Критерії, показники й рівні сформованості спеціальних умінь ідентифікації у майбутніх офіцерів-прикордонників

Аналіз останніх досліджень і публікацій

На сьогодні проблеми ідентифікації особистості є предметом зацікавлення соціальної психології, криміналістики та власне прикордоннології. У філософії (Є. Бистрицький, І. Бекешкіна, Л. Буєваї, В. Іванов, М. Мамардашвілі та ін.) це питання вивчають у контексті сутності й існування людини, суспільної природи її свідомості. У психології та соціології (З. Фрейд, Т. Парсонс, А. Петровський, Р. Мертон, П. Бурдьє, Р. Дженкінс, В. Ядов та ін.) термін «ідентифікація» використовують для позначення і вивчення входження людини в систему суспільних відносин, для позначення механізмів соціалізації та персоналізації. У криміналістиці (І. Когутич, В. Колдін, В. Колмаков, М. Селіванов, А. Чеботар та ін.) ідентифікація необхідна для дослідження об'єктів, пов'язаних із подією, що розслідується, для розкриття й розслідування злочинів. Ідентифікація є також основою процесу встановлення належності документа пред'явникові у пунктах пропуску та здійснення паспортного контролю.

Військові педагоги вивчають питання формування спеціальних умінь ідентифікації у майбутніх офіцерів-прикордонників у контексті загальної проблеми формування їх професійної компетентності та підготовки до професійної діяльності (С. Білявець, Л. Балагур, Р. Мішенюк), підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до роботи у пунктах пропуску та використання технічних засобів прикордонного контролю (О. Войцехівський, О. Кирилюк, Ю. Кузь, В. Щербань), формування необхідних особистісних якостей та здатностей, зокрема професійної спостережливості (О. Трембовецький) та уміння інтерпретувати невербальну поведінку особи, яка здійснює протиправну діяльність (М. Грібов, С. Олексієнко, О. Проценко). Загалом аналіз наукової літератури дозволяє трактувати ідентифікаційні уміння як здатність офіцера-прикордонника використовувати наявні знання, поняття, оперувати ними для ідентифікації осіб, що перетинають державний кордон у пунктах пропуску.

Проте на сьогодні досліджено лише окремі аспекти проблеми формування у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації. Нагальною є необхідність дослідження педагогічних умов формування у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації, визначення критеріїв та показників сформованості зазначених умінь. З огляду на це метою статті є характеристика критеріїв, показників та рівнів сформованості спеціальних умінь ідентифікації у майбутніх офіцерів-прикордонників.

Виклад основного матеріалу

Поняття «критерій» у педагогіці використовують для того, щоб якісно й кількісно охарактеризувати педагогічний об'єкт, визначити й порівняти ті чи інші його аспекти. У нашому випадку критерій охоплює сукупність показників, тобто якісних або кількісних характеристик сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації. Ю. Бабанський трактує критерій як ознаку, на основі якої можна здійснювати порівняльну оцінку можливих рішень (альтернатив) та вибір кращого з них [2, с. 58]. На думку А. Литвина, критерій є ознакою, за допомогою якої можна оцінити педагогічне явище, здійснити класифікацію. Учений зазначає, що, як правило, вибір критеріїв базується на визначеній компонентній структурі досліджуваного феномену і вони повністю збігаються із сутністю кожного компонента [6, с. 51]. О. Діденко також уважає, що критеріальний апарат слід визначати з урахуванням структури, складності досліджуваного феномену, що потребує, як правило, також і більш складної методики математично- статистичного обчислювання результатів. На думку вченого, у педагогіці критерії, зазвичай, є комплексними, оскільки не завжди вдається розмежувати всі причини та наслідки процесів, що відбуваються в освітній системі [8].

На основі напрацювань Ю. Бабанського [2], А. Литвина [6], О. Діденка [7; 8] та ін. при визначенні критеріїв сформованості в майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації ми взяли до уваги, що критерії повинні бути адекватними (відображати природу спеціальних умінь ідентифікації та динаміку їх сформованості), об'єктивними (складники критерію можна однозначно оцінювати у системі «так - ні»), ефективними (усебічно відображати сутність спеціальних умінь ідентифікації), зручними (простими, зокрема передбачати зручні способи вимірювання компонентів спеціальних умінь ідентифікації), а також надійними та достовірними (отримані за допомогою критеріїв результати повинні містити інформацію про найбільш важливі зміни щодо сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації).

Як засвідчують результати аналізу наукових джерел, у наш час дослідники використовують декілька критеріїв сформованості у майбутніх фахівців професійних умінь. Учені підкреслюють, що зовні вміння насамперед виявляються в успішному і, як правило, легкому вирішенні професійних або життєвих завдань. Зокрема, Ю. Дем'янюк виокремлює такі критерії сформованості військово-організаторських умінь офіцера-прикордонника: ціннісно-смисловий (навчальна мотивація, пізнавальний інтерес до військово- організаторської діяльності), когнітивний (повнота, глибина, конкретність, узагальненість та системність військово-організаторських знань), операційно-діяльнісний (повнота, правильність, усвідомленість виконання дій), які комплексно відображають сформованість гностичного, прогностичного, проектувального, конструктивного, комунікативного, оперативно-процесуального та коректувального компонентів військово-організаторської діяльності [3, с. 70]. У свою чергу В. Кострач для визначення сформованості професійних умінь майбутніх офіцерів-психологів пропонує такі критерії: світоглядна орієнтація, ціннісні орієнтації, соціально-рольовий репертуар, емпатійність, творчий потенціал, навчальна успішність, розвиток локусу-контролю, здоровий спосіб життя [5, с. 13]. У своєму дослідженні О. Заболотна пропонує сформованість у майбутніх офіцерів-прикордонників готовності до застосування технічних засобів прикордонного контролю оцінювати за такими критеріями: мотиваційним (стійкі пізнавальні інтереси в сфері застосування технічних засобів прикордонного контролю; позитивне ставлення до їх вивчення та ін.), когнітивним (уявлення про можливості технічних засобів прикордонного контролю; повнота й диференційованість знань про них та ін.) та діяльнісним (здатність до самокерування в діяльності із вивчення та застосування технічних засобів прикордонного контролю; практичний рівень оволодіння технічними засобами прикордонного контролю; самоконтроль і корекція своїх дій та ін.) [4, с. 55--59]. На думку О. Трембовецького, для визначення сформованості професійної спостережливості майбутніх офіцерів-прикордонників слід використовувати такі базові критерії: для функціонального компонента - якісні особливості процесів сприймання та спостереження; для інтелектуально-операційного - рівень знань про спостереження, умінь та навичок спостерігати; для мотиваційного - інтерес до професійної діяльності, потреби досягти в ній успіху, професійну мотивацію і спрямованість [9, с. 120-121].

Загалом за результатами аналізу науково-педагогічної літератури та з урахуванням особливостей професійної діяльності офіцерів-прикордонників з перевірки документів у пунктах пропуску, структури їх ідентифікаційних умінь можна стверджувати, що про сформованість у них спеціальних умінь ідентифікації можна зробити висновок на основі оцінки їх мотивації до навчання, знань, умінь і навичок, необхідних для належної ідентифікації у пунктах пропуску. З огляду на це для оцінки рівня сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників умінь ідентифікації можна виокремити такі критерії: особистісний, когнітивний та операційний.

Насамперед щодо особистісного критерію слід ураховувати, що при підготовці до професійної діяльності важливе значення має прагнення самих курсантів опанувати професію, здійснювати ідентифікацію у пунктах пропуску, а також їх спрямованість на належне виконання службових обов'язків, готовність вирішувати складні завдання з ідентифікації у пунктах пропуску. Цей критерій стосується також особистісних характеристик курсантів, які дозволяють належним чином здійснювати ідентифікацію. Йдеться про психічні та психофізіологічні складові, необхідні для успішного здійснення ідентифікації, зокрема інтелект, просторові уявлення, довготривалу та оперативну пам'ять, відповідні особистісні якості, насамперед ретельність, спостережливість, пильність та ін.

Далі для визначення показників сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації, окрім вивчення наукової літератури, було враховано думку експертів. Використання методу групової експертної оцінки дозволило визначити показники щодо кожного критерію. Зокрема, з'ясовано, що особистісному критерію сформованості спеціальних умінь ідентифікації відповідають такі показники:

1. стійкі пізнавальні інтереси в сфері прикордонного контролю та здійснення ідентифікації;

2. позитивне ставлення до здійснення ідентифікації та до вивчення навчальних предметів «Паспортний контроль», «Перевірка документів», «Організація прикордонного контролю» та ін.;

3. намагання активно засвоїти знання щодо особливостей прикордонного контролю та здійснення ідентифікації;

4. прагнення до безперервного саморозвитку щодо здійснення прикордонного контролю та здійснення ідентифікації.

Когнітивний критерій характеризує сукупність знань про прикордонний контроль та здійснення ідентифікації у пунктах пропуску. Це насамперед знання особливостей організації паспортного контролю, загальної теорії ідентифікації, особливостей ідентифікації осіб, об'єктів ідентифікації, порядку здійснення ідентифікації, ведення психологічного спостереження та ін.

Когнітивному критерію сформованості спеціальних умінь ідентифікації відповідають такі показники:

1. знання загальних положень щодо ідентифікації особи, послідовності дій при перевірці документів і здійсненні ідентифікації особи;

2. знання особливостей здійснення ідентифікації особи та об'єктів зовнішності, ведення психологічного спостереження за особами у пунктах пропуску;

3. знання щодо ідентифікації документів, різних способів фальсифікації у паспортних документах, а також щодо ідентифікації транспортних засобів;

4. розуміння рівня власних знань й умінь, необхідних для здійснення ідентифікації у пунктах пропуску.

Операційний критерій стосується вмінь майбутніх офіцерів-прикордонників використовувати набуті знання при здійсненні ідентифікації осіб, документів та транспортних засобів. Йдеться також про уміння за умов обмеженого часу здійснювати психологічне спостереження за особами, що перетинають пункти пропуску, тобто вміння за зовнішніми ознаками визначити психологічний стан людини і на цій основі прогнозувати її можливі наміри. Визначено, що операційному критерію сформованості спеціальних умінь ідентифікації відповідають такі показники:

1. обсяг умінь та навичок, необхідних для здійснення ідентифікації відповідно до вимог нормативно-правових актів;

2. самостійність, тобто уміння самостійно виконувати завдання щодо ідентифікації осіб, документів і транспортних засобів, а також здійснювати психологічне спостереження;

3. спроможність вирішувати складні проблеми, пов'язані з виконанням ідентифікаційних операцій відповідно до вимог нормативно-правових актів;

4. здатність аналізувати рівень своїх умінь ідентифікації, а також практику прикордонного контролю, уміння здійснювати самоконтроль діяльності щодо ідентифікації.

Використання зазначених критеріїв і показників дозволило визначити рівні сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації. Для цього наведені критерії й показники було використано як вихідні дані для визначення рівнів сформованості у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації.

При цьому було враховано, що рівень - це «ступінь якості, величина і т. ін., досягнуті у чому-небудь; ступінь чиєїсь освіти, культури, підготовки і т. ін.» [10, с. 128]. Рівень у педагогіці дослідники Ю. Бабанський [2], А. Литвин [6], О. Діденко [7; 8] та ін. трактують як міру кількісного і якісного прояву всіх характеристик педагогічного явища, ступінь відповідності еталону або міру вираженості основних властивостей та якостей - складових досліджуваного феномену. Використання поняття «рівень» дозволяє з урахуванням діалектичного характеру процесу формування спеціальних умінь ідентифікації визначити стан їх сформованості у курсантів. На основі узагальнення отриманих теоретичних й емпіричних досліджень сформованість у майбутніх офіцерів-прикордонників спеціальних умінь ідентифікації можна визначити із використанням трирівневої системи оцінювання. Далі якісно охарактеризуємо курсантів, що мають відповідний рівень сформованості спеціальних умінь ідентифікації.

Курсанти з низьким рівнем сформованості спеціальних умінь ідентифікації мають нестійкі пізнавальні інтереси в сфері прикордонного контролю та здійснення ідентифікації; вони не завжди позитивно ставляться до вивчення питань ідентифікації на заняттях з дисциплін професійної та практичної підготовки; не намагаються активно засвоїти знання щодо особливостей прикордонного контролю та здійснення ідентифікації; не виявляють помітного прагнення до саморозвитку в сфері прикордонного контролю та здійснення ідентифікації.

Такі курсанти мають неглибокі знання загальних положень щодо ідентифікації особи, послідовності дій при перевірці документів і здійсненні ідентифікації особи; вони мало інформовані про особливості здійснення ідентифікації особи та об'єктів зовнішності, ведення психологічного спостереження за особами у пунктах пропуску; не знають належним чином особливостей ідентифікації документів, різних способів фальсифікації у паспортних документах, а також специфіки ідентифікації транспортних засобів; не завжди розуміють рівень власних знань й умінь, необхідних для здійснення ідентифікації у пунктах пропуску.

Обсяг умінь та навичок, необхідних для здійснення ідентифікації відповідно до вимог нормативно-правових актів, у таких курсантів недостатній. Вони не можуть самостійно виконувати завдання щодо ідентифікації осіб, документів і транспортних засобів, а також здійснювати психологічне спостереження; не спроможні вирішувати складні проблеми, пов'язані з виконанням ідентифікаційних операцій відповідно до вимог нормативно- правових актів; не здатні аналізувати рівень своїх умінь ідентифікації, а також практику прикордонного контролю, не уміють здійснювати самоконтроль процесу ідентифікації.

Курсанти з середнім рівнем сформованості спеціальних умінь ідентифікації переважно мають нестійкі пізнавальні інтереси в сфері прикордонного контролю та здійснення ідентифікації; вони позитивно ставляться до вивчення питань ідентифікації на заняттях з дисциплін професійної та практичної підготовки; у більшості випадків намагаються активно засвоїти знання щодо особливостей прикордонного контролю та здійснення ідентифікації; ситуативно виявляють прагнення до саморозвитку в сфері прикордонного контролю та здійснення ідентифікації.