Методична розробка проекту до варіативного модуля "Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)" на уроках з трудового навчання у 9 класі

Виготовлення вибору повинно складатись з операцій, передбачених навчальною програмою.

Не рекомендується планувати виготовлення більше двох однакових виробів з учням , щоб не зменшувався інтерес до роботи.

Виготовлення виробу повинно бути посильним для учнів щодо точності обробки і запланованого часу.

Підібравши вироби, можна переходити до складання календарно-тематичного плану. Календарно-тематичний план складається для того, щоб передбачити, скільки потрібно матеріалів, коли їх слід придбати і яким додатковим устаткуванням та інструментами поповнити та забезпечити майстерню.

Календарно-тематичний план можна складати відразу на навчальний рік, на півріччя або чверть.

Після того як календарно - тематичний план складений, вчитель здійснює підготовку до навчальної теми. Увесь матеріал навчальної теми вже поділено у календарно-тематичному плані так, щоб не було уроків повністю присвячених виконанню теоретичного матеріалу. Теоретичний матеріал розподіляють при цьому по можливості між окремими уроками так, щоб він був пов'язаний з практичною роботою учнів і щоб вивчення його займало не більше як 20-25% навчального часу.

Головним етапом у підготовці вчителя до навчальної теми є розробка системи уроків. Під системою уроків розуміють таку їх сукупність з певної теми, при якій забезпечується дидактично обґрунтований взаємозв'язок між ними, що сприяє свідомому засвоєнню учнями навчального матеріалу і їхньому загальному розвитку, тобто система уроків сприяє виконанню навчально-виховних завдань.

Цілком зрозуміло, що знання вчителя повинні бути значно ширші і глибші, ніж ті, яких повинні набути учні. Тому джерелами для підготовки вчителя повинні бути посібники з токарної справи, художньої обробки металу, розраховані на майстрів виробництва. Учитель повинен бути готовим до відповіді на запитання учнів які виходять за межі навчальної програми, а для цього треба добре знати теоретичні основи професій, елементи яких вивчається на заняттях. Треба також добре володіти відповідними професійними навичками. Тому до початку занять учителеві рекомендується самостійно виконувати обсяг роботи, що заплановано для учнів. Це дуже важливо з методичної точки зору. Методика підготовки вчителя до уроку починається з роботи над навчальною літературою. Учитель переглядає матеріал шкільного підручника і орієнтується на ньому, коли подає повний матеріал. Така орієнтація потрібна з двох причин: 1) у підручнику викладено мінімум матеріалу достатньо для виконання навчальної програми: 2) навчальний матеріал викладено на рівні, що відповідає загальному розвитку учнів і їхніх знань з основ наук.

Поряд з цим учитель ознайомлюється з навчальною літературою з суміжних предметів. Щоб зробити трудову діяльність учнів свідомою і використати їхні знання з основ наук у процесі виконання трудових завдань, треба мати уявлення, яких знань і вмінь вони набувають на уроках фізики, хімії, креслення, математики, трудового навчання, та ін.

До початку заняття вчителеві рекомендується самому виготовити об'єкт, який він планував дати учням як трудове завдання. З методичної точки зору це важливо з кількох причин:

1) підвищується авторитет учителя, коли учні бачать, що він досконало володіє трудовими прийомами і може бути для них особистим прикладом;

2) зразки, виготовлені вчителем, є еталоном для учнів;

3) виконуючи цю роботу, вчитель може чітко уявити собі, які можуть бути в учнів помилки, що дає матеріал для розробки методики заняття.

Якість проведення уроку залежить значною мірою від підготовки вчителем організаційних питань. Кожний учень повинен бути забезпечений комплектом різальних інструментів, а також належною кількістю заготовок. Треба мати достатню кількість запасних інструментів і заготовок на той випадок, коли будь-якій інструмент вийде з ладу, а заготовка буде зіпсована.

Учитель праці повинен передбачати, додаткову роботу для сильних учнів, які виконують завдання раніше від інших.

Інструмент - заточує на заточувальному верстаті сам учитель; учнів з міркувань безпеки до цієї роботи не допускають.

Дуже важливо для вчителя підготовити технічну документацію. Це насамперед рисунки і технологічні карти. Залежно від складності виробу, від підготовленості учнів вирішується питання про те, яку форму матимуть технологічні карти, які вказівки вони міститимуть.

У темі зазначається, який матеріал вивчається, чому присвячується заняття, а в меті уроку розкривають навчальні завдання. Об'єкт роботи зазначають у тих випадках, коли учні виготовляють вироби.

В поурочному плані треба перелічити устаткування, інструменти і всі наочні посібники, що використовуватимуться на уроці.

Хід уроку визначається типом останнього, розкриває його структуру, послідовність чергування елементів і час, відведений на кожний з них.

Отже, результатом планування є перспективне планування (кінцевим результатом якого є календарно-тематичний план), а поточне (результатом якого є план конспект заняття).

Зміст модуля передбачає ознайомлення учнів 9 класів з токарною обробкою металів та сплавів.

Виготовлення виробів з використанням токарних операцій передбачається через проектно-технологічну діяльність. Як результат роботи над змістом модуля, учні мають оволодіти основними слюсарними операціями та виконати творчий проект.

Реалізація модуля виконується в слюсарній або комбінованій майстерні та не передбачає додаткового і спеціального обладнання.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

Табл. 1. Тематичний план

№ з.п.	Назва теми	Кількість годин
1.	Основи технології токарної обробки металу.	4
2.	Проектування та виготовлення виробів.	10
3.	Презентація та оцінка результатів проектної діяльності	2
	Всього	16

2.3 Творчий проект та план-конспекти занять варіативного модуля «Технологія токарної обробки металів» у 9 класі

УРОК № __

Тема: Обточування циліндричних поверхонь. Торцювання та відрізання заготовок.

Мета: 1.Ознайомлення учнів з обточуванням циліндричних поверхонь.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об'єкт роботи: Практична робота. Ознайомлення з обточуванням циліндрів, торцюванням та відрізанням заготовок.

Обладнання та інструменти: Токарні верстати, токарні різці.

Хід роботи.

Організаційний момент.

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

Актуалізація опорних знань учнів.

Які типи різців ви знаєте?

Яке їх призначення?

Які металорізальні верстати ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

Вивчення нового матеріалу.

Обробка зовнішніх циліндричних і торцевих поверхонь включає операції обточування, підрізування, прорізування канавок і відрізування заготовок.

Обточуванням можна обробити гладенькі й східчасті циліндричні, а також конічні й фасонні зовнішні поверхні.

Для обробки циліндричних поверхонь заготовку кріплять або в патроні, або в центрах і надають їй обертального руху. На деталь, установлену в центрах, надівають хомутик, який обертається повідцевою планшайбою. Щоб заготовка великої довжини не прогиналась під дією сил різання, застосовують люнети: рухомий, який встановлюють на каретці супорта, рухається разом з нею, і нерухомий, який кріплять на напрямних станини верстата.

У технології машинобудування використовують такі умовні графічні зображення опор, затискачів і установочних пристроїв:

Підрізуванням обробляють торцеві поверхні валів і втулок, площини в корпусних деталях. Для цього використовують підрізні різці, які дістають поперечну подачу. Прорізування канавок і відрізування заготовок (або готових виробів) від дротика або труби виконують також тільки при поперечній подачі.

5. Практична робота.

Ознайомлення з обточуванням циліндричних поверхонь, торцювання та обрізання заготовок.

Мета: Ознайомити дітей з токарно-гвинторізним верстатом, а також з прийомами роботи на ньому.

Хід роботи:

Повторення основних складових частин верстата.

Обточування циліндричних поверхонь.

Торцювання та відрізання заготовок.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов'язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лаболаторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обхожу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення

Як закріплюють деталі під час обточування?

Які умовні графічні зображення опор?

Домашнє завдання: Вивчити про обточування циліндричних поверхонь, торцювання та обрізання заготовок.

УРОК № __

Тема: Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання. Довідковий матеріал. Правила т/б.

Мета: 1.Ознайомлення учнів з нарізанням різьби на токарному верстаті.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об'єкт роботи: Практична робота. Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

Обладнання та інструменти: Токарний верстат, різці, плашки, мітчики..

Хід роботи.

Організаційний момент.

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

Актуалізація опорних знань учнів.

Яке типи різців ви знаєте?

Яке їх призначення?

Які металорізальні верстати ви знаєте?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

Вивчення нового матеріалу.

Рис. 1



Загальні відомості про різьби. Різьбу широко застосовують У сучасному машино- і приладобудуванні та інших галузях промисловості. Різьба призначена для з'єднування деталей між собою) (кріпильна) і для передавання руху. Наприклад, різьба на кінці шпинделя токарного верстата призначена для закріплення патрона, а різьба ходового гвинта -- для передавання руху маточній гайці фартуха.

Процес виготовлення різьби можна уявити собі так: якщо гостру вершину різця підвести до циліндричного валика і потім одночасно надати обертання валику і рівномірного поздовжнього переміщення різцю, то на поверхні валика утворюється гвинтова лінія, а при багаторазовому повторенні цієї операції -- гвинтова канавка, яку називають різьбою. Профіль утвореної різьби відповідатиме формі різальної частини інструмента.

Нарізування зовнішньої різьби плашками. Для нарізування зовнішньої кріпильної різьби трикутного профілю з кроком до 2 мм застосовують плашки. Іноді плашки використовують для калібрування різьби великого кроку, спочатку нарізаної різцем.

Плашка має на внутрішньому боці різьбу певного профілю. Плашка, залежно від її розмірів, має 3--8 отворів, які перетинають різьбу. На перетині поверхонь отворів і різьби утворюються гребінки, різальна частина яких і виконує роботу різання. На циліндричній ділянці різьби утворюється калібруюча частина плашки (5 -- 6 витків), яка калібрує різьбу за розміром і забезпечує потрібну шорсткість поверхні різьби.

Різьбонарізні плашки виготовляють з інструментальної сталі. На торці плашки ставлять марку згідно з розміром різьби.

Плашку закріплюють у ручному плашкотримачі -- воротку. Для нарізування різьби плашку підводять до заготовки, підтискаючи плашкотримач торцем пінолю задньої бабки; рукоятка плашкотримача впирається в супорт. Під час роботи ручним плашкотримачем треба бути обережним, стежити, щоб рука не потрапила між рукояткою плашкотримача і опорою.

Діаметр стержня під нарізування різьби беруть з довідників. Перед нарізанням різьби на торці заготовки проточують фаску, щоб полегшити заходження плашки. Швидкість різання під час нарізування на деталях із сталі й чавуну 2 --4 м/хв, з кольорових металів до 10 м/хв. Як мастильно-охолодні рідини використовують емульсію, мінеральне масло або сульфофрезол для сталі, гас -- для чавуну.

Нарізування внутрішньої різьби мітчиками. Внутрішні різьби діаметром до 20 мм нарізують на токарному верстаті мітчиками. Мітчик -- це гвинт з різьбою певного профілю і поздовжніми стружковими канавками. На перетинах канавок з витками різьби утворюються різьбові гребінки. Роботу різання виконує різальна (забірна) частина мітчика, висота різальних зубів якої поступово збільшується. В міру закручування мітчика в отвір різальна частина прорізає різьбові канавки: кожний зуб зрізує невелику частину припуску, а після проходження всієї різальної частини утворюється різьба повного профілю. За різальною частиною мітчика розміщена калібруюча частина, призначена для спрямовування мітчика по різьбі і для зачищення (калібрування) профілю різьби. Після затуплення мітчик заточують по передніх поверхнях різальних гребінок, тобто по дну стружкової канавки. Оскільки на калібруючій частині немає заднього кута, то після переточувань діаметр різьби мітчика не змінюється.

Під час роботи мітчик витискує деякий шар металу із западини різьби і зменшує діаметр отвору, що утруднює нарізування. Тому діаметр отвору повинен бути трохи більший від внутрішнього діаметра різьби. Діаметр отвору під різьбу беруть з довідника.

Швидкість різання під час нарізування різьби мітчиками становить 5--15 м/хв. Застосування мастильно-охолодної рідини обов'язкове.

Нарізування різьби різцями. Якщо ставляться високі вимоги до співвісності з іншими поверхнями і до точності кроку, різьбу нарізують різьбовими різцями на токарному верстаті, налагодженому на подачу, яка відповідає кроку різьби.

Під час попереднього обточування заготовки слід ураховувати, що в процесі нарізування різьби витискується метал із западин. Тому діаметр вала під різьбу повинен бути трохи менший від зовнішнього діаметра різьби, а діаметр отвору -- більший від внутрішнього. Вибір діаметра вала і отвору під різьбу залежить від оброблюваного матеріалу і кроку різьби. Необхідні діаметри вала і отвору визначають з довідників.

Різьбовий різець установлюють точно по центру заготовки: якщо його встановлено нижче від центра, то це призведе до спотворення профілю, а якщо вище від центра -- до «затирання» різця. Щоб дістати правильний профіль різьби, різець установлюють за шаблоном: прикладають шаблон до заготовки (деталі) на рівні осі і вводять різець у профільний виріз, перевіряють правильність положення різальних кромок різця на просвіт; закріплюють різець і виймають шаблон.

Різьбу нарізують за кілька робочих ходів. їх кількість і глибина врізування при кожному робочому ході залежать від кроку різьби і матеріалу різця. Кількість робочих ходів визначають з довідника.

Швидкість різання залежить від матеріалу оброблюваної заготовки і різьбового різця: при обробці сталі швидкорізальними різцями вона становить 20--35 м/хв, при обробці чавуну швидкорізальними різцями -- 10--15 м/хв, при нарізуванні різьби твердосплавними різцями відповідно 100--150 і 40--60 м/хв. Для чистових робочих ходів швидкість різання збільшують у 1,5 -- 2 рази, при нарізуванні внутрішніх різьб -- зменшують на 20 -- --ЗО %.

5. Практична робота.

Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

Мета: Ознайомлення з правилами нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками, мітчиками.

Хід роботи.

Повторення правила нарізання.

Нарізання різьби на токарному верстаті.

Нарізання різьби різцем.

Нарізання різьби плашками.

Нарізання різьби мітчиками.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов'язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обходжу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення

Для чого призначена різьба?

Який профіль різьби утворює плашка?

Що таке мітчик?

Від чого залежить швидкість різання?

Домашнє завдання: Вивчити про Нарізання різьби на токарному верстаті, різцем, плашками , мітчиками. Правила нарізання.

УРОК № __

Тема: Будова та призначення токарного верстата, керування токарним верстатом. Встановлення різців. Типи різців та їх призначення. Правила т/б під час роботи на токарному верстаті.

Мета: 1.Ознайомлення учнів з токарним верстатом.

2. Виховувати в учнів інтерес до навчання.

3. Розвивати пізнавальну діяльність учнів.

Література наочності: Плакати, підручники, роздатковий матеріал.

Об'єкт роботи: Практична робота. Ознайомлення з токарним верстатом.

Обладнання та інструменти: Токарний верстат, типи різцівю

Хід роботи.

Організаційний момент.

Перевіряю готовність учнів до занять, вхід в майстерня, підготовка робочого місця, наявність спецодягу, шкільного приладдя; видаю інструменти та матеріали, відмічаю відсутніх.

Актуалізація опорних знань учнів.

Що ви знаєте про токарний верстат?

Які ви знаєте типи різців?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Сформувати в учнів позитивне ставлення до діяльності на уроках трудового навчання, користуючись теоретичними та практичними знаннями з основ наук.

4. Вивчення нового матеріалу.

Токарні верстати Основні розміри, які характеризують токарний верстат: висота центрів над станиною й відстань між центрами.

За цими розмірами визначають максимальні діаметр і довжину заготовки, яку можна встановити і обробити на даному верстаті.

За висотою центрів розрізняють типорозміри токарних верстатів: малі (висота центрів до 150 мм); середні (висота центрів 150...300 мм) і великі (висота центрів понад 300 мм).

Навчальні майстерні устатковують переважно малими й середніми верстатами. На машинобудівних заводах найпоширеніші середні токарні верстати. Великими верстатами устатковані головним чином заводи важкого машинобудування.

Характер виконуваної роботи залежить від типу токарного верстата. На токарних верстатах (без ходового гвинта) здійснюють усі основні токарні роботи, крім нарізування різьби різцем. На токарно-гвинторізних верстатах (о ходовим гвинтом) виконують усі основні токарні роботи, в тому числі нарізування різьби різцем. На багаторізцевих верстатах обробляють заготовки одночасно кількома різцями. На токарно-карусельних і лобових верстатах обробляють короткі заготовки великого діаметра. На токарно-револьверних верстатах обробляють окремі заготовки по черзі кількома інструментами. На токарних автоматах і напівавтоматах виготовляють великі партії деталей з пруткового матеріалу. На спеціальних токарних верстатах виконують тільки один вид робіт.

Верстати одного типу можуть мати свої конструктивні особливості, тому їх розрізняють ще за моделями (наприклад, 1К62, 1А616, 165).

Одним з поширених середніх токарно-гвинторізних верстатів є верстат моделі 1К62. Він призначається для універсальних робіт: обробки зовнішніх і внутрішніх гладких циліндричних і конічних поверхонь, нарізування різьби різних профілю й кроку. Електродвигун потужністю 10 кВт дає змогу використовувати можливості сучасних різальних інструментів, оснащених пластинками з твердого сплаву.

Верстат обладнано додатковим електродвигуном потужністю 1 кВт для швидкого переміщення каретки супорта, який вмикають натисненням кнопки 9 у верхній частині рукоятки 10. Під час свердлильних робіт можна механічно подавати задню бабку із свердлом, приєднавши її до супорта. Нині завод «Червоний пролетарці» імені Єфремова випускає більш досконалий верстат 16К20. У цієї моделі поліпшено технологічні показники (продуктивність, точність). Задню бабку верстата встановлено на аеростатичній опорі (повітряній подушці), що значно полегшило переміщення її по станині. Верстат 16К20 є базовою моделлю для ряду його модифікацій. Наприклад, верстат 16К20Г -- для обточування заготовок діаметром до 600 мм на довжині 295 мм; верстат 16К25 -- для обробки заготовок до 500 мм над станиною; верстат 1К20П -- більшої точності; верстат 16К20ФЗ має числове програмне керування. У новій моделі збережено всі кращі якості системи керування верстата 1К62.

Керування токарним верстатом. Токарно-гвинторізний верстат -- складна технологічна машина. Наприклад, на верстаті 1К62 можна встановити 24 різні частоти обертання шпинделя і 48 подач супорта з різцем. Органи керування цим верстатом розміщені на передніх панелях коробок швидкостей і подач.

Під час роботи з нормальними подачами рукоятка 3 повинна завжди бути в положенні Б (нормальний крок), а рукоятка 4 -- в положенні Г.

Щоб установити задану частоту обертання шпинделя, треба заздалегідь виключити фрикціон і вимкнути електродвигун, а потім переміщенням рукоятки 2 встановити необхідний діапазон частот (наприклад, 630...2000, 50...160). Переміщувати рукоятку 2 слід плавно, без ривків, добиваючись фіксації її в кожному з чотирьох положень. Потім, обертаючи рукоятку 1, установлюють задану частоту обертання шпинделя (наприклад, 630).



Рис. 2

Різці для обробки зовнішніх і торцевих поверхонь. Якість обробки деталей дуже залежить від правильності вибору різців, конструкції яких визначені їх призначенням. Кваліфікований токар, побачивши конфігурацію деталі, може визначити, які різці будуть потрібні для її обробки. Вибір різців -- важливе завдання під час токарної обробки.

Рекомендуємо пригадати геометричні параметри токарних різців, загальні відомості про їх конструкції, фактори, що впливають на стійкість і спрацювання інструмента..

За формою головки різці для обточування поділяють на прямі -- з прямолінійним стержнем (рис. а) і відігнуті -- з стержнем, відігнутим вправо або вліво (рис. б).

За розміщенням різальної кромки розрізняють праві (рис. г) й ліві (рис. б) різці. Під час обробки праві різці переміщуються в поздовжньому напрямі від задньої бабки до передньої, ліві -- від передньої бабки до задньої.

Прохідні різці (рис. а -- в) призначені для обточування, утворення фасок; прохідні упорні різці (рис. г) -- для обточування і обробки торця східця.

Рис. 3

Підрізні різці (рис. д) призначені для утворення східця на торці оброблюваної заготовки, для обробки площини торця.

Канавки на зовнішній і внутрішній поверхнях деталі можна утворити за допомогою канавкових різців (рис. є, ж). Аналогічні за конструкцією різці застосовують для відрізування і називаються відрізними (рис. є). Фасонні різці (рис. и) заточені за формою оброблюваної деталі і, як і підрізні, канавкові та відрізні, мають лише поперечну подачу. Різьбовими різцями нарізають зовнішню (рис. з) та внутрішню різьби.

Прийоми роботи на токарних верстатах. Для правильної і безпечної роботи на токарних верстатах під час обробки зовнішніх і торцевих поверхонь слід додержувати таких основних прийомів роботи:

- заготовку в патроні або в центрах треба встановлювати так, щоб вона мала допустимий виліт з патрона, не давала биття і перекосів;

- різець у різцетримачі має бути надійно закріплений; виліт різця з різцетримача не повинен перевищувати подвійної висоти головки різця;

- прохідний різець установлюють так, щоб його вершина збігалася з вершиною центра, закріпленого в задній бабці верстата;

- підрізний різець для обробки деталей діаметром понад 15 мм установлюють так, щоб кут між оброблюваним торцем і головною різальною кромкою різця становив 3--5е;

- під час установлення різця користуються лімбом;

- щоб робити висновки про правильність процесу різання, вибирають такі орієнтири, як, наприклад, кривизну стружки, шорсткість обточуваної поверхні, рівномірність шуму відокремлення стружки і шуму в приводі верстата, колір стружки тощо.

Працюючи на токарному верстаті, треба виконувати всі вимоги безпеки праці під час обробки металів різанням.

Безпека в роботі.

Відсутність або не справність захисних огороджень.

Недостатньо міцно закріплена деталь або інструмент.

Тупі різальні інструменти.

Несправності електрообладнання або заземления.

Безпорядок на робочому місті

До початку роботи.

Надіти спецодяг, прибрати волосся під головний убір.

Підготувати робоче місце: прибрати все зайве, оглянути і підготувати різальний, вимірювальний і кріпильний інструменти, якщо потрібно покласти дерев'яну решітку.

Перевірити верстат; на сам перед оглянути чи він заземлений, чи на місті захисна огорожа. Про всі помічені несправності повідомити вчителя.

Надійно закріпити оброблювану заготовку.

Встановити різець на висоті центрів передньої або задньої бабки верстата. Для регулювання висоти різця можна користуватися лише спеціально підготовленими підкладками.

Простежити щоб на станині і на супорті верстата не лежали інструменти.

Перед пуском верстата перевірити, чи на місті ключ для закріплення деталей в патроні. Запустити верстат з залишеним в патроні ключем небезпечно. Відвести різець від деталі на надійну відстань. Перевірити положення ручок та інших органів регулювання.

Надіти захисні окуляри або опустити екран.

Під час роботи.

Плавно підводити різець до оброблюваної деталі, недопускати збільшення перерізу стружки.

Не допускайте довгої стружки.

Охолоджуйте різальний інструмент і заготовку ганчіркою.

Не нахиляйте голову близько до різального інструменту.

Під час роботи забороняється будь що передавати і приймати через верстат, торкатися оброблюваної деталі чи інших рухомих частин, спиратися на верстат.

Обмірювання деталі можна проводити тільки після повної зупинки верстата.

Не підтримуйте і не ловіть руками відрізану деталь.

Під час роботи верстата не можна торкатися стружки руками.

Не залишати верстат не вимкнутим.

Перед вимкненням верстата відведіть різець від оброблюваної деталі.

Після закінчення роботи.

Вимкнути верстат.

Після роботи слід упорядкувати робоче місце: прибрати з верстата стружку, протерти і скласти інструменти в назначене місце.

Здати готові вироби і зайві заготовки.

Вимити руки.

5.Практична робота.

Ознайомлення з будовою та призначенням токарного верстата, керування токарним верстатом. Встановлення різців. Типи різців та їх призначення.

Мета: Ознайомлення з токарним верстатом..

Хід роботи.

Розгляньте загальний вигляд токарно-гвинторізного верстата ТВ-4 в підручнику.

Випишіть основні складові верстата в зошит.

Знайдіть їх на верстаті.

6. Дотримання правил т/б при виконанні практичної роботи.

На цьому етапі пояснюю, що основною умовою успішного виконання практичної роботи є обов'язкове дотримання внутрішнього розпорядку і правил техніки безпеки.

7. Самоконтроль виконання учнями завдань.

Під час виконання лаболаторно-практичної роботи учень самостійно оцінює свою роботу на підставі технічних вимог сформульованим вчителем.

8. Контроль вчителя за виконанням учнями завдання.

Під час практичної роботи перевіряю знання, вміння та навички учнів.

9. Поточний інструктаж.

Під час виконання лабораторно-практичної роботи обходжу робочі місця і при необхідності провожу індивідуальний, а якщо потрібно то і колективний. Під час обходу слідкую щоб учні правильно організовували свою роботу.

10. Заключний інструктаж.

Проводжу загальний підсумок всього уроку, перевіряю знання за допомогою бесіди. Запитання на повторення.

Які основні складові верстата?

Для чого призначений токарний верстат?

Які роботи виконуються на токарному верстаті?

Домашнє завдання. Вивчити про будову та призначення токарного верстата. Керування верстатом. Типи різців та їх призначення.. Встановлення різців.. Правила т/б під час роботи на токарному верстаті.

УРОК № __

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Мета: Виявити рівень знань та умінь після вивчення розділу «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із металу способом токарної обробки металу».

Обладнання: завдання для оцінювання учнів.

Структура уроку

І. Організаційний момент 5 хв

ІІ. Проведення контрольної роботи20 хв

ІІІ. Обговорення завдань контрольної роботи………………..10 хв

IV. Підбиття підсумків 5 хв

V. Домашнє завдання 5 хв

ХІД УРОКУ

I. Організаційний етап.

ІІ. Проведення контрольної роботи.

Контрольні завдання видаються кожному учневі окремо. Завдання мають декілька варіантів.

ІІІ. Обговорення завдань контрольної роботи.

ІV. Підбиття підсумків.

Ми з вами розглянули та вивчили розділ «Техніка і технологічні процеси виготовлення виробів із металу способом токарної обробки металу». Розглянули різноманітні механізми та механічні передачі токарних верстатів, ознайомилися з їх видами та роботою. Вивчили правила організації робочого місця в токарній майстерні. Ознайомилися з основними токарними операціями.

V. Домашнє завдання. Підготувати додаткові відомості про вивчені токарні операції.

Творчий проект. Об'єкт праці для учнів 9 класу. Для виготовлення виробу необхідно виконати токарні та фрезерні роботи.

Рис. 4

Для виготовлення необхідний пруток діаметром 12 мм довжиною 60 мм.

Технологічний процес:

Рис. 5

1 - вибір заготовки та підготовка її до обробки згідно розмірів, а саме 12х60мм.

2 - обточування на токарно-гвинторізному верстаті частини прутка (діаметр 7,9х25 мм) для різьби та виконання фаски.

3 - на фрезерному верстаті виконати призму квадратного перерізу зі стороною 9 мм. Напилком підправити фаски на ребрах.

4 - виконати прорізь.

а - фрезою товщиною 1,5 мм з обох боків прорізати канавки на глибину 2-3 мм. Решту зрізати слюсарною ножівкою.

б - прорізь виконати лише слюсарною ножівкою.

5 - просвердлити наскрізний отвір діаметром 3 мм. Зняти напилком фаски на торці квадратної частини заготовки.

6 - нарізати різьбу за допомогою плашки М8.

Рис. 6



Висновки

Під час виконання бакалаврської роботи ми провели аналіз літератури з даної теми і з'ясували, що в літературних джерелах вона висвітлена дуже мало, що і дало привід для подальшого розгляду цієї проблеми.

Нами було проведено аналіз провідного педагогічного досвіду та розкрито педагогічну сутність системи знань і вмінь з технології токарної обробки металів. Ми довели, що знання і вміння дійсно є цілісною системою і при виконанні токарних робіт повинні використовуватись комплексно.

Було встановлено, що успішними передумовами формування умінь та навичок є:

- чітка визначеність завдання;

- розуміння кінцевої мети завдання;

- знання засобів її досягнення;

- відповідність завдання сформованим вмінням;

- ефективність інструктажу вчителя;

- об'єктивне оцінювання;

- наявність зацікавленості (інтересу) в учня до завдання;

- можливість для учня проявити ініціативу;

- самоконтроль та самооцінка своєї роботи.

Також було з'ясовано, що на ефективність трудового навчання у формуванні системи знань і умінь з технології токарної обробки металів на заняттях у 9 класі впливають планування та нормування праці, відзначення результату праці, застосування різних форм організації праці.

Було розроблено методику формування в учнів системи знань та умінь на заняттях технологій з теми: «Основи технології токарної обробки металів», розроблено план-конспекти занять з використанням данної методики.

Отже, завдання, які ставились перед бакалаврською роботою на тему Методична розробка проекту до варіативного модуля «Технологія виготовлення виробів із металу (способом токарної обробки)» на уроках з трудового навчання у 9 класі успішно виконані.

Під час розроблення методики вивчення матеріалу та впровадження його в життя в загальноосвітній школі я зрозуміла, що трудове навчання - це невід'ємний елемент виховання підростаючого покоління в сім'ї та школі. Виховання в учнів готовності до праці та професійної орієнтації є основним завданням вчителів трудового навчання і для цього необхідно завжди залучати і самих учнів заохочувати їх різними методами навчання. Я вважаю, що нам в основному вдалось збільшити інтерес учнів до трудового навчання використавши такі методи, як дослід, лабораторно - практична робота, педагогічний експеримент.

Отже трудова діяльність є важливим чинником виховання особистості. Крім цього в процесі трудового навчання розвиваються знання, уміння та навички. Під час трудової діяльності формуються нові види мислення. У колективні праці учень отримує навички роботи, спілкування, співпраці, що в свою чергу покращує адаптацію дитини в суспільстві.



Література

1. Муравйов Е.М. Уроки по технологии. - //Школа и производство; №5, 1998

2. Андріяшин В.І. Нормування праці учнів у шкільних майстернях. - К.: Рад.школа, 1972. - 40с.

3. Батышев С.Я. Трудовая подготовка школьников. Вопросы теории и методики.- М.: Педагогіка. 198 1.-192с.

4. Воловиченко А.П, Совершенствование организации трудового обучения в школвных мастерских. К.: Рад.шк., 1987.-206с.

5. Кальней В.А. и др. Основы мотодики трудового и профессионального обучения. Под ред. В.А. Полякова.- М.: Просвещение, 1987.- 191с.

6. Коберник О.М., Ящук С.М. Методика організації проектно-технологічної діяльності учнів на уроках трудового навчання. - Умань, 2001. - 80 с.

7. Кругліков Г.И. Методика изучения технологии ручной и машииной обработки металлов. // Школа и производство: №8, 1999.

8. Концепція трудової підготовки школярів України: Проект //Освіта.- 1993.с.8.

9. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч1. М.: Просвещение. 1987.-271с.

10. Демин В.В. Тесты по технологии (токарные и фрезерные работы). //Школа и производство: №9. 2000.

11. Муравьев Е.М., Молодцов М.П. Практикум в учебных мастерских. Ч2. М.: Просвещение. 1987.-239с.

12. Програма трудового навчання для 8-9 класів. 2010.

13. Рожнев Я. А. Методика трудового обучения с практикум в учебных мастерских: уч. пос. для уч.. М.: Просвещение. 1988. -240с.

14. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін. К.: Вища школа, 1992.- 332с.

15. Скаткін М.П. Методологія і методика педагогічних досліджень. К.: Вища школа, 1999.

16. Суриков Р.С. Професійне навчання. //Педагогіка і психологія:№4.І997.

17. Сидоренко В.К. Перспективи галузі „Технологія” в загальноосвітніх навчальних закладах України // Трудова підготовка в закладах освіти. - 2003. - № 4. - С. 4-7.



Додаток А.

ЗАТВЕРДЖУЮ:

Директор ЗОШ І-ІІІ ст.

_________________________________

«_____»_____________200___ р.

ПРАВИЛА ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

під час роботи на токарному верстаті

1. До занять в шкільній майстерні допускаються учні, що не мають медичних протипоказань, ознайомлені з правилами техніки безпеки.

2. Кожен учень повинен знати й виконувати правила безпечної праці в майстерні, правила протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічні норми і правила.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ПОЧАТКУ РОБОТИ

1. Правильно одягнути спецодяг і головний убір.

2. Перевірити надійність кріплення захисного кожуха пасової передачі.

3. Оглянути, чи надійно закріплено захисне заземлення до корпусу верстата.

4. Прибрати з верстака всі сторонні предмети, інструменти розкласти на встановлені місця.

5. Перевірити, чи немає в заготовці сучків і тріщин, обтесати заготовку до потрібної форми, після чого надійно закріпити її в обертових центрах на верстаті.

6. Установити підручник із зазором 2-3 мм від оброблюваної деталі і закріпити його на висоті центрової лінії заготовки.

7. Перевірити справність різального інструмента і правильність його заточки.

8. Перевірити роботу верстата на холостому ході, а також справність пускової коробки, вмикаючи і вимикаючи її кнопки.

9. Перед самим початком роботи надягнути захисні окуляри.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ РОБІТ

1. Подавати різальний інструмент на матеріал тільки після того, як робочий вал досягне повної частоти обертання.

2. Подавати інструмент плавно, без сильного натискування, своєчасно посувати підручник до оброблюваної деталі, не допускаючи збільшення зазору.

3. Щоб уникнути травм під час роботи на верстаті необхідно:

Не нахиляти голови близько до верстата.

Не приймати і не передавати предметів через верстат, що працює.

Замірювати оброблювану поверхню деталі тільки після повної зупинки її.

Не зупиняти верстат, гальмуючи рукою оброблювану деталь.

Не відходити від верстата, не вимкнувши її.

У випадку вимкнення струму у мережі негайно вимкнути верстат .

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ РОБОТИ

1. Зупинити верстат.

2. Покласти на свої місця інструменти.

3. Прибрати з верстата стружку за допомогою щітки. Не здувати стружку ротом, не змітати її рукою.

4. Здати верстат учителеві.

5. Привести себе в порядок.

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ В АВАРІЙНИХ СИТУАЦІЯХ

1. У випадку травм негайно повідомити вчителя.

2. При нещасних випадках надати першу долікарську допомогу потерпілому і вжити заходів по наданню йому медичної допомоги.

Додаток В

Варіативний модуль

Технологія токарної обробки металів

(7-9 клас)

Пояснювальна записка

Зміст модуля передбачає ознайомлення учнів 7-9 класів з одним із найпоширеніших видів механічної обробки металів різанням - токарною обробкою. Виготовлення виробу з використанням токарних операцій передбачається через проектно-технологічну діяльність. Як результат роботи над змістом модуля, учні мають виконати проект.

Виготовляти задуманий виріб можна з використанням як механічних так і ручних операцій.

Під час виконання робіт необхідно приділяти увагу правилам безпечної праці, організації робочого місця та санітарно-гігієнічним вимогам.

Табл. 2. Тематичний план

№ з.п.	Назва теми	Кількість годин
1.	Основи технології токарної обробки металу.	4
2.	Проектування та виготовлення виробів.	10
3.	Презентація та оцінка результатів проектної діяльності	2
	Всього	16

Табл. 3. Програма

№ з. п.	К-сть годин	Назва теми та її зміст	Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
1	4	Основи технології токарної обробки металу. Токарно-гвинторізний верстат. Поняття про режими різання. Прийоми керування верстатом. Вимоги, підготовка та способи закріплення заготовок. Інструменти для вимірювання, розмічання та контролю. Прийоми вимірювання та контролю штангенциркулем. Технологічні пристосування для токарної обробки металів. Токарні різці. Чорнове і чистове обточування зовнішніх циліндричних і торцевих поверхонь. Види виконуваних робіт на верстаті (підрізання, відрізання, обробка торців, виточування канавок, свердління, обробка внутрішніх поверхонь, тощо). Метрична різьба. Технологія нарізування різьби. Контроль якості різьби. Правила безпечної роботи та санітарно-гігієнічні вимоги. Організація робочого місця	Знає будову токарно-гвинторізного верстата; розрізняє окремі частини та вузли верстата за його кінематичною схемою; вміє керувати верстатом; застосовує режими різання; добирає інструменти, різці та технологічні пристосування; здійснює чорнове та чистове точіння; виконує різні види робіт на верстаті; нарізає метричну різьбу; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог; організовує робоче місце, підготовлює верстат до роботи.
2	10	Проектування та виготовлення токарного виробу. Постановка проблеми. Визначення завдань для виконання проекту. Робота з інформаційними джерелами. Створення банку ідей. Аналіз та систематизація інформації. Розробка ескізу та технологічної послідовності виготовлення виробу: Вибір необхідних матеріалів та інструментів; Вибір режимів різання; Токарні операції; Збирання виробу; Контроль якості виробу. Економічне обґрунтування виробу. Маркетингові дослідження. Розроблення реклами.	Складає план роботи з виконання проекту та план проектної діяльності; здійснює пошук інформації та виробів-аналогів; аналізує та систематизує інформацію; розробляє ескіз виробу та технологічну послідовність; добирає матеріали, інструменти, пристосування; визначає спосіб з'єднання деталей; виконує токарні роботи; контролює якість виробу; організовує робоче місце під час виконання різних робіт; дотримується правил безпечної праці, санітарно-гігієнічних вимог; визначає собівартість виробу; розробляє рекламу.
3	2	Презентація та оцінка проектної діяльності. Захист проекту (за планом).	Захищає проект; здійснює оцінку виготовленого виробу і процесу праці за загальними естетичними та функціональними показниками.

Орієнтовний перелік об'єктів праці

Заготовки для кріпильних деталей (гвинти, болти, шпильки, гайки тощо), вироби з різьбовими поверхнями, ручки для верстатів, маховички для верстатів, моделі механічних передач.

Табл. 4. Інструменти, обладнання та пристосування

1. Токарно-гвинторізний верстат. 2. Токарні різці. 3. Свердла.	4. Лещата слюсарні. 5. Ножівка слюсарна. 6. Плашки, мітчики.

Матеріали

Сортовий прокат.

Размещено на Allbest.ru

...