Наскрізний характер проблеми підготовки української молоді до підприємництва в освітньому процесі фахового коледжу (на прикладі дисципліни "Хімія")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська інженерно-педагогічна академія

Харківський торговельно-економічний інститут Української інженерно-педагогічної академії

Харківський житлово-комунальний коледж

НАСКРІЗНИЙ ХАРАКТЕР ПРОБЛЕМИ ПІДГОТОВКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОЛОДІ ДО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ ФАХОВОГО КОЛЕДЖУ (НА ПРИКЛАДІ ДИСЦИПЛІНИ «ХІМІЯ»)

Майковська В.І. доктор педагогічних наук, доцент

кафедри педагогіки, методики та менеджменту освіти

Чорна Т.О. кандидат хімічних наук, доцент кафедри

маркетингу, менеджменту та торговельного підприємництва

Харків

Анотація

Статтю присвячено проблемі підготовки української молоді до підприємництва на засадах наступності. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти формування підприємливості в освітньому процесі фахового коледжу на прикладі дисципліни «Хімія». Відзначено, що формування людського капіталу розглядається як місія освіти, зумовлена специфікою постіндустріального суспільства, інформаційного за своєю суттю, основою якого є економіка знань як економічна система нового типу. Установлено, що в умовах економіки знань людина є основним суб'єктом господарювання як безпосередній носій знань, а самі знання стають чинником виробництва і перетворюються на товар. Наголошено, що, оскільки відтворення національного продукту й створення робочих місць є одночасною функцією підприємців, вони є рушійною силою економіки, що зумовлює актуальність підготовки української молоді до підприємництва.

Виявлено, що підприємницька компетентність міжнародною освітньою спільнотою віднесена до переліку ключових компетентностей, визначено її сутність. Розглянуто сучасний підхід до пояснення молоді суті підприємницької діяльності з урахуванням специфіки її психології в епоху економіки знань. Зазначено, що на розв'язання даної проблеми спрямована ключова реформа Міністерства освіти і науки - Нова українська школа. Розкрито підходи до підготовки молоді до підприємництва в означеній ініціативі. Проведено аналіз вимог професійних стандартів до професії вчителя, стандартів на окремі спеціальності фахової передвищої освіти та констатовано відсутність їх відповідності ініціативам концептуальної реформи «Нова українська школа» щодо підготовки української молоді до підприємництва. Представлено досвід формування ініціативності та підприємливості на заняттях з хімії у фаховому коледжі. Наголошено на необхідності застосування активних форм і методів навчання, увиразнення економічної компоненти в навчальному контенті з хімії та кропіткої роботи з розроблення відповідної вхідної мотивації занять. Зроблено висновок про відсутність інституціонально закріпленої наступності в розв'язанні даної проблеми в Україні. підготовка підприємництво коледж хімія

Ключові слова: інформаційне суспільство, економіка знань, людський капітал, підприємливість, підприємницька компетентність, фахова передвища освіта, освітній процес, стандарти освіти.

Annotation

TRANSMISSIVE CHARACTER OF THE UKRAINIAN YOUTH PROBLEM OF PREPARATION FOR ENTREPRENEURSHIP IN THE EDUCATIONAL PROCESS OF VOCATIONAL COLLEGE (ON THE EXAMPLE OF THE COURSE “CHEMISTRY”)

Maikovska V. I. Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Pedagogy, Methods and Management Education Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy

Chorna T. O. Candidate of Chemical Sciences, Associate Professor at the Department of Marketing, Management and Trade Entrepreneurship Kharkiv Institute of Trade and Economics of Ukrainian Engineering and Pedagogical Academy, Kharkiv, Ukraine; Lecturer

The article is devoted to the problem of preparing Ukrainian youth for entrepreneurship on the basis of continuity. The article considers theoretical and practical aspects of entrepreneurship formation in the educational process of a professional college on the example of the discipline “Chemistry”. It is noted that the formation of human capital is seen as a mission of education, due to the specifics of post-industrial society, information in nature and based on the knowledge economy as a new type of economic system. It is established that in the knowledge economy a person is the main subject of management as a direct carrier of knowledge, and knowledge itself becomes a factor of production and becomes a commodity. It is emphasized that since the reproduction of the national product and job creation is a simultaneous function of entrepreneurs, they are the driving force of the economy, which determines the urgency of preparing Ukrainian youth for entrepreneurship.

It was revealed that entrepreneurial competence is included in the list of key competencies by the international educational community, its essence is determined. The modern approach to the explanation of young people of the essence of entrepreneurial activity taking into account the specifics of its psychology in the era of knowledge economy is considered. It is noted that the key reform of the Ministry of Education and Science - the New Ukrainian School - is aimed at solving this problem. Approaches to preparing young people for entrepreneurship in this initiative are revealed. An analysis of the requirements of professional standards for the teaching profession, standards for certain specialties of professional higher education and the lack of their compliance with the initiatives of the conceptual reform New Ukrainian School to prepare Ukrainian youth for entrepreneurship. The experience of formation of initiative and entrepreneurship in chemistry classes in a professional college is presented. Emphasis is placed on the need to use active forms and methods of teaching, the expression of the economic component in the educational content of chemistry and painstaking work to develop appropriate input motivation. It is concluded that there is no institutionally established continuity in solving this problem in Ukraine.

Key words: information society, knowledge economy, human capital, entrepreneurship, entrepreneurial competence, professional education, educational process, educational standards.

Постановка проблеми

На Всеукраїнському форумі «Освіта України 30 без бар'єрів: вектори якості та успіху», який відбувся у м. Київ 19 серпня 2021 р., у присутності Голови Верховної Ради України Д. Разумкова, Голови Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій С. Бабака, народних депутатів - членів Комітету, заступників голів обласних, Київської міської державних адміністрацій, керівників закладів післядипломної педагогічної освіти, ректорів педагогічних університетів, керівників управлінь Державної служби якості освіти в регіонах, представників громадських організацій міністр освіти і науки України С. Шкарлет акцентував увагу на розвитку людського капіталу як місії освіти й зазначив: «Новітні технології, штучний інтелект, освіта неможливі без головного складника - розвитку та формування людського капіталу. А саме його і формуємо ми з вами, саме у цьому й полягає місія освіти. Україна - освітньо-науковий бренд, а територія України - освітньо-науковий хаб. Від цього ми відштовхуємося і з цим крокуємо вперед» [1].

Визначення місії освіти як формування людського капіталу зумовлене специфікою постіндустріального суспільства, у якому домінує діяльність, пов'язана з обробкою даних, управлінням та інформацією. Основою постіндустріального суспільства є інноваційна економіка. Ознакою зародження та розвитку зазначеного суспільства є чітко виражена потреба у висококваліфікованій праці, а професійні знання є капіталом [6]. Постіндустріальне суспільство у ХХІ ст. знаходиться на такому рівні власного розвитку, який можна назвати інформаційним, що проявляється у накопиченні й обігу значних масивів інформації; винятковому значенні вищої освіти; зростанні уваги до наукових досліджень; потребі населення у безперервній освіті. Інформаційне суспільство створює передумови для поступової трансформації традиційних форм господарювання в економічну систему нового типу - економіку знань [10]. В умовах економіки знань як основний суб'єкт господарювання на перший план виходить людина - основний і безпосередній носій знань; знання стають чинником виробництва і перетворюються на товар, закладаючи теорію економіки знань. Оскільки відтворення національного продукту й створення робочих місць є одночасною функцією підприємців, визначаємо їх як рушійну силу економіки. Саме тому виняткової актуальності набуває проблема підготовки молоді до підприємництва як першочергове завдання української освіти.

Проблемі входження людства у суспільство, де знання стають чинником виробництва і перетворюються на товар, присвячено дослідження багатьох вітчизняних та іноземних учених. Серед дослідників даної проблеми, а також ролі освіти в підготовці людства до життєдіяльності в такому суспільстві: В. Близнюк (інноваційна освіта як детермінанта розвитку трудового потенціалу), В. Грачов та ін. (світовий досвід функціонування й розвитку дослідницьких університетів), І. Грищенко (трансформація знань і ринок праці), К. Джанетто (управління знаннями), І. Ільїнський (освіта й інноваційне відтворення у суспільстві), Є. Коротков (управління якістю освіти), О. Макарова (освіта в модернізованому суспільстві, її пріоритети для України), П. Саух (суспільство знань), Л. Семів та ін. (вища освіта й економіка знань, її вплив на формування людського капіталу), І. Скоблякова (відтворення людського капіталу в постіндустріальній економіці), О. Сухарєв та ін. (вища освіта як інвестиція у людський капітал), Е. Тоффлер (суспільство знань), О. Щедріна (людський капітал і суспільство знань), О. Яцунь (людський капітал і суспільство знань).

Водночас аналіз науково-педагогічних праць засвідчує відсутність досліджень, у яких було б обґрунтовано теоретичні та висвітлено практичні аспекти розв'язання проблеми наскрізної підготовки української молоді до підприємництва в умовах економіки знань.

Мета статті - дослідити інституціональні засади наскрізного характеру процесу підготовки української молоді до підприємництва в умовах невизначеності, уточнити роль освіти в підготовці молоді до участі в прогресивних формах економічних взаємовідносин на основі підприємницького світогляду, розкрити сутність проблеми наступності освітнього процесу у закладі загальної середньої освіти та фахового коледжу в даному аспекті на прикладі дисципліни «Хімія».

Виклад основного матеріалу дослідження

Окреслена С. Шкарлетом місія освіти щодо розвитку та формування людського капіталу спирається на положення про те, що, оскільки в умовах економіки людський капітал є базовим чинником соціально-економічного розвитку, виникає потреба в розробленні науково-дослідної програми формування, використання й відтворення людського капіталу, яка має міждисциплінарний характер і може стати теоретичною основою державної політики щодо досягнення цілей сталого розвитку.

У Звіті Комісії ООН під керівництвом Гро Харлем Брутланд (1987 р.) [12] як сталий розвиток визначено такий напрям розвитку суспільства, за якого задоволення потреб нинішніх поколінь не ставить під загрозу можливості прийдешніх поколінь задовольняти свої потреби. Глобальні цілі сталого розвитку - це зобов'язання 193 країн світу, які було взято 25 вересня 2015 р., - досягти трьох важливих результатів в найближчі 15 років: покінчити з крайньою бідністю, побороти нерівність та несправедливість, зайнятися викликами зміни клімату, які сформульовано як 17 цілей, що допоможуть у вирішенні цих завдань у всіх країнах і для всіх людей [14]. Серед означених цілей освіті приділене чільне місце, і серед цільових показників сталого розвитку у сфері освіти до 2030 р. як один із провідних визначено значно збільшити кількість молоді та дорослого населення, які мають відповідні знання та навички, у тому числі технічні й професійні, для забезпечення зайнятості, створення гідних робочих місць і розвитку підприємницької діяльності.

Окреслене завдання освіти щодо досягнення Цілей сталого розвитку цілком співзвучне рішенням інших міжнародних документів: запропонованій ЮНЕСКО чотиривимірній моделі освіти («Учитися знати», «Учитися діяти», «Учитися бути» та «Учитися жити разом») і схваленій Європейським Парламентом і Радою Європейського Союзу 17 січня 2018 р. Рамковій програмі оновлених ключових компетентностей для навчання протягом життя [5], які спрямовують освіту на розвиток особистого потенціалу кожної людини, розширення можливостей її працевлаштування, соціальної інтеграції та активного громадянства. Серед визначених ключових компетентностей уперше виділена підприємницька як здатність реагувати на можливості та ідеї й перетворювати їх на цінності для інших.

Звернення уваги світової спільноти на підприємницьку компетентність як ключову для ціложиттєвої освіти в умовах прагнення сталого розвитку суспільства зумовлене двома причинами. По-перше, підприємницька компетентність як здатність реагувати на можливості та ідеї й перетворювати їх на цінності для інших є винятково актуальною за постійної мінливості умов, швидкої та гнучкої переорієнтації виробництва, дій конкурентів, зміни ринку, що за В. Черкасовим є суть невизначеності як характеристики поточного типу економічної системи і на що у своїх дослідженнях звертає увагу К. Смирнова [11]. З іншого боку, розвиток постіндустріального суспільства до фази інформаційного, який супроводжується формуванням економіки знань, сам по собі провокує перехід від одного стійкого стану до іншого, а невизначеність є початково закладеним параметром розвитку [3]. Із цього приводу Й. Шумпетер для характеристики категорії «розвиток» застосовує поняття руху, зміни, переходу від одного стану до іншого: «...розвиток виступає як незліченна множина змін стану рівноваги системи.» [10]. Обмежують розвиток лише здатності елементів системи до навчання, вибір же подальшого шляху розвитку відбувається у так званій точці біфуркації. Наявність точок біфуркації означає ситуацію нестабільності, у якій і здійснюється вибір подальшого шляху розвитку. Чим більше можливих варіантів вибору, тим більшою невизначеністю характеризується майбутнє. Як точки біфуркації у ринковій економіці виступають зміни, засновані на інноваціях [3]. Дослідники (О. Федонін, І. Рєпіна, О. Олексюк та ін.) наголошують, що спроможність системи в точках біфуркації трансформувати вхідні ресурси відповідно до вибраного шляху розвитку в економічні блага, максимально задовольняючи в такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси, визначається сформованістю підприємницьких здібностей її елементів.

Відповідно до визначення Рамкової програми, підприємницька компетентність базується на навичках творчості, критичного мислення, здатності до вирішення проблем, ініціативності, наполегливості та вмінні співпрацювати. Підприємництво має на увазі вміння планувати й управляти проєктами культурної, соціальної або комерційної цінності. Основними знаннями, пов'язаними із підприємницькою компетентністю, є: знання про існування різних контекстів і можливостей для перетворення ідей на особисту, соціальну або професійну діяльність; розуміння підходів до планування й управління проєктами; розуміння економічних та соціальних можливостей і викликів, з якими зустрічаються роботодавець, організація чи суспільство; дотримування в їх подоланні етичних принципів, усвідомлення власних сильних та слабких боків. Із підприємницькою компетентністю пов'язані навички, засновані на креативності, розвинутості уяви і стратегічного мислення, досвіді вирішення проблем і критичного аналізу творчих процесів та інновацій. Важливою є здатність робити висновки щодо цінності та вартості, приймати фінансові рішення, ефективно спілкуватися та вести переговори з іншими, справлятися з невизначеністю, неоднозначністю та ризиком як невід'ємними частинами прийняття обґрунтованих рішень. Ставленнями, що характеризують підприємницьку компетентність, є: ініціативність, активність, потяг до пошуку, сміливість та наполегливість у досягненні цілей, бажання мотивувати інших і цінувати власні ідеї, співпереживати і піклуватися про людей та світ, брати відповідальність за етичність дій протягом усього процесу [5]. Проте формування підприємницької компетентності в української молоді є складним завданням.

Проблема криється в пануванні у ХХ ст. на теренах нинішньої Української держави комуністичної ідеології, за якої поняття «підприємець» і «спекулянт» були тотожними та мали різко негативне сприйняття у суспільстві, а будь-яка бізнес-активність каралася державою. Отже, не можна в короткому історичному часовому проміжку сформувати у свідомості українського суспільства ринковий тип мислення й швидко інтегруватися у ринкове інституціональне середовище. Проте майже сторічне панування комуністичної ідеології забезпечило тотальну грамотність і високий рівень освіченості, сформувавши особливу рису пострадянського українського суспільства - довіру до інституту освіти як інструменту перетворень [2; 7].

Сучасний підхід до пояснення молоді суті підприємницької діяльності враховує специфіку її психології в епоху економіки знань. У його основі - пояснення, що підприємництво є «реалізацією бажання бути крутим». У цьому разі «крутість» визначається кількістю людей, на життя яких впливає майбутній підприємець: найвірніший спосіб її досягти полягає у створенні чогось, чим люди користуватимуться. Приклад - Facebook, Google, YouTube - сервіси, які використовують мільйони людей по всьому світу. «Усе що треба для крутості - це голова на плечах, здоровий глузд та вміння слухати інших людей. Щоб люди почали чимось користуватися, їм треба дати щось, чим вони захочуть користуватися. Потрібно намагатися вгадати те, що їм потрібно. Ні, питати їх про це безглуздо - вони не знають, чого хочуть. Потрібно саме вгадувати: зробити, запропонувати, подивитися, а потім переробити і знову запропонувати. Що краще ти почнеш розуміти людей, то коротший шлях до крутості» [13].

Нова українська школа (НУШ) - це ключова реформа Міністерства освіти і науки, яка пройшла громадське обговорення і була прийнята рішенням Колегії МОН України 27.10.2016 [8]. За передумову її прийняття було взято експертні оцінки, відповідно до яких найбільш успішними на ринку праці в найближчій перспективі будуть фахівці, що вміють навчатися впродовж життя, критично мислити, ставити цілі та досягати їх, працювати в команді, спілкуватися в багатокультурному середовищі та володіти іншими сучасними вміннями. На відповідь цим викликам нового тисячоліття НУШ за мету ставить формування згуртовану спільноту творчих людей - відповідальних громадян, активних і підприємливих, здатних розбудувати потужну державу і створити конкурентну економіку. НУШ виділено 10 ключових компетентностей для реалізації даної амбітної мети, серед яких - ініціативність та підприємливість як уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення власного соціального статусу і добробуту, розвитку суспільства і держави; уміння раціонально вести себе як споживач, ефективно використовувати індивідуальні заощадження, приймати доцільні рішення у сфері зайнятості, фінансів тощо.

Для формування означених ключових компетентностей НУШ виділено чотири наскрізні лінії: «Підприємливість і фінансова грамотність», «Здоров'я і безпека», «Громадянська відповідальність» і «Екологічна безпека та сталий розвиток». Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів, доцільних для врахування під час формування шкільного середовища. Їх мета - «сфокусувати» увагу й зусилля усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.