Особливості програми відновлення психофізіологічних показників у старшокласників - комп’ютерокористувачів

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Cхідноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, Луцьк, Україна

Особливості програми відновлення психофізіологічних показників у старшокласників - комп'ютерокористувачів

Наталія Ульяницька, Світлана Індика, Ольга Андрійчук,

Олена Якобсон, Наталія Грейда, Володимир Лавренюк

Анотація

Актуальність. Навчання старшокласників, як відомо, характеризується широким використанням комп'ютерів. Установлено, що під впливом роботи за монітором у них змінюються гострота зору, контрастна чутливість, кольоровідчуття, мінімум розділення та сприйняття, які піддаються корекції. Нашою метою було дослідити сприйняття простору та увагу в старшокласників під час роботи за монітором комп'ютера й вплив авторської програми відновлення на ці показники, оскільки мінімум розділення та сприйняття, очевидно, визначається функцією кіркових нейронів. Методи дослідження. Обстежено 56 старшокласників 15-16 років з еметропічною рефракцією без офтальмологічних, соматичних та психічних відхилень за допомогою психофізіологічних методик. Для проведення статистичного аналізу використовували непараметричні методи (критерій Вілкоксона-Манна-Уітні). Результати. Установлено, що одногодинна робота за монітором комп'ютера призвела до погіршення величина сприймання простору на 27 %. Короткотривалий пасивний відпочинок очей протягом 15 хв практично не змінив величину досліджуваного показника в старшокласників після 60-хвилинного зорового навантаження. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після 1-годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання сприйняття простору на 22 % і практично досягало вихідного рівня. Наші дослідження стійкості концентрованої уваги показали, що в школярів старшого шкільного віку до першого рангу віднесено 28,57 % учнів, до другого - 32,14 %, до третього - 25,00 % і до четвертого - 14,29 %. 60-хвилинне зорове навантаження за монітором комп'ютера призвело до зменшення стійкості концентрованої уваги в старшокласників на 46,7 %. П'ятнадцяти-хвилинний пасивний відпочинок від роботи за монітором комп'ютера впродовж години суттєво не вплинув на стійкість концентрованої уваги в старшокласників. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після годинної роботи за монітором комп'ютера викликало суттєве зростання концентрованої уваги (на 43,5 %). Щодо розподілу учнів за рангами при цьому виявлено, що до першого рангу належить 28,57 % обстежених, до другого - 32,14 %, до третього - 28,57 % і до четвертого - 10,71 %. Висновки. Отже, робота підлітків за дисплеєм комп'ютера впродовж години призводить до зменшення сприйняття простору й зниження стійкості концентрованості уваги, яка не покращується після пасивного 15-хв відпочинку, але відновлюється після комплексу вправ, які можна рекомендувати для використання як під час виконання самостійної роботи за комп'ютером, так і навчальним закладам для відновлення психофізіологічних функцій і попередження виникнення порушень зорових функцій.

Ключові слова: програма відновлення, вплив комп'ютера, старшокласники, сприймання простору, увага.

монітор старшокласник увага психофізіологічний

Аннотация

Наталья Ульяницькая, Светлана Индыка, Ольга Андрийчук, Елена Якобсон, Наталья Грейда, Владимир Лавренюк. Особенности программы восстановления психофизиологических показателей у стар- шеклассников-компьютеропользоватилей. Актуальность. Обучение старшеклассников, как известно, характеризуется широким использованием компьютеров. Установлено, что под влиянием работы за монитором у подростков изменяются острота зрения, контрастная чувствительность, цветоощущения, минимум разделения и восприятия, которые поддаются коррекции. Нашей целью было исследовать восприятие пространства и внимание у старшеклассников при работе за монитором компьютера и влияние авторской программы восстановления на эти показатели, поскольку минимум разделения и восприятия, очевидно, определяются функцией корковых нейронов. Методы исследования. Обследовано 56 старшеклассников 15-16 лет с эметропической рефракцией без офтальмологических, соматических и психических отклонений при помощи психофизиологических методов. Для проведения статистического анализа использовали непараметрические методы (критерий Вилкоксона-Манна-Уитни). Результаты. Установлено, что одночасовая работа за монитором компьютера, привела к ухудшению величины восприятия пространства на 27 %. Кратковременный пассивный отдых глаз в течение 15 мин практически не изменил величину исследуемого показателя в старшеклассников после 60-минутной зрительной нагрузки. Проведение обследуемыми комплекса восстановительных упражнений с элементами дыхательной гимнастики после часовой работы за монитором компьютера вызвало существенный рост восприятия пространства на 22 % и практически достигал исходного уровня. Наши исследования устойчивости концентрированного внимания показали, что у школьников старшего школьного возраста к первому рангу относится 28,57 % учащихся, к второму - 32,14 %, к третьему - 25,00 %, к четвертому - 14,29 %. 60-минутная зрительная нагрузка за монитором компьютера привела к уменьшению устойчивости концентрированного внимания у старшеклассников на 46,7 %. Пятнадцатиминутный пассивный отдых от работы за монитором компьютера в течение часа существенно не повлиял на устойчивость концентрированного внимания у старшеклассников. Проведение обследуемыми комплекса восстановительных упражнений с элементами дыхательной гим - настики после 1-часовой работы за монитором компьютера вызвало существенный рост концентрированного внимания (на 43,5 %). Однако при этом выявлено следующее распределении учащихся по рангам: первый ранг - 28,57 % обследованных, второй - 32,14 %, третий - 28,57 % и четвертый - 10,71 %. Выводы. Таким образом, работа подростков за дисплеем компьютера в течение часа, ведет к уменьшению восприятия пространства и снижению устойчивости концентрированности внимания, не улучшается после пассивного 15-минутного отдыха, но восстанавливается после комплекса упражнений, которые можно рекомендовать для использования как при выполнении самостоятельной работы за компьютером, так и в учебном заведении для восстановления психофизиологических функций и предупреждения возникновения нарушений зрительных функций.

Ключевые слова: программа восстановления, влияние компьютера, старшеклассники, восприятие пространства, внимание.

Annotatіon

Natalia Ulyanytska, Svitlana Indyka, Olga Andriychuk, Olena Yakobson, Natalia Grayda, Volodymyr Lav- renyuk. Particularities of the Program for Psychophysiological Indicators' Recovery in Hcu Senior Pupils. Topicality. The teaching of senior pupils is characterized by the widespread use of computers. It is established that visual acuity, contrast sensitivity, color perception, minimum separation and perception are changed under the influence of work on the monitor, but these indictors can be corrected. Our aim was to investigate the space perception and attention in HCU senior pupils and the impact of the author's recovery program on these indicators determined by the function of cortical neurons. Research Methods. 56 senior pupils aged 15-16 with emetropic refraction without ophthalmological, somatic and mental disorders were examined by psychophysiological techniques. Nonparametric method (Wilcoxon-Mann-Whitney test) was used for statistical analysis. Results. It was found that one-hour work on a display led to a decay of the research function at 27 %. Short-term (15 min) passive rest of the eyes did not change the value of the studied indicator in senior pupils after 60-minute visual load. Performing of a restorative and breathing exercise set after one-hour work on a display, caused a significant increase in the space perception by 22 %. This parameter reached the initial level. Our study of the stability of focused attention showed that 28,57 % of pupils belonged to the first rank, 32,14 % to the second, 25,00 % to the third, and 14,29 % to the fourth. 60-minute visual load led to a decrease in the stability of concentrated attention by 46,7 %. 15-minute passive rest did not significantly affect the stability of focused attention. Performing of restorative and breathing exercise set after 1 -hour work on a display, caused a significant increase in concentrated attention (by 43,5 %). Regarding the distribution of pupils by ranks, it was found that 28,57 % of respondents belonged to the first rank, the second - 32,14 %, the third - 28,57 % and the fourth - 10,71 %. Conclusions. Thus, the one-hour work of adolescents on displays leads to a decrease in space perception and stability of attention concentration, which does not improve after a passive 15-minute rest. These parameters recover after a set of exercises that can be recommended for use as HCUs as at educational institutions to restore visual functions and prevent visual disturbances.

Key words: recovery program, computer impact, senior pupils, space perception, attention.

Вступ

Сьогодні комп'ютери поширені в усьому світі й мають неабияку популярність. Якщо раніше ці пристрої були тільки в наукових установах, вищих освітніх закладах і на виробництві, то тепер багато хто має їх удома й кількість власників сучасної техніки постійно зростає. Робота за дисплеєм комп'ютера характеризується значним навантаженням на зоровий аналізатор, тому таку професійну діяльність вважають зорово-напруженою працею. Зорова втома й зорова працездатність тісно пов'язані зі станом акомодаційно-конвергентної системи (Ахмадєєв 2011, Трубилин 2012). Процес інтенсивної комп'ютеризації створює багато медико -соціальних проблем. До 40-60 % користувачів страждають на комп'ютерний зоровий синдром [8]. Дослідження остaннiх років покaзaли погіршення стану зорових функцїй дїтей i підлітків, достатньо велику кількість aстенопiчних старг i клінічної ттології в дорослого шселення Y^ai.™ [8; 9].

Як відомо, навчання старшокласників характеризується широким використанням комп'ютерів [8; 9]. Установлено, що під впливом роботи за монітором у них змінюється гострота зору, контрастна чутливість, кольоровідчуття, мінімум розділення й сприйняття, які піддаються корекції [4; 5]. Але оскільки мінімум розділення та сприйняття, очевидно, визначаються функцією кіркових нейронів [1; 3], то нашою метою було дослідити сприйняття простору й увагу в старшокласників під час роботи за монітором комп'ютера та вплив авторської програми відновлення на ці показники.

1. Матеріал і методи дослідження

Обстежено 56 старшокласників 15-16 років з еметропічною рефракцією без офтальмологічних, соматичних і психічних відхилень. Обстеження проводили за три етапи. На першому етапі вивчали вплив 60 -хвилинної роботи за монітором комп'ютера на психологічні параметри. На другому етапі, після годинного комп'ютерного навантаження й наступної 15-хвилинної перерви (закриття очей або відведення погляду від монітора), оцінювали сприймання простору та стійкість концентрованої уваги. Третій етап передбачав вивчення досліджуваних психологічних параметрів після годинної роботи за монітором і комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики [5]. Офтальмотренінг, який ми використали в дослідженні, роз - роблено з урахуванням того, що зорова втома є складним багатокомпонентним процесом, який уклю - чає різні етапи зорового сприйняття. У зоровій втомі можемо виділити суб'єктивний, міогенний, ней - росенсорний і вищий зорові компоненти, оскільки, саме такий підхід, на нашу думку повинен лежати в основі розробки відповідних індивідуальних алгоритмів. У нашому дослідженні використано комп'ютерну авторську програма «Збереження зору», до якої ввійшли спеціальні вправи для очей. У представленому офтальмотренінгу вправи діляться на групи: вправи для зовнішніх м'язів ока, вправи для внутрішнього (циліарного) м'яза, вправи, що поліпшують живлення ока, пальмінг [12].

1. Вправи для зовнішніх м'язів ока - вправи для прямих м'язів ока, вправи для прямих і косих м'язів ока. Система вправ для зміцнення окорухових м'язів, що забезпечують просторовий і спів- дружний зір. Узгоджена робота шести окорухових м'язів забезпечує просторовий зір і сприйняття рухомих об'єктів. Окорухові вправи дають такі фізіологічні ефекти: зміцнення окорухових м'язів і очного яблука, покращують кровотік й обмін речовин у ділянці очей, сприяють виведенню продуктів обміну речовин й очищенню ока.

2. Вправи для внутрішнього (циліарного) м'яза. Система вправ для зміцнення внутрішньоочних м'язів, що забезпечують фокусування зображення й реакцію зіниці на світло. Механізм дії - ритмічна активність внутрішньоочних м'язів, їх чергування скорочення та розслаблення сприяють поліпшенню кровопостачання й обміну речовин внутрішньоочних тканин, відтоку венозної крові та внутрішньо - очної рідини, нормалізації внутрішньоочного тиску, видаленню продуктів обміну речовин з очей.

3. Вправи, які поліпшують живлення очей, механізм дії: зниження внутрішньоочного тиску за рахунок посилення відтоку внутрішньоочної рідини з передньої камери за системою шлемового каналу, за рахунок цього відбувається підвищення перфузіонного тиску в очному яблуці й посилення кровотоку в хоріоїдальних судинах і судинах басейну внутрішньої артерії сітківки. I як наслідок - поліпшення трофіки оболонок й внутрішніх середовищ ока. Ці процеси також посилюються за рахунок руху очних яблук і скоротливої роботи повік й окорухових м'язів.

4. Розслаблення - пальмінг. Розвиток гальмівних процесів у нейронних мережах зорового аналі - затора, зняття статичних і динамічних навантажень із внутрішніх та зовнішніх м'язів ока, оптимізація нейротрофічних процесів у периферичних і центральних відділах зорового аналізатора.

Під час виконання спеціальних вправ для очей важливо зрозуміти таке:

- перше й головне - рухи очей треба виконувати плавно, поволі, у жодному випадку не допускати ривків і різких рухів;

- вправи треба починати з простих, у міру засвоєння поступово збільшуючи їх складність та швидкість. Це нагадує принцип, прийнятий у спортивному тренуванні, - інтенсивність і швидкість виконання росте поступово;

- навантаження потрібно приділяти кожному м'язу очей рівномірно. Для цього око повинне переміщатися в кожному напрямі, наскільки це можливо;

- обов'язково поєднувати вправи на навантаження з розслабляючими;

- не можна доводити зорові тренування до стану дискомфорту та втоми;

- вправи для очей і зору краще виконувати після загальнофізичних і поєднувати з дихальними;

- заняття по зоровому тренінгу потрібно завершувати зоровим і загальним розслабленням [10].

Тривалість заняття становить 15 хв, кількість повторень спеціальних вправ - 5-6 разів. Темп

виконання повільний і середній, початкове положення стоячи, сидячи. Спеціальні вправи для очей поєднуються з дихальними вправами. Співвідношення спеціальних вправ та масажу - 2:1. Заняття проходить зі звуковим супроводом.

Умови проведення дослідження відповідали санітарно-гігієнічним вимогам [5] та враховували зміни в стані вищої нервової діяльності протягом навчального дня. Усі учні працювали за сучасними рідкокристалічними моніторами з діагоналлю 17 дюймів (LCD тип дисплею, роздільна здатність - 1280x1024). Тривалість безперервної роботи за монітором становила 1 академічну годину. Оскільки екранне зображення відрізняється від природного, адже воно виділяє світло, а не відбиває його, має менший контраст, порівняно з друкованим, зображення миготливе, а не статичне [7], то зорове наван - таження в цьому дослідженні повинно було відповідати таким вимогам:

1) завантаження особи, яка обстежується, діяльністю, що не потребує значних розумових зусиль;

2) робота з програмою не повинна вимагати спеціальної комп'ютерної підготовки.

Виходячи з цих двох вимог, у ролі зорового навантаження досліджуваним запропонували прочитати текст наукового змісту з розміром 14 шрифту «Times New Roman» текстового редактора «Word».

Дослідження сприйняття простору проводили за методом «Вирізи» [10; 11]. Кожному обсте - женому видавався бланк із зображенням 30 фігур із вирізами: 15 - у верхній половині та 15 - у нижній. Якщо візуально поєднати дві відповідні фігури (зверху й знизу), утворюється круг. На поєднання 15 пар давалося 6 хв. Оцінка результатів здійснювалася за кількістю правильних відповідей і вира - жалася в балах.

Стійкість концентрованої уваги визначалася на основі 10 -хвилинного аналізу таблиць із кільцями Лондольта з наступним поданням результатів у балах та рангах. Перший ранг свідчить про низький рівень стійкості концентрованої уваги, другий - середній, третій - високий і четвертий - дуже високий.

Для проведення статистичного аналізу використовували непараметричні методи (критерій Вілкоксона-Манна-Уітні) [6].

Результати дослідження та їх обговорення

Величини сприймання простору в обстежуваних старшокласників коливалася в межах від 2 балів до 9 (див. табл.1), що в середньому становило 6,43 бала. Одногодинна їхня робота за монітором комп'ютера призвела до погіршення досліджувальної психологічної функції на 27 %.

Короткотривалий пасивний відпочинок очей протягом 15 хв практично не змінив величину досліджуваного показника у старшокласників після 60-хвилинного зорового навантаження.

Таблиця 1 Сприйняття простору старшокласниками - комп'ютерокористувачами (n=28), балів