Використання наочних посібників на уроках природознавства в початковій школі

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему:

Використання наочних посібників на уроках природознавства в початковій школі

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи використання наочних посібників на уроках природознавства

1.1 Роль наочних посібників на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Педагогічна цінність наочності на уроках природознавства

1.3 Дидактичні цілі використання наочних посібників у процесі навчання природознавству

Розділ 2. Методичні аспекти використання наочних посібників на уроках природознавства в початкових класах

2.1 Класифікація засобів наочності та їх характеристика

2.2 Методика використання наочних посібників на уроках природознавства у початковій школі

2.3 Фрагмент уроку природознавства з використанням наочних посібників (мультимедійної презентації)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Актуальність дослідження

На сучасному етапі розвитку суспільства першочерговим завданням школи є виховання всебічно розвиненої людини. Роль початкової школи в розв'язанні цього завдання вирішальна. У молодших класах закладаються основи знань, умінь і практичних навичок, які необхідні для дальшого навчання, формуються моральні риси і якості, вміння дітей самостійно оволодівати знаннями, пробуджується інтерес до навчання, до творчих пошуків.

Застосування наочності у викладанні природознавства - обов'язкова умова свідомого і міцного засвоєння знань учнями. Успіх навчання природознавству залежить від уміння вчителя використовувати наочне обладнання. Обладнання - це різноманітні прилади, інструменти та інвентар, потрібний для роботи з учнями в класі, на екскурсії, в куточку живої природи, на географічному майданчику та шкільній навчально-дослідній ділянці.

Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль у процесі вивчення природознавства. Однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе.

Від підготовленості вчителя до використання засобів наочності у процесі вивчення природознавства залежить не лише ефективність формування початкових уявлень про природу, а й інтелектуальний розвиток учнів, збагачення їх емоційно-ціннісного досвіду.

Вивченням і застосуванням методів наочності ще з давніх часів займалися Я.А. Коменський, І.Г. Песталоцці, Ф. Дістервег, К.Д. Ушинський, Л.В. Занков, В.Ф. Шаталов, А.Н. Леонтьєв, Н.А. Ананьєва, С.П. Логачевська, М.В. Богданович та інші.

Проблеми використання наочності у процесі навчання розкрито у працях П.С. Атаманчука, С.П. Величка Ю.М. Галатюка, С.У. Гончаренка, Є.В. Коршака, М.Т. Мартинюка, B.Ф. Савченка, О.В. Сергєєва, В.П. Сергієнка, В.Д. Сиротюка та ін.

Об'єктом дослідження є процес навчання природознавству молодших школярів.

Предметом - методика проведення уроків природознавства з використанням наочних посібників.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування доцільності застосування наочних посібників у процесі вивчення природознавства у початковій школі.

Мета дослідження зумовила необхідність виконання таких завдань:

- визначити роль наочних посібників на уроках природознавства у початковій школі;

- обґрунтувати педагогічну цінність та дидактичні цілі використання засобів наочності на уроках природознавства;

- здійснити класифікацію засобів наочності, які використовується на уроках природознавства у початкових класах;

- розкрити методику використання засобів наочності на уроках природознавства у 3-му класі;

- навести фрагменти уроків природознавства з використанням наочних посібників.

При написанні роботи ми використовували такі методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної та навчально-методичної літератури та передового педагогічного досвіду, методи класифікації, узагальнення та систематизації теоретичних даних; бесіди та спостереження за навчальною учнів початкових класів.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

Розділ 1. Теоретичні основи використання наочних посібників на уроках природознавства

1.1 Роль наочних посібників на уроках природознавства у початковій школі

Останнім часом зростає роль природничих наук. Сьогодні перед початковою школою стоїть завдання не лише домогтися, щоб діти засвоїли природничі знання, а й могли вільно оперувати ними, застосовувати ці знання для вирішення навчальних та життєвих ситуацій та проблем, для розширення та поглиблення свого пізнавального досвіду. А для цього потрібно ефективно працювати з дітьми, використовуючи різноманітні наочні посібники, форми роботи з ними, методи, прийоми та принципи.

У сучасній початковій школі реалізовується ціла низка дидактичних принципів. Одним із таких є принцип наочності. Принцип наочності - це найбільш відомий і зрозумілий принцип навчання, який використовується з найдавніших часів. В основі цього принципу лежить наукова закономірність про те, що ефективність засвоєння знань залежить від залучення до процесу пізнання різних органів чуття. Відомо, що органи зору «пропускають» у мозок майже в п'ять разів більше інформації, ніж органи слуху, і майже в 13 - порівняно з органами дотику.

В основу принципу наочності покладена ідея зосередження уваги учнів на найважливішому, найсуттєвішому, піднесення інтересу до виучуваного матеріалу, активізація процесу навчання. Реалізація принципу наочності допомагає учням глибше й повніше засвоювати знання, виявити зв'язок між науковими знаннями й життєвою практикою, сприяє становленню активної, суб'єктивної позиції в навчальній діяльності, стимулює розвиток мотиваційної сфери молодшого школяра [2, с 43].

У зв'язку із особливостями психічного розвитку та наочно-образного характеру розумової діяльності учнів початкових класів, уявлення про предмети і явища природи у них потрібно формувати на основі використання різноманітних засобів навчання. Краєзнавчий матеріал, естетична та яскрава наочність сприяють стимулюванню пізнавальних інтересів, довільної уваги, позитивних емоцій у молодших школярів.

Принцип наочності в навчанні вважається похідним від принципу доступності: чим насиченішим є унаочнення заняття, тим доступнішим буде пояснення нової теми. Сутність цього принципу можна передати висловом: «краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Він спирається на провідну роль зорових аналізаторів у сприйманні зовнішнього світу (адже за їхньою допомогою людина отримує від 80 до 90 відсотків інформації). Тому навчальний матеріал потрібно подавати в найбільш унаочненій формі.

В.О. Сухомлинський писав: «Природа мозку дитини потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних посібників, образів і насамперед, серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації на цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко втомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель» [6]. У цих словах видатний педагог ще раз підкреслює, що навчати дітей без реалізації принципу наочності неможливо, а, точніше сказати, недоцільно.

Відомий дидакт і вчений Я.А. Коменський обґрунтував принцип наочності як основу успішності навчання. Він дав чітке формулювання у своєму відомому «золотому правилі» дидактики: «Все, що можливо, надавати для сприйняття відчуттям: видиме для сприйняття зором; чутне слухом; запахи - нюхом; підлягаюче смаку - смаком; доступне дотику шляхом дотику. Якщо ж які-небудь предмети і явища можна відразу сприймати декількома відчуттями - надати декільком відчуттям»[3].

Значним кроком уперед у розробці наочності навчання є наукові й навчальні книги К.Д. Ушинського. Він надав більш глибоке психологічне обґрунтування принципу наочності. Наочності вимагає, як це переконливо показав К.Д. Ушинський, сама природа дитини. «Ніщо не може бути важливішим в житті, - писав К.Д. Ушинський, - як уміти бачити предмет з усіх боків і серед тих відносин, в які він поставлений» [7, с. 120].

Основні правила принципу наочності:

1. чітко визначити мету використання засобів наочності;

2. комплексно використовувати такі види наочності, які давали б найбільший ефект, але ні в якому разі не зловживати ними;

3. активно залучати суб'єктів учіння до роботи із засобами наочності;

4. керувати спостереженнями суб'єктів учіння;

5. відкидати все зайве, щоб не викликати додаткових асоціацій;

6. застосовувати наочність на всіх етапах навчального процесу;

7. демонструвати засоби наочності послідовно в міру подання навчального матеріалу;

8. забезпечувати змістовність і естетичність їх оформлення;

9. наочність має відповідати психологічним закономірностям сприймання;

10. не використовувати засоби наочності як самоціль, а вдало доповнювати матеріал, що вивчається;

11. не переоцінювати й не недооцінювати роль наочності в навчанні тощо.

Під час навчання необхідно застосовувати різні види наочності - натуральну, образну, словесно-образну наочність (динамічну і статичну, пласку і об'ємну) [13, с. 208].

Наочність виконує такі функції:

- сприяє розумовому розвиткові суб'єктів учіння;

- допомагає виявити зв'язки між науковими знаннями й життєдіяльністю, теорією і практикою;

- полегшує навчально-пізнавальну діяльність учнів і сприяє формуванню у них інтересу до професійних знань;

- допомагає сприймати предмет, що вивчається, у його розмаїтті;

- сприяє формуванню мотивації пізнання довколишньої дійсності тощо.

Отже, принцип наочності можна визначити як «сукупність норм, які випливають із закономірностей процесу навчання і стосуються пізнання дійсності на основі спостережень, мислення і практики на шляху від конкретного до абстрактного, і навпаки».

Використання наочності відіграє переважно допоміжну роль, однак іноді навчальний матеріал (наприклад, явища, предмети, які учні не можуть безпосередньо спостерігати) має такий характер, що без унаочнення правильне уявлення про новий об'єкт взагалі неможливе. Щоб запобігти звуженню поняття або уявлення, доцільно використовувати різні зразки зображення об'єкта. Це допоможе учням розпізнати типове, зробити крок від конкретного до абстрактного, перейти від уявлення до поняття. Отже, важливо не тільки правильно дібрати наочність до уроку, а й продумати, як поставити запитання, щоб створюваний в учнів зоровий образ активно працював на досягнення мети уроку [17, с. 194].

Вибір наочності для конкретного уроку зумовлюється не тільки його навчальною метою, а й іншими чинниками. Зокрема, специфікою мікросередовища школи та попереднім рівнем готовності дітей, їхнім емоційним станом, віком, резервом навчального часу. Особливо важливим джерелом чуттєвого досвіду майже на всіх уроках є актуалізація емоційних спостережень дітей. Це положення глибоко розвинув у своїх працях В.О. Сухомлинський. «Природа мозку дитини, - писав він, - потребує, щоб її розум виховувався біля джерела думки - серед наочних образів, і насамперед - серед природи, щоб думка переключалася з наочного образу на «обробку» інформації про цей образ. Якщо ж ізолювати дітей від природи, якщо з перших днів навчання дитина сприймає тільки слово, то клітини мозку швидко стомлюються і не справляються з роботою, яку пропонує вчитель. А цим клітинам треба розвиватися, міцніти, набиратися сил. Ось де причина того явища, з яким часто зустрічаються вчителі в початкових класах: дитина тихо сидить, дивиться тобі в очі, немовби уважно слухає, але не розуміє жодного слова, що педагог розповідає і розповідає, тому що треба думати над правилами, розв'язувати задачі, приклади - все це абстракції, узагальнення, немає живих образів, мозок стомлюється…» [24.].

Отже, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

1.2 Педагогічна цінність наочності на уроках природознавства

Уроки природознавства - це уроки пізнання природи, явищ, об'єктів, законів і закономірностей у природі. Це уроки, які ведуть дітей до пізнання глибин природи, навколишнього середовища, які відкривають перед дітьми світ незнаного, цікавого і захоплюючого, це уроки, які виховують почуття краси до всього оточуючого. А тому, уроки природознавства не потребують шаблонності, одноманітності, обмеженості, а вимагають творчості, пошуку нових підходів до ознайомлення з природою, використання цікавого додаткового матеріалу, наочності, вміння вчителя цікаво, доступно подати матеріал дітям, запалити іскру до пізнання природи, бажання дізнатись більш нового і невідомого. Тому, готуючись до уроку слід пам'ятати слова В.О. Сухомлинського: «Чим цікавіше для дитини те, що вона вивчає, тим більше зосереджується її увага, тим глибше засвоюються знання» [24]

І в цьому велика роль відводиться наочності. Адже, глибоке засвоєння знань з природознавства - один з важливих елементів навчального процесу. А запорукою успішного, міцного засвоєння знань про природу, про зв'язки між живою і неживою природою, про зв'язок людини з природою та ін. є використання на уроках природознавства наочних матеріалів та посібників. Адже наочність завжди була і залишається тим джерелом знань, що містить нове, цікаве порівняно з матеріалом підручника, несе додаткову інформацію.

Потреба використання наочного матеріалу під час ознайомлення школярів з природою зумовлюється особливою привабливістю ілюстрованого матеріалу. Розгляд картин, ілюстрацій допомагає вирішити різноманітні завдання. В першу чергу використання наочності сприяє закріпленню, уточненню знань про природні об'єкти, їх збагаченню.

Сприймання статичного зображення на картині створює умови для уточнення дитячих вражень. Розгляданню ілюстративного матеріалу належить значна роль у збагаченні існуючих у дітей вражень про об'єкти природи: наприклад: тварини на ілюстраціях подаються в природному оточенні, що дозволяє показати дітям зв'язки тварин з умовами середовища.

Наочність є засобом формування уявлень про природні об'єкти в тих випадках, коли їх не можна показати дітям в реальному вигляді: наприклад, свійських тварин за умов великого індустріального міста. Наочний матеріал є одним з найкращих засобів, який спонукає до розмови наймовчазніших дітей, він наче наближує об'єкт до дитини, робить його більш зрозумілим і викликає мовну активність школярів. Важливе значення мають засоби наочності у вихованні естетичних почуттів, формуванні гуманного, дбайливого ставлення до природи [26, с. 32].

У процесі навчання природознавству в початкових класах учитель спирається як на безпосереднє сприйняття учнями окремих предметів, об'єктів, явищ, так і на їхню уяву. В обох випадках роль наочності надзвичайно велика. У початкових класах вона є засобом здобування учнями чуттєвих даних, необхідних для утворення уявлень і понять про явища і предмети, про зв'язки і залежності у природі. За допомогою наочності збагачується, розширюється особистий, пізнавальний досвід учнів, розвивається спостережливість. Наочність, яка використовується на уроках природознавства, сприяє активізації навчання, розвиває в учнів інтерес до предмета. Під керівництвом вчителя учні знаходять загальне в окремих предметах і явищах, відокремлюють істотне від неістотного, головне від другорядного, усвідомлюють зв'язки між живою і неживою природою. Але при використанні наочного матеріалу слід врахувати, що уроки природознавства не слід перенасичувати наочними засобами, бо надмірне їх використання буде «шкодити» засвоєнню знань, відволікати учнів від навчального матеріалу і дидактична мета уроку буде не досягнута [20, с. 50].

Молодшим школярам властива конкретність, наочно-образний характер розумової діяльності. Вони добре запам'ятовують факти, опис зовнішнього вигляду предметів, рослин, тварин, явищ природи, коли безпосередньо спостерігають їх у природі, розглядають таблиці та колекції, проводять досліди, практичні роботи. У зв'язку з цим обладнання у навчальному процесі з природознавства має надзвичайно важливе значення. Яскрава, різноманітна наочність викликає у молодших школярів позитивні емоції, пізнавальний інтерес, зосереджує і довше утримує їхню увагу на об'єкті, який вивчається.

Жодне обладнання не повинно бути домінуючим. Використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями процесу навчання і конкретними дидактичними цілями на кожному з етапів. Засоби наочності на уроках природознавства не слід перетворювати у самоціль. Вони повинні сприяти ефективному навчанню молодших школярів бо невміло використані засоби наочності негативно впливають і відволікають дітей від цілеспрямованої роботи [6, с. 4].

Успіх застосування наочних посібників залежить насамперед від їх обґрунтованого вибору у кожній конкретній ситуації. Вибір визначається:

- Змістом і обсягом елемента кожної логічної завершеної частини змісту навчального предмету зокрема необхідною для його формування чуттєвою основою.

- Конкретними дидактичними цілями, які розв'язуються на кожному етапі процесу навчання.

- Об'єктивними умовами (пора року).

- Зміст засобу наочності повинен відповідати освітнім розвивальним та виховним цілям.

- Усі засоби наочності демонструються під час уроку тільки в момент необхідності, а не раніше.

Наочні посібники потрібно розмістити у шафах за класами і темами, що полегшує їх використання. Для зручності в користуванні бажано мати списки наочності, що наклеюються на внутрішньому боці дверцят шафи [2, с. 28].

Використання навчальних посібників на уроках природознавства допомагає:

- сформувати уявлення, поняття про предмети і явища неживої та живої природи завдяки зоровому сприйманню;

- показати вплив умов навколишнього середовища на ріст і розвиток живих організмів;

- безпосередньо сприймати, спостерігати предмети і явища навколишнього середовища;

- підвищити ефективність уроку, якість викладання.

Використання певного обладнання сприяє вихованню навичок роботи з нескладними приладами, умінню вирощувати рослини, доглядати за дрібними тваринами. Жодне обладнання не повинно бути домінуючим, однак більше уваги слід приділяти натуральним наочним посібникам. [21, с. 23].

1.3 Дидактичні цілі використання наочних посібників у процесі навчання природознавству

Цілі використання засобів наочності у процесі навчання визначаються загальними дидактичними цілями етапу процесу навчання і конкретними підцілями на кожному з етапів.

1. Постановка мети і завдань уроку:

- для створення проблемної ситуації щодо всього змісту теми;

- для визначення назви теми і завдань уроку;

- для загальної мотивації діяльності учнів.

2. Засвоєння нових знань, умінь і навичок у кожній логічно завершеній частині змісту:

- для актуалізації опорних знань та умінь;

- для створення проблемної ситуації;

- як джерело знань, тобто для створення образів і уявлень про об'єкти і явища природи;

- як основа осмислення суті понять: аналізу, порівняння, виділення істотних ознак;

- як основа осмислення змісту способу діяльності (дій і послідовностіїх виконання);

- як основа осмислення внутрішньопонятєвих та міжпоняттєвихзв'язків і залежностей;

- як основа для запам'ятовування і закріплення засвоєних знань;

- як основа усвідомлення засвоєних знань і умінь у логічно завершеній частині змісту.

3. Систематизація, узагальнення засвоєних знань, умінь і навичок:

- для актуалізації засвоєних елементів знань;

- як основа систематизації та їх узагальнення;

-як основа осмислення внутрішньопоняттєвих і міжпоняттєвихвзаємозв'язків між засвоєними елементами знань;

-як основа усвідомлення сформованих знань, умінь і навичок у процесі оволодіння теми змісту.

4. Застосування засвоєних знань та умінь:

- для застосування знань шляхом виконання дій в матеріальній (матеріалізованій) і перцептивній формі;

- для формування практичних умінь.

5. Перевірка засвоєних знань та умінь:

- для актуалізації засвоєних знань;

- як основа для логічної, послідовної розповіді;

- для виконання практичних завдань з метою перевірки уміння застосовувати знання у різних видах практичної діяльності та рівня сформованості практичних умінь [4, с. 164].

Вдало використані вчителем засоби навчання на уроках природознавства сприяють розвитку в учнів початкових класів уміння порівнювати, аналізувати, узагальнювати. Вони формують навички проведення нескладних дослідів, а також сприяють реалізації основних дидактичних принципів. Уміле використання на уроках засобів наочності в поєднанні з іншими видами унаочнення дають змогу значно підвищити якість уроку, активізувати розумову діяльність учнів, забезпечує міцні знання, відновити в пам'яті знання, набуті протягом деякого часу, закріпити і поглибити їх, розвинути абстрактне мислення.

Таким чином, правильний вибір наочності дозволяє урізноманітнити хід уроку і підвищити його якість. Знання вимог щодо використання наочних посібників допоможе уникнути поширених у шкільній практиці недоліків та помилок. У процесі навчання використання наочних посібників є дуже важливим елементом. Тому саме використання наочних посібників великою мірою підвищує рівень знань учнів, і полегшує процес навчання природознавства.

Розділ 2. Методичні аспекти використання наочних посібників на уроках природознавства в початкових класах

2.1 Класифікація засобів наочності та їх характеристика

Засоби навчання та навчальне обладнання з природознавства класифікують та об'єднують у такі групи:

- посібники, що є предметом вивчення на уроці (навчальне обладнання);

- посібники, що не є предметом вивчення на уроці (допоміжне обладнання).

Навчальні посібники, що є предметом вивчення на уроці. Серед навчальних посібників цієї групи можна виділити натуральні предмети (предмети природи) та ілюстративні - спеціально виготовлені.

Натуральні наочні посібники. Предмети природи становлять основну масу посібників на уроках природознавства, їх використання дає можливість створити в дітей уявлення і поняття на основі безпосереднього чуттєвого сприймання.

Кожний класовод разом з учнями повинен зібрати й заготовити необхідні натуральні посібники для демонстрації їх у класі, а також дрібні об'єкти для використання їх як роздаткового матеріалу (для кожного учня) [18].

Об'єкти живої природи. У програмі з природознавства значна увага надається вивченню дикорослих, сільськогосподарських і кімнатних рослин.

Із рослин, які ростуть у даній місцевості, на уроках потрібно використовувати ранньоквітучі (мати-й-мачуха, проліски, медуниці тощо), культурні, лікарські (буркун, полин, конвалія, глід, звіробій, суниці тощо) рослини, бур'яни поля, городу (пирій повзучий, осот польовий, грицики, лобода, кульбаба).

Рослини, які не ростуть у даній місцевості, або не переносять холодну пору року, можна використовувати в засушеному вигляді (рослини поля, городу).

Гербарії - це засушені рослини або їх частини, які прикріплені до цупкого паперу. Для кращого зберігання гербарний зразок зверху накривають тонким папером. Гербарії можуть бути систематичними і, морфологічними. Систематичний гербарій містить різні види рослин, які об'єднані в одну групу за певною істотною ознакою. Рослини у таких гербаріях повинні засушуватися з усіма органами. У морфологічному гербарії представлені різні органи рослин їх видозміни у зв'язку з різними умовами існування особливості будови.

Колекції - це зібрання однорідних об'єктів, які мають спільні ознаки. Для колекції підбираються невеличкі за розмірами об'єкти, але в яких добре розрізняються всі частини. Колекції використовують, як роздавальний матеріал з різними дидактичними цілями на всіх етапах уроку.

У законсервованому вигляді зберігаються соковиті рослини та їх частини - плоди (вишня, абрикоси, яблука, помідори, огірки), кореневища, бульби тощо.

Для забезпечення сільськогосподарських робіт на навчально-дослідній ділянці необхідно заздалегідь заготувати посадковий матеріал:

- гілки чорної смородини у березні місяці (для розмноження рослин живцями);

- коренеплоди буряка, моркви, редьки восени (для одержання насіння цих рослин).

- сухі плоди і насіння квасолі, гороху, сої, бобу, огірків, помідорів, моркви, буряків, а також квітів для занять на пришкільній ділянці.

Вивчення тварин у початкових класах здійснюється під час проведення екскурсій на ферму (формується поняття про свійських тварин); під час проведення уроків у класі (при вивченні гризунів - шкідників сільського господарства використовується спостереження дітей за способом життя мишей, хом'ячків та інших гризунів у кутку живої природи; при формуванні поняття про риб, птахів та інших тварин - мешканців кутка природи); під час виконання домашніх завдань (учні спостерігають за способом харчування та повадками птахів, які зустрічаються поблизу житла - голубів, ворон, граків, галок, горобців, кільчастих горлиць; деяких ссавців - кішок, собак; шкідливих комах - хрущів, білана жилкуватого, білана капустяного та ін.).

У початковій школі бажано не використовувати препаровані тварини та комахи [18].

Об'єкти неживої прароди. У програмі з природознавства визначено ряд об'єктів неживої природи, що вивчаються на уроках. Це пісок, глина, граніт, вапняки, торф, кам'яне вугілля, нафта, ґрунт тощо.

Вивчення передбачених програмою властивостей предметів неживої природи вимагає не лише зорового сприймання, а й більш тісного контакту з ними: вивчення деяких властивостей на дотик (твердість предметів), випробовування оцтом (вапняки), встановлення їх відносної ваги та ін. Тому необхідно за допомогою учнів заготовити достатню кількість об'єктів неживої природи для використання їх на уроках, переважно предметних, на яких молодші школярі оволодівають знаннями таких груп об'єктів неживої природи, як гірські породи; корисні копалини; ґрунти.

Увесь роздатковий матеріал зберігається в ящиках, залізних і скляних банках, на яких мають бути етикетки з назвою кожного об'єкта.

Об'єкти, призначені для демонстрування в класі, а також для використання під час відповідей учнів, оформляються у вигляді колекцій. Можна виготовити такі колекції: «Глина та вироби з неї», «Пісок та вироби з нього», «Нафта та вироби з неї», «Граніт та його складові».

Аналогічно можна монтувати колекції про пісок, глину та інші корисні копалини. Так, при виготовленні колекції «Глини та вироби з неї» потрібно під час екскурсії зібрати зразки грудкової та порошкуватої глини різних кольорів, куски цегли, черепиці, черепки глиняного, порцелянового і фаянсового посуду [14].

Для оформлення матеріалу про пісок необхідно зібрати зразки крупнозернистого і дрібнозернистого піску різного кольору та скалки скла різного кольору.

Для вивчення матеріалу про вапняки треба підготувати зразки різних вапняків, що відрізняються зовнішнім виглядом, формою, кольором, щільністю (крейда, мармур, черепашник тощо).

При формуванні понять про такі корисні копалини, як торф, кам'яне вугілля, нафта, бажано мати різноманітні зразки викопного вугілля (бурого, щільного чорного й антрациту), як роздатковий матеріал - нафту, вазелін, парафін, гас, бензин, машинне масло тощо. На цьому матеріалі учні зможуть ознайомитись із зовнішнім виглядом речовин, з їх запахом та іншими характерними властивостями [14].

Ілюстративні наочні посібники

До цієї групи належать спеціально виготовлені для навчальних потреб посібники, що допомагають утворити у дітей чіткі та правильні уявлення про предмети, які недоступні для безпосереднього сприймання. Проте можна використати ці посібники одночасно з натуральними об'єктами, коли потрібно пов'язати їх із середовищем, в якому вони перебувають.

Ілюстративні наочні посібники можна поділити на дві основні групи:

1) площинні зображення;

2) об'ємні зображення.

Площинні зображення, у свою чергу, поділяються на статичні та динамічні посібники.

До статичних площинних зображень належать таблиці, картини, атласи, діапозитиви, карти.

У процесі навчання природознавства застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені до окремих тем. Учитель повинен навчити дітей працювати з картиною: описувати об'єкти, які на ній зображені відповідно до поставлених цілей; порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями; встановлювати зв'язки між об'єктами складати тематичну розповідь за картиною [11].

Також використовують навчальні таблиці. Навчальні таблиці - це засоби наочності на яких інформація про цілісні об'єкти природи, або їх частини подається у певній логічній послідовності з допомогою фрагментальних малюнків текстів цифрової інформації. Навчальні таблиці класифікують за різними ознаками. За формою передачі інформації вони бувають: художнього оформлення, цифрові, графічні, текстові і комбіновані. За змістом і дидактичною метою вони поділяються на: порівняльні, інструктивні, запитальні, контрольні, довідкові.

Зміст таблиці показує їхнє головне призначення у процесі навчання. Одні з них використовуються для здобуття нових знань інші - як джерело додаткової інформації для уточнення розширення засвоєних знань, як основа встановлення зв'язків і залежностей, як матеріал для організації практичних робіт виконання вправ. Крім таблиць на уроках природознавства використовуються листівки, фотографії, малюнки [4, с. 187].

На відповідних уроках природознавства не обійтись без карт (півкулі, природні зони, фізична карта України, карта своєї області). У курсі природознавства використовуються такі види карт: фізична карта України, фізична карта області, карта природних зон України, фізична карта півкуль. Карти для початкової школи мають свої особливості. Вони відрізняються масштабом значно меншим навантаженням тобто кількістю об'єктів які на них зображуються.

З метою розвитку логічного мислення і свідомого сприймання природничого матеріалу варто на ватмані заготовити опорні схеми.

Доцільно мати в класі промовисті картки (на одному боці яких зображено об'єкт, а на зворотному -- цікаві відомості про нього), набори загадок та папки з ребусами, чайнвордами, кросвордами. Картини, таблиці, промовисті картки повинні бути таких розмірів, щоб забезпечити організацію одночасної бесіди з усім класом.

До динамічних площинних ілюстративних зображень належать кінофільми. Наприклад, «Осінь», «Зима», «Весна», «Літо», «Риби», «Птахи», «Тварини водойм», «Будова людського тіла» тощо.

Під час перегляду кінофільму, телепередачі, прослуховування звукового запису, педагогічне керування сприйманням дітей ускладнюється, оскільки учитель не може постійно подавати коментар і пояснення. Тому він заздалегідь готує учнів до сприймання змісту аудіовізуальних засобів наочності. Прийомами такої підготовки є: актуалізація понять і конкретних об'єктів, про які йтиметься, інформація і запис на дошці запитань, на які діти відповідатимуть після перегляду чи прослуховування, пояснення і запис складних термінів.

Навчальний фільм має ряд переваг над іншими засобами наочності. За короткий проміжок він дає можливість сприйняти значну за обсягом інформацію про предмети. Цінність фільму полягає в тому, що весь матеріал подається в динаміці в розвитку в певній об'єктивно зумовленій послідовності. У навчальних фільмах чітко виділяються взаємозв'язки і залежності навколишнього світу, які досить важко або неможливо сприйняти безпосередньо в природі.

Навчальні діапозитиви - це набори кадрів за певною темою, які можуть застосовуватися в різній послідовності найбільш доцільний у конкретній навчальні ситуації. Насамперед діафільм застосовуються, як джерело нових знань і для ілюстрації розповіді вчителя. На етапі засвоєння вони також можуть розширювати поглиблювати сформовані елементи знань конкретизувати їх.

Роль динамічних площинних зображень на уроках природознавства значна:

- відео-, кінофільм долає простір і переносить дії в ліс, степи, гори тощо;

- показує об'єкти в русі (процес проростання насіння, процес розвитку метелика, процес добування кам'яного вугілля);

- допомагає сформувати у дітей більш конкретні уявлення, поняття, бо дає реальне уявлення про життя рослин, тварин [10, с. 144-145].

Об'ємні ілюстративні наочні посібники поділяються на статичні (нерухомі) та динамічні.

До статичних об'ємних ілюстративних посібників належать моделі, муляжі, макети. Наприклад, модель шахти, доменної печі, земної кулі (глобус), тіла людини (торс); муляжі плодів, органів рослин; макети «Ліс», «Водойма» тощо.

Модель - це спрощений реальний об'єм оскільки в ньому абстрагуються тільки історичні ознаки. Існують різні класифікації навчальних моделей. За однією з них вони поділяються на два класи: а) матеріальні; б) ідеальні.

Матеріальні моделі - це тривимірне зображення об'єкта його частини чи групи об'єктів у зменшеному, або збільшеному вигляді. Вони бувають динамічні (діючі, розбірні) і статистичні (недіючі, нерозбірні). Діючі розбірні матеріальні моделі дозволяють вивчати, як зовнішній так і внутрішній зміст об'єктів природи їхні основні частини та принципи роботи. До матеріальних нерозбірних недіючих моделей належать рельєфні таблиці. Це кольорові зображення натуральних предметів. Рельєфні навчальні таблиці дають загальне уявлення про об'єкти природи та створюють у свідомості учнів просторові образи які деталізують плоскі зображення на малюнках таблицях.

Будь-яка модель є наочною тому що вона сприймається чуттєво. Наочність моделі має узагальнений зміст тобто за нею створюється образ не просто конкретного об'єкта а сукупність його властивостей.

Навчальні моделі є засобом наочності а моделювання виступає дидактичний прийом, який може входити в структуру різних методів навчання. Застосування моделей і моделювання сприяє переходу школярів від конкретно - образного до абстрактного мислення дозволяє підвищити науково - теоретичний рівень знань. Серед ідеальних моделей у процесі навчання природознавства найчастіше використовуються образні. Це схематичні малюнки об'єктів, схеми взаємозв'язків, плани місцевості, географічні карти, прості діаграми, графіки процесів і явищ.

Схематичний малюнок є найпростішим видом образних моделей.

Муляжі - це точна копія натурального об'єкта в якій відображається не тільки основні, але й другорядні незначні зовнішні ознаки. Муляжі використовуються як джерело знань засіб ілюстрації основа для згадування і запам'ятовування матеріал для виконання практичних завдань на різних етапах уроку. Вони також поєднуються з гербарними зразками малюнками з метою своєї деталізації та уточнення створення у дітей просторового уявлення про окремі частини обє'кта чи обє'кт у цілому.

До динамічних моделей відносять, наприклад, флюгер (за допомогою якого діти визначають напрямок вітру), телурій (прилад, за допомогою якого встановлюються причини відповідного клімату в даній місцевості). Можна виготовити для демонстрації на уроці схему колообігу води в природі [3].

Важливу роль у забезпеченні навчально-виховного процесу з природознавства відіграє допоміжне обладнання. Це прилади та пристосування, матеріали і препарати, інструменти, хімічний посуд. Їх використовують під час виконання різноманітних дослідів на предметних уроках, екскурсіях, позаурочних заняттях, практичних роботах, а також під час виконання домашніх завдань.

Екскурсійне обладнання використовують для проведення дослідів та практичних робіт безпосередньо у природі. З його допомогою учні досліджують і вивчають склад та властивості ґрунту, виготовляють гербарії, колекції, різноманітні композиції з природного матеріалу.

У куточку живої природи діти виконують досліди, доглядають та спостерігають за представниками рослинного і тваринного світу.

На географічному майданчику працюють з вимірювальними приладами та пристроями, проводять систематичні спостереження за зміною висоти Сонця упродовж року, за силою та напрямом вітру, температурою, опадами, тиском, вологістю повітря.

Комплексне використання усіх засобів навчання на уроках, екскурсіях, позаурочних та позакласних заняттях дає можливість учителеві сформувати в учнів необхідні навчальні досягнення та отримати добрі результати у навчально-виховному процесі з природознавства.

Великі навчальні можливості мають технічні засоби навчання. У початковій школі широкого застосування набули відео та аудіо техніка. За допомогою відеофільмів учитель може продемонструвати різні предмети, явища і процеси природи у русі та взаємозв'язках.

З метою активізації навчально-виховного процесу, створення навчальних та ігрових ситуацій у початковій школі все більшого поширення набувають інтерактивні уроки із застосуванням SМАRТ-дошки. Використання SМАRТ-дошки сприяє кращому запам'ятовуванню, відтворенню навчального матеріалу, стимулює пізнавальні інтереси, посилює мотиваційну сферу школяра.

Зручні у використанні діафільми. Вони мають значну перевагу над картинами. Їх демонструють повністю або окремими фрагментами залежно від мети уроку. За допомогою діафільмів можна показати предмети у збільшеному вигляді, певній логічній послідовності та зв'язках, а також відтворити зображення тварин, рослин та предметів неживої природи.

Для кодоскопа добирається серія транспарантів, зображення яких проектується на екран чи дошку. За допомогою сучасної техніки можна копіювати малюнки із шкільних підручників, науково-популярної літератури та демонструвати у ході уроку.

За допомогою епідіаскопа демонструють листівки, марки, гербарії, рослини, колекції.

У початковій школі все ширшого застосування набуває комп'ютерна техніка. Її учителі успішно використовують на уроках природознавства та під час позакласних занять. Яскраві навчальні фільми розкривають зміст багатьох тем та сприяють образному мисленню молодших школярів [1, с. 125].

Таким чином, засоби наочності мають велике дидактичне, виховне та практичне значення. Їх правильне, оптимальне використання дасть змогу забезпечити процес навчання необхідними методичними та емоційними моментами.

2.2 Методика використання наочних посібників на уроках природознавства у початковій школі

Для того щоб підвищити рівень засвоєння навчального матеріалу на уроках природознавства необхідно застосувати різні засоби наочності. Адже саме вони як показала практика підвищують ефективність навчання, а також спонукають дітей до навчання.

На уроках природознавства слід широко застосовувати натуральні наочні посібники (зразки ґрунтів, колекції корисних копалин з роздавальним матеріалом, гербарії культурних і дикоростучих рослин, живі рослини, принесені з екскурсії, колекції корисних і шкідливих комах і т.п.). Ці засоби, які показують предмети природи в натуральному виді, важливі й необхідні на уроках природознавства, робота з ними захоплює школярів і допомагає в набутті знань.

Часто учні не мають можливості спостерігати багато об'єктів й явищ безпосередньо в природі. Для знайомства з ними на уроках природознавства слід використовувати друковані наочні посібники: картини, таблиці, фотографії, листівки, ілюстрації. Навчальні таблиці й картини в сполученні з іншими посібниками створюють в учнів образне уявлення про багато природних об'єктів й явищ.

Таблиці, картини, малюнки в підручниках, створюючи загальне враження про природне явище або об'єкт, не завжди можуть показати їхні деталі, наочно пояснити причини даного явища. У таких випадках на допомогу приходять картинки, деталізуючі схеми, креслення й малюнки на дошці.

Наявність необхідних засобів при навчанні на уроках природознавства дає вчителю можливість реалізувати завдання, які стосуються засвоєння програмного матеріалу молодшими школярами. Використання різних засобів дозволяє розвивати розумові процеси, пам'ять, увагу дітей.

До таких засобів можна віднести опорні схеми з природознавства. Багаторазові спостереження уроків природознавства показали, що учні затрудняються у відновленні логічних зв'язків між предметами і явищами. З огляду на те, що в цьому віці в дітей переважає наочно-образне мислення, а в деяких учнів і наочно-діяльнісне, спостерігається низький рівень розвитку пам'яті й уваги, учитель може з успіхом використати на уроках природознавства схеми, які дозволяють краще засвоїти матеріал. Схема також допоможе при розповіді вивченого матеріалу, тому що містить у собі логічну послідовність викладеної інформації у вигляді малюнків і креслень.

Завдання вчителя, який працює зі схемами, зводиться не тільки до того, щоб допомогти учням створювати певні уявлення, але й щоб навчити їх мислити: порівнювати, аналізувати, міркувати, робити висновки, шукати рішення, тому що схеми є однією з найбільш доступних форм абстракції.

Методика роботи зі схемами надзвичайно різноманітна. Це конструювання схем, з'єднання окремих блоків схеми сполучними стрілками з поясненням зв'язків, складання розповідей за схемою, ілюстрація схеми своїми спостереженнями й т.д.

Найбільш ефективним прийомом на уроці буде послідовна замальовка в зошит схеми, яку вчитель малює на дошці (схема 1 і 2).

Схема 1. Схема круговороту води в природі



Схема 2. Схема утворення вітру

У процесі вивчення природознавства можуть використовуватися різноманітні схеми. Це можуть бути зашифровані блоки інформації, які містять ілюстрації й умовні позначки, екологічні знаки, схематичні малюнки, креслення й інший графічний матеріал.

Нижче наведені схеми, які розкривають найважливіші поняття природознавства: ланцюги харчування, освітленість Землі Сонцем, характер земної поверхні. Основне призначення схем - допомогти зосередити увагу дітей на головному, глибше зрозуміти логічну сутність понять.

наочний посібник урок природознавство

Схема 3. Ланцюги харчування

Схема 4. Освітленість Землі

Схема 5. Поверхня Землі

Можна рекомендувати кожному вчителю збирати свого роду схемотеку - це не тільки засіб підвищити ефективність навчання, але й саме по собі захоплююче, творче заняття.

З багатьма об'єктами та явищами природи можна ознайомити учнів в класі на практичних уроках з роздатковим матеріалом, на уроках з демонстрацією дослідів і наочного приладдя, але в тих випадках, коли предмети і явища мають бути розглянуті в природних умовах, потрібні екскурсії. Екскурсія має на меті збагатити свідомість дітей чуттєвими сприйманнями і на основі їх дати конкретне уявлення про об'єкти і явища природи. Знання, отримані на екскурсіях, є міцними і надовго.

Екскурсії на природу завжди повинні використовуватися тоді, коли предмет або явище необхідно розглянути в їх природній обстановці (залягання ґрунту і підґрунтя, розсівання плодів і насіння, життя тварин і ін.). Також екскурсії потрібні для того, щоб простежити сезонні зміни в природі. Особлива увага приділяється виховній цінності екскурсій, їхня спрямованість розвиткові спостережливості, інтересу до вивчення природи, зміцненню свідомої дисципліни, виховання бережливого ставлення до природи, свідомого ставлення до цінності людської праці. Це обумовлено тим, що екскурсії відкривають великі можливості для розвитку естетичного почуття, виховують любов і живий інтерес до природи.

Екскурсії на природу пов'язані з перебуванням на свіжому повітрі й з рухами, що сприяє зміцненню здоров'я учнів. Крім цього, екскурсії дають можливість зібрати різноманітний природний матеріал для наступного вивчення у класі й для виготовлення різноманітного наочного приладдя - гербаріїв, колекцій, таблиць і т.д.

Аналіз проведення екскурсій у навчально-виховному процесі дозволяє зробити висновки про те, що екскурсіям потрібно приділяти велике значення, адже вони збагачують свідомість дітей чуттєвими сприйманнями, дають конкретне уявлення про об'єкти і явища природи.

Образотворчі засоби наочності - фотографії мальовничих краєвидів, сюжетні малюнки та зображення цілісних об'єктів природи або їх частин - складають ілюстративний матеріал. Вважаємо, що ілюстративні матеріали виступають водночас джерелами навчальної інформації та естетичного сприйняття природи, слугуючи засобами навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

У традиційному навчанні підготовка уроків природознавства викликає низку труднощів, які пов'язані з необхідністю продемонструвати учням динамічні елементи (обертання Землі навколо вісі відносно інших планет рідкісні явища (зорепад) або процеси, які недоступні для звичайного сприймання (сонячні випромінювання, астероїдне кільце планети Сатурн тощо). У такому разі, засобом унаочнення виступають навчальні відеофрагменти, які зручно розмістити і відтворити в межах навчальної мультимедіа-презентації. (Фільм «Земля - планета Сонячної системи » ).

Дану технологію можна розглядати як пояснювально-ілюстративний метод навчання, основним призначенням якого є організація засвоєння інформації на основі сполучення навчального матеріалу з його зоровим сприйняттям .

Представлений у вигляді електронних презентацій матеріал істотно розширює можливості звичайних підручників за рахунок використання звукового й відео супроводу й ефектів анімації. У ході роботи з комп'ютером в учнів задіються слухові і візуальні канали сприйняття, що дозволяє збільшити не тільки обсяг сприйманої інформації, але й міцність її засвоєння. Зміст матеріалу опирається на принцип обліку індивідуальних особливостей учнів з різним рівнем готовності до навчання, що передбачає можливість розвитку кожного учня, а також дозволяє вибудовувати його індивідуальну освітню траєкторію.

Під час використання мультимедіа-презентації у процесі пояснення нової теми варто дотримуватися лінійної послідовності кадрів для показу цікавих унаочнень моментів теми. На екрані можуть також з'являтися визначення, схеми, які діти записують у зошит (за наявності технічних можливостей короткий конспект змісту презентації може бути роздрукований для кожного учня), тоді як вчитель, не витрачаючи час на повторення, встигає розповісти більше. Визначення, схеми дублюють і доповнюють підручник, але найважливіше - ілюструють його і забезпечують ефективне засвоєння учнями програмного змісту. Ілюстрований матеріал у презентаціях поданий відповідно до послідовності матеріалу у підручнику.

На нашу думку, кожне слово вчителя на уроці природознавства повинно викликати в уяві дитини образи. Якщо ж вона не уявляє, наприклад, який Сатурн, то розповідь учителя про об'єкт живої чи неживої природи і зображення відповідного об'єкта на екрані монітора можуть дійсно сформувати в учнів уявлення про навколишній світ. Презентації на уроках природознавства не можуть надаватися на єдиному фоні просто з текстом, оскільки кожне слово - це образ, це крок у природу, а значущим є сприймання навколишнього середовища. Тому в багатьох презентаціях кожен слайд має фон автономної сторінки (із зображенням об'єкта, що вивчається, на весь монітор).

Супроводжувальні записи на слайдах (здебільшого із зображенням рослин і тварин) з'являються після появи ілюстрації з метою розвитку пізнавальної активності учнів. Тобто, учень мимоволі впізнає об'єкт, можливо, називає, а потім перевіряє себе - чи правильно він його назвав.

Для того, щоб кожен урок був успішним, потрібно заздалегідь підготуватися до нього: ознайомитися з теоретичними відомостями, спланувати поділ на групи для виконання кожного виду роботи, дібрати додатковий матеріал для роботи учнів, підготувати необхідне обладнання для дослідів або експериментів.

Таким чином, якість уроків природознавства залежить не тільки від оптимального вибору методів, але й від ефективного використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

2.3 Фрагмент уроку природознавства з використанням наочних посібників (мультимедійної презентації)

Тема: Зелене диво Землі - рослини. Будова рослини.

Мета: Ознайомити учнів з різноманітністю живих організмів на Землі. Формувати поняття «рослини»; знайомити учнів з природними царствами, з будовою рослин. Розвивати уважність, спостережливість, логічне мислення. Виховувати почуття краси, любов до природи, бережливе ставлення до неї.

Обладнання: папір, кольорові олівці, схеми, мультимедійна презентація

Хід уроку:

І. Організація класу.

Любі малята, хлопчики і дівчата.

Пролунав дзвінок, починаємо урок.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

- Перед тим, як ми перейдемо до вивчення нового матеріалу, я пропоную вам послухати легенду. Вона називається «Флора і Фауна».

Флора і Фауна

У цариці Природи не було дітей. І тоді вона вирішила звернутися в замок до Сонця, до Ранкової Зорі, до Доброго дня і до Спокійної ночі з проханням допомогти їй. Ранкова Зоря послала на Землю Росинку і та залишила там дві краплинки. Сонечко нагріло їх. День вкрив їх своєю легкою, повітряною мантією. На зміну Дню прийшла Ніч. Її легка, повітряна, зоряна шаль лягла на краплинки. Послала Ніч Місяця, і він освітив їх слабеньким світлом. Лежали дві краплинки в зоряній колисці, співала їм Ніч свою колискову пісеньку. Зоря наблизилась і зняла зоряну шаль, покликала Сонечко і воно своїм промінням освітило, зігріло краплинки. Сталося дійсне чудо. Прозорі дві краплинки, схожі на перлини, перетворилися в чудову квіточку і чудового метелика. Вони відразу ж потоваришували і покохали один одного. Сонечко, День і Ніч покликали царицю Природу.

Природа доторкнулася до них своїми вустами і всі побачили чудове перетворення. Квіточка і метелик перетворилися в чарівних дівчаток.

- Я назву їх Флорою і Фауною. Ти, Флора, будеш володаркою над рослинами. Тобі, Фауно, бути володаркою над тваринним світом. Нехай квіточка, метелик, зайчик, берізка будуть для вас, дочки мої, братом, сестрою, другом, - сказала цариця Природа.

- Діти, сьогодні ми починаємо знайомитися першою сестрою Флорою - з зеленим дивом Землі.

Подивіться навколо себе. Вас оточують безліч живих організмів. Усі живі організми вчені поділили на п'ять царств: рослини, тварини, гриби, дроб'янки, віруси. Хоча царства різні, між ними існує тісний взаємозв'язок.

- Завітаємо у царство «Рослин».

1. Бесіда про значення рослин для людей.

Рослини називають зеленим дивом Землі. Чому?

Рослини називають зеленими друзями людини. Вони дають продукти харчування. З них виготовляють тканини, ліки.

Пригадай, що виробляють із пшениці, кукурудзи, рису, цукрового буряка, соняшника. А для чого вирощують льон і бавовник?

Рослини прикрашають наше життя. Учені встановили, що рослин на Землі дуже багато. Вони заселяють ґрунт, воду, повітря. Рослини розрізняються будовою, розмірами, умовами життя і його тривалістю. Так, у лісах України зростають 30-40-метрові сосни-велетні, а поряд з ними - маленькі суниці. Одні рослини живуть сотні, а то й тисячі років, інші - декілька місяців. Наприклад, дуб і липа можуть жити до тисячі років, а маленька веснянка проростає в березні й у травні вже відмирає.

...