Розвиток творчої діяльності на уроках трудового навчання

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

За сучасних умов, коли відбувається зміна ціннісних орієнтацій в суспільстві, будується національна держава, відроджується національна культура, теж відчутна потреба в активізації естетичних факторів, але проявляється вона дуже суперечливо. Економічні і політичні труднощі породжують різні оцінки можливостей естетичного виховання сьогодні.

Суттєвою ознакою сучасних інноваційних процесів у сфері навчання і виховання є їх технологізація - неухильне дотримання змісту і послідовності етапів впровадження нововведень.

Провідним у будь-якій технології вважається детальне визначення кінцевого результату і точне досягнення його. А передумовами застосування поняття «технологія» щодо процесів у виробничій чи соціальній сферах є їх запрограмованість, окресленість кінцевих властивостей передбачуваного продукту, засобів його створення, цілеспрямоване моделювання умов їх здійснення, а також реальне функціювання цих процесів.

Одні педагоги вважають, що головна мета праці - процес оволодіння навичками, точність і чіткість виконання вправ. Другий - що метою є кінцевий результат, продукт праці. Інші стверджують, що процес праці не головне , а важливо, щоб школярі допомагали один одному, проявляли турботу.

Учитель створює такі умови, щоб учні не тільки усвідомили суспільне корисне значення своєї праці, але й змогли б показати свої творчі здібності, реалізувати їх у конкретних трудових справах. І цьому найкраще сприяє особистості-орієнтована технологія навчання, зокрема проектний метод, де поєднуються різні аспекти трудової підготовки, зв'язок з іншими предметами, з життям.

Актуальність курсової роботи: розвиток технічної творчості учнів - важливий засіб формування особистості технічно розвиненого учня. Воно припускає насамперед формування відповідних моральних якостей особистості, основ наукового світогляду, творчого відношення до праці, глибоких і міцних професійних і загальних знань, а також умінь і навичок гнучкого оперування цими знаннями на практиці.

Об'єкт дослідження: технічна творчість учнів.

Предмет дослідження: розвиток технічної творчості на уроках праці.

Мета дослідження: з`ясувати особливості розвитку технічної творчості на уроках технічної праці.

Виходячи з мети дослідження, можна сформулювати такі завдання:

Ш сформувати уявлення про суть технічної творчості та її значення для всебічного розвитку учнів;

Ш охарактеризувати можливості для розвитку технічної творчості учнів початкових і середніх класів у процесі трудового навчання;

Ш навести приклади уроків трудового навчання.

Ш Створити творчий проект

1. Технічна творчість: її суть, значення, використання творчих завдань

1.1 Суть технічної творчості та її значення для всебічного розвитку учнів

Лише творче ставлення до своєї праці може дати помітні досягнення у будь-якій галузі діяльності. Ми бачимо це на прикладах видатних діячів у галузі науки, мистецтва, виробництва.

Підвищити продуктивність праці у галузі виробництва можна, застосовуючи нову техніку і технологію, а також впроваджуючи наукову організацію праці. Проте в усіх випадках важливим засобом просування вперед стає винахідництво та раціоналізація, за рахунок яких вдається досягти значної економії, значно підвищити продуктивність праці, піднести рівень якості продукції.

Розвитку винахідництва й раціоналізації на сучасних промислових підприємствах приділяється надзвичайно велика увага. Тут створені спеціальні бюро раціоналізації та винахідництва, у складі яких працюють досвідчені інженери. Завданих таких бюро - вишукувати "вузькі місця", тобто ті труднощі, що виникають у процесі роботи, і заохочувати учасників виробництва до їх подолання. Бюро раціоналізації та винахідництва розглядають усі пропозиції, які надходять до них, дають їм оцінку та рекомендують у разі потреби впроваджувати їх у виробництво. Раціоналізація та винахідництво стимулюються матеріально.

Проте за певних умов успіхи винахідників і раціоналізаторів могли б бути значно більшими, причому не останнє місце тут належить такій умові, як підготовка учнів до творчої праці в стінах школи.

Проведене в свій час опитування ряду керівників провідних промислових підприємств показало, що вони чекають від випускників школи, які приходять до них, насамперед бажання і деякого вміння творчо ставитись до своєї праці.

Таке бажання цілком зрозуміле. Адже включення робітників у винахідницьку і раціоналізаторську діяльність значно б полегшувалось і проходило більш ефективно, якби випускники школи, 18-річні дівчата та хлопці, ставали до робочого місця з бажанням критично аналізувати умови своєї діяльності, удосконалювати знаряддя праці, технологію виготовлення продукції, тобто якби вони були психологічно в якійсь мірі, практично підготовлені до творчої праці.

Досвід роботи передових шкіл та численні дослідження свідчать про те, що підготовка учнів до творчої праці у процесі навчання в школі цілком можлива. Технічна творчість дітей має багато спільною з технічною творчістю дорослих і разом з тим характеризується своїми особливостями.

Вивчаючи сам процес технічної творчості, вчені поділяють його на окремі етапи. Так, французький психолог Жан Рібо виділяв у процесі творчості три фази: визрівання ідеї, відкриття або винахід і перевірку.

Більш розгорнуту схему етапів винаходу запропонував американський психолог Росмен у своїй книзі "Психологія винахідника"[1]. У ній виділено сім етапів винаходу:

Ш розуміння потреби винаходу;

Ш аналіз потреби;

Ш ознайомлення з наявною інформацією;

Ш формулювання всіх існуючих об'єктивних розв'язань;

Ш критичний їх аналіз;

Ш народження ідеї новою винаходу;

Ш експериментальна перевірка її.

Близьку до цього аналізу станів винаходу схему, запропонував С.М. Василевський. [2].

1. Перша фаза:

Ш усвідомлення погреби;

Ш бажання задовольнити її;

Ш формулювання завдання винаходу.

2. Центральна фаза:

Ш пошуки розв'язання;

Ш одержання принципу рішення та перетворення його у схему;

Ш початкове науково-технічне та економічне обґрунтування проекту винаходу.

3. Заключна фаза:

Ш дальше більш або менш розгорнуте технічне та економічне обґрунтування проекту;

Ш більш деталізовані робочі креслення;

Ш більш або менш закінчене виготовлення експериментального, а потім і виробничою зразка винаходу.

Творча праця учнів показує, що і творча діяльність дітей має ряд особливостей:

Ш За невеликим винятком вони створюють нові продукти, що не мають суспільного значення, тобто створюють нове для себе, тим часом як суспільству нове вже відомо. Отже, таке нове має суб'єктивний характер, проте з точки зору психології праця учнів не позбавляється при цьому творчого характеру, бо у її процесі діти роблять для себе відкриття. Для розвитку здібностей учнів, для навчання їх технічної творчості характер новизни (об'єктивний чи суб'єктивний) не має значення.

Ш Навчальний характер дитячої технічної творчості висуває на перший план не результати творчої діяльності, а підготовку до неї в майбутньому у виробничих умовах. Основним джерелом творчої діяльності учнів має бути досвід, нагромаджений у цій галузі та переданий у доступній формі в процесі навчання.

Ш Творча діяльність учнів відзначається нижчим рівнем самостійності.

З наведених особливостей дитячої технічної творчої діяльності видно, що вона можлива лише при систематичному і цілеспрямованому педагогічному керівництві, а щоб воно досягли мети, потрібні певні умови:

а) Створення необхідної обстановки для самостійних дій учнів у процесі праці. Відоме положення про те, що формування всіх якостей та властивостей особистості відбувається в процесі діяльності, в однаковій мірі стосується і розвитку творчих сил та здібностей. При цьому діяльність для виконання цих завдань повинна забезпечувати досить високий рівень інтелектуальної активності. Це передбачає можливість для самостійних дій учнів у процесі праці. На заняттях у навчальних майстернях це завдання може бути успішно розв'язане способом формулювання трудових завдань, при якому виключається повна регламентація дій учнів.

б) Підведення учнів до творчої ідеї або пряма постановка перед ними творчих питань та завдань. П умовах діяльності людей у сфері матеріального виробництва творча ідея або завдання виникає під виливом запитів громадського життя, в нових продуктах праці. В умовах навчальної роботи на уроках праці учні також можуть в окремих випадках самостійно усвідомлювані наявність тих або інших завдань, розв'язання яких сприяє розвитку їх творчих сил та здібностей. Разом з тим переважній більшості учнів важко самостійно усвідомлювати такі завдання, а ті завдання, які перед ними постають, дуже часто мають випадковий характер. Тому учнів слід не тільки включати в діяльність, що містить в собі можливості до прояву самостійних дій, а й підводити їх до усвідомлення цієї можливості; стимулювати їх до того, щоб закладена у трудовому завданні можливість була ними використана.

в) Стимулювання учнів до мобілізації і застосування загальнотеоретичних та політехнічних знань для розв'язання творчих завдань. Як відомо, творча діяльність можлива на основі певних знань, умінь та навичок. Проте учні не завжди вміють застосовувати свої знання, на практиці, а отже, не завжди можуть самостійно долати труднощі у процесі виконання трудового завдання. Застосування різноманітних педагогічних прийомів повинно сприяти встановленню в учнів зв'язків між їхніми знаннями та завданнями, які треба розв'язати.

г) Застосування різних педагогічних прийомів стимулювання інтелектуальної активності учнів при виконанні ними завдань творчого характеру. Вивчення трудової діяльності учнів на уроках праці показало, що при додержанні зазначених вище трьох умов рівень активності учнів не завжди буває: однаковим, бо вони не завжди в однаковій мірі мобілізують свої психофізичні сили для розв'язання завдань і нормою характеру. Зокрема, учні середнього шкільного віку ще легко переключають свою увагу з одного предмета на інший, вольові дії в них імпульсивні, інтереси ще не досить сталі. Все це позначається на їхній діяльності. Застосування спеціальних педагогічних прийомів сприяє тому, що ці учні з більшим інтересом виконують завдання, стають уважнішими під час роботи, більше зусиль докладають для подолання труднощів, що виникають у процесі праці. Внаслідок цього і результат роботи стають значно кращими

Необхідною умовою розвитку технічної творчості дітей є формування в них таких психологічних та інтелектуальних якостей, які дають, людині можливість швидко орієнтуватися в умовах сучасної техніки. У процесі творчої діяльності важливу роль відіграють і пізнавальні процеси, і потреби, і почуття, і вольові дії.

Пізнання починається з відчуттів та сприймань, розвиток яких дає можливість відбивати предмети та явища реальної дійсності у всій їх повноті та точності. У процесі технічної творчої діяльності в учнів виробляється вміння виділяти відчуття окремих якостей та властивостей матеріалів, сприймати конструктивні особливості деталей вузлів та виробів у цілому.

Виконуючи окремі операції з монтажу, налагодження, випробування виробів, учні ведуть спостереження та контроль безпосередньо "на око" або за допомогою контролюючих приладів. При цьому виробляється вміння правильно сприймати просторові відношення: відстані, величини, фігури, форми, що є важливим компонентом технічної діяльності учнів. Так, наприклад, окомір потрібний для розмічання, розташування деталей та їх монтажу, знаходження найкращої форми тощо. Всі учні у процесі роботи виконують багаторазові спостереження над матеріалом, інструментом, пристроєм, монтажем, прийомами роботи та ін.

Спостережливість - одна з основ творчої діяльності. Учні привчаються закріплювати результати спостережень, у формі короткого запису, схеми, малюнка, що допомагає краще зосереджувати увагу, підвищує почуття відповідальності, привчає до точності та самоконтролю, до "технічної зіркості".

У процесі технічної творчості розвивається увага учнів, бо їм доводиться планувати технологічний процес, зосереджувати свою увагу на будові деталей та вузлів виробу. їх взаємодії під час складання та налагоджування. Планування та виготовлення складніших виробів потребують особливої концентрації уваги з боку учнів. Концентрована увага необхідна, наприклад, під час виготовлення креслень, розмічання, складання схем, монтажу тощо. В інших випадках, навпаки, важливо вміти розподіляти увагу між кількома об'єктами, предметами та явищами (випробування моделей, перевірка роботи складного приладу чи апарата, де необхідно стежити одночасно за роботою і цілою виробу і його частин). Виконання деяких робіт потребує систематичного переключення уваги, наприклад, під час випробування керованих моделей, градуювання приладів, виконання лабораторних робіт, в роботі з навчаючими машинами та ін.

Надзвичайно велике значення для технічної творчості має сталість уваги. Учень повинен вміти зберігати інтенсивність своєї уваги до кінця виконання роботи, не відволікаючись сторонніми враженнями. Отже, учні навчаються вмінню своєчасно концентрувати, розподіляти та переключити увагу, зберігаючи її сталість, тобто навчаються володіти нею.

У процесі технічної творчості можна створити спеціальну обстановку навчання, викликані інтерес та прагнення учнів удосконалювати спою діяльність. Позитивні, емоціональні реакції морального або естетичного характеру благотворно впливають на хід та результати навчального процесу. В ході тривалих занять вони можуть перетворюватись на сталі почуття, риси особистості. У процесі технічної творчості створюються умови для формування вольових якостей учнів, бо останнім доводиться зустрічатись і новими незвичайними умовами праці, їм доводиться зустрічатися і великими труднощами в роботі, терпіти часті невдачі в процесі виготовлення та налагодження виробів. Роботу доводять до кінця лише ті учні, які мають достатню силу волі, вміють терпляче, наполегливо добиватися своєї мети, долати труднощі в роботі, не пасувати перед невдачами.

Особливе місце й роль у творчості учнів належить технічному мисленню. Як вказує: ряд дослідників воно спрямоване на пізнання технічних та технологічних явищ і процесів, на пізнання суттєвих зв'язків між ними. Для технічного мислення характерні такі якості, як гнучкість, оперативність, активність у розв'язанні ряду спеціальних питань. Людина з розвиненим технічним мисленням володіє системою узагальнених знань, навичок, розуміє технічні взаємозв'язки конструкцій, функції окремих деталей учні, що володіють технічним мисленням, вміють легко читати креслення, визначаючи кількість деталей, з яких складатиметься виріб. Знаючи властивості оброблюваних матеріалів, вони вміють вибирати такі з них, які найбільше відповідають технічним умовам.

1.2 Місце та значення творчих завдань для розвитку творчої діяльності

Потреби швидкого економічного оновлення господарства країни, зростання інформатизації суспільства, необхідність використання передових наукомістких технологій висувають перед школою ряд завдань, серед яких основне місце займає проблема розвитку творчих здібностей особистості. Вміння творчо використовувати здобуті знання (креативність) є зараз соціальною цінністю, оскільки допомагає людині виконувати суспільні й професійні функції, робить можливою швидку адаптацію в нових економічних умовах, сприяє швидкому переходу від одного виду діяльності до іншого. А в умовах прискореного науково-технічного прогресу це вміння стає насущною суспільною необхідністю, тому що виробництво відчуває потребу вже не стільки в мускульній силі чи простих навичках розумової праці людини, скільки з її творчих здібностях.

Творчі здібності розвиваються протягом усього життя особистості завдяки засвоєнню нею суспільно-історичного досвіду. Особливо інтенсивно цей розвиток відбувається в школі. Саме тут у дітей часто виявляються здібності до найрізноманітніших видів діяльності, у тому числі й творчої. У цей період дуже важливо виявити і стимулювати такі прояви. І в цьому плані величезні можливості має освітня галузь «Технології», предмети якої найбільше підходять для організації стимулювання творчого мислення. У процесі їх вивчення можна ознайомитися зі зразками творчого досвіду, нагромадженого історією розвитку виробництва, оволодіти різноманітними прийомами переносу знань, їх практичного застосування.

Організовуючи розвиток творчих здібностей учнів, слід виходити з відомих психолого-педагогічних положень про те, що: здібності особистості виявляються і формуються в діяльності; особистість може набути навичок творчості навіть у дуже ранньому віці; розвиток особистості не відбувається за пасивного споглядання нею навчального процесу; основним стимулом розвитку здібностей особистості, у тому числі й творчих, є інтерес.

Аналіз досвіду роботи вчителів, власних педагогічних досліджень дає змогу виділити ряд труднощів, що гальмують розвиток творчих здібностей учнів. Найвагоміші серед них є психолого-гносеологічні, які ґрунтуються на «здоровому глузді», інерції думки, стереотипності мислення. Практика показує, що навіть часткове послаблення таких бар'єрів різко послаблює вплив гальмівних сил на процес мислення особистості і дає їй змогу вирішувати поставлені перед нею завдання.

Значний ефект у плані тренування і розвитку пізнавальних сил особистості щодо подолання різноманітних психолого-гносеологічних бар'єрів, а значить, і розвитку творчих сил і здібностей дає фрагментарне їх використання в курсі трудового навчання різнорівневих тестових завдань для стимулювання процесів мислення. Причому бажаних результатів можна досягти за систематичного використання. Різнорівневі тестові завдання можна застосовувати для контролю рівня засвоєння нового матеріалу, а також для практичних робіт. В останньому випадку особливу увагу слід приділити питанням правильного добору таких завдань, від чого значною мірою залежить не тільки інтерес учнів до запропонованого виду діяльності, а й темпи його розвитку. Виходячи з намічених завдань, специфіки пізнавальної діяльності, потреб оптимізації навчально-виховного процесу, розглянемо деякі критерії відбору матеріалу для використання на уроках. Їх можна сформулювати і визначити таким чином.

Значимість у розв'язанні завдань творчого розвитку особистості передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми реалізації навчальних, розвивальних та виховних цілей. Знання, вміння і навички, що їх учні одержують на уроках трудового навчання, мають методологічне значення. Вони лають можливість пізнавати об'єкти реального світу, власноручно їх створювати і перетворювати на основі певних технологічних прийомів. Запропоновані завдання мають допомогти учням засвоїти ці прийоми і практично їх застосовувати.

Працюючи над поставленим завданням, учні повинні відкривати для себе щось якісно нове, досі їм невідоме, таке, що не зустрічалося в їхній практиці.

Навчальна новизна поставленого завдання є важливим і суттєвим стимулом діяльності. Без глибокого інтересу до об'єкта праці неможлива творча діяльність індивіда. Саме інтерес виступає важливим мотиваційним стимулом навчально-трудової діяльності учнів, особливо під час виконання ними практичних завдань. Важливо дібрати такі завдання, які неможливо було б виконати, застосовуючи формально знання як основ технологій зокрема, так і основ наук у цілому, або користуючись лише певним алгоритмом трудової діяльності. Оскільки за такого підходу робота зводиться до виконання репродуктивних вправ, що не забезпечує належного рівня розвитку творчого мислення, простору для фантазії, прояву ерудиції, вмінь, навичок.

Варіативність завдання (можливість кількох варіантів вирішення) щодо створення умов для конструювання, відбору найбільш доцільних і оптимальних у даних умовах варіантів, ставить учнів перед необхідністю аналізувати, робити відповідні технічні розрахунки, оцінювати реальні умови з точки зору технологічності пропонованого варіанта, вибирати оптимальні значення параметрів. Такі завдання, як правило, належать до вищого рівня.

Завдання, відібрані для роботи з учнями на уроках трудового навчання, мають бути посильними та доступними. Ця вимога прямо випливає із загально дидактичного принципу доступності, який полягає в такому співвідношенні складності поставленого завдання з практичними можливостями учнів, яке б стимулювало активні розумові й трудові зусилля, спрямовані на його вирішення, давало б розвивальний ефект. Принцип посилення вимагає врахування індивідуальних особливостей учнів: віку, рівня розвитку, фактичного рівня знань, трудових умінь, навичок, особливостей сприйняття та уваги, наявності позитивних мотивів діяльності, сформованості інтересів, здібностей. Потрібна підготовка до сприйняття учнями як самого завдання, так і методики його вирішення. В іншому разі таке завдання негативно впливає на інтерес.

Розглянуті принципи слід взяти за основу під час складання різнорівневих карток-завдань для вирішення навчально-дидактичних проблем трудового навчання. Завдання з технічним змістом, які найчастіше використовують на уроках трудового навчання, поділяють на такі основні типи:

Ш «Графічні (на читання зображення, на складання зображення, на доопрацювання зображення).

Ш Технологічні (на вибір раціональної технології виготовлення виробу, на поліпшення технологічного процесу, на пояснення технологічного процесу, на вибір заготовки; на вибір раціонального способу підготовки заготовки, на вибір інструментів та пристроїв; на контроль технологічного процесу).

Ш Конструкторські (на розробку конструкції, на вдосконалення конструкції, на пояснення конструкції, на внесення змін у конструкцію).

Ш Розрахункові (на визначення розмірів, на знаходження параметрів технологічних процесів).

Ш Контрольно-тренувальні (на знання термінології, на знання будови технічних об'єктів, на перевірку засвоєння учнями основ програмового матеріалу, на знання призначення інструментів та пристроїв).

Такий перелік різноманітних за змістом, структурою, методами розв'язування задач створює ряд труднощів під час складання різнорівневих завдань, основою яких є вибір ступеня складності відповідних пропонованих рівнів та віднесення конкретних задач до того чи іншого рівня. Усунути труднощі, що виникли, допомагає класифікація задач за елементами структурно-компонентного складу. Розглянемо її так, де «А» -- вихідні дані задачі, «Б» -- спосіб розв'язування, «В» -- результат пошуку розв'язку, який необхідно одержати, «Г» -- назва класу задачі.

Виходячи з наведеної класифікації, маємо можливість виділити 3 або 4 основні рівні організації дидактичного матеріалу в форму конструктивно-технічних задач:

Рівень «А» -- шаблонно-тренувальний -- включає в себе: контрольно-тренувальні запитання і задачі, графічні -- на читання зображення, на розмічання заготовки; технологічні -- на пояснення технологічного процесу; задачі на пояснення конструкції вибору за готовими зразками.

Рівень «Б» -- розрахунково-технологічний -- усі інші технологічні задачі, розрахункові задачі на знаходження параметрів технологічних процесів. У разі потреби можна диференціювати задачі цього рівня окремо на розрахункові та технологічні, складаючи дидактичний матеріал не за трьома, а за чотирма окремими рівнями.

Рівень «В» -- конструктивно-технічний (творчий рівень) -- конструкторські задачі, графічні задачі на складання документації технологічного процесу виготовлення виробу пропонованої конструкції.

Виходячи з вищесказаного, можна зробити висновок про значимість задач різних рівнів для розвитку творчих здібностей особистості. Задачі рівня «А» дають змогу вчителеві проконтролювати або закріпити рівень засвоєння на уроці програмового матеріалу, забезпечити можливість виникнення «ілюзії знання», а значить, пов'язаних з цим позитивних емоцій та стійких мотивів навчальної діяльності учнів з низьким рівнем загального розвитку та розвитку здібностей.

Рівень «Б» створює умови для забезпечення переходу від простого споглядання навчального процесу до активної участі в ньому, а отже, і до активної пізнавально-пошукової діяльності. Якщо рівень «А» не забезпечує розвитку творчих здібностей (хіба що орієнтацію учнів у фактичному матеріалі), то рівень «Б» створює передумови для творчого застосування набутих знань, умінь, навичок, ознайомлює з методологією їх практичного використання, дає необхідне розуміння суті технологічних процесів.

Рівень «В» дає можливість учням перейти від шаблонно-споглядального чи пошуково-пізнавального до творчого використання здобутих знань, тобто безпосередньо" використати їх для вирішення конкретного технічного чи практичного завдання.

У процесі аналізу учнями бажаного результату розв'язку та пошуку структурно-компонентних елементів, які дали б змогу досягти його, відбувається розвиток особистості учня, формуються стійкі знання та мотиви їх активного пошуку, засвоюються методологічні підходи до вирішення конкретних технічних суперечностей. Навіть у тому разі, коли пропоновані учням на уроках завдання містять елемент новизни тільки для учнів і результати діяльності школярів не мають суспільного значення у вигляді готового продукту, затрати часу на організацію і проведення такої роботи повністю компенсуються значним зростанням інтересу учнів до технічних об'єктів і технологічних прийомів, розвитком їхнього творчого арсеналу, зміною ставлення до процесу та результатів праці. Тому можна зробити висновок про педагогічну доцільність саме такого підходу до складання відповідних різнорівневих завдань.

1.3 Особливості уроків трудового навчання. Структура

Уроки з трудового навчання мають свої особливості, в порівнянні з уроками інших навчальних предметів. Центральне місце на уроці трудового навчання займає практична робота учнів.

Практична робота учнів будується на базі продуктивної праці:

Ш вироби, що виробляються учнями мають суспільно-корисну прямованість, знаходять практичне застосування в школі, дитячому садку, сім'ї;

Ш продуктивний характер праці створює необмежені можливості для підвищення активності учнів. Спираючись на природне прагнення дітей створювати корисні речі своїми руками, вчитель спрямовує навчальний процес відповідно до програми;

Ш робота з різними інструментами зобов'язує учителя ретельно слідкувати за дотриманням учнями правил безпечної праці.

До уроків трудового навчання в початкових класах, які до уроків з інших предметів, ставиться ряд дидактичних вимог: чіткість дидактичної мети, нерозривність виховних і навчальних завдань, правильний добір навчального матеріалу для кожної частини уроку, доцільний добір методів навчання для кожної частини уроку, колективна праця учнів поєднується з самостійністю кожного учня, організаційна чіткість уроку, практичний характер праці учнів, створення умов для безпечної роботи учнів.

Урок трудового навчання можуть бути кількох типів. Визначаються вони за різними критеріями:

Ш одні методи визначають типи уроків за змістом (уроки з обробки тканини, паперу, деревини);

Ш другі - за способом проведення (урок-екскурсія, кіно-урок);

Ш треті - за цілями навчання (урок набуття учнями нових знань, урок формування умінь та навичок,ком6інований урок).

Комбінований урок з трудового навчання:

Конспект уроку на тему: “аплікація з тканини «Колобок» трудове навчання 3 клас, має приблизно таку структуру: організаційна частина, повідомлення теми та мети уроку, аналіз зразку і його графічного зображення, конструювання виробу, планування трудового процесу, проведення технологічних операцій, перевірка виробів і їх оцінка, прибирання робочих місць.

На організацію уроку, як правило, відводиться 2-3 хвилини. Ця частина уроку частіш всього розпочинається з перевірки підготовленості, учнів до уроку. Якщо у деяких учнів немає матеріалів чи необхідних інструментів, то вчитель повинен видати їх з додаткових запасів. Урок можна розпочинати лише тоді, коли вчитель переконався, що всі учні мають необхідні для уроку матеріали та інструменти.

Другим етапом уроку є повідомлення учням теми та мети уроку, визначення корисності виробу. Це етап, на якому учитель підготовляє учнів до чуттєвого сприйняття нового матеріалу, до формування особистих інтересів у поєднанні з суспільними мотивами праці.

Наступним етапом уроку є аналіз зразка виробу і його графічного зображення. На цьому етапі учитель демонструє зразок виробу, наприклад, виготовлений вчителем зразок, і наголошує на тому, що аплікацію робимо з тканини.

Четвертим етапом уроку є конструювання виробу. На цьому етапі учитель розглядає з учнями будову виробу, його складові частини, форму деталей, конструктивні особливості. Якої колобок форми, розміру .З яких основних частин складається.

П'ятий етап - це планування трудового процесу. Цей етап е логічним продовженням попередніх етапів, безпосередньою підготовкою до самостійної роботи учнів. Проводиться він у формі інструктажу. Учитель аналізує технологічний процес виготовлення виробу, показує всі етапи цього процесу. Поряд з цим учитель знайомить учнів з матеріалами, які використовуються при виготовленні виробу, їх властивостями, застосуванням у побуті, народному господарстві на заняттях з праці, знайомить з інструментами, їх будовою та застосуванням. Інструктаж, проведений методом бесіди, не потребує закріплення; а проведений методом пояснення, закріплюються у формі бесіди. Іноді проводять інструктаж з паралельними закріпленнями його.

Наступним етапом уроку є проведення технологічних операцій, самостійна робота учнів над виготовленням виробу. Це найважливіша частина уроку на яку відводиться до 25 - 30 хвилин. В процесі самостійного виконання роботи виявляються індивідуальні особливості учнів, їх здібності, уміння працювати, переборювати труднощі, економно витрачати матеріал, час, тримати своє робоче місце в чистоті і порядку.

В залежності від методів, якими користується вчитель, проводячи цей етап уроку, від його вміння організувати учнів на самостійну роботу, активізувати їх трудову і розумову діяльність залежить успішне виконання як навчальних, так і виховних завдань уроку.

Самостійна робота учнів над виготовлення виробу не виключає керівної ролі учителя на уроці. Учитель стежить за діяльністю всього класу й окремого учня, дає додатковий фронтальний або індивідуальний інструктаж, якщо в цьому виникає така потреба. Учитель дбає про правильну поставу учнів, хватку інструментів тощо.

Під час самостійної роботи учні оволодівають як теоретичними знаннями, так і практичними вміннями та навичками. Одночасно ці знання, вміння і навички закріплюються, завдяки йому створюється база для успішного продовження трудового навчання й підготовки учнів до майбутньої діяльності.

Останнім заключним етапом є підсумок уроку, колективне обговорення якості виробів та оцінка роботи учнів учителем. Підсумовуючи урок, учитель організовує колективне обговорення якості виробів, виготовлених учнями. Для цього він бере 2-3вироби, показує учням, а вони висловлюють свою думку, що в ньому зроблено добре, а що не якісно. Потім учитель підсумовує це обговорення, навчає учнів об'єктивно оцінювати якість виробу.

Другою частиною цього етапу є оцінювання робіт учнів. При цьому вчитель повинен враховувати як якість виробу, так і теоретичні знання, практичні вміння і навички, які учень виявив на уроці. Стежачи за роботою учнів під час практичної роботи,вчитель оцінює їх роботу і в списку ставить оцінки. Підсумовуючи урок після колективного обговорення якості виробів, він оголошує оцінки.

2. Приклади проведення уроків праці в початкових і середніх класах

2.1 Урок: Сувеніри-подарунки з паперу (2 клас)

Практична робота: декоративні композиції до Великодня.

Мета уроку: узагальнити знання учнів про конструктивні можливості паперу з урахуванням його властивостей, удосконалювати вміння школярів використовувати раціональні прийоми виконання технологічних операцій під час виготовлення аплікацій, витинанок; виробляти уміння самостійно планувати роботи, налагоджувати співробітництво, ділове спілкування; виховувати позитивне емоційно-ціннісне ставлення до творчої праці, до товаришів-співробітників.

Обладнання:

Ш для вчителя: макет великоднього кошика, набори писанок, рушники, серветки, зразки саморобних та поштових вітальних листівок до Великодня, магнітна дошка, таблиця з правилами безпеки;

Ш для учнів: кольоровий та альбомний папір, клей; ножиці, пензлик, олівець, шило, підкладні аркуші для нанесення клею, шаблони для розмічування деталей, технологічні картки для роботи в бригадах.

На перерві вчитель установлює на видному місці великодній кошик чи макет, покриває його вишитим рушником. На шкільній дошці записує тему узагальнюючого практичного заняття, закріплює таблицю для повторення правил безпечної праці під час користування ножицями і шилом, на демонстраційній дошці розміщує виставку саморобних та поштових великодніх вітальних листівок, закривши всі посібники ширмою. Перевіряє готовність учнів до початку занять.

Хід заняття

І. Визначення теми заняття та мети трудової діяльності. Формування мотивації учнів.

-- Ми знаходимося на порозі найвеличнішого християнського свята -- Великодня. Як святкує його українська громада? Що ви знаєте про цю традицію? (Це свято на честь Воскресіння Ісуса Христа. Воно приходить навесні і знаменує пробудження природи, символізує відродження до нового, вічного життя. Наші мами заздалегідь готуються до свята: печуть духмяні паски, варять крашанки, коптять ковбаси. У неділю всі йдуть до церкви, а потім родина збирається за святковим столом, усі радіють, висловлюють добрі побажання, дарують писанки).

-- Яку участь зможете взяти ви у підготовці до святкувань? (Допомагатимемо мамі, прибиратимемо у кімнатах, виготовимо вітальні листівки, прикрасимо святковий стіл).

-- Отже, сьогодні на уроці ми будемо творити красу. Вчитель відкриває ширму і демонструє поштові листівки та саморобні композиції, продовжує розмову.

-- Розгляньте ці вироби і скажіть, чому, на вашу думку, ми називаємо їх великодніми? (На листівках зображено писанки, свічки, великодні кошики з продуктами для освячення, рушники, барвінкові віночки).

-- Як вітаються люди під час зустрічі у Великодні свята? Як треба відповісти на таке привітання? (Христос воскрес! -- Воістину воскрес!).

-- Ці слова на листівках теж свідчать, що вони великодні. Які зразки вам більше до вподоби -- фабричні чи саморобні, чому?

-- отже, і ми сьогодні долучимося до великодніх приготувань.

ІІ. Аналіз трудового завдання.

--Уважніше придивіться до різних варіантів саморобних композицій. З яких деталей вони складаються? Що є домінуючим? Чому в усіх виробах знаходимо різне обігрування, втілення образу яйця?

Вислухавши відповіді учнів, вчитель підсумовує.

-- Виявляється, наші предки ще за дохристиянських часів вважали яйце основою, зародком життя. Яйце покривали прикрасами, зображеннями магічної сили. Ми і сьогодні беремо у руки на свято яйце -- писанку чи драпанку, крашанку чи крапанку. Воно стало символом вічності у зв'язку з Воскресінням Христа.

-- Якими способами виконано зображення яєць у зразках композицій? (Витинанки, аплікацій).

-- Які кольори використано у композиціях? Як ви думаєте, поєднання яких інших кольорів можна використати? (На зеленому тлі жовті, білі, червоні, коричневі деталі тощо).

-- Якими способами з'єднано деталі з основою? (Наклеюванням, щілинним з'єднанням).

-- Яким способом створено композицію у третьому варіанті? (Виколюванням).

-- Отже, які технологічні операції треба виконати з папером, щоб виготовити композиції? (Розмічування, згинання, вирізування, наклеювання, виколювання).

-- Які для цього потрібні інструменти і пристосування? (Шаблони, олівці, ножиці, пензлі, шило, підкладні аркуші, баночки для клею).

III. Планування трудових дій.

-- Спробуймо спланувати роботу. З чого потрібно почати? Що зробити далі?

Спільно вироблений план вчитель записує на дошці:

1. Створення задуму, виконання ескізу.

2. Підбір матеріалів за формою, розмірами, кольором, товщиною.

3. Розмічування і вирізування деталей.

4. Компонування зображення.

5. Монтаж та опорядження виробу.

Далі вчитель почергово вивішує на магнітній дошці технологічні картки, з'ясовує, що означають графічні зображення на них, і уточнює особливості, прийоми виконання технологічних операцій.

-- Що означають кружечки? (Рис 2.1). (Це позначення деталей голови, тулуба курчатка, сонечка і т.д.).

-- За допомогою чого їх можна розмітити? (За шаблоном).

-- Що необхідно пам'ятати під час розмічування за шаблоном? (Його слід прикладати біля краю заготовки, зі зворотного боку кольорового паперу).

-- Яку операцію слід виконати за штриховою лінією з двома точками? (Рис. 2.2). (Згинання).

інноваційний навчальний технічний творчість

Рис. 2.1

Рис. 2.2

-- Як правильно її виконати? (На столі, згинати від себе).

-- Що означає товста лінія? (По ній ріжемо).

-- Який прийом використовуємо під час вирізування витинанок? (Прийом симетричного вирізування).

-- Які особливості виконання операції різання ви пам'ятаєте? (Обертати заготовку, а не ножиці; ріжемо складений у кілька разів папір, нахиливши леза ножиць трохи праворуч).

-- Як правильно склеїти деталі? (Поклавши деталь на підкладний аркуш, змастити її поверхню тонким шаром клею, притерти до основи, просушити під пресом; об'ємні деталі для голови, тулуба курчатка, сонечка просушують, закріпивши канцелярськими скріпками).

-- Як виконується виколювання на папері? (Рис. 2.3). (Зі зворотного боку аркуша робиться ескіз зображення у дзеркальному вигляді, кладеться на м'яку підкладку і по зазначених контурах на однаковій віддалі один від одного робляться проколи шилом).

Рис. 2.3

Варіанти композиційного вирішення з урахуванням форми основи, розміру деталей, їх кольорового вирішення вчитель пояснює з допомогою магнітної дошки. Наголошує на необхідності відступити від нижнього краю основи композиції, розмістити насичені по кольору деталі далі, а легші, менш насичені, прозорі -- ближче, не вибудовувати деталі на одній горизонтальній лінії тощо. Своє пояснення вчитель може супроводжувати виконанням замальовок на класній дошці.

IV. Підготовка засобів праці та організація учнів до виконання трудового завдання.

Вчитель повідомляє дітям, що сьогодні вони створюватимуть свої композиції у творчих майстернях, набуватимуть досвіду співпраці, взаємодопомоги, ділового спілкування.

Вчитель нагадує правила безпеки праці з ножицями і шилом: відкриває таблицю і пропонує всім її прочитати:

1. Під час різання паперу ножиці тримай горизонтально; спрямовуй леза від себе; обертай заготовку, а не леза.

2. Не клади ножиці розімкненими лезами на парту.

3. Зберігай ножиці у футлярі; передавай їх кільцями вперед.

4. Під час проколювання паперу шило тримай вертикально до поверхні аркуша.

5. Не спрямовуй гострий кінець шила до долоні.

6. Передавайте шило ручкою вперед; зберігай його в спеціальній укладці або футлярі.

V. Виготовлення виробів за визначеним планом.

Члени творчих майстерень приступають до роботи. Вчитель спостерігає за діями школярів, надає допомогу бригадирам. За потреби він може провести поточний інструктаж в окремих бригадах з метою запобігання помилкам. Вчитель також здійснює перевірку та корекцію композиційних рішень в учнівських роботах та контролює дотримання правил безпеки праці.

VI. Оцінювання виконаної роботи та підбиття її підсумків.

Для завершального етапу заняття вчитель пропонує провести презентацію своїх виробів. Учні виходять на середину класу зі своїми роботами і розповідають як вони працювали і чого їм вдалося досягти. Усі інші можуть ставити запитання, висловлювати оцінні судження, починаючи, як правило, з позитивних, вказувати на шляхи вдосконалення композицій, технології їх виконання тощо.

Спільно визначаються кращі роботи. Вчитель аргументує оцінки кожного учня. Він може виставляти й подвійну оцінку: як за співпрацю в бригаді, так і за індивідуально виконану композицію.

Всі роботи можна залишити у класі для святкової виставки, а згодом, склавши тексти вітань та побажань рідним і близьким з нагоди Великодня, підписати їх та передати за призначенням згідно з задумом на початку заняття.

Звичайно, проводити подібне заняття можна лише за умови систематичного вивчення предмета і високого рівня попередніх досягнень учнів, сформованості у них базових програмових знань, умінь і навичок. Окремі елементи з цієї розробки можуть запозичити творчо працюючі вчителі й адаптувати їх до умов свого навчального середовища.

2.2 Урок: Традиційні способи виготовлення народної ляльки. Одяг ляльки (6 клас)

Мета: поглибити знання учнів про традиційні способи виготовлення ляльок-оберегів; навчити виготовляти вузлову ляльку «ангелочок-оберіг»; розвивати художнє, творче мислення, фантазію, увагу, пам'ять, моторику рук;виховувати любов до рідного краю, патріотизм, толерантність, щирість, доброту.

Обладнання: ілюстрації, зразки виробів, ноутбук, проектор, екран; Інструменти та матеріали: тканина, нитки , ножиці, вишивальні нитки «муліне»

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учень. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи одержали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну й порядок, поляки - здатність до торгівлі, італійські діти - хист до музики… Обдарувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок. І запитав її Бог:

Голос в класі. Хто ти? І чому така сумна?

Дівчина. Я- Україна, а плачу, бо стогне моя земля… Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.

Голос в класі. Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю, чим можу зарадити твоєму горю?

Учень. Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її.

Голос в класі. Зачекай. Є в мене неоцінений дар, який прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш плуг - і заколоситься на ваших полях жито-пшениця. У хаті твоїй буде панувати краса й затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Усе стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили.

Учень. Прийняла з вдячністю дівчина божий дарунок і відтоді славиться Україна своїми майcтрами, а серед них ті, котрі присвятили себе мистецтву створення народної ляльки, вишивки, та іншим видам рукоділля.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Інтерактивна гра «Доміно».

Починає гру той учень, якому випала перша картка. Він читає питання і сам на нього відповідає. Наступний той у кого відповідь на це питання в першій частині картки. Цей учень читає питання в другій частині картки і теж відповідає на нього, і т.д.

Картка № 1- Коли почали виготовляти ляльки, іграшки?

Картка №2 - Іграшка відома ще з часів Древнього Єгипту та Греції. Там виготовляли фігурки людей, тварин, використовували слонову кістку, срібло, мармур, дерево, глину. А що ж таке лялька?

Картка № 3 - Лялька - це одна з найдавніших народних іграшок, яка сьогодні стає дедалі популярнішим сувеніром. Здавна в кожній родині вона виконувала роль оберега. Що таке сувенір?

Картка № 4 - Слово «сувенір походить від французького, що означає «подарунок на пам'ять». А прийшло воно до нас із часів Петра І.Що вам відомо про ляльку - мотанку?

Картка № 5 - Перша лялька - мотанка була виготовлена понад 5 тисяч років тому. Мотанкою ляльку називали тому, що мотали її з ниток чи тканини, а під час виготовлення не користувалися ні голкою, ні ножицями. Тканину на ляльку- мотанку хіба не різали?

Картка № 6 - Дійсно тканину не різали, а роздирали? ( цей звук неодмінно злякає злі сили і змусить їх залишити оселю).За призначенням, які бувають ляльки?

Картка № 7 - За призначенням народні ляльки бувають: обрядові, ігрові, оберегові. Обрядові- Масляна, коляда, Вербниця, Купала; оберегові: Травниця, Лихоманка Берегиня, Десятиручка; ігрові - пеленашка, вузлова, зайчик.Які основні типи виготовлення ляльок-мотанок?

Картка № 8 - Відомо три типи виготовлення ляльок-мотанок: немовля, баба-берегиня, дівчина-наречена. Яке значення мають ляльки-мотанки?

Картка № 9 - Ляльки були оберегами: зустрічали новонароджених у колисці, допомагали у скрутні часи, приймали на себе хвороби, оберігали від злих сил.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Вивчення нового матеріалу дозволить нам більш досконало познайомитися з традиційними способами виготовлення народної ляльки.

ІV. Вивчення нового матеріалу

Кожна дрібничка на ляльці має своє значення. Так нитки намотували на обличчі по сходу Сонця (зі сходу на захід), по спіралі(символ безконечності духовного життя). При цьому бажали людині добра, щастя, міцного здоров'я, нашіптували молитви.

За розмірами ляльки бувають великі і малі. Ляльку «пеленашку» міряли на пальчик або впоперек долоні, розмір ляльки- мотанки визначався від кінчика вказівного пальця до зап'ястка (ліктьова ). Обличчя досить символічне. Вважали, що лялька мотанка має бути безликою, а Берегиня ще й з хрестом замість обличчя.

Лялька мала бути одягнена у світлу вишиту сорочку, нижню спідницю й запаску. Елементи одягу є обереговими : спідниця символізує землю, сорочка-три часи(минулий, теперішній, майбутній), обов'язковим атрибутом є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Головний убір - очіпок, стрічка, хустка - символізують зв'язок з небом.

V. Практична робота

1. Вступний інструктаж.(повторення правил безпеки життєдіяльності)

2. Поточний інструктаж.

2.1 Технологія виготовлення янголя хоронителя

Табл. 1

1	Взяти тканину квадратної форми
2	Для виготовлення голови вирізаємо прямокутну полоску тканини
3	Формуємо голову, скрутивши прямокутник у рулик
4	В центральну частину квадрата покласти рулик з тканини і закрутити ниткою. Розрівняти кінці тканини.
5	Перемотуємо ниткою груди, спину, хрест-навхрест, щоб получились руки
6	Заправити всередину зрізи рукавів, підігнути всередину кінці рукавів, обкрутивши краї ниткою
7	По талії примотати ниткою крила
8	Обов'язково промовити слова «Янголу хоронителю будь зі мною, Ти попереду я- за тобою»

3. Заключний інструктаж

VI. Підсумок уроку.

2.3 Творчий проект

Виготовлення виробу «Слоненя» в стилі String Art.

Нитяна графіка (варіанти назви: ізонитка, зображення ниткою, нитяний дизайн; англ. String Art) -- сучасне мистецтво графіки створення зображення композицією з натягнутих ниток на картоні чи іншому твердому матеріалі -- основі, яка відіграє роль тла. Нитяну графіку також інколи називають ізографіка або вишивка на картоні. Як основу також використовується оксамитний або цупкий папір. Нитки можуть бути звичайні швейні, вовняні та інші. Також використовують кольорові шовкові або акрилові нитки. Предметом рисування можуть бути абстрактні візерунки, портрети, пейзажі тощо.

Даний виріб буде застосовуватися для прикраси інтер'єру. Також імпонує, як подарунок на радісні події в житті.

Для виготовлення виробу «Слоненя» нам потрібно:

Ш Деревина (ширина 210 мм, висота 300 мм)

Ш Цвяшки (20 мм)

Ш Нитки акрилові(білі, сірі, чорні, жовті, оранжеві)

Ш Ескіз виробу

Ш Шліфувальний папір

Ш молоток

Етапи створення картини Стрінг Арт

1. Підготовка основи: полірування шліфувальним папером країв дошки (Рис 2.4.), можливе за бажанням покриття лаком або морілкою.

Рис. 2.4

2. Перенесення ескізу на дошку. Спосіб перший - нанесення простим олівцем , легко торкаючись дошки. Спосіб другий -прикріплення ескізу до основи.

3. Намічання точок розміщення цвяхів (мають бути на однаковійвідстані один від одного.

4. Вбиття цвяхів на невелику глибину, обов'язково перпендикулярно до основи.



Рис. 2.5

5. Тепер коли контур готовий, пенцетом акуратно забираєм ескіз і приступаєм до натягування ниток. Для цього прив'язуємо початок нитки до центрального цвяха, кінчик нитки обрізуємо щоб вузлик був акуратний і не помітний. Нитку протягнути по діагоналі, щоб вийшов гострий кут(Рис. 2.5), обмотуємо навкруг цвяха і прямуємо по діагоналі в різні сторони(Рис. 2.6). Таким чином з'єднуючи всі цвяхи. В кінці іде закріплення вузлом(Рис. 2.7).

Рис. 2.6



Рис. 2.7

Заключний етап творчого процесу:

1. Виріб виконано якісно і гарно дотримуючись правил безпеки поводження з інструментами.

2. За економічною оцінкою виріб не дуже витратний.

3. Поставлені цілі виконані, робота за планом виготовлення вийшла досить легко.

4. Виріб «Слоненя» в стилі Стрінг Арт дуже цікава робота, викликає захоплення і радість. Довго послужить прикрасою для інтер'єру.

Висновки

У процесі технічної творчості потрібно створювати спеціальну обстановку навчання, викликати інтерес та прагнення учнів удосконалювати свою діяльність. Позитивні емоціональні реакції, морального або естетичного характеру благотворно впливають на хід та результати навчального процесу. В ході тривалих занять вони можуть перетворюватись на сталі почуття, риси особистості.

Значимість у розв'язанні завдань творчого розвитку особистості передбачає комплексний підхід до вирішення проблеми реалізації навчальних, розвиваючих та виховних цілей. Знання, вміння і навички, що їх учні одержують на уроках трудового навчання, мають методологічне значення.

На розвиток технічної творчості учнів впливає ряд суб`єктивних факторів. Тому процес технічної творчості відбувається найбільш успішно, коли учні забезпечуються індивідуальними завданнями, що враховують їх особисту підготовку інтереси та ін.

Основним шляхом трудового навчання учнів за даним підходом є проектування. Основна увага на них приділяється навчанню дітей розв'язувати проблемні завдання щодо створення виробу, а не його репродуктивного виготовлення. Вся діяльність вчителя повинна бути спрямована на формування в учнів умінь спостерігати навколишній світ і оволодівати прийомами зображення (живопис, графіка, аплікація, ліплення, декоративно-прикладна діяльність, творчі проекти, конструювання на основі дизайну). Велику увагу потрібно приділяти створенню умов для розкриття творчих здібностей учнів, формуванню трудових навичок та вмінь, вихованню любові й поваги до праці.

Виконання проектів сприяє розвитку:

Ш Естетичного смаку;

Ш Творчих здібностей;

Ш Логічного мислення у сфері проектної діяльності;

Ш Об'єктивної оцінки виробу;

Отриманий в результаті виконаного проекту виріб буде застосовуватися в повсякденному житті. Крім того, учні мають можливість самостійно оцінити виконану роботу , вартість роботи, важкість роботи, розраховувати правильно час на виготовлення виробу а також відчути задоволення від результату , який отриманий власними зусиллями. Розробка проекту сприяє правильно оцінити затрати на виріб, визначати його собівартість. Виріб «Слоненя» можна використовувати , як подарунок для інтер'єру, виріб для виставки. Слід враховувати, що пізнавально-практична діяльність учнів у трудовому навчанні ґрунтується на тісному зв'язку з основами наук. Це сприяє розвитку інтересів дітей до вивчення інших шкільних предметі, а значить, і вирішення загальноосвітніх завдань, школи. Важливу роль у здійсненні таких загальноосвітніх завдань, як розумовий і фізичний розвиток, моральне та естетичне виховання учнів, формування їхнього світогляду в цілому. Це досягається завдяки специфічним особливостям змісту технологічного навчання.

...