Особливості програми відновлення психофізіологічних показників у старшокласників - комп’ютерокористувачів

Проведення обстежуваними старшокласниками комплексу вправ з елементами дихальної гімнастики після годинного дисплейного навантаження викликало суттєве зростання концентрованої уваги (на 43,5 %). Щодо розподілу учнів за рангами виявлено, що до першого рангу належало 28,57 % обстежених, до другого - 32,14 %, до третього - 28,57 %, до четвертого - 10,71 %. Отже, проведення комплексу вправ у старшокласників після 60-хвилинної роботи за монітором комп'ютера, практично відновлює стійкість концентрованої уваги.

Робота учнів старших класів за дисплеєм комп'ютера впродовж години призводить до зниження стійкості концентрованої уваги, яка не покращується після пасивного 15-хвилинного відпочинку, але відновлюється після комплексу вправ з елементами дихальної гімнастики.

2. Дискусія

Дослідження останніх років показали погіршення стану зорових функцій дітей і підлітків, достатньо велику кількість астенопічних скарг і клінічної патології в дорослого населення України [1; 6; 8]. У молодих осіб під час зорово-напруженої роботи найбільше навантаження здійснюється на акомодаційну систему ока, що під час роботи перебуває в постійній напрузі. Це може призводити до астенопічних явищ, виникнення порушень в акомодаційній системі ока та, як результат, появи й зростання короткозорості [9]. Доведено [1; 2; 12; 15], що вплив фізичних факторів, створюваних комп'ютером, спричиняє зниження імунітету, порушення в тонких механізмах регуляції функцій організму (ендокринній і нервовій системах), зміни реологічних властивостей крові та ін. Проведені дослідження зарубіжних науковців засвідчили, що в дітей середнього й старшого шкільного віку, які працюють за ПК, центральна нервова система та зоровий аналізатор перебувають у стадії дозрівання, ступінь і ймовірність розвитку несприятливих наслідків роботи з комп'ютерами можуть бути значно вищими, порівняно з дорослими [3; 7; 10; 16; 17]. Як відомо, бінокулярний зір пов'язаний із діяльністю кіркових центрів зору. Тому можемо стверджувати про зміни у функціонуванні кіркових нейронів. Значна інтенсифікація у сфері емоційної й розумової діяльності призводить до неможливості адекватної реакції на всю виробничу діяльність і всю біологічно значущу інформацію. Пристосувально-компенсаторні механізми, вироблені в процесі еволюції, важко справляються з новими умовами дійсності, виникає дисгармонія між психофізіологічними, трудовими й соціальними ритмами. Темпи адаптації організму людини значно відстають від те мпів життєвих вимог, від прискореного соціально -виробничого розвитку. У зв'язку з цим значно підви - щується напруженість регуляторних механізмів ЦНС і гомеостатичних констант організму, особливо тоді, коли зовнішні подразники стають надзвичайно сильними, емоційно насиченими й набувають хронічного характеру [1]. Саме такі подразники спроможні більше й більше утягувати структури кори й підкірки та формувати нервову напругу. Не виняток, що стан перенапруги часто проявляється у вигляді особливого неврозу із залученням переважно тієї функціональної системи, що тривалий час перебуває в стані перенапруги під впливом того чи іншого фактора ризику. Робота з дисплеєм, що вимагає інтелектуального й нервово-емоційного напруження, може викликати не лише порушення окремих функцій організму, але і його перенапругу. Робота із засобами відображення інформації потребує від користувача сприйняття й переробки великого обсягу інформації, яка може мати емоційне забарвлення; частого й швидкого перемикання уваги й значної напруги короткочасної пам'яті, постійної переадаптації; роботи в режимі гострого дефіциту часу для переробки значущої інформації; підвищеної відповідальності за прийняті рішення, що призводить до частого виникнення станів емоційного стресу; тривалої підтримки високої інтенсивності концентрації уваги й різних інших функцій організму (протягом робочої зміни); одночасного виконання складної розумової діяльності й розвитку емоційної напруги під час виконання завдань [9 ]. Відомо, що аналіз зорових стимулів пов'язаний із діяльністю кори великих півкуль, яка визначає вищу нервову діяльність. Тобто, вивчаючи сприйняття простору, стійкість концентрованої уваги, ми оцінювали стан центрального відділу зорового аналізатора старшокласників. Отримані результати узгоджуються з даними літератури [6; 12] про пригнічення діяльності кіркового відділу зорового аналізатора після 60-хвилинної комп'ютерної діяльності школярів 11-14 років та зміни їхнього психологічного статусу.

Ефективним способом, спрямованим на суттєве покращення сприйняття простору, стійкості концентрованої уваги, є вправи, які супроводжуються комплексом дихальної гімнастики. Тобто ймовірне підвищення постачання кров'ю й киснем головного мозку, веде до відновлення функцій його нейронів.

Перспективи подальшої роботи в цьому напрямі. Обґрунтування отриманих результатів, на нашу думку, потребують проведення електроенцефалографічних та реоенцефалографічних досліджень у старшокласників-комп'ютерокористувачів.

Висновки

Сприйняття проекту старшокласниками погіршується під впливом 60-хвилинної роботи за монітором комп'ютера. Відновлення цієї функції відбувається після виконання комплексу вправ з елементами дихальної гімнастики.

Стійкість концентрації уваги в школярів 15-16 років після одногодинного дисплейного навантаження знижується. Її відновлення відбувається після виконання комплексу вправ.

Проведені нами дослідження поглиблюють сучасні уявлення щодо функціонування зорового аналізатора в умовах функціональних навантажень за монітором комп'ютера в старшокласників з еметропічною рефракцією. Як випливає з представлених вище даних, позитивна динаміка психо - фізіологічних показників підтверджує ефективність розробленої авторської програми «Збереження та відновлення зору» [12].

Отже, її можна рекомендувати для використання як під час виконання самостійної роботи за комп'ютером, так і навчальним закладам для відновлення зорових функцій та попередження виник - нення порушень зорових функцій.

Джерела та література

1. Бегош Н. Б. Зміни біоелектричної активності головного мозку у осіб молодого віку під впливом зорових навантажень за комп'ютером. Здобутки клінічної і експериментальної медицини. 2012. № 1(16). С. 148-151.

2. Бурлачук Л. Ф., Морозов С. Н. Словарь-справочник по психологической диагностике. Киев: Наук. думка, 1989. С. 61-62.

3. Вадзюк С. Н., Ваврищук Т. А. Вікові особливості зорових функцій у школярів/за ред. член-кор. АПН України, проф. В. Г. Шевчука. Тернопіль: Воля, 2004. 68 с.

4. Вадзюк С. Н., Ульяницька Н. Я. Вплив роботи за персональним комп'ютером на гостроту зору, контрастну чутливість та кольоровідчуття у дітей старшого шкільного віку з еметропічною рефракцією. Український медичний альманах. 2011. Т. 14, № 6. С. 36-37.

5. Вадзюк С. Н., Ульяницька Н. Я. Стан гостроти зору, мінімумів розділення та сприйняття у старшокласників з еметропічною рефракцією при роботі з персональним комп'ютером. Український науково- практичний журнал. Таврійський медико-біологічний вісник. 2012. Т. 15, № 3. Ч. 2 (59). С. 311.

6. Вадзюк С. Н., Ульяницька Н. Я., Лозіна Л. Б. Стан сприйняття простору та уваги у старшокласників- комп'ютерокористувачів. Загальна патологія та патологічна фізіологія. 2012. Т.7, № 4 (додаток Б). С. 151-153.

7. Вадзюк С. Н., Ульяницька Н. Я., Бєлікова Н. О. та ін. Порушення зорових функцій у підлітків з еметропічною рефракцією при візуальному комп'ютерному навантаженні та їх відновлення. Фізіологічний журнал. 2018. Т. 64, № 5. С. 47-53. иКЬ: https://doi.org/10.15407/ fz64.05.047

8. Гублер Е. В., Генкин А. А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Ленинград: Медицина, 1973. С. 45-48.

9. Ковтун М. И., Маслова Н. М., Яворский А. В. Современные информационные технологии и их роль в формировании зрительной системы детей и подростков. Сучaснi проблеми нaуки тa освти: матеріали конф. Керч, 27 черв. - 4 лип. 2011 р. Харків, 2001. Ч. 1. С. 103-105.

10. Кочина М. Л., Подригало Л. В., Яворский А. В. Современные факторы визуального воздействия и их влияние на зрительный анализатор школьников. Международный медицинский журнал. 1999. № 2. С. 133-135.

11. Курик М. Електромагнітні поля комп'ютера і дитина. Теле- та радіожурналістика. 2009. Вип. 8. С. 80-91.

12. Марищук В. Л., Блудов Ю. М., Серова Л. К. Психодиагностака в спорте: учеб. пособие для вузов. Москва: Просвещение, 2005. 349 с.

13. Семків Т. Б. Практикум із психології. Тернопіль: Вид-во ТПНУ ім. В. Гнатюка, 2009. С. 54, 284-285.

14. Усний твір «Програма» Збереження та відновлення зору. Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 71968 від 16.05.2017 р. Державної служби інтелектуальної власності України/автори: Уль- яницька Н. Я., Вадзюк С. Н., Індика С. Я.

15. Яцковська Н. Я., Джуринська С. М., Добрянська О. В. Вплив тривалості комп'ютерної ігрової діяльності на психофізіологічний стан організму дітей. Гігієна населених місць. 2009. № 2. С. 317-322.

16. Flory S., Cail F. Psychophsiological changes during a VDU repetitive task Ergonomics. 2015. № 28 (10). P. 329-342.

17. Godnig Edward C. Children and computer use: The impact on learning and visual development. J. Behav. Optom. 2012. Vol. 13. № 5. P. 15-38.

References

1. Behosh, N. B. (2012). Zminy bioelektrychnoi aktyvnosti holovnoho mozku u osib molodoho viku pid vplyvom zorovykh navantazhen za kompiuterom. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny, 1(16). 148-151.

2. Burlachuk, L. F., Morozov, S. N. (1989). Slovar-spravochnyk po psykholohycheskoi dyahnostyke. Kyev: Naukova dumka, 61-62.

3. Vadziuk, S. N., Vavryshchuk, T. A. (2004). Vikovi osoblyvosti zorovykh funktsii u shkoliariv/za red.chlen- kor. APN Ukrainy, prof. V. H. Shevchuka. Ternopil: Volia, 68.

4. Vadziuk, S. N., Ulianytska, N. Ya. (2011). Vplyv roboty za personalnym kompiuterom na hostrotu zoru, kontrastnu chutlyvist ta kolorovidchuttia u ditei starshoho shkilnoho viku z emetropichnoiu refraktsiieiu. Ukrainskyi medychnyi almanakh, 14, 6, 36-37.

5. Vadziuk, S. N., Ulianytska, N. Ia. (2012). Stan hostroty zoru, minimumiv rozdilennia ta spryiniattia u starsho- klasnykiv z emetropichnoiu refraktsiieiu pry roboti z personalnym kompiuterom. Ukrainskyi naukovo- praktychnyi zhurnal. Tavriiskyi medyko-biolohichnyi visnyk, 15, 3, ch. 2(59), 311.

6. Vadziuk, S. N., Ulianytska, N. Ia., Lozina, L. B. (2012). Stan spryiniattia prostoru ta uvahy u starshoklasnykiv- kompiuterokorystuvachiv. Zahalnapatolohiia tapatolohichna fiziolohiia, 7, 4 (dodatok B), 151-153.

7. Vadziuk, S. N, Ulianytska, N. Ia., Bielikova, N. O., Indyka, S. Ia., Vadziuk, Yu. S., Sopiha M. O. (2008). Porushennia zorovykh funktsii u pidlitkiv z emetropichnoiu refraktsiieiu pry vizualnomu kompiuternomu navantazhenni ta yikh vidnovlennia. Fiziolohichnyi zhurnal, 64. 5, 47-53. https://doi.org/10.15407/fz64.05.047

8. Gubler, E. V., Genkin, A. A. (1973). Primeneniye neparametricheskikh kriteriyev statistiki v mediko-biolo- gicheskikh issledovaniyakh. Leningrad: «Meditsina», 45-48.

9. Kovtun, M. I., Maslova, N. M., Yavorskiy, A. V. (2001). Sovremennyye informatsionnyye tekhnologii i ikh rol v formirovanii zritelnoy sistemy detey i podrostkov. Suchasni problemi nauki ta osviti: materiali konferentsii. Kerch. 27 chervnya - 4 lipnya 2011 r. Kharkiv, 1, 103-105.

10. Kochina, M. L. Podrigalo, L. V. Yavorskiy, A. B. (1999). Sovremennyye faktory vizualnogo vozdeystviya i ikh vliyaniye na zritelnyy analizator shkolnikov. Mezhdunarodnyy meditsinskiy zhurnal, 2, 133-135.

11. Kuryk, M. (2009). Elektromahnitni polia kompiutera i dytyna. Tele- ta radiozhurnalistyka, 8, 80-91.

12. Marishchuk, V. L., Bludov, Yu. M., Serova, L. K. (2005). Psikhodiagnostaka v sporte: uchebnoye posobiye dlya vuzov. Moskva: Prosveshcheniye, 349.

13. Semkiv, T. B. (2009). Praktykum iz psykholohii. Ternopil:Vyd-vo TPNU im. V. Hnatiuka, 54, 284-285.

14. Usnyi tvir «Prohrama» Zberezhennia ta vidnovlennia zoru. Svidotstvo pro reiestratsiiu avtorskoho prava na tvir № 71968 vid 16.05.2017r. Derzhavnoi sluzhby intelektualnoi vlasnosti Ukrainy. Avtory: Ulianytska N.Ia., Vadziuk S. N., Indyka S. Ia.

15. Iatskovska, N. Ia., Dzhurynska, S. M., Dobrianska, O. V. (2009). Vplyv tryvalosti kompiuternoi ihrovoi diialnosti na psykhofiziolohichnyi stan orhanizmu ditei. Hihiiena naselenykh mists, 2, 317-322.

16. Flory, S., Cail, F. (2015). Psychophsiological changes during a VDU repetitive task Ergonomics, 28 (10), 329-342.

17. Godnig Edward, C. (2012). Children and computer use: The impact on learning and visual development. J. Behav. Optom, 13, 5, 15-38.

Размещено на Allbest.ru