Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ УЯВЛЕНЬ ПРО НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

1.1 Особливості організації національного виховання старших дошкільників засобами народознавства

1.2 Шляхи ознайомлення дітей дошкільного віку з народними символами України

РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З ОЗНАЙОМЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ З НАРОДНИМИ СИМВОЛАМИ УКРАЇНИ

2.1 Діагностика рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з народними символами України

2.2 Використання системи занять з народознавства для підвищення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України

2.3 Аналіз результатів дослідження

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК



ВСТУП

Актуальність курсової роботи: дитинство - це найважливіший період формування особистості. Саме в цей час дитина формується фізично, інтелектуально, психічно, здобуває необхідні знання, вміння та навички.

У людини в дитячі роки вже закладаються моральні цінності, переконання. Найпершим соціальним осередком дитини є сім'я. Тому дуже важливо дати системні знання про сім'ю, родину та історію свого народу.

Національне виховання є невід'ємною складовою освіти в наші часи. Його основна мета - виховання свідомого громадянина, патріота, набуття дітей дошкільного віку високої культури, соціального досвіду, формування у дітей потреби та уміння жити в громадському суспільстві, духовності, моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури.

Ознайомлення дошкільників з символами України розглядалося у роботах Т.З. Бабаєва, О.Л. Князєва, Т.С. Комарова, В.І. Логінова, М.Д. Маханєва, Л.Е. Ніконова, Н.А. Ноткіна, Т.А. Ротанова, які роблять акцент на залучення дітей до культурної спадщини народу. Дослідники С.А. Козлова і Т.А. Кулікова залучають до вирішення проблем виховання патріотизму в дітей дошкільного віку, виступають за пізнання ними своєї Батьківщини.

Мета дослідження: теоретично обґрунтувати, розробити та експериментально апробувати систему занять з народознавства для дітей старшого дошкільного віку.

Завдання дослідження:

1. Уточнити сутність понять: «патріотизм», «народність», «національне виховання», «народні символи».

2. Визначити показники, схарактеризувати рівні обізнаності дітей старшого дошкільного віку з народними символами України.

3. Експериментально перевірити та довести ефективність системи занять з народознавства з дітьми старшого дошкільного віку.

Об'єкт дослідження: національне виховання дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження: процес ознайомлення старших дошкільників з народними символами України.

Методи дослідження: з метою вивчення проблеми національного виховання дітей старшого дошкільного віку та уточнення понять «патріотизм», «народність», «національне виховання» здійснений аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури. З метою визначення показників і рівнів обізнаності дітей старшого дошкільного віка з народними символами України був використаний метод опитування. З метою перевірки ефективності системи занять з народознавства був використаний метод спостереження та опитування.

База дослідження: м. Одеса Заклад дошкільної освіти № 307. У експерименті брали участь 46 дітей старшого дошкільного віку.

Структура курсової роботи: курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг - 46 сторінок, з них 25 сторінок основного тексту. Список використаних джерел містить 19 найменувань.



РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ У СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ УЯВЛЕНЬ ПРО НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ

1.1 Особливості організації національного виховання старших дошкільників засобами народознавства

Дошкільне дитинство - важливий період у становленні особистості, її фізичного, інтелектуального, морального розвитку. На сучасному етапі розвитку нашої держави важливим постає питання національного виховання дошкільників. В Законі України «Про дошкільну освіту» підкреслюється, що одними з найважливіших завдань дошкільної освіти є виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу [7].

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні орієнтує на опанування знань про нашу державу, виховання поваги до державних і народних символів [2].

Патріотизм - це складне почуття, яке властиве людині. Іншими словами, патріотизм означає глибоку любов до свого народу, гордість за свою Батьківщину [13, с. 89]. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» орієнтує вихователів на ознайомлення дітей старшого дошкільного віку із сімейними та родинними традиціями, українською оселею, рідним краєм, українським народним одягом, українською народною іграшкою, календарно-обрядовими святами, українськими звичаями та традиціями, національною кухнею та народними ремеслами [17].

Також принципи народності, регіональності, краєзнавства в ознайомленні дітей з рідним краєм реалізуються в програмах «Україна - моя Батьківщина» [14].

Зміст ознайомлення дітей дошкільного віку з національними традиціями України викладено у освітній програмі для дітей від 2 до 7 років «Дитина» [6].

У своїй праці «Формування уявлень дітей старшого дошкільного віку про історію України» О.М. Десинюк зазначає, що в кожній відомій країні виховання майбутнього покоління спрямоване на формування громадянина, який поважає свою державу. Через засвоєння традицій свого народу, здобутків його культури формується національна свідомість особистості. Важливим засобом формування елементів національної свідомості є ознайомлення дітей з історією свого народу [5, c. 5].

Вітчизняні дослідники створили самобутню систему виховання, складовою якої була історія України. К.Д. Ушинський був прихильником народної школи виховання, зазначав, що «тільки народне виховання є живим органом в історичному процесі народного розвитку. Народ без народності - тіло без душі» [19, с. 250].

К.Д. Ушинський у статті «Про народність у громадському вихованні» дає глибокий аналіз виховання через призму народознавства. Термін «народність» розумів, як своєрідність кожного народу, яка залежить від його історичного розвитку. Відомий педагог зазначав: «Є одна лише спільна для всіх природжена схильність, на яку завжди може розраховувати виховання: це те, що ми називаємо народністю. Як немає людини без самолюбства, так не має людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню надійний ключ до серця людини... виховання, коли воно не хоче бути безсильним, повинно бути народним» [19, c. 252].

На сучасному етапі науковці розвивають педагогічні положення, започатковані К. Ушинським, використовують їх у своїх працях (А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, К.Л. Крутій, Н.В. Лисенко, М.Г. Стельмахович, О.М. Яницька та ін.).

У своїй праці «Українське народознавство в дошкільному закладі» А.М. Богуш та Н.В. Лисенко висвітлили теоретичні засади народознавства, історію розвитку етнопедагогіки, зміст і методику ознайомлення дітей з українською національною культурою, літературою, мистецтвом. Розкрили методичні прийоми ознайомлення дітей з державними і національними символами, побутом, святами, звичаями, обрядами, іграми, народним промислом [3].

Проблемі національного виховання дітей присвячено дослідження Н.В. Гавриш. Поняття «патріотизм» вона пояснює, як природну прихильність і любов до рідної землі, мови, культури. Також вона зазначає, що це глибоке моральне почуття, показник і виразник найвищих проявів духовного світу людини [4, c. 2].

Дослідниця підкреслює, що національно-патріотична самосвідомість не виникає сама собою, її становлення відбувається в результаті накопичення досвіду емоційного сприйняття і залежить від засобів і методів виховання, від умов, у яких живе дитина.

Н.В. Гавриш зазначає: «Завдання кожного сучасного дошкільного навчального закладу - створити освітнє середовище як підґрунтя національно-патріотичного виховання та сприяти засвоєнню принципів толерантності, рівності прав та плюралізму думок дітьми різних національностей та віросповідань, допомогти дошкільнятам зрозуміти, що кожна людина повинна зробити свій внесок у планування у світі гармонії, миру та добра» [4, c. 7].

Виховати свідомого громадянина та патріота означає сформувати в дитини комплекс певних знань, особистісних якостей і рис характеру, що є основою специфічного способу мислення та спонукальною силою у повсякденних діях, вчинках, поведінці.

Щоб діти стали народом, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання, виховання в сім'ї, дошкільному закладі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко перейнялися його національним духом, способом мислення і буття [8, c. 3].

Видатний український педагог В.О. Сухомлинський у книзі «Народження громадянина» зазначав: «Домогтися того, щоб вихованця вже з дитинства хвилювало теперішнє та майбутнє Вітчизни, - одна з найважливіших передумов запобігання моральних зривам у дитячі роки. Громадянські думки, почуття, тривоги, громадянський обов'язок, громадянська відповідальність - це основа почуття людської гідності. Той, у кому ви сформували ці якості душі, ніколи не виявить себе в чомусь поганому, навпаки - він прагнутиме виявити себе тільки в доброму, гідному наших ідей, нашого суспільства» [15, c. 454].

1.2 Шляхи ознайомлення дітей дошкільного віку з народними символами України

Патріотичне почуття за своєю природою - інтегральне, оскільки об'єднує в одне ціле всі сторони розвитку особистості: моральну, трудову, розумову, естетичну, фізичну. Воно формується поступово під впливом навколишнього середовища та інших виховних чинників. Бути патріотом - означає любити материнську мову, свій дім, батьків і усіх людей, любити природу рідного краю, звичаї, шанувати традиції, народні та державні символи своєї держави, людську працю, прагнути не лише зберігати духовні скарби народу, а й примножувати їх. В.О. Сухомлинський казав: «Патріотизм починається з дитинства. Любов до людини - це родючий ґрунт, на якому розквітають квіти патріотичного служіння Батьківщині. Щоб заграла, затріпотіла ця радісна квітка, кожний хлопчик, кожна дівчинка мають осягнути розумом і серцем нашу велику Батьківщину. Кожен має відчути себе сином Вітчизни, переживати особисте відчуття гордості від того, що він - спадкоємець її тисячолітньої слави й тисячолітніх духовних цінностей, творець її героїчного сьогодення [15, c. 461].

Значну роль у духовному вихованні дітей дошкільного віку відіграють такі народознавчі засоби: рідна мова, народні ігри та іграшки, усна народна творчість, пісенне мистецтво, народні традиції, звичаї і обряди, народний календар, народна символіка України, народне декоративно-вжиткове мистецтво, родинно-побутова культура. Все це сприяє формуванню у дітей дошкільного віку гуманістичних уявлень, моральних понять й почуттів, моральної свідомості, позитивно-емоційного ставлення до правил культурної поведінки [1, с. 9].

Заняття з народознавства з дітьми дошкільного віку мають більш виховний характер, ніж пізнавальний. Мета таких занять: виховати у дітей почуття національної гідності, збуджувати інтерес до національної культури народу, прищеплювати любов та повагу до українських державних та народних символів, оберегів, звичаїв [1, c. 13].

З раннього дитинства треба виховувати почуття любові до Батьківщини. Кожна людина повинна пам'ятати те місце, де народилася, та дерево, що росло біля її будинку, казковий спів матері і щебет пташок. Всі ці образи будуть наповнювати на її життєвому шляху конкретними картинами і уявленнями велике і святе слово Батьківщина [1, с. 14]

До ефективних методів і форм організації патріотичного виховання належать: екскурсії вулицями рідного міста, до історичних пам'яток, визначних місць; розповіді вихователя; бесіди з цікавими людьми; узагальнюючі бесіди; розгляд ілюстративних матеріалів; читання та інсценування творів художньої літератури; запрошення членів родин у дитячий садок; спільні з родинами виховні заходи (День сім'ї, свято бабусь тощо); зустрічі з батьками за межами дошкільного закладу, за місцем роботи та ін.

Ефективною формою організації ознайомлення дітей дошкільного віку з народними символами України є насамперед заняття з народознавства. Такі заняття можуть мати за мету: дати знання про державні та народні символи; ознайомлення дітей з національними цінностями українського народу; вчити та заохочувати дітей до спілкування українською мовою; вчити відчувати красу, мелодійність української мови, пишатися нею; формувати у дітей поняття про сім'ю, рід, родину; знайомити дітей із природним оточенням; формувати у дітей емоційно-естетичне ставлення до навколишнього світу; знайомити дітей із яскравими зразками національного народно-прикладного мистецтва; вчити розуміти і поважати споконвічні традиції, звичаї, свята та обряди українського народу; формувати у дітей позитивні емоції: радість, відчуття прекрасного під час ознайомлення з народними традиціями, звичаями та оберегами українського народу [16, c. 37].

Також ефективними є розповідь вихователя, бесіди, розгляд ілюстративних матеріалів, читання та інсценування творів художньої літератури.

Важливим напрямом патріотичного виховання є прилучення до народознавства - вивчення культури, побуту, звичаїв рідного народу. Дошкільників ознайомлюють з культурними і матеріальними цінностями родини і народу, пояснюють зв'язок людини з минулими і майбутніми поколіннями, виховують розуміння сенсу життя, інтерес до родинних і народних традицій [8, c. 6].

Значну роль у вихованні дітей відіграють народні традиції - досвід, звичаї, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично і передаються з покоління в покоління (шанувати старших, піклуватися про дітей, відзначати пам'ятні дати тощо). З традиціями тісно пов'язані народні звичаї - усталені правила поведінки; те, що стало звичним, визнаним, необхідним; форма виявлення народної традиції (як вітатися, як ходити в гості та ін.) [8, с. 7].

Прилучаючись до народознавства, діти поступово утверджуватимуться у думці, що кожен народ, у тому числі й український, має звичаї, які є спільними для всіх людей. Пізнаючи традиції, народну мудрість, народну творчість (пісні, казки, прислів'я, приказки, ігри, загадки тощо), розширюючи уявлення про народні промисли (вишивка, петриківський розпис, яворівська іграшка), вони поступово отримують більш-менш цілісне уявлення про втілену в художній і предметній творчості своєрідність українського народу. Водночас у дітей розширюються знання про характерні для рідного краю професії людей, про конкретних їх представників. При цьому вихователь повинен не стільки піклуватися про збагачення знань, скільки про їх творче засвоєння, розвиток почуттів дітей. У дошкільному віці вони залюбки беруть участь у народних святах і обрядах, пізнаючи їх зміст, розвиваючи художні здібності, навички колективної взаємодії [9, c. 25].

Сучасні концепції національного виховання наголошують на важливості національної спрямованості освіти, її органічної єдності з національною історією і традиціями, на збереженні і збагаченні культури українського народу.

У дошкільному закладі розкриття етнічної багатоманітності світу доцільно починати з ознайомлення безпосередніми методами. Передусім слід ознайомити дітей з народами, які населяють країну. Дошкільників, як правило, цікавлять казки, ігри, побут народу.

Засоби і методи цієї роботи традиційні: розповіді вихователя; використання творів художньої літератури; показ народних іграшок, виробів народних майстрів, предметів побуту тощо; розглядання ілюстративного матеріалу (картин природи, історичних пам'яток тощо); ігрові заочні екскурсії-подорожі; узагальнюючі заняття, що підсумовують знання дітей про країну.

Найперше джерело, з якого дитина розпочинає своє життя, - це мати, а коли дитина підросте, піде в садочок - це вихователь, нянька, медсестра, методист, завідувач, - всі ті, хто спілкується та піклується про них. Тож тільки у спільній праці сім'ї і всього колективу відображається зв'язок дитини з духовною культурою свого народу. Необхідно намагатися якомога глибше приблизити вихованців до народних традицій [8, c. 5].

Кожен народ має народні символи. Народні символи - це те, що найбільше любить і шанує даний народ. Про народні символи складено багато пісень, вони використовуються в обрядах, звичаях. Їх вишивають на сорочках, рушниках. Народні символи - це наші святині. [9, c. 46].

А.М. Богуш і Н.В. Лисенко пишуть: «Кожна держава має свою символіку, пов'язану з її історією. Має її і Україна. Вихователь дошкільного закладу не може прищепити дітям інтересу до історичного минулого своєї країни, якщо сам його не буде знати.» [3, c. 182].

Наведемо приклад народних символів України з якими повинні ознайомитися діти в дошкільному закладі:

Жито - символ життя і життєвого благополуччя.

Це знак добробуту і злагоди в сім'ї. Це - основа всього живого. Окрім усього, жито - виразник життєвої мудрості: наповнений зернинами житній колос схиляється перед хлібною нивою - так і мудра голова хилиться до життєвих витоків; а порожній колос легко пнеться вгору - так і бездумну людську голову зневага і гордощі відривають від життєвих реалій [18, c. 48].

Барвінок - символ вічності.

Колись барвінок вирощували в якості своєрідного магічного оберегу від злих духів і напастей, зараз же його шанують в основному за декоративність, як квітки ніжно-блакитного або лілового забарвлення, так і темно-зеленого листяного покриву. З давніх часів з барвінком пов'язано багато народних повір'їв, легенд, переказів і обрядів [12, c. 127].

Калина - символ краси, кохання, щастя.

Калина символізує материнство: кущ - сама мати; цвіт, ягідки - діти. Це також уособлення дому, батьків, усього рідного. Калина уособлює й саму Україну. Найбільш оспіваною породою в Україні є калина [12, c. 126].

Верба - символ журби.

Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Її оспівували в піснях і легендах, її образ - один з найулюбленіших у народі. Слов'яни вважали вербу символом родинного вогнища. Молодих обов'язково водили навколо куща лози. З вербою лягали і в домовину. Ця давня любов до верби народилася, безумовно, від того, що дуже вона гарна, дуже корисна для людини [12, c. 127].

Лелека - символ сімейного затишку і благополуччя.

Щасливий той двір, де є гніздо лелеки, бо він - птаха священна, за розорення його гнізда - кара вогнем. А ще лелека приносить до оселі немовлят. І щасливе те село, яке має хоча б одне лелече гніздо - його обходитимуть стороною чорні хмари та злі буреломи [12, c. 56].

Соловей - символ веселощів, задоволення.

Це Свята і вільна Божа пташка, співець добра і кохання, символ весни і волі, високого натхнення і неперевершеного таланту. Виконати свою роботу так, як виконує свою соловей, не здатен жоден інший птах: соловей - найдосконаліший співочий талант пташиного світу [12, c. 59].

Український віночок - є частиною українського національного костюма.

В давнину їх носили тільки дівчата. Плели з живих квітів. Вважалось, що в них є чаклунська сила, здатна захистити від будь-якого лиха. Тому український віночок не просто прикраса, а й оберіг.

Традиційно український віночок прикрашали різнокольоровими стрічками. Кожен колір мав свою символіку. Так, коричневий - це символ землі, жовтий - символ сонця, синій - символ неба і води, зелений - символ мудрості, рожевий - символ врожаю, малиновий - символ здоров'я, фіолетовий - символ мудрості [18, c. 57].

Вишитий Рушник - стародавній оберіг дому.

З рушником зустрічали гостей, молоді ставали на рушник під час шлюбного обряду. Вважалося, що візерунок вишивки оберігає від лиха. Червоний колір символізує любов, а чорний - журбу [10, c. 124].

Хліб - символ життя.

Він з давніх-давен у великій пошані в народі. В Україні хліб здавна був і залишається учасником багатьох народних свят. З ним благословляли молодих на щасливе життя, вітали матір з новонародженим, з хлібом-сіллю зустрічали дорогих гостей, вперше входили в нову хату, проводжали в останній шлях.

З хлібом на вишитому рушнику наші предки йшли навіть оглядати поле, сіяти й збирати жнива. Найкращу жницю квітчали вінком з колосків, а потім ще сплітали вінок, урочисто несли його в село до двору господарів, клали його на хліб, з яким господарі вітали женців. Дуже шанували перший сніп як символ врожаю. Саме з нього робили весільний коровай [11, c. 75].

Успіх національного виховання значною мірою залежить від національної та міжнаціональної культури батьків і педагогів.

Без любові до Батьківщини, готовності примножувати її багатства, оберігати честь і славу, а за необхідності - віддати життя за її свободу і незалежність, людина не може бути громадянином.

Отже, народна символіка - це історія життя українського народу, відображення його національної свідомості, національної психології.

Висновки до розділу 1

На сучасному етапі складовою частиною дошкільного виховання стає народознавство. Важливо ознайомити дітей з багатствами культурно-господарської спадщини Батьківщини, з традиціями нашого народу, сформувати в них прагнення до відродження національної культури.

Виховні завдання народознавства мають на меті виховувати в дітей любов до рідного краю, до рідної мови, оселі, почуття гордості за свою Батьківщину, повагу до національної культури, національних символів та оберегів.

Проблемою ознайомлення дітей дошкільного віку з народними символами України займалися Т.З. Бабаєва, О.Л. Князєва, Т.С. Комарова, В.І. Логінова, М.Д. Маханєва, Л.Е. Ніконова, Н.А. Ноткіна, Т.А. Ротанова.

Були розглянуті поняття «патріотизм», «народність», «національне виховання», «народні символи».

Якщо не виховувати в дітей патріотичні почуття і не ознайомлювати їх з історією свого народу, з традиціями та звичаями держави, вони не виростуть справжніми, гідними громадянами своєї країни.



РОЗДІЛ 2. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ З ОЗНАЙОМЛЕННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ З НАРОДНИМИ СИМВОЛАМИ УКРАЇНИ

2.1 Діагностика рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з народними символами України

Дослідницько-експерементальна робота була проведена на базі Одеського закладу дошкільної освіти №307. У експерименті брали участь 46 дітей старшого дошкільного віку груп «Сунички» та «Зірочки». Результати проведеної роботи з дітьми були проаналізовані за такими показниками обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України:

- об'єм елементарних знань про рушник, як український національний символ-оберіг;

- об'єм елементарних знань про вінок, як український національний символ-оберіг;

- об'єм елементарних знань про значення квітки в українському вінку;

- об'єм елементарних знань про національні рослинні символи України;

- об'єм елементарних знань про національні тваринні символи України;

- об'єм елементарних знань про хліб, як народний символ України;

- об'єм елементарних знань про значення кольорів у народних символах України.

Шкала оцінювання визначених показників:

Високий рівень від 21 балів до 15 балів.

Середній рівень від 14 балів до 8 балів.

Низький рівень від 7 балів до 1 балу.

Наведемо якісну характеристику рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з народними символами України:

Вважаємо можливим віднести до високого рівня моральної вихованості дітей, у яких повний об'єм елементарних знань про рушник, як український національний символ-оберіг (використання у народі вишитого рушнику; значення вишитого рушнику, як символу), повний об'єм елементарних знань про вінок, як український національний символ-оберіг (використання вінку у народі; хто виготовляє вінок), повний об'єм елементарних знань про значення квітки в українському вінку (троянда - кохання; біла лілія - символ чистоти і невинності; калина - символ краси та дівочої вроди), повний об'єм елементарних знань про національні рослинні символи (види рослинних символів України; значення калини, як символу; значення верби, як символу), повний об'єм елементарних знань про національні тваринні символи (види тваринних символів України; значення лелеки, як символу; значення солов'я, як символу), повний об'єм елементарних знань про хліб, як народний символ України (що символізує хліб-сіль на вишитому рушнику; використання хлібу на весіллі), повний об'єм елементарних знань про значення кольорів у народних символах України (обізнаність про значення кольору ниток використаних у рушнику та кольорів квітів використаних у вінку).

До середнього рівня моральної вихованості вважаємо можливим віднести дітей у яких повний об'єм елементарних знань про рушник, як український національний символ-оберіг (використання у народі вишитого рушнику; значення вишитого рушнику, як символу), але недостатній об'єм елементарних знань про вінок, як український національний символ-оберіг (використання вінку у народі; хто виготовляє вінок), повний об'єм елементарних знань про значення квітки в українському вінку (троянда - кохання; біла лілія - символ чистоти і невинності; калина - символ краси та дівочої вроди), повний об'єм елементарних знань про національні рослинні символи (види рослинних символів України; значення калини, як символу; значення верби, як символу), але недостатній об'єм елементарних знань про національні тваринні символи (види тваринних символів України; значення лелеки, як символу; значення солов'я, як символу), повний об'єм елементарних знань про хліб, як народний символ України (що символізує хліб-сіль на вишитому рушнику; використання хлібу на весіллі), потрібно нагадувати значення кольорів у народних символах України (обізнаність про значення кольору ниток використаних у рушнику та кольорів квітів використаних у вінку).

До низького рівня моральної вихованості вважаємо можливим віднести дітей, у яких недостатній об'єм елементарних знань про рушник, як український національний символ-оберіг (використання у народі вишитого рушнику; значення вишитого рушнику, як символу), недостатній об'єм елементарних знань про вінок, як український національний символ-оберіг (використання вінку у народі; хто виготовляє вінок), майже відсутні знання про значення квітки в українському вінку (троянда - кохання; біла лілія - символ чистоти і невинності; калина - символ краси та дівочої вроди), недостатній об'єм елементарних знань, як про національні рослинні символи (види рослинних символів України; значення калини, як символу; значення верби, як символу), так і про національні тваринні символи (види тваринних символів України; значення лелеки, як символу; значення солов'я, як символу), неповний об'єм елементарних знань про хліб, як народний символ України (що символізує хліб-сіль на вишитому рушнику; використання хлібу на весіллі), неповний об'єм елементарних знань про значення кольорів у народних символах України (обізнаність про значення кольору ниток використаних у рушнику та кольорів квітів використаних у вінку).

Було проведено спостереження під час занять з народознавства та під час дозвілля.

Для визначення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку з народними символами України було розроблено опитувальник на тему:

«НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ»

1. Які ти знаєш народні символи України?

2. Де зазвичай використовують вишитий рушник? (1-2 приклади)

3. Які кольори використовують для вишивки на рушнику?

4. Хто виготовляє у народі український віночок?

5. Для чого дівчата надягали українські вінки?

6. На якому святі було обов'язковим для дівчини вдягнути на голову український віночок?

7. Що символізує троянда в українському вінку?

8. Що символізує біла лілія в українському вінку?

9. Що символізує калина в українському вінку?

10. Що можна віднести до національних рослинних символів нашої України?

11. Що символізує калина в українському народі?

12. Що символізує верба в українському народі?

13. Що відноситься до національних тваринних символів України?

14. Що символізує лелека в українському народі?

15. Що символізує соловей в українському народі?

16. Що символізує хліб-сіль на вишитому рушнику?

17. Як використовують хліб на весіллі?

18. Яке повір'я про хліб тобі відоме?

19. Що символізує білий/чорний/червоний колір ниток у вишитому рушнику? (1 з 3)

20. Стрічками якого кольору прикрашали дівчата свої віночки?

21. Що символізує коричневий/жовтий/зелений/синій/жовтогарячий/ фіолетовий/малиновий/рожевий колір стрічок в українському вінку? (3-4 приклади)

Кожна відповідь розробленого опитувальника на тему: «НАРОДНІ СИМВОЛИ УКРАЇНИ» оцінюється у три бали, залежно від змістовності відповіді:

3 бали - дитини самостійно та змістовно дала відповідь на питання;

2 бали - дитина дала коротку відповідь, потрібні були додаткові питання;

1 бал - відповідь не змістовна чи відсутня.

Далі було використано серію дидактичних картинок із зображеннями народних та державних символів України. Перед дітьми ставилося завдання: із запропонованих картинок відібрати ті, що належать до народних символів України. Завдання проводилось з дітьми старшого дошкільного віку у вигляді гри під час дозвілля.

Також, проведено анкетування з вихователями групи старшого дошкільного віку з метою виявлення рівня обізнаності педагогів у напряму національного виховання дітей старшого дошкільного віку у формі відкритих запитань:

1. Чи вважаєте Ви важливим займатися національним вихованням дитини? Чому?

2. Які методики, на Вашу думку, потрібно використовувати для визначення рівня обізнаності дітей про народні символи України?

3. Які труднощі виникають у Вас у процесі національного виховання дітей?

4. Які умови, на вашу думку, сприяють підвищенню ефективності національного виховання у навчально-виховному процесі?

5. Які нові нетрадиційні форми і методи навчання і як часто ви використовуєте у роботі з дітьми?

6. Чи вважаєте Ви важливим, щоб діти ознайомлювалися з символами України? Чому?

7. В якому віці Ви вважаєте доцільним займатися національним вихованням дитини? Чому?

8. Без чого не можливе національне виховання дітей?

9. Як Ви пробуджуєте інтерес у дітей до пізнання нового?

10. Чому на Вашу думку важливо займатися національним вихованням дитини?

Результати проведеної діагностичної роботи на констатувальному етапі дослідження представлені у Таблиці 2.1.1



Таблиця 2.1.1

Рівні	Група «Сунички»	Група «Зірочки»
Високий	4 (17%)	6 (26%)
Середній	7 (31%)	8(35%)
Низький	12 (52%)	9(39%)

За результатами проведеної діагностичної роботи на констатувальному етапі дослідження були отримані такі результати: у групі старшого дошкільного віку «Сунички» з високим рівнем обізнаності з народними символами України - 4 дитини (17%), з середнім рівнем - 7 дітей (31%), з низьким рівнем обізнаності - 12 дітей (52%). В старшій групі «Зірочки» з високим рівнем обізнаності з народними символами України виявлено 6 дітей (26%), з середнім рівнем - 8 дітей (35%), з низьким рівнем - 9 дітей (39%). В групі старшого дошкільного віку «Сунички» дітей з низьким рівнем обізнаності більше, а з високим і середнім менше, ніж у групі «Зірочки», тому групу «Сунички» було обрано, як експериментальну, а групу «Зірочки» - як контрольну.

2.2 Використання системи занять з народознавства для підвищення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України

Формувальний етап експерименту з підвищення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України проводився з дітьми експериментальної групи старшого дошкільного віку «Сунички» за допомогою системи занять з народознавства:

1. Тема: «Моя Батьківщина. Народні символи України»

Мета: закріпити знання дітей про Україну, ознайомити із народними символами країни. Розвивати діалогічне та монологічне мовлення, увагу, пізнавальний інтерес до народних символів. Виховувати у дітей глибокі почуття любові до Батьківщини, її культури та традицій, пробуджувати інтерес до історії виникнення народних символів країни.

(Конспект заняття див. Додаток А)

2. Тема: «Без верби і калини нема України»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з народними символами України: вербою та калиною, знайомити зі звичаями та обрядами пов'язаними з ними. Навчати милуватися красою рідного краю. Заохочувати малят до відображення своїх вражень від почутого та побаченого у творчих роботах. Малювання в техніці "пальчиковий живопис", вправляти у зображенні мазків. Розвивати уяву, творчі здібності. Виховувати любов та повагу до України, її звичаїв.

(Конспект заняття див. Додаток Б)

3. Тема: «Український рушничок»

Мета: закріпити знання дітей про український рушник, про орнаменти на рушниках, про те, що це є предмет національного побуту. Розвивати у дітей естетичний смак. Виховувати повагу до духовних цінностей свого народу, бережливе ставлення до українських рушників, виховувати любов та повагу до Батьківщини, її звичаїв.

(Конспект заняття див. Додаток В)

4. Тема: «Український віночок-символ українського народу»

Мета: поглибити знання дітей про Україні український народ, рідну мову; ознайомити дітей з віночком-оберегом, розкрити значення кожної квітки, кольорів стрічок; закріпити знання про різницю між кількісним і порядковим рахунком, закріпити уміння рухатись ритмічно, співвідносити рухи з характером музики; розвивати зв'язне мовлення, логічне мислення, естетичні смаки; виховувати почуття національної гордості, інтерес до національних оберегів.

5. Тема: «Народні символи України. Лелека та соловей»

Мета: закріпити та поглибити знання дітей про Україну; розширити знання про народні тваринні символи (лелеку та солов'я); розвивати діалогічне та монологічне мовлення, пізнавальний інтерес до народних символів; мислення дітей, пам'ять, увагу, вміння працювати підгрупами під час виконання аплікації, розвивати патріотичні ті естетичні почуття; пробуджувати пізнавальний інтерес; сприяти розширенню світогляду дітей, почуття любові та бажання берегти народні звичаї, традиції; виховувати в дітей глибокі почуття любові до своєї Батьківщини, рідної землі.

6. Тема: «Хліб - усьому голова»

Мета: дати уявлення про хліб, давній звичай ставлення до хліба, як його готують; пояснити значення прислів'я «Хліб - усьому голова»; прищеплювати шанобливе ставлення до хліба, звертаючись до народної мудрості; виховувати в дітей почуття гордості за Батьківщину; викликати в дітей бажання навчитися самим пекти хліб.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Контрольний етап експерименту проводився з дітьми старшого дошкільного віку контрольної групи «Зірочки» та експериментальної групи «Сунички» за допомогою опитувальника на тему: «Народні символи України» та завдань за серіями дидактичних картин з кожною дитиною для виявлення ефективності системи занять з народознавства.

Результати контрольного етапу експерименту з визначення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України представлені у Таблиці 2.3.2

Таблиця 2.3.2

Рівні	Група «Сунички»	Група «Зірочки»
Високий	4 (17%)	6 (26%)
Середній	7 (31%)	8(35%)
Низький	12 (52%)	9(39%)

На контрольному етапі дослідження з метою перевірки ефективності розробленої системи занять з народознавства було використано ті ж діагностувальні методи, що і на констатувальному етапі дослідження. Було отримано такі результати: у старшій групі «Сунички» з високим рівнем обізнаності з народними символами України стало 9 дітей (39%), з середнім рівнем - 8 дітей (35%), з низьким рівнем залишилося тільки 6 дітей (26 %). А у групі «Зірочки» відбулися незначні зміни: з високим рівнем обізнаності з народними символами України результат не змінився - 6 дітей (26%), з середнім рівнем - 10 дітей (43%), з низьким рівнем - 7 дітей (31%).

Результати експериментального дослідження у вигляді порівняльних таблиць представлені в додатках. (див. Додаток Г)

Порівняльна характеристика констатуючого та контрольного етапу експерименту представлена у вигляді діаграми. (див. Додаток Д)

Експеримент складався з трьох етапів: констатувального, формувального та контрольного.

На констатувальному етапі експерименту було схарактеризовано три рівні обізнаності старших дошкільників з народними символами України: високий рівень, середній рівень та низький рівень. Для визначення ступеню прояву показників обізнаності з народними символами України у дітей старшого дошкільного віку було розроблено опитувальник на тему «Народні символи України» (за програмою розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля»). Також використано завдання за серіями дидактичних картин та було проведено анкетування для вихователів у формі відкритих запитань для виявлення рівня обізнаності педагогів у напряму розумового розвитку дітей старшого дошкільного віку. Також, на констатувальному етапі було розподілено дітей на контрольну та експериментальну групу.

На формувальному етапі було проведено роботу з підвищення рівня обізнаності дітей старшого дошкільного віку про народні символи України за допомогою системи занять з народознавства.

На контрольному етапі дослідження з метою перевірки ефективності розробленої системи занять з народознавства було використано ті ж діагностувальні методи, що і на констатувальному етапі дослідження. В експериментальній групі відбулися значні зміни: значно підвищилась кількість дітей з високим рівнем обізнанності з народними символами України і зменшилась кількість дітей з низьким рівнем. Отже, дана система занять з народознавства є ефективною, про що свідчать результати контрольного експерименту, та її можна використовувати в освітній роботі у закладі дошкільної освіти. виховання народознавство обізнаність символ



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бабій І. В. Моральне виховання старших дошкільників засобами народної педагогіки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 «Теорія і методика виховання» / І. В. Бабій. - У., 2012. - 22 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти / Науковий керівник: А. М. Богуш, - К.: Видавництво, 2012. - 26 с.

3. Богуш А.М., Лисенко Н.В. Українське народознавство в дошкільному закладі: Навч. посібник - К.: Вища шк., 2002. - 407 с.

4. Гавриш Н. Національно-патріотичне виховання у ситуації соціального неспокою: змінюємо підходи / Н.Гавриш, К.Крутій // Дошкільне виховання. - 2015. - №8. - С.2-7.

5. Десинюк О. М. Формування уявлень дітей старшого дошкільного віку про історію України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.08 «Дошкільна педагогіка» / О. М. Десинюк. - К., 2000. - 19 с.

6. Дитина : освітня програма для дітей від 2 до 7 років / [В.О. Огнев'юк, Г.В. Бєлєнька та ін.], - Київ : ун-т ім. Б. Грінченка, 2016.- 304 с.

7. Закон України «Про дошкільну освіту» [електронний ресурс] / Режим доступу до Закону: https: // ru. osvita. ua / Legislation / law / 2234

8. Калуська Л. Виховання патріотизму у старших дошкільнят / Л. Калуська // Палітра педагога. - 2006. - №4. - С. 1-7

9. Ковальчук О. В. Українське народознавство / О. В. Ковальчук. - К. : Освіта, 1994. - 176 с.

10. Матейко К.І. Український народний одяг. / К.І. Матейко // К., 1994. - 357 с.

11. Наулко В.І. Культура і побут населення України / В.І. Наулко // К.: Либідь, 1993. - 288 с.

12. Сергійчук В. І. Національна символіка України. / В. І. Сергійчук. - К. : Веселка, 1992. - 106 с.

13. Словник-довідник педагогічних і психологічних термінів: словник / [за ред. Кузмінського А. І.]. - Черкаси : Вид-во ЧДУ ім. Б. Хмельницького, 2002. - 112 с.

14. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка / М. Г. Стельмахович. - К., 1985. - С.11-13.

15. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. Вибрані твори : в 5 т. / В. О. Сухомлинський ; [редкол.: О. Г. Дзеверін та ін.]. - Київ : Рад. шк., 1977.

16. Україна - моя Батьківщина : парціальна програма національно- патріотичного виховання дітей дошкільного віку / [О.Д. Рейпольська, Л.І. Зайцева та ін.], - Тернопіль: Мандрівець, 2016. - 72 с.

17. Українське дошкілля : програма розвитку дитини дошкільного віку / [О. І. Білан, Л. М. Возна та ін.], - Тернопіль: Мандрівець, 2017. - 264 с.

18. Дмитренко М. Українські символи / М. Дмитренко, Л. Іваннікова, Г. Лозко - К. : Народознавство, 1994. - 140 с.

19. Ушинский К. Д. О народности в общественном воспитании / К. Д. Ушинский. - пед. соч.: в 6-ти т. - Т. 1/ Сост. С. Ф. Егоров. - М.: Педагогика, 1988. - 416 с.



ДОДАТОК

Конспект заняття з народознавства для дітей старшого дошкільного віку

Тема: «Моя Батьківщина. Народні символи України»

Мета: закріпити знання дітей про Україну, ознайомити із народними символами країни. Розвивати діалогічне та монологічне мовлення, увагу, пізнавальний інтерес до народних символів. Виховувати у дітей глибокі почуття любові до Батьківщини, її культури та традицій, пробуджувати інтерес до історії виникнення народних символів країни.

Попередня робота: розгляд дидактичних картинок, слухання вірша «Батьківщина», автор: О. Довгий.

Демонстраційний матеріал: ляльки одягнені в українські національні костюми, дидактичні картинки з народними символами, пейзажі мальовничих міст України, відео-помічники, аудіо-запис співу пташок.

Роздатковий матеріал: трафарети пелюсток соняшника, кольорові олівці, клейстер.

Хід заняття:

Організаційний момент:

(Вихователь пропонує дітям загадку):

«Красивий,щедрий,рідний край

І мова наша солов'їна, люби, шануй та оберігай -

Все,що зветься…(Україна)

(Відповіді дітей.)

Вихователь: Сьогодні ми з вами поговоримо про нашу Батьківщину. До нас завітали гості наші давні знайомі. Давайте пригадаємо їхні ім'я.

(Відповіді дітей. Ганнуся та Іванко)

Вихователь: Привітаємося з нашими гостями віршиком-вітанням,який ви чудово знаєте.

Діти вітаються з ляльками (Вітання: «Віночок спілкування»)

Доброго ранку, сонце привітне,

Доброго ранку-небо блакитне;

Доброго ранку у небі пташки,

Доброго ранку у лісі-дубки.

Доброго ранку, люди привітні,

Доброго ранку,Ганнуся, Іванку !

(З дітьми вітаються ляльки)

Доброго ранку,веселі малята;

Вихователь: Дивіться, діти, Ганнусі та Іванку сподобалось ваше привітання, вони хочуть залишитись у нас на занятті. Діти, зверніть увагу, наші гості одягнені як ми? Як одягнена Ганна? Як одягнений Іванко?

(Відповіді дітей. Ганнуся та Іванко вдягнені у вишиванки. На них національний одяг нашої країни.)

Вихователь: Діти, в якій країні ми живемо?

(Відповіді дітей. Країна називається - Україна!)

Вихователь: Добре! Молодці! А скажіть будь ласка мені, якщо країна наша Україна,то як називають людей які в ній проживають?

(Відповіді дітей. Люди, які проживають в Україні звуться українцями.)

Вихователь: Молодці, правильно. Діти, давайте з вами назвемо державні символи України, які ви знаєте.

(Відповіді дітей. Державними символами України є Прапор, Герб та гімн країни.)

Вихователь: Добре!Молодці! А скажіть, які кольори зображені на нашому прапорі?

(Відповіді дітей. На прапорі зображено два кольори: блакитний та жовтий.)

Вихователь: Наша земля багата і щедра на чудових, працьовитих людей, на гарні врожаї. Батьківщина - це найкраще, найдорожче, найрідніше місце в світі!

Діти, давайте з вами пригадаємо вірші про нашу Батьківщину.

Вихователь пропонує прослухати розповідь дітьми вірша «Батьківщина» :

Знаєш ти,що таке Батьківщина?

Батьківщина -- це ліс осінній,

це домівка твоя і школа,

і гаряче сонячне коло.

Батьківщина -- це труд і свято,

Батьківщина -- це мама й тато,

це твої найщиріші друзі

і бджола у весіннім лузі.

Батьківщина -- це рідна мова,

це дотримане чесне слово,

небо синє і сад зелений,

Це твоя і моя Україна!

Вихователь: А зараз ми з вами відпочинемо, давайте візьмемося за руки, зробимо велике коло.

Фізкультхвилинка:

Одягну в неділю рано вишиту сорочку,

Вийду з хати закружляю весело в таночку.

Засміється, заспіває сонце над ланами,

Прийми землю калинову срібними піснями.

В кожнім серці синьоока мрія,

Що для тебе розквітає знов.

Україно, ми твоя надія,

Україно, ми твоя любов.

Вихователь: Наша Україна - край мальовничий. Дивовижна природа рідного краю знайшла відображення в народних обрядах, традиціях, у нашій історії і творчості. Ми з вами пригадали державні символи України, але ще є символи - народні - це Калина, Соняшник, Соловейко,Верба. Зараз ми з вами розглянемо кожний окремий символ. Ви згодні? А наші гості Ганнуся та Іванко в цьому нам допоможуть.

(Вихователь пропонує дітям подивитися на екран проектору, та переглянути презентацію з описом народних символів України)

Слайд № 1 Демонстрація народних символів України.

А зараз послухайте загадку, яку вам загадає Ганнуся:

«І червона, й соковита,

та гірка вона все літо.

Припече мороз - вона стала добра і смачна»

Що це?

(Відповіді дітей. (Калина)

Слайд № 2 Демонстрація калини.

Вихователь: Люди завжди любили калину цілющу, вона є символом дівочої краси та ніжності. Калиною прикрашали весільний коровай. А Іванко знає давню легенду про Калину, і вам зараз розповість, а ви уважно слухайте.

(Розповідь ляльки Іванка легенди про Калину)

Легенда про калину:

То було давно . В одному селі жила дуже красива дівчинка, яку звали Калиною. Її любили люди за добре серце . Одного разу на село напали вороги. Жителі села встигли сховатися в байраку. Тільки Калинка лишилася в селі. Татари наказали дівчинці показати, де сховалися всі, щоб узяти людей у полон. Калина завела загарбників у дрімучий ліс.

Зблиснула шабля, загинула хоробра дівчинка, але й вороги не знайшли вороття. Там, де розбризкалась дівоча кров, виросли калинові кущі. Укрилися кущі білим цвітом, а коли осипався цвіт, заблищали на кущі ягоди, а в кожній ягідці - зернятко, як маленьке сердечко.

Вихователь: Зараз ми з вами пограємо в гру яка називається «Так чи ні», поглянемо як ви запам'ятали легенду, яку нам розповів Іванко. Я буду вам задавати питання, а ви будете відповідати на них.

Гра «Так-Ні»

1) В селі жила красива та дуже вродлива дівчина.(Так)

2) Головну героїню звали - Верба.(Ні)

3) Одного разу на село напали вороги.(Так)

5) Татари наказали дівчині показати,де сховалися всі жителі села.(Так)

6) Калина завела ворогів у густий та темний ліс.(Так)

7) Там де розбризкалась дівоча кров,виросли кущі калини.(Так)

8) З відти і назва Вербний кущ.(Ні)

Вихователь: Розглянемо другий народний символ. Що це?

Слайд № 3

(Відповіді дітей. Це символ: дерево верба.)

Вихователь: Правильно, Верба - символ журби. Ще в сиву давнину люди шанували вербу. Її оспівували в піснях і легендах, її образ -- один з найулюбленіших у народі. Верба - вона своїм корінням скріплює береги, та очищує воду. Коли копали раніше криницю, то кидали шматочок вербової колоди для очищення води.

Вихователь: А зараз я вам пропоную прослухати аудіо-запис співу пташки. Ця пташка є теж головним народним символом.

(Вихователь вмикає аудіо-запис солов'їної пісні)

Вихователь: Пісню, якої пташки ви щойно прослухали? Та де цю пташку можна зустріти?

(Відповіді дітей. Співав соловейко. Пісню цієї пташки можна почути на ділянці нашого садочка.)

Слайд № 4: Соловей - Український народ дуже співучий. І соловей є символом співучої нашої мови. Не дарма кажуть : «Українська мова чудова - неначе солов'їна!

Слайд№ 5: Журавель - символ туги за рідним краєм. І коли людина знаходиться на чужині, і чує курликання журавлів, їх сум за рідною домівкою. То людина відчуває це щемливе відчуття, відчуття туги за Батьківщиною.

Вихователь: А зараз зачитаю вам вірша, і ми дізнаємося,який ще є символ України.

Вірш «Соняшник»

На огороді виріс соняшник

Так дивно, мов ніхто і не садив

Та всім навколо нього сонячно

Він сам на радість нам усім вродив.

Голівкою привітно так киваєш,

Ти ,наче сонце в небі голубому,

Цвітеш, усіх насінням пригощаєш.

Даруєш радість і знімаєш втому.

Тобою я милуюсь кожний день,

Мій соняшник ти - сонце золоте,

Тобі співаю радісних пісень,

А ти чекай,завжди чекай мене!

Слайд № 9:

Вихователь: Діти ви вгадали, який народний символ описувався у вірші? (Відповіді дітей. Соняшник символізує родючість, єдність, сонячне світло та квітучість.)

Вихователь:Соняшник - чи не найсильніший серед квітів… він знайшов своє місце під Сонцем. І не міг не знайти, бо постійно орієнтується на небесне Світило - повертає за ним свою схожу на Сонце голову. Тож Сонце його не засліплює, а це означає, що він не боїться осліпнути від успіхів чи досягнень.

Вихователь: Діти,а де ви зустрічали соняшник? На що він схожий?

(Відповіді дітей. Соняшник росте на наших городах,також засіяні поля в нашому селі. Соняшник схожий на сонце!)

Вихователь: Наша подорож з ознайомлення з народними та символам закінчується та на останок, я вам пропоную зробити дивовижну річ! В мене є великий соняшник! Соняшник є символом життя та енергії, я вам пропоную таке завдання. Кожен із вас отримає чарівну пелюсточку від соняшника, і вам потрібно загадати саме заповітне бажання, намалювати на пелюсточці, і воно обов'язково здійсниться! А перед тим, як приступати до роботи, ми з вами розімнемо наші пальчики.

(Виконання пальчикової гімнастики: Руки перехрещені тильною стороною долоні до себе. Пальці-пелюстки розкриті. Руки повертаються вправо-вліво.)

Соняшник

На сонечко я схожий

І сонечко люблю.

За сонцем повертаю

Голівоньку свою

(Загадування бажань та мрій, збирання «соняшника бажань»)

Підсумок заняття:

Скажіть, діти, хто ви за національністю?( Українці.)

А як називається країна українців? (Україна.)

Які народні символи ви запам'ятали? (Верба, Калина, Соняшник, Журавель, Соловей)

Додаток Б

Конспект заняття з народознавства для дітей старшого дошкільного віку

Тема: «Без верби і калини нема України»

Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з народними символами України: вербою та калиною, знайомити зі звичаями та обрядами пов'язаними з ними. Навчати милуватися красою рідного краю. Заохочувати малят до відображення своїх вражень від почутого та побаченого у творчих роботах. Малювання в техніці "пальчиковий живопис", вправляти у зображенні мазків. Розвивати уяву, творчі здібності. Виховувати любов та повагу до України, її звичаїв.

Попередня робота: слухання вірша про калину «Хай і знов калина», автор: П. Тичина, слухання вірша про вербу: «Верба», автор: К. Перелісна.

Демонстраційний матеріал: дидактичні картинки з зображенням верби та калини.

Роздатковий матеріал: аркуш паперу, гуаш, пензлики, серветки.

Хід заняття:

Організаційний момент:

Вихователь пропонує дітям послухати вірш:

Червоні кетяги калини

Горять вогнями усіма,

Без калини нема України,

Без народу Вкраїни нема.

Вихователь: Діти, калина росте біля криниці, на подвір'ях українських родин. Про шанобливе ставлення до калини свідчать назви населених пунктів: (Калинівка, Калинове, Калина). Давайте послухаємо з вами легенду про калину:

То було дуже давно. В одному селі жила чарівна і привітна дівчина. Звали її Калинкою. Люди любили її за добре серце.

Навесні Калинка, як завжди, пішла до лісу. Довгий курний шлях пролягав до нього. Дай, думає, посаджу вздовж шляху якісь рослини. Викопала в гущавині лісу тонюсіньке стебло. Щоб воно прийнялося, Калинка носила воду від своєї хати з криниці і поливала. Деревце прийнялось, і розрісся великий кущ. Іде якось шляхом подорожній. Стомився та й сів під кущем перепочити… Усміхнувся, спасибі тим роботящим рукам, Що його посадили!

...