Тренінги як інноваційний метод здобуття комунікативних компетенцій

Ефективність проведення тренінгів під час практичних і семінарських навчальних занять. Основні конструктивні елементи формування зацікавленості аудиторії до спілкування. Дослідження методики, засобів і технології організації, проведення тренінгів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 28.04.2020
Размер файла 65,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Черкаський державний технологічний університет

Тренінги як інноваційний метод здобуття комунікативних компетенцій

Бєляєва С.С., Івашина Л.Л., Корнілова Н.В.

Анотація

Проведення тренінгів під час практичних і семінарських навчальних занять полягає в тому, що інтерактивне спілкування мотивує студентів і викладача до динамічного пошуку найбільш вірного вирішення поставленої під час заняття проблеми, активізує застосування комунікативних прийомів і методів, сприяє набуттю практичних навичок у формуванні команди, обгрунтуванню власної думки, оптимізації кінцевого рішення відповідної проблематики. Відображено основні конструктивні елементи формування зацікавленості аудиторії до спілкування; визначено основні концептуальні засади щодо методики, засобів і технології організації, проведення тренінгів за відповідною тематикою. Запропоновано алгоритм проведення тренінгу з дисциплін гуманітарного, економічного й технічного профілю для студентів, що навчаються за напрямами та спеціальностями сфери обслуговування, як галузі економіки народного господарства України.

Ключові слова: виша школа, готельно-ресторанна справа, навчальна програма, комунікативні компетенції, студент, туризм, тренінг.

Annotatіon

Belyaeva svetlana, Ivashina Liliya, Kornilova Nataliya

Cherkasy State Technological University

trainings as an innovative method of obtaining communicative competencies

Summary. The urgency of the issue of conducting trainings during practical and seminary training sessions in higher educational institutions of Ukraine is that interactive communication motivates students and the teacher to dynamically find the most correct solution to the problem posed during the employment, activates the use of communicative techniques and methods, facilitates acquiring practical skills in formation of a team, substantiation of own opinion, optimization of the final decision of the relevant problem. The purpose of writing the article is to analyze the communicative competences of students studying in the specialties «Tourism», «Hotel and restaurant business» that must be mastered and identified during the conduct of the relevant training sessions. Among the methods used for research, analytical, systemic, comparative, statistical analysis, scientific classification and systematization, the principles of dialectical logic, factor analysis. The results of the study are to determine the main methods and means for disclosing the communicative competencies of students during the training. The article presents the main constructive elements of forming the audience's interest in communication, defining the main conceptual foundations for the methodology, means and technology of organization and conducting trainings on the relevant topics. The analysis of positive and negative experience of organizing and conducting trainings, including for students of the specialty «Tourism», was analyzed. The directions of optimization of efforts of the teacher/trainer during preparation for training are determined. The general principles and specific features of successful training for students who master disciplines in the specialty «Tourism» and «Hotel and restaurant business» are investigated. Throughout the study, a number of analytical findings were made by conducting appropriate training among students. The algorithm of the training on the subjects of humanitarian, economic and technical profile for students who are trained in the specialties of the service sector as an industry of the economy of the national economy of Ukraine is proposed. Keywords: higher school, hotel and restaurant business, curriculum, communicative competences, student, tourism, training.

Постановка проблеми. В України за останні роки відбулися суттєві та далекоглядні зміни, як на макроекономічному та регіональному рівнях, так і в сегменті діяльності суб'єктів господарювання в різноманітних сферах народного господарства, що зумовлено розробкою та впровадженням у сектори економіки нових, інноваційних і стратегічних цілей. Серед пріоритетних напрямків для виконання стратегічних програмних завдань для Черкаської області, які визначені на підставі напрацювань як вітчизняних і зарубіжних учених, так і пропозицій представників місцевого бізнесу, громадськості, науковців, незалежних фахівців, регіональних органів влади та органів місцевого самоврядування, мешканцями Черкащини, постає питання підготовки висококваліфікованих кадрів, у першу чергу, для пріоритетних напрямків розвитку секторів економіки області.

В сучасних умовах господарювання питання підготовки висококваліфікованих кадрів, пошук найбільш ефективних методів і засобів для підвищення рівня їх освіти та кваліфікації, створення мотиваційних чинників з метою зацікавлення до впровадження інноваційних технологій з урахуванням певної специфіки навчальних тем у педагогічній діяльності щодо викладання відповідних дисциплін у вищих навчальних за-

кладах постає, як нагальна потреба не тільки майбутнього освітньо-професійного навчання, але й сьогодні, як вагома основа для підготовки когорти професіоналів за обраною для навчання спеціальністю.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.

Питання визначення необхідних компетенцій майбутніх фахівців, набуття відповідних професії комунікативних навичок висвітлені в наукових роботах як вітчизняних, так і зарубіжних учених, зокрема, це А. Віндюк [1], О. Бацман [2], М. Lustig [3], К.-Г. Юнг [4], Т. Шиян [5], В. Серіков [6], О. Морозевич і Е. Голомазова [7], О. Мишуненкова [8], де представлено аналіз та актуальні проблемні питання в цій сфері та обгрунтовано потребу в подальших грунтовних дослідженнях.

Виділення не вирішених раніше частин загальної проблеми. Особливий інтерес з боку викладачів, які читають курси з дисциплін, що стосуються менеджменту, маркетингу, організаційних питань ведення бізнесу у сфері туризму та готельно-ресторанного господарства, теорії туризму, викликають наукові дослідження, які стосуються педагогічної майстерності, комунікативних навичок проведення лекцій і семінарів за інтерактивними, інноваційними методами, враховуючи особливості кожної студентської групи та окремого студента зокрема. На прикладі вищого навчального закладу України, яким є Черкаський державний технологічний університет (далі -- ЧДТУ), у дослідженні, на підставі результатів якого викладена ця стаття, акцентується увага на пріоритетних для підготовки фахівців спеціальностях, серед яких туризм і готельно-ресторанна справа. Варто зазначити, що в Стратегії розвитку Черкаської області визначено чотири стратегічні цілі, серед яких пріоритетне значення мають питання підвищення конкурентоспроможності регіону, зокрема й розвитку туризму та підготовки фахівців відповідних спеціальностей [9].

Актуальність питання проведення тренінгів під час лекцій, практичних і семінарських навчальних занять у вищих навчальних закладах України полягає в тому, що інтерактивне спілкування мотивує студентів і викладачів до динамічного пошуку найбільш вірного вирішення поставленої під час заняття проблеми, активізує застосування комунікативних прийомів і методів, сприяє набуттю практичних навичок у формуванні команди, обгрунтуванні власної думки, оптимізації кінцевого рішення відповідної проблематики.

Метою написання статті є аналіз комунікативних компетенцій студентів, які навчаються за спеціальностями «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа», що мають бути опановані та виявлені під час проведення відповідних навчальних тренінгів. Серед основних завдань дослідження -- визначення основних методик і засобів для розкриття комунікативних компетенцій студентів під час проведення тренінгів; аналіз основних конструктивних елементів формування зацікавленості аудиторії до спілкування та активного пошуку вирішення поставлених під час заняття питань. У ході дослідження необхідно здійснити аналіз і визначити основні концептуальні засади щодо методики, засобів і технології організації та проведення тренінгів за відповідноютематикою у вищій школі для студентів, які опановують дисципліни за спеціальністю «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», зокрема передбачено вивчити позитивний і негативний досвід організації та проведення тренінгів, визначити методи та засоби оптимізації зусиль викладача/тренера щодо підготовки до тренінгу та під час його проведення. Серед завдань дослідження -- узагальнення принципів і визначення специфічних ознак успішного тренінгу для студентів, які опановують дисципліни за спеціальністю «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа».

Виклад основного матеріалу. Як показує зарубіжний досвід щодо професійної підготовки майбутніх фахівців сфери обслуговування, у т. ч. за спеціальностями «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа», в Європі існує давня традиція застосування динамічних, ексклюзивних, інтерактивних методів і технологій навчання. Доцільно зазначити, що на сьогодні в європейських країнах лідером з підготовки кадрів для індустрії гостинності визнано Швейцарію, де підготовку фахівців здійснюють відомі за своїм високим рейтингом навчальні заклади, зокрема Швейцарська школа готельного менеджменту SHMS (Swiss Hotel Management School) і Лозаннська школа готельного господарства. Серед провідних навчальних закладів -- Корнуолл-коледж (Велика Британія); Американський коледж у м. Дублін (Ірландія); Барселонська школа готельного та туристичного бізнесу (Іспанія;) Французький інститут управління у сфері готельного, ресторанного господарства і туризму, Міжнародний інститут готельного господарства, інститут VATEL (Франція); Асоціація шкіл готельного бізнесу та громадського харчування Європейського Союзу та EURHODIP (Europe Hotellerie Diplomes), що налічує 76 шкіл цього профілю в різних країнах Європи, де навчається понад 40000 студентів (Бельгія) [8]. Окремо варто зупинитися на короткому огляді навчальних закладів США, де здійснюють підготовку фахівців для індустрії гостинності за сучасними методиками та технологіями, із застосуванням інтерактивних елементів навчання, грунтуючись на демократичних засадах організації навчального процесу. Щодо особливостей підготовки фахівців для роботи в сфері гостинності, у США вагоме значення приділяють формуванню ділової етики та соціальної відповідальності. Суттєву увагу студентів звертають на необхідність визначати умови кар'єрного росту та застосовувати на практиці методики досягнення успіху в професійній діяльності. Практику щодо створення центрів кар'єри зі США поступово беруть собі на озброєння й вищі навчальні заклади України. Так, подібно до США, де працюють центри кар'єри коледжів, університетів, в Україні при вищих навчальних закладах (далі -- ВНЗ) також виникають відповідні центри, основними завданнями яких є організація зв'язку між академічним середовищем і працедавцями. Забезпечуючи двосторонній зв'язок між ВНЗ і суб'єктами господарювання, зумовлюються відповідні вимоги до наповнення навчальних програм, а також щодо методики їх викладання.

Подібну практику двостороннього зв'язку застосовують і в ЧДТУ, зокрема й на кафедрі туризму та готельно-ресторанної справи. Фахівці кафедри працюють над удосконаленням методик викладання, здійснюють пошук найбільш дотичних для сприйняття засобів і технологій викладання. Запропонована методика організації та проведення тренінгів для студентів, які опановують спеціальності «Туризм», «Готельноресторанне господарство» спрямована на розширення кола знань та набуття навиків щодо загальних і специфічних для кожної спеціальності завдань, а також певної посади на підприємстві сфери туризму та готельно-ресторанного бізнесу. Сутність методики грунтується на відомих теоріях менеджменту, маркетингу, психології, зокрема на теорії К.-Г. Юнга щодо формування індивідуально-типологічних підходів до мотивації праці [4]. На основі анкетування навчальних груп студентів за методикою К.-Г. Юнга отримані результати щодо типології особистостей, які можуть застосовуватися в педагогічній діяльності з метою підвищення продуктивності навчального процесу задля забезпечення дієвості його навчально-виховного сегменту [4]. Для дослідження складено 3 анкети-опитувальники, які містили в собі питання, ствердження та можливі відповіді на них, які студент мав позначити, як особистісний вибір. Враховуючи кількісні та якісні показники, з урахуванням статистично допустимої похибки, за результатами анкетування можливо з'ясувати, на що студент звертає більше уваги, та визначити напрямки удосконалення методики викладання з урахуванням потреб студентів. У методиці організації та проведення тренінгу мають широко застосовуватися інтерактивні методи навчання, індивідуальні та колективні методи прийняття рішень, а також особистісні фактори кожного учасника тренінгу в моделюванні конкретної ситуації, що дозволяє акцентувати увагу на пріоритетних компетенціях майбутніх фахівців туристичної галузі та, зокрема, готельно-ресторанної справи. З метою підвищення продуктивності навчально-виховної діяльності у ВНЗ доцільно сприяти створенню відповідних психолого-педагогічних умов, які можуть позитивно впливати, як на досягнення ефективності в педагогічній роботі, так і на якість навчання студентів, які опановують різноманітні дисципліни. При цьому варто враховувати особистісні позиції кожного педагога та студента, сприяти виявленню творчих рис, індивідуальності. Так, зокрема Сергєєв С.М. [10] визначив необхідні положення в навчально-виховному процесі, серед яких -- створення проблемних ситуацій, що призводять до пошуку самостійного рішення; використання відеотренінгів, які дають можливість моделювати реальне творчо-виробниче середовище тощо.

Інноваційні ігри передбачають й різноманітні методи, методики, технології та засоби для організації та проведення. Розглянемо такий метод інноваційної гри, яким може бути тренінг. Слово «тренінг» походить від англійського «to train», тобто «навчати, тренувати, дресирувати» [11]. Тренінг є одночасно цікавим процесом пізнання себе та інших; спілкуванням; ефективною формою опанування знань; інструментом для формування умінь і навичок; формою розширення досвіду. Завдяки ігровому тренінгу можливосприяти неформальному, невимушеному спілкуванню, що створює цілком реальні передумови для різноманітних варіантів розвитку гри та розв'язання проблемних питань, які зумовлені метою та завданнями відповідного тренінгу. Здебільшого, за умови професіоналізму тренера/ ведучого тренінг проходить цікаво та неординарно. Тренінг, на відміну від традиційних форм передачі знань, є більш сучасним, інноваційним методом, коли переважно застосовують інтерактивність, взаємодію, елементи креативності тощо. Подібно до будь-якого виду навчального процесу, тренінг зумовлює відповідну мету, яка має ототожнюватися з тими компетенціями, що відповідають професійній майстерності спеціаліста згідно певній спеціальності, а також передбачати суміжні до спеціальності та потрібні компетенції вимоги та навички. Обов'язковими для тренінгу мають бути наявні тренер, тренінгова група, тренінгове коло, спеціально обладнане приміщення та засоби для тренінгу (фліпчарт, маркери тощо); визначені та прийняті правила, створення атмосфери взаємодії та спілкування, забезпечення інтерактивності методів навчання, визначена структура тренінгового заняття, критерії та індикатори оцінювання ефективності тренінгу. Існіють різні моделі ефективного проведення тренінгу.

Враховуючи, що у ВНЗ визначено тривалість навчального заняття протягом 1 год. 20 хв. (2 академічні години), а кожна дисципліна обмежена чітко визначеною кількістю відведених на різні види навчальних занять годин (згідно освітньопрофесійної програми та нормативам ВНЗ), а також періодичністю проведення занять (наприклад, щотижня по 1 парі або через тиждень чергуються лекції та семінари), ми змоделюємо тренінг для тих зразків організації навчального процесу, які найбільш часто зустрічаються на практиці, а саме: щотижня одна пара -- лекції, одна пара -- семінар або практичне заняття. Таким чином, цілком логічно розпочати тренінг під час лекції (після надання певного інформативного матеріалу у вигляді відео, слайдів, які наочно демонструють предмет, мету, завдання дослідження). Доцільно було б напередодні надати студентам в електронному вигляді відповідний аналітичний матеріал, а також рекомендований список літератури за темою. Безпосередньо після короткого викладу завдання, визначивши рівень самостійної підготовки студентів за темою заняття, цілком можливо оцінити відповідну підготовку студента до тренінгу. Навчальні групи, в основному, формуються в кількості від 10 до 30 осіб.

Досвід організації та проведення ефективних тренінгів підтверджує доцільність формувати невеликі групи з числа студентів. Наприклад, група з 30-ти осіб може бути розділена на 2 тренінгові групи (по 15 осіб) або на 3 групи (по 10 осіб). Кількість груп залежить від завдань, які зазначені в тренінгу. Здебільшого, після виконання одного зі завдань, група починає виконувати наступне. Таким чином протягом відведеного часу кожна група бере участь в усіх зазначених іграх.

У випадку, коли тренінг передбачає більш тривалий час на його проведення, а також додаткову самостійну підготовку в «позаурочний» час (створення слайд-шоу, візуалізація певних ситуацій, розробка ситуативних завдань тощо), тренінг продовжують на наступному занятті. Тренер/викладач оцінює кожного учасника за відповідними індикаторами/критеріями (кількісно це може бути виражене в балах). Може бути передбачено й позааудиторні заняття під час тренінгу (у так званих «польових умовах» -- під час міських свят, на виїзних заходах тощо). Для оцінювання кожного учасника, визначення його ролі для виконання завдання тренінгу викладач/тренер розробляє відповідні критерії. У разі, якщо за певних причин (наприклад, стажування за кордоном або за межами м. Черкаси, хвороба) оцінювання участі студента у визначених завданнях тренінгу відбувається згідно індивідуальних консультацій та завдань, у т. ч. із застосуванням Інтернет. Тренінгові заняття можуть бути різної тривалості: від 1,5-3-х годин (2-4 академічні години тривалістю 45 хвилин кожна) до декількох днів поспіль. За тривалістю найбільш ефективною формою групової роботи є марафон, тобто проведення занять тривалістю 6-8 годин щоденно протягом кількох днів. За такої форми роботи передбачається велика обідня перерва (не менше години) та дві перерви по 15-20 хвилин через кожні 1,5-2 години роботи. Під час коротких перерв учасникам доцільно запропонувати напої (чай, каву, воду, соки тощо), можна й легку їжу (бутерброди, цукерки, печиво тощо). Існують підтвердження, що такої тривалості перерви достатньо для відновлення сил учасників. Для створення невимушеної та необтяжливої обстановки під час проведення тренінгу на його початку розробляються та встановлюються відповідні правила поведінки та певний регламент.

Наприклад, тривалість тренінгу протягом 1 год. 20 хв. реального часу може бути поділена навпіл -- по 35 хв. на обов'язкові завдання, між робочими хвилинами -- умовна «пауза дозвілля» тривалістю -- 10 хв. (туалет, кава, чай, вода). Для того, щоб вкластися у відведений час, завчасно визначають так званих «упорядників паузи дозвілля», які перед початком тренінгу облаштовують «куточок дозвілля» та відповідають за чистоту й порядок. З метою заохочення тренінгової групи взяти на себе зобов'язання «упорядників паузи дозвілля» тренер/викладач завчасно інформує про їх заохочення (наприклад, додаткові бали). У випадку, коли тема заняття зумовлює більш тривалу «паузу дозвілля» з метою на практиці оцінити уміння та навички учасників, частина часу, передбачена на виконання завдань згідно теми тренінгу, може бути корегована.

Найбільш ефективним може бути поєднання лекції та семінару/практичного заняття послідовно за часом їх проведення. Наприклад, в одній і тій же аудиторії проводиться підряд 2 пари для однієї й тієї ж групи студентів; друга пара -- лекція, третя пара -- семінар/практичне заняття або третя пара -- лекція, а четверта пара -- семінар/практичне заняття. Особливо такий порядок проведення занять буде доречним, якщо у ВНЗ передбачено між 2 та 3-ю парою так звану «велику» перерву, що уможливить більш ретельну підготовку до тренінгу. Для більш зручного проведення тренінгу доцільно його проводити в такій аудиторії, або спеціально обладнаному кабінеті, де стільці або столи учасників ставляться півколом, що дає можливість усім учасникам бачитиодне одного та реагувати не тільки на слова, але й на міміку (у разі потреби за задумом тренера). Також подібне розміщення сприяє усвідомленню учасниками своєї рівності порівняно до усіх. тренінг навчальний семінарський спілкування

У зв'язку з тим, що для написання статті доцільно було дізнатися, як студенти, що навчаються за спеціальністю «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» ЧДТУ, ставляться до питань, які стосуються методик і видів навчання, необхідних компетенцій за спеціальністю, вміння бути уважними на заняттях тощо, розроблено ряд анкет/ опитувальних листків, в яких і зазначили відповідні питання та визначили критерії оцінювання. Отже, здійснивши аналіз відповідей серед опитаної кількості респонентів за спеціальністями «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» від 1-го до 4-го курсу (рівень «бакалавр»), 1-го курсу рівня «магістр», можливо зробити наступні висновки, грунтуючись на вище зазначених методиках. Під час проведення аналізу анкетування згідно анкети № 1 отримані такі результати (в опитуванні брали участь 85 осіб-студентів):

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.