Тренінги як інноваційний метод здобуття комунікативних компетенцій

— переважає кількість студентів, які найбільш привабливим для себе вважають такий вид навчального заняття, як лекція-тренінг (40 осіб оцінили цей вид занять у максимальну кількість балів -- 5, тобто 47,1% від загальної кількості опитаних);

— 38 студентів оцінили в мінімальну кількість балів (по 1-му балу) відповідь щодо привабливості академічної лекції, що складає 44,7% від загальної кількості опитаних;

— майже однакова кількість студентів визнали найбільш привабливим такий вид лекції, як інтерактивна (33 особи, або 38,7% від загальної кількості опитаних); за лекцію-відеофільм й лекцію-презентацію віддали свої голоси по 32 студенти за кожний вид заняття, оцінивши по 4 бали (37,6% від загальної кількості опитаних).

В опитуванні за анкетою № 2 брали участь 74. Найбільш важливими для себе компетенціями, які можливо здобути в навчальному процесі, більшість опитаних студентів обрали уміння спілкуватися (38 осіб або 51,3% від загальної кількості опитаних; оцінюючи по 5 максимально запропонованих для оцінки балів; 30 осіб, або 40,5%, поставили по 4 бали за цю компетенцію); навички до роботи в команді обрали, оцінивши на максимальні 5 балів 31 студент (41,9%), за 4-х бальною оцінкою відзначили цю комптенцію 30 осіб (40,5%).

Згідно анкети № 3 (кількість учасників -- 87 осіб) найчастіше у студентів виникає стан втоми та зменшується увага під час лекції через годину (44 особи або 50,5% від загальної кількості опитаних). На 30-40-й хв. втому відчувають 33 особи, або 37,9%, від загальної кількості опитаних; на 15-20-й хв. зменшується увага у 29 осіб (33,3%).

Таким чином, доцільно в організації навчального процесу та під час підготовки й проведення навчальних занять врахувати, що, починаючи з 20-тої хв. від початку лекції у студентів може виникнути відчуття втоми, що призводить до зниження уваги. Це зумовлює потребу вносити в методику викладання елементи так званої «розрядки», перенесення уваги на щось цікаве, динамічне.

Узявши до уваги вище представлену інформацію, враховуючи можливості студентів ЧДТУ, починаючи з 1-го курсу денної форми навчання, за умов їх успішності в навчанні, за рекомендацією кафедри туризму та готельно-ресторанної справи факультету харчових технологій та сфери обслуговування та після співбесіди з представниками туристичних компаній, готельно-ресторанних комплексів тощо, згідно договорів/угод між університетом і підприємствами-роботодавцями, студенти мають цілком реальні можливості набуття практичних навичок, удосконалення своєї майстерності за обраною спеціальністю та працювати певний час (згідно законодавству України та приймаючої країни) у межах відповідного проекту. Одночасно навчальний процес не переривається, а лише набуває індивідуальної форми навчання, за відповідно складеним графіком.

Для студентів, які мають бажання підвищити свій рівень знань, розширити свою інформативну базу та стати конкурентоздатними на ринку послуг у майбутньому, поряд із загальноосвітніми дисциплінами, дисциплінами професійного спрямування доцільно опанувати методику написання наукових робіт, набути навичок комунікативності, навчитися інтерактивним методикам та інноваційним технологіям.

Враховуючи наявність широкого спектру інноваційних засобів, Інтернет-технологій для впровадження інтерактивних методів навчання доцільно звернути увагу на те, що на різноманітних виставках, які організовуються не тільки за кордоном, алей безпосередньо в нашій державі, вже звичним стає поява віртуальних засобів. Здається, зовсім недавно в екскурсійних експозиціях почали використовувати контактні та безконтактні звуко-відеоекскурсії, віртуальні зображення. Наразі з'явилася ще одна новинка -- віртуальні окуляри інтерактивного читання [12]. Розроблено роботів із виглядом та інтелектом людини, на службі у людей -- роботизовані системи та «розумні будинки» тощо. Для тренінгів, в умовах, наближених до реальних під час організації та надання туристичних послуг, обслуговування в готельно-ресторанних закладах, цілком актуальною є потреба застосування, наприклад, віртуальних окулярів для моделювання ситуацій під час обслуговування клієнтів і в ряді інших, змодельованих для опанування методикою та відповідними технологіями.

Доцільно зазначити, що для формування відповідних компетенцій за максимальною кількістю тем дисципліни, студентам пропонується розділитися на декілька груп (залежно від кількості тем, визначених для ділових ігор, ситуаційних завдань або тренінгів) з метою участі кожного студента в кожній темі, а також можливістю порівняння та визначення відповідних прогалин у своїх знаннях і навичках, або переваг, що може мотивувати для подальшого, більш поглибленного засвоєння матеріалу, наданого викладачем, та додаткових джерел. Під час подібних занять викладач виконує роль модератора, коментуючи певні дії студентів із відповідним обгрунтуванням. По завершенню кожного заняття необхідно вислухати думку кожного учасника, здійснити аналіз похибок і надати відповідні рекомендації. Під час таких занять важливо створити атмосферу партнерства, взаємодії, співпереживання і т. п. Проведення таких занять надає підстави викладачу оцінити максимальну кількість учасників. У разі необхідності продовження розглядупитань, винесених на відповідне інтерактивне заняття, запропонувати студентам скористатися можливостями інтернет-ресурсів, змоделювати відповідну ситуацію та викласти її сутність в електронному вигляді, зокрема й у вигляді наукового дослідження.

Отже, тренінг в навчальному процесі -- це метод, методика та технологія інтерактивного освітнього сегменту, коли, завдяки комунікативним засобам створюються умови для формування відповідної групи, яка спільно працює над виконанням конкретного завдання та одночасно допомагає кожному учаснику за пасивного сприяння тренера/ ведучого ставати більш компетентним у дорученій справі. Тренінг спонукає учасників до активності, яка перевищує активність тренера, та активізує, стимулює інтерес до пізнавального процесу. Тренінг -- це вид навчання, коли учасники мають можливість взаємодіяти заради певного результату та отримувати від цього задоволення, відкривати інших особистостей, знаходити однодумців.

Висновки і пропозиції

Таким чином, враховуючи особистісні властивості кожного учасника тренінгу, є можливість врахувати мотиваційні, когнітивні, діяльнісні компоненти кожної особи, зорієнтувати на найбільш притаманні для цього учасника аспекти здобуття та застосування на практиці професійно орієнтованих знань, умінь та навичок для ефективної трудової діяльності безпосередньо за обраною спеціальністю та визначити перспективи розвитку як висококваліфікованого менеджера.

За результатами дослідження під час підготовки статті виявлено переваги та пріоритети в організації навчального процесу за спеціальностями, визначеними для засвоєння студентами, які опановують навчальні програми, що віднесені згідно освітньо-професійної програми до такої галузі, якою є сфера обслуговування, зокрема це -- «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа». Під час наукового дослідження здійснено аналіз компетенцій, які мають місце в навчальних програмах за спеціальністю «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа» та сформульовано найбільш узагальнені положення щодо компетенцій, необхідних для практичної діяльності в сучасних умовах господарювання.

Протягом дослідження, завдяки проведенню серед студентів відповідних тренінгів, здійснено ряд аналітичних висновків, які полягають, зокрема, в наступному:

1. Студентська молодь активно відгукується на запровадження інноваційних методів, методик, технологій та засобів навчання, що спонукає їх до зацікавлення перспективами ефективної праці за обраною спеціальністю.

2. Під час тренінгів виявляються загальні та особистісні позитивні риси кожного учасника, що мотивує учасника тренінгу більше уваги звернути на розвиток тих якостей, які можуть стати пріоритетними в обраній професії, та спрямувати до вірного обрання місця трудової діяльності, а також спонукає до того, щоб удосконалити ті якості, на які раніше зверталося недостатньо уваги.

3. Під час тренінгів створюється обстановка невимушеності, ділового партерства та взаємодії між викладачем/тренером і студентом/учасником тренінгу, що мотивує довіру, співучасть, толерантність.

4. Діагностування з боку викладача рівня готовності майбутніх фахівців щодо ефективної праці за обраною спеціальністю, визначення слабких сторін на шляху до здобуття високих результатів у навчанні та практичній діяльності.

На основі ознайомлення, вивчення та аналізу наукових досліджень вітчизняних і зарубіжних теоретиків та практиків у підготовці фахівців індустрії гостинності, сфери послуг, зокрема й спеціальностей «Туризм», «Готельно-ресторанна справа», теоретично обгрунтовано та запропоновано модель тренінгу. За результатами дослідження можливо зробити висновки щодо доцільності визначення та застосування на практиці основних методик і засобів для розкриття комунікативних компетенцій студентів під час проведення тренінгів. У статті представлена характеристика основних конструктивних елементів для сприяння зацікавленості аудиторії до спілкування, визначено основні концептуальні засади щодо методики, засобів і технології організації та проведення тренінгів за відповідною тематикою під час навчальних занять у вищомунавчальному закладі України. Здійснено аналіз позитивного та негативного досвіду організації щодо проведення тренінгів, у т. ч. для студентів спеціальності «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа». Визначено напрямки оптимізації зусиль викладача/тренера під час підготовки до тренінгу. Досліджено загальні принципи та специфічні ознаки успішного тренінгу для студентів, які опановують дисципліни за спеціальністю «Туризм» і «Готельно-ресторанна справа». Запропоновано алгоритм проведення тренінгу з ряду дисциплін для студентів, що навчаються за напрямами та спеціальностями сфери обслуговування, як галузі економіки народного господарства України.

Результати дослідження за темою наукової статті можуть бути використані як в методичній роботі викладачів, так і в практичній сфері діяльності, зокрема для співробітників туристичних фірм, закладів готельно-ресторанного бізнесу, менеджерів сфери обслуговування з метою підвищення їх рівня професіоналізму, комунікативних навичок, відповідної фахової компетентності.

Список літератури

1. Віндюк А.В. Професійна підготовка майбутніх фахівців з готельно-курортної справи в умовах ступеневої освіти: теорія та методика : монографія. Запоріжжя : КПУ, 2011. С. 263--265.

2. Бацман О.С. Тренінг як соціальна технологія адаптації суб'єктів навчально-виховного процесу в інтегрованих групах ВНЗ. Наукові праці. Соціологія. Вип. 189, 2012. С. 56-59.

3. Lustig M., Koester J. Intercultural competence: interpersonal communication across cultures. Pearson Education, 2010. P. 57-72.

4. Юнг К.Г. Психологические типы. Академический проект. Серия : Психологические технологи. Москва : Академический Проект, 2019. 538 с.

5. Шиян Т.В. Моделювання як метод формування міжкультурної комунікативної комптеенції студентів гуманітарних спеціальностей у процесі вивчення англійської мови. Вісник Житомирського державного університету. Педагогічні науки. 2013. Вип. 6(72). С. 198-202.

6. Серіков В. Майстерність викладача вищого навчального закладу: психолінгвістичний вимір. Психолінгвістика. 2016. Вип. 19(1). С. 161-172.

7. Morozevich О., Golomazova E. Analysis of competitiveness of higher education institutions' graduates: customeroriented approach bseu (Minsk). Научные труды Белорусского государственного экономического университета. Минск : БГЭУ, 2017. Вып. 10. С. 320-327.

8. Мишуненкова О. В. Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша. Москва : РГСУ, 2014. 187 с. URL: https://www.dissercat.com/ content/vzaimosvyaz-teoreticheskoi-i-prakticheskoi-podgotovki-bakalavrov-po-napravleniyu-turizm-i-re (дата звернення: 20.12.2019).

9. Про затвердження програми розвитку туризму в Черкаській області на 2012-2020 роки. Рішення Черкаської обласної ради. 2012. № 16-4/VI.

10. Сергєєв С.М., Рощупкін А.О. Урахування індивідуальних особливостей студентів у навчанні та вихованні. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2015. № 2(46). С. 389-396.

11. Освіта. Бізнес-школи. 2018 р. URL: http://osvita.ua/add-education/bis_school/ (дата звернення: 22.12.2019).

12. Віртуальні окуляри. Книжковий арсенал. Інтерактивне читання. 2018. URL: https://espreso.tv/article/ 2018/05/30/knygy_amp_tekhnologiyi_scho_pobachyty_pochuty_i_vidchuty_na_quotknyzhkovomu_arsenaliquot (дата звернення: 24.12.2019).

References:

1. Vindiuk, A.V. (2011). Profesiina pidhotovka maibutnikh fakhivtsiv z hotelno-kurortnoi spravy v umovakh stupenevoi osvity: teoriia ta metodyka : monohrafiia [Professional training of future specialists in hotel and resort business in conditions of graduate education: theory and methodology: monograph]. Zaporizhzhia: KPU, pp. 263-265.

2. Batsman, O.S. (2012). Treninh yak sotsialna tekhnolohiia adaptatsii subiektiv navchalno-vykhovnoho protsesu v intehrovanykh hrupakh VNZ [Training as a social technology of adaptation of subjects of educational process in integrated groups of higher educational institutions]. Naukovi pratsi. Sotsiolohiia Vypusk Scientific works. Sociology. Issue 189. (Vols. 201), pp. 56-59.

3. Lustig, M., & Koester, J. (2010). Intercultural competence: interpersonal communication across cultures. Pearson Education, p. 57-72.

4. Iung, K.G. (2019). Psikhologicheskie tipy [Psychological types K.G. Jung]. Akademicheskiiproekt (Moscow). Seriia: Psikhologicheskie tekhnologii, p. 538.

5. Shyian, T.V. (2013). Modeliuvannia yak metod formuvannia mizhkulturnoi komunikatyvnoi kompteentsii studentiv humanitarnykh spetsialnostei u protsesi vyvchennia anhliiskoi movy [Simulation as a method of formation of intercultural communicative competence of students of humanities in the process of studying English]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu Bulletin of Zhytomyr State University. Pedagogical sciences, 6(72), 198-202.

6. Serikov, V. (2016). Maisternist vykladacha vyshchoho navchalnoho zakladu: psykholinhvistychnyi vymir [Mastery of a teacher of a higher educational institution: a psycholinguistic dimension]. Psykholinhvistyka Psycholinguistics, 19(1), 161--172. Retrieved from: http://psychling.phdpu.edu.ua/images/arhive/19-2016/1/16.pdf

7. Morozevich O., & Golomazova, E. (2017). Analysis of competitiveness of higher education institutions' graduates: customer-oriented approach bseu (Minsk). Nauchnye trudy Belorusskogo gosudarstvennogo ekonomicheskogo universiteta. Minsk : BGEU. Vyp. 10, pp. 320-327.

8. Mishunenkova, O.V. (2014). Vzaimosviaz teoreticheskoi i prakticheskoi podgotovki bakalavrov po napravleniiu «Turizm i rekreatsiia» v Respublike Polsha [Interrelation of theoretical and practical training of bachelors in the direction «Tourism and recreation» in the Republic of Poland]. Moscow: RGSU. Retrieved from: https://www.dissercat.com/content/vzaimosvyaz-teoreticheskoi-i-prakticheskoi-podgotovki-bakalavrov-ponapravleniyu-turizm-i-re (accessed 20.12.2019).

9. Pro zatverdzhennia prohramy rozvytku turyzmu v Cherkaskii oblasti na 2012-2020 roky [About approval of the program of development of tourism in Cherkasy region for 2012-2020 years]: Rishennia Cherkaskoi oblasnoi rady vid 26.06.2012 № 16-4/VI.

10. Serhieiev, S.M., & Roshchupkin, A.O. (2015). Urakhuvannia indyvidualnykh osoblyvostei studentiv u navchanni ta vykhovanni [Taking into account the individual characteristics of students in education and upbringing]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii Pedagogical sciences: theory, history, innovative technologies, 2(46), 389-396.

11. Osvita. Biznes-shkoly. 2018 r. [Education. Business School. 2018]. (n.d.). Retrieved from: http://osvita.ua/addeducation/bis_school/ (accessed: 22.12.2019).

12. Virtualni okuliary. Knyzhkovyi arsenal. Interaktyvne chytannia. 2018. Retrieved from: https://espreso.tv/ article/2018/05/30/knygy_amp_tekhnologiyi_scho_pobachyty_pochuty_i_vidchuty_na_quotknyzhkovomu_ arsenaliquot (accessed: 24.12.2019).

Размещено на Allbest.ru