Кириллова З.П. Экологическое образование и воспитание школьников в процессе изучения природы. Начальная школа. 1989. №5. С. 25-27.

17. Клепинина 3.А., Чистова Л.П. Дневник наблюдений за природой и трудовой деятельностью человека. М., 1988.

18. Минаева В.М. Внеклассная работа по природоведению в начальных классах. 1980.

19. Монгомена Л.И. Развитие познавательной активности на уроках природоведения. Начальная школа. М., 1999, 3. С. 41-43.

20. Морозова Е.Е., Коваленко Л.И. Методика преподавания природоведения. Методическое пособие. Саратов: издательство Саратовского пед. института, 1999. 22 с.

21. Нарочна Л.К. Методика викладання природознавства: Навч. посібник для пед. уч-щ, 2-ге вид., перероб. і доп. К.: Вища шк., 1990. 301 с.

22. Низова А.М. О выборе методов обучения природоведению А.М. Низова. Начальная школа. 1965. №12. С. 42-48.

23. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. М.: Просвещение, 1990. URL: https://www.bestreferat.ru/referat-188476.html?fbclid=IwAR3hbSxcL9OxLBXhy-IaMXA6UG_V9ESdd5Iy-7jlcumgJsg9y0Y1uH0xGWM/ (Дата звернення 27.11.2019)

24. Перекалова В.С. Обобщение наблюдений на уроке . Начальная школа. 1974. №11. С. 59-61.

25. Погорелова Н.А. Формирование познавательных интересов младших школьников в процессе изучения природоведения во втором классе. Свердловск: СПИ, 1983.

26. Подзоров В.И. Природоведение с методикой преподавания: Практикум: Учеб. пособие. К.: Выща шк., 1990. 85 с.

27. Прокофьева Л.Б. Уроки-микроисследования при изучении естествознания. Л.Б. Прокофьева. Начальная школа. 1996. №8. С. 37-42

28. Прохорова Е.Б., Никишина Е.П. Развитие у учащихся умения наблюдать на экскурсиях в природу. Начальная школа. 1990 URL: https://www.bestreferat.ru/referat188476.html?fbclid=IwAR3hbSxcL9OxLBXhy-IaMXA6UG_V9ESdd5Iy-7jlcumgJsg9y0Y1uH0xGWM/ (Дата звернення 12.11.2019)

29. Сосновская Е.Б. Методика преподавания природоведения. Учебник для ССУЗов. М.: Приор, 2005. 208 с.

30. Сухомлинский В.А. Сердце отдаю детям. Избранные педагогические сочинения. T.1. М., 1979.

31. Ягодовский К.П. Вопросы общей методики естествознания. 2-е изд., дополн. М., 1954.

Размещено на Allbest.ru