Трансформації радянського шкільництва на Сумщині як складової системи освіти УРСР (1939-1952 рр.)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

їні у ХХ столітті: монографія. Київ: Богданова А. М., 2008. С. 211-240; Лаврут О. О. Матеріальне становище закладів освіти УРСР у перші повоєнні роки (на матеріалах Сталінської області). Гуржіївські історичні читання. 2014. Вип. 7. С. 318-321. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/gurit_2014_7_122 (дата звернення: 19.06.2020). Про загальне обов'язкове початкове навчання: поста; постановою ЦК КП(б)У від 14 серпня 1930 р. «Про загальне обов'язкове навчання», що в звітних матеріалах і засобах масової інформації мала назву «Закон про загальне обов'язкове навчання», «Закон про всеобуч»; постановою ЦК КП(б)У від 23 серпня 1930 р. «Про запровадження обов'язкового загального початкового навчання на Україні».

Встановлено, що згідно з постановою ЦК ВКП(б) та РНК СРСР від 25 липня 1930 р. «Про загальне обов'язкове початкове навчання» узаконювалося обов'язкове навчання дітей обох статей у віці від 8 до 15 років в обсязі 4-річного курсу початкової школи. Паралельно з цим відбувалася реалізація плану з введення обов'язкового семирічного навчання в містах і робочих селищах. Для здійснення цього в кожному районі були створені т. зв. «фонди всеобучу», завдяки яким задовольнялися освітні потреби дітей з малозабезпечених сімей, зокрема шляхом надання навчальних підручників, взуття, одягу, харчування, транспорту тощо. Для вирішення проблеми забезпечення шкіл педагогічними кадрами було вирішено вести підготовку вчительства через систему функціонування та збільшення мережі педагогічних інститутів, тех- ні кумі в і короткотермінових курсів, а також поліпшення матеріального становища педагогів тощо.

Крім того, у 1939 р. було запроваджено новий порядок проведення перевідних і випускних іспитів у школах Сумщини: учні, які мали більше трьох оцінок «погано» з основних предметів, до іспитів не допускалися і залишалися на повторному курсі. У 4-х класах іспити з природознавства було замінено екзаменами з історії, у 6-х - письмовою роботою з літератури, у 7-х класах вводилися перекази з російської і української літератури, у 8-х - замість фізики були екзамени з географії. Учні, які закінчували середню школу на «відмінно», одержували атестат та право вступу до вищої школи без іспитівнова ЦК ВКП(б) від 25 липня 1930 р. За загальне навчання: зб. директив та інструкцій. Харків: Держ. вид-во України, 1930. Вип. 1. С. 10-17. ^{3 Про} іспити в школах УРСР. Більшовицька зброя. 1939. квіт. [№ 68]. С. 4..

Варто зазначити, що до 1939 р. через прийняття партійних постанов в українській шкільній освіті було припинено процес українізації, проведено уніфікацію та ідеологізацію змісту навчально-виховного процесу, посилено внутрішньо шкільний контроль та контроль за педагогічними кадрами. Так, зокрема було введено єдині навчальні плани, шкільний режим, систему оцінювання, підходи до підручникотворення; збільшено кількість годин на вивчення російської мови; запроваджено обов'язкове вивчення російської мови в українських школах, разом з тим розширено функціонування російських шкіл; установлено єдину шкільну системи освіти (єдина десятирічна з чотирирічною початковою школою, неповна семирічна школа).

Вищенаведені трансформації були стримані початком Другої світової війни та розгортанням бойових дій на теренах СРСР. Радянський уряд змушений був пристосовувати шкільну освіту до проблем воєнного часу через порушення навчального процесу, використання шкіл як шпиталів, зменшення кількості шкіл, воєнізації навчально- виховного процесу тощо.

З'ясовано, що на позачерговій IV сесії Верховної Ради СРСР від 1 вересня 1939 р. прийнято «Закон про загальний військовий обов'язок», у VIII главі якого зазначалося, що молодь повинна була проходити початкову військову і допризовну підготовку в навчальних закладах. Так, початкова військова підготовка проводилася в усіх школах, починаючи з 5-го до 7-го класу включно. В навчальному плані шкіл на неї відводилося дві години при шестиденному режимі навчання.

Допризовну військову підготовку проходили учні трьох старших класів середньої школи (810-х) і відповідних навчальних закладів (технікумів, робітничих факультетів, шкіл фабрично- заводського учнівства тощо). Однак для впровадження нової програми в школах Сумської області не вистачало кадрів, військових керівників добирали з командирів запасу¹. На військових заняттях учні опановували стрілецьку справу, організовували гуртки ППХО (протиповітряної хімічної оборони) та ГСО (готовий до санітарної оборони).

Варто також відзначити важливий факт, який мав вплив на навчання старшокласників. Так, згідно з постановою РНК СРСР від 26 жовтня 1940 р. № 27 було введено плату за навчання у 8-10 класах середніх шкіл, у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах СРСР, яка існувала упродовж наступних 16 років. Лише 6 червня 1956 р. прийнято постанову РМ СРСР «Про скасування плати за навчання у старших класах середніх шкіл, у середніх спеціальних і вищих навчальних закладах СРСР».

З розгортанням бойових дій на території УРСР учителі й учні долучилися до робіт у колгоспах і на виробництві, щоб замінити працівників, які взяли участь у воєнних подіях. Для забезпечення нормальної роботи шкіл, замінивши учителів, які були мобілізовані, Сумський обласний відділ народної освіти влітку 1941 р. організував при Сумському педагогічному інституті педагогічні курси. Їх завдання полягало у підготовці викладачів з математики, природознавства, історії для 5-7 і 8-10 класів повних і неповних середніх шкіл. Після закінчення курсів слухачі вступали на заочний відділ педагогічного інституту².

Після звільнення території від ворожих військ перед освітянами постали нові виклики. За два роки німецької окупації велика кількість дітей Сумської області переросли шкільний вік, зовсім не відвідували школи. Цих дітей було взято на облік. Згідно з рішеннями НКО УРСР у зв'язку з неодночасним початком навчання в школах області у 1944 р. були різні терміни закінчення навчального року. У школах, де розпочалося навчання до 1 грудня, закінчили навчатися 20 травня, а потім проводили іспити. У школах, де робота розпочалася упродовж груд- ня-лютого, навчання закінчилося 10 червня. З 10 червня до 1 вересня учнів відпустили на літню перерву, а з 1 вересня до 1 листопада закінчили вивчення і повторення програмного матеріалу 1943/1944 навчального року. Переводні і випускні іспити в цих школах було проведено 115 листопада, а новий навчальний рік розпочався 20 листопада 1944 р. Коновалова В. На нараді працівників народної освіти. Більшовицька зброя. 1944. 23 квіт. [№ 64 (132)]. С. 4..

Після звільнення території Сумської області від окупантів, перед освітянами постали проблеми відбудови шкільної освіти після дворічної перерви. Варто відзначити, що з 5 вересня до 1 грудня 1943 р. повністю відновили роботу 1.088 шкіл, у яких навчалося 12.848 учнів Рішення № 451 Виконавчого комітету Сумської обласної ради депутатів трудящих від 8 серпня 1944 р. про підсумки роботи шкіл за 1943-1944 навчальний рік. ДАСО. Ф. Р- 3552. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 41.. Разом з тим відбувалося запровадження в навчально- виховній роботі нововведень: роздільного навчання для хлопчиків і дівчаток у великих містах (постанова ЦК ВКП (б) від 16 липня 1943 р. «Про запровадження роздільного навчання хлопців і дівчат в 1943-44 н.р. в неповних середніх і середніх школах обласних, крайових міст, столичних центрів союзних і автономних республік і великих промислових міст»), введення військово-фізичної підготовки, трудове виховання учнів, ліквідовано практику соцзмагання у навчально-виховній роботі, здійснено перехід на п'ятибальну цифрову систему оцінок знань учнів і втілення «правил для учнів» (постанова РНК УРСР від 11 січня 1944 р. «Про запровадження цифрової п'ятибальної системи оцінки успішності і поведінки учнів в початкових, семирічних і середніх школах»).

У низці освітніх документів відображено зміни в шкільній освіті, що стосувалися педагогів: підвищення заробітної плати вчителям та запровадження для них нагороди (постанова РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 11 серпня 1943 р. № 875 «Про підвищення заробітної плати вчителям та іншим шкільним працівникам початкових і середніх шкіл», постанова РНК УРСР 20 лютого 1945 р. № 333 «Про встановлення значка «Відмінник народної освіти УРСР») Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у ХХ столітті: монографія. Київ: Богданова А. М., 2008. С. 231-232. Відповідно до постанови РНК УРСР та ЦК КП(б)У від 8 березня 1944 р. «Про поновлення заочної освіти на Україні» усі вчителі, які не мали закінченої педагогічної освіти, зобов'язувалися здобути її шляхом заочного навчання, а органи народної освіти - контролювати, як вчаться заочники, систематично їм допомагати. Однак ще у 1946 р. 300 вчителів області не мали закінченої педагогічної освіти і ніде не навчалися. У деяких населених пунктах

Шалигінського, Дубов'язівського, Білопільського, Синівського та інших районів учителі 8-10 років навчалися на одному і тому ж курсі. Разом з тим траплялися випадки, коли керівники районних відділів народної освіти (зокрема Тростянецького, Улянівського) не відпускали заочників на сесії, завантаживши їх різними дорученнями¹. У 1948 р. для всіх вчителів і працівників відділів освіти запроваджено єдину обов'язкову систему підвищення кваліфікації через стаціонарно-заочні курси Цвинтарний Д. Заочне навчання вчителів. Більшовицька зброя. 1946. [№ 73 (635)]. 11 квіт. С. 3. Ситник О. Успішно закінчити навчальний рік. Більшовицька зброя. 1948. 8 лют. [№ 28 (1934)]. С. 3..

21 червня 1944 р. прийнято постанову РНК СРСР «Про заходи до поліпшення якості навчання в школі» і «Положення про екзамени на атестат зрілості». Згідно з цією постановою вводилися випускні екзамени для учнів, які закінчили 3-ий (початкова освіта) і 7-ий класи та екзамени на атестат зрілості при закінченні середньої школи. Випускники, які показали найкращі успіхи, нагороджувалися золотими і срібними медалями. Особливість таких екзаменів полягала у тому, що випускники відповідали на іспитах за програмою не лише останнього класу, а й усіх років навчання. Право тримати екзамени на атестат зрілості отримували учні лише за умови відмінної поведінки Алмашина А. Готуватися до екзаменів на атестат зрілості. Більшовицька зброя. 1944. 17 груд. [№ 230 (298)]. С. 4.. Для всіх шкіл складалися єдині екзаменаційні білети, розроблені НКО УРСР.

Але разом з тим в школах області існували проблеми з налагодженням функціонування шкільного процесу: було не повністю здійснено рішення постанови ЦК КП(б)У від 14 серпня 1930 р. «Про загальне обов'язкове навчання» дітей шкільного віку (протягом 1943/1944 навчального року не відвідували школи 13.175 дітей), у багатьох районах затримувалася заробітна плата вчителям, не налагоджено постачання вчителям хліба, неналежна підготовка до навчального року у справі відбудови шкіл і завезення палива тощо. Крім того, незадовільно виконувалася постанова Уряду про повернення на педагогічну роботу вчителів, які працювали не за спеціальністю, внаслідок чого деякі райони не були повністю укомплектовані педагогічними кадрами Рішення № 451 Виконавчого комітету Сумської обласної.

Архівні та опубліковані джерела свідчать, що в ті роки структура й організаційні основи шкільної освіти не змінювалися. Проте під впливом воєнних дій зверталася більша увага на військове навчання та фізичне виховання. Після кількох років послаблення стандартизації, уніфікації та авторитарних методів керівництва освітою у воєнні роки, починаючи з 1946 р., всі ці процеси набрали нових обертів. Закінчення воєнних дій сприяло прийняттю постанови РМ УРСР 22 серпня 1946 р. «Про відміну військової підготовки юнаків і дівчат 5-7 класів, дівчат 7-10 класів і про зміни програм допризовної військової підготовки учнів 8-10 класів», відповідно до якої було затверджено навчальні плани для шкіл УРСР.

У 1946 р. увага керівництва країни була привернута до стану викладання іноземних мов у школах. Відповідно до постанови РМ УРСР і ЦК КП(б)У від 17 квітня 1946 р. за № 667 «Про поліпшення вивчення іноземних мов у семирічних і середніх школах УРСР», Виконком обласної ради депутатів трудящих вирішив зобов'язати обласний відділ народної освіти з нового (1946/1947) навчального року запровадити вивчення англійської мови в окремих 3-х і 4-х класах двох шкіл м. Сум (№ 1, № 5); організувати при обласному Інституті удосконалення кваліфікації вчителів та при міських педагогічних кабінетах постійно діючі семінари для викладачів іноземних мов; організувати вивчення іноземних мов директорами та завідувачами навчальних частин середніх шкіл та інспекторами обласного і міських відділів народної освіти; встановити систематичний контроль за станом викладання іноземних мов у школах та широко популяризувати кращий досвід роботи окремих учителів іноземних мовради депутатів трудящих від 8 серпня 1944 р. про підсумки .

Варто відзначити, що поступово збільшувалася кількість російськомовних шкіл в регіоні. Зокрема, станом на 1944/1945 навчальний рік в Сумській області налічувалося 1.097 шкіл (201.996 учнів), з них 159 з російською мовою навчанняроботи шкіл за 1943-1944 навчальний рік. ДАСО. Ф. Р-, а в 1947 р. кількість шкіл збільшилася до 1.141 (в тому числі 3 училища), з яких 176 - російських (15 %)3552. Оп. 1. Спр. 1. Арк. 41. З 1947 р. збільшено кількість годин на викладання української та російської мов та введено викладання англійської та французької мов із 3-го класу, а в старших класах - викладання психології та логіки¹.

Згідно зі звітними матеріалами станом на 1949 р. іноземні мови викладалися у всіх семирічних і середніх школах області, але постанова № 2038 РМ УРСР від 31 жовтня 1947 р. в частині відсоткового співвідношення у викладанні ще не виконувався. У переважній більшості шкіл викладали німецьку мову, що пояснювалося відсутністю відповідних педагогічних кадрів. Наприклад, у 1950/1951 навчальному році англійську мову вивчали 15,5 % учнів, французьку - 11,3 %, німецьку - 73,2 % Народна освіта. Більшовицька зброя. 1947. 28 січ. [№ 20 (839)]. С. 4. Отчет о работе школ и отделов народного образования за 1949-1950 учебный год. Державний архів Сумської області (далі-ДАСО). Ф. Р-3552. Оп. 1. Спр. 128. Арк. 38.

Важливою подією для системи освіти краю було прийняття постанови ЦК КП(б)У в листопаді 1946 р. «Про заходи до дальшого поліпшення роботи шкіл УРСР», у якій піддано критиці діяльність Українського науково-дослідного інституту педагогіки, газети «Радянська освіта» і журналу «Радянська школа» щодо вивчення та популяризації досвіду роботи кращих учителів і шкіл. Згадана постанова зобов'язувала органи народної освіти «з метою підвищення ідей н о- політичного рівня, наукової і методичної кваліфікації вчителів і працівників освіти», проводити курси, семінари, обмін досвідом роботи кращих учителів та інспекторів шкіл, видавати інструктивно-методичні листи і методрозробки. Постанова вимагала внести зміни в існуючі форми методичної роботи. Завідувач кафедри педагогіки Сумського педагогічного інституту доцент Й.А. Ліпман відмічав, що «День учителя» в Сумській області на той час був єдиною і основною масовою формою підвищення кваліфікації вчителів Ліпман Й. Методичну роботу вчителів - на вищий рівень. . Він пропонував перейти до вищої форми узагальнення досвіду працівників школи - науково-методичних конференцій учителів в окремих районах і області. Першу обласну науково-практичну конференцію підготували Сумський інститут удосконалення вчителів і кафедра педагогіки Сумського педагогічного інституту у 1947 р.