"Методика використання фольклорних творів у процесі розвитку мовлення дітей у ЗДО"

"Розвиток розмовного мовлення (за Л. Михайловою)"

"Розкажи дітям" (додаток А).

Обізнаність дітей із формулами мовленнєвого етикету.

"Підкажи слово" (додаток А).

2

Діалогічне мовлення

Уміння вступати в спілкування, захоплювати й підтримувати ініціативу спілкування, підтримувати й завершувати його.

"Сформованість діалогічних умінь"

(за В. Любашиною)

"Розмова" (додаток Б).

Доречність використання усталених мовних виразів, народних прислів'їв приказок та уміння дотримуватися теми діалогу.

"Ситуаційні ігри"

(додаток Б).

3	Зв'язне мовлення	Виразність, емоційна та інтонаційна забарвленість, граматична правильність, послідов-ність, самостійність.	"Сформованість зв'язного мовлення у дітей" за (О. Ушаковою та Є. Струніною).	Закінчення казки "Хоробрий зай-чик", розпочатої вихователем (додаток В).
		Уміння логічно, граматично правильно та зв'язно будувати розповідь за картинками.		Складання розповіді за серією сюжетних картинок (додаток В).

Відповідно до критеріїв та показників, було визначено загальні рівні сформованості розвитку мовлення:

? високий ? діти цього рівня, на прохання дорослого розповідають казки іншим дітям. Вони обізнані і доречно до ситуації використовують формули мовленнєвого етикету; характеризуються вмінням вступати у спілкування, підтримувати й завершувати його; доречно використовують усталені мовні вирази, народні прислів'я, приказки; формулюють запитання та дають відповідь на запитання співрозмовника. Діалоги дітей змістовні. Дошкільники не відхиляються від теми діалогу. Дитина віднесена до цього рівня, володіє мовними вмінням, ініціативна і самостійна у вигадуванні казок (має уявлення про структуру розповіді), користується різноманітними засобами виразності. Має багатий словниковий запас. Розповідь складається з граматично правильних речень, характеризується зв'язністю, вживаються різні види синтаксичних конструкцій; розповідь повністю відповідає зображеній ситуації, послідовність ланок не порушена, всі основні ланки представлені повністю; між частинами ситуації є причинно-наслідкові зв'язки.

? середній ? діти легко відгукуються на прохання дорослого розповісти казку, водночас вони "соромляться" ролі "оповідача" для всієї групи дітей. Діти цього рівня знають найбільш уживані еталонні формули мовленнєвого етикету, але не завжди їх виконують самостійно, без нагадування дорослих; можуть підтримувати й завершувати розпочату співрозмовником розмову; висловлюватися самостійно, зв'язно. Висловлювання дітей змістовні. Водночас дошкільники відхиляються від теми діалогу; не вміють доречно використовувати усталені мовні вирази, народні прислів'я, приказки.

Мовлення дітей маловиразне. У своїй розповіді літературних творів дитина допускає логічні помилки, але сама їх виправляє з допомогою дорослого. Виявляє інтерес до мовного спілкування, але недостатньо активна у ньому. У побудові речень не затрудняється, граматичні помилки рідкісні. Розповідь коротка, складається з простих речень і дефектних синтаксичних конструкцій, засоби синтаксичного зв'язку обмежені; розповідь значною мірою відповідає зображеної ситуації; присутні спотворення окремих змістових ланок або їх пропуски.

? низький ? діти цього рівня пасивні, відмовляються розповідати іншим дітям; здатні висловлюються та підтримувати й завершувати спілкування лише з допомогою дорослого. Дітям з низьким рівнем, важко будь-як реагувати на хід бесіди; дошкільники знають деякі формули мовленнєвого етикету, але не вживають їх без нагадування вихователя; Діти пропускають структурні компоненти описових розповідей, власних творів. Словниковий запас бідний. Допускають граматичні помилки. Розповідь відсутня або дитина нездатна самостійно скласти розповідь за картинками, замість неї відтворюється кілька дефектних речень.

Кількісну характеристику рівнів розвитку розмовного мовлення у дітей старшого дошкільного віку на констатувальному етапі експерименту за методикою "Розвиток розмовного мовлення (за Л. Михайловою)" відображено у таблиці 2.2

Таблиця 2.2

Показники рівня розвитку розмовного мовлення у дітей ЕГ та КГ на констатувальному етапі експерименту

Етапи експерименту	Групи	Рівні
		К-сть дітей	Високий рівень	К-сть дітей	Середній рівень	К-сть дітей	Низький рівень
Констатувальний	ЕГ- 13	?	?	10	76,9%	3	23,1%
	КГ- 13	?	?	11	84,6 %	2	15,4 %

Як засвідчують результати дослідження висвітлені у таблиці, 10 дітей ЕГи (76,9%) та 11 дітей контрольної групи що становить 84,6 % даної вибірки, мають середній рівень. Низький рівень розвитку розмовного мовлення спостерігається у 23,1% ЕГ (3 дитини) та 15,4 % у контрольній (2 дитини). В ЕГ та КГ високого рівня виявлено не було.

Діти, віднесені до середнього рівня розвитку розмовного мовлення ? легко відгукувались на прохання дорослого розповісти казку, водночас вони "соромились" ролі "оповідача" для всієї групи дітей. Діти цього рівня знають найбільш уживані еталонні формули мовленнєвого етикету, але не завжди їх виконують самостійно, без нагадування дорослих.

Діти з низьким рівнем, пасивні, відмовлялись розповідати іншим дітям. Знають деякі формули мовленнєвого етикету, але не вживають їх.

Далі подаємо кількісну характеристику рівнів розвитку діалогічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку за відповідною методикою, що відображені у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Показники рівнів сформованості діалогічного мовлення дітей ЕГ та КГ на констатувальному етапі експерименту

Етапи експерименту	Групи	Рівні
		К-сть дітей	Високий рівень	К-сть дітей	Середній рівень	К-сть дітей	Низький рівень
Констатувальний	ЕГ- 13	?	?	8	61,5%	5	38,5%
	КГ- 13	?	?	9	69,2%	4	30,8%

Отримані дані, що висвітлені у таблиці, свідчать: середній рівень сформованості діалогічного мовлення, спостерігається у ? 61,5% (8 дітей) ЕГ та 9 дітей КГ ? 69,2 %. Діти, що віднесені до цього рівня можуть підтримувати й завершувати розпочату співрозмовником розмову; висловлювались самостійно, зв'язно. Висловлювання дітей змістовні. Водночас дошкільники відхиляються від теми діалогу, не вміють доречно використовувати усталені мовні вирази, народні прислів'я, приказки. Розвиток мовлення дітей маловиразне. Низький рівень сформованості діалогічного мовлення спостерігається у 38,5 % ЕГ (5 дітей) та 30,8% у контрольній (4 дитини), діти, віднесені до цього рівня, здатні висловлюються та підтримувати й завершувати спілкування лише з допомогою дорослого. Дітям з низьким рівнем, важко реагувати на хід бесіди. В ЕГ та КГ високого рівня також не було виявлено.

При досліджені за методикою "Сформованість зв'язного мовлення у дітей", були виявлені такі дані: в ЕГ та КГ високого рівня виявлено не було. Середній рівень розвитку зв'язного мовлення мають 9 дітей ЕГ, що становить 69,2 % даної вибірки та 10 дітей КГ (76,9 %), Низький рівень розвитку зв'язного мовлення спостерігається у 30,8 % ЕГи (4 дитини) та 23,1% у контрольній (3 дитини). Результати дослідження відобразили у таблиці 2.4

Таблиця 2.4

Показники рівнів сформованості зв'язного мовлення у дітей ЕГ та КГ на констатувальному етапі експерименту

Етапи експерименту	Групи	Рівні
		К-сть дітей	Високий рівень	К-сть дітей	Середній рівень	К-сть дітей	Низький рівень
Констатувальний	ЕГ- 13	?	?	9	69,2 %	4	30,8 %
	КГ- 13	?	?	10	76,9 %	3	23,1%

Діти, які відносились до середнього рівня, відповідали загалом вірно, але їх розповіді були короткими, складалися переважно з простих речень. Такі діти у переказі творів допускають пропуски, логічні помилки, але виправляють їх з допомогою дорослого. Розвиток мовлення - маловиразне.

Діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення, допускають змістовні та смислові помилки в переказах, при розповіданні їм потрібна допомога дорослого. Діти пропускають структурні компоненти розповідей, власних творів, словниковий запас у них бідний.

Далі проаналізували загальні середньоарифметичні результати сформованості мовлення старших дошкільників.

Високий рівень ? ЕГ ? відсутній, КГ ? відсутній;

Середній рівень ? ЕГ ? 9 дітей (69,2%); КГ ? 10 дітей (76,9%);

Низький рівень в ЕГ - 4 дитини (30,8%), КГ ? 3 дитини (23,1%);

Та відобразили показники в діаграмі 2.1

Діаграма 2.1

Середньоарифметичний показник рівнів сформованості мовлення старших дошкільників

Результати проведеного зрізу, підтвердили необхідність удосконалення процесу використання фольклорних творів у формуванні мовлення старших дошкільників.

2.2 Методичні розробки щодо формування мовлення старших дошкільників в освітньому процесі ЗДО засобом фольклорних творів

Результати проведеної діагностичної роботи підтвердили необхідність удосконалення процесу використання фольклорних творів у формуванні мовлення старших дошкільників.

У зв'язку з цим, пропонуємо систему розвивальних занять на основі фолькльорних творів з розвитку мовлення для дітей старшого дошкільного віку (таблиця 2.5).

Таблиця 2.5

Розвивальні заняття з розвитку мовлення на основі фольклорних творів для дітей старшого дошкільного віку

№	Тема	Мета
1.	"Казка навпаки"	Формувати уміння складати казки(за допомогою вихователя); розвивати зв'язне мовлення, вміння обґрунтовувати свої відповіді; удосконалювати навички вживання дієслів у різних формах без змін в основі, використання вставних слів: напевне, здається, мабуть; виховувати інтерес до народної творчості.
2.	"Що посієш, те й пожнеш"	Закріплювати уміння переказувати казку близько до тексту, розвивати уміння правильно інтонувати різні типи речень, передавати пряму мову; розвивати інтерес дітей до малознайомих слів; розширювати знання і розуміння багатозначних слів; виховувати інтерес до народних казок; висловлювати своє ставлення до вчинків героїв.
3.	"В пошуках казки"	Формувати уміння відтворювати зміст казки за серією картинок; відповідати на запитання за змістом казок повними реченнями; розвивати логічне мислення (додаток Г).

4.	"Казкові несподіванки"	Формувати уміння складати розповіді від першої особи; розвивати монологічне мовлення; формувати навички виділяти голосом звертання, робити логічний наголос у реченні; виділяти перший та останній звук у словах; розвивати логічне мислення й творчу уяву, нестандартне сприйняття навколишнього; виховувати вміння активно співпрацювати одне з одним і з вихователем (додаток Г).
5.	"Смачний борщ"	Сприяти розвитку монологічного мовлення, вправляти дітей у побудові коротких розповідей-описів предметів; продовжувати вчити дітей уважно слухати та відгадувати загадки, розуміти їх зміст, розвивати логічне мислення та увагу; формувати вміння коригувати зміст прослуханих речень, збагачувати словниковий запас словами-діями, ознаками тощо (додаток Г).
6.	"Ким бути"	Удосконалювати уміння складати розповіді і розповідати їх від першої особи; стимулювати вживання прислів'їв; вчити розуміти їх і пояснювати зміст; закріплювати вміння добирати слова-назви професій на заданий звук; розширювати уявлення дітей про професії, їх значення; виховувати інтерес і повагу до трудівників, бажання працювати; розвивати логічне мислення, вміння доводити свою точку зору (додаток Г).

Наведемо більш детальний приклад конспектів занять з розвитку мовлення на основі фолькльорних творів для дітей старшого дошкільного віку.

Заняття 1.

Тема: "Казка навпаки" [ 50, с.360-363].

Мета: формувати уміння складати казки (за допомогою вихователя); розвивати зв'язне мовлення, вміння обґрунтовувати свої відповіді; удосконалювати навички вживання дієслів у різних формах без змін в основі, використання вставних слів: напевне, здається, мабуть; розвивати творчу активність дітей; виховувати інтерес до народної творчості.

Словник: збагачувати словник дітей словами протилежного змісту (антонімами).

Матеріал: ілюстрації до українських казок, зображення півників (доброго, злого, задумливого), сигнальні картки червоного й синього кольору.

Хід заняття

І. Організаційний момент

Здалека-здалека летіла лелека.

І впустила пір'ячко на наше подвір'ячко.

Я в садочок вранці йшла,

І те пір'ячко знайшла.

В кошик його поклала,

Бо про вас я пам'ятала.

За такі мої вам ласки.

Дарувало пір'я казки.

(Вихователь дістає з кошика пір'ячко, робить ним помах і на дошці з'являються ілюстрації до українських народних казок.)

ІІ. Основна частина.

З яких казок прийшли ці герої? (Відповіді дітей)

"Лисичка-сестричка та сірий вовк", "Солом'яний бичок", "Кирило Кожум'яка" тощо.

Діти, я буду називати героїв, а ви будете піднімати червону картку, якщо цей герой добрий і синю, якщо злий, і будете пояснювати свою відповідь.

Дидактична вправа "Добрий ? злий"

Мета: прищеплювати навички пояснювального мовлення.

(Діти). Коза-Дереза ? зла, вона кривдила героїв казки.

Кривенька качечка ? добра, вона турбувалася про старих людей, допомагала їм.

? Діти, а зараз спробуйте розгадати загадку і з'явиться ще один казковий герой.

Справжній красень-молодець,

На голівці гребінець,

Мишенят він доглядає,

Пече, смажить, прибирає. (Півень.)

? З якої казки цей півень? Чому ви так думаєте?

(Відповіді дітей)

? Так, цей півень із казки "Півник та двоє мишенят".

(Вихователь виставляє на дошку зображення півнів: доброго, злого, здивованого, засмученого).

? Скажіть, який півень із цієї казки?

? Які риси характеру притаманні йому?

(Відповіді дітей)

? Так, турбота, чемність, працелюбність, привітливість, уважність.

Чути писк мишенят. Вихователь пропонує пошукати їх, а тим часом змінює зображення доброго півника на злого і виставляє зображення двох мишенят.

? Ось і зібралися герої цієї казки: добрий, веселий півник та мишенята.

Діти. Ні, цей півник злий.

Фізкультхвилинка

Мишенята рано-вранці

Роблять вправи на галявці,

Випрямляють ручки, ніжки. (кивати головою)

Усміхаються всім трішки, (згинання рук у ліктях)

Вправо-вліво повертають. (Повороти тулуба.)

Колоски з зерном шукають.

Нахиляються низенько, (нахили тулуба)

Хмиз збирають всі дружненько

Між дерев ми всі йдемо:

В казку всі потрапимо. (Ходьба навшпиньки.)

Діти, що трапилося з нашими мишенятами? Якими вони стали? (Відповіді дітей)

? Так, мишенята перетворилися на працелюбних.

? Тож у казці стало все навпаки. Давайте розкажемо нову казку. Мабуть, наша казка сьогодні буде злою? Як буде починатися наша казка?

(Діти). "Жили собі".

Так, жили собі двоє мишенят Круть та Верть і півник Голосисте горлечко. Півник тільки й знав, що співав та відпочивав.

А мишенята, тільки починало світати, бралися за роботу. Одного разу замітали миші подвір'я і знайшли колосок.

? Кого вони покликали?

? Що відповів півник?

(Діти за допомогою вихователя складають казку.)

? Став півник вилазити з-за столу, а мишенята його не затримують і говорять: "Хочеш їсти калачі, не сиди на печі".

Чому так сказали мишенята? (Відповіді дітей.)

Діти, скажіть, а як зробити кінець казки добрим?

(Відповіді дітей)

Надіслати півникові листа. Пояснити, що праця годує, а лінь марнує. Запросити у групу і навчити працювати.

Мишенята хочуть грати,

І словечка добирати.

Вони кажуть вам, що зробити.

А ви скажете, що вже зробили.

Дидактична вправа "Зробити ? зробили"

(Наприклад, знайти ? знайшли.)

Пари слів:

* спекти ? спекли;

* змолоти ? змололи;

* замести ? замели;

* обмолотити ? обмолотили;

* замісити ? замісили.

Діти, а у нашій казці півник який?

(Відповіді дітей) Злий, ледачий.

А мишенята?

(Відповіді дітей) Добрі, працелюбні.

Я називатиму слово-"ознаку", і ви теж називайте, тільки навпаки.

Пари слів:

* хворий ? здоровий;

* слухняний ? розпещений;

* хоробрий ? лякливий;

* товстий ? тонкий;

* порожній ? повний;

* багатий ? бідний;

* сильний ? слабкий;

* гарний ? потворний.

Підсумок.

(Вихователь непомітно замінює зображення злого півня на доброго.)

Ось у нашій казці стали всі добрими. А головне, ви самі вигадати казку, яка і схожа і несхожа на ту, яку ми знаємо. Чим схожі ці казки? Чим різняться. (Відповіді дітей.)

Якщо вам сподобалося заняття, підніміть червону картку, якщо ні ? синю.

Заняття 2.

Тема: "Що посієш, те й пожнеш" [50, c.363-365]

Мета: закріплювати уміння переказувати казку близько до тексту, висловлювати своє ставлення до вчинків героїв; розвивати уміння правильно інтонувати різні типи речень (розповідні, питальні, окличні), передавати пряму мову; розвивати інтерес дітей до малознайомих слів; розширювати знання і розуміння багатозначних слів; виховувати інтерес до народних казок; вміння розуміти персонажів, висловлювати своє ставлення до них.

Словник: ознайомлювати дітей із приказками та фразеологізмами.

Матеріал: ілюстрації казкових персонажів до казки, прислів'я, зображення журавля (птаха) та журавля (біля колодязя).

Хід заняття

І. Організаційний момент

(На дошці зображення Журавля та Лисиці. На столі у вихователя ? горнятко й керамічна тарілка).

Дітки мої, тихенько сідайте,

На ці предмети увагу звертайте.

Горнятко у мене стоїть на столі.

Звідки взялось, підкажіть ви мені.

Тарілка поряд з горнятком стоїть.

А Журавель за столом у Лисички сидить.

ІІ. Основна частина.

Журавель і Лисиця ? це казкові герої.

Діти, чому ви вирішили, що вони завітали до нас із казки, адже лисицю і журавля можна зустріти в природі?

Лисиця в природі може полювати на журавля. А на картині вони разом сидять за столом.

(Вихователь пропонує дітям послухати казку.)

Запитання до тексту

? Як починалася казка?

? Хто перший і до кого завітав у гості?

? Як Лисиця готувалася до прийому гостя?

? Чому Журавель пішов додому голодний?

? Як він вирішив віддячити Лисиці?

? Чи залишилася Лисиця задоволеною?

? Чи можна назвати Лисицю та Журавля справжніми друзями?

(3-4 дитини переказують казку.)

Фізкультхвилинка

Прилетіли журавлі, (діти ходять по килимку, високо піднімаючи ноги)

То великі, то малі, (присідання)

Сіли вони на люлі,

Та й співають: "Трі-рі-рі".

А лисиця не зіває, (ходьба навшпиньки)

Журавлів вона чекає (присідання)

Хоче їх вона спіймати, (розведення рук на боки)

Щоб кумою усім стати.

Діти, скажіть, чи відповідають казці прислів'я "Бачить собака молоко, та в глечику глибоко" та "Як гукнеться так і відгукнеться"? (Відповіді дітей.)

? Як ви розумієте вислів "Впіймав облизня"? (Якщо діти не дали відповіді на це запитання, то вихователь пояснює сам). (Відповіді дітей)

Залишився ні з чим. Зостався голодним.

(Пояснення етимології слів покраяв та горнятко.)

Робота в парах.

Вихователь пропонує дітям поділитися на пари за принципом: "Це мій найкращий друг". Один у парі ? Лисиця, інший ? Журавель. Кожна пара повинна придумати, як помирити Лисицю й Журавля.

(Діти свій варіант розігрують за особами.)

Із ким зі своїх друзів ви хотіли б помиритися після прослуховування цієї казки?

(Вихователь виставляє на дошку зображення журавля(птаха) і журавля (біля колодязя). Звертає увагу на те, що слова вимовляються однаково, а мають різне значення).

? Для чого потрібен журавлю такий дзьоб, шия, довгі ноги?

? На кого схожий журавель?

Підсумок.

Хто з героїв казки вам сподобався? (Відповіді дітей)

? Як би ви вчинили на місці Лисиці, Журавля?

? Що ви розумієте під словом дружба?

На нашу думку, використання цих занять сприятиме формування мовлення, діти зможуть навчитися складати казки (за допомогою вихователя); розвивати вміння обґрунтовувати свої відповіді; закріпити уміння переказувати казки близько до тексту, складати загадки; складати розповіді від першої особи; розвивати монологічне мовлення, також зможуть розвити та удосконалити уміння відтворювати зміст казки за серією картинок.

Представлені нами серія розвивальних занять з розвитку мовлення буде корисною для вихователів ЗДО щодо формування мовлення дітей старшого дошкільного віку загалом.

Узагальнюючи результати проведеної роботи, можна зазначити, що підвищити рівень сформованості мовлення дітей старшого дошкільного віку можливо завдяки систематичному та цілеспрямованому застосуванню розвивальних занять на основі використання фолькльорних творів в освітньому процесі ЗДО.

Висновки з розділу 2.

Для визначення стану сформованості мовлення старших дошкільників посилаючись на БКДО (освітня лінія "Розвиток мовлення дитини") та освітні програмові завдання, нами була проведена дослідно-експериментальна робота, щодо формування мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

За підсумками проведеного експериментального дослідження на констатувальному етапі було виявлено, що розвиток мовлення у дітей старшого дошкільного віку знаходяться на низькому рівні.

У зв'язку з цим, нами було упорядковано систему розвивальних занять з використанням фольклорних творів, які застосовували в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Для визначення стану використання фольклорних творів в освітньому процесі закладів дошкільної освіти було проведено зріз, який засвідчив: відсутність високого рівня як в ЕГ, так і в КГ ; середній рівень ? ЕГ ? 9 дітей (69,2%); КГ ? 10 дітей (76,9%); низький рівень в ЕГ - 4 дитини (30,8%), КГ ? 3 дитини (23,1%), то на кінцевому етапі ці результати змінилися. Так, високий рівень в ЕГ показали 4 дитини (30,8%), в КГ ? 2 дитини (15,4%); середній рівень в ЕГ показали 9 дітей (69,2%); та в КГ ? 9 дітей (69,2%); низький рівень в ЕГ - відсутній, в КГ ? 2 дитини (15,4%).

Загальні висновки

Відповідно до першого завдання, на основi аналiзу фiлософської, фiлологiчної, психологiчної та педагогiчної лiтератури здійснено теоретичне узагальнення наукової проблеми розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку засобами фольклорних творів.

Відповідно до наступного завдання, було визначено закономірності становлення і розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку; проаналізовано ключові поняття. Під поняттям мова ми розумємо "систему фонетичних, лексичних, граматичних засобів, яка є знаряддям вираження думок, почуттів і служить найважливішим засобом спілкування людей" [ 9, c.126 ].

Розвиток мовлення позначається як процес практичного користування мовою із заздалегідь визначеною метою.

Під поняттям усна народна творчість (фольклор), розуміємо (казки, приказки, загадки, легенди) - усе це багатий матеріал, що творить у серці дитини пошану до рідної мови, народної творчості.

Проаналізовано основні погляди вчених на проблему розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Відповідно до третього завдання визначено критерії розвитку мовлення з показниками: розмовне мовлення (вміння переказувати зміст знайомих художніх текстів одноліткам і дорослим (самостійно, стимульовано); обізнаність дітей із формулами мовленнєвого етикету), діалогічне мовлення (уміння вступати в спілкування, захоплювати й підтримувати ініціативу спілкування, підтримувати й завершувати його; доречність використання усталених мовних виразів, народних прислів'їв приказок та уміння дотримуватися теми діалогу) та зв'язне мовлення (виразність, емоційна та інтонаційна забарвленість, граматична правильність, послідовність, самостійність; уміння логічно, граматично правильно та зв'язно будувати розповідь за картинками) та виділено рівні сформованості мовлення: високий, середній, низький.

Було проведено дослідно-експериментальну роботу та упорядковано систему розвивальних занять з використанням фольклорних творів в освітньому процесі закладу дошкільної освіти.

Узагальнюючи результати дослідницької роботи, можна вказати, що в результаті проведеного експерименту ми виявили: високий рівень ? ЕГ ? відсутній, КГ - відсутній; середній рівень ? ЕГ ? 9 дітей (69,2%); КГ ? 10 дітей (76,9%); низький рівень в ЕГ - 4 дитини (30,8%), КГ ? 3 дитини (23,1%). Так, високий рівень в ЕГ показали 4 дитини (30,8%), в КГ ? 2 дитини (15,4%); середній рівень в ЕГ показали 9 дітей (69,2%); та в КГ ? 9 дітей (69,2%); низький рівень в ЕГ - відсутній, в КГ ? 2 дитини (15,4%).

Отже, нами була реалізована мета дослідження, виконані основні завдання та підтверджено припущення.

Проведене досліджКення не вичерпуКє всіх аспектіКв зазначеКної проблемКи. ПодальшКим напрямом роботи є перевірка ефективності запропонованої системи розвивальних занять на основі фолькльорних творів з розвитку мовлення для дітей старшого дошкільного віку.

Список використаних джерел

1. Айзенбарт М.М. Результати порівняльної характеристики рівнів сформованості соціально-комунікативної компетенції дітей старшого дошкільного віку / М.М. Айзенбарт // Збірник наукових праць [Херсонського державного університету]. Педагогічні науки. ? 2015. ? Вип. 67. ? С. 163-170. ?

2. Арушанова А.Г. Исследование развития коммуникативной компетенции дошкольника / А.Г. Арушанова // Наука о детстве и современное образование. ? Москва: Школьная книга, 2005. ? 184 с.

3. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М Богуш, Г.В. Бєленька, О.Л. Богініч, Н.В. Гавриш, О.П. Долинна та ін. ? Київ: Видавництво, 2012. ? 26 с.

4. Базовий компонент дошкільної освіти / А. М Богуш, Г.В. Бєленька, О.Л. Богініч, Н.В. Гавриш, О.П. Долинна та ін. // Вихователь-методист дошкільного закладу ? спецвипуск ? Київ: Видавництво, 2012. ? 26 с.

5. Бєлєнька Г.В. Підготовка майбутніх вихователів до роботи з дітьми дошкільного віку: компетентнісний підхід: Монографія / За загальною редакцією Г.В. Бєлєнької, О.А. Половіної. - Київ: Вид-тво, 2015. - 244 с

6. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика:теорія і методика навчання дітей рідної мови: підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. / За ред. А.М. Богуш. - Київ: Вища школа, 2007. ? 542 с.

7. Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика: підручник / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш. - 2-е вид., доповн. - Київ: Слово, 2011. - 704 с.

8. Богуш А.М. Методика навчання дітей української мови в дошкільних навчальних закладах: підручник/ А.М. Богуш. ? 2-е вид., переробл. і доповн. - Київ: Слово, 2011. ? 440 с.

9. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до 7 років: монографія / Богуш Алла Михайлівна. ? 2-е видання. ? Київ: Слово, 2010. - 374 с.

10. Богуш А.М. Українське народознавство в дошкільному закладі: навч. посіб / А.М. Богуш, Н.В. Лисенко. ? 2-е вид., переробл. і доповн. - Київ: Вища школа, 2002. ? 407 с.

11. "Використання усної народної творчості у роботі з дітьми дошкільного віку"

12. В'юнник В.О. Мій конспект. 6-й рік життя. Осінь / В.О. В'юнник, С.М. Ожимова, О.Г. Ханіна, Л.В. Чернишова. - Харків: Основа, 2014. - 174 с.

13. Гавриш Н.В. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят: Навч.-метод. посіб. ? Київ: Шкіл, світ, 2006. -119 с.

14. Гончаренко А. Комунікативна компетентність ? головна мета / А. Гончаренко // Дошкільне виховання. ? 2008. ? № 7. ? С. 12-15

15. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна казка / Л.Ф. Дунаєвська. ? Київ: Вища школа, 1987.? С. 6.

16. Єнгаличева І. Мовленнєвий розвиток дітей дошкільного віку засобами малого жанрового фольклору [Електронний ресурс] / І. Єнгаличева. ? Режим доступу: http://library.udpu.org.ua/library_files/psuh_pedagog_probl_silsk_shkolu/50/13.pdf ? Дата перегляду: 10.05.2018.

17. Журавльова Л. Вплив фолькльорних творівна формування культури мовлення дітей дошкільного віку / Л. Журавльова, Т. Кучеренко // Витоки педагогічної майстерності. Серія "Педагогічні науки" Полтав. нац. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. - Полтава, 2015. Випуск 16. - 332 с.

18. Калмикова Л.О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: монографія / Л.О. Калмикова. - Київ: Фенікс, 2008. - 497 с.

19. Калмикова Л.О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти: навч. посіб. для студ. ВНЗ / Л.О. Калмикова. - Київ: НМЦВО, 2003. - 300 с.

20. Калуська Л.В. Дивокрай. Вибрані дидактико-методичні матеріали у 2-х книгах для працівників дошкільних закладів. Книга перша. ? Тернопіль: Мандрівець, 2006. ? 320 с.

21. Кондратенко Р.В. Діагностичний супровід розвитку та виховання старших дошкільників: навчально-методичний посібник / Р.В. Кондратенко, В.Ф. Олійник, І. В. Онищенко; за заг. ред. В.Ф. Олійник. - Кривий Ріг: КПІ, 2015. - 224 с.

22. Короткий тлумачний словник української мови / Л.Л. Глумецька. - Київ: Рад. шк., 1978. - 296 с.

23. Кравченко О.В. Мовленнєвий розвиток дошкільників - запорука їхньої наступної успішності: навчально-методичний посібник / О.В. Кравченко, 2009. ? 75 с.

24. Лахтадир О. Якби не казка / О. Лахтадир // Психолог дошкілля. ? 2013. ? № 10. ? С. 25 - 27.

25. Лановик М.Б. Українська усна народна творчість: навч. посібн. / М.Б. Лановик, З.Б. Лановик. ? Київ: Знання-Прес, 2006. ? 591 c.

26. Лингвистический энциклопедический словарь // В.Н. Ярцева. - Москва: Сов. энциклопедия, 1990. - 682 с.

27. Листопад М.В. Формування комунікативних умінь у дітей старшого дошкільного віку засобами гри драматизації [Електронний ресурс] / М. В Листопад. ? Режим доступу: http://www.ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_77/part_1/21.pdf. ? Дата перегляду: 9.05.2018.

28. Лозинська Є. Українське народознавство дітям дошкільного віку: метод. посібн. / Є. Лозинська. ? Львів: Оріяна-Нова. ? 2008. ? 208 с.

29. Луценко І. Організація комунікативно-мовленнєвої діяльності дошкільнят на засадах дитиноцентризму / І. Луценко // Дошкільне виховання. ? 2015. ? № 1. ? С. 7.

30. Малигіна Ю. Рідна мова! Як її не знати, як же не любити нам її. Інтегроване заняття з розвитку мовлення та художньої літератури для старших дошкільнят / Ю. Малигіна // Дошкільне виховання. ? 2012. ? № 11. ? С. 18-19

31. Мамчур Л. І. Мовна і комунікативна компетентність особистості: суть і характерні ознаки [Електронний ресурс] / Л.І. Мамчур. - Режим доступу: http://ps.stateuniversity.ks.ua/file/issue_42/43.pdf ? Дата перегляду: 10.06.2018.

32. Марчун О.В. Матеріали до вивчення дитячого фольклору: навч. посібник / О.В. Марчун. - Київ. : Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010. - Ч. 1. - 201с.

33. Науменко. Т. Незвідані грані казки: народна казка в дитячому садку / Т. Науменко // Дошкілля. ? 2011. ? № 2. ? С. 5 - 7.

34. Недашківська Н. Мовленнєві витинанки: вигадуємо казку / Н. Недашківська, О. Кононенко, О. Лахтадир // Вихователь методист дошкільного закладу. ? 2013. ? № 8. ? С. 22.

35. Пахомова Л. Барвисті дива рідної природи. Бінарне заняття з розвитку мовлення для старших дошкільнят / Л. Пахомова, Л. Баклажко // Дошкільне виховання. ? 2012. ? № 8. ? С. 32-34

36. Піроженко Т.О. До перлин народної мудрості / Т.О. Піроженко // Вихователь методист дошкільного закладу. ? 2011. ? № 8. ? С. 45 - 49.

37. Подлінна С.В. Розвиток мовленнєвої компетентності / С.В. Подлінна // Дошкільний навчальний заклад. ? 2012. ? № 1. ? С. 5 - 10.

38. Поніманська Т. І. Освітня лінія "Дитина в соціумі" / Т. І. Поніманська // Вихователь-методист дошкільного закладу. ? 2012. ? № 10. ? С. 4-10.

39. Руденко Ю.А. Збагачення словника дітей старшого дошкільного віку експресивною лексикою засобами української народної казки // Ю. А Руденко // Наукова школа академіка Алли Богуш: монографія / Упорядник і загальна ред. А.М. Богуш. ? Київ: Слово, 2009. ? 528 с.

40. Русова С.Ф. Вибрані педагогічні твори / С.Ф. Русова. ? Київ: Освіта, 1996. ? 304 с.

41. Селевко Г. Компетентности и их классификация / Г. Селевко // Народное образование. - 2004. - № 4. - С. 139.

42. Сивачук Н.П. Українська народна поезія пестування: посібник для студентів філол. фак-тів (спец.укр. мова і літ. та народознавство) та пед. фак-ів вищих навч. закладів / Н.П. Сивачук. - Київ: Науковий світ, 2002. - с. 51-52.

43. Сухар В.Л. Розвиток мовлення. Конспекти комплексних занять. Старша група / В.Л. Сухар. ? Харків: Ранок, 2009. ? 208 с.

44. Трифонова О.С. Домінанти визначення сутності понять компетенція і компетентність [Електронний ресурс] / О.С. Трифонова. - Режим доступу: http://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/journals/2010/NiO_8_2010/pedagog/Trif.htm ? Дата перегляду: 10.06.2018.

45. Тур Л.В. Комунікативно-мовленнєвий розвиток дошкільників / Л. В.Тур. ? Харків: Основа. ? 2016. ?160 с.

46. Українське дошкілля: Програма розвитку дитини дошкільного віку / О. І. Білан; за заг ред. О.В. Низковської. - Тернопіль: Мандрівець. - 2017. - 256 с.

47. Український педагогічний енциклопедичний словник / С.У. Гончаренко. - вид. 2-е, доп. і випр. - Рівне: Волинські береги, 2011. - 552 с.

48. Франко І. Коли ще звірі говорили: Казки для дітей / І. Франко. - Київ, 1979. - С. 117.

49. Шалімова Л.Л. Казкотерапія як засіб розвитку дошкільнят / Л.Л. Шалімова. ? Харків: Ранок, 2013. ? 160 с.

50. Юрченко Н.Ф. Усі заняття в дошкільному навчальному закладі / Н.Ф. Юрченко. ? Харків: Основа, 2008. ? 509 с.

51. Я у Світі (нова редакція): Програма розвитку дитини дошкільного віку. У 2 ч. Ч. ІІ. Від трьох до шести (семи) років / О.П. Аксьонова, А.М. Аніщук, Л.В. Артемова [та ін.]; наук. кер. О.Л. Кононко. ? Київ: МЦФЕР- Україна. ? 2014. ? 452 с.

Додатки

Додаток А.

Методика "Розвиток розмовного мовлення

(за Л. Михайловою)" [21]

Діагностична методика за критерієм: розмовне мовлення

Показник 1: Вміння переказувати зміст знайомих художніх текстів одноліткам і дорослим (самостійно, стимульовано).

Завдання. "Розкажи дітям"

Мета: з'ясувати вміння дітей розповідати (зміст знайомих текстів усної народної творчості).

Процедура виконання:

Вихователь запитує у дитини, які вона знає казки, яка казка їй найбільше сподобалась і запам'яталась, і пропонує їй розповісти всім дітям.

Показник 2: обізнаність дітей із формулами мовленнєвого етикету.

Завдання. "Підкажи слово"

Мета: виявити знання дітей щодо формул мовленнєвого етикету.

Процедура виконання. Вихователь пропонує послухати розповідь про дівчинку Яринку, яка забула всi "xopoші і добрі) слова, ;яki потрібно казати впродовж дня, i підказати їй потрібні слова.

Розповідь вихователя: "Прокинулась Ярима рано-вранці, зайшла на кухню, побачила маму, тата i бабусю. Подивилася на них i забула, що потрібно було сказати... (Доброго ранку). Постояла Яринка мовчки i протягнула мамі ніжку, щоб вона застібнула сандалю: "На, застебни", ? промовила дівчинка. Мама застібнула, Яринка мовчки пішла в умивальну кімнату. Які слова повинна сказати дівчинка мамі? (Будь ласка, дякую).

У цей день Яринчина бабуся святкувала день народження. Дівчинка вмилась, одяглась i подумала: "Треба зайти до бабусі". Постукала в двepi, зайшла, подивилася на бабусю i мовчки постояла. Бабуся запитала у дћчинки: "Яриночко, ти щось хотіла мені сказати?" "Забула я", - відповіла дівчинка. Які слова забула Яринка?

Додаток Б.

Методика "Сформованість діалогічних умінь" (за В. Любашиною).

Діагностична методика за критерієм: діалогічне мовлення

Показник: уміння вступати у спілкування, захоплювати й підтримувати ініціативу спілкування, підтримувати й завершувати його.

Завдання. "Розмова"

Мета: виявити вміння дітей розпочинати розмову з однолітками й дорослими за правилами етикету, захоплювати й підтримувати ініціативу спілкування, вітворювати діалог персонажів художніх творів, самостійно обираючи собі партнера.

Матеріал: іграшки, книжка з українськими народними казками.

Процедура виконання: експериментатор пропонує дитині розпочати розмову на тему "Моя улюблена казка" з дорослим чи однолітком (за бажанням дитини). Необхідно розпочати розмову за правилами етикету, продумати зміст розмови. Далі дитині пропонується пригадати діалог персонажів з цієї казки, відворити їх, обравши собі для цього партнера. У paзі потреби експериментатор просить пригадати конкретний діалог персонажів (Івасика-Телесика i Зміючки; Котигорошка та Вернидуба тощо).

Критерії оцінювання: вміння розпочати розмову та завершити її, тривалість розмови, ініціатива в розмові (змістовність розмови, вміння відтворити діалог персонажів улюбленої казки.

Показник 2: доречність використання усталених мовних виразів, народних прислів'їв, приказок та уміння дотримуватися теми діалогу.

Завдання. "Ситуаційні ігри"

Мета: визначити здатність дошкільників вживати в повсякденному житті під час діалогів iз однолітками усталені мовні вирази, народні прислів'я, приказки та уміння дотримуватися теми діалогу

Матеріал: ілюстрації з зображенням різних ситуацій.

Процедура виконання: експериментатор штучно створює pізнi побутові ситуації i пропонує дітям узяти в них участь.

- Що б ти сказав? А як би ти вчинив?

Ситуація 1. Вдома

Хлопчик Дмитрик хоче піти погуляти, а матуся йому не дозволяє. Він починає сперечатися з мамою. До нього підійшла сестричка Оленка. Що вона йому сказала? Як ти гадаєш, що відповів хлопчик? А як би ти вчинив? Що б сказав? Пригадаймо українські народні казки, в яких персонажі були схожими на Дмитрика ("Коза дереза", "Казка про Котика i Півника" тощо). Якими словами про неслухняних говориться в казах?

Ситуація 2. На вулиці

Взимку Маринка пішла кататися на ковзанах та впала. Хлопчики стоять i смiються. Як далі могли розгортатися події? Що б ти сказав у цій ситуації? Як ти гадаєш, чи можна в цьому випадку вжити прислів'я "Добре сміється той, хто сміється останнім?

Як ти його розумієш?

Ситуація 3. У лікарні

У Сашка заболів зуб. Матуся привела його до лікapні. Хлопчик боїться заходити до кабінету лікаря. Що б ти сказав хлопчику, якби був лікарем? А як би ти себе поводив? Пригадаймо казку, в якій герой усього боїться ("Заець хвалько"). Якими словами говориться про зайця в казці?

Критерії оцінювання: відповідність висловлювання поставленому завданню, вміння підтримувати бесіду, вживати фрази, що стимулюють співбесідника до спілкування; кількість та різноманітність використаних мовних засобів; граматична правильність мовлення; правильна вимова та дотримання інтонації; обсяг висловлювання (2-4 репліки з кожного боку); доречність використання усталених мовних виразів; вживання прислів'їв, приказок.

Додаток В.

Методика "Сформованість зв'язного мовлення у дітей"

(за О. Ушаковою, Є. Струніною)

Критерії оцінювання: зв'язного мовлення у дітей.

Показник: виразність, емоційна та інтонаційна забарвленість, граматична правильність, послідовність, самостійність.

Завдання. Закінчення казки "Хоробрий зайчик", розпочатої вихователем.

Мовленнєвий матеріал: казка "Хоробрий зайчик", ілюстрації до казки.

В лісі жив зайчик. Одного осіннього ранку виглянув він із хатинки і побачив, що на вулиці чудова погода, вирішив погуляти. На лісовій галявині його чекали білченя та оленя. Друзі вирішили піти погуляти у ту частину лісу, де ще ніколи не були. Там вони весело бавилися, бігали, стрибали. Та раптом оленя зойкнуло. Стрибаючи, воно вивихнуло собі ніжку. Звірята не знали, що їм робити. Скоро стало темніти, настав вечір, а оленя не могло йти додому. Вони вирішили що хтось повинен піти і покликати на допомогу. Тоді зайчик запропонувати білченя піти за допомогою, а сам вирішив залишитися з другом. Зайчик з оленям залишилися удвох. Раптом кущі заворушилися, із-за них вийшов…

Процедура виконання: Читається казка, дитина відповідаючи на навідні запитання експериментатора повинна самостійно придумати закінчення казки.

Інструкція: "Прослухай уважно казку, і придумай самостійно закінчення казки, відповідаючи на запитання:

?Як ти думаєш, хто вийшов із-за кущів?

?Що зробив зайчик?

?Як він врятував свого товариша?

?Чим закінчилась казка?

Показник: уміння логічно, граматично правильно та зв'язно будувати розповідь за картинками.

Завдання. Складання розповіді за серією сюжетних картинок.

Матеріал для обстеження: серія сюжетних картинок "Яблуня" дидактичний матеріал для розвитку логічного мислення і зв'язного мовлення дітей дошкільного віку.

Процедура: Дитині представляється послідовність з чотирьох сюжетних картинок і пропонується скласти за ними розповідь. Приблизний зміст картинок:

I - Весна. Хлопчик і дівчинка прийшли подивитися на квітучу яблуню

II - Чи дозріли яблука? Хлопчик і дівчинка взяли кошики і прийшли до яблуні.

III - Яблука росли високо. Хлопчик заліз на дерево і нахилив гілку з яблуками, а дівчинка їх зривала.

IV - Діти зібрали повні кошики яблук і пішли додому.

Інструкція: "Картинки розкладені неправильно. Розклади правильно картинки. Склади за ними розповідь".

Якщо дитина невірно розклала картинки, експериментатор виправляє помилку і просить скласти за ними розповідь.

Додаток Г.

Розвивальні заняття з розвитку мовлення на основі фолькльорних творів для дітей старшого дошкільного віку

Заняття 3.

Тема: "В пошуках казки" [50, с. 365-367].

Мета: формувати уміння відтворювати зміст казки за серією картинок; формувати навички утворювати слова зі зменшувано-пестливими суфіксами та суфіксами згрубілості, негативної оцінки; утворювати дієслова протилежного значення за допомогою суфіксів; формувати уміння відповідати на запитання за змістом казок повними реченнями; розвивати логічне мислення; виховувати любов до книг, бажання читати казки та інші твори.

Словник: активізувати вживання дієслів-антонімів та іменників, які часто вживаються у формі множини.

Матеріал: книжка з чистими сторінками, "чарівні двері", кошик, матеріал до гри "Дорогами казки" (картки із зображенням фрагментів казок "Снігуронька", "Кирило Кожум'яка", "У сонечка в гостях", "Колобок", "Кривенька качечка").

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Сонце загляда в віконце,

І сміються дітлахи.

Нам дарує книжку сонце,

Де живуть наші казки.

(Вихователь розкриває книгу, а там порожні сторінки.)

? Ой, погляньте, а де ж наші казки? (Відповіді дітей)

Наші казки зникли.

? Чому вони зникли? (Варіанти відповідей дітей.)

Наші діти останнім часом дивляться дуже багато мультфільмів, а казок майже не читають. Казки образилися й пішли від нас. Як же їх повернути? (Відповіді дітей)

Скласти нові казки. Пошукати у бібліотеці. Попросити їх ласкаво, щоб повернулися.

Діти, тож давайте ми підемо на пошуки казок. Ви згодні?

(Відповіді дітей)

(Під музику діти крокують.)

ІІ. Основна частина.

Діти підходять до "чарівних" дверей.

Щоб ці двері відчинилися, потрібно утворити словадії протилежного значення. Наприклад, "зайти", а як сказати навпаки?("Вийти").

Пари слів:

* розв'язати ? зав'язати;

* забігти ? вибігти;

* залізти ? злізти;

* в'їхати ? виїхати;

* зачинити ? відчинити;

* одягнути ? роздягнути.

? Ось і відчинилися наші двері. Що ще можна відчиняти?

Так, кватирку, вікно.

? А що можна відкрити?

?Вірно, коробку, пенал, скриньку.

А розгорнути?

Так, книжку, цукерку, пакунок.

(Діти звертають увагу на сходи.)

? Ці сходи приведуть нас до казок, але спочатку слід сказати, скільки яких сходинок. (Відповіді дітей). (Одна біла сходинка. П'ять жовтих сходинок, дві зелених сходинки. Одна синя сходинка).

Фізкультхвилинка

За казками ми пішли,

Не одразу їх знайшли!

Ніжками ми тупали,

Кулачками стукали.

Пам'ятають казки нас,

Нахилились ми на "раз".

А на "два" ми піднялись,

І за руки узялись.

Всі по колу ми пішли.

Наші казочки знайшли.

(Діти виконують відповідні рухи.)

? Ці різнокольорові сходинки привели нас до кошика, в якому сховалися наші казки. І казки з'являться лише тоді, коли ви називатимете відомих казкових героїв пестливо. (Деревце, вовчисько, вітрисько, вітерець, зайчисько, півничок, коточок, хлібець).

(Вихователь дістає з кошика картки та ігрові поля із зображенням казкових персонажів.)

Дидактична гра "Збери казку"

Робота в групах.

(Кожна група отримує набір картинок до певної казки.)

Діти викладають картинки послідовно, відповідно до змісту казки і супроводжують свої дії розповіддю.

Орієнтовна відповідь дітей ? (наша група вирішила, що це казка "Колобок". На картинках зображено бабусю, яка місить тісто для Колобка. Ось Колобок котиться лісовою стежинкою. Наступна картинка ? Колобок із зайцем. Ось Колобок розмовляє з вовком. На цій картинці він зустрів ведмедя. А ось він сидить на носі у лисички).

Нарешті наші казки з нами!

Повертаємось ми нині

Із казкової країни.

У казках герої чемні.

Добрі ввічливі. Напевно,

Ви такими будете,?

Казки не забудете.

Підсумок.

? Чому ви сьогодні вирушили на пошуки казок?

? Які казки вам подобаються?

? На кого з героїв казок ви хотіли б бути схожими? Чому?

Заняття 4

Тема: "Казкові несподіванки" [50, с. 367-370]

Мета: формувати уміння складати розповіді від першої особи; розвивати монологічне мовлення; формувати навички виділяти голосом звертання, робити логічний наголос у реченні; виділяти перший та останній звук у словах; розвивати логічне мислення й творчу уяву, нестандартне сприйняття навколишнього; виховувати вміння активно співпрацювати одне з одним і з вихователем.

Словник: закріпити вміння утворювати складні слова; розширити знання і розуміння багатозначних слів.

Матеріал: квітка-семицвітка, ляльки (Оленка, Івасик, баба Яга), макет печі, магнітофонний запис, макет хатинки, синя тканина (річка).

Хід заняття

І. Організаційний момент.

Вихователь звертає увагу дітей на квітку.

Діти, погляньте, яка чудова квітка. Це квітка-семицвітка

Пелюстки цієї квітки чарівні.

Вихователь відриває пелюстку і говорить:

? Лети, лети пелюсточко,

Через захід, через схід,

Через північ, через південь,

Повертайсь, зкружлявши світ.

Ледь торкнешся ти землі,

Будь по нашому вели.

Вели, щоб ми потрапили до казки.

Діти. Казка, казка, почнись, будь ласка!

(З'являється Оленка).

Поклала спати братика,

Під кущик на траві.

Пішла збирати ягоди та квіти лісові.

Летіли гуси-лебеді, Івасика схопили.

Та й понесли на крилечках, далеко від ліска.

? Діти, давайте заспокоїмо дівчинку, запропонуємо свою допомогу.

Оленко, не сумуй. Ми тобі допоможемо. Оленочко, не журися, все буде добре!

(Діти йдуть по групі звичайним кроком, потім підстрибом, знову звичайним кроком.)

? До кого звернулася Оленка першого разу по допомогу?(відповіді дітей)

? Так, до річки.

(Вихователь пропонує звернутися до річечки по допомогу.)

Діти. Річечко, річечко, ти нам допоможи!

Де ділись гуси-лебеді, як зможеш, розкажи.

(Річка)

Добре, діти, я скажу,

І вам всім допоможу.

Тільки ви часу не гайте.

А нові слова складайте.

* Ліс і степ ? лісостеп;

* ліс і смуга ? лісосмуга;

* меч носити ? мечоносець;

* газ провід ? газопровід;

* молоко возити ? молоковоз;

* небо і схил - небосхил;

* птах і ферма ? птахоферма;

* сталь варити ? сталевар;

* зоря падати ? зорепад;

* вода спадати - водоспад.

? Як ви розумієте вислів "вода спадає"? (Відповіді дітей.)

?Що ще може падати? (Відповіді дітей)

(М'яч падає, світло падає, сніг падає).

(Вихователь пояснює, що є багатозначні слова.)

?Молодці, правильно усе зробили.

(Річка).

Я тепер вам підкажу:

Вирушайте по доріжці,

Недалеко біля мене

Пічечка стоїть весела.

Ось до неї і біжіть.

(Діти легенько біжать.)

? Ось ця пічечка стоїть, і щось в ній уже кипить.

(Діти разом із вихователем)

Ох, пічечко, ріднесенька,

Ти нам допоможи:

Де ділись гуси-лебеді,

Якщо знаєш, розкажи.

Піч

Добре, діти, я скажу і вам усім допоможу.

Але в мене є біда.

Вітер вранці тут гуляв і малюнки розкидав.

Ви у руки їх візьміть, ланцюжок зі слів зробіть.

(Діти розглядають картинки, визначають, який звук у кінці слова, який на початку і складають зі слів ланцюжок: жук ? крокодил ? ложка ? абрикос ? струмок…)

Піч

І за вашу допомогу, покажу я вам дорогу.

Он будиночок стоїть, ось туди і поверніть.

Діти підходять до будиночка Баба Яги.

? Як ви думаєте, як почувається Івасик у баби Яги? Що згадує? Про що мріє? (Відповіді дітей.)

? Щоб зрозуміти, що відбувається у хлопчика в душі, що він відчуває, про що згадує, слід опинитися на його місці, тобто уявити себе Івасиком. Заплющте очі й уявіть це зараз.

(Діти заплющують очі.)

?Що ви бачите? Що згадали?

(Орієнтовна відповідь дітей - ми бачимо будинок, в якому жив хлопчик, його сестричку Оленку. Бачимо, як він пішов до лісу, і як його викрали гуси-лебеді…)

? Ви все сказали правильно. Але забули одну умову. Ви тепер не діти, а казкові Івасики. І говорити вам потрібно від першої особи, тобто не Івасик згадав, а я згадав.

(Діти розповідають від першої особи:

Я ? хлопчик Івасик. Мешкаю зі своєю сім'єю. Ми з сестричкою пішли до лісу і мене там вкрали гуси лебеді. Принесли вони мене до баби Яги. Я дуже хочу повернутися додому. Чекаю, щоб мене визволили.)

?Щоб Яга відпустила нашого хлопчика, необхідно звернутися до неї з проханням пестливо.

(Діти звертаються до баби Яги)

Бабусю Ягусю, віддай нам хлопчика, будь ласка,

Ягунечко, Ягусенько, бабуню, бабусенько.

Баба Яга

Віддаю я вам хлопчину,

Вам додому йти вже час.

Всім здоров'я, прощавайте.

І Ягу не забувайте!

Підсумок.

. ? Що ви відчували, коли йшли визволяти хлопчика?

? Яке завдання вам видалося найскладнішим?

? Яке завдання було найцікавішим?

Заняття 5

Тема: "Смачний борщ" [43, c.12-15]

Мета: сприяти розвитку монологічного мовлення, вправляти дітей у побудові коротких розповідей-описів предметів; продовжувати вчити дітей уважно слухати та відгадувати загадки, розуміти їх зміст, розвивати логічне мислення та увагу; формувати вміння коригувати зміст прослуханих речень, збагачувати словниковий запас словами-діями, ознаками тощо; індивідуальна робота.

...