Методична розробка проекту до варіативного модуля "Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)" на уроках з трудового навчання у 9 класі

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М. П. ДРАГОМАНОВА

ІНЖЕНЕРНО - ПЕДАГОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: Методична розробка проекту до варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)» на уроках з трудового навчання у 9 класі

Студентка 4 - го курсу: Шевченко Юлія Володимирівна

Київ - 2018 р.



Вступ

Наше суспільство, увійшовши в третє тисячоліття, зіштовхнулося із ситуацією, коли освіта повинна підготувати нові покоління людей до життя в умовах, які ще повністю не сформовані, і до вирішення завдань, які однозначно ще не сформульовані. Новий - технологічний - етап встановлює пріоритет способу над результатом діяльності, обліку її соціальних, екологічних, економічних, психологічних та інших факторів і наслідків. Тому кожній людині необхідно бути здатною комплексно підходити до оцінки результатів, вибору способів своєї діяльності. Цьому і покликана навчити галузь«Технологія».

У сучасному світі швидкими темпами розвивається промисловість і технології. У зв'язку з цим багато галузей відчувають нестачу в кваліфікованих робочих кадрах саме технічного та технологічного профілю.

Вирішення задач технологічного навчання безпосередньо залежить від компетентності викладача, від його грамотності при виборі методів, форм і, звичайно ж, змісту освіти.

Реформування української системи освіти відбувається відповідно до світових тенденцій, які встановлюють пріоритет творчого розвитку, критичного мислення, компетентностей особистості над традиційним заучуванням знань і вмінь.

Відповідно до цього змінюються традиційні підходи до змісту освіти, і зокрема, в трудовому навчанні учнів. Так, сучасний розвиток суспільства та виробництва потребує не лише навчання учнів запам'ятовувати і відтворювати техніко-технологічні знання та прийоми роботи інструментом, а й застосовувати такі знання та вміння на практиці - через розв'язання творчих завдань (виконання навчальних і творчих проектів), формування відповідного досвіду.

Реалізація такої моделі забезпечується змістом трудового навчання учнів у 5-9 класах, який відображений в новій редакції навчальної програми «Трудове навчання. 5-9 класи» за загальною редакцією В. М. Мадзігона.

Технології (трудове навчання) - загальноосвітній предмет державного компоненту змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд. Основна мета технологій - формування технічно, технологічно освіченої особистості, підготовленої до життя і активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнічного, інформаційно-агресивного суспільства, життєво необхідних знань, умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки, основних компонентів інформаційної культури учнів, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, вироблення в них навиків творчої діяльності, виховання культури праці, здійснення допрофесійної та професійної підготовки за їх бажанням і з урахуванням індивідуальних можливостей.

У 7-9 класах навчання з технологій можна проводити за різними профілями. На даний час у загальноосвітніх школах України існує близько 150 профілів навчання з технологій. Профіль навчання технологіям визначається не тільки в залежності від наявної навчально-матеріальної бази, але й від наявності у даній місцевості виробництв, що спеціалізуються по тому ж профілю. Тільки в цьому випадку з'являється можливість залучати учнів до продуктивної праці.

Для найбільш поширених та запроваджуваних профілів у школі (автосправа, обробка тканин, металообробка, деревообробка, електротехніка) Міністерством освіти затверджені навчальні програми. Ці програми дуже схожі за принципом побудови та мають одну і ту ж структуру. Якщо ж для даного профілю не існує програм, які складені Міністерством освіти України, то школам надається право разом з базовими підприємствами розробляти свої програми. Ці програми повинні обов'язково враховувати наявність потрібної матеріально-технічної бази та бути спрямовані на розвиток політехнічної освіти школярів.

Предмет «Трудове навчання», безперечно, є одним із тих, який готує учнів до дорослого життя. Під час вивчення трудового навчання учні отримують, як загальні, так і спеціальні знання та вміння, що будуть їм необхідні і під час вибору професії, і в домашньому господарстві.

Трудове навчання є важливим засобом всебічного розвитку учнів, якщо воно побудовано правильно, з врахуванням вікових та фізіологічних особливостей учнів. У діяльності учнів на перший план завжди виступають міжособистісні стосунки, відношення до індивідуальної та колективної праці, самооцінка і суспільна оцінка процесу та результатів трудової діяльності, формування колективізму.

Дослідження, проведені лікарями, показали, що чергування практичної роботи в майстернях з аудиторними заняттями в класі підвищує працездатність учнів, завдяки зміни виду діяльності та позитивно впливає на розвиток практичних вмінь та навичок. Під час занять з трудового навчання фізична діяльність учнів поєднується з розумовою, адже учням доводиться розв'язувати цілий ряд творчих завдань, включаючи такі, як конструювання виробів, розробка технології їх виготовлення та ін. При цьому учні застосовують свої знання з основ наук і технології матеріалів, а також набувають нових знань. Таким чином, трудове навчання супроводжується напруженою розумовою діяльністю, що сприяє розвитку розумових здібностей учнів.

Важливим елементом в процесі трудового навчання створення умов для морального виховання. Створюючи корисні речі, беручи участь в продуктивній праці, учні відчувають себе учасниками виробництва. Вони починають по-справжньому розуміти значення багатьох професій в нашому житті і поважати людей - представників цих професій, і роблять деякі висновки стосовно вибору своїх майбутніх професій.

Реформування системи освіти в Україні відповідно до світових тенденцій враховує пріоритет творчого розвитку, критичного мислення учнів, компетентностей особистості.

Реалізація даного підходу забезпечується змістом трудового навчання, «мета якого - формування технологічно грамотної особистості, підготовленої до життя та активної трудової діяльності в умовах сучасного високотехнологічного, інформаційного суспільства».

Зміст практичних робіт передбачає застосування фронтальної, групової та індивідуальної організації навчальної діяльності учнів на занятті у їх взаємозв'язку, що сприяє формуванню стійких практичних вмінь та навичок, удосконаленню прийомів організації робочого місця, культури праці, самоконтролю власної діяльності.

Одним з напрямків національної Державної програми «Освіта» визначено становлення морального здоров'я, виховання технічно - естетичного світогляду, забезпечення пріоритетності розвитку людини, відтворення культури і духовності. Реалізація цих завдань здійснюється поступово, використовуючи навчання як інструмент http://www.mon.gov.ua .

Актуальність та практична значущість дослідження зумовили вибір теми бакалаврської роботи: Методична розробка проекту до варіативного модуля « Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки) » на уроках з трудового навчання у 9 класі.

Об'єкт бакалаврської роботи - процес трудової підготовки учнів на заняттях з предмету «Технології».

Предметом бакалаврської роботи - методика формування в учнів системи знань та умінь з токарної обробки металів.

Мета бакалаврської роботи - наукове обґрунтування, узагальнення і розробка змісту методики викладання варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)» на уроках з трудового навчання у 9класі.

Перед нашою бакалаврською роботою згідно мети і предмету поставлено такі завдання:

Провести аналіз літератури та педагогічного досвіду по формуванню в учнів системи знань і умінь з технології токарної обробки металів.

Провести методичний аналіз програми по профілю «Технологія токарної обробки металів».

Розкрити педагогічну сутність системи знань та умінь з технології токарної обробки металів.

Розробити календарно-тематичний план по даному профілю та план-конспекти, де відображається розроблена методика.

Основними методами дослідження стали: вивчення, теоретичне осмислення та науково-педагогічне узагальнення першоджерел; аналіз сучасної літератури з теми дослідження; систематизація фактів; вивчення провідного досвіду використання спадщини відомих педагогів у сучасному навчально-виховному процесі.

Практичне значення бакалаврської роботи полягає у розкритті сутності ідей та положень, які можуть бути використані в подальших педагогічних та творчих розробках, у практичній та виховній роботі з учнями.



1. Теоретичні основи формування в учнів системи знань та умінь на уроках з трудового навчання при вивченні Основ токарної обробки металів

1.1 Аналіз літературних джерел та провідного педагогічного досвіду з проблеми: формування в учнів системи знань та умінь на заняттях з технологій

Аналіз літературних джерел завжди робиться для того, щоб якомога докладніше, ширше і детальніше розглянути ту чи іншу проблему та розглянути, як різні автори пропонують ті чи інші шляхи її вирішення. Щоб краще висвітлити тему бакалаврської роботи, потрібно розглянути як пропонують застосовувати різні автори свою методику формування системи знань і умінь з технології токарної обробки металів. Так, Є. М. Муравйов [1] зазначає, що в старших класах доцільно проводити роботу саме по формуванню і розвитку в учнів умінь і навичок виконання більш складних технологічних операцій при роботі на токарному верстаті, ніж виконували на уроках праці в попередніх класах, при цьому він наголошує, що розвиток трудових умінь і навиків буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних умінь і навиків учнів .Він стверджує, що формуючи в учнів уміння і навики на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності, систематичності і послідовності зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, умінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. На його думку вправи є найкращим засобом їх формування. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) саме і формуються ці вміння і навички в учнів.

Багато цікавого методичного матеріалу з питань щодо методики формування в учнів системи знань і умінь з токарної обробки металів на заняттях з трудового навчання можна знайти в періодичних виданнях "Школа и виробництво", "Трудова підготовка в закладах освіти", "Педагогіка і психологія". Так, наприклад, В. В. Дьомін подає методичні рекомендації по проведенню занять з механічної обробки у 9 класах і пропонує свою методику формування в учнів системи знань і умінь безпосередньо під час виконання роботи, а також тести для перевірки засвоєного матеріалу [10]. Його методика базується на єдності і взаємозв'язку трудового навчання і суспільно-корисної праці, згідно якої основне місце на занятті займає практична діяльність учнів. При поясненні нового матеріалу автор рекомендує спиратися на знання учнів з математики, фізики, геометрії та інших навчальних дисциплін. Особливу увагу приділяє розвитку технічного мислення (за допомогою розв'язання технічних задач), формування стійких інтересів до професій (токаря, столяра - станочника).

Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загально-трудових умінь і навичок наведено в статті Г. .І Круглікова - завідуючого кафедри методики і психології Курського державного педагогічного інституту [7], В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв'язки, обладнання, наочні посібники, розкривається спрогнозований хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають виконати. Наводиться перелік обладнання та кількість матеріалу, які будуть потрібні для роботи учням на уроці. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі. Для виробів, яків заплановано виготовити на уроці, розроблені креслення та технологічні картки, де описаний технологічний процес їх виготовлення.

Велике значення він надає екскурсії на металообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців.

Свою методику пропонує Р. С. Суриков - вчитель трудового навчання школи №8 м. Черкаси [16]. Згідно цієї методики навчання автор пропонує починати з продуктивної праці учнів.

Багатим на цінні поради щодо вивчення даного профілю є посібник «Методика трудового і професійного навчання та викладання загально-технічних дисциплін», автором якої є Д. О. Тхоржевський. В даному посібнику розглянута методика навчання верстатних операцій і загальних відомостей про машину. Тут розглянуті основні помилки, які допускають учні, а також надаються змістовні поради щодо їх усунення. Автор також розкрив зміст професійного навчання та його основні завдання і дав рекомендації щодо посібників і наочності при викладанні певних тем[14].

Так, С. Я Батишев. говорить що в 5-7 класах доцільно проводити розпочату в початкових класах роботу саме по формуванню і розвитку в учнів загальнотрудових умінь і навичок, при цьому він наголошує, що розвиток трудових вмінь і навичок буде тим ефективнішим, чим краще буде сформована база теоретичних знань та практичних вмінь і навичок учнів з молодших класів. Він стверджує, що формуючи в учнів загально - трудові вміння і навички на заняттях в шкільних майстернях необхідно дотримуватись відомих дидактичних принципів педагогіки: науковості, доступності і посильності, систематичності і послідовності, зв'язку теорії з практикою, міцності засвоєння знань, вмінь і навичок, єдності навчання, виховання і розвитку, свідомості і активності, наочності, а також індивідуального підходу. Неабияке значення в формування знань, вмінь і навичок учнів автор відводить вправам. Він стверджує, що саме під час вправ (тобто багаторазового повторення операцій і дій) формуються знання, вміння і навички в учнів.

Ще більш детальні методичні розробки по формуванню і розвитку загально - трудових знань, умінь і навичок на заняттях з трудового навчання при вивченні учнями 5-7 класів модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” наведено в книзі І. Н. Федорової. В них до кожного заняття вказуються: мета, міжпредметні зв'язки, обладнання, наочні посібники, пропонується прогнозований хід занять, наводиться перелік виробів які учні мають зробити. Дуже детально розписаний матеріал по кожній темі та інструкційні картки до практичних робіт.

Кальней В. А, Поляков В. А, в методичному посібнику подали основні питання методики трудового навчання, загальні для різних напрямків трудової підготовки учнів, виклали особливості методики проведення занять по окремих розділах програми. Автор також уточнив суть понять „знання”, „вміння” і „навички” та висвітлили загальні закономірності формування змісту цих понять, встановили роль загально - трудових понять в трудовій підготовці учнів, подали рекомендації щодо сформованості загально - трудових знань, вмінь і навичок при вивченні основних тем програми, зокрема обробки металу.

Потрібну методику формування і розвитку загальнотрудових знань вмінь і навичок при вивченні модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” в 5-7 класах пропонує і Рожнєв Я. А. Згідно цієї методики вивчення модуля “Проектування та виготовлення виробів з металу” автор пропонує поєднувати з продуктивною працею учнів, відводить велике значення екскурсії на металообробне підприємство де можна спостерігати за роботою фахівців. З метою активізації пізнавальної діяльності учнів, автор рекомендує давати індивідуальні завдання, які можна виконувати на заняттях з технічної праці. Він стверджує, що знання, вміння і навички будуть формуватись і розвиватись тоді, коли учні самі будуть самі розробляти технологічні картки на виготовлення того чи іншого виробу. Дана методика визначає ефективні умови формування та розвитку загально - трудових знань, вмінь та навичок учнів.

Заслуговує на увагу і методика формування трудових знань, умінь і навичок Качнєва В. В методичному посібнику він розкрив психолого-педагогічні передумови формування знань, вмінь і навичок, висвітлив систему політехнічної освіти в процесі формування знань, вмінь і навичок, а також методи їх формування.

Автор стверджує, що найсприяйтливіші передумови формування загальнотрудових вмінь і навичок створюються в ході виконання вправ та практичних робіт, зміст яких він поділяє в наступному порядку: графічні роботи і визначення розмірів; вибір заготовок і планування роботи; виконання операцій; контроль якості.

Проведений аналіз літератури, досліджень вчених педагогів, а також передовий педагогічний досвід показують, що вивчення теми «Основи технології токарної обробки металів» учнями 9 класів потребує спеціальної організації навчально-виховного процесу, яка включає практичні і теоретичні заняття, а також екскурсії на виробництво.

1.2 Педагогічна сутність проблеми формування системи знань та умінь з технології токарної обробки металів

Технологічний процес виготовлення будь-якого виробу включає в себе послідовне виконання трудових операцій.

Трудова операція - це частина трудового процесу, яка характеризується використанням однотипних інструментів, пристроїв, способів праці. В свою чергу будь-яка робоча операція виконується за допомогою трудових дій. До трудових дій відносять: планування, підготовку, здійснення, контроль, та обслуговування виробничого процесу.

Способи виконання трудових дій вироблені суспільно-виробничою практикою і закріплені в знаряддях праці. Тому оволодіти тією або іншою трудовою дією - це значить засвоїти спосіб поводження з тим інструментом (машиною), за допомогою якого виконується дана дія.

Стосовно трудової діяльності учнів .можна виділити такі основні етапи: засвоєння необхідних теоретичних знань, вправи, закріплення, корекція основних дій.

Вивчення будь-якої нової трудової дії починається з виконання її з свідомим контролем кожного її елемента. Такий ступінь засвоєння дії дістав назву уміння, або первинний ступінь. Наприклад, при виконанні токарних робіт, копи учень засвоїв правильне робоче положення то цей учень набув уміння, навіть якщо при цьому і спостерігається ще деяке напруження, повільність та неправильність у рухах. Існує стільки умінь, скільки є різних конкретних видів трудових дій.

3а допомогою вправ та частого повторення уміння в процесі навчання удосконалюються, досягаючи свого вищого ступеня, який дає змогу виконувати дію точно, швидко, легко і впевнено з контролем не за процесом її виконання, а за наслідками. Вищий ступінь освоєння дії одержав назву навички.

Отже, вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Характерною особливістю трудових дій є те, що їм завжди передує думка: перш ніж практично здійснити ту чи іншу трудову дію, людина здійснює її у думці, створює уявлення (образ) цієї дії, намічає програму її виконання. І тільки після цього, орієнтуючись уявленням про дію, її суб'єктивним образом, вона виконує дію практично. Образ дії має величезне значення в її здійсненні. Від ступеня точності і повноти його в основному залежить ефективність дії.

Наявність встановлених виробничою практикою способів дій, з одного боку, а з другого - випередження людиною практичного виконання дії уявним його здійсненням визначають процес навчання трудових дій.

Справді, якщо способи дій існують в уже відпрацьованому вигляді і якщо всяка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві, отже, і навчання трудових дій слід починати зі створення в учнів уявлень (образів) цих дій і способів їх виконання. Для цього навчальною практикою вироблені і відповідні методи. Найефективнішим з них є розповідь, пояснення і показ (демонстрування). За допомогою розповіді, пояснення і показу вчитель ознайомлює учнів із зовнішньою картиною засвоєння дій: з її конструкцією, з послідовністю і характером виконання кожного руху, що входить до складу даної дії, а також доводить до відома учнів той кінцевий результат, до якого мусить привести виконання дії.

На основі цієї інформації в учнів і створюється образ дії, за яким відбувається і виконання, і контроль, і керування нею. В цьому полягає виключно важлива роль пояснення і показу. Отже, з розповіді, пояснення і показу починається навчання трудових дій, а з формування образу дії - засвоєння цих дій. Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією. Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних наслідків, тому що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя, їм обов'язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. На цю залежність мови від її предметної основи неодноразово вказував видатний учений-фізіолог І. П. Павлов. Називаючи мову другою сигнальною системою, а предмети і явища першою, він говорив: „Треба пам'ятати, що друга сигнальна система має значення через першу сигнальну систему і в зв'язку з останньою, а якщо вона відривається від першої сигнальної системи, то ви будете пустомелею...”. Ефективне використання другої сигнальної системи можливе до тих пір, поки вона „постійно і правильно співвідноситься з першою сигнальною системою, тобто з найближчим провідником дійсності”.

Це значить, що розповідь про нові трудові дії, назва нових способів і інструментів, потрібних для виконання цих дій, не будуть зрозумілими для учнів без одночасного показу.

Проте одного показу без пояснення також не досить. Він не спроможний розкрити учням суть дії, допомогти їм зрозуміти її особливості. Крім цього, з досвіду відомо, що учні не завжди самі звертають увагу на основні сторони і моменти дії, яку спостерігають. Захоплюючись її зовнішньою картиною, яка для них і доступніша, і цікавіша, вони не помічають суттєвих особливостей цієї дії.

Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.

За своєю природою образ є суб'єктивним відображенням об'єктивно показаного і роз'ясненого вчителем зразка дії. Він є для учнів орієнтиром: по ньому вони здійснюють дію. Тому чим точнішим і повнішим буде образ, тим правильнішим буде виконання дії. Однак створити повний образ дії шляхом розповіді, пояснення і показу не вдається, тому що не все в трудових діях піддається поясненню і наочному показу. Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Внутрішню ж картину виконуваної дії він не спроможний ні показати, ні роз'яснити. Наприклад, силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розказати і показати, які зусилля треба докладати до робочого інструмента і як їх змінювати, щоб забезпечити потрібне переміщення інструмента в просторі і часі, по суті не вдається. Це пояснюється тим, що величина зусиль на протязі робочого руху безперервно змінюється, причому характер зміни дуже складний. У кожний момент часу і в кожній точці траєкторії він залежить від умов протікання руху. Передбачити ж ці умови при інструктажі вчитель не може.

Слід також мати на увазі вказівку І. М. Сєченова, що учням доступне із пояснення і показу тільки те, що відповідає наявному в них досвіду. Отже, образ дії, що формується спочатку шляхом розповіді, пояснення і показу, як правило, буває неповним і неточним, а тому й дія, що виконується на основі цього образу і керується ним, також не може бути точною.

Але якби і вдалось якимось чином сформувати у учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати дію, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також Піза особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.

Щоб повністю оволодіти дією, треба пройти другий етап навчання - навчитися протидіяти перешкодам: швидко і точно виявляти відхилення (помилки) в трудових діях і своєчасно виправляти їх. Цей етап навчання набагато складніший і важчий, ніж перший. Складність полягає в тому, що багато з перешкод не піддаються усвідомленню, а отже, і цілеспрямованому усуненню. Виявити їх вплив можна тільки опосередкованим шляхом: за тими відхиленнями (помилками), які вони викликають у виконуваних діях. Сприймаючи і виправляючи ці відхилення, учні повніше і глибше засвоюють потрібний спосіб виконання дії, досягають потрібної майстерності. Отже, знання результату дії так само необхідне для оволодіння діями, як і наявність суб'єктивного образу дії.

Механізм засвоєння трудової дії являє собою замкнуте рефлекторне кільце, що складається з:

а) чутливих „показників” - органів чуття;

б) керуючого пристрою - мозку;

в) „каналів зв'язку” - нервових закінчень, які з'єднують все це в єдину систему. Рефлекторне кільце діє безперервно. По ньому постійно передаються сигнали: з центру на периферію до робочих органів по каналах прямого зв'язку - сигнали-подразники, а з периферії в центр по каналах зворотного зв'язку надходить сигнальна інформація про результати дії.

Принцип кільцевого керування лежить в основі будь-якого саморегулюючого пристрою: немає різниці це людський організм чи машина.

Вміння і навички характеризують певний ступінь засвоєння трудових дій. Перед тим, як виконати трудову дію, людина повинна спочатку обдумати її, продумати процес її виконання, потім виконати у своїй уяві. Лише тоді, користуючись створеним в уяві образом про дію, вона виконує її практично.

Якщо будь - яка дія повинна здійснюватися спочатку в уяві, то і навчання виконання трудових дій слід починати зі створення в уяві учнів образів цих дій, а також продемонструвати різні способи їх виконання. Далі визначити з них найзручніші та найефективніші та довести їх перевагу над іншими способами. Для цього навчальною практикою вироблені відповідні методи: розповідь, пояснення і показ (демонстрація).

Доведено, що сприйняття інформації на слух (розповідь) складає лише до 40% від почутого, на зір (плакати, діафільми, таблиці) до 60%, а при комбінуванні використання органів сприйняття (наприклад, розповідь із демонстрацією) до 90%. [15]

Цілеспрямоване і систематичне навчання, що здійснюється за допомогою розповіді, пояснення і показу, значно зменшує час і витрату сил на оволодіння дією.

Але треба зауважити, що використання розповіді і пояснення без показу або, навпаки, показу без розповіді і пояснення не дає потрібних результатів, тому, що навчаючі можливості кожного з цих методів обмежені. Розповідь і пояснення, як словесні методи навчання, взагалі спроможні навчати тільки тоді, коли кожне слово, яке сприймають учні, буде відтворювати у них відповідне уявлення про предметну основу цього слова. Якщо ж учні ніколи не сприймали відповідних предметів або явищ і не мають уявлення про них, то вони не зрозуміють слів учителя. їм обов'язково треба одночасно з розповіддю показувати предмети і явища, про які йде мова. Одного показу без пояснення також не досить, так як учні не зрозуміють саму суть трудової дії. Крім цього учні не завжди самі звертають увагу на основні сторони і моменти дії. яку спостерігають. Вчитель при показі повинен акцентувати увагу на ключових моментах її виконання, зразу ж показувати які помилки учні допускають найчастіше і давати поради як їх усунути. При самому ж показі це неможливо.

Отже, тільки в поєднання, доповнюючи один одного, вказані методи навчання можуть бути надійним засобом формування образу дії.

Вчитель може пояснити і показати тільки зовнішні ознаки дії, її конструкцію: робочу позу, хватку, траєкторію переміщення інструмента. Проте вчитель не має змоги передати за допомогою описаних вище методів фізичних зусиль при виконанні трудових дій, тобто силовий параметр менше всього вдається охарактеризувати і проілюструвати, тоді як цей параметр у кожній трудовій дії є основним: з допомогою зусиль учні і переміщують робочий інструмент і керують ним. Розповісти ж які зусилля потрібно прикласти в той чи інший момент часу неможливо, так як в процесі роботи силові зусилля постійно змінюються. Не піддається точному описанню і швидкість переміщення робочих органів та інструмента, їх інерція, кінестетичні відчуття виконуваної дії та інші фактори.

Але якби і вдалось якимось чином сформувати в учнів досить повний і точний образ дії, то й тоді вони не змогли б відразу, без вправ, правильно виконати, оскільки, крім недосконалості образу дії, непогодженість трудової дії може породжуватися також особливостями сенсомоторного (рухового) апарату людини і умовами, в яких протікає дія.

Знання та вміння з технології слюсарної обробки металів являють собою цілісну систему, так як містять в собі не тільки знання і вміння з трудового навчання, а й з інших шкільних предметів. Наприклад, вивчення кутів токарного різця було б неможливим без базових знань з геометрії. Без основ знань з фізики неможливо було б пояснити учням, для чого потрібне змащування основних частин верстатів при їх експлуатації, (для зменшення сил тертя). Такий шкільний предмет як креслення дає змогу учням користуватися кінематичними схемами верстатів, уявляти розміщення і взаємодію основних його вузлів. Всі ці знання дають змогу швидко зрозуміти принцип дії металообробних верстатів, призначення їх складових частин, а також допомагають швидко освоїти управління ними. Механічна обробка деревини включає в себе розробку технології виготовлення виробів (складання тех. карт). Розрахунок швидкості різання, глибини різання, подачі, кількості проходів є обов'язковим при розробці технологічних карт, який був би неможливим без елементарних знань з математики. Не менш важливим є також знання з трудового навчання з попередніх класів (користування контрольно-вимірювальними приладами).

Отже, відсутність хоча б одного з перерахованих вище знань чи вмінь не дозволяє учню якісно і швидко виготовляти вироби, це доводить, що знання і вміння з технології обробки металу являють собою одну єдину систему, тобто для якісного виконання технологічних операцій потрібно комплексно оволодіти системою знань та умінь.

1.3 Методичний аналіз змісту варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)» у 9 класі

За навчальною програмою учні отримують знання про технологічні процеси токарної обробки металів, вимогами до заготовок, підготовкою заготовок для обробки, способи кріплення заготовок, та інструментами, що використовуються для цього. Учні отримують і ознайомлюються з поняттям припуск на обробку, а також з інструментами, які використовуються для токарної обробки металів. Учні обов'язково вивчають правила техніки безпеки при роботі.

Основний акцент слід звернути на:

- прийоми економії матеріалів під час розмічання;

- інструменти для вимірювання, розмічання і контролю як заготовок, так і готових виробів;

- травмування яке може виникнути при роботі на токарних верстатах.

Учні отримують знання про професії, які зараз існують на ринку праці, пов'язане саме з цією темою, а саме: слюсар, токар; з народними промислами, з додатковим обладнанням, яке може використовуватись для процесу обробки.

Трудове навчання - загальноосвітній предмет державного компонента змісту освіти, який знайомить учнів із виробництвом як складовою навколишнього середовища і на цій основі впливає на їхній світогляд.

Основна мета трудового навчання - виховання творчої особистості, якнайповніший розвиток її інтересів, нахилів, здібностей, підготовка учнів до професійного самовизначення і трудової діяльності в умовах ринкових відносин. Трудове навчання має розв'язувати такі основні завдання: трудове виховання, політехнічна освіта, поєднання навчання з продуктивною працею, створення умов для формування творчого ставлення до праці та професійного самовизначення.

У процесі трудового навчання учні оволодівають загально - трудовими знаннями та вміннями, вчаться розв'язувати техніко-технологічні задачі, конструювати і виготовляти суспільно-корисні вироби, засвоюють обов'язковий мінімум (стандарт) знань про місце та роль виробництва у житті суспільства.

Програма побудована за державно-регіональним принципом. Вона складається з обов'язкових для вивчення у всіх типах загальноосвітніх навчально-виховних закладів частини і варіативної. Зміст останньої вибирається з декількох варіантів (модулів), або розробляється вчителем відповідно до державних вимог і затверджується в установленому порядку. На варіативну частину відводиться не більше 40% часу, передбаченого навчальним планом.

Програма доповнена новим змістом з основ ринкової економіки, дизайну, креслення і конструювання, народних промислів і ремесел. Переглянуто зміст і порядок вивчення окремих тем. Посилено творчу спрямованість трудового навчання. Враховано проблеми матеріально-технічного забезпечення навчально-виховного процесу. Передбачено різні варіанти і рівні вивчення окремих розділів. Забезпечено можливість диференціації навчання на основі врахування національно-етичних, соціально-економічних, статевих, вікових та психолого-фізіологічних особливостей учнів. Трудове навчання хлопців і дівчат рекомендується здійснювати окремо. Однак не виключається можливість комплектування змішаних груп за бажанням учнів та у малокомплектних школах. Тому зміст трудового навчання подано двома варіантами програми: для класів, у яких здійснюється поділ на дві групи (хлопців і дівчат), і для таких, де здійснити поділ на групи немає можливості. Якщо учнів у класі не можна поділити на групи за рахунок коштів державного бюджету, то сформувати групи хлопців і дівчат можна з учнів паралельних або наступних класів. Це дасть змогу навчити хлопців характерним для них видам робіт. При організації спільної навчально-трудової діяльності учнів враховуються фізіологічні особливості.

Навчально-виховні завдання на уроках розв'язуються головним чином у процесі практичного навчання. Зміст необхідних технологічних відомостей узгоджується з характером практичних робіт і обсягом праці з кожної теми програми. Техніко-технологічні й економічні відомості вивчаються в обсязі, що забезпечує свідоме, якісне і творче виконання практичних робіт. Орієнтований перелік об'єктів праці, що пропонується у програмі, уточнюється вчителем.

Зміст програми передбачає використання як фронтальної, так і бригадної, бригадно-ланкової, індивідуальної та інших форм праці учнів, що сприяє формуванню практичних умінь і навичок, раціональній організації, культурі і безпеці праці. Практичні роботи на верстатах учні можуть виконувати за змінним графіком.

Кількість годин на вивчення розділів і тем вказано орієнтовано. Учителю надається право змінювати порядок їх вивчення.

Для того, щоб зацікавити учня, перш чим починати викладати матеріал, слід учням дати подивитися на готові вироби, які виготовлялись за допомогою токарного верстата. Слід показати кращі роботи учнів школи, або народних умільців. А найкраще показати відео з певними етапами роботи. Тому, зацікавлена дитина краще працює і вона знає для чого саме потрібна та чи інша операція, або той чи інший інструмент.

У процесі занять з технології учні здобувають певні знання та трудові навички та вміння, допомагає учням розвинути просторове мислення, точні трудові рухи, а також акуратність, яка неабияк потрібна при виготовленні токарних виробів.

У процесі вивчення модуля учні ознайомляться з прийомами і навичками, які є характерними для традиційних художніх промислів (слюсар, токар). Учні вивчатимуть матеріалознавство, проектування і технологію виготовлення виробів слюсарним способом. В Україні ця техніка дуже поширена. Теоретичні і практичні заняття передбачають залучення учнів до творчої діяльності: вибір об'єкта виготовлення, самостійний вибір конструкції виробу, обґрунтування вибору, нескладні економічні розрахунки і пропозиції щодо здешевлення виробів, планування різних видів робіт, удосконалення обладнання, технологічного процесу, підвищення якості і продуктивності праці.

Встановлення дидактичного зв'язку між заняттями технологій та іншими предметами необхідне для успішного засвоєння знань з основ наук і здійснення трудового навчання вцілому. Для встановлення дидактичного зв'язку дуже важливо досягти стану, коли б він виникав природно, вчителеві необхідно брати до уваги життєвий досвід учнів. Таким чином дана тема тісно пов'язана з наступними предметами:

Зв'язок з хімією проявляється на заняттях з технологій, де будуть вивчатись властивості елементів, хімічні сполуки.

Зв'язок з математикою - коли учням необхідно розрахувати кількість матеріалу для виробу, вона вимагає від учнів уважності та зосередженості при роботі.

Зв'язок з образотворчим мистецтвом проявляється при вивчені етапу уроку присвяченому вибору малюнка чи ескіза для майбутнього виробу, учням необхідні знання з кольорознавства, правила побудови композиції , властивості кольорів, вміння малювати ескізи.

Зв'язок з предметами безпека життєдіяльності та основи медичних знань учням необхідні знання про успішне функціонування організму людини, про правила і вимоги до техніки безпеки під час проведення будь - яких робіт, пов'язаних з трудовою діяльністю людини. Цей зв'язок проявляється при проходженні всіх тем даного блоку.

На будь - якому етапі навчання міжпредметні зв'язки виконують виховну, розвиваючу функції завдяки інтеграції знань, що підвищує продуктивність перебігу психологічних процесів. Зв'язок формують конкретні знання учнів, викликаючи оперування пізнавальними методами.

Основні вимоги до дидактичного зв'язку трудового навчання з предметами основних наук:

Зв'язок трудового навчання з предметами з основних наук повинно будуватись на рівноправній основі, при якій забезпечується логічна система кожного з навчальних предметів.

Дидактичний зв'язок трудового навчання з вивченням основ наук не повинні бути не точними.

Дидактичний зв'язок трудового навчання з іншими навчальними предметами не повинні порушувати систематичність та послідовність викладання матеріалу окремих навчальних предметів.

Технології повинні розглядатись не тільки як сфера розширення та поглиблення знань та вмінь.

Особливістю сучасного уроку трудового навчання є навчання учнів не лише конкретним трудовим операціям але й підготовка їх до життя, формування таких цінностей особистості, які допоможуть стати успішним у виборі свого життєвого шляху. Так, проектна діяльність у зв'язку з цим, дає можливість учителю прилучити учнів до самостійного вибору того або іншого розв'язку задачі, розв'язувати завдання з декількома правильними рішеннями, проводити пошук інформації, реалізувати набуті знання з основ наук на практиці тощо. Слід відзначити, що найбільш швидко проектну діяльність опановують учні, які проявляють більше ініціативи, швидко орієнтуються при зміні умов завдання відповідно до проведеного пошуку тощо. Як показує досвід роботи з школярами, це не завжди „відмінники”, навіть у більшості випадків школярі, що не реалізували свій потенціал до навчання з інших предметів. Тому головним завданням з точки зору методики навчання проектній діяльності є активізація навчальних можливостей учнів, замість переказування готової інформації, відірваної від їхнього життя та суспільного досвіду або повторення трудових дій продемонстрованих учителем.



2. Методичні засади формування в учнів системи знань та умінь з технології токарної обробки металів

2.1 Методика формування в учнів системи знань та умінь на уроках трудового навчання з основ технології токарної обробки металів

Проаналізувавши програму з даного розділу, визначивши перелік вправ, які доцільно було б організувати на заняттях з токарної обробки металів ми виділили такі основні вправи і прийоми роботи які слід застосовувати в навчально - виховному процесі.

У 9 класах учні вивчають більш складний вид механічної обробки металу на токарно-гвинторізному верстаті. Під час вивчення елементів машинознавства вони знайомляться з призначенням та будовою токарно-гвинторізному верстата, принципом дії основних його вузлів. При цьому вивчають прийоми керування верстатом, знайомляться з режимами різання й технологічними пристосуваннями до верстата, а також з правилами безпечної праці.

Обробку матеріалів на токарно-гвинторізному верстаті здійснюють, як і на багатьох інших верстатах, за допомогою головного і допоміжного рухів. Отже, у процесі вивчення конструкції і роботи токарного верстата учнів можна ознайомити з будовою і принципом дії більшості металорізальних верстатів.

Оскільки в шкільних майстернях є в наявності два три токарно-гвинторізних верстати, то потрібно встановити графік, за яким учні навчатимуться працювати на токарних верстатах. Проводячи чергове заняття з усією групою, учитель паралельно повинен приділяти увагу двом-трьом учням, які за графіком працюють на токарних верстатах. Найдоцільніше, як показує практика дати цим учням навчальні завдання, що містять пізнавальні відомості та розкривають технологічну послідовність виготовлення певного виробу. Поки вчитель проводить інструктаж для групи, учні біля токарного верстата самостійно вивчають карту-завдання. Потім учитель, перевіривши їхні знання, дозволяє виконувати практичну роботу. Працюючи з іншими учнями, учитель повинен тримати в полі зору тих, хто працює на токарних верстатах, і в разі потреби робити зауваження щодо правильності прийомів роботи, робочих поз, рухів.

Перед тим, як обробляти металеві заготовки на токарно-гвинторізному верстаті, учитель знайомить учнів з кресленнями та ескізами деталей циліндричної форми (учні повинні вміти читати креслення та ескізи). Далі він дає учням відомості з основ різання, що мають безпосереднє відношення до токарної вправи. Сюди входить поняття про режими різання та процес утворення стружки (відомості про припуск, головний рух, рух подачі, поверхні різання, елементи стружки та її види).

Наступним етапом є ознайомлення учнів з різними токарними різцями, їх призначенням та особливостями використання для обробки деталей циліндричної форми.

У процесі вивчення будови різця особливу увагу слід звернути на елементи головки та геометрію різця.

Учні повинні знати правила встановлення різця в різцетримачі (величина вильоту, вершина на рівні осі шпинделя), а також правила закріплення заготовки в патроні (виліт не більше як 4 діаметри без задньої бабки, зменшення биття і т. ін.). При цьому вчитель має наголосити, що ні в якому разі не можна залишати ключ у патроні.

Особливу увагу учнів учитель звертає на організацію робочого місця токаря. Учні повинні знати, де лежать інструменти і матеріали, якою рукою треба брати торцевий ключ або накидний, деталь чи напилок, якою рукою переключати швидкість чи включати передачу і т. ін. Коли вони навчаться організовувати робоче місце, повинні навчитись підрізати торці заготовок, бо з цього починається технологічна послідовність виготовлення виробу. Вчитель наголошує на особливості різання для підрізання, а також на значенні цієї операції в токарній справі.

Щоб краще навчити учнів працювати на токарно-гвинторізному верстаті, учитель у процесі інструктажу повинен за допомогою технічних засобів навчання, показувати правильні пози під час роботи та прийоми роботи. Кожного учня потрібно забезпечити інструкційною карткою, де розкрито раціональну послідовність виготовлення виробу і є поопераційні ескізи.

Разом з тим учитель особисто показує прийоми підрізання торців, розмічання довжини для обточування на заготовці, сам процес обточування до певного діаметра з обов'язковим вимірюванням штангенциркулем, закріплення свердла в пінолі задньої бабки і подальшого свердління отвору в заготовці, а також відрізання готової деталі. При цьому він показує, як користуватись лімбом поперечної і поздовжньої подач, визначає ціну однієї поділки.

Після підрізання торця учні повинні навчитись обточувати циліндричні поверхні до певного діаметра (обточувати деталі з 2-3 уступами різної довжини). При цьому особливу увагу учитель звертає на рівномірність ручної поздовжньої подачі та додержання розмірів (довжина і діаметри ). Учні повинні постійно при цьому користуватись штангенциркулем як для вимірювання діаметра, так і довжини.

Значну увагу вчитель приділяє формуванню вмінь свердлити отвори з використання задньої бабки верстата. При цьому пояснює відмінність між свердлінням отворів на свердлильному й токарному верстах. Учні повинні запам'ятати правила свердління заготовки, що обертається в шпинделі з використанням задньої бабки верстата, а також уміти визначати глибину утвореного отвору в процесі свердління.

Навчаючи школярів підрізати заготовки, учитель насамперед пояснює значення швидкості обертання шпінделя при відрізанні та його вибір залежно від матеріалу. Після цього демонструє особливості відрізання заготовки відрізним різцем.

У процесі пояснення теоретичного матеріалу ще на одному з перших вступних інструктажів з даної теми, вчитель повинен навчити учнів доглядати за верстатами й контролювати виконання цих правил на подальших заняттях за допомогою чергових учнів.

Оскільки під час токарних робіт утворюється багато стружки, вчитель пояснює учням необхідність і можливості утилізації стружки та дані про використання відходів матеріалу взагалі.

З метою профорієнтації доцільно дати учням відомості про роботу токаря-універсала на передових підприємствах.

Залежно від складності роботи можна проводити за усними вказівками вчителя або з використанням письмових інструкцій, в яких розкрито будову приладів, мету і послідовність виконання роботи.

Початкове формування знань здійснюється під час розповіді, бесіди, демонструванні робочих прийомів. Потім одержані знання необхідно закріпити, шляхом повторення або використанням такого метода, як демонстраційний експеримент. В цьому випадку дослідницькі роботи розглядаються, як проміжний етап і застосовуються для встановлення зв'язку між теоретичним навчанням і практичним, тому зміст дослідницьких робіт залежить від характеру практичних. На відміну від практичних робіт по виготовленню виробів, у школярів формуються знання та вміння по обробці матеріалів, в змісті дослідів, як правило, немає оброблювальних операцій (пиляння, стругання, свердління і т. д.).

Перед організацією дослідів школярі вивчають відповідний теоретичний матеріал. З цією метою поводяться уроки по формуванню теоретичних знань, а в окремих випадках уроки по формування практичних умінь і навичок (в фронтальній формі).

Безпосередня підготовка до проведення дослідів полягає в наступному. Вчитель за допомогою чергових до початку занять розміщує на робочих місцях обладнання, матеріали, інструменти необхідні для виконання робіт. Те обладнання, яке у відповідності до інструкції школярі повинні будуть підібрати самостійно, знаходяться на демонстраційному столі.

Далі даються організаційно-методичні поради, як правило до кожної роботи, а в окремих випадках - для групи робіт, які мають споріднену структуру побудови технічних відомостей, практичних дій, звітів. Технічні відомості регламентовані завданнями і змістом роботи, вимогами програми і часом, відведеними на виконання кожного завдання. Вчитель може корегувати об'єм і послідовність повідомлення технічних відомостей у відповідності з особливостями підготовки учнів, застосуванням додаткових засобів наочності і т. д.

Для ознайомлення учнів з послідовністю і способами виконання практичних дій учитель повинен провести інструктування. На дослідницьких роботах доцільно проводити письмове інструктування видаючи картки-завдання на робочі місця або записуючи текст завдання на дошці. Попередньо вчитель проводить коротке пояснення інструкції, знайомить учнів з найбільш важливими її пунктами, демонструє плакати, таблиці або прийоми роботи. Для лабораторно-практичних, основний зміст яких складають збирально - розбиральні дії, інструкції повинні бути найбільш змістовними, детально розкриваючи хід виконання роботи.

Але при цьому слід мати на увазі, що досить ґрунтовні інструкції важкі для вивчення і погано засвоюються школярами.

Для роботи творчого характеру, в яких переважають елементи учнівського дослідження, інструкції даються більш короткими, але в них повинні бути всі необхідні дані про виконання завдання. Дослід показує, що учням слід давати інструкції об'ємом відповідно 0,7; 0,9; 1,2 сторінок машинописного тексту.

При підготовці і проведенні кожної лабораторно-практичної роботи необхідно скласти інструкційну карту, в якій розкрити тему, порядок виконання, дати перелік основного обладнання і привести вказівки по оформленню звіту по виконанню лабораторно-практичної роботи.

2.2 Календарно-тематичне планування занять з технологій варіативного модуля «Технологія токарної обробки металів» у 9 класі

педагогічний компетентність викладач технологічний

Планування занять в майстернях включає в себе такі етапи: підготовка вчителя до навчального року, підготовка вчителя до навчальної теми, підготовка вчителя до уроку.

Планування навчальної роботи починається з вивчення шкільної програми і пояснювальної записки. У пояснювальній записці розкривається завдання занять, а також деякі вказівки методичного характеру щодо організації навчального процесу, використання наочних посібників, перевірки й оцінки діяльності учнів та ін.

У програмі визначено обсяг знань, умінь і навичок яких повинні набути на цих заняттях. У кожному класі навчальний матеріал занотовано в теми і визначено кількість годин на кожну тему. Послідовність вивчення тем, передбачених програмою, вчитель може змінити. Так само може бути змінена кількість годин на вивчення окремих тем. У кожній темі розкривається зміст теоретичних відомостей, з якими треба ознайомити учнів, а також наводиться перелік об'єктів роботи.

Після вивчення шкільної програми вчитель вибирає вироби, які будуть об'єктами роботи для учнів. Вибір виробів є досить відповідальним етапом у підготовці вчителя до проведення занять, бо вони повинні бути суспільно корисними за своїм призначенням. До вибору виробів ставлять такі вимоги:

...