Виховання взаємодопомоги та дружби у дітей сташого дошкільного віку

Потяг до дружби з'являється у 6-7-річних дітей, тому сензитивним періодом для формування дружніх відносин можна вважати старший дошкільний вік.

Аналіз роботи закладів дошкільної освіти показує, що не всі вихователі приділяють достатню увагу формуванню позитивних взаємин дітей у процесі їх повсякденного спілкування, часто пускають їх на самоплив. В ході експерименту було з'ясовано, що в більшості дітей старшого дошкільного віку (56,25%), рівень розвитку дружніх взаємин середній. Це свідчить про те, що більшість дітей характеризуються наявністю повних і конкретних уявлень про дружбу, про норми і правила дружніх взаємин, способи взаємодії з однолітками в спілкуванні і спільній діяльності, але недостатньо стійких. Лише 25% мають високий рівень.

Без правильно організованої психолого-педагогічної роботи дитина дошкільного віку не зможе встановлювати і налагоджувати контакти з однолітками. Тому взаємовідносини дошкільників особливо потребують педагогічної корекції, оскільки вони тільки починають складатися. Від умілого керівництва вихователя процесом спілкування дітей в різних видах діяльності (ігровій, трудовій, навчальній) залежить характер взаємовідносин не тільки в окремих тимчасових об'єднаннях, але і в групі вцілому. Щоб здійснювати педагогічно правильне керівництво взаємовідносинами дошкільників, необхідно знати положення дитини в колі ровесників, індивідуальні особливості кожного вихованця. Тому було запропоновано розвивальну методику дружніх відносин. Її реалізація здійснюється засобами ігор, вправ, занять.

Список використаних джерел

1. Аржанова А.A. Чувство дружбы у детей дошкольного возраста: ученые записки Андижанского педагогического института. Москва, 1997. Т. 6. 55 с.

2. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. Київ, 1998.

3. Богуш А.М. Варениця Л.О. Діти і соціум: особливості соціалізації дітей дошкільного віку та молодшого шкільного. Луганськ: Альма-матер, 2006. 126 с.

4. Горбачова В.О. Емпіричне дослідження внутрішніх детермінант розвитку смислової сфери дитини. Вісник Інституту розвитку дитини. Кривий Ріг: Філософія, педагогіка, психологія. 2014. №36. С. 112-121.

5. Дошкольная педагогика: учеб. Пособие для студентов сред. Пед. заведений / под. ред. С.А Козлова, Т.А. Куликова. Москва: Академия, 2000. 163 с.

6. Зотова И.В. Особенности формирования межличностных отношений детей дошкольного возраста со сверстниками / под.ред. И.В. Зотова, А.И. Умарова. Проблемы современной науки образования. Москва: Проблемы науки, 2017. № 14. С. 88-92.

7. Коломинский Я.Л. Психология взаимоотношений в малых группах (общие и возрастные особенности): Учебное пособие. Минск: Тетра Системс, 2000. 432 с.

8. Кон И.С. Дружба / доп. СПБ: Питер. 2005. 330 с.

9. Кононко Е. Л. Чтобы личность достоялась. Киев: Рад.школа, 1991. 221 с.

10. Козлова С. А., Куликова Т. А. Дошкольная педагогика. Москва, 1998. 248 с.

11. Кононко О.Л. Соціально-емоційний розвиток особистості в дошкільному дитинстві. Київ, 1998. 203 с.

12. Межличностные отношения ребёнка от рождения до семи лет / под ред. Е.О. Смирновой. Москва: Московский психолого-социальный институт. Воронеж: изд-во НПО МОДЭК, 2001. 240 с.

13. Мухина В.С. Детская психология / под.ред. Л.А. Венгера. Москва: Просвещение, 1985. 272 с.

14. Нечаева В.Г. Маркова Т.А. Нравственное воспитание в детском саду. Москва: Просвещение, 1978. 256 с.

15. Нравственное воспитание в детском саду / Под ред. В. Г. Нечаева. Москва, 1984. 265 с.

16. Павленко Т., Рузская А. Почему они конфликтуют? Дошкольное воспитание. 2003. №1 С. 72-78.

17. Піроженко Т.О. Хартман О.Ю. Вчимося жити разом: парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років / упоряд. Слободян Т. С., Пономаренко В. С. Київ: Алатон. 2016. 32 с.

18. Поніманська Т.І. Дитина і соціум. Дошкільне виховання. 2004. № 8. С. 4-6.

19. Поніманська Т.І. Формування соціальної компетентності дитини. Нова педагогічна думка. 1998. № 2. С. 91-95.

20. Сухомлинський В. О. Методика виховання колективу. Київ: Рад. школа, 1971. 208 с.

21. Терещук Р.К. Общение и избирательные взаимоотношения дошкольников. Кишинев: Штиинца, 1989.190 с

Додатки

Додаток А

Казка «Урок дружби» М.С.Пляцковський

Жили два горобця: Чік і Чірик. Одного разу Чіку прийшла посилка від бабусі. Цілий ящик пшона. Але Чік про це ані слова не сказав своєму приятелеві.

“Якщо я пшоно роздаватиму, то мені нічого не залишиться”, - подумав він. Так і склював всі зернятка сам. А коли ящик викидав, то кілька зерняток все ж випало на землю.

Знайшов ці зернятка Чірик, зібрав в пакетик акуратно і полетів до свого приятеля Чіка.

- Здрастуй, Чіку! Я сьогодні знайшов десять зерняток пшона. Давай їх поділимо порівну і склюємо.

- Не треба… Навіщо?.. - став відмахуватися крильцями Чік. - Ти знайшов - ти й їж!

- Але ж ми з тобою друзі, - сказав Чірик. - А друзі всі повинні ділитися. Хіба ж не так?

- Ти, мабуть, правий, - відповів Чік.

Йому стало дуже соромно. Адже він сам склював цілий ящик пшона і не поділився з другом, не дав йому жодної зернини. А зараз відмовитися від подарунка приятеля - це означає образити його. Взяв Чік п'ять зерняток і сказав:

- Спасибі тобі, Чірик! І за зернятка, і за урок… дружби…

Додаток Б

«Дружба» Українська народна казка Подніпров'я (Наддніпрянщини)

Десь далеко за горами, де високі гори і берега зелені, і тече річка, там є село. І в тому селі живуть люди. На краю села жила сім'я коваля, а біля церкви сім'я заможного чоловіка. У коваля був син. Він був дуже смирний. А в іншого чоловіка син був бешкетником. От раз прийшлося так і здибатися двом хлопчикам.

Одного разу коваль послав свого сина в сусіднє село до родичів. Іде хлопчик і здибає сина заможного чоловіка. Став Степанчик зачіпати Миколку. То драпне, то щипне, то грудкою на нього кине. А Миколка хоче від нього утекти, але той не пускає. Почав Степан кидатися камінцями на хлопчика та й попав у двері будинку, що був розташований неподалік. У дверях було вставлене дуже дороге скло, в яке й попав хлопчик. Степан звернувся до Миколки:

-- Тільки ти кому скажеш, що це я розбив, то отримаєш від мене кулаків. Дай слово, що ти нікому не скажеш.

Коля так і зробив. Дав йому слово, що нікому не розкаже про його збиток. А незабаром позбігалося багато дітей, людей. І всі стали питати:

-- Хто розбив скло, хто?

Степанчик зразу ж відповів:

-- Микола розбив. А ви всі його хвалите.

Люди почали дивуватися, адже він дійсно був хорошим хлопчиком, він ніколи не робив збитків. Пішов господар будинку до батька Миколи, щоб заплатив той йому ущерб за скло. Мусив батько продавати свої речі, пожитки, щоб заплатити. Микола пішов також найматися на пилораму робити, відгортати тріски, щоб тільки батькові допомогти віддати гроші.

Вдома скільки питали:

-- Миколко, признайся це ж не ти розбив скло?

Але він нічого не сказав, все мовчав, бо боявся порушити закон слова. Та незабаром прийшла біда в дім Степанчика. Він дуже захворів. Його батько пішов за знахаркою. Коли він привів знахарку, вона сказала хлопчикові:

-- У нього великий гріх. Він має на душі скоєний вчинок. Якщо признається в своєму гріхові, то він тоді вичуняє.

І Степан таки признався про свій вчинок. Він розказав знахарці і своєму батькові, що це він розбив скло, і що Миколка дуже хороший хлопчик. Адже він не видав його.

Пішов батько Степана до батька Миколи і сказав:

-- Це розбив скло мій син. Я тобі поверну ущерб, що ти заплатив. Тільки пробачте мені і моїй дитині.

Миколин батько відповів:

-- Якщо Микола пробачить, то й я пробачу.

Став заможній чоловік на коліна і просить пробачення у Миколки. Хлопчик пробачив і побажав одужання Степана.

Прийшовши додому, батько побачив свого сина здоровим. Хлопчик грався, сміявся. І того ж дня вся родина цього чоловіка пішла до хати коваля. Степан вибачився перед Миколою за свій вчинок.

З тих пір хлопці стали товаришувати, допомагати один одному в будь-яку хвилину.

Размещено на Allbest.ru