Розгляд системи занять з народознавства для дітей старшого дошкільного віку

Тут увесь кущ, немов від сну, стрепенувся. Гульк -- і враз кущ укрився білим-білим цвітом. Дивиться подорожній. Що воно далі буде? Осипався цвіт, замість нього -- ягоди червоні, як намисто, виблискують. І диво -- в кожній ягідці заховано зернятко, схоже на маленьке серце.

Прийшла Калинка до свого улюбленого місця і здивувалась зерняткам, а кущ нахилився до неї і шепоче: «Це на згадку про твоє добре серце. А щоб люди тебе не забули, подаруй нам ім'я своє, Калинко…»

Вихователь: Діти, послухайте вірш про калину. (Читає вірш про калину.)

Тече вода з-під явора,

Яром на долину.

Пишається над водою червона калина.

Тече вода із-за гаю

Та попід горою,

Хлюпочуться качаточка,

Поміж осокою.

Пишається калинонька,

Явір молодіє,

А кругом їх верболози

й лози зеленіють.

Вихователь: Коли козак вирушав на чужину, мати годувала його калиною, поїла калиновим чаєм, давала в дорогу пироги з калиною, а наречена прикріплювала до коня гілочку калини, щоб постійно нагадувала йому домівку, матір, кохану дівчину, його рідну мову.

Солов'ї на калині,

На ялині зозуля.

Через гори й долини

Лине пісня з Посулля.

Мова в ній калинова,

Дерева сонячна гілка,

Серця тиха розмова,

Калинова сопілка,

І мости калинові

До братів, до народів,

В сім'ї вольній-новій

Всьому світу на подив.

І на кручах Дніпрових --

Травня повінь зелена,

На мостах калинових --

Малинові знамена.

Вихователь: Я вам прочитала вірш про калину. А хто з вас знає прислів'я, загадки?

(Відповіді дітей)

Я -- не груша, я не слива,

Я -- калинонька вродлива.

Я стою в зеленім листі

І в червоному намисті.

А чому так прибиралась?

Бо до свята готувалась.

За хатою у садочку,

У зеленому віночку,

Та в червоних намистинах,

Стала нова молода.

І збігаються всі діти,

Щоб на неї поглядіти,

За намисто кожен смик --

Та й укине на язик.

Прислів'я:

Пишна та красива, як червона калина.

Убралася в біле плаття, як калина в білий цвіт.

Щоки червоні, як кетяги калинові.

Милуйся калиною, як цвіте, а дитиною, як росте.

І не дівчина, а червоні стрічки має.

Вихователь: Як ви гадаєте, яку користь калина, як лікарська рослина, приносить людям? (Відповіді дітей) Відвар калини з ягід з медом корисний при застудах, нормалізує тиск, покращує роботу серця. Сік лікарської калини має бактерицидну дію, в поєднанні з медом застосовують для лікування хвороб печінки. Настоєм квітів калини і ягід полощуть горло при ангіні.

Вихователь: Скажіть, що у мене в руках? (букет вербових котиків)

Пухнасті вербові котики - символ краси. Навесні вони тішать надією і звеселяють наші серця.

Котики - воркотики в мене на вікні

Котики - воркотики - гості весняні.

Не глядить на котиків лиш вусатий кіт

Мабуть, зна, що котики - це вербовий цвіт.

Вихователь: Давайте і ми з вами вшануємо ще один символ нашої України вербу.

Діти взявши за руки разом співають хороводну пісню «А верба над грай-горою»

А верба над грай-водою,

А верба неначе доля

Зеленіє над рікою,

Молодіє немов врода.

Приспів:

А верба над грай-водою,

Молодіє неначе доля

Хай завжди мене верба

Та й додому поверта.

Вихователь: Верба - одне з найулюбленіших у народі дерев. Здавна вона супроводжує людські поселення й оселі. Верби над ставком - традиційна прикмета українського села. Люди давно помітили: де ростуть верби, там чисті джерела, де копали колодязь - на дно клали вербову дощечку. Верба - символ родинного вогнища, навколо дерева водили молоду пару. Тиждень перед Великоднем називають вербовим. У Вербну неділю вербу освячують у церкві, а потім несуть її додому.

Верба - символ життя. Легенда розповідає, як одна жінка вдень жила із своєю сім'єю, а на ніч перетворювалась у вербу. Аж ось про це дізнався її чоловік та й зрубав вербу - тоді й жінка померла. І тільки материнська любов продовжувала жити в цьому дереві. Зроблена з цього дерева колиска заколисувала осиротілого хлопчика, а коли він підріс, то зробив собі сопілку зі старої верби. І сопілка та розмовляла з хлопчиком, як ніжна мати.

Про вербу також складено багато прислів'їв, давайте пригадаємо:

«Де верба, там і вода»

«Гнучка, як лоза»

«Така правда, як на вербі груша»

Вихователь: А ще в народі так кажуть «Без верби і калини нема України»

Виконуємо вірш з рухами щодо тексту.

Ой вербо, вербо зелена

Спусти гіллячко додолу.

На зелену діброву

На червону калину

Де соловейко гніздо в'є

А сивая зозуленька кукує.

Фізкультхвилинка: народна гра: " Котилася торба"

А зараз, щоб наша кімната стала ще гарнішою давайте прикрасимо її своїми малюнками.

Вихователь: Я пропоную вам виготовити скатертинки з зображенням верби та калини, щоб вони несли красу та здоров'я в їхні оселі. Перед вами лежать аркуші паперу які ми будемо прикрашати. В цьому нам допоможуть наші пальчики та пензлик.

По центру ми зобразимо кетяг калини. Пензлик повинен всією щетиною лягти на аркуш паперу і утворити мазок. Тепер згадаємо як ми вміємо малювати пальчиками.

(Звучить українська народна музика, діти малюють)

Ось і вийшли в нас ягідки! Цілі кетяги калинові - символ України. А в куточках нашої скатертини ми зобразимо вербові листочки пензликом, робимо мазки - зернятка . (Свої слова вихователь супроводжує технікою виконання. )

Підсумок заняття:

Вихователь: Що найбільше запам'яталося? Що символізує калина?

Конспект заняття з народознавства для дітей старшого дошкільного віку

Тема: «Український рушничок»

Мета: закріпити знання дітей про український рушник, про орнаменти на рушниках, про те, що це є предмет національного побуту. Розвивати у дітей естетичний смак. Виховувати повагу до духовних цінностей свого народу, бережливе ставлення до українських рушників, виховувати любов та повагу до Батьківщини, її звичаїв.

Попередня робота: слухання вірша «Дивлюся мовчки на рушник», автор: І. Михайловська.

Демонстраційний матеріал: скриня, рушники.

Роздатковий матеріал: аркуші паперу, пензлики, фарби.

Хід заняття:

Організаційний момент:

Вихователь: Діти, наш друг Афлатун нічого не знає про наш український побут про наші традиції, давайте разом з ним сьогодні завітаємо до бабусиної світлини.

Тут діти кожна річ нам може багато розповісти, про давнину, про традиції і побут якій був у той час. Колись світлицею називали найгарнішу хату, наші бабусі завжди багато докладали зусиль аби хата їхня була красива і затишна. У давнину кожна жінка-українка багато уваги приділяла вишивці. Кожна мати свою доньку навчала цьому ремеслу. Діти, а у вас дома є вишивки?

(Відповіді дітей)

Вихователь: Зараз ми з вами познайомимося з історію вишивки. Ой діти погляньте, яка тут стоїть скриня. Діти скажіть, що це таке?

(Відповіді дітей)

Вихователь: Правильно це є рушники.

Раніше не було жодної хати, де не вишивали жінки, бабусі, дівчата рушників. Вишиті рушники створювали затишок у хаті. У народі казали: «Хата без рушників, як родина без дітей», «Рушник на кілочку, хата у віночку». Рушники вважали оберегами, вони боронили хату від нещастя, злих сил. Кажуть в українській хаті, як у віночку, бо вона прикрашена вишитими рушниками.

А зараз давайте пограємо у гру.

Дидактична гра «Минуле - сучасне»

Мета: вправляти в умінні порівнювати інтер'єр сучасних квартир та українських хат.

Вихователь: Діти, де ви бачили рушники? Де і коли люди використовували і використовують рушники?

(Відповіді дітей)

Вихователь: Якими кольорами вишиті рушники? (червоними, чорними) Червоний колір - колір любові, доброти, кохання, це колір червоної калини, яку дуже люблять і шанують в Україні, а чорний колір - це колір землі-годувальниці, колір багатства, статку.

Вихователь: Але діти рушник у давнину не так просто було вишити, щоб створити полотно для рушника, потрібно посіяти було льон, виростити і зібрати, далі його потрібно було обмолотити, напрясти нитки, і наткати полотно. Отже у кожен вишитий рушник майстриня вкладала душу.

Червона смужка - бажала людині добро, щоб у житті її завжди світило сонце. Жовта - бажала людині міцного здоров'я, світла, тепла. Зелена - зустріч з добрими людьми. Коричнева - бажала людині щасливу дорогу. А синя - ясного неба.

А коли мама - проводжала сина у дорогу, вона дарувала синові такий рушник, який оберігав його від зла, нещастя, нагадував про тепло рідної домівки. Також колись рушники були і для побуту, колись у родині і діти мали свої утирачі. Ось погляньте який веселий рушничок був він у весь у квітках, а між ними дрібні листочки барвінку його вишивали бабусі для своїх онучок-дівчаток і називалися вони - росяночки . А ось ці рушнички з дубовим листям, виноградом, називаються грайликами призначені вони були для хлопчиків, щоб були сильні та сміливі.

А ось такий рушник - стирач - був для посуду і стола .

А ще у скрині є обрядові рушники: Рушник з хлібом сіллю був призначений для зустрічі гостей ;

А ось це є весільний рушник, коли люди одружуються, на ньому були зображені пара голубів, виноград - це символи створення сім'ї, радості, краси, любові.

Також як і зараз ми використовуємо пасхальні рушнички, так і у давнину використовували його на Великоднє свято. Накривали ним кошик з крашанками, писанками, Пасхою і йшли до церкви.

Вправа «Виклади візерунок»

Вихователь: Діти ,а зараз я вам пропоную викласти готові рослинні елементи на прямокутному аркуші паперу - рушничку.

Вихователь: Молодці, діти, гарні придумали візерунки на рушничках.

Рушники - це є обереги їх потрібно шанувати, берегти, тому що вони нам, як дарунок залишилися від наших прабабусі, які бажали нам щоб наше життя було щасливим.

Вихователь: А ви хотіли б мати свій оберіг у будинку чи вдома?

(Відповіді дітей)

Я намалювала ось такі рушники - обереги, адже оберіг створений власними руками має величну захисну силу. (Розгляд зразків рушників)

Чим я прикрашала рушнички? Якими кольорами?

(Відповіді дітей)

Усі ви можете вишити свій рушничок. Але сьогодні ми будемо вишивати пензликом і фарбою і в кожного з вас буде свій рушничок. А щоб рушники вийшли гарними, нам допоможуть наші пальчики.

Пальчикова вправа «Голка-нитка» (з шнурівками)

Туди-сюди голка,

Туди-сюди нитка,

Як рушник повішу

Хата буде квітка

(Самостійна діяльність дітей)

Підсумок заняття:

Вихователь: Ось діти наше заняття підійшло до кінця.

Де ми сьогодні з вами побували? Що нового дізналися, що ви запам'ятали?

Отже діти ми сьогодні дізналися про звичаї нашого народу, дізналися які рушники були у давнину, і що означав орнамент і колір рушника. Діти цінуйте і поважайте працю наших пращурів, бережно ставитися до рушників, які нам передалися від пращурів.



Експериментальна група «Сунички»:

Контрольна група «Зірочки»:

Размещено на Allbest.ru

...