Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку

Чеботарьова О.В., Трикоз С.В., Блеч Г.О., Гладченко І.В., Бобренко І.В., Королько Н.І., Дмитрієва І.В., Остапенко Л.І., Тарновська Л.І., Гломозда І.В., Чухліб О.А., Стрілець Л.В.



Піонтківська Г.С., канд. пед. наук, доцент, завідувач кафедри психокорекційної педагогіки ФСІО НПУ ім. М. П. Драгоманова;

Кравець Н.П., канд. пед. наук, доцент кафедри психокорекційної педагогіки ФСІО НПУ ім. М. П. Драгоманова;

Ханзерук Л.О., канд. пед. наук, доцент кафедри психокорекційної педагогіки ФСІО НПУ ім. М. П. Драгоманова;

Пижевська І.В., директор спеціальної школи-інтернату №8 м. Києва;

Андрєєва К.Є., заступник директора з навчально-виховної роботи спеціальної школи-інтернату №8 м. Києва;

Даниленко Ю.А., вчитель початкових класів спеціальної школи-інтернату №8 м. Києва.

Навчально-методичний посібник розроблено відповідно до Програми спільної діяльності Міністерства освіти і науки України, Інституту модернізації змісту освіти, Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України, спрямованої на виконання завдань Концепції Нової української школи, реформування змісту освіти дітей з особливими освітніми потребами.

У процесі підготовки навчально-методичного посібника використано конструктивні пропозиції та рекомендації Міністерства освіти і науки, фахівців Інституту модернізації змісту освіти, кафедри психокорекційної педагогіки ФСІО НПУ імені М. П. Драгоманова, обласних інститутів післядипломної освіти, а також творчих колективів спеціальних закладів загальної середньої освіти №8, 10, 15, 16, 17, 26 м. Києва, спеціальної школи №19 м. Біла Церква, спеціальних навчальних закладів міст Дніпра, Миколаєва, Богодухова, Сум, Борислава Львівської області та ін.



Вступ

Запровадження демократичних змін в Україні передбачає не лише принципове оновлення змісту освіти, розширення форм її здобуття, а й реалізацію компетентнісного підходу до навчання, орієнтацію на особистісні можливості та інтереси учнів, спрямованість на новий освітній результат - формування предметних та ключових компетентностей школярів, умінь практично застосовувати знання, а не механічно засвоювати їх суму.

У цьому полі актуальним є оновлення змісту оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку відповідно до Концепції Нової української школи https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf.Реалізація компетентнісного підходу до змісту освіти дітей з різним рівнем порушень інтелектуального розвитку полягає у максимальному урахуванні можливостей їхнього психофізичного розвитку та особливостей опанування ними навчальним матеріалом. Освітній процес переорієнтовано в напрямі формування ключових та життєвої компетентностей учнів, тобто на перший план виходять методи і форми оцінювання, які зосереджуються насамперед на тому, що учні знають та вміють робити, як вони вміють використовувати набуті знання в практичній життєдіяльності.

Отже, враховано діапазон показників розвитку пізнавальної діяльності цих школярів, що відповідно обумовлює рівень засвоєння навчального матеріалу та особливості сформованості життєвої компетентності.

Навчальні досягнення оцінюються за сукупністю критеріїв. Оцінювання має відповідне змістовне наповнення для повноти якості. Саме тому особливої уваги заслуговує диференціювання та характеристика рівнів навчальних досягнень учнів зазначеної категорії, які представлено як інструментарій моніторингу, підтримки і заохочення позитивних змін у знаннях, уміннях, мотиваціях і реальній поведінці школярів з інтелектуальними порушеннями.

Вагомою позицією розроблених критеріїв як діагностичного інструментарію є виявлення позитивної динаміки розвитку школярів, їхніх пізнавальних здібностей та можливостей до опанування знаннями, життєвими компетенціями; оцінювання засвоєння диференційованого освітнього змісту відповідно до часових термінів його опанування дітьми.

Важливим компонентом освітнього процесу в початкових класах є оцінювальна діяльність, що здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, суб'єкт-суб'єктного підходів та передбачає партнерську взаємодію вчителя, учнів та їхніх батьків або інших законних представників (далі - батьки). Основними функціями оцінювання є мотиваційна, діагностична, коригувальна, розвивальна, навчальна, виховна, соціальна.

Важливою особливістю даних критеріїв є рекомендація впровадження формувального оцінювання навчальних досягнень учнів. За формувальним оцінюванням відстежується особистісний розвиток дитини та хід опановування нею навчального досвіду як основи компетентності.

Таке оцінювання дозволяє Нова українська школа: порадник для вчителя / Під заг. ред. Бібік Н. М. - К.: ТОВ «Видавничий дім «Плеяди», 2017. - 206 с.:

* вибудовувати індивідуальну траєкторію розвитку учнів;

* оцінити або визначити досягнення дітей на кожному з етапів освітнього процесу;

* вчасно виявляти проблеми й запобігати їх поглибленню;

* мотивувати учнів до прагнення здобути максимально можливі результати;

* виховувати ціннісні якості особистості, бажання навчатися, переконання у своїх можливостях і здібностях.

У розроблених критеріях висвітлено зміст предметних компетенцій, зокрема, мовленнєвої, комунікативної, природничої, математичної, музичної, образотворчої, здоров'язбережувальної, предметно-практичної та соціально-побутової, необхідних для формування особистості дитини.

Ключовими тезами при розробленні критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів є:

- урахування нових тенденцій оцінювання школярів у закладах загальної середньої освіти відповідно до Концепції НУШ (відміна бальної системи оцінювання у 1-3 класах);

- урахування компетентнісного та особистісно-орієнтованого підходів у процесі вивчення досягнень учнів;

- використання критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку як основи моніторингу динаміки розвитку навчальної діяльності школярів;

- урахування наступності навчання (узгодження загальних позицій оцінювання в початковій та старшій школі (класах) для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку; Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 5-10 класів з порушеннями інтелектуального розвитку /навчально-методичний посібник/ авт.: О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч, І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, Н.А. Ярмола та ін. - К., ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2019. - 120 с. (Рекомендовано Міністерством освіти і науки України, відповідно до рішення комісії із спеціальної педагогіки Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України (протокол №4 від 9.10.2019 року)).

- урахування критеріїв оцінювання для виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень на основі опанування змісту навчальних програм за предметами.

Стосовно дітей з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня, об'єктом оцінювання є позитивна динаміка особистісного розвитку кожної дитини по відношенню до її попередніх індивідуальних досягнень та рівня сформованості адаптаційних умінь. Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за допомогою різних методів, вибір яких зумовлюється особливостями змісту навчального матеріалу, індивідуальними особливостями розвитку учнів зазначеної категорії. При цьому додатковим засобом для оцінювання можуть бути технічні засоби навчання, засоби допоміжної та альтернативної комунікації.

Одним із засобів визначення стану психофізичного розвитку дитини є діагностика актуального рівня психомоторного, інтелектуального, психоемоційного, фізичного та особистісного розвитку дитини та відповідного визначення напрямів корекційно-розвивальної роботи та супроводу шляхом компетентнісного та особистісно орієнтованого навчання з урахуванням пізнавальної діяльності дитини.

Використання навчально-методичного посібника в практиці роботи закладів загальної середньої освіти сприятиме корекційно-розвивальному спрямуванню освітнього процесу, зосередженню педагогічної уваги на розвитку особистості дітей з інтелектуальними порушеннями та формуванню у них відповідного рівня життєвої компетентності.



1. Особливості оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку в сучасних умовах трансформаційних змін в освіті

Оцінювання результатів навчання та особистих досягнень учнів 1-3 класів з порушеннями інтелектуального розвитку у початковій школі має формувальний характер, здійснюється вербально, на суб'єкт-суб'єктивних засадах, що передбачає активне залучення учнів до самоконтролю і самооцінювання.

Здійснення формувального оцінювання орієнтує вчителя на спостереження за навчальним поступом кожного учня. Воно розпочинається з перших днів навчання у школі і триває постійно.

Орієнтирами для здійснення формувального оцінювання є вимоги до результатів навчання та компетентностей учнів початкової школи, визначені Державним стандартом початкової освітиhttps://zakon.rada.gov.ua/laws/show/688-2019 та очікуваними результатами, зазначеними в типових освітніх програмах для навчання дітей з порушеннями інтелектуального розвитку. При цьому особливості дитини можуть впливати на темп та характер навчання, вибір доцільних методів та форм навчання, внаслідок чого вона може досягати вказаних результатів.

Вимоги до очікуваних результатів навчання та компетентностей учнів використовуються для:

- організації постійного спостереження за динамікою формування певних навчальних дій, що співвідносяться з очікуваними результатами, та особистим розвитком учня;

- обговорення навчального поступу з учнями та їхніми батьками або особами, які їх замінюють;

- формувального (поточного) та завершального (підсумкового) оцінювання.

Завершальне (підсумкове) оцінювання результатів навчання має місце лише в кінці навчального року і проводиться з метою визначення освітніх завдань для реалізації індивідуального підходу до дитини в процесі подальшого навчання. Форми і види перевірок для проведення завершального оцінювання учитель обирає самостійно з урахуванням особливостей учнів класу.

Формувальному оцінюванню підлягає процес навчання учня, зорієнтований на досягнення визначеного очікуваного результату. Метою такого оцінювання є формування у дитини впевненості в собі, в своїх можливостях; відзначення будь-якого успіху; акцентування уваги на сильних сторонах, а не на помилках; діагностування досягнення на кожному з етапів навчання; адаптування освітнього процесу до здатностей дитини; виявлення проблем і вчасне запобігання їх нашаруванню; стимулювання бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; запобігання побоюванням помилитися.

Формувальне оцінювання має мотивувати і надихати дитину на навчальну діяльність, вияв власних здобутків та сприяти формуванню навичок застосування знань і умінь при виконанні практико-орієнтованих завдань.

Невід'ємним складником оцінювальної діяльності є вироблення в учнів здатності оцінювати (під керівництвом педагога) власний прогрес. Для організації самоконтролю можна (на розсуд педагогів) використовувати різноманітні листки оцінювання, оформлені у цікавий для дітей спосіб. Здійснення зворотного зв'язку з учнями в процесі оцінювання кожної виконаної роботи має орієнтувати їх на успіх, підтримувати й надихати на саморозвиток і вдосконалення. Таким чином виявляється формувальний характер контролю та оцінювання особистісного розвитку учнів та хід набуття ними навчального досвіду і компетентностей.

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання Методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів першого класу (Наказ МОН від 20.08.2018) Електронний ресурс https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/924.pdf.

1. Формулювання об'єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей.

Вчитель спільно з учнями розробляє й обговорює цілі уроків «заняття». Ціль має бути вимірною, щоб через оцінювання з'ясувати, на якому рівні вона досягнута.

2. Ознайомлення учнів із критеріями оцінювання.

Обговорення з учнями критеріїв оцінювання робить процес оцінювання прозорим і зрозумілим для всіх суб'єктів освітнього процесу, та сприяє позитивному ставленню до самого процесу. Критерії оцінювання для поточного оцінювання мають описувати те, що заявлено в навчальних цілях. Учнів слід ознайомити із ними до початку виконання завдання. Чим конкретніше сформульовані критерії оцінювання, тим зрозумілішою для учнів є діяльність щодо успішного виконання завдання.

3. Забезпечення активної участі учнів у процесі оцінювання.

Створення ефективного зворотного зв'язку, який має бути зрозумілим і чітким, доброзичливим та своєчасним. У процесі оцінювання важливо не протиставляти дітей одне одному. Стимулюючим має бути порівняння роботи (відповіді, дії тощо) з тим, як працювала дитина раніше. Доцільно акцентувати увагу лише на позитивній динаміці досягнень дитини. Складнощі у навчанні необхідно обговорювати з учнем індивідуально, аби не створювати ситуацію колективної зневаги до дитини.

Водночас, під керівництвом та допомогою вчителя, доцільно залучати дітей до взаємооцінювання (враховуючи пізнавальні можливості учнів), при цьому формувати уміння коректно висловлювати думку про результат роботи однокласника, давати поради щодо його покращення. Це активізує навчання, сприяє розвитку критичного мислення, формуванню адекватного ставлення до зауважень, рекомендацій, зміцнює товариськість та відчуття значимості кожного в колективі.

4. Забезпечення можливості й уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія).

У процесі навчання учнів початкових класів важливе значення має становлення елементів рефлексії, спрямованих на спостереження своїх дій та дій однокласників, осмислення своїх суджень, дій, учинків з огляду на їх відповідність меті діяльності, оскільки початкові навички рефлексії як особистісного новоутворення у повному обсязі мають сформуватися тільки наприкінці молодшого шкільного віку.

Слід зазначити, що здатність до персональної рефлексії у дітей молодшого шкільного віку з інтелектуальними порушеннями є достатньо обмежена, але можливості її розвитку актуалізуються під час роботи в групі. Умовою розвитку рефлексії в цьому віці є включення дитини у взаємодію з наступним відтворенням фактичних актів дій та комунікацій в контексті особистісного та спільного значення. Таким чином закладаються основи для самоспостереження і спостереження, які виводяться на рефлексивний рівень у майбутньому. Спонукають до рефлексії запитання: «Що нового дізнався на уроці?», «Що привернуло твою увагу?», «Ти активно працював на уроці?», «Що тобі найбільше сподобалось?».

5. Коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Формувальне оцінювання дає можливість вчителю, відстежуючи рух дитини до навчальних цілей, здійснити коригування освітнього процесу на ранніх етапах, а учневі - усвідомити відповідальність за своє навчання. Оцінка діяльності учнів має бути позитивною. У випадку невдач або непосильності певної роботи для конкретного учня доцільно запропонувати йому легше завдання, аби оцінити й підтримати зусилля.

Інші компоненти формувального оцінювання такі як: конкретний аналіз допущених учнем помилок і труднощів, що постали перед ним, та конкретні вказівки про те, як покращити досягнутий результат, не є предметом розгляду у першому, другому класах, але стають актуальними на подальших навчальних етапах у початковій школі.

Формувальне оцінювання можна забезпечити використанням портфоліо, основна суть якого полягає в тому, щоб показати все, на що здібні учні. Через твердження «Я знаю», «Я вмію» акцентуються навчальні досягнення учнів, розвивається здатність до самооцінювання, поступово збільшується відповідальність за власне навчання. Кожен учень має власний стиль і темп навчання. Тому важливо усвідомлювати, що оцінювання учня вчителем не повинно стати причиною зниження самооцінки молодшого школяра, що неминуче позначається на його навчальній мотивації й успішності.

Під час організації навчання взагалі і оцінювання в початкових класах зокрема, важливо створювати для учнів ситуацію успіху. Навіть невеличке досягнення надихає дітей. А вчитель, звичайно, завжди може знайти можливість запропонувати таку ситуацію, дати таке завдання, щоб навіть найслабший учень міг вирізнитися з кращого боку; дуже важливо похвалою відмітити навіть ледь помітне просування уперед: «Добре! Ти виконав завдання сьогодні набагато краще».

Діти дуже чутливі до оцінювання їх дорослими. Молодші школярі мають характерну особливість сприймати оцінку за виконання якогось завдання як оцінювання себе, а тому негативну оцінку вони розуміють як вияв негативного ставлення з боку вчителя.

Враховуючи цю вікову особливість, а також важливу роль початкової школи як «стартового майданчика» для того, щоб задати індивідуальну траєкторію особистості не тільки в навчальній діяльності, а й в особистісному розвитку, вчителю слід використовувати формувальне оцінювання, яке на етапі початкових класів має включати два обов'язкових компоненти:

1) доброзичливе ставлення до учня як до особистості;

2) позитивне ставлення до зусиль учнів, спрямованих на розв'язання задач (навіть якщо ці зусилля не дали позитивного результату).

Облік результатів завершального (підсумкового) оцінювання, що здійснюється з урахуванням динаміки зростання рівня навчальних досягнень учня-учениці, фіксується учителем у свідоцтві досягнень.

Свідоцтво досягнень має бути зрозумілим документом для батьків дитини або осіб, які їх замінюють, що дає розгорнуте уявлення про навчальний поступ дитини в школі під час навчального року.

Запропонований зразок свідоцтва досягнень учнів початкової школи складається з двох частин: перша частина - характеристика особистих досягнень учнів, заповнюється у жовтні, як проміжний, та у травні як підсумковий звіт, із метою фіксування навчального поступу, у якому оцінюється активність дитини, самостійна робота на уроці, співпраця з іншими учнями тощо.

Друга частина складається з оцінювання предметних компетентностей. Заповнюється тільки у травні.

Для оцінювання учнів пропонується рівнева система: «має значні успіхи», «демонструє помітний прогрес», «досягає результату з допомогою вчителя», «потребує значної уваги і постійної допомоги вчителя».

Учителі, які викладають навчальні предмети в початковій школі, дають характеристику предметних компетентностей учня за рівневою системою. У першому-третьому класах оцінювання має описовий характер як рівня навчання, старанності та соціальної поведінки, так і предметів та освітнього процесу в цілому, але не результату.

При заповненні свідоцтва досягнень пропонується відмічати визначення рівня у довільній формі (графічні знаки).

Учитель роздруковує два екземпляри свідоцтва. Батькам або особам, які їх замінюють, видають один екземпляр, другий залишається в закладі освіти і зберігається в особовій справі. За бажанням, батьки можуть залишити свій коментар у свідоцтві, для цього, зустрітись з учителем і написати свої побажання на екземплярі, що зберігається в школі.

Нагадуємо, що інформація про формувальне та підсумкове оцінювання результатів навчання учня є конфіденційною. Вона обговорюється лише під час індивідуальних зустрічей учителя з учнем/ученицею та його /її батьками, які беруть участь у розробленні індивідуальної траєкторії розвитку учня.

Проект зразка свідоцтва досягнень за вибором закладу загальної середньої освіти роздруковується у чорно-білому або кольоровому вигляді, у форматі А4 або у форматі А5. Вчитель, за бажанням, може додавати особисті або навчальні характеристики на свій розсуд.

Таблиця 1. Свідоцтво досягнень

Характеристика особистих досягнень	Має значні успіхи	Демонструє помітний прогрес	Досягає результату з допомогою вчителя	Потребує значної уваги і постійної допомоги вчителя
Виявляє інтерес до навчання
Активно працює на уроці
Ставить запитання про нове, незрозуміле
Виявляє старанність у навчанні
Працює зосереджено
Виявляє самостійність у роботі
Доброзичливо ставиться до оточуючих
Співпрацює з іншими дітьми
Вирішує конфлікти мирним шляхом
Знаходить успішні шляхи вирішення проблем
Дотримується правил поведінки під час уроку, гри, відпочинку
Бере відповідальність за свої дії
Українська мова, мова корінних народів та національних меншин (мова навчання)
Уважно слухає і розуміє повідомлення, відповідає на запитання за змістом прослуханого (показує малюнки до тексту);
Дотримується мовленнєвого етикета в ситуаціях навчального та побутового спілкування (вітання, прощання, вибачення, подяка, звернення з проханням)
Знає літери алфавіту, читає (складами /словами); робить спроби читати прості речення за допомогою вчителя.
Виявляє інтерес, позитивне ставлення до книжки, називає своїх улюблених літературних героїв.
Списує по складах з проговорюванням прочитані слова\ прості речення.
Пише під диктування букви/ склади.
Математика
Додає та віднімає числа у межах 10 (20)
Лічить об'єкти й записує числа у межах 10 (20)
Порівнює множини та числа у межах 10
Розв'язує прості арифметичні задачі на знаходження суми, різниці двох чисел
Розв'язує прості арифметичні задачі на збільшення та зменшення числа на кілька одиниць.
Орієнтується у просторі, має уявлення (пояснює) про розташування предметів
Визначає геометричні форми предметів
Вимірює довжини об'єктів за допомогою лінійки
Я досліджую світ
Цікавиться темами, що вивчаються, інтерес до навколишнього світу
Розповідає про себе, свою сім'ю, місце проживання, школу, клас
Дотримується правил поведінки в громадських місцях, на природі
Дотримується правил безпеки під час різних видів діяльності
Встановлює найпростіші взаємозв'язки в живій і неживій природі
Проводить найпростіші спостереження і дослідження у навколишньому світі
Технології
Виявляє інтерес до до уроків трудового навчання, до праці
Дотримується правил безпечної поведінки, організації робочого місця на уроці під час різних видів трудової діяльності
Виконує окремі технологічні операції (дії) за зразком та інструкцією вчителя
Належним чином користується матеріалами та інструментами
Планує дії та виготовляє виріб за зразком
Мистецтво
Висловлює власне ставлення щодо мистецьких творів
Охоче бере участь у спільних справах
Відтворює прості ритми
Ініціює власні ідеї в художні образи
Створює художні образи різними доступними засобами
Фізична культура
Виявляє інтерес та звичку до занять фізичною культурою
Вміє підготуватися до уроку фізичної культури
Орієнтується в спортивному залі, в роздягальні та на спортивному майданчику
Дотримується основних правил поведінки, гігієни та безпеки на уроці фізичної культури
Виконує фізичні вправи та прості поєднання фізичних вправ
Бере участь у рухливих іграх
Здійснює взаємодію з іншими учнями під час виконання завдань учителя
Узгоджує фази дихання з виконанням фізичної вправи
Прикладає зусилля для покращення результату своїх дій
Рекомендації вчителя, що стосуються освітнього процесу, ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Пропущених днів ________________ Підпис вчителя ___________________ Побажання батьків, або осіб, які їх замінюють, щодо освітнього процесу __________________________________________________________________________________________________________________________________ Підпис батьків, або осіб, які їх замінюють _______________________

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня у 4 класі може здійснюватись бально (за рішенням педради закладу загальної середньої освіти) з основних предметів інваріантної складової.

Навчальні досягнення учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня оцінюються вербально. При вербальному оцінюванні використовуються як усні, так і письмові оцінні судження, які характеризують процес навчання і відображають кількісний і якісний його результати: ступінь засвоєння елементарних знань і вмінь з навчальних предметів та характеристику особистісного розвитку учнів. Характеристика особистісного розвитку учня відображає рівень самостійності, комунікативності, уміння працювати в групі, ставлення до навчальної праці, рівень прикладених зусиль, сформованість навчально-пізнавальних інтересів, ціннісних орієнтирів та загально-навчальних умінь, тощо та здійснюється вербально під час поточного контролю.

Об'єктами контролю у процесі навчання є складові предметних та життєвої компетентностей: знання про предмети і явища навколишнього світу, взаємозв'язки і відношення між ними; вміння та навички застосовувати засвоєні знання; досвід діяльності; ціннісні ставлення.

Основними функціями контролю навчальних досягнень учнів є: мотиваційна, діагностико-коригуюча, контролююча, навчальна, розвитково-виховна, соціальна:

1. Мотиваційна, що визначає таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення стимулює бажання поліпшити свої результати, розвиває відповідальність, формує позитивні мотиви навчання;

2. Діагностико-коригуюча, що передбачає з'ясування сильних сторін навчально-пізнавальної діяльності, а також причин труднощів, які виникають в учнів під час навчання, виявлення прогалин в знаннях і вміннях та внесення коректив, спрямованих на усунення цих прогалин;

3. Контролююча, що передбачає визначення рівня досягнень окремого учня (класу, групи), виявлення рівня готовності до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

4. Навчальна, що зумовлює таку організацію оцінювання навчальних досягнень учнів, коли його проведення сприяє повторенню, уточненню, систематизації, застосуванню знань, навичок і вмінь;

5. Розвитково-виховна, що полягає у формуванні вміння зосереджено й цілеспрямовано працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, сприяє розвитку відповідальності, працелюбності, активності, самостійності, акуратності та інших якостей особистості;

6. Соціальна функція, що передбачає об?єктивне оцінювання досягнень учнів, а не їх недоліків. Рівнева градація враховує індивідуальні психофізичні особливості, можливості кожного учня, водночас зміцнюючи його статус в освітньому середовищі, соціумі.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку за основними рівнями в руслі реформування загальної середньої освіти передбачає:

- оцінювання у межах навчального матеріалу, визначеного навчальними програмами для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку;

- оцінювання стану засвоєння учнями програмового матеріалу відповідно до пізнавальних можливостей, зумовлених особливостями їх психічного та фізичного розвитку;

- оцінювання відповідних розвитку учнів якісних характеристик навчальних досягнень, необхідних для формування їхньої життєвої компетентності;

- оцінювання на позитивному принципі, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.

Об'єктами оцінювання учнів у процесі вивчення основних навчальних предметів є передусім структурні компоненти його навчальної діяльності, а саме: змістовий, операційно-організаційний, емоційно-мотиваційний.

1. Зміст навчання (змістовий компонент) - знання про об'єкт вивчення (уявлення, поняття, явище тощо, в т. ч. про правила, засоби перетворення об'єкта, про вимоги до результату; про складові та послідовність виконання завдання як одиниці навчальної діяльності і т. д.). Змістовий компонент конкретизується відповідно до змісту навчання кожного навчального предмета.

При оцінюванні підлягають аналізу такі характеристики знань:

· повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);

· правильність (від не завжди точного до правильного відтворення навчального матеріалу);

· усвідомленість (від розуміння в основному, переказу до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне);

· застосування знань: адекватність; самостійність в умовах різної міри новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові); надання допомоги.

2. Практичні навички та вміння (операційно-організаційний компонент) - дії, способи дій (вміння, навички), діяльність:

1) предметні (відповідно до змісту основних навчальних предметів у спеціальних закладах освіти для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку);

2) розумові (порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати тощо) та загальнонавчальні (аналізувати, планувати, організовувати, контролювати процес і результати виконання завдання, діяльності в цілому; вміння користуватися підручником та іншими доступними джерелами інформації).

При оцінці підлягають аналізу такі характеристики:

виконання дій:

а) правильність;

виконання завдань:

а) розуміння завдання;

б) новизна умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове);

в) самостійність виконання (контроль, допомога: практична - спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна - повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна - стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

г) усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення);

д) якість виконаної роботи;

є) цілеспрямованість, поетапність виконання та ін.

3. Ставлення до навчання (емоційно-мотиваційний компонент). При оцінці підлягають аналізу такі його характеристики:

а) характер і сила (байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне),

б) дієвість (від споглядального (пасивного) до дієвого),

в) сталість (від епізодичного до сталого).

В основному ці характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно-мотиваційного компонентів навчання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку покладено в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній ) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень, відповідних їм диференційних балів з кожного навчального предмета.

Для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня розроблено диференційовані рівні навчальних досягнень (І - початковий, II - середній, III - достатній), які характеризують особливості життєвої компетентності та обумовлюють їхню соціалізацію.

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень - початковий.

Учень (учениця) з допомогою вчителя фрагментарно, неточно відтворює окремі елементи, ознаки об'єкта вивчення; з допомогою вчителя виконує окремі дії, елементарні завдання. Ставлення до навчання байдуже. Потребує контролю, допомоги та стимулювання з боку вчителя.

ІІ рівень - середній.

Учень (учениця) в основному здатний відтворити більшу частину навчального матеріалу, але допускає окремі неточності. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, частково чи за допомогою вчителя пояснити. Виконує дії та завдання в аналогічних умовах (під керівництвом вчителя). Достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя.

ІІІ рівень - достатній.

Учень відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, може виокремити головне і другорядне, пояснити. Застосовує знання, вміння й навички в аналогічних та відносно нових умовах. Здатний самостійно і правильно виконувати дії, аналогічні та відносно нові завдання. Здатний пояснити використаний спосіб виконання завдання та застосувати для розв'язання іншого. Стале, виразно-позитивне ставлення до навчання.

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня

I - початковий.

Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) предмет вивчення. За повної підтримки вчителя намагається виконати елементарні практичні дії, переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує значної постійної допомоги, повної підтримки та супроводу з боку вчителя.

II - середній.

Учень (учениця) за допомогою учителя частково розпізнає об'єкт вивчення. Виконує окремі дії предметно-практичного змісту на рівні копіювання способу виконання. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, має байдуже або слабковиразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує схвалення, постійної допомоги, супроводу, контролю та стимулювання.

III - достатній.

Учень (учениця) має уявлення про об'єкт вивчення. З використанням наочності відтворює (не завжди точно) основні змістові елементи навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, але пояснити, виокремити в ньому суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання предметно-практичного змісту. Має слабковиразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності. Потребує стимуляції та постійної значної допомоги щодо виконання предметно-практичних дій, завдання, організації робочого місця.

Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку є поточне, тематичне та підсумкове.

Враховуючи особливості навчальної діяльності учнів з порушеннями інтелектуального розвитку, тематична оцінка здійснюється за результатами поточного оцінювання. При цьому поточне оцінювання виконує діагностико-коригуючу, стимулюючу функції. Кожному рівню навчальних досягнень відповідає своя шкала диференційованих балів (див. таблиці).

Особливості оцінювання учнів з порушеннями інтелектуального розвитку за допомогою портфоліо представлено у навчально-методичних посібниках співробітників Інституту спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України. В посібниках охарактеризовано якісні показники індивідуального оцінювання, представлено технологію портфоліо Інститут спеціальної педагогіки і психології імені Миколи Ярмаченка Національної академії педагогічних наук України Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/view/divisions/ins=5Fspe=5Fped/.

Навчальні досягнення учнів 4 класів підлягають формувальному і підсумковому (тематичному та завершальному) оцінюванню. Оцінювання результатів навчання учнів у четвертих класах може здійснюватись бально, як пропедевтичний етап оцінювання у основній ланці школи. Для дітей з помірним ступенем порушення інтелектуального розвитку навчальні та особистісні досягнення рекомендовано фіксувати у свідоцтві досягнень.

Формувальне оцінювання, метою якого є відстеження особистісного розвитку учнів, процесу опанування ними навчального досвіду як основи компетентності, забезпечення індивідуальної траєкторії розвитку особистості, є невід'ємним складником освітнього процесу та здійснюється постійно.

Формувальне оцінювання передбачає організацію учителем діяльності учнів щодо усвідомлення ними цілей та очікуваних результатів навчання, способів їх досягнення та визначення подальших навчальних дій щодо покращення досягнень за результатами зворотного зв'язку.

Враховуючи особливості навчальної діяльності учнів спеціальної школи, тематична оцінка здійснюється за результатами поточного оцінювання. При цьому поточне оцінювання виконує діагностико-коригуючу, стимулюючу функції. Кожному рівню навчальних досягнень відповідає своя шкала диференційованих балів (див. розділ 2 та таблиці).

Застосування оцінювання сприятиме підтриманню бажання вчитися та прагнути максимально можливих результатів; оптимальному темпу здобуття освіти учнів; формуванню в учнів упевненості у собі, усвідомлення своїх сильних сторін; формуванню самоконтролю та саморегуляції навчальної діяльності як невід'ємних етапів на шляху досягнення успіху; забезпеченню постійного зворотного зв'язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу; здійснення діагностування особистісного розвитку та навчальних досягнень учнів на кожному з етапів навчання.



2. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з основних навчальних предметів

навчальний компетентність школяр контроль

2.1 Українська мова (Навчання грамоти, українська мова, літературне читання) (1-4 класи)

В основу розробки критеріїв і норм оцінювання навчальних досягнень молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку з української мови покладено компетентнісний підхід до побудови шкільного мовного курсу, який передбачає розвиток в учнів умінь ефективно користуватися мовою з метою розв'язання комунікативних завдань. Для цього важливо забезпечити таке співвідношення мовної теорії і мовної практики, за якого пріоритетним є розвиток умінь мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання, письма.

З огляду на зазначене об'єктами перевірки й оцінювання навчальних досягнень учнів з мови навчання є чотири види мовленнєвої діяльності:

- аудіювання;

- говоріння;

- читання;

- письмо.

Оцінюванню підлягають знання, пізнавальні і практичні навички та уміння, якими учні оволоділи з читання і письма (відповідно до програмних вимог на кожний рік навчання), ставлення до навчально-практичної діяльності.

1. Аудіювання (слухання і розуміння прослуханого) Оцінюється здатність розуміти незнайоме за змістом висловлювання після одного прослуховування (кількість повторень може бути змінена, в залежності від індивідуальних особливостей дитини). Оцінюванню підлягають: розуміння теми, основної думки, причинно-наслідкових зв'язків.

Перевірка елементарних аудіативних умінь здійснюється фронтально в 2-4 класах у кінці кожного семестру.

Для цього використовується незнайомий текст художнього стилю (прості короткі казки, оповідання).

2. Говоріння (діалогічне та монологічне висловлювання(усний переказ).

Перевірка сформованості усного (діалогічного і монологічного) мовлення здійснюється індивідуально в 2-4 класах наприкінці кожного семестру.

Під час перевірки сформованості діалогічного мовлення увага звертається на: уміння відповідати на запитання за змістом прослуханого, прочитаного, побаченого (за умови підтримки та стимулювання з боку вчителя); вміти відповісти на запитання співбесідника або запитати його; висловлювати емоційне ставлення до описуваних подій (за умови допомоги вчителя), підтримувати та ініціювати діалоги з учителем, однокласниками; брати участь в інсценуванні діалогів (1-3 репліки), які стосуються знайомих навчальних та побутових ситуацій, діалогів з казок, оповідань тощо.

Під час перевірки сформованості монологічного мовлення увага звертається на: уміння розповідати про виконане завдання, побачене, почуте (за умови опори на попередній діалог з вчителем, з його допомогою та під його контролем; знати і застосовувати на практиці певні форми мовленнєвого етикету).

3. Читання. Перевірка навички читання тексту (з 2 класу) та розуміння прочитаного. Під час перевірки звертається увага на смислову і технічну сторони читання. Технічна сторона читання полягає у перевірці способу читання: побуквений, відривний складовий, плавний складовий, читання цілими словами, групами слів. Показники: а) правильність - відсутність замін, пропусків, додавань (повторів, «вигадувань»), перестановок; б) виразність - інтонація, паузи, наголоси.

Смислова передбачає розуміння значень слів, змісту речень, основного смислу прочитаного (теми, основної думки), розуміння фактичного змісту прочитаного (дійові особи, події, факти, зв'язки). Смислова сторона читання при визначенні рівня виступає головною , а технічна сторона другорядною.

4. Письмо. Оцінюванню підлягають: правильність - вміння писати елементарні графічні елементи (лінії, палички, рисочки тощо); види поєднання букв, орфографічні навички; дотримання правил правопису; спосіб списування (з 2 класу): побуквений з проговорюванням, побуквений, поскладовий, цілими словами після другого, першого їх прочитання; письмо під диктування; ставлення до виконуваної роботи; уміння використовувати допомогу; дотримання гігієнічних навичок письма.

Оцінюванню підлягають знання, пізнавальні і практичні навички та уміння, якими учні оволоділи з читання і письма, ставлення до навчально-практичної діяльності, що були покладені в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня - рівнів (І - початковий, II - середній, III - достатній) (див. таблицю 2).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень - початковий.

Аудіювання. Учень (учениця) елементарно орієнтується у змісті предмету мовлення, не розуміє причинно-наслідкових зв'язків. Сприймає допомогу вчителя у вигляді навідних запитань та ілюстрацій. Потребує постійної підтримки та стимулювання діяльності.

Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог у разі спонукання до розмови, коли мова йдеться про фактичний зміст (події). Робить довгі паузи, формулює окремі неточні репліки діалогу, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його. Будує прості непоширені речення. Демонструє обмежений лексичний запас, не вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок.

Читання: Учень (учениця) зливає букви у склади під час читання, багатоскладові та зі збігом приголосних слова читає побуквеним способом. Спостерігаються заміни, повтори, перестановки букв, складів, допускає порушення звуковимови. Розділових знаків не дотримується. Меж речення не виділяє. Не розуміє значення окремих слів. Над змістом тексту працює з допомогою вчителя. До читання ставиться пасивно; потребує постійної допомоги і контролю за діяльністю з боку вчителя.

Письмо: Учень (учениця) майже засвоїв написання букв. Допускає помилки у нижньому поєднанні букв, виходить за лінії. Не дотримується розмірів букв, окремих елементів. Може допускати дзеркальне написання букв. Списує побуквено. Не акцентує увагу на розділових знаках. Робить значну кількість помарок (виправлення по написаному, наведення). Знання про мовні одиниці фрагментарні, нестійкі. Завдання виконує поетапно, за детальною інструкцією, з опорою на наочно-ілюстративний матеріал. Потребує стимулу та посиленого контролю.

ІІ рівень - середній.

Аудіювання: Учень (учениця) намагається визначити тему висловлювання, фрагментарно сприймає сюжетну лінію, встановлює окремі елементарні причинно-наслідкові зв'язки, не диференціює в змісті головне і другорядне. У висловлюваннях спостерігаються порушення послідовності викладу, повтори вже висловленого. Сприймає допомогу у вигляді навідних запитань, ілюстрацій. Потребує стимулу і контролю з боку вчителя.

Говоріння: Учень (учениця) будує збіднений за змістом текст із 2-х і більше речень. У висловлюваннях наявні недоліки: порушена структура мовлення (відсутні зачин або кінцівка), збіднена лексика, є мовні помилки. Діалог на задану тему часто до кінця не підтримує. Не висловлює свого ставлення до предмета обговорення. Сприймає допомогу щодо виправлення мовних помилок, інструкції щодо використання норм мовного етикету.

Читання:. Учень (учениця) читає повільно, протяжно по складах. Допускає помилки у вигляді перестановки букв, складів, постановки наголосів. Інтонації речень не дотримується. Конкретизує факти, узагальнює події з допомогою вчителя. Лексику твору не використовує. З допомогою вчителя орієнтується у структурі твору. Починає проявляти інтерес до читання. Сприймає допомогу вчителя у вигляді навідних запитань.

Письмо: Учень (учениця) намагається дотримуватися графічної сітки, пропорцій у написанні букв. Допускає порушення у поєднанні букв. Списує по складах, слова зі збігом приголосних - по буквах. Допускає помилки на вивчені правила правопису. Правил переносу слів не дотримується. Під диктування пише склади, прості слова без збігу приголосних, подвоєнь та пом'якшень. Гігієнічних норм письма не дотримується. Намагається самостійно виділяти мовні одиниці, проте знання про них безсистемні, неточні, неповні. Використовує знання з допомогою вчителя. Проявляє зацікавленість до виконання завдань.

ІІІ рівень - достатній.

Аудіювання: Учень (учениця) з допомогою розкриває тему, основну думку висловлювання. Розуміє і дотримується елементарних причинно-наслідкових зв'язків. У власних висловлюваннях використовує складні та поширені речення. Створює оціночні судження , висловлює свою думку з приводу предмета розмови, однак не дуже впевнено, потребує стимулу і допомоги вчителя.

Говоріння: Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог відповідно до ситуації спілкування, демонструє належну культуру спілкування, висловлює своє ставлення, але невпевнено і з приводу попередньо засвоєних, але не всіх аспектів спілкування. Репліки носять побутовий характер. У висловлюваннях використовує складні речення, припускається помилок у мовному оформленні.

Читання:. Учень (учениця) читає повільно цілими словами. Дотримується правильності наголосів у словах. Намагається пояснити причинно-наслідкові зв'язки між подіями у творі. Може скласти деякі оцінні судження. Використовує ілюстрації до творів. На запитання до змісту знаходить текстові підтвердження. Користується лексикою твору. Виявляє інтерес до читання, активність під час роботи над змістом. Намагається виконувати усі завдання та рекомендації вчителя. Потребує стимулу з боку вчителя.

Письмо. Учень (учениця) Списує по складах, дво-, трискладові слова - з проговорюванням. Окремі слова списує цілісно. При списуванні речень дотримується знаків пунктуації. Потребує допомоги в переносі слів. Письмо намагається контролювати. Під диктування пише словами. Самостійно виділяє значну частину мовних одиниць, намагається оперувати граматичними поняттями. Завдання виконує при незначній допомозі. До роботи ставиться позитивно, потребує заохочення.

Таблиця 2

Рівень	Бал	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І - початковий	1	Аудіювання: Учень (учениця) реагує (звертає увагу) на репліки співрозмовника, відповідаючи лише на окремі запитання лише “так” чи “ні”. Потребує постійного стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) на запитання до малюнків за змістом прослуханого або прочитаного відповідає одним словом. Активності та зацікавленості в підтриманні розмови не виявляє. Не здатний побудувати монологічного звернення. Потребує постійного стимулювання діяльності. Читання: Учень (учениця) зливає звуки у склади під час читання, переходить на побуквений спосіб, припускає різних типів помилок.. Значення багатьох слів та змісту речень не розуміє. На запитання до змісту тексту не відповідає. Байдужий до читання. Потребує постійного контролю вчителя. Письмо: Учень (учениця) намагається писати букви, допускаючи порушення у їх поєднанні, у розмірах, не дотримується обмежувальних ліній. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки. Допомогу у вигляді інструкції та зразка не сприймає. До роботи байдужий. Потребує постійного контролю, посиленої допомоги.
	2	Аудіювання: Учень (учениця) будує 1-2 простих непоширених речення, зміст яких свідчить про елементарні уявлення про предмет мовлення. Відповідає, переважно повторюючи відповіді за співрозмовником. Допомогу у вигляді ілюстрацій, навідних запитань сприймає частково. Потребує постійного стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог лише зацікавленим ставленням до співрозмовника, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови. Повторює відповіді за співрозмовником. не концентрується на змісті. Здатний побудувати коротке монологічне звернення. Читання: Учень (учениця) Допускає заміну, перестановку окремих букв, складів. Склади зі збігом приголосних читає побуквено. Припускається багатьох помилок у вимові звуків, слів, інтонуванні речень. Зміст прочитаного не завжди розуміє. Потребує допомоги вчителя в поясненні незнайомих слів. До читання байдужий, потребує постійного контролю та активізації діяльності. Письмо: Учень (учениця) допускає помилки у поєднанні букв, у їх розмірах. Плутає написання букв зі схожими елементами (м-л, ш-и, т-п та інші). Може допускати дзеркальне написання букв. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки, недописування. Письмо неохайне. Ставлення до роботи байдуже. Потребує спонукання і допомоги.
	3	Аудіювання: Учень (учениця) елементарно орієнтується у змісті предмету мовлення, не розуміє причинно-наслідкових зв'язків. Сприймає допомогу вчителя у вигляді навідних запитань та ілюстрацій. Потребує постійної підтримки та стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог у разі спонукання до розмови, коли мова йдеться про фактичний зміст (події). Робить довгі паузи, формулює окремі неточні репліки діалогу, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді, перебиває його. Будує прості непоширені речення. Демонструє обмежений лексичний запас, не вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Читання: Учень (учениця) зливає звуки у склади під час читання, багатоскладові та зі збігом приголосних слова читає побуквеним способом. Спостерігаються заміни, повтори, перестановки букв, складів, допускає порушення звуковимови. Розділових знаків не дотримується. Меж речення не виділяє. Не розуміє значення окремих слів. Над змістом тексту працює з допомогою вчителя. До читання ставиться пасивно; потребує постійної допомоги і контролю за діяльністю з боку вчителя. Письмо: Учень (учениця) майже засвоїв написання букв. Допускає помилки у нижньому поєднанні букв, виходить за лінії. Не дотримується розмірів букв, окремих елементів. Може допускати дзеркальне написання букв. Списує побуквено. Не акцентує увагу на розділових знаках. Робить значну кількість помарок (виправлення по написаному, наведення). Знання про мовні одиниці фрагментарні, нестійкі. Завдання виконує поетапно, за детальною інструкцією, з опорою на наочно-ілюстративний матеріал. Потребує стимулу та посиленого контролю.
ІІ - середній	4	Аудіювання: Учень (учениця) розуміє окремі частини (епізоди) змісту, не пов'язуючи їх із загальним змістом висловлювання. Відповіді на запитання до змісту дає простими непоширеними аграматичними реченнями Причинно-наслідкові зв'язки не встановлює. Потребує контролю та стимулювання. Говоріння: Учень (учениця) вступає в діалог відповідно до запропонованої ситуації, мети спілкування. Мотиви спілкування дуже низькі. Не вислуховує до кінця співрозмовника. Будує 2-3 речення або переказує окремі фрагменти змісту, що не утворюють зв'язний текст. Лексичний запас обмежений, припускається мовних помилок. Самостійності не проявляє. З допомогою вчителя використовує норми мовного етикету. Читання: Учень (учениця) в багатоскладових та зі збігом приголосних словах допускає побуквений спосіб. Спостерігаються помилки у вимові закінчень слів, наголошуванні слів, інтонуванні речень. Не розуміє значення окремих слів. З допомогою вчителя відповідає на питання до змісту, знаходить підтвердження словами тексту, орієнтується у структурі твору. Потребує допомоги і контролю за діяльністю Письмо: Учень (учениця) списує побуквено. Під диктування пише букви, окремі склади. Не дотримується вивчених правил правопису. Спостерігаються помилки у поєднанні та розмірах букв, пропуски, недописування закінчень, недотримання графічної сітки. Робить багато виправлень. Проявляє частковий інтерес до виконуваної роботи. Виявляє з допомогою вчителя фрагментарні знання про мовні одиниці. Окремі завдання виконує по зразку, невпевнено. Потребує постійної підтримки та контролю вчителя. Гігієнічних навичок дотримується при посиленому контролі вчителя. ...

Подобные документы

• Організація контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства

  Теоретичні аспекти контролю навчальних досягнень учнів початкових класів на уроках природознавства. Об’єкти, функції і види контролю та оцінювання навчальних досягнень. Методика проведення контролю навчальних досягнень учнів із природознавства.
  
  дипломная работа [364,7 K], добавлен 29.09.2009
  

• Перспективи та недоліки сучасної системи контролю навчальних досягнень учнів

  Суть контролю навчання як дидактичного поняття. Сутність принципу наочності. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти. Рівні навчальних досягнень. Стратегічні пропозиції та різновиди зовнішнього оцінювання.
  
  курсовая работа [58,2 K], добавлен 24.10.2010
  

• Ефективні методи та прийоми перевірки знань учнів

  Психолого-педагогічні засади контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, види методів. Організація контролю навчальних досягнень та перевірка ефективності формування знань у школяра на уроках української мови в експериментальному дослідженні.
  
  курсовая работа [62,9 K], добавлен 10.11.2014
  

• Диференційований контроль навчальних досягнень учнів основної школи

  Обґрунтування сутності диференційованого контролю навчальних досягнень школярів та експериментальної перевірки технології його здійснення. Рекомендації для вчителів з питань використання різнорівневих завдань на етапі контролю навчальних досягнень.
  
  автореферат [44,1 K], добавлен 27.04.2009
  

• Вдосконалення форм та методів контролю знань початкової освіти

  Основні поняття контролю знань та навчальних досягнень учнів, його сутність, види та функції. Методи, форми організації і педагогічні вимоги до контролю та оцінювання знань учнів. Ефективність тестового контролю як сучасної форми контролю знань учнів.
  
  курсовая работа [53,4 K], добавлен 23.12.2015
  

• Форми і методи контролю знань учнів з біології

  Елементи контролю знань учнів. Методи внутрішньошкільного контролю. Педагогічні вимоги до контролю навчальних досягнень учнів із біології. Державна підсумкова атестація школярів із біології. Автоматизована система оперативного контролю знань учнів.
  
  курсовая работа [38,3 K], добавлен 24.10.2010
  

• Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента

  Сутність та переваги модульно-рейтингової системи контролю знань і умінь учнів. Ознайомлення із національною шкалою оцінювання успішності студентів. Розгляд дидактичних умов ефективної організації комплексної діагностики компетентностей школяра.
  
  контрольная работа [25,4 K], добавлен 01.03.2012
  

• Оцінювання навчальних досягнень першокласників: психологічні аспекти

  Значення оцінки в педагогічній роботі з дітьми. Важливість словесного оцінювання отриманих результатів першокласниками. Вербальне стимулювання та мотивація навчальної діяльності учнів. Психологічна підтримка пізнавальної діяльності молодших школярів.
  
  статья [21,7 K], добавлен 31.08.2017
  

• Ретроспективний аналіз проблеми професійної адаптації вчителя початкової школи в Україні

  Вдосконалення вищої освіти в Україні. Дослідження працевлаштування молодих вчителів у різні історичні періоди становлення Української державності. Оцінювання навчальних досягнень учнів. Формування ключових і предметних компетенцій майбутніх фахівців.
  
  статья [22,4 K], добавлен 31.08.2017
  

• Педагогічна діагностика і тестування

  Поняття, предмет, мета, категорії і функції педагогічної діагностики. Історія її розвитку. Тестування як метод і результат вимірювання рівня знань. Принципи діагностування і контролю навчальних досягнень учнів. Критерії діагностичних тестів навченості.
  
  презентация [1000,4 K], добавлен 18.11.2016
  

• Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Постійний струм"

  Тестова форма проведення тематичного оцінювання учбових досягнень учнів з фізики. Особливість фізики як навчального предмета. Правила складання тестів, характеристика їх видів. Приклади складення тестів з теми "Постійний струм" по курсу "Фізика".
  
  курсовая работа [1,1 M], добавлен 08.04.2011
  

• Розробка змісту тестового контролю навчальних досягнень учнів з теми "Динаміка поступального і обертального руху"

  Об'єктивна оцінка учбових досягнень учнів як найбільш важливий показник якості освіти. Тестова форма проведення тематичного оцінювання з фізики. Диференційні та узагальнювальні тести. Рекомендації щодо проводення перевірки знань з використанням тестів.
  
  курсовая работа [43,8 K], добавлен 06.04.2011
  

• Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях

  Психолого-педагогічна характеристика процесу формування уміння застосовувати знання у нових навчальних ситуаціях, його змістова і процесуальна основа. Формування у молодших школярів уміння застосовувати природничі знання у нових навчальних ситуаціях.
  
  магистерская работа [408,7 K], добавлен 23.11.2009
  

• Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності

  Формування у молодших школярів досвіду пошукової діяльності у масовому педагогічному досвіді Старопочаївської школи. Контрольні заміри рівнів навчальних досягнень учнів третіх класів з математики по темі "Усне додавання і віднімання в межах 1000".
  
  дипломная работа [800,7 K], добавлен 03.08.2012
  

• Методи оцінювання школярів на уроках зарубіжної літератури та літератур національних меншин

  Мета вивчення зарубіжної літератури. Моніторинг і оцінювання результативності навчання як найважливіші аспекти навчального процесу. Критерії та види оцінювання навчальних досягнень учнів. Експериментальна методика оцінювання на уроках літератури.
  
  курсовая работа [40,0 K], добавлен 08.09.2012
  

• Система моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів на уроках фізики

  Моніторинг якості освітньої діяльності учнів як засіб діагностичного управління навчальним процесом. Рівень сформованості самоосвітньої компетентності та її відповідність вимогам програми з фізики. Карти для учнів і вчителя за результатами діагностування.
  
  реферат [20,8 K], добавлен 19.02.2009
  

• Нетрадиційні інструменти (есе, портфоліо тощо) оцінювання навчальних результатів

  Ідея портфоліо як важливий елемент альтернативного способу оцінювання навчальних досягнень. Мета й сутність порт фоліо, розмаїтість типів та видів, концепція електронного порт фоліо. Методи формування креативних умінь старшокласника в освітньому процесі.
  
  научная работа [82,1 K], добавлен 07.02.2010
  

• Педагогічні та лінгвістичні умови формування комунікативних умінь і навичок майбутніх вчителів початкових класів

  Дитина з мовленнєвими порушеннями у системі освіти. Функції мовлення вчителя у взаємодії з учнями, його комунікативна поведінка. Способи покращення професійної мовленнєвої діяльності вчителів при роботі з учнями з порушеннями мовленнєвого розвитку.
  
  курсовая работа [48,2 K], добавлен 25.04.2011
  

• Формування мовленнєвої комунікації молодших школярів на уроках розвитку зв’язного мовлення

  Мовленнєвий розвиток молодших школярів. Формування комунікативних умінь в учнів початкових класів. Система завдань для формування мовленнєвих умінь і навичок з розвитку зв’язного мовлення. Методика формування комунікативних умінь на уроках рідної мови.
  
  дипломная работа [124,8 K], добавлен 12.11.2009
  

• Структура уроків при застосуванні інтерактивних методик

  Застосування інтерактивних методик і певні вимоги до структури уроку. Значення оцінювання навчальних досягнень учнів і самих занять. Приклади прийомів оцінювання знань. Застосування череди методик для перевірки якості сприйняття матеріалу учнями.
  
  контрольная работа [14,0 K], добавлен 17.12.2009
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам