Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів з порушеннями інтелектуального розвитку

5

Аудіювання: Учень (учениця) розуміє та намагається переказати окремі епізоди чи частини змісту за ілюстраціями, навідними запитаннями при значній допомозі вчителя. Структура висловлювань порушена. Говоріння: Учень (учениця) вступає в діалог відповідно до запропонованої ситуації, мети спілкування. Мотиви спілкування низькі. Будує 2 і більше речень або переказує окремі фрагменти змісту зі значною допомогою вчителя. Демонструючи збіднений лексичний запас, мовних помилок дуже багато. Фрази незавершені, непоширені. Може сприймати допомогу щодо виправлення мовних помилок. Читання:. Намагається читати складовим способом. Спостерігаються повтори окремих складів, слів. Допускає значні порушення у постановці наголосів, інтонуванні. У змісті тексту орієнтується з допомогою вчителя. Добирає ілюстрації. З допомогою вчителя відповідає на питання до змісту, знаходить підтвердження словами тексту, орієнтується у структурі твору. Лексику твору не використовує. Сприймає допомогу вчителя. Письмо: Учень (учениця) намагається писати по лініях сітки, окремі показники техніки письма ще у стані становлення; букви непропорційні, з ламаними елементами, часто зливає їх при написанні, написання розтягнуте. Списує побуквено, намагаючись диктувати. Окремі двоскладові слова з відкритими складами - поскладово. Допускає пропуски, перестановки, недописування. Намагається самостійно контролювати письмо. Під диктування пише склади, прості слова без збігу приголосних, подвоєнь та пом'якшень. Правил переносу слів не дотримується. Виділяє за допомогою запитань мовну одиницю, може вирізнити її серед інших. Намагається застосовувати знання в діяльності. Потребує контролю та допомоги.

6

Аудіювання: Учень (учениця) намагається визначити тему висловлювання, фрагментарно сприймає сюжетну лінію, встановлює окремі елементарні причинно-наслідкові зв'язки, не диференціює в змісті головне і другорядне. У висловлюваннях спостерігаються порушення послідовності викладу, повтори вже висловленого. Сприймає допомогу у вигляді навідних запитань, ілюстрацій. Потребує стимулу і контролю з боку вчителя. Говоріння: Учень (учениця) будує збіднений за змістом текст із 2-х і більше речень. У висловлюваннях наявні недоліки: порушена структура мовлення (відсутні зачин або кінцівка), збіднена лексика, є мовні помилки. Діалог на задану тему часто до кінця не підтримує. Не висловлює свого ставлення до предмета обговорення. Сприймає допомогу щодо виправлення мовних помилок, інструкції щодо використання норм мовного етикету. Читання:. Учень (учениця) читає повільно, протяжно по складах. Допускає помилки у вигляді перестановки букв, складів, постановки наголосів. Інтонації речень не дотримується. Конкретизує факти, узагальнює події з допомогою вчителя. Лексику твору не використовує. З допомогою вчителя орієнтується у структурі твору. Починає проявляти інтерес до читання. Сприймає допомогу вчителя у вигляді навідних запитань. Письмо: Учень (учениця) намагається дотримуватися графічної сітки, пропорцій у написанні букв. Допускає порушення у поєднанні букв. Списує по складах, слова зі збігом приголосних - по буквах. Допускає помилки на вивчені правила правопису. Правил переносу слів не дотримується. Під диктування пише склади, прості слова без збігу приголосних, подвоєнь та пом'якшень. Гігієнічних норм письма не дотримується. Намагається самостійно виділяти мовні одиниці, проте знання про них безсистемні, неточні, неповні. Використовує знання з допомогою вчителя. Проявляє зацікавленість до виконання завдань.

ІІІ - достатній

7

Аудіювання: Учень (учениця) з допомогою вчителя визначає тему висловлювання, самостійно розкрити її не може. Фрагментарно сприймає сюжетну лінію. Зміст відтворює за планом з допомогою вчителя не в повному об'ємі. В основному дотримується структури висловлювання. Не висловлює свого ставлення до прослуханого, емоції поверхові. Потребує стимулу і контролю з боку вчителя. Говоріння: Учень (учениця) намагається підтримати діалог відповідно до ситуації спілкування, в міру швидко добирає потрібні слова, але не висловлює свого ставлення до предмета обговорення. Репліки непоширені, неповні, монотонні. Будує текст, який відзначається певною зв'язністю, але збіднений за змістом; у висловлюванні спостерігається відхилення від авторського тексту (переказ), порушення послідовності викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки. Не завжди дотримується правил культури спілкування. Потребує стимулу і контролю з боку вчителя. Читання: Учень (учениця) читає повільно, протяжно по складах. Намагається читати цілими словами. Спостерігаються окремі повтори складів, слів, заміни букв. Читання монотонне, розділових знаків не дотримується. Намагається правильно відповідати на питання до змісту прочитаного. З допомогою вибірково переказує. З допомогою вчителя орієнтується у структурі твору. Виявляє вибірковий інтерес до прочитаного. Потребує стимулу до діяльності. Письмо: Учень (учениця) пише майже пропорційно, але часто спостерігається різний нахил складових елементів букв. Намагається дотримуватися графічної сітки. Допускає порушення у поєднанні. Списує по складах, слова зі збігом приголосних, апострофом, подвоєнням - по буквах. Допускає окремі помилки на вивчені орфограми. Правил переносу слів дотримується частково. Присутні виправлення, наведення. Письмо намагається контролювати. Самостійно виділяє значну частину мовних одиниць, розрізняє граматичні поняття. Знання безсистемні, неузагальнені. Потребує допомоги та контролю у виконання завдань. До роботи ставиться позитивно.

8

Аудіювання: Учень (учениця) з допомогою розкриває тему, основну думку. Намагається слідкувати за послідовністю і логічністю висловлювання. Спирається на елементарні причинно-наслідкові зв'язки. Текст переказує з опорою на ілюстрації, план з допомогою вчителя. Може відтворити окремі факти, фрагменти тексту з допомогою вчителя. Висловлює своє ставлення до сприйнятого висловлювання. Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог, досить швидко добирає потрібні слова, але не висловлює свого ставлення до предмета обговорення. Намагається дотримуватися правил культури спілкування. Будує текст, який відзначається зв'язністю, але збіднений за змістом; у висловлюванні спостерігається відхилення від авторського тексту (переказ), порушення послідовності викладу, збіднена лексика. Не завжди дотримується правильного інтонування речень. Припускається кількох мовних помилок. Читання: Учень (учениця) читає повільно, намагається читати цілими словами, правильно зливає звуки у склади. Іноді допускає помилки у вигляді повтору складів, слів. Інтонування речень, наголосів, логічних пауз під час читання не дотримується. Намагається відповідати самостійно на запитання по тексту, але лексику твору для відповіді не використовує. Оцінне ставлення до прочитаного не виявляє. Потребує стимулу, заохочення. Цікавиться оцінкою власної діяльності. Письмо: Учень (учениця) пише майже пропорційно, але часто спостерігається різний нахил складових елементів букв. Намагається дотримуватися графічної сітки. Допускає порушення у поєднанні. Списує по складах, слова зі збігом приголосних, апострофом, подвоєнням - по буквах. Допускає окремі помилки на вивчені орфограми. Правил переносу слів дотримується частково. Присутні виправлення, наведення. Письмо намагається контролювати. Самостійно виділяє значну частину мовних одиниць, розрізняє граматичні поняття. Знання безсистемні, неузагальнені. Потребує допомоги та контролю у виконання завдань. До роботи ставиться позитивно.

9

Аудіювання: Учень (учениця) з допомогою розкриває тему, основну думку висловлювання. Розуміє і дотримується елементарних причинно-наслідкових зв'язків. У власних висловлюваннях використовує складні та поширені речення. Створює оціночні судження , висловлює свою думку з приводу предмета розмови, однак не дуже впевнено, потребує стимулу і допомоги вчителя. Говоріння: Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог відповідно до ситуації спілкування, демонструє належну культуру спілкування, висловлює своє ставлення, але невпевнено і з приводу попередньо засвоєних, але не всіх аспектів спілкування. Репліки носять побутовий характер. У висловлюваннях використовує складні речення, припускається помилок у мовному оформленні. Читання:. Учень (учениця) читає повільно цілими словами. Дотримується правильності наголосів у словах. Намагається пояснити причинно-наслідкові зв'язки між подіями у творі. Може скласти деякі оцінні судження. Використовує ілюстрації до творів. На запитання до змісту знаходить текстові підтвердження. Користується лексикою твору. Виявляє інтерес до читання, активність під час роботи над змістом. Намагається виконувати усі завдання та рекомендації вчителя. Потребує стимулу з боку вчителя. Письмо: Учень (учениця) Списує по складах, дво-, трискладові слова - з проговорюванням. Окремі слова списує цілісно. При списуванні речень дотримується знаків пунктуації. Потребує допомоги в переносі слів. Письмо намагається контролювати. Під диктування пише словами. Самостійно виділяє значну частину мовних одиниць, намагається оперувати граматичними поняттями. Завдання виконує при незначній допомозі. До роботи ставиться позитивно, потребує заохочення.

Таблиця 3

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
І - початковий	Аудіювання: Учень (учениця) фрагментарно звертає увагу на повідомлення, запитання, спонукання співрозмовника, байдужий до їх змісту. Допомогу у вигляді запитань, наочності, інших стимулюючих засобів не використовує. Говоріння: Учень (учениця) на запитання по змісту прослуханого чи прочитаного відповісти не може. Допомогу у вигляді запитань, наочності, інших стимулюючих засобів не використовує. До розмови байдужий, в діалог не вступає. Не здатний скласти коротке монологічне звернення. Не вміє складати репліки відповідно до запропонованої ситуації і мети спілкування. Читання: Учень (учениця) змісту прочитаного не розуміє. На запитання до змісту тексту не відповідає. Байдужий до читання. Потребує постійної допомоги і контролю вчителя. Письмо. Учень (учениця) намагається писати графічні елементи букв, їх поєднання. Гігієнічних норм не дотримується. Зразком не користується. Допомогу вчителя не сприймає. До роботи байдужий. Потребує постійного контролю, посиленої допомоги.
ІІ - середній	Аудіювання: Учень (учениця) елементарно орієнтується у змісті предмету мовлення. Реагує (звертає увагу) на репліки співрозмовника, відповідаючи лише на окремі запитання лише “так” чи “ні”. Потребує постійної підтримки та стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) прослухане чи прочитане переказати не може; на запитання до малюнків за змістом прослуханого або прочитаного відповідає одним словом. Активності та зацікавленості в підтриманні розмови не виявляє. Потребує постійного стимулювання діяльності. Читання: Учень (учениця) зливає звуки у склади під час читання, переходить на побуквений спосіб, робить заміни букв. Значення багатьох слів та змісту речень не розуміє. До читання ставиться пасивно; потребує постійної допомоги і контролю за діяльністю з боку вчителя. Письмо: Учень (учениця) пише букви, допускаючи порушення у їх поєднанні, у розмірах, не дотримується обмежувальних ліній. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки. Допомогу у вигляді інструкції та зразка не сприймає. До роботи байдужий. Потребує постійного контролю, посиленої допомоги.
ІІІ - достатній	Аудіювання: Учень (учениця) будує 1-2 простих непоширених речення, зміст яких свідчить про елементарні уявлення про предмет мовлення. Відповідає, переважно повторюючи відповіді за співрозмовником. Допомогу у вигляді ілюстрацій, навідних запитань сприймає частково. Потребує постійного стимулювання діяльності. Говоріння: Учень (учениця) підтримує діалог лише зацікавленим ставленням до співрозмовника, реагуючи на репліки співрозмовника (повідомлення, запитання, спонукання), не ініціюючи розмови. Повторює відповіді за співрозмовником. Будує прості непоширені речення. Потребує постійного стимулювання діяльності. Читання: Учень (учениця) допускає заміну, перестановку окремих букв, складів. Склади зі збігом приголосних читає побуквено. Припускається багатьох помилок у вимові звуків,складів, слів. Потребує допомоги вчителя в поясненні незнайомих слів. Зміст прочитаного розуміє з допомогою вчителя. До читання байдужий, потребує постійного контролю та активізації діяльності. Письмо. Учень (учениця) допускає помилки у поєднанні букв, у їх розмірах. Плутає написання букв зі схожими елементами (м-л, ш-и, т-п та інші). Може допускати дзеркальне написання букв. Списує по буквах, допускає пропуски, перестановки, недописування. Письмо неохайне. Ставлення до роботи байдуже. Потребує спонукання і допомоги з боку вчителя.

2.2 Математика (1-4 класи)

Предмет математика має мету - формування доступних кількісних, просторових, часових уявлень та понять, знань про величини, основи наочної геометрії; корекція та розвиток психічних процесів, пізнавальної діяльності, особистості учня; формування практичних умінь та навичок, що створюють умови інтеграції дітей з інтелектуальними порушеннями у суспільство.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється на основі врахування рівня сформованості математичних компетентностей:

- здатність розуміти роль математики у пізнанні дійсності;

- здатність користуватися математичною термінологією;

- здатність усвідомлено користуватися обчислювальними прийомами і виконувати арифметичні дії додавання, віднімання, множення, ділення;

- здатність застосовувати обчислювальні навички та досвід вимірювання величин у практичних ситуаціях;

- здатність розв'язувати прості і складені арифметичні задачі;

- здатність орієнтуватися у просторі та на площині.

Об'єктами оцінювання в учнів з інтелектуальними порушеннями є структурні компоненти їх навчальної діяльності, а саме:

1. Змістовий компонент:

- знання про об'єкти вивчення (уявлення, поняття, правила про вимоги до результату);

- про складові та послідовність виконання завдання.

Змістовий компонент характеризується відповідно до змісту навчання математики:

- нумерація чисел (усна й письмова);

- арифметичні дії (додавання, віднімання, множення, ділення);

- рівняння, нерівності;

- геометричні фігури (кут, відрізок, промінь, круг, коло, трикутник, чотирикутник, квадрат, п'ятикутник); тіла (куб, куля);

- величини (одиниці довжини - мм, см, дм, м, км; одиниці маси - г, кг, ц; одиниці об'єму - л; одиниці часу - год., хв., сек.; одиниці вартості - коп., грн.) та співвідношення між одиницями вимірювання (1см = 10 мм, 1 дм = 10 см і тощо), залежності між величинами.

Знання оцінюються за а) повнотою, б) правильністю, в) логічністю, г) усвідомленістю (розуміння, виділення головного; вербалізація: відтворення (переказ), пояснення).

При оцінці аналізу підлягають такі характеристики знань:

- повнота (від фрагментарного відтворення навчального матеріалу до відтворення матеріалу у повному обсязі);

- правильність не завжди точно та правильно відтворюється навчальний матеріал);

- усвідомленість (від розуміння в основному, переказу до вміння пояснити, виокремити головне та другорядне);

- застосування знань: адекватність, самостійність (за зразком, аналогічні, відносно нові).

2. Операційно-організаційний компонент - дії, способи дій (вміння, навички), діяльність:

- предметні (відповідно до змісту навчального предмету «Математики»);

- розумові (порівнювати, узагальнювати, класифікувати, абстрагувати) та загально навчальні (аналізувати, планувати, контролювати дії та результат виконання завдання, діяльності в цілому, вміння користуватися підручником та іншими джерелами інформації.

Уміння оцінюються за показниками:

- вміння виконувати дії, завдання в різних умовах новизни (за зразком, аналогічні, відносно нові);

- самостійність виконання завдання, надана допомога (практична - спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна - повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна - стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

- усвідомленість способу виконання завдання (розуміння, вербалізація: відтворення (переказ), пояснення);

- виправлення помилок (за допомогою вчителя, самостійно);

- правильність виконаної роботи;

- цілеспрямованість, поетапність виконання завдання (аналіз, планування, організація, практичне виконання, контроль), повнота виконання завдання.

При оцінці підлягають аналізу такі характеристики дій:

- правильність;

- швидкість (норми часу визначає вчитель).

Слід враховувати такі особливості врахування математичних завдань, зокрема:

- розуміння завдання;

- новизна умов завдання (за зразком, аналогічне, відносно нове);

- самостійність виконання (контроль, допомога: практична - спільне виконання дії з вчителем, показ дії; вербальна - повторний інструктаж, аналіз, пояснення завдання, запитання, підказка, вказівка; загальна - стимулювання, підтримка, схвалення, активізація уваги);

- усвідомленість способу виконання завдання (від переказу до пояснення);

- якість виконання роботи;

- цілеспрямованість, поетапність виконання.

3. Емоційно-мотиваційний компонент - ставлення до навчання. При оцінці підлягають аналізу такі його характеристики:

- характер і сила (байдуже, недостатньо виразне, позитивне, зацікавлене, виразно-позитивне);

- дієвість (від споглядального ( пасивного до дійового);

- сталість (від епізодичного до сталого).

Зазначені характеристики змістового, операційно-організаційного та емоційно-мотиваційного компонентів навчання дитини з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ - середній, ІII - достатній) та критеріїв оцінювання навчальних досягнень відповідних їм оцінок (у балах) в учнів початкових класів з навчального предмету «Математика» (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня - рівнів (І - початковий, II - середній, III - достатній) (див. таблицю 5).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень - початковий.

Учень (учениця) фрагментарно, неточно відтворює окремі математичні елементи, ознаки об'єкта вивчення. З допомогою вчителя виконує окремі дії, елементарні завдання. Ставлення до навчання байдуже чи слабко виразне-позитивне. Потребує контролю, допомоги та стимулювання з боку вчителя.

ІІ рівень - середній.

Учень (учениця) відтворює половину або більшу частину навчального матеріалу. Матеріал усвідомлює, може виокремити головне та другорядне, частково чи з допомогою вчителя пояснити. Здатний за зразком застосовувати набуті знання, окремі дії, прості завдання, відтворити спосіб виконання завдання.

Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне, дійове та стале. Потребує контролю, допомоги та стимулювання діяльності щодо виконання математичного завдання.

ІІІ рівень - достатній.

Учень (учениця) повно відтворює математичний матеріал, визначений навчальною програмою. Матеріал розуміє, усвідомлює, може виокремити головне та другорядне, пояснити. Вміє самостійно розв'язувати приклади і задачі, складає приклади і задачі за зразком або з допомогою вчителя.

Зацікавлене, виразно позитивне ставлення до навчання. Достатньо володіє математичною мовою.



Таблиця 4

Рівень	Бал	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І - початковий	1	Учень (учениця) володіє елементарними уміннями на рівні копіювання зразка способу дій. Дії переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу з боку вчителя.
	2	За повної підтримки вчителя, спільно з ним учень (учениця) розв'язує найпростіші задачі та приклади на конкретному матеріалі в межах навчальної програми. Розпізнає числа, які одержують при лічбі та вимірюванні однією одиницею. Потребує постійного контролю та стимулювання. Ставлення до навчання байдуже, поведінка ситуативна.
	3	Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно відтворює незначний обсяг навчального матеріалу. За словесною інструкцією, зразком і допомогою вчителя учень (учениця) розв'язує найпростіші (окремі) приклади і задачі без переходу через розряд. Ставлення до навчання байдуже або недостатньо позитивне. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя.
ІІ - середній	4	Учень (учениця) з використанням наочності відтворює (не завжди точно) навчальний матеріал до чверті обсягу. Матеріал частково розуміє, пояснити спосіб розв'язку, виділити суттєве та другорядне не може. За наслідуванням і словесною інструкцією епізодично виконує прості завдання математичного змісту. Використовує вивчені математичні знаки, записує приклади, розв'язує приклади без переходу через розряд з допомогою вчителя, розв'язує прості арифметичні задачі з допомогою вчителя та з опорою на ілюстративний матеріал, схеми. Виконує геометричні завдання з допомогою вчителя. Ставлення до навчання недостатньо позитивне. Потребує стимулювання постійної активізації, контролю.
	5	Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) навчальний матеріал до половини обсягу. Здатний виконувати за зразком окремі дії та прості математичні завдання, застосовувати набуті знання. З допомогою вчителя використовує склад числа, назви компонентів арифметичних дій, виконує за зразком та допомогою арифметичні дії, розв'язує прості арифметичні задачі, має уявлення про одиниці вимірювання довжини, вартості, геометричні завдання виконує за зразком. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне. Потребує стимулювання активізації та контролю.
	6	Учень (учениця) в основному правильно відтворює половину та більшу частину обсягу навчального матеріалу. За незначної допомоги вчителя застосовує наявні уміння та навички в процесі виконання математичних завдань. Розв'язує прості арифметичні задачі на знаходження результату дії, виконує обчислення без переходу через розряд, завдання геометричного характеру з допомогою вчителя. Частково володіє математичною термінологією. Потребує контролю та стимулювання з боку вчителя. Демонструє позитивне, але недостатньо виразне ставлення до навчання. Потребує допомоги вчителя за ситуацією
ІІІ - достатній	7	Учень (учениця) відтворює більшу частину обсягу навчальної програми. Матеріал здебільшого усвідомлює. За допомогою вчителя може пояснити свою відповідь. За вказівкою (інструкцією) вчителя здатний(а) самостійно, за допомогою алгоритму, але не завжди правильно виконати прості завдання, елементарно переказати спосіб виконання математичного завдання. За допомогою вчителя розв'язує задачі, передбачені програмою, називає. Читає і порівнює числа, отримані при вимірюванні. Виконує геометричні завдання в межах теми з частковою допомогою вчителя. Виправляє помилки, на які вказує вчитель після додаткового опрацювання виконання математичного завдання з опорою на алгоритм. Потребує стимулювання вчителя за ситуацією.
	8	Учень (учениця) в основному правильно відтворює матеріал, визначений навчальною програмою. Математичний матеріал розуміє. За допомогою вчителя аналізує розв'язок прикладів та складених арифметичних задач (практичних завдань), передбачених програмою. Демонструє зацікавлене ставлення до навчання. Потребує стимулювання вчителя за ситуацією.
	9	Учень (учениця) в основному правильно і повно відтворює знання в програмовому обсязі, елементарно пояснює і під контролем вчителя аналізує розв'язування задач і прикладів. Самостійно виконує завдання в аналогічних ситуаціях. Розв'язує без грубих помилок арифметичні задачі, приклади в межах програми. Володіє математичною термінологією. Демонструє зацікавлене позитивне ставлення до навчання. Потребує схвалення та підтримки вчителя за ситуацією.



Таблиця 5

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
I - початковий	Учень (учениця) володіє елементарними уміннями на рівні копіювання зразка способу дій. Дії пасивного характеру. Потребує повної підтримки та супроводу з боку вчителя.
II - середній	За допомогою вчителя учень (учениця) фрагментарно відтворює незначний обсяг навчального матеріалу. За зразком, словесною інструкцією і допомогою вчителя учень (учениця) розв'язує найпростіші приклади і задачі. Ставлення до навчання байдуже або недостатньо позитивне. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя.
III - достатній	Учень (учениця) з використанням наочності відтворює (не завжди точно) навчальний матеріал. Матеріал частково розуміє, пояснити спосіб розв'язку, виділити суттєве і другорядне не може. За наслідуванням, зразком і словесною інструкцією виконує прості математичні завдання. Записує і розв'язує приклади і прості арифметичні задачі, виконує геометричні завдання з допомогою вчителя. Проявляє епізодичний інтерес до навчання. Потребує стимулювання, постійної активізації, контролю.

Оцінювання навчальних досягнень учнів зазначеної категорії передбачає:

- оцінювання у межах матеріалу, визначеного навчальною програмою з математики;

- оцінювання у межах можливостей засвоєння учнями програмового матеріалу, зумовлених особливостями їх психофізичного розвитку;

- оцінювання якісних характеристик навчальних досягнень учнів відповідно їхньому розвитку;

- оцінювання на позитивному принципі, тобто врахування рівня досягнень учня, а не його невдач.

У навчанні застосовуються такі види оцінювання: поточне, тематичне, підсумкове. Поточне оцінювання здійснюється на всіх етапах вивчення учнем змісту поурочної теми. Тематичне оцінювання передбачає виявлення навчальних досягнень учнів після вивчення однієї або кількох програмових тем.

Підсумкове оцінювання здійснюється в кінці семестру і навчального року.

2.3 Я досліджую світ (1-4 класи)

Метою інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є ознайомлення молодших школярів з порушеннями інтелектуального розвитку з навколишнім світом у процесі засвоєння різних видів соціального досвіду, що охоплює систему інтегрованих знань про природу і суспільство, ціннісні орієнтації в різних сферах життєдіяльності та соціальної практики, способи дослідницької поведінки, які характеризують здатність учнів розв'язувати практичні задачі.

Вирішення завдань курсу забезпечується відповідними змістовими лініями побудови навчального матеріалу, як освітнього, так і корекційно-розвивального характеру. Так, освітня мета реалізується за допомогою наступних змістових ліній:

– Людина (пізнання себе, своїх можливостей; здорова і безпечна поведінка);

– Людина в суспільстві (стандарти поведінки в сім'ї, в суспільстві; моральні норми; навички співжиття і співпраці; громадянські права та обов'язки як члена суспільства. Пізнання свого краю, історії, символів держави. Внесок українців у світові досягнення);

– Людина і природа (цілісність природи, взаємозв'язок об'єктів і явищ, відповідальна діяльність людини у природі, залежність між діяльністю людини і станом довкілля).

Тому при оцінюванні навчальних досягнень учнів необхідно враховувати володіння ними соціальною, громадянською, здоров'язбережувальною компетенціями, що виражаються у дієвості знань, умінь і навичок, мотивацій щодо засвоєння різних видів соціального досвіду.

При оцінюванні навчальних досягнень з предмета «Я досліджую світ» враховуються:

1. Знання /компетентність (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про себе, українське суспільство, довкілля, в якому живе дитина, здоров'я та способи здоров'язбережувальної поведінки, способи пізнання й орієнтації в навколишньому середовищі; певні моральні, природничі уявлення й уявлення про своє здоров'я.

Оцінці підлягають:

а) правильність;

б) повнота: фрагментарні, неповні, повні;

в) дієвість

2. Навички та вміння/компетенції:

- спостерігати за подіями (вчинками інших людей) у соціальному оточені, за сезонними змінами у природі.

- працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою), занотовувати результати спостережень у робочому зошиті.

- дотримуватися правил поведінки у соціальному середовищі та власної безпеки в окремих ситуаціях.

Оцінці підлягають:

а) рівень сформованості практичних умінь та навичок: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) ступінь самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з вчителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

Ставлення до навчально-практичної діяльності; до людей, до самого себе, до здоров'язбережувальної поведінки показниками якого є:

- характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;

- дієвість: від споглядального (пасивного) до дійового.

- сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня - рівнів (І - початковий, II - середній, III - достатній) (див. таблицю 7).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень - початковий.

Учень під безпосереднім керівництвом учителя фрагментарно сприймає та відтворює об'єкти природного і суспільного оточення. Допомогу не може сприйняти одразу, потребує детального кількаразового пояснення та стимулювання діяльності. За словесною інструкцією та за зразком і допомогою вчителя виконує окремі дії здоров'язбережувального змісту. Має байдуже або слабко виразне позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності.

ІІ рівень - середній.

Учень за допомогою вчителя здатний повторити незначну частину навчального матеріалу (у межах 2 простих речень). Матеріал, в основному, розуміє, виділити та узагальнити головне, встановити причинно-наслідкові зв'язки частково може за запитаннями вчителя. За допомогою вчителя здатний частково відтворювати тематичний матеріал, частково відтворює окремі дії здоров'язбережувальних навичок. Під керівництвом вчителя проводить спостереження, практичні роботи, завдання у зошиті. Потребує допомоги, контролю та стимулювання діяльності за ситуацією.

Виявляє позитивне, достатньо стале ставлення до навчальної діяльності; потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для дотримання правил поведінки (серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; відповідальне ставлення до пам'яток культури, громадського майна, своїх та чужих речей тощо).

ІІІ рівень - достатній.

Учень (учениця) в основному правильно відтворює навчальний матеріал, відповідає на запитання у межах програмового змісту. Розуміє найпростіші закономірності природних і суспільних явищ; сприймає завдання, що вміщені у зошиті, підручнику. Пояснює сутність правил охорони і збереження природи, практичне значення моральних правил, висловлює своє ставлення до події, вчинку.

Має достатній рівень засвоєних навичок. Відносно нові завдання, практичні роботи виконує за допомогою вчителя. Дотримується правил здорового способу життя, сприймає інформацію щодо здоров'я і безпеки. Потребує підтримки, схвалення та допомоги в окремих випадках.

Виявляє стале, виразно позитивне ставлення до навчання, навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе.

Таблиця 6

Рівень	Бал	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І - початковий	1	В учня (учениці) сформовані фрагментарні уявлення про об'єкти природного і суспільного оточення, безпечну поведінку. Дії переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу збоку вчителя.
	2	Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно не завжди правильно впізнає об'єкти природного і суспільного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Виконує окремі дії здоров'язбережувального змісту на рівні копіювання зразка способу дії. Ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі байдуже. Поведінка ситуативна.
	3	Учень (учениця) під безпосереднім керівництвом учителя фрагментарно не завжди правильно впізнає, сприймає об'єкти природного і суспільного оточення. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя. За словесною інструкцією та за зразком і допомогою вчителя виконує окремі дії здоров'язбережувального змісту. Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи.
ІІ - середній	4	Учень (учениця) за допомогою вчителя здатний відтворити незначний обсяг навчального матеріалу у формі елементарних уявлень про природу, суспільні стосунки, безпечну поведінку. Потребує допомоги вчителя у виконання завдань у зошиті. Під керівництвом вчителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує стимулювання, постійної активізації та контролю з боку вчителя. Проявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.
	5	Учень(учениця) за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) незначну частину навчального матеріалу у формі загальних уявлень. Матеріал в основному розуміє, але пояснити не може. За допомогою вчителя виконує за зразком прості завдання, застосовує набуті знання. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, практичних робіт, виконання завдань у зошиті. Виконує за зразком та за вербальною допомогою окремі дії та прості завдання здоров'язбережувального характеру, застосовує набуті знання. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне.
	6	Учень (учениця) за допомогою вчителя здатний повторити незначну частину навчального матеріалу (у межах 1-2 простих речень). Матеріал в основному розуміє, за наведеними запитаннями вчителя дає відповідь, але виділити та узагальнити головне, встановити причинно-наслідкові зв'язки ще не може. За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. За допомогою вчителя здатний частково відтворювати тематичний матеріал. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, практичних робіт, виконання завдань у зошиті. Ставлення до навчання позитивне, але недостатньо виразне. Потребує постійної активізації, контролю, у тому числі для дотримання правил поведінки (серед природи, в громадських місцях; правила збереження свого здоров'я; ввічливе і доброзичливе ставлення до людей, врахування інтересів оточуючих дитину людей: рідних, дорослих, ровесників; відповідальне ставлення до пам'яток культури, громадського майна, своїх та чужих речей тощо). Виявляє ознаки позитивного ставлення до здоров'я та власної безпеки в окремих ситуаціях. Потребує ситуативної допомоги, контролю та стимулювання з боку вчителя.
ІІІ - достатній	7	Учень (учениця) в основному здатний відтворити навчальний матеріал, але допускає окремі неточності. 3а допомогою вчителя частково може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки того, що вивчається. За незначною допомогою вчителя, але не завжди правильно (допускаючи помилки) спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті. За незначної допомоги вчителя застосовує здоров'язбережувальні уміння і навички у стандартних ситуаціях. Виявляє позитивне, достатньо зацікавлене ставлення до навчання праці, людей, моральних норм, природи. Виявляє позитивне ставлення до здоров'я та власної безпеки.
	8	Учень (учениця) в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал розуміє, може виділити головне та другорядне. 3 допомогою вчителя частково може пояснити причинно-наслідкові зв'язки у соціальному оточенні. За незначною допомогою вчителя виконує практичні роботи, завдання в зошиті, здійснює контроль за своєю роботою. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя. Нові завдання виконує з незначною допомогою вчителя, переказує спосіб виконання. Під керівництвом вчителя застосовує здоров'язбережувальні уміння і навички за аналогією. Несистематично дотримується основних правил здорового способу життя. Проявляє позитивне, достатньо стале зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, моральних норм, природи, до здоров'я та власної безпеки.
	9	Учень (учениця) здатний в основному повно відтворювати матеріал, визначений навчальною програмою. Виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу, пояснює, може виділити істотні ознаки, виокремити головне та другорядне. Намагається робити найпростіші висновки та узагальнення, пояснює практичну сутність моральних правил; висловлює своє ставлення до події, вчинку. Вказані неточності може виправляти. Самостійно застосовує засвоєнні уміння і навички у стандартних ситуаціях. Виявляє позитивні наміри щодо власного здоров'я і власної поведінки в ситуаціях, передбачених програмою; дотримується правил здорового способу життя. Потребує підтримки та схвалення в окремих випадках. Правильно виконує практичні роботи, завдання в зошиті. Виявляє стійке позитивне ставлення до навчально-практичної діяльності, інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе.

Таблиця 7

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
І- початковий	В учня (учениці) сформовані фрагментарні уявлення про природу, суспільне оточення, власну безпеку. Дії переважно пасивного характеру. Ставлення до навчання байдуже. Потребує повної підтримки та супроводу збоку вчителя.
ІІ - середній	Учень (учениця) під безпосереднім керівництвом учителя фрагментарно не завжди правильно впізнає, сприймає об'єкти вивчення. Потребує постійного контролю, значної допомоги та стимулювання з боку вчителя. Виконує окремі дії на рівні копіювання зразка способу дії. Поведінка ситуативна. Потребує схвалення, постійної допомоги, супроводу, контролю та стимулювання.
ІІІ - достатній	Учень (учениця) за допомогою вчителя здатний відтворити незначний обсяг навчального матеріалу у формі елементарних уявлень. Потребує допомоги вчителя у виконання завдань у зошиті. Під керівництвом вчителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує стимулювання, постійної активізації та контролю з боку вчителя. Проявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки. Ставлення до навчання ситуативне. Потребує постійної допомоги, активізації та контролю.

2.4 Природознавство (1-4 класи)

При оцінюванні навчальних досягнень та життєвої компетентності з природознавства враховуються:

1. Знання (емпіричні факти, уявлення, елементарні поняття) про певні об'єкти природи; взаємозв'язки у природі; охорону і збереження природи; методи пізнання природи.

Знання оцінюються за:

а) правильністю;

б) повнотою: фрагментарні, неповні, повні;

в) усвідомленістю: розуміння, виокремлення головного і другорядного; переказ, пояснення;

2. Практичні навички та вміння:

- здійснювати спостереження за змінами у природному середовищі; проводити елементарний дослід;

- працювати з підручником (текстом, ілюстрацією, планом, схемою, картою), занотовувати результати спостережень, занотовувати результати спостережень, дослідів у робочому зошиті, дотримуватися правил поведінки у природному середовищі.

Практичні навички та вміння оцінюються:

а) за рівнем сформованості практичних умінь та навичок учня: виконує за зразком, поясненням, за аналогією, в нових ситуаціях;

б) за ступенем самостійності навчально-практичної діяльності учня: спільно з учителем, під керівництвом, з частковою допомогою вчителя, самостійно.

Ставлення до навчально-практичної діяльності з природознавства: ставлення до природи, до людей, до самого себе, показниками якого є:

- характер: байдуже, недостатньо виразне позитивне, зацікавлене, виразне позитивне;

- дієвість: від споглядального (пасивного) до дійового.

- сталість: від епізодичного до сталого.

Характеристики знань, навичок та вмінь, емоційно-мотиваційного ставлення до навчально-практичної діяльності дитини з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня покладаються в основу визначення рівнів навчальних досягнень (І - початковий, ІІ - середній, ІІІ - достатній ) та критеріїв їх оцінювання, відповідних їм оцінок у балах (див. таблицю 1) та відповідно, для учнів з інтелектуальними порушеннями помірного ступеня - рівнів (І - початковий, II - середній, III - достатній) (див. таблицю 9).

Загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня

І рівень - початковий.

Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя звертає увагу на об'єкти природного оточення. За допомогою вчителя може показати природні об'єкти на великому малюнку, схемі, муляж на парті. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення і повторення. Ставлення до природи, до людей, до праці, до навчання байдуже.

ІІ рівень - середній.

Учень (учениця) в основному здатний частково відтворити навчальний матеріал в межах навчальної програми, але допускає окремі неточності. За допомогою вчителя відповідь ілюструє прикладами з підручника/книги; визначає окремі суттєві ознаки об'єктів, порівнює їх. Матеріал в основному розуміє, за запитаннями вчителя частково може визначити головне і другорядне, виокремити суттєві ознаки об'єктів.

За нагадуванням вчителя проводить спостереження, виконує за зразком досліди, практичні роботи, завдання у зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. В окремих випадках потребує контролю та допомоги з боку вчителя.

Виявляє позитивне, достатньо стале ставлення до навчання, прагне дотримуватись правил поведінки на природі.

ІІІ рівень - достатній.

Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, правильно відповідає на запитання у межах програмного матеріалу. Виявляє свідоме засвоєння навчального матеріалу; встановлює найпростіші закономірності природних явищ; самостійно виконує завдання, що містяться у зошиті, підручнику. За запитаннями може пояснити практичну сутність правил охорони і збереження природи.

Виконує досліди, практичні роботи, спостереження, записи у зошиті за незначною допомогою вчителя чи самостійно. За допомогою вчителя формулює висновки.

Виявляє стале, виразно позитивне ставлення до навчання, навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, до людей, до самого себе.



Таблиця 8

Рівень	Бал	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку легкого ступеня
І - початковий	1	Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об'єкти природного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Виявляє байдуже ставлення до навчання, праці, людей, природи.
	2 2	Учень (учениця) за допомогою вчителя епізодично показує об'єкти природного оточення. Спільно з учителем виконує окремі дії, не усвідомлюючи їх суті. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Ставлення до навчання, праці, людей, природи байдуже.
	3 3	Учень (учениця) за безпосередньою допомогою вчителя звертає увагу на об'єкти природного оточення, вибирає (показує/називає) природний об'єкт з декількох запропонованих. Потребує кількаразового детального пояснення і повторення з боку вчителя. Потребує постійної допомоги, стимулювання діяльності з боку вчителя. Має байдуже ставлення до навчання, праці, людей, природи.
ІІ - середній	4 4	Учень (учениця) за допомогою вчителя здатний відтворити незначний обсяг навчального матеріалу, за допомогою вчителя знаходить на малюнку незначну частину навчального матеріалу. Під керівництвом і за зразком вчителя може частково виконати прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.
	5 5	Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює (не завжди точно) частину навчального матеріалу, може показати за запитаннями вчителя об'єкт чи явище. Під керівництвом вчителя може частково виконати прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.
	6 6	Учень (учениця) за запитаннями вчителя відтворює (показує або називає) частину навчального матеріалу. Під керівництвом вчителя може виконати за зразком прості завдання, не переносить набутий досвід. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, потребує постійної активізації, контролю з дотримання правил поведінки у природі.
ІІІ - достатній	7 7	Учень (учениця) відтворює до половини обсягу навчального матеріалу у межах вимог навчальної програми. 3а допомогою вчителя частково може пояснити, визначити окремі суттєві ознаки об'єктів. З незначною допомогою вчителя, але допускаючи помилки виконує досліди, спостерігає, виконує практичні роботи, завдання в зошиті, підручнику. Виявляє позитивне ставлення до навчання, праці, людей, природи.
	8 8	Учень (учениця) в основному правильно відтворює до половини обсягу навчального матеріалу, але допускає неточності. За наведеними питаннями вчителя може охарактеризувати природний об'єкт чи явище, вказати їх суттєві ознаки. З незначною допомогою вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті, хоч результати їх не зовсім точні або неакуратно оформлені. Виявляє позитивне, зацікавлене ставлення до навчання, праці, людей, природи.
	9 9	Учень (учениця) в основному правильно відтворює більшу частину навчального матеріалу. Матеріал в основному розуміє, за наведеними питаннями вчителя доповнює й уточнює свою відповідь, може за алгоритмом охарактеризувати об'єкт чи явище, виокремити істотні ознаки, частково встановити причинно-наслідкові зв'язки. За поясненням вчителя виконує прості завдання, застосовує набуті знання. З незначною допомогою, але не завжди точно виконує досліди, спостерігає, виконує аналогічні практичні роботи, завдання в підручнику, зошиті. Має виразне стійке позитивне ставлення до навчання. Виявляє інтерес до навколишнього світу, морально-ціннісне ставлення до природи, людей, самого себе.

Таблиця 9

Рівень	Характеристика навчальних досягнень учнів з порушеннями інтелектуального розвитку помірного ступеня
І - початковий	Учень (учениця) за допомогою вчителя фрагментарно впізнає (показує або називає) об'єкти природного оточення. Допомогу сприймає не одразу, а після кількаразового детального пояснення. Виявляє байдуже ставлення до навчання, праці, людей, норм моралі, природи.
ІІ - середній	Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює (не точно) незначну частину навчального матеріалу. Під керівництвом учителя може виконати за зразком прості завдання. Потребує постійної допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт. Виявляє епізодичний інтерес до навчання, праці, людей, природи, правил поведінки.
ІІІ - достатній	Учень (учениця) відтворює (не завжди точно) до половини обсягу навчального матеріалу. Потребує допомоги вчителя у проведенні спостережень, дослідів, практичних робіт, виконання завдань у зошиті. Виявляє позитивне ставлення до навчання, праці, людей, природи.

Критерії оцінювання навчальних досягнень за рівнями і балами конкретизуються відповідно до навчальної програми для кожного етапу навчання.

Перевірка знань учнів здійснюється різними способами. Найпоширенішими на уроках є усне опитування, виконання письмових і практичних завдань.

За допомогою усного опитування перевіряється засвоєння програмного матеріалу попередніх і поточних уроків. Учитель ураховує правильність відповіді, повноту знань, усвідомлення матеріалу, вміння застосовувати знання, послідовність викладу. Від учнів вимагають, щоб вони ілюстрували відповіді прикладами з підручника, із власного життя, спостережень, висновками з проведених дослідів, користувалися наочними посібниками тощо.

Письмову перевірку здійснюють для виявлення рівня засвоєння знань, вміння відтворювати їх у певній послідовності, фіксувати результати спостережень. Певною мірою виявляється сформованість умінь і навичок, ставлення до навчальної діяльності, вчителя, самого себе. Відповідні завдання учні виконують в зошиті. Вимоги щодо оформлення записів аналогічні до оформлення зошитів з інших предметів. Зошит систематично перевіряють.

Практичні завдання дають змогу перевіряти вміння дітей використовувати набуті знання на практиці, застосовувати дослідницькі прийоми роботи.

Можливі індивідуальне, групове і фронтальне опитування, поєднання усного і письмового способів перевірки знань, використання ігрових ситуацій, розв'язання ситуативних завдань, їх драматизація.

У процесі навчання контроль та оцінювання можуть бути: поточним, тематичним, підсумковим.

Поточний контроль здійснюється на різних етапах оволодіння учнями змістом поурочної теми. Основна його функція - навчально-коригуюча. Поточна перевірка, як правило, супроводжується вербальним оцінюванням учителя.

Тематичний контроль передбачає перевірку й оцінювання навчальних досягнень учнів з певного розділу навчального предмета. Підсумковий контроль дозволяє перевіряти й оцінювати навчальні досягнення учнів в оволодінні змістом «Природознавства» на кінець навчального року або вивчення курсу. У процесі підсумкового контролю перевіряється система природознавчих понять, які відображають ознаки, властивості об'єктів і явищ природи, закономірні зв'язки і залежності між ними, навички й уміння, передбачені навчальною програмою.

Підсумкове оцінювання здійснюється з урахуванням поточних і тематичних навчальних досягнень учнів з навчального предмета «Природознавства».

Я у світі (3-4 класи)

Навчальний предмет «Я у світі» є складовою освітньої галузі «Суспільствознавство».

Метою навчального предмета «Я у світі» є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетенцій шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

...