Екологічна освіта молодших школярів під час урочної діяльності

Засобами художнього слова розширюється і поглиблюється розуміння учнями цінності естетичного і діяльнісного ставлення до природи. Зміст творів природничої тематики допомагає дітям усвідомити, що природа - це наше рідне довкілля,про яке маємо потурбуватися; воно збагачує наші почуття, розвиває, викликає захоплення,дає радість пізнання. Наприклад, морально - екологічний імператив добре передає вірш С.Жупанина, який із задоволенням читають напам'ять другокласники :

Йтиму садо, полем, а чи лугом,

буду я природі вірним другом.

Не столочу навіть і трави.

Я скажу їй: -- Зеленій, живи!

Коли лісом буду я іти,

теж посію зерна доброти.

Побажаю дереву і пташці,

щоб вони жили у мирі й щасті.

У творах, що читають діти у початкових класах,нерідко у знайомому вони впізнають нові образи(наприклад «у волошки очі сині, а у неба - голубі») Образнізсть віршів спрямовує уяву, думку дітей на особисті відкриття, зумовлює зацікавленість природою. А з цих почуттів народжується бажання більше про неї дізнатися, захищати її. Так, наприклад, у вірші поетеси Оксани Сенатович «Чуєш, друже мій, розмови…?» переконливо, емоційно звучить звернення до юних читачів - «Мову рідної природи розуміти серцем вчись».

Особливо благодатним матеріалом для спонукання дітей до добрих і відповідальних учинків є такі твори, у яких у гострому сюжеті діють герої-ровесники з різним ставленням до природи. Наприклад, в оповіданні Євгена Гуцала «Перебите крило» майстерно розкривається тема відповідальності людини за тих, кого вона приручила.

Отже, на основі вищесказаного можна зробити висновок, такі уроки емоційно збагачують навчально-виховний процес, допомагають учителю різнобічно і системно сформувати необхідні уявлення та життя, вони є цікавими, запобігають втомлюваності дітей, посилюють інтерес до навчання.

Можливості екологічного виховання невичерпні і його можна здійснювати на будь-якому уроці, завдяки включенню народознавчого матеріалу, різних завдань природного змісту у канаву уроків рідної мови.

Важливою умовою досягнення оптимальних результатів екологічного виховання в школі є комплексне використання в навчанні міжпредметних зв'язків.

2.3 Екологічне виховання на уроках математики

На уроках математики слід також підвести учнів до думки, що людина є невід'ємною складовою природи, що вона, задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище.

Готуючись до уроків математики, варто використовувати навіть невеличкі елементи ознайомлення з природою, із фольклором: загадки, казки скоромовки. Наприклад: Гра «Шифрувальник» допомагає записати назву казки й відгадки до загадок. Діти розв'язуватимуть приклади та за допомогою розв'язків запишуть відгадки до них.

Доцільно використовувати для ознайомлення із природою інтерактивні вправи, застосовуючи їх на різних етапах уроків. На етапі мотивації навчальної діяльності та підготовки до сприйняття доцільними є «Мозковий штурм», «Криголам», «Мікрофон», «Незакінчене речення». Під час засвоєння навчального матеріалу слід використовувати вже складніші методи: «Акваріум», «Ажурна пилка», «Прес». На етапі підбиття підсумків доречними є вправи «Займи позицію», «Дерево рішень» і т. д.

У роботі варто використовувати завдання, в основі яких лежить емпатія. 1. Під час проведення гри «Як я був жабкою...» учням пропонується закінчити речення і висловити свою думку про життя тварини в природі. 2. Гра «Фантастичні гіпотези» допомагає розкрити ставлення до історії свого народу, до екології. У процесі гри пропонується відповісти на запитання: «Що було б, якби я був козаком?», «Що було б, якби зникли джерела?» та ін. 3. Гра «Перевтілення» допомагає дитині перевтілитися в інший образ або розповісти про своє ставлення до чогось. 4. Гра «Я - білочка», «Я - ведмідь» та інші ігри такого плану допомагають увійти у відповідний образ і розповісти про себе і своє життя в природі. Ці ігри варто проводити протягом усіх років навчання в початковій школі.

Також і на уроках матемитики у процесі вивчення теми вчителька може використовувати матеріал екологічного спрямування. Під час ознайомлення з темою «Задачі», вчителька може пропонувати і обирати дітям ті задачі, які стосуються екологічного виховання. Наприклад: задача 1. Лариса посадила 4 яблуні, а Петрик 6 груш. Скільки всього дерев посадили діти?, задача 2. На дереві висіло 2 годівнички, Петрик змайстрував ще одну і повісив на сусіднє дерево. Скільки годівничок було на двох деревах?Не менш цікавими для дітей є різні загадки,фізкультхвилинки,музичні паузи, кросворди, приказки,цікавинки,тощо, які неабияк пов'язані з природою нашого світу.

От наприклад, ще під час проведення екскурсій на природу учителька може запропонувати розв'язати усні задачі екологічного спрямування. Задача 1. Одне дерево виділяє 20 л кисню за добу, скільки необхідно дерев для одержання 200 літрів кисню?

Задача 2. Одне дерево виділяє 20 л кисню за добу. За скільки днів одне дерево виділить 60 л кисню з цієї території?

Задача 3. Кожної години на північній півкулі випадає 2000 т кислотних дощів. Скільки тон води випадає за 1 день?

Задача 4. Одній травоїдній пташці вагою 1 кг за рік необхідно з'їсти у 10 разів більше рослин, ніж її маса. для Скільки кілограмів рослин необхідно на рік для 3 таких пташок?

Задача 5. Щоб зберегти 1 дерево необхідно 20 кг макулатури. Скільки необхідно макулатури, щоб зберегти 50 дерев?

Задача 6. Якщо втратити 1 мм ґрунту з 1 га - поле втрачає 240 кг фосфору, а калію в 3 рази менше. Скільки калію втрачає земля?

Також, методичні підходи, як цікаві задачі про масу тварин, відстань перельоту птахів, визначення довжини тіла тварин, тривалість життя комах, тощо, дають зрозуміти на скільки наша природа є унікальна, і що людина з природою тісно пов'язані між собою.

2.4 Екологічне виховання на уроках природознавство

Щоб екологічне виховання не було необґрунтованим, обов'язково потрібно формування екологічної свідомості. Екологічно утворена особистість, знаючи яку шкоду природі приносять ті або інші дії, формує своє відношення до цих дій і вирішує для себе питання про їхню правомірність. Якщо людина екологічно вихована, то норми і правила екологічної поведінки будуть мати під собою тверду основу і стануть переконаннями цієї людини. Ці уявлення розвиваються в учнів у курсі «Природознавство".

Для успішного екологічного виховання молодших школярів необхідно вичленити екологічний потенціал кожного навчального предмета. Основну роль при цьому слід відвести природознавству, під час вивчення якого необхідно закласти наукову основу природоохоронної діяльності дітей.

Уже в початкових класах слід підвести дітей до думки, що людина - невід'ємна складова частина природи, що вона, розвиваючись та задовольняючи свої потреби, впливає на навколишнє середовище. Причому, цей вплив може бути як позитивним, так і негативним. Доцільно на уроках природознавства навести приклади і показати, що в результаті безвідповідального ставлення до природи знищено ліси на значних територіях, суттєво скоротилася чисельність багатьох тварин, птахів і рослин, деякі - навіть повністю зникли.

Оскільки для молодших школярів найдоступнішим є емоційно-естетичне сприйняття природного середовища, то педагогу необхідно знайти способи злиття емоційних почуттів у ставленні до природи з пізнавальними завданнями щодо її вивчення і практичними діями з охорони.

На уроках природознавства, на доступному учнем рівні, розглядаються зв'язки між неживою і живою природою, між різними компонентами живої природи (рослинами, тваринами), між природою і людиною. Через пізнання даних зв'язків і відносин учні вивчають навколишній світ і в цьому їм також допомагають екологічні зв'язки. Їхнє вивчення сприяє розвиткові логічного мислення, пам'яті, уяви, мови.

Постійна увага вчителя до розкриття екологічних зв'язків значно підвищує інтерес учнів до предмета. При описовому ж вивченні предмету інтерес у школярів поступово знижується, це відбувається неминуче, навіть у тому випадку, якщо вчитель залучає цікаві факти, загадки, прислів'я і т.д., оскільки теоретичний рівень матеріалу залишається, власне кажучи, незмінним. Якщо ж при вивченні природознавства розкриваються різноманітні і досить складні зв'язки, що існують у природі, теоретичний рівень матеріалу підвищується, пізнавальні задачі, поставлені перед учнем, ускладнюються і це сприяє розвиткові інтересу.

Дуже велике значення має розкриття зв'язків між людиною і природою. Причому, людина розглядається як частина природи, вона існує всередині природи і невіддільна від неї. Зв'язок між людиною і природою виявляється, насамперед, у тій різноманітній ролі, що природа грає в матеріальному і духовному житті людей. Разом з тим вони виявляються й у зворотному впливі людини на природу, що у свою чергу може бути позитивним (охорона природи) і негативним (забруднення повітря, води, знищення рослин, тварин і інше). Матеріал про екологічні зв'язки повинний бути обов'язковим елементом змісту як уроку вивчення нового матеріалу, так і узагальнюючого уроку. І дуже добре, коли він проходить не тільки через природознавство, а охоплює і інші предмети, зокрема - уроки рідної мови.

Одержуючи визначену систему знань на уроках "Природознавство", учні також можуть засвоїти норми і правила екологічної поведінки в природі, тому що через екологічну освіту виховується відповідальне відношення до природи. Але норми і правила поведінки будуть погано засвоєні, якщо не будуть враховуватися умови екологічного виховання.

Перша найважливіша умова - екологічне виховання учнів повинне проводитись в системі, з використанням місцевого краєзнавчого матеріалу, з урахуванням наступності, поступового ускладнення і поглиблення окремих елементів.

Друга неодмінна умова - треба активно залучати школярів у посильні для них практичні справи по охороні місцевих природних ресурсів.

Таких справ дуже багато:

- внутрішнє і зовнішнє озеленення школи, скверу;

- догляд за квітниками;

- правильна поведінка на лісових ділянках там, де ліс знаходиться близько від школи;

- збір плодів і насінь лугових і деревинно-чагарникових рослин;

- охорона і підгодівля птахів;

- шефство над пам'ятниками природи в ході вивчення рідного краю тощо.

Таким чином, виховання, засноване на розкритті конкретних екологічних зв'язків, допоможе учням засвоювати правила і норми поведінки в природі, що будуть усвідомленими й осмисленими переконаннями кожного учня.



2.5 Екологічне виховання на всіх інших уроках

Урок був і залишається основною формою роботи у навчальновиховному процесі. На уроці засобами свого предмета вчитель розкриває взаємозв'язки між людиною (суспільством) і природою, виховує у дитини кращі моральні якості: гуманність, прагнення бути корисним суспільству, зробити свій внесок у справу збереження і поліпшення природного оточення.

Особливістю сучасного уроку є його динамічність, чітка єдність дій вчителя і учнів, ретельний відбір матеріалу, який планується на урок, вибір відповідного типу уроку і адекватних засобів і методів його проведення.

Предмети гуманітарно-естетичного циклу, володіючи значними можливостями для екологізації змісту навчання розглядаються як могутній засіб виховання у школярів любові до природи, розуміння необхідності її охорони.

Вивчення таких предметів,як образотворче мистецтво, трудове навчання, музика і співи, сприяє художньому засвоєнню природничої та соціальної дійсності, розвитку моральних і естетичних відносин учнів, їх вміння виражати своє особисте ставлення до природи творчими засобами. Відчуття краси природи допомагає по-новому сприймати мистецтво. Не випадкову в програмах з музики пропонується використання музичних творів з природничої тематики. А програма з образотворчого мистецтва для 1-4 класів орієнтується на формування естетичного ставлення до довкілля, насамперед, до живої і неживої природи. Наприклад, на уроках образотворчого мистецтва і трудового навчання, виготовляють попереджувальні знаки для правильної поведінки в природному середовищі, малюють плакати екологічного змісту, оформлюючи відповідні проекти, застосовуючи знання які отримали на уроках основи здоров'я чи природознавства.

Діти на уроках образотворчого мистецтва зображують мешканців лісу: диких тварин та птахів. Під час опрацювання теми уроку з образотворчого мистецтва «Їжачок-хитрячок» дітям демонструємо уривок із відеофільму, у якому розповідається про життя і користь їжачка. На уроках трудового навчання, після відповідної домашньої підготовки (збір інформації про життя черепахи), діти мають змогу власноруч виготовити аплікацію на тему «Весела черепашка». Усі роботи дітей виставляються на класному стенді.

Дуже важливо, щоб школярі усвідомили: природа - не лише предмет практичної діяльності людини, а й предмет безкорисливого спостерігання й милування. Тому в другому класі доцільно проводити уроки милування природою, використовуючи цікаві завдання оцінно-творчого характеру: ? музичні та пластичні імпровізації; ? словотворчість; ? роботу з природним матеріалом. Такі уроки варто проводити раз на 2 місяці, пов'язуючи їх зі своєрідним станом природи, як от: листопад, перший сніг, перші струмочки, квітучі сади. Ці уроки краще зробити інтегрованими. Наприклад, урок під назвою «Прощальна пісня осені».

Мета - навчити школярів слухати осінь. Діти спостерігають за змінами в погоді, прислухаються до звуків, відчувають запахи осені. Працюють над віршами Л.Костенко, відгадують загадки, пояснюють прислів'я. Розповідають власні казки на тему: «Осінній листочок». Для проведення фізкультхвилинки можна запропонувати створити пластичний етюд «Птахи відлітають у вирій». Провести конкурс на кращого знавця дарунків осені.

Цікавими для дітей є й інші інтегровані уроки. «Пташина математика», присвячений перелітним птахам, на всіх етапах цього уроку мова йде про пернатих, про умови їх життя, про користь, яку вони приносять людям. Учні розв'язують задачі, які також пов'язані з умовами життя пташок. Кожна цифра несе якусь інформацію. Такі уроки допомагають дітям отримати більше знань і краще засвоїти їх.

На інтегрованому уроці розвитку мовлення та праці під назвою «Червона калина» можна розширити знання про калину. Діти знаходять і наводять приклади опису калини українським народом. Школярі самостійно відшукують загадки, прислів'я, казки про калину. Створюють барельєф - композицію «Без верби і калини немає України». Починаючи з другого класу учні створюють власні сезонні книжечки природознавства, заносячи до них прикмети, приказки, прислів'я, вірші та ін. Учаться самостійно підбирати матеріал про пори року, систематизувати й оформляти його.

Великі можливості для екологічної освіти і виховання мають також уроки з основи здоров'я. Розповіді вчителя про світ який нас оточує, про віковічне шанобливе ставлення до природи, наповнені глибоким пізнавальним змістом, одухотворені здобутками народної мудрості, допоможуть дітям сформувати потрібні переконання,дбайливе ставлення до всього живого на землі.

На всіх предметних уроках доцільно використовувати і окремі елементи гри для посилення виховного впливу, розвитку пізнавального інтересу у школярів, подолання шаблонності та урізноманітненості змісту уроку.

Кращих результатів у формуванні у учнів дбайливого ставлення до природи досягають ті педагоги, які максимально ілюструють свої уроки, використовуючи образотворче мистецтво, художню літературу,екранні засоби; урізноманітнюють методи навчання, застосовують різні форми проведення уроку та навчально-виховної роботи.

Школяр оволодіває певною сумою соціоекологічних знань,засвоює норми поведінки та ціннісні орієнтації по відношенню до природи, набуває практичних умінь та навичок по збереженню природного середовища у процесі навчання, гри, суспільно-корисної діяльності.



2.6 Екологічне виховання в позакласній і позаурочній роботі

Основною формою організації навчання є урок. Проте не тільки на уроці можна формувати екологічне виховання дітей молодшого шкільного віку, а й ще в позакласній і позаурочній роботі.

Позаурочна робота -- форма організації учнів для виконання після уроків обов'язкових, пов'язаних з вивченням наприклад, курсу природознавства, практичних робіт за індивідуальними і груповими завданнями вчителя. Вона спрямована на розв'язання завдань, передбачених програмою. Організація позаурочних робіт викликана тим, що деякі спостереження за природою і її об'єктами, постановка з ними дослідів, не вкладаються у рамки навчального розкладу.

До позаурочної роботи відносяться: позаурочні заняття в кутку живої природи, на шкільній навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, домашні завдання, літні завдання з природознавства, проведення спостережень у природі.

Значну допомогу в організації та проведенні різноманітних видів позаурочної роботи може надати краєзнавчий куточок, в якому містяться відомості про природу рідного краю, корисні копалини, водні ресурси, рослинний світ, колекції, гербарії.

Значну увагу треба приділяти організації роботи молодших школярів на географічному майданчику. Виконуючи на ньому різноманітну роботу, діти набувають практичних умінь і навичок у роботі з найпростішими приладами, проводять щоденні спостереження у природі. Вони відмічають наявність та силу вітру, стан неба та інші явища природи. Дані, отримані учнями, фіксуються у класному календарі природи і в зошиті з природознавства та використовуються на узагальнюючих уроках для побудови температурної кривої, діаграми хмарності, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, що відбуваються в довкіллі. Велике значення, особливо для міських шкіл, де безпосереднє спілкування молодших школярів із природою дуже обмежене, має куточок живої природи. Правильна організація в ньому позакласної роботи дає можливість дітям не тільки закріпити набуті на уроці знання, а й розвивати пізнавальні інтереси, спостережливість, довільну увагу, дослідницький підхід у навчанні.

Важко переоцінити роботу молодших школярів у куточку живої природи. Вона виховує у дітей бережливе ставлення до рослин, гуманне ставлення до тварин, повагу до людей, формує естетичні смаки.

Завдяки роботі в живому куточку в дітей виникає справжній інтерес до природи, який зберігається протягом усього життя.

Важливе значення при вивченні природознавства відіграє робота на навчально-дослідній ділянці. Саме на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, вчаться самостійно набувати знання в природі і закріплювати їх на практиці. Тут здійснюються перші кроки з трудового виховання, пробудження пізнавального інтересу і бережливого ставлення до природи, економного використання її дарів, розуміння прекрасного в ній.

Вже не раз зазначалося, що основою формування природничих уявлень і понять є безпосереднє сприймання учнями предметів і явищ природи. Для розуміння взаємозв'язків між неживою природою, рослинами, тваринами, між природою і працею людей важливо спрямовувати дітей на пошуки причин, які викликають зміни в природі. Це можливо лише за умови цілеспрямованого спостереження за такими змінами протягом усього року.

Усі види позаурочних занять (у куточку живої природи, краєзнавчому куточку, на пришкільній навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, а також проведення спостережень у природі, виконання домашніх завдань та літніх спостережень) тісно пов'язані з уроками і спрямовані на виконання навчально-виховних завдань, передбачених програмою.

Отже, позаурочна робота має велике значення в навчальному процесі. Вона сприяє розширенню знань, у набутих на уроках, їх конкретизації, формує вміння і навички практичного характеру, викликає інтерес до нового матеріалу, розвиває самостійне мислення молодших школярів.

Крім позаурочної роботи під час вивчення природознавства використовується і позакласна робота. Важливою умовою організації позакласної роботи є врахування психологічних особливостей дітей. Дітям 6-9 річного віку властива допитливість. Ці малі «чомучки» цікавляться всім: хочуть знати про небо і землю, сонце і зорі, воду і повітря, рослини і тварини, їх цікавить праця і стосунки між людьми у її процесі. Це період їх бурхливого розвитку.

Позакласна робота сприяє вирішенню основних завдань школи. Як зазначають В. Пакулова і В. Кузнєцова, головними її напрямами є:

-- розширення й поглиблення знань, умінь і навичок, передбачених програмою, розвиток самостійності, творчих здібностей, інтересу до вивчення природознавства, формування у дітей бережливого ставлення до природи;

-- виявлення найпростіших закономірностей;

-- встановлення зв'язків і залежностей між окремими елементами та явищами природи;

-- розширення уявлень дітей про єдність природи;

-- забезпечення застосування знань на практиці (на навчально-дослідній ділянці, географічному майданчику, в куточку живої природи тощо).

Під час проведення позакласної роботи у дітей виховується повага до праці, і до природи. В учнів, що беруть участь у позакласній роботі, виховується почуття відповідальності за доручену справу, дисциплінованість, діти привчаються виконувати роботу своєчасно. У позакласній роботі відкриваються широкі можливості для виявлення ініціативи, творчості, в учнів розвивається любов до рідної природи. Позакласна робота пов'язана з перебуванням на свіжому повітрі, зміцнює дітей фізично, загартовує їх організм, включає в себе ряд заходів з охорони природи.

Завдання вчителя в позакласній роботі полягає в тому, щоб формувати в дітей стійкий інтерес до природи, захоплення різноманітними дослідженнями. Щоб зацікавити молодших школярів, учитель має досконало знати природу рідного краю і бути готовим відповісти на будь-яке запитання дитини. Разом з тим він повинен багато чого вміти: спостерігати, аналізувати результати спостережень і використовувати їх у своїй навчальній роботі; проводити найпростіші польові дослідження, складати гербарій рослин, виготовляти колекції корисних копалин, гірських порід, ґрунтів, комах; проводити досліди з рослинами, тваринами, правильно планувати й обробляти пришкільну ділянку, організовувати догляд за тваринами.

За своїм змістом, формами організації та методами проведення позакласна робота з природознавства різноманітна. Виділяють такі види позакласної роботи: індивідуальна, групова, масова.

Індивідуальна позакласна робота. Позакласні заняття з окремими учнями проводяться у всіх початкових класах. Для індивідуальних занять можна рекомендувати такі спостереження: за ростом і розвитком окремих рослин, способами поширення плодів і насіння, птахами в куточку живої природи і вдома. Учитель повинен допомогти дітям намітити об'єкти спостереження, скласти конкретний план занять, організувати систематичне керівництво та облік роботи. Уже в 1 класі він може доручити дітям оформити колекцію гілок і листків різних дерев, провести за планом спостереження. Завдання можуть мати практичну спрямованість: зібрати різноманітні культурні рослини або бур'яни, приготувати гербарії.

Важливим видом індивідуальної позакласної роботи є читання вдома книг про природу, які розкриватимуть перед учнями захоплюючий світ живої природи, сприятимуть вихованню бережливого ставлення та любові до рослин і тварин. З цією метою можна рекомендувати твори І. Акімушкіна, В. Біанкі, М. Звєрєва, Н. Плавільщикова, М. Пришвіна тощо.

Важливо, щоб учитель керував дитячим читанням, допомагав учням у виборі книжок з урахуванням індивідуальних інтересів кожного. Заохочуючи учнів до виконання індивідуальних завдань, на уроках слід використовувати знання і практичні вміння, яких діти набули у процесі позакласної роботи.

Отже, при організації індивідуальної позакласної роботи з природознавства вчитель, враховуючи інтереси молодших школярів, спочатку планує індивідуальні завдання для окремих учнів, надалі об'єднує їх у тимчасові групи відповідно до виявлених інтересів, а вже учнів 3-4 класів залучає до групових і масових видів позакласної роботи, ця робота сприяє формуванню екологічного виховання в учнів.

Основою організації всіх позакласних заходів є гурткова робота. У початковій школі переважають гуртки юних натуралістів та юних любителів природи. Мета гуртка -- зацікавити учнів предметом, поглибити і розширити їхні знання, виробити в них навички спостережень, проведення експерименту, матеріалістичне розуміння природи.

Із завданнями охорони природи безпосередньо пов'язані такі заходи, як озеленення школи, села, міста, проведення різних кампаній, наприклад „Дня птахів”, „Тижня саду”, „Місячника лісу”.

Велике значення мають роботи з озеленення. Вони привчають дітей бережливо ставитись не лише до своїх насаджень, а й до природних. У зв'язку з цим корисно організовувати на весняно-літній період загони: лісові дозори, зелені патрулі, голубі патрулі тощо. Лісові дозори сприяють збереженню насаджень і захисту лісу від пожеж, огороджують мурашники, виготовляють шпаківні і розвішують їх у лісі, беруть участь у підгодівлі диких тварин та вивченні їх видового складу, зустрічаються із працівниками лісництва. Члени загону «Зелений патруль» беруть активну участь у насадженні дерев, кущів, квітів біля школи, на вулицях села, доглядають за ними. Вони вивчають біологічні особливості кімнатних рослин, природні умови їх росту, проводять досліди з вегетативного розмноження, регулювання росту і розвитку, керують строками цвітіння. Зелені патрулі проводять роз'яснювальну роботу з охорони зелених насаджень серед дошкільників, жителів села. Вони є ініціаторами підготовки і проведення традиційних свят, наприклад „Золота осінь”, „Тиждень саду”, „Свято квітів” тощо. Велику увагу зелені патрулі повинні приділяти внутрішньому озелененню школи.

З членами загону „Голубий патруль” учитель проводить екскурсію на водосховище, ставкове господарство, ставок чи інше водоймище своєї місцевості. Реалізувати план екскурсії можуть рибоводи. Учні дізнаються про видовий склад риб, основні умови їх життя, годівлю, зимівлю, про вплив температури на розвиток малька риб, технічну оснащеність рибгоспу, а також про те, що завдяки добору, змінам живлення, температури та обсягу води можна значно покращити видовий склад риб. Після такої екскурсії учні активно допомагатимуть рибгоспу рятувати мальок риб, коли пересихають водойми, оберігати водні багатства від браконьєрів. Під час екскурсій діти розшукують „мертві” джерела, занесені мулом, розчищають їх та здійснюють за ними контроль. Охорона природи передбачає спостереження за чистотою джерел, річок та озер, шефство над окремими, особливо цінними ділянками місцевої природи.

Найбільше учні молодшого шкільного віку полюбляють різні виховні заходи екологічного змісту. Наприклад, такі заходи, як «Природа просить допомоги», «Охороняйте первоцвіти», «Зустріч птахів», «Розмова дерев», «Зелена аптека», «В гостях у мудрого лісовичка» допомагають розкрити естетичне, пізнавальне, оздоровче, практичне значення природи в житті людини, сформувати та розвинути знання про екологічні зв'язки про взаємозв'язки людини з природою. Новим заходом в екологічному вихованні є переведення акції збору використаних батарейок «Збережемо довкілля». Традиційним заходом є виготовлення годівничок під акцією «Врятуємо зимуючих птахів».

Розглядаючи живі істоти на уроках (рослини, тварини), вчителі підкреслюють, що їх не можна знищувати, наносити їм шкоди. У позаурочний час, на прогулянці, у куточку живої природи, можна демонструвати нашу турботу до живих організмів. Такий підхід дає вчителям змогу через оцінювання драматичності фактів знищення чи понівечення живої природи, через особисте позитивно-емоційне ставлення, а також через приклад дієвої турботи про збереження цілісності природи розвивати гуманні почуття у дітей.

У позакласній роботі екологічне виховання здійснюється за напрямами:

¦ озеленення населених пунктів і внутрішнє озеленення школи;

¦ лісорозведення і охорона лісів;

¦ боротьба з ерозією ґрунтів;

¦ охорона водоймищ і рибних запасів;

¦ охорона і приваблювання птахів;

¦ відновлення ареалів лікарських рослин;

¦ турбота про збереження великих та малих річок, очищення джерел та ін.

Сформованість понять та уявлень про довкілля визначається наступними чинниками:

- усвідомлення краси природи як унікального явища та її функцій в житті людини;

- пізнавального інтересу до природи;

- необхідності гармонійного співіснування людини та природи, відповідального ставлення до неї;

- дбайливого ставлення до природи в традиціях українського народу;

- ставлення до рослин та тварин на засадах білетики.

Тематичний зміст виховної діяльності можна змалювати наступним чином.

1 клас

«Чистий клас». «Збережемо чистим довкілля». «Екологічна стежка». «Збережемо красу природи. Зелені друзі мого краю». «Перші весняні квіти». «Зустріч пернатих друзів». «Ми за них відповідаємо». «Тварини - не іграшки». Туристська прогулянка «До чистих джерел». «Рослини моєї вулиці». «Природа в загадках, прислів'ях, приказках та віршах». «Екологія в загадках». «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи».

2 клас

«Віч-на-віч з природою». «Чисте джерело». «Чиста криниця». «Збережемо красу природи». «Екологічна стежка в різні пори року» (вулицею міста, села). «Чорнобиль - рана України». «Первоцвіти просять захисту». «Наш квітник - найкращий». «Дивовижні звірі Марії Приймаченко». «Якби тварини вміли говорити». Рухливі ігри з елементами техніки туризму. Вікторина-гра «Що покласти в рюкзак для мандрівок». «Боляче буває всім» (ставлення до тварин). «Тварини моєї місцевості». «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи».

3 клас

«Чисте подвір'я». «Подорож лісовою стежкою». «Збережемо красу природи». «Заповідні місця мого краю». «Подарунки осені». «Казковий фруктово-овочевий бал». «Посаджу дерево». «На квіти осені чарівні подивись». «Я не ображу рідної землі». Одноденна туристська прогулянка «У поході друзі». «Чорнобиль не має минулого часу». «Ти відповідальний за тих, кого приручив». «Таємниці Катерини Білокур». «Тварини взимку потребують твоєї допомоги». «Різдво в гості прийшло». «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи».

4 клас

«Стань природі другом, будь природі сином». «Себе я бачу в дзеркалі природи». «Тече річка невеличка». «Чисте довкілля». «Збережемо красу природи». «Знай, люби, бережи». «Збережемо природу рідного краю». Туристська гра-естафета «Долаємо перешкоди». «В усі пори року прекрасна земля». «Екологічною стежкою до лісу (гаю, поля)». «Жива і нежива природа». «Нагодуй птахів (тварин)». «Контурна карта виховної еколого-натуралістичної роботи».

Підвищенню ефективності екологічного виховання сприяє його тісний зв'язок з традиційним народним вихованням любові до природи. Народна виховна мудрість з колиски плекала в кожній дитині відчуття гармонії природи і людини. Природа постійно одухотворювалась в її свідомості як Матір-Берегиня, а Сонце, Земля та Вода були «святими». Дітей змалку привчали висаджувати і дбайливо доглядати городні та зернові культури, кущі, дерева, бережливо ставитись до птахів, диких звірів, комах та плазунів, розуміти природу як живий всеохоплюючий організм, що живе за власними законами, яких ніколи не можна порушувати.

Отже, позакласні заходи і позаурочна діяльність екологічного спрямування мають бути пов'язані з життям, з програмовим матеріалом, їхній зміст повинен відповідати віковим особливостям розвитку учнів, їхнім інтересам. Доцільно використовувати традиційні форми - екологічні акції, вечори, конференції, виставки, ігри тощо та відроджувати і розвивати дещо забуті - усні журнали, загони «голубих патрулів», «зелених патрулів», екологічні пости, польову екологічну практику.

Організовуючи позакласну і позаурочну роботу, вчитель повинен пам'ятати, що, крім навчання, вона повинна сприяти відпочинку учнів від напруженої роботи в класі. Її варто проводити на свіжому повітрі, в найближчому лісі, на луці, річці, в парку, на дослідних ділянках, в ботанічному саду чи зоопарку.

2.7 Дослідження екологічної освіти в курсі « Я і Україна»

У нових програмах і підручниках для початкової школи у засвоєнні змісту всіх предметів закладено можливості для створення навчальних ситуацій, які прямо чи опосередковано сприяють формуванню в дітей уявлень і понять про цілісність світу, природне і соціальне оточення як середовище життєдіяльності людини, її належність до природи і суспільства. Найбільшою мірою це є функцією природознавчої складової освітньої галузі «Я і Україна».

Проаналізувавши курс і зміст курсу «Я і Україна», можу сказати, що укладач Державного стандарту загальної початкової освіти, відповідної частини програми і підручників «Я і Україна» Т.М.Байбара чітко визначає великі можливості цього предмета для виховання у дітей особистісних якостей, естетичним норман і загальнолюдським цінностям у ставленні до навколишнього світу, прагнення охороняти і примножувати природу рідного краю. Екологічний зміст у 1-2 класах відображено у таких темах: «Природа навколо нас», «Твій рідний край» ,«Твоя країна - Україна». У 3-4 класах можливості змісту і методичного заезпечення ціннісних характеристик екологічного виховання дітей значно збільшуються. Наприклад, у плануванні уроків з природознаства у 4-му класі кожен розділ завершується ціннісним аспектом природохоронної діяльності: «Збережемо природу Землі разом», «Охорона природи в Україні», «Охорона природи в рідному краї».

Наголошу на тому, що світоглядний характер засвоєння природничого матеріалу пронизує всі теми курсу. Цікавим прикладом щодо цього є тема «Населення Землі», у якій продовжується формування уявлення про людину як частину природи, її місце на Землі. Зокрема, діти дізнаються про виникнення у прадавні часи рас людей, відмінності між якими є проявом зовнішніх ознак пристосування до умов життя. «Неолбхідно, - зазначає Байбара, - щоб молодші учні усвідомили, що люди всіх рас мають однакову будову,вони рівні між собою. І хоч у наш час люди всіх рас мають однакову будову, вони рівні між собою. І хоч у наш час люди менше залежать від природи, однак найбільш заселеними залишаються території, найкращі для життя. Засвоюючи матеріал про воду, корисні копалини, грунт, рослини і тварин, діти одержують посильні дослідницікі і практичні завдання з охорони навколишньоїприроди. Головне, щоб вихованці зрозуміли, що збереження природи Землі, її кожного куточка залежить від зусилб людей, а отже, і від кожного з нас»

Відповідно до цих цілей через відповідний зміст підручників і методику уроку, спостережень, екскурсій, практичних робіт і дослідів створюються передумови для виховання у дітей почуття шанобливого,турботливого ставлення до живої і неживої природи, інтересу до її пізнання; формуються вміння догляду за кімнатними рослинами, додержання правил культурного поводженння серед природи. Закінчуючи початкову школу, учні з теми «Рідний край» можуть стисло схарактеризувати екологічні проблеми рідного краю, встановлювати зв'язки між живими організмами та умовами їх існування в природі, висловлювати оцінні судження щодо своєї участі в охороні природи рідного краю.

Важлива роль в екологічному вихованні молодших школярів належить цілеспрямованим спостереження, екологічним проектам, розв'язанню проблемних зпадань на основі життєвої ситуації або художньо-пізнавального тексту.

Навчальний курс «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу. Спілкуючись з природою, вивчаючи її об'єкти і явища, учні поступово пізнають світ, в якому живуть: відкривають дивовижну різноманітність рослинного і тваринного світу, усвідомлюють значення природи в житті людини, цінність її пізнання, в них виникають морально-естетичні почуття і переживання, які спонукають їх турбуватися про збереження і при множення природних багатств. У програмі курсу розглядається також питання охорони і зміцнення здоров'я людини, необхідною умовою досягнення яких є збереження і покращення природного середовища. У процесі вивчення природи молодші школярі засвоюють знання про взаємозв'язок і взаємовплив живої і неживої природи, природи і виробничої діяльності людини.

Важливими поняттями, які розкриваються в курсі «Я і Україна» є природа, жива природа, нежива природа. Розглядається поняття людини як невід'ємної складової природи, яка своєю діяльністю впливає на природу і вплив її може бути як позитивним, так і негативним. Школярі підводяться до думки, що для нормального існування людини необхідні сприятливі природні умови, які потрібно зберігати і примножувати. Педагоги стверджують, що в повній мірі учні не усвідомлюють цю ідею. Проте деякі елементи знань про взаємозв'язок людини з навколишнім середовищем вони отримують.

Велике пізнавальне і виховне значення у формуванні бережливого ставлення молодших школярів до природного середовища має розкриття терміна «охорона природи» як діяльності, спрямованої на збереження і примноження природних багатств.

Зміст моральних норм і правил поведінки людини в природному середовищі розкривається перед дітьми поступово. На доступних, наочних прикладах школярі вчаться розуміти, що можна, а що не можна робити в природі, щоб не викликати негативних наслідків. Учні повинні засвоїти, що в природі не можна голосно розмовляти, рвати квіти, ламати гілки дерев і кущів, руйнувати пташині гнізда, мурашники, забруднювати навколишнє середовище, підбирати малят звірів і пташенят.

Необхідним елементом формування бережливого ставлення до природи є ціннісний аспект, який розкриває багатогранну роль природи в житті людини і є важливим мотивом охорони природи.

Таким чином, на підставі аналізу літератури визначено мету, завдання, принципи екологічної освіти і виховання в початковій школі, з'ясовано, що в умовах початкової школи реалізація екологічної освіти відбувається екологізацією навчальних дисциплін шляхом включення в їхній зміст відповідних знань.

Також, проаналізувавши Концепцію Нової української школи і Державний стандарт української школи, можу сказати що новий зміст освіти заснований на формуванні компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві. Серед ключових компететністей для життя в даній Концепції визначено компетентності у природничих науках, що передбачають наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності; уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати, і визначено екологічну грамотність і здорове життя, яке передбачає уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров'я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.Усі перелічені компетентності однаково важливі й взаємопов'язані. Кожну з них діти набувають під час вивчення різних предметів на всіх етапах освіти.

У Держстандарті і Концепції нової української школи вказано,що метою природничої освітньої галузі,екологічної грамотності і здорового життя є формування компетентностей в галузі природничих наук, екологічної та інших ключових компетентностей шляхом опанування знань, умінь і способів діяльності, розвитку здібностей, які забезпечують успішну взаємодію з природою;формування основи наукового світогляду і критичного мислення; становлення відповідальної, безпечної і природоохоронної поведінки здобувачів освіти у навколишньому світі на основі усвідомлення принципів сталого розвитку .



Висновки

Проаналізувавши теоретичний матеріал можна зробити наступні висновки та запропонувати такі способи розв'язання проблем екологічного виховання в початковій школі.

Для успішного здійснення процесу екологічного виховання вчителю необхідно якомога більше використовувати на уроках цікавий матеріал, організовувати позакласні виховні заходи, учнівські конференції, вікторини на екологічну тематику.

На уроках, зокрема природознавства, пропонувати екологічні п'ятихвилинки, фізкультхвилинки екологічного спрямування тощо.

Також вчителю необхідно здійснювати виховний процес засобами народних традицій, використовувати прислів'я, прикмети та обговорювати їх.

Навчальний курсу «Я і Україна» забезпечує природничо-наукову основу розуміння молодшими школярами необхідності охорони природи, оскільки в цьому курсі особлива увага приділяється формуванню конкретних знань про неживу і живу природу.

Згідно Держстандарту і Концепції нової української школи учень на уроках повинен: відкривати світ природи, набувати досвіду її дослідження, шукати відповіді на запитання, спостерігати за навколишнім світом, експериментувати та створювати навчальні моделі, виявляти допитливість та отримує радість від пізнання природи; опрацьовувати та систематизувати інформацію природничого змісту, отриману з доступних джерел, та представляє її у різних формах; усвідомлювати розмаїття природи, взаємозв'язки її об'єктів та явищ, пояснювати роль природничих наук і техніки в житті людини, відповідально поводитися у навколишньому світі; критично оцінювати факти, поєднувати новий досвід з набутим раніше і творчо його використовути для розв'язування проблем природничого характеру.

Природа - невичерпне джерело, з якого діти можуть обирати предмети для спостережень, ігор, праці. Збагачуючи здорові інстинкти дитини, природа задовольняє її основний інтерес до діяльності та творчості. Є.І. Тихеєва особливо підкреслювала значення природи у вихованні в силу доскональної наочності. Розвиток дитини в ранню пору життя відбувається на основі планомірного розширення кола її уявлень, які вона сприймає за допомогою зовнішніх відчуттів.

Ступінь ясності уявлень безпосередньо залежить від міри участі більшого числа зовнішніх відчуттів та міри активності дитини в процесі пізнання. Адже активність дитини в процесі пізнання дозволяє під час сприйманя користуватися органами чуттів. Формування пізнавальних інтересів також в значній мірі визначається характером активності дитини в процесі пізнання.

Ознайомлення дітей з природою - одне із головних засобів їх розвитку. В процесі його розширюється орієнтація дітей в навколишньому середовищі, формуються пізнавальні здібності, виховується відповідне відношення до природи. Ознайомлення дітей з природою пропонує дати їм відповідний об'єм знань про предмети, явища неживої і живої природи, виховання інтересу і любові до неї.

Щоденні прогулянки широко використовують для ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з природою. Вони можуть носити характер невеликих екскурсія, під час яких вчитель проводить огляд ділянки, організує спостереження за погодою, сезонними змінами в житті рослин і природи.

Ознайомлення дітей з природою в початковій школі вимагає постійного безпосереднього спілкування з нею. Однією із умов, яка забезпечує це, є організація в школі кутка природи. Працю і спостережливість дітей за рослинами і тваринами в кутку природи організовують протягом року. Праця в кутку природи проводиться щоденно в години, відведені для праці. Діти спостерігають за рослинами і привикають до бережливого ставлення до них, оволодівають елементарними трудовими привичками, привчаються до спільної праці з дорослими, одне з одним, а потім самостійно.

Екологічна освіта школярів початкових класів необхідна для їх гармонійного розвитку з природою. Результатом екологічної освіти та виховання учнів є особистість із сформованою екологічною культурою та високим інтелектом, яка в майбутньому зможе розв'язувати екологічні проблеми, а також на основі набутих наукових знань та керуючись національними гуманістичними ідеалами і традиціями буде всебічно зберігати природу, раціонально використовувати її ресурси.

Отже, формування екологічної відповідальності у школярів це передусім навчання екологічній культурі, яку ми визначаємо як форму адаптації етносу до природних умов творення свого довкілля. Таким чином, екологічна освіта -- це безперервний процес засвоєння цінностей і понять, що спрямовані на формування умінь, які необхідні для усвідомлення і оцінки взаємозв'язків між людьми, їхньою культурою і довкіллям. Вона передбачає формування умінь приймати екологічно відповідальні рішення.

екологічний освіта шкільний педагогічний



Список використаних джерел

1. Байбара Н. П. Методика викладання природознавства у початкових класах. - К.: Освіта, 2001. - 424 с.

2. Бойченко С. Щоб не згас інтерес // Початкова школа. - 1999. - № 1. - С. 49-51.

3. Борелок Н.В. Як провести екскурсію?// Початкова школа. - 2006. - № 6. - С. 24-26.

4. Бібік Н.М., Коваль Н.С. Я і Україна // Початкова школа. - 2001. - №7. -С. 20-22.

5. Варакута О. Формування природничих понять в учнів початкових класів // Початкова школа. - 1999. - № 5. - С. 20-23.

6. Варакута О. Пізнавальні завдання для формування природничих понять // Початкова школа - 1999. - № 8.- С. 53-56.

7. Верзяна А.К., Низова А.М. Наблюдение природы и труда в начальной школе. - М., 1972. - 92 с.

8. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посіб. / О.В. Скрипченко, Л.В. Долинська, З.В. Огороднійчук та ін. - К.: Просвіта, 2001. - 416 с.

9. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению во 2 и 3 классах. - К.: Радянська школа, 1983. - 96 с.

10. Державний стандарт початкової освіти: затв. постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 87. URL: https://www.kmu.gov.ua/ua/npas/pro-zatverdzhennya-derzhavnogo-standartu-pochatkovoyi-osviti (дата звернення: 15.10.2018).

11. Жестова Н.С. Стан екологічного виховання молодших школярів // Початкова школа. - 2002.- № 10-11.- С. 31-37.

12. Захмарна К.П. Формування в учнів відповідального відношення до природи // Початкова школа. - 2005. - № 3. - С. 10-13.

13. Іванова О. Формування екологічної культури // Початкова школа. - 1998. - № 8. - С. 40-42.

14. Іщенко Л. Наступність в екологічному вихованні // Початкова школа. -1998. - № 9. - С. 31-34.

15. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1975. - 176 с.

16. Ковальчук Г. Виховання екологічної свідомості // Початкова школа. -1999. - № 10. - С 17-19.

17. Лола В.Л. Вчимо сприймати естетичні властивості природи // Початкова школа. - 1998. - № 1. - С. 25-27.

18. Матвієнко О. В. Виховання молодших школярів: теорія і технологія. Київ: Видавничий дім «Стилос», 2006. 544 с.

19. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. - 4-е вид., доповн. - К., 2003. - 615 с.

20. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання природознавства. - К.: Радянська школа, 1990. - 324 с.

21. Нарочна Л.К. Уроки природознавства в 2 класі. - К.: Радянська школа, 1980. - 88 с.

22. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи / заг. ред. М. Грищенка. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 15.10.2018).

23. Пустовіт Г.П. Теоретико-методичні основи екологічної освіти і виховання учнів 1-9 класів у позашкільних навчальних закладах: Монографія. - К.-Луганськ: Альма-матер, 2004. - 540 с.

24. Різник Л. Екологія і ми // Початкова школа. - 1999. - № 4. - С. 30-31.

25. Різник Л. Народні традиції ставлення до природи як метод екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - № 7. - С. 23-24.

26. Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти. Київ: Богданова А. М., 2009. 226 c.

27. Смаглій О. Застосування ігрових ситуацій на уроках природознавства // Початкова школа. - 2003. - № 3. - С. 20-21.

28. Сухомлинський В.А. Серце віддаю дітям. - К.: Радянська школа, 1988. - 220 с.

29. Ткаченко О. Виховання екологічної чуйності до природи у процесі гри // Початкова школа. - 1998. - №4. - С. 30-32.

30. Хафізова Л.М. Екологічне виховання молодших школярів // Початкова школа. - 2001. - № 3. - С. 33-34

31. Химинець О. Психолого-педагогічні основи екологічного виховання // Початкова школа. - 1998. - № 4. - С. 38-40.

32. Хлонь Н. Стежина екологічних знань і вмінь // Початкова школа. - 1999. - № 10. - С. 21-22.

33. Шевців З. Виховання бережливого ставлення до природи // Початкова школа. - 1993. - № 10. - С. 39-40.

34. Я і Україна: Підручник для 3 класу / Т.М.Байбара, Н.М.Бібік. - К.: Форум, 2003. - 176 с.

35. Ягупов В.В. Педагогіка: Навч. посібник. - К.: Либідь, 2003. - 560 с.

36. Янкович О. І., Кузьма І. І. Освітні технології у початковій школі: навчально-методичний посібник. Тернопіль: ТНПУ ім. Володимира Гнатюка, 2018. 266 с.

Размещено на Allbest.ru

...