Технології дистанційного навчання в системі олімпійської освіти

0

0

1

7

9

76

0

2

0

13

2

66

Обмеження доступу до Інтернет з персонального пристрою

Доступ до Інтернету з робочого місця

0

1

0

6

10

76

1

2

0

12

2

63

Труднощі у виділенні приміщень

Залучення сторонніх експертів, консультантів, фахівців

0

0

0

9

8

76

2

7

0

7

1

49

Низький рівень комп'ютерної грамотності користувачів ЦОД

Відео-лекції з окремих тем олімпійської тематики

0

0

1

7

9

76

3

5

0

9

0

49

Високі операційні витрати на залучення сторонніх експертів, консультантів, фахівців

ZDb1

769

ZKr1

641

Можливості (O)

Загрози(T)

Створення віртуальних освітніх платформ (олімпійських студій, класів)

0

0

0

10

7

75

0

2

0

9

6

70

Повільні темпи інтеграції в освіту нових технологій

Економічна доступність послуг дистанційного навчання

0

0

2

7

8

74

1

1

2

9

4

67

Висока вартість освітніх послуг

Інтеграція в освіту нових технологій

0

1

1

8

7

72

0

2

0

12

3

67

Політична нестабільність, що впливає на якість життя

Сучасні форми надання інформаційного контенту

0

0

0

13

4

72

1

2

2

7

5

64

Висока вартість дистанційного навчання

Вартість освітніх послуг

0

1

1

9

6

71

1

2

1

9

4

64

Порушення гендерної рівності в освіті

Цінності, престиж олімпійської освіти

0

0

1

10

6

70

1

3

3

7

3

59

Фінансування міжнародних освітніх проектів

Фінансування міжнародних освітніх проектів

0

0

3

9

5

70

2

1

3

9

2

59

Можливість надання освітніх послуг впродовж всього життя людини

Мобільність студентів

1

0

3

11

3

69

2

2

5

7

1

54

Економічні санкції і обмеження щодо використання інформаційних ресурсів інших країн

Зміна вподобань цільової аудиторії

1

0

0

12

4

69

1

6

3

6

1

51

Низький рівень заробітної платні працівників освіти

Розгалуженість системи ЦОД

1

1

1

7

7

69

2

8

1

5

1

46

Низький рівень добробуту і доходів населення

ZDb2

711

ZKr2

601

Якщо сальдо балансу позитивне, тобто Sb > 0, це свідчить про доцільність впровадження модуля «Олімпійська спадщина» в МЦОДО, тому що в інформаційно- освітньому середовищі переважають сприятливі можливості. Якщо сальдо балансу негативне, тобто Sb < 0, це свідчить про недоцільність впровадження модуля «Олімпійська спадщина» в МЦОДО, тому що в інформаційно-освітньому середовищі переважають загрози, які унеможливлюють ефективне використання технологій дистанційного навчання в олімпійській освіті.

У нашому випадку сальдо балансу позитивне: Sb = 238, що створює підґрунтя для подальшого обґрунтування впровадження технологій дистанційного навчання в Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти при Навчально-науковому олімпійському інституті НУФВСУ. Варто також зазначити, що сальдо внутрішніх факторів Sb1 становить 128 балів, що також свідчить про доцільність вибору інформаційно-комунікаційних технологій дистанційного навчання в рамках зазначених факторів. Сальдо зовнішніх факторів Sb2 також позитивне (110 балів), що підкреслює максимально сприятливі можливості для впровадження результатів досліджень у практику МЦОДО.

Реалізація вищезазначених технологій дистанційного навчання, на нашу думку, можлива в умовах сформованого інформаційно-освітнього середовища олімпійської освіти, на базі якого може бути впроваджено модуль «Олімпійська спадщина».

Спадщина олімпійського руху є перспективним напрямом збереження знань про олімпійський рух, Ігри Олімпіад, Юнацькі та зимові Олімпійські ігри, що створює передумови для вдосконалення системи підготовки кваліфікованих спеціалістів сфери фізичної культури і спорту. Як зазначає H. Preuss [55], сукупність позитивних і негативних, планованих і незапланованих, матеріальних й нематеріальних елементів і проявів, що залишаються після проведення спортивного заходу, спричиняє виникнення феномену «олімпійська спадщина».

МОК включає в олімпійську спадщину такі компоненти, як спортивний, соціальний, екологічний, економічний та інші [51]. На думку А. Ковальової [22], до матеріальної спадщини відносять ті форми, які легко ідентифікують- ся і вимірюються. Серед об'єктів матеріальної спадщини виділяють міську та спортивну інфраструктуру, телекомунікаційні та транспортні мережі тощо. Для об'єктів нематеріальної спадщини характерні абстрактні властивості. Під спадщиною олімпійського руху розуміють здобутки нематеріальної культури: формування світогляду, полікультурна взаємодія та інтеграція, формування екологічного мислення, популярність, імідж, згуртованість місцевої громади, зміну стандартів екологічної безпеки, релігійний і церемоніальний характер та відображення в мистецтві.



Рисунок 8 - Модуль «Олімпійська спадщина» у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти при Навчально- науковому олімпійському інституті НУФВСУ

В результаті узагальнення світового досвіду застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в олімпійській освіті нами було запропоновано теоретичну модель модуля «Олімпійська спадщина» для впровадження у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти при Навчально-науковому олімпійському інституті НУФВСУ. Мета модуля полягає у підвищенні рівня олімпійської обізнаності, залучення до ідеалів та цінностей олімпізму відвідувачів центру, збереженні олімпійської спадщини в Україні та світі.

До модуля «Олімпійська спадщина» ми включили п'ять розділів (новини, теорія, лекторій, відеотека, тестування), сформованих за аналогією з п'ятьма олімпійськими кільцями (рис. 8). Зміст кожного розділу модуля наведено в таблиці 3.

Розділ «Новини» створений для інформування та комунікації з користувачами інформаційних ресурсів ЦОДО, своєчасного оповіщення про зміни, що відбуваються в модулі «Олімпійська спадщина». Форми поширення інформації у розділі: повідомлення про надходження нової інформації, проведення нових заходів, нагадування про зміни у роботі модуля.

Розділ «Теорія» створений для надання рекомендованої навчально-методичної літератури з олімпійської тематики в електронному вигляді. У даному розділі представлені авторські видання з історії та теорії олімпійського спорту, видання про Олімпійські ігри, Олімпійська хартія, енциклопедичні видання з олімпійської тематики: навчальні програми з олімпійського спорту, видання для молоді та школярів з олімпійської освіти. Також в цьому розділі представлені публіцистичні та наукові статті вчених у галузі олімпійського спорту, аналітика підготовки та участі спортсменів в Іграх Олімпіад, зимових Олімпійських іграх, юнацьких Олімпійських іграх, Універсіадах тощо. Розділ «Теорія» створений для більш глибокого вивчення певних тем з олімпійської тематики.

Таблиця 3 - Характеристика модуля «Олімпійська спадщина» в Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти при Навчально- науковому олімпійському інституті НУФВСУ

Розділ	Задачі розділу	Форми поширення інформації
Новини	Інформування та комунікація з користувачами інформаційних ресурсів Центру	Повідомлення, надходження нової інформації, нагадування для відвідувачів
Теорія	Формування професійного світогляду та системи знань з олімпійської тематики	Навчально-методична література та наукові статті з олімпійської тематики з електронному вигляді
Лекторій	Засвоєння знань за допомогою мультимедійного супроводу	Лекційний матеріал з навчальних дисциплін у вигляді мультимедійних презентацій
Відеотека	Залучення широких верств населення до ознайомлення з матеріалами з олімпійської освіти за допомогою принципу наочності	Відеофільми та відеозаняття з олімпійської тематики, прямі трансляції через Інтернет
Тестування	Допомога при опануванні знань з олімпійської тематики, підготовці до олімпіад та конкурсів, перевірка рівня знань	Тестові завдання для перевірки рівня знань студентів з навчальних дисциплін, а також тестові запитання для конкурсів, олімпіад з олімпійської тематики для школярів та студентів

Розділ «Лекторій» створений для мультимедійного супроводу освітнього процесу. В даному розділі представлений лекційний матеріал з таких навчальних дисциплін: історія олімпійського руху, історія спортивного та олімпійського руху, історія олімпійського руху України, вступ до спеціальності, всесвітня історія спортивного руху, теорія юнацького спорту, історичні аспекти, проблеми та протиріччя сучасного олімпійського спорту, культурна спадщина олімпійського спорту, Олімпійські ігри та передові системи олімпійської підготовки національних команд.

В даному розділі доцільно представити мультимедійні презентації «Олімпійські ігри Древньої Греції», «Олімпійські ігри сучасності», «Олімпійська освіта в картинках», «НОК України», що допоможуть відвідувачам Центру олімпійських досліджень та освіти за допомогою наочності відчути олімпійські цінності.

Розділ «Відеотека» сприяє засвоєнню матеріалу за допомогою принципу наочності в освітньому процесі. У даному розділі доцільно представити відеофільми та відеоуроки з олімпійської тематики: «Стародавні Олімпійські ігри», «Барон П'єр де Кубертен та його спадщина», «Сучасний олімпійський рух: від античності до сучасності», «Відродження Олімпійських ігор», «Олімпійські чемпіони» «Fair Play», «Церемонії відкриття Олімпійських ігор», «Культурні Олімпіади» та інше.

Розділ «Тестування» створений для самостійної роботи студентів з тестовими завданнями з олімпійської тематики. В даному розділі доцільно представити матеріал у вигляді тестових завдань з відповідями для самостійної роботи та аналізу відповідей на питання, опитувальник в якому розроблені базові запитання для перевірки рівня знань у сфері олімпійського спорту та інших дисциплін, які входять до навчального плану. У даному розділі доцільно представити також тестові запитання для конкурсів, олімпіад з олімпійської тематики для школярів та студентів.

В цілому за результатами досліджень зміст дидактичного матеріалу, представленого на сайті Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти, має середній ступінь інноваційності застосування дистанційних технологій з олімпійської освіти за суб'єктивною оцінкою користувачів та спонукає до подальшого самовдосконалення з обраної тематики (77 % респондентів).

Розглядаючи МЦОДО як інформаційно-освітнє середовище, нами ставилося завдання визначити доцільність використання технологій дистанційного навчання в системі олімпійської освіти. Так, за результатами проведених досліджень здобувачів вищої освіти (n = 187), основними мотиваційними домінантами, що сприяють використанню дидактичного матеріалу з олімпійської тематики в режимі онлайн на сайті МЦОДО НУФВСУ, є такі: можливість постійного оновлення знань з олімпійської тематики (46 %), удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти (32 %), можливість отримання другої спеціальності та оволодіння базовими знаннями з олімпійської освіти (19 %), підвищення самооцінки завдяки опануванню нових знань (3 %). Розподілення відповідей респондентів представлено на рисунку 9.

В свою чергу для викладачів ЗВО у галузі фізичної культури і спорту (n = 49) основними мотиваційними домінантами, що сприяють використанню дидактичного матеріалу з олімпійської тематики в режимі онлайн на сайті МЦОДО НУФВСУ, є такі:

* застосування дистанційного навчання для роботи зі студентами, які навчаються за індивідуальним графіком (домінанта «дуже важливо» зі значенням 42);



• сприяння кращому опануванню власного предмета (домінанта «дуже важливо» зі значенням 41);

• можливість постійного оновлення знань з олімпійської тематики (домінанта «дуже важливо» зі значенням 39);

• удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти (домінанта «важливо» зі значенням 26).

• підвищення якості лекційних та практичних занять завдяки використанню дидактичного матеріалу з олімпійської тематики (домінанта «важливо» зі значенням 35);

• цікаве все нове, а дистанційне навчання - це перспективна технологія, без якої неможлива сучасна освіта (домінанта «важливо» зі значенням 35);

• можливість оволодіння базовими знаннями з олімпійської освіти (домінанта «не дуже важливо» зі значенням 37);

• можливість опанувати технологію дистанційного навчання з олімпійської освіти домінанта «зовсім не важливо» зі значенням 24).

Розподілення відповідей респондентів представлено на рисунку 10.

Так, на думку респондентів, які представляють дві основні категорії фахівців, які безпосередньо задіяні у дистанційному навчанні: 1) викладачі ЗВО фізкультурно-спортивного профілю (п = 49); 2) вчителі фізичного виховання (п = 133), переважна більшість зазначила, що дистанційне навчання потрібне у поєднані із традиційним навчанням (69 % респондентів), дуже потрібне (25 %) та лише 6 % не вважають його за потрібне. У свою чергу більшість здобувачів вищої фізкультурно-спортивної освіти також відмітили, що технологія дистанційного навчання є важливою складовою отримання вищої освіти у галузі фізичної культури і спорту (85 %), що свідчить про назрілість та нагальну актуальність впровадження дистанційних технологій у процес підготовки здобувачів вищої освіти галузі фізичної культури і спорту.

Встановлено, що ефективність дистанційного навчання з олімпійської освіти залежить від якості використання матеріалів (начальних курсів, методичних розробок тощо); майстерності педагогів і викладачів-тьюторів, які беруть участь у дистанційному навчанні; технічного забезпечення освітнього процесу; мотивації вчителя; мотивації учня. На рисунку 11 представлено результати опитування фахівців галузі фізичної культури і спорту про ефективність дистанційного навчання з олімпійської освіти.



Опитування фахівців галузі фізичної культури і спорту і здобувачів вищої освіти (n = 369) свідчить, що до основних перешкод, які мали місце під час користування дидактичним матеріалом з олімпійської тематики під час дистанційного навчання, можна віднести такі: невміння користуватися комп'ютером (28 % респондентів); незнання можливостей дистанційних технологій (24 %); незручність викладання дидактичного матеріалу (17 %). Зазначимо, що досить велика кількість опитуваних відмітила, що недоліків не було (31 %), і це характеризує досить якісне представлення матеріалів з олімпійської тематики.

Дискусія. Результати досліджень свідчать, що викладацький склад у більшості випадків висловлює готовність до використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у навчальному процесі, оскільки пов'язує це з перспективами кар'єрного росту, бажанням засвоїти нову техніку і програмне забезпечення, можливістю систематизувати навчальний матеріал в електронному вигляді і зробити його більш наочним. Але серед викладачів є і чимало консервативно налаштованих фахівців, які хотіли б продовжити викладати свій предмет звичними методами. Такий консерватизм викладацького складу відноситься до числа організаційних проблем і може призвести до негативних наслідків впровадження системи дистанційного навчання у Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти.

Набули подальшого розвитку наявні розробки [1, 32, 36, 46], на підставі яких можна зазначити доцільність створення системи дистанційного навчання з олімпійської освіти та її впровадження у діяльність регіональних центрів олімпійських досліджень та освіти України на основі системи підтримки дистанційного навчання Moodle.

Доповнено відомості про сутність дистанційної освіти у галузі фізичного виховання та спорту [2, 5, 8, 31]. Організація системи дистанційного навчання впливає на інтенсифікацію процесу навчання, активізацію освітньої діяльності користувачів, розкриття їхнього творчого потенціалу, збільшення ролі самостійної та індивідуальної роботи.

Вперше науково обґрунтовано:

• модель інформаційно-освітнього середовища дистанційного навчання Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти, її організаційно-функціональну структуру та вплив зовнішніх та внутрішніх чинників для подальшого виявлення ефективності впровадження технологій дистанційного навчання в систему олімпійської освіти;

• модуль «Олімпійська спадщина» в Міжнародному центрі олімпійських досліджень та освіти при Навчаль- но-науковому олімпійському інституті Національного університету фізичного виховання та спорту України для підвищення рівня індивідуалізації професійної підготовки майбутніх фахівців галузі фізичної культури і спорту засобами сучасних інформаційних технологій.



Висновки

дистанційний олімпійський освіта комунікаційний

Система олімпійської освіти має багаторівневу та розгалужену структуру. Невід'ємною складовою частиною олімпійського руху є центри олімпійських досліджень, кожен з яких має свою специфіку та спрямованість інформаційного забезпечення сфери олімпійського спорту, особливості застосування дистанційних технологій навчання та створення інформаційних освітніх web-ресурсів.

Визначення структурно-функціональних компонентів дистанційного навчання в процесі олімпійської освіти дозволили розглянути її єдність і закономірність, а також розробити модель інформаційно-освітнього середовища дистанційного навчання Міжнародного центру олімпійських досліджень та освіти при Навчально-науковому олімпійському інституті НУФВСУ.

Організація системи дистанційного навчання ЦОДО сприяє створенню умов для підвищення ефективності користування інформаційними ресурсами центру, формуванню інформаційно-освітнього середовища дистанційного навчання в системі олімпійської освіти, підготовці до вступу до ЗВО, навчанні та підвищенні кваліфікації, перепідготовці кадрів на основі впровадження новітніх інформаційно-комунікаційних та педагогічних технологій навчання з олімпійської освіти.

Результати застосування розробленого нами модуля «Олімпійська спадщина» свідчать про доцільність впровадження технологій і дистанційного навчання в регіональні центри олімпійських досліджень та освіти України для постійного оновлення інформації з олімпійської тематики, для удосконалення та поглиблення знань з олімпійської освіти, підвищення якості інтеграції олімпійської освіти в освітній простір закладів освіти та відсутністю відповідного інформаційно-освітнього середовища.



Литература

1. Булатова М, Платонов В. Олимпизм и олимпийское образование: история, современность, будущее [Olympism and Olympic education: history, modernity, future]. Наука в олимпийском спорте.

2. Васильчук АГ. Перспективи використання інноваційних інформаційних технологій з метою оптимізації фізичного виховання в школі (на прикладі уроку з футболу) [Perspectives of applying of innovative information technologies to optimize physical education in school (as an example of a football lesson]. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту [зб. наук. пр. за ред. Ермакова С.С. Харків: ХДАДМ, 2 003;9:21-34.

3. Георгиадис К. Теоретические основы олимпийского образования [Olympic education theoretical bases]. Наука в олимпийском спорте. 2007;2:3-16.

4. Герасименко ІВ. Методика використання технологій дистанційного навчання в підготовці бакалаврів комп'ютерних наук [Methods of using distance learning technologies in the preparation of bachelors of computer science] [автореферат]. Черкаси; 2014. 47 с.

5. Герасименко СО, Бышевец НГ, Голованова НЛ. Основы использования дистанционных технологий обучения в вузах физкультурного профиля [Bases of using distance education technologies in higher education institutions of physical culture profile]. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту [зб. пр. за ред. Ермакова С.С.] Харків: ХДАДМ, 2006; 6: 13-6.

6. Гуревич РС. Інформаційно-телекомунікаційні технології в навчальному процесі та наукових до слідженнях [Information and telecommunication technologies in educational process and scientific studies] [навчальний посібник для студентів] Вінниця: Планер; 2005. 336 c.

7. Дармофал ЭА. Олейник НА, Зайцев ВП. Использование в физическом воспитании электронно-вычислительных и мультимедийных технологий [Usage of electronic-computer and multimedia technologies in physical education] Физическое воспитание студентов творческих специальностей. 2008;2: 110-7.

8. Драгнєв ЮВ. Інформаційні технології у навчальному процесі майбутнього вчителя фізичної культури я к невід'ємна частина сучасної фізкультурної освіти в Україні [Information technologies in educational process o f future physical culture teacher as an integral part o f modern physical culture education in Ukraine] [Інтернет] Науковий вісник Донбасу. 2011

9. Дудкін ВЮ. Шляхи вдосконалення інтеграції олімпійської освіти в процес підготовки фахівців сфери «Фізичне виховання і спорт» в Україні [Ways of improving the integration of the Olympic education in the process of training specialists in the field "Physical Education and Sport" in Ukraine] Вісник Запорізького національного університету [зб. наук. ст. Запоріжжя]. Запорізький національний університет, 2010; 85-8.

10. Дьюри Ж. Олимпийское движение и воспитание [Olympic Movement and Education]. Всемирный научный конгресс "Спорт в современном обществе": Сборник научных материалов. Москва, 1974. С. 122-130.

11. Ермолова ВМ. Олімпійська освіта: теорія і практика [Olympic education: theory and practice] [навчальний посібник]. Київ, 2011.335 с.

12. Журавський ВС, Родіонов МК, Жиляєв ІБ. Україна на шляху до інформаційного суспільства [Ukraine on the way to the information society] [учебник] За заг. ред. М.З. Згуровського. К.: Політехніка, 2004. 482 с.

13. Загітова М. Організаційні засади діяльності регіональних центрів олімпійських до сліджень та освіти в Україні [Organizational bases of the activity of regional centres for the Olympic studies and education in Ukraine] [дисертація]. Київ; 2018. 201 с.

14. Закон України «Про Національну програму інформатизації» [Law of Ukraine On the National Program of Informatization] від 04.02.1998 № 74/98-ВР Електронний ресурс.

15. Закон України «Про вищу освіту» [Law of Ukraine On Higher Education] від 01.07.2014 № 1556-VII. - Електронний ресурс.

16. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» [Law of Ukraine On Priority Areas of Innovative Activity in Ukraine] від 16.10.2012 № 5460-VI. - Електронний ресурс.

17. Закон України «Про фізичну культуру в спорт» [Law of Ukraine On Physical Culture in Sport] від 24.12.1993 № 3808-XII.

18. Іващенко М, Бикова Т. SWOT-аналіз процесу впровадження змішаного навчання в закладах вищої освіти [SWOT-analysis of the process of mixed education implementation in higher education institutions]. Open educational e-environment of modern University. 2018;5:107-55.

19. Канунников В. Деятельность региональных отделений ОАУ в распространении олимпийского образования (на примере Донецкого региона) [Activity of regional OAU departments in distributing Olympic education (on the example of Donetsk region]. Наука в олимпийском спорте. 2007;2:115-20.

20. Клопов РВ. Професійна підготовка майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту із застосуванням інформаційних технологій: теорія і практика [Professional training of future specialists in physical education and sports using information technologies: theory and practice]. Сисова СО. ред. Запоріжжя: Запорізький нац. ун-т, 2010. 386 с.

21. Кобринський МЕ, Высоцкий В. Олимпийское образование как средство гуманизации спортивной деятельности [Olympic education as a means of humanizing sports activities]. В: ІХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх». 20-23 вересня 2005 р. Київ. С. 17.

22. Ковалева МК. «Олимпийское наследие» как составной элемент регионального туристского продукта [“Olympic heritage” as an element of regional touristic product]. Вестник АГУ. 2016;2(18 0):78-84.

23. Круглик ИИ. Дистанционно-педагогическая технология в сфере олимпийского образования студентов [Distant pedagogical technology in the area of the Olympic education for students] [диссертация]. Санкт-Петербург; 2016; 252 с.

24. Кубертен П. Олимпийские мемуары [Olympic memoirs]. Киев: Олимпійська література, 1997. 179 с.

25. Курило ВС, Мартиненко ВВ. Концептуальные основы непрерывной профессиональной подготовки специалистов физического воспитания и спорта в Украине [Conceptual bases of continuous professional preparation of physical culture and sport specialists in Ukraine]. Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. 2006; 12: 102-5.

26. Кухаренко ВМ. Дистанційне навчання. Енциклопедичне видання [Distance Learning. Encyclopedic Edition] [навч.-метод. посіб.]. АПН України, Ін-т інформ. технологій і засобів навчання. Киев: Редакція «Комп'ютер», 2007. 127 с.

27. Магин ВА. Модель системы профессиональной подготовки специалистов по физической культуре и спорту на основе инновационных технологий [Model of the system of professional preparation of physical culture and sport specialists on the basis of innovation technologies]. Теория и практика физической культуры. 2006;4:13-7.

28. Міжнародний центр олімпійських досліджень та освіти України [International Center for Olympic Studies and Education of Ukraine]. Електронний ресурс.

29. Моргулець ОБ, Моргулець ОБ, Грицаєнко ЛМ. Інформаційно-освітнє середовище у системі забезпечення якості освітньої діяльності ВНЗ [Information and education environment in the system of providing quality of educational activity of HEI]. Формування ринкових відносин в Україні. 2015;9:113-6.

30. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» [Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine "On approval of the Regulation on distance learning"] від 25.04.2013 № 466. - Електронний ресурс.

31. Петрова ОО, Томашевський В. Модель дистанційного підвищення кваліфікації українських тренерів [Model of distance training of Ukrainian coaches]. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту [зб. наук. пр. за ред. С.С. Ермаков]. Харків: ХДАДМ, 2012; 3:63-8.

32. Поликарпова ГМ. Олимпийская образованность и воспитанность: критерии эффективности [Olympic education and upbringing: performance criteria]. В: ІХ Міжнародний науковий конгрес «Олімпійський спорт і спорт для всіх». 2023 вересня 2005 р. Київ: 26.

33. Радченко ЛО. Етапи реалізації олімпійської освіти в діяльності вищих профільних навчальних закладів [Stages of realization of the Olympic education in the activity of higher educational institutions]. Науковий часопис національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. 2016;5:64-76.

34. Сисоєва СО, Соколова ІВ. Проблеми неперервної професійної освіти: тезаурус наукового дослідження [Issues of continuous professional education: thesaurus o f scientific study] [наук. видання] / Київ, Видавничий Дім «ЕКМО»; 2010. 362 с.

35. Степанов ВС, Филиппов СС, Князев НП. Дистанционное обучение в СПбГАФК им. П.Ф. Лесгафта: первый опыт реализации [Distant education at P.F.Lesgaft SPSAPC: first experience of realization]. Теория и практика физической культуры. 2004; 12: 45-8.

36. Столяров ВИ. Современный олимпизм и олимпийская педагогика: достижения, проблемы, перспективы [Modern Olympism and Olympic pedagogy: achievements, issues, prospects]. Москва: ПЛАНЕТА, 2018. 528 с.

37. Сущенко АВ. Інформаційно-комунікаційні технології і засоби навчання в професійній підготовці майбутніх фахівців фізичного виховання і спорту [Information and communication technologies and educational tools in the professional training of future specialists in physical education and sport]. Вісник Запорізького нац. ун-ту. Серія: Фізичне виховання та спорт [зб. наук. пр.]. Запоріжжя, 2012;1(7):104-11.

38. Федорук ПІ. Адаптивна система дистанційного навчання та контролю знань на базі інтелектуальних інтернет-технологій [Adaptive system of distant education and kno wledge control on the basis of intellectual Internet technologies] [автореферат]. Київ; 2009. 49 с.

39. Хуторской АВ. Педагогика [Pedagogy]. [Учебник для вузов. Стандарт третьего поколения]. СПб.: Питер; 2019. 608 с.

40. Чміленко Ю. Особливості дистанційної освіти у підготовці фахівця фізичної культури та спорту [Features of distance education in the training of a specialist in physical culture and sports]. Молода спортивна наука України: Зб. наук. праць з галузі фізичної культури та спорту. Львів: НФВ «Українські технології», 2004. Т4. С.377-81.

41. Щербашин ЯС. Олімпійська освіта в системі формування гуманістичних цінностей школярів [Olympic education in the system of creating of humanistic values of school children] [автореферат]. Київ; 2014. 193 с.

42. Chatziefstathiou D, Muller N. Olympism, Olympic Education and Learning Legacies. Cambridge, UK, Cambridge Scholars Publishing. 2014; 318.

43. Daniel J. Mega-universities and knowledge media (Open and distance learning) 1^st ed. Routledge, 2013; 232.

44. Gangas D. IOA 2009-2016: Eight years of dynamic growth. IOA Journal. 2016;10:6-14.

45. Harasim L. Learning theory and online technologies. 2nd ed. Routledge; 2017; 214.

46. Hubner L, Wassong S. Olympic Education via e-learning: a research proposal. Journal of Qualitative Research in Sports Studies. 2015;9:219-35.

47. Koulouri C, Georgiadis K. International Olympic Academy: A history of an Olympic Institution. IOA, 2007; 79.

48. McCabe MF, Gonzalez-Flores P. Essentials of online teaching: a standards-based guide (essentials of online learning). 1^st ed. Routledge. 2017; 306 p.

49. Naul R. Olympic pedagogy as a theory of development of ethical and humanistic values in education. 9^th International Session for Directors of National Olympic Academies. 1-8 June 2007. Proceedings. International Olympic Academy, 2009. Р. 2740.

50. Naul R, Binder D, Rychtecky A, Culpan I. Olympic education: an international review. NY: Routladge, 2017; p. 349.

51. Physical culture and sport studies at Stark Center, Texas University (2019, September 17). Retrieved 10:01, September 17, 2019,

52. Olympic legacy. International Olympic Committee (2018, May 31). Retrieved 12:31, October 7, 2019 from: https://www.olympic.org

53. Olympic Study Centre UAB (2019, October 7). Retrieved 15:11, October 7, 2019 from: http://ceo.uab.cat/en/

54. Olympic study center. (2019, November 3). Retrieved 13:55, November 3, 2019

55. Preuss H. The Conceptualisation and Mesurement of Mega Sport Event Legacies. Journal of Sport & Tourism; 2007; 207-8.

56. Stein J, Graham CR. Essentials for blended learning: a standards-based guide (essentials of online learning) 1^st ed. Routledge; 2014. 223 p.

57. The International Centre for Olympic Studies (2019, December 10). Retrieved 11:05, December 10, 2019

Размещено на Allbest.ru

...