Особливості формування соціокультурної компетентності в майбутніх викладачів англійської мови засобами інформаційно-дослідницького проєкту

Умовні скорочення до табл. 2: ІДП - інформаційно-дослідницький проект, СК - соціокультурний, А - аудиторні заняття, П - позааудиторні заняття.

Спираючись на вимоги програм щодо організації підготовки на освітньому рівні «магістр» (зокрема зростання ролі самостійної роботи), уважаємо оптимальним такий розподіл часу на аудиторну та поза- аудиторну роботу для реалізації ІДП з метою формування СКК у майбутніх викладачів АМ у межах одної теми: 20 годин практичних аудиторних занять та 20 годин позааудиторної самостійної роботи. Наведена кількість годин становить приблизно 13% від загальної кількості академічного навантаження магістрантів на аудиторних заняттях з дисципліни і приблизно 13% часу позааудиторної роботи. При цьому кількість годин, відведених на формування СКК у 2 семестрі, становить приблизно 1/3 від загальної кількості аудиторних годин та приблизно 1/ 4 від загальної кількості позааудиторних годин. Рекомендований розподіл годин у моделі навчання (у сумі 40 годин) за етапами та стадіями ІДП є таким:

І етап -- 6 аудиторних годин (стадія 1.1. -- 4 аудиторних години; стадія 1.2. -- 2 аудиторних години);

ІІ етап -- 10 аудиторних та 18 позааудиторних годин (стадія 2.1. -- 5 аудиторних та 10 позааудиторних годин; стадія 2.2. -- 1 аудиторна та 1 позааудиторна години; стадія 2.3. -- 2 аудиторних та 5 позааудиторних годин; стадія 2.4. -- 2 аудиторних та 2 позааудиторних години); III етап -- 4 аудиторних та 2 позааудиторних години (стадія 3.1. -- 2 аудиторних та 2 позааудиторних години, стадія 3.2. -- 2 аудиторних години). Уважаємо можливим за необхідності рекомендувати збільшення кількості годин на самостійну позааудиторну роботу, підставою для чого є викладені вище вимоги до рівня сформованості СКК та соціокультурних умінь у читанні майбутніх викладачів АМ. аудиторний студент англійська мова

Адаптивні якості ПД дозволяють реалізувати ІДП у межах одної чи кількох тем, оскільки проєкт дозволяє частково залучати час для його проведення на окремих заняттях чи частині заняття. Наприклад, працюючи над темами «Our Planet, Our Home» та «Mass Media», що відведені програмою Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (ІІ навчальний семестр), запропоновану систему вправ можна впровадити в межах як кожної окремої теми, так і міжтематичного блоку «Our Planet, Out Home in the Eyes of Mass Media». Так, на вивчення теми «Our Planet, Our Home» програмою передбачено 32 аудиторних години, 15 позааудиторних годин, теми «Mass media as an instrument of identity formation and promotion of ideology» -- 40 аудиторних та 18 позааудиторних годин. Загалом на вивчення двох тем відведено 72 аудиторних та 33 позааудиторних години. При цьому створена система вправ була реалізована в комплексі вправ за тематикою «Our Planet, Out Home in the Eyes of Mass Media», інтегрованого в модель навчання, яка розрахована на 20 годин практичних аудиторних занять та 20 годин позааудиторної самостійної роботи студентів.

Розглянемо здійснення контролю та оцінювання ІДП в межах запропонованої навчальної моделі.

Контролю та оцінюванню в ході реалізації ПД підлягають як сам процес ПД, так і результати ПД (Арванітопуло, 2006; Коряковцева, 2013; Полат, 2000; Тітова, 2001, Устименко, 2017; Ribe, & Vidal, 1993; Haines, 1989; Hutchinson, & Waters, 1993 тощо). Погоджуємося з тим, що ефективність використання проєктної методики корелює з такими показниками: 1) рівень опанування «мовним матеріалом» (Кузнецова, & Минакова, 2008, с. 163), у цьому дослідженні -- компонентами змісту СКК, 2) динаміка розвитку особистості студентів (критичне мислення, внутрішня мотивація, увага тощо), 3) динаміка розвитку взаємодії в студентському колективі. Спираючись на дослідження О. М. Устименко (Устименко, 2017), у моделі, що пропонується, використовуємо такі об'єкти контролю та оцінювання формування СКК у майбутніх викладачів АМ у ході реалізації ІДП: зміст СКК (виокремлені нами компоненти змісту СКК), ПД майбутніх викладачів АМ та кінцевий продукт ПД. Діяльність викладача не віднесено до об'єктів контролю.

У цьому дослідженні, з одного боку, результатом ПД є соціокультурні знання та вміння, яких студенти набули в процесі виконання ІДП; з іншого боку, не менш важливим є формування навичок і вмінь планування самостійної діяльності, ведення пошукової та дослідної роботи, розвиток пізнавальної та творчої діяльності студентів (Кузнецова, & Минакова, 2008). Тож уважаємо доцільним здійснювати контроль та оцінювання ефективності використання ІДП для формування СКК майбутніх викладачів за такими параметрами:

1) ступінь розв'язання завдань формування СКК (вміння критичного читання статей-новин на веб-сайтах англомовних газетних та журнальних видань; уміння критичного мислення для аналізу соціокультурного явища, здатності і готовності до толерантного, неупередженого спілкування тощо);

2) ступінь оволодіння навичками та вміннями ведення групової ПД (цілепокладання, здійснення ПД, організація пошукової діяльності, коригування процесу ПД, презентація результатів ПД, а також здатність брати участь у груповому діалозі, працювати над проблемою колективно, визначати та утримувати рольові позиції в межах групи тощо).

Щодо видів контролю, то ІДП для формування СКК у майбутніх викладачів АМ передбачає здійснення поточного та підсумкового контролю. Оцінювання ПД орієнтовано насамперед на якість процесу проєктування, а не на фактичний результат (Устименко, 2017, с. 4), тож головна роль належить поточному контролю.

Інструментами контролю ПД можуть бути такі види завдань: комунікативні; ігрові; завдання, розроблені тими, хто навчається; індивідуальні співбесіди з викладачем; групові обговорення; усні доповіді; письмові звіти; опитувальники; анкети; шкали оцінювання; щоденники; записи в проєкт- них журналах; проєктні профілі / портрети / паспорти / досьє тощо (Устименко, 2017, с. 4-5). Рекомендуємо звернути увагу на використання різних типів дискусій, «творчих ігор» (термін М. Ф. Стро- ніна) -- комунікативних, рольових (симулятивних), професійних ігор, а також контрольних завдань, розроблених студентами, як таких, що відповідають парадигмі особистісно-орієнтованого підходу до навчання, сприяють розвитку творчих якостей і критичного мислення, формуванню іншомовної професійної компетентності студентів. Для здійснення поточного контролю участі майбутніх викладачів АМ у створенні ІДП рекомендуємо використовувати спостереження за аудиторною діяльністю студентів під час виконання проєктних вправ і надання коментарів щодо успішності їх виконання, анкетування студентів з використанням листків самооцінки своїх навичок і вмінь СКК і ПД.

У ході реалізації ІДП використовують такі форми контролю: контроль з боку викладача, самоконтроль, взаємоконтроль. При цьому поточний контроль реалізується з боку викладача, підсумковий -- в усіх трьох формах: з боку викладача, самоконтроль та взаємоконтроль.

Характер контролю у ПД є описовим, моніторинговим, його головна функція -- діагностика та встановлення зворотного зв'язку з тими, хто навчається, для усвідомлення навчальних досягнень у компонентах змісту навчання та процесу навчання (Устименко, 2017, с. 4).

Основні об'єкти, види, форми, інструменти контролю формування СКК майбутніх викладачів АМ засобами ІДП наведені в таблиці 3.

Таблиця 3. Контроль формування соціокультурної компетентності в майбутніх викладачів англійської мови засобами інформаційно-дослідницького проекту

Умовні скорочення до табл. 3: ІДП - інформаційно-дослідницький проект

Підготовчий етап має дві стадії: 1.1. стадія введення до ІДП; 1.2. стадія планування ІДП. На цих стадіях у межах роботи над темою ІДП викладач та студенти обговорюють суперечливі соціокультурні явища, визначають перелік можливих підтем для виконання ІДП та здійснюють його планування.

Стадія 1.1 введення до теми ІДП має на меті забезпечити природне входження до теми проєкту та до ПД. Оскільки суттєвою характеристикою будь-якої діяльності є її вмотивованість, особливого значення набуває створення мотиваційної основи ПД, щоб викликати в учасників проєкту інтерес до природної мовленнєвої активності та створити передумови для формування особистісного ставлення до предмета обговорення. У цьому світлі так звані «lead-in activities» / «bridging activities» є надзвичайно важливими, оскільки викладач має підготувати, мотивувати студентів до вивчення теми. Введення до теми проєкту може здійснюватися шляхом виконання студентами завдання: скласти перелік суперечливих соціокультурних явищ світу та висловити думку щодо їхніх позитивних та негативних сторін. Наведемо приклади суперечливих явищ англійською мовою: «urbanization, carrying the guns, drug legalization, death penalty, immigration, space exploration». При виконанні цього завдання слід наголосити на тому, що аргументація власної думки повинна відбуватися з урахуванням ідейного плюралізму. Тобто, якщо учасник проєкту висловлює категоричне переконання з приводу проблеми, слід запропонувати йому навести аргументи, які підтверджують іншу думку. Такий прийом створює мотивацію до багатоаспектного аналізу того чи того явища, що є необхідним для вибору підтеми проєкту, який буде реалізовано у проєктних групах. Також це відповідає вимогам до ІДП та логіці проведення дослідження.

Зважаючи на необхідність активно здійснювати усну та письмову комунікацію учасниками проєкту під час реалізації ІДП, вважаємо доцільним використання спеціальної опори -- секції корисних мовленнєвих конструкцій (Useful Language Box). Такі секції використовуються протягом роботи над ІДП, їхній зміст залежить від конкретних завдань ПД. Рекомендуємо пропонувати такі блоки: Expressing Opinion; Talking about Current Situation; Making Prediction; Talking about Future Trends; Giving Numbers; Talking about General Trends and Changes over Time; Contrasting Ideas; Comparative Structures; Considering both Sides of the Argument; Relating Things to Prior Experience. Так, під час введення до теми проєкту студентам рекомендуються відповідні мовленнєві конструкції для висловлювання власних думок (Expressing Opinion) та думок інших (Expressing Someone Else's Opinion).

Зі свого боку, викладач пропонує підтему (соціокультурне явище), яка 1) є актуальною та 2) може бути забезпечена такими матеріалами, що найбільш повно відповідають меті формування СКК у майбутніх викладачів АМ. Натомість майбутні викладачі АМ обирають підтеми для здійснення інформаційно-дослідницької діяльності, для чого відбувається попередній розподіл учасників до проєктних груп, оскільки успіх ПД багато в чому залежить від взаємодії учасників. Відомі різні способи формування проєктних груп, кожний із яких має свої переваги та обмеження: розподіл може відбуватися залежно від рівня підготовки, виходячи з бажання учасників, за випадковим принципом, за рішенням викладача, на основі виявлення емоційної сумісності або схожості думок. Для ІДП уважаємо найбільш ефективним створення проєктних груп на основі спільності інтересів.

Після того, як майбутні викладачі АМ розподіляються на групи за спільністю інтересів, учасники проєкту ознайомлюються з ресурсами соціокультурної інформації: обговорюють джерела соціокультурної інформації, розглядають статті-новини як одне з джерел, визначають підтеми для дослідження. Відбувається знайомство з веб-сайтами, які містять статті-новини, їхніми рейтингами, навігацією. При цьому доцільно запропонувати терміни АМ для навігації веб-сайтів.

Майбутнім викладачам пропонується переглянути список заголовків статей-новин, які містять фактичну інформацію про актуальні соціокультурні події, що сталися у світі, та стосуються різних підтем теми проєкту. Заголовки допомагають окреслити коло можливих підтем для вивчення в ході ІДП. Студенти мають позначити три заголовки текстів, з матеріалом яких вони б хотіли познайомитися більш докладно. Рекомендуємо пропонувати велику кількість заголовків: це забезпечує можливість вибору підтем, які є найбільш цікавими для студентів. Наведемо приклад списку заголовків. 1. Panasonic China staff to get «pollutionpay». 2. Mount Everest security guards to stop fights. 3. Google investing $1 billion in renewable energy. 4. Future rats could be the size of sheep. 5. Australia to dump sludge in Great Barrier Reef. 6. Smog makes Beijing put sunrise on giant TV. 7. Jade Rabbit sends photos from the Moon. 8. Coldest temperature on Earth recorded. 9. Bicycles outsell cars in most EU countries. USA destroys 6,000kgof ivory. 10. Japanese food to get UNESCO status. 11. Blobfish are the ugliest animals.

Після цього майбутнім викладачам пропонується прочитати обрані статті-новини та коротко повідомити групі про події, що описуються. Текст забезпечує зміст предмета для обговорення, орієнтує в особливостях проєктного завдання, стимулює обмін думками, є джерелом інформації для аргументації своєї позиції (Коряковцева, 2010, с. 134). Рекомендуємо дібрати статті-новини невеликого обсягу, 200-300 слів, у яких зазначено тільки фактичні дані без висловлення поглядів авторів щодо події, оскільки під час введення до теми важливо розглянути широке коло підтем без критичного читання текстів. Для короткого повідомлення змісту новинних текстів пропонується відповісти на такі запитання: What happened? When did it happen? Who was involved? Where did it happen? Why did it happen?

На основі спільності обраних текстів формуються проектні міні-групи, рекомендована кількість учасників роботи в такій групі -- чотири студенти. Члени міні-групи обирають для дослідження підтему (соціокультурне явище), яка їм здається найбільш цікавою, та переходять до планування ІДП.

Стадія 1.2 планування ІДП розв'язує такі завдання: підготовки до роботи над ІДП, з'ясування обсягу проєкту, визначення мети проєктної роботи та типу кінцевого продукту, визначення та обговорення критеріїв оцінювання кінцевого продукту, розподіл завдань у групах, узгодження часових меж виконання завдань ПД.

На цій стадії викладач знайомить майбутніх викладачів АМ з метою та змістом ПД та особливостями роботи над ІДП, повідомляє мету проєкту -- саме чого має навчитися майбутній викладач АМ у процесі формування його СКК на матеріалі статей-новин.

У процесі планування проєкту в міні-групах студентам необхідно визначити підтеми та скласти план проєктної роботи із зазначенням завдань, дат їх виконання та виконавців. Студентам потрібно дати відповіді на такі питання: 1. Яка інформація необхідна для проведення дослідження в межах ПД? 2. Які джерела можуть бути використані? 3. Які способи опрацювання зібраної інформації? 4. Яку роль кожний учасник проєктної групи виконує? 5. Скільки часу необхідно для реалізації запланованого? (Stoller, 2002, p. 115). Доцільно запропонувати студентам скласти та заповнити таблицю, яка окреслює етапи роботи над ІДП, завдання проєкту та деталі їх виконання. Можливим є завдання розпочати ведення щоденника ПД, робити записи в електронних проєктних журналах на кожній стадії ІДП тощо.

Рекомендуємо дозволяти студентам за певних обставин у ході проєкту коригувати або змінити обрану для проведення дослідження підтему. Підставою для зміни теми можуть бути зміна інтересів групи, наявність більшої кількості релевантного соціокультурного матеріалу з іншої підтеми, врахування інтересів членів групи щодо варіацій підтеми тощо.

Кінцевим продуктом ІДПза суттю є результат самостійного дослідження (підтвердження гіпотези або антигіпотези на основі зібраної та проаналізованої інформації), яке було проведено майбутніми викладачами АМ. Останнім може бути аналітична доповідь, аналітична стаття, монтажований відеоматеріал для блогу, (відео)інтерв'ю, експертна панель, аудіо- / відеозапис дебатів, інтелект-карта, проєктна пропозиція для отримання гранту на соціокультурне дослідження тощо. Можливим і навіть бажаним, на нашу думку, є також комбінований варіант, який об'єднує різні види продукту.

Кінцевий продукт може бути поданий у різних формах. Залежно від специфіки продукту форма презентації може бути усною, письмовою (друкованою, графічною), мультимедійною, з використанням аудіо- / відеоапаратури або комбінованою. Форму презентації кінцевого продукту обирають учасники проєкту з урахуванням її комунікативного, професійного, методичного, організаційного потенціалу. При цьому викладачеві -- тому, хто організовує ПД -- доцільно певною мірою спрямовувати вибір типу та форми кінцевого продукту з урахуванням рівня сформованості ІКК і психологічних особливостей студентів, можливостей використання продукту для спілкування або задоволення професійних потреб майбутньої викладацької діяльності, організаційних факторів.

Рекомендуємо як кінцевий продукт пропонувати аналітичну доповідь за результатами вивчення статей-новин за обраним соціокультурним явищем, яка подається в усній формі за підтримки мультимедійної презентації з використанням прикладної програми MS Power Point. Такий продукт є досить економічним за часом, що необхідно витратити на його презентацію в аудиторії, мотивувальним (використання сучасних технологій), технічно доступним, має потенціал щодо комплексного формування вмінь усного та писемного мовлення, створює можливості для варіювання ступеня підготовленості усного мовлення студентів.

Критерії оцінювання кінцевого продукту визначають та обговорюють учасники проєкту за допомогою викладача. Рекомендуємо запропонувати студентам узяти за основу для обговорення такі критерії: 1) формулювання гіпотези та антигіпотези: зрозумілість, лаконічність; 2) відповідність гіпотези та антигіпотези проведеному дослідженню соціокультурного явища; 3) кількість опрацьованих джерел та їхня різноманітність; 4) ступінь самостійності висновків (від репродукції знайденої соціокультурної інформації до цілком самостійних висновків з теми дослідження); 5) якість презентації: мовна правильність, структурованість, послідовність, логічність, доступність, ілюстративність; 6) практична значущість: можливість використання результатів проведеного дослідження в професійній педагогічній діяльності.

На цьому етапі поточний контроль соціокультурних знань студентів здійснюється з боку викладача шляхом заповнення бланку аналізу соціокультурної інформації; заповнення таблиці фактичними даними зі статей-новин про обрані за власним інтересом соціокультурні явища (письмово та усно); заповнення групового проєктного журналу з планом проєкту, у якому необхідно зазначити мету етапів; участі в рольовій грі «Talk Show», яка присвячена обговоренню ролі та функцій медіа; проведення інтерв'ю щодо джерел актуальної соціокультурної інформації; участі в мозковому штурмі для визначення соціокультурного явища для дослідження та прогнозування його характеристик.

Поточний контроль навичок і вмінь планування ПД за темою ІДП здійснюється з боку викладача шляхом заповнення бланку самоперевірки виконання проєктних завдань.

Виконавчий етап є найбільш тривалим і має найбільшу кількість стадій -- 4 стадії. Цей етап охоплює такі проєктні дії: проведення базового інформаційного дослідження з обраної підтеми зі стат- тями-новинами як джерела найновішої соціокультурної інформації; формулювання гіпотези та анти- гіпотези інформаційного дослідження; проведення додаткового інформаційного дослідження з інших джерел соціокультурної інформації. Також до виконавчого етапу ІДП ми віднесли створення кінцевого продукту.

На стадії 2.1 проведення базового дослідження соціокультурного явища проводиться основна робота над ІДП: добираються статті-новини на веб-сайтах новин; відбувається навчання їх критичного читання, аналізується соціокультурна інформація, дається поняття статті-новини з соціокультурним потенціалом для критичного читання та оцінювання («opinion news article»). Майбутніх викладачів АМ навчають відрізняти релевантні статті-новини від нерелевантних шляхом аналізу, зіставлення. Найбільша увага приділяється навчанню критичного читання та аналізу статті-новини: аргументації, спрощенню, супозиції, упередженості, фальсифікації, достовірності посилань та інших.

Стадія 2.2 формулювання гіпотези / антигіпотези передбачає роботу з формулювання основної думки в статті-новині, яка має стати гіпотезою чи антигіпотезою інформаційного дослідження.

Стадія 2.3 проведення додаткового дослідження необхідна для опитування одногрупників / викладача для з'ясування їх потреб, що саме їм було б цікаво почути, побачити, дізнатися з теми. Група має врахувати потреби інших та провести додатковий пошук інформації, якої бракує. Зіставлення інформації відбувається при виконанні вправ, що спонукають до порівняння: різних статей з однієї теми; думок, які висловлені на різних веб-сайтах; знайденої у статтях-новинах соціокультурної інформації.

На стадії 2.4 створення кінцевого продукту відбувається формування вмінь критичного оцінювання аналізованого соціокультурного явища, з метою представлення його у соціокультурній матриці. Під останньою на основі визначення поняття матриці, запропонованого британським психологом А. Ребером (Ребер, A., 2001), розуміємо рамкову структуру у формі таблиці, яка задає когнітивний і перцептивний контекст, що допомагає встановлювати або визначати значення соціокультурного явища в ситуації спілкування та критично оцінювати його (див. Табл. 4).

У ході виконання проєкту доцільно пропонувати студентам пам'ятки щодо критичного читання статей-новин (можливо, з розгорнутими поясненнями). Наприклад: When reading news articles and evaluating the new socio-cultural information critically, consider the tips for readers' responsibility: 1. Comprehend accurately. 2. Avoid prejudice or bias. 3. View news articles through a world view. 4. Understand your world view. 5. Identify all mentioned above qualifiers in the writer and/or news organization.

Таблиця 4. Соціокультурна матриця для формування вмінь критичного оцінювання соціокультурного явища