Методичні рекомендації для адаптації курсів до проведення онлайн-занять

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методичні рекомендації для адаптації курсів до проведення онлайн-занять

Київ - 2021



Вступ. Ці Методичні рекомендації розроблені з метою надати розробникам і викладачам (тренерам) спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді допомогу в адаптації тренінгів, розроблених для кандидатів на посаду судді, до їх онлайн-проведення. Ураховуючи наявність великої кількості сервісів для організації онлайн-конференцій і відеозв'язку для проведення занять, зазначимо, що досвід Національної школи суддів України (далі - НШСУ) щодо проведення онлайн-тренінгів стосується використання програми Zoom. Відтак, наведені методичні поради щодо адаптації навчальних матеріалів авдиторних тренінгів для їх використання в онлайн-підготовці, стосуються насамперед подальшого проведення онлайн-тренінгів у програмі Zoom.

Типові вимоги (критерії, форми) до змісту та організації проведення занять із кандидатами на посаду судді та суддями в Національній школі суддів України, а також вимоги до розробників, викладачів та інших осіб, залучених до процесу підготовки, закріплюються Концепцією національних стандартів суддівської освіти в Україні Концепція національних стандартів суддівської освіти, схвалена Науково-методичною радою НШСУ (протокол від 23.12.2014 р. №5)., тому вони не повторюються в цих методичних рекомендаціях.

Важливо зазначити, що ключові якості та навички, які повинні бути сформованими в кандидатів на посаду судді за результатами спеціальної підготовки, визначені Національними стандартами суддівської освіти та деталізовані у Програмі спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді (далі - Програма СП), і повинні враховуватися при розробленні конкретних тренінгів.

Керівні принципи щодо методології навчання визначені, серед іншого, у Київських рекомендаціях про зміст та методологію суддівської освіти з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини (схвалені у 2019 році, далі - Київські рекомендації) Київські рекомендації про зміст та методологію суддівської освіти з питань застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини та виконання рішень Європейського суду з прав людини (схвалені у 2019 році учасниками Міжнародної конференції високого рівня «Захист прав людини через суддівську освіту: кращі практики та удосконалення стандартів»).. Під час спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді та підготовки суддів теоретичні знання мають поєднуватися з практичними завданнями щодо їх застосування на практиці. Під час занять повинні використовуватися найбільш доцільні методи навчання, ураховуючи національні правові особливості, конкретні потреби та очікування різних категорій працівників системи правосуддя. Ці методи повинні включати змішані заняття, міжнародний обмін і стажування. Їх слід доповнити курсами з використання відповідних інформаційних технологій і баз даних. Ураховуючи важливість та переваги самопідготовки, а також наявні засоби інформаційних технологій та онлайн-платформ для навчання, доцільно заохочувати майбутніх суддів і суддів до участі в дистанційних курсах і сприяти використанню наявних ресурсів (вебсайти Ради Європи та Суду, HUDOC-EXEC та інші джерела інформації).

Такі підходи до методики підготовки кандидатів на посаду судді і суддів відображені ще в одному важливому міжнародному документі - Декларації принципів суддівської освіти, прийнятій під час конференції Міжнародної організації суддівської освіти (IOJT) (8 листопада 2017, Маніла), яка передбачає, що підготовка суддів повинна відображати найкращі практики в розробленні професійної програми навчання дорослої авдиторії. До процесу підготовки повинен бути залучений широкий спектр сучасних методик навчання.

Одним із головних напрямків подальшого розвитку суддівської освіти, визначеним у Стратегії розвитку суддівської освіти в Україні на 2021-2025 роки, є реформування початкової суддівської освіти (спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді), розширення засобів і форм спеціальної підготовки на основі використання кращого іноземного досвіду.

Розмежування форм занять, що реалізуються з використанням ІТ

Ураховуючи різноманітність термінів та їх означень у сфері дистанційної та онлайнової підготовки, які до недавнього часу були не так часто застосованими, доцільно розмежувати деякі з них, які є найбільш часто вживані в суддівській освіті. Для уникнення підміни понять звернемо увагу на такі поняття: «вебінар», «онлайн-семінар», «онлайн-тренінг», «дистанційний курс».

Вебінар, онлайн-тренінг і дистанційний курс (розміщений на платформі НШСУ) - є формами занять, що реалізуються з використанням інформаційних технологій. При цьому всі суб'єкти занять перебувають на відстані (віддалено у просторі).

Вебінар - це «семінар, що проходить в комп'ютерній мережі». Зауважимо, що слово «вебінар» утворене від злиття двох слів - «веб» і «семінар»; «веб» (англ. Web - мережа, павутина) - загальноприйняте позначення приналежності до комп'ютерної мережі, а семінар - інтерактивне заняття, у ході якого слухачі та слухачки виступають з доповідями, ставлять запитання, беруть участь в обговоренні, дискутують.

Слово «онлайн» (англ. online, від англ. on line - «на лінії», «на зв'язку», «у мережі») - слово або частина складних слів, що позначає перебування в мережі, здійснення дій в Інтернеті в режимі реального часу.

«Онлайн-семінар» і «вебінар» - це тотожні поняття, тоді як «онлайн-тренінг» і «вебінар» - не є тотожними.

«Онлайн-тренінг» - це тренінг, який проводиться з використанням електронних/ інформаційних технологій у синхронному режимі взаємодії всіх суб'єктів заняття. Тобто, тренери та учасники (-ці) онлайн-тренінгу, хоча віддалено у просторі, проте одночасно беруть участь у занятті.

Нагадаємо, що тренінг - як очна форма заняття має свої особливості, якими є:

наявність групи учасників (-ць);

дотримання певних принципів групової роботи;

певні організаційні умови, за якими проходить заняття;

використання інтерактивних методів роботи Фулей ТІ. Інтерактивні методи навчання у підготовці суддів. Навчальний посібник для викладачів (тренерів) - К., ФОП Клименко Ю.Я, 2017 - С. 18.

Кандидати на посаду судді під час проведення тренінгу стають не просто пасивними отримувачами інформації, а частиною тренінгового процесу, його активними учасниками (далі - учасники/учасниці).

Для онлайн-тренінгу притаманні такі самі особливості/вимоги, які характерні для авдиторного тренінгу, проте які «накладаються» на особливості застосування інформаційних технологій у процесі заняття. Таким чином, вимоги до підготовки та проведення онлайн-тренінгу є дещо вищими, ніж до авдиторного тренінгу.

Спільним між онлайн-семінаром/вебінаром та онлайн-тренінгом є те, що ці форми занять проводяться в реальному часі, а різниця полягає в тому, що тренінг більш практично спрямований, ніж семінар. Онлайн-семінар/вебінар - це переважно мінілекції, які супроводжуються питаннями в чаті, тоді як тренінг передбачає застосування таких інтерактивних методів, як робота в малих групах, мозковий штурм, демонстрування тощо. Також, з огляду на форми занять, які використовуються у НШСУ, різниця є також за критерієм оцінювання: онлайн-тренінг оцінюється, а вебінар - ні.

Головна різниця між онлайн-семінаром/вебінаром та онлайн-тренінгом, з одного боку, та дистанційним курсом, з іншого, - у способі реалізації процесу підготовки в часі: якщо навчання на вебінарі та онлайн-тренінгу відбувається синхронно (тобто, вимагає одночасної взаємодії тренера й учасників), то навчання на дистанційному курсі є віддаленим не лише у просторі, а й у часі. Воно не відбувається в реальному часі та не завжди передбачає залучення тренерів/тьюторів. Учасники (-ці) курсу можуть контактувати з тренером/тьютором переважно з використанням чатів, форумів, вони не зустрічаються ні реально, ні віртуально (обличчя в обличчя). Дистанційний курс розміщується на спеціальній платформі. Дистанційні курси, порівняно із вебінарами та онлайн-тренінгами, є більш гнучкими, надають можливість слухачам (-кам) самостійно обирати час та місце навчання та передбачають більшу самостійність і в навчанні.

Якщо онлайн-навчання намагається наслідувати авдиторне навчання, то дистанційний курс дещо нагадує модель комп'ютерної гри, нові рівні якої можна відкрити тільки тоді, коли пройдені попередні6.

Таблиця 1 Порівняння авдиторних, онлайн-тренінгів/вебінарів та дистанційних курсів (розміщених на платформі НШСУ)

Критерій для порівняння	Авдиторний тренінг/семінар	Онлайн-тренінг/ вебінар	Дистанційний курс
Узаємодія тренера та учасників	Відбувається в авдиторії	Відбувається з використанням інформаційних технологій та є меншою, порівняно із очними тренінгом/ семінаром	Відбувається через форум, чат, ел. пошту та точковим контролем (наприклад, перевірка виконаного завдання)
Реалізація процесу підготовки в часі та просторі	Синхронне навчання та фізична присутність тренера та учасників в авди- торії	Синхронне навчання, водночас віддалено у просторі	Асинхронне навчання (із затримкою в часі). Одночасна взаємодія тренера та учасників не є обов'язковою
	Може поєднуватися синхронне та асинхронне навчання (після проходження тренінгу (синхронне навчання) заповнення анкети через гугл-форму або надсилання підготовлених матеріалів для опрацювання до чи після тренінгу через ел. пошту (асинхронне навчання)
Часові рамки та графік роботи	Тривалість у межах 1-2 дня, максимум 3 дні. Чіткий тайм-менеджмент. Відсутність гнучкості навчання (визначені місце та час заняття)	Тривалість у межах 1 дня. Якщо тривалість 2-3 дні, то навчання проводиться під час ранкових, вечірніх сесій тривалістю не більше 3 годин кожна. Чіткий тайм-менеджмент. Певна гнучкість навчання (визначений час, проте місце заняття визначає самостійно кожен учасник)	Тривалість навчання визначена адміністратором курсу (може становити тижні). Гнучкість навчання (учасники самі обирають місце, час навчання)
Модерування	Необхідне для дотримання програми заняття	Немає потреби, оскільки навчання асинхронне
Затребувані навички тренера	Навички викладання в авдиторії та елементарні навички роботи з комп'ютерними технологіями	Поєднання навичок викладання та «просунуті» навички роботи з комп'ютерними технологіями	Для адміністратора курсу затребуваними є навичками роботи з комп'ютерними технологіями
Необхідні навички учасника	Класичні навички для проходження навчання. У меншій мірі (мінімум) навичок роботи з комп'ютерними технологіями	Класичні навички для проходження навчання та «просунуті» навички роботи з комп'ютерними технологіями	Необхідні навички роботи з комп'ютерними технологіями. Навички самонавчання, самодисципліни, самоконтролю.

6 Дистанційне та онлайн-навчання - чи це одне й те ж саме? Думки 4-х освітніх експертів.

Адаптація тренінгів для їх онлайн-проведення

Як відомо, розроблення кожного тренінгу визначається певним алгоритмом і охоплює такі стадії:

визначення навчальних цілей та очікуваних результатів;

підбір змістовного матеріалу для досягнення навчальних цілей та очікуваних результатів, а також для самостійної роботи;

структурування навчального матеріалу відповідно до інтерактивних методик навчання;

розроблення порядку денного тренінгу (програми);

розроблення роздавальних матеріалів для учасників/учасниць і матеріалів для тренерів.

Наведений алгоритм розроблення тренінгів можна використовувати для переведення вже розробленого авдиторного тренінгу в онлайн-формат.

Водночас, переведення тренінгів в онлайн вимагає певних зусиль щодо їх адаптації. Не допустимим є «сліпе» переведення авдиторного тренінгу в онлайн без переструктурування програми та змістовних матеріалів, оскільки, як вже згадувалося вище, проведення онлайн-тренінгів має свої методологічні особливості, відмінні від проведення авдиторного тренінгу.

Розглянемо ці стадії детальніше.

При переведенні тренінгів в онлайн-формат необхідно враховувати в першу чергу тематику курсів (тренінгів). Вузькоспеціалізовані курси, тобто курси присвячені особливостям розгляду окремих категорій справ, порівняно легше перевести в онлайн, тоді як курси на нову, незвичну тематику, які вимагають зміни ставлення до певної проблематики, підвищену ціннісну складову, емоційний компонент - набагато складніше.

Окремого обмірковування потребує питання: чи є особливості в переведенні та викладанні онлайн «навичкових тренінгів», наприклад, таких як тренінг щодо написання судових рішень, де можуть включатися завдання щодо написання мотивувальної або іншої частини судового рішення.

Проведення онлайн-тренінгів відрізняється від авдиторного проведення як для викладачів, так і для слухачів НТТТСУ. вимагаючи від усіх учасників процесу підготовки набагато більших зусиль. Тому при переведені авдиторних тренінгів в онлайн варто враховувати саму кількість онлайн-тренінгів. Проведення онлайн-тренінгів 5 днів поспіль (повний робочий тиждень) кілька тижнів підряд становитиме надмірне навантаження як на викладачів, так і на учасників, та буде неефективним.

Тому вимагає вирішення насамперед питання, ЩО САМЕ (які тренінги) з Програми СП переводитимуться онлайн, а яка частина програми потребуватиме адаптації матеріалу в інший спосіб (на самостійне опрацювання, через створення дистанційних курсів, тощо).

Окремої уваги потребуватиме питання здійснення контрольних заходів за результатами кожного тренінгу.

Визначення навчальних цілей та очікуваних результатів конкретного тренінгу з урахуванням його місця у Програмі спеціальної підготовки

Формулювання знань, умінь, навичок і соціального контексту

При адаптації авдиторних тренінгів в онлайн-тренінги необхідно переконатися, яким чином буде досягнуто сформульованих знань, умінь і навичок, а також ставлення та цінностей, ураховуючи місце кожного конкретного тренінгу у Програмі спеціальної підготовки, а також засади суддівської освіти та інші вимоги Національних стандартів суддівської освіти.

Відповідно до Національних стандартів суддівської освіти, розробка УСІХ курсів для кандидатів на посаду судді та суддів здійснюється НШСУ із урахуванням трьох вимірів (т. зв. 3D, де D - англ. dimension - «вимір»):

знання (матеріальне та процесуальне право, конвенції та інші міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);

навички (уміння аналізувати та тлумачити нормативно-правові акти; критично мислити; кваліфікувати діяння; управляти судовим процесом; спілкуватися з учасниками процесу; вирішувати етичні дилеми; користуватися інформаційними технологіями; самостійно ухвалювати рішення у спорі; готувати судові рішення, тощо);

ставлення (зокрема, розуміння соціального контексту здійснення правосуддя: розуміння суспільства та його потреб; недопущення дискримінації за різними ознаками (статтю, національністю, віком, місцем проживання, релігійною приналежністю, сексуальною орієнтацією, матеріальним станом, тощо).

Підкреслимо, що Національні стандарти суддівської освіти також містять положення, що використання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, принципів суддівської етики та соціального контексту при здійсненні правосуддя (включаючи гендерний аспект, урахування потреб людей з інвалідністю, тощо) має бути інтегрованим у зміст кожного курсу підготовки.

Наведений інтегрований підхід до змістовного наповнення курсів та тенденція до поєднання юридичної (правової) та неправової підготовки кандидатів на посаду судді та суддів послідовно закріплені в Декларації принципів суддівської освіти Ураховуючи складність ролі судді, підготовка суддів має бути багатопрофільною та включати в себе юридичну (правову) підготовку, неправові знання, навички, соціальний контекст, цінності та етику. та Київських рекомендаціях Навчання з тематики Конвенції та ЄСХ та, зокрема, щодо практики Суду та вимог до виконання рішень Суду та їх ефективного впровадження в національну правову систему, мають бути невід'ємною частиною навчальних програм для майбутніх суддів (первинна підготовка) та чинних суддів (постійне навчання). Суддівська підготовка в галузі прав людини повинна швидко відповідати на нові виклики, беручи до уваги соціальний та законодавчий контекст..

Водночас така інтеграція має відбуватися не хаотично, а комплексно. Це означає, що розробники кожного конкретного курсу мають ураховувати його роль та місце в комплексній Програмі СП, і відповідно, визначати навчальні цілі та очікувані результати, а також підбирати змістовну частину (матеріали) та методи з урахуванням усіх наведених вище моментів.

Наприклад, Програма СП містить тренінги «Конвенційні стандарти захисту прав людини у світлі практики Європейського суду з прав людини» та «Запобігання та протидія дискримінації» (Блок І «Основи організації суду та діяльності судді»). Тому при розробленні курсу «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя» розробники враховували, що учасники та учасниці вже мають оволодіти певними знаннями, зокрема, стосовно національного законодавства щодо запобігання та протидії дискримінації, а також сфери дії статті 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколу № 12 до Конвенції; слухачі та слухачки вже мають знати ознаки дискримінації, алгоритм її визначення, форми дискримінації, тощо.

Відтак, серед навчальних цілей тренінгу «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя» є такі:

знати:

* взаємозв'язок «гендерні стереотипи - дискримінація за ознакою статі/ гендеру»;

механізми впливу тендерних стереотипів на поведінку судді та ухвалення ним/ нею рішень;

уміти:

ідентифікувати, розпізнавати гендерні стереотипи;

застосовувати практику ЄСПЛ щодо гендерних стереотипів;

уникати гендерно упередженої поведінки в роботі судді.

Досягненню цих знань, умінь і навичок має сприяти вся структура тренінгу, зокрема, врахування циклів навчання дорослих (див. модель Д. Колба на стор. 167), підбір матеріалів та методів, тощо.

У Додатку «Мета та завдання навчальних заходів» до Програми СП для кожного тренінгу спеціальної підготовки сформульовано його мету, знання, уміння та соціальний контекст, які учасники та учасниці опанують за результатами проходження тренінгу.

Стратегія розвитку суддівської освіти в Україні на 2021-2025 роки передбачає постійне оновлення змісту суддівської освіти на основі компетентнісного підходу залежно від досвіду роботи суддів, рівня і спеціалізації суду та з урахуванням їхніх індивідуальних потреб, а також не лише врахування при розробленні та викладанні курсів трьох вимірів (знання, уміння та навички, цінності та ставлення), але й підвищення ваги ціннісної складової та врахування соціального контексту здійснення правосуддя.

Окрім цього, Національний план дій з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок до восьмої періодичної доповіді України про виконання Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок на період до 2021 року (далі - Національний план дій), затверджений 5.09.2018 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 634-р, серед іншого, передбачає:

здійснення аналізу включення гендерного компонента до навчальних планів і програм спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді, програм кваліфікаційного іспиту та програм іспитів для кваліфікаційного оцінювання суддів (кандидатів на посаду судді) (пункт 1 рекомендації 13 Національного плану дій) та

доповнення за результатами проведеного аналізу програм, навчальних планів спеціальної підготовки, змісту кваліфікаційного іспиту, тестових і практичних завдань іспиту в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, а також тренін- гів у межах підготовки для підтримання кваліфікації суддів гендерним компонентом (пункт 3 рекомендації 13 Національного плану дій).

Урахування гендерного підходу під час проведення підготовки суддів (чинних та майбутніх) передбачено також Національним планом дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» на період до 2025 року, затвердженим 28.10.2020 р. розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1544-р.

Відтак, гендерна компетентність судді вже є вимогою часу та закону. Безперечно, розроблення курсу «Подолання тендерних стереотипів при здійсненні правосуддя» для спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді можна вважати важливим елементом включення гендерного компоненту до програми спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді.

Навчальні цілі та очікувані результати

Після визначення знань, умінь, суддівських навичок і соціального контексту наступним кроком змістовного наповнення тренінгу є визначення та формулювання навчальних цілей та очікуваних результатів.

Навчальною ціллю є твердження про те, що учасники/учасниці тренінгу зможуть робити після його завершення. Таким чином, цілі описують очікуваний результат тренінгу, якого досягнуть учасники (-ці), а НЕ процес.

Виділяють цілі всього тренінгу та кожної його складових (частин).

Навчальні цілі стосуються КОЖНОЇ з трьох категорій-аспектів процесу підготовки:

знання: демонструє наявність сукупності відомостей із певної галузі (сфери), набутих у процесі навчання під час заняття, обізнаність;

уміння та навички - здобута на основі досвіду здатність належно робити щось; схильність чи потреба діяти чи вести себе певним чином; звичка; уміння, набуте вправами, досвідом, навичками;

ставлення та цінності (соціальний контекст): демонструє зміну в поінформованості або чутливості до певних питань або ідей.

У Методичних рекомендаціях для тренерів щодо розроблення та проведення тренінгів (2017) підкреслювалося, що важливість навчальних цілей зумовлена тим, що вони направляють тренера у виборі змісту та розроблення програми та матеріалів курсу, а також у виборі методів їх досягнення.

Формулювання навчальних цілей для учасників/учасниць визначається вмінням, яким має оволодіти кожний з них під час заняття. Цілі мають бути конкретними, вимірюваними, досяжними, реалістичними та обмеженими часом.

Після того, як цілі визначені та сформульовані, тренер може зосередитися на тому, що учасники/учасниці мають знати та робити, щоб досягти поставлених цілей та очікуваних результатів.

Таким чином, навчальні цілі мотивують учасників/учасниць на досягнення очікуваних результатів.

Навчальні цілі можуть бути використані для оцінки ефективності тренінгу, а саме контрольні запитання повинні формулюватися таким чином, щоб перевірити, чи досягнуті цілі.

Очікувані результати - це досягнення навчальних цілей.

Конкретні результати повинні відповідати SMART-критеріям, і це важливо для онлайн-занять, зокрема, бути:

specific - конкретними - ретельно сформульованими, лаконічними, з пев- ною конкретизацією, з визначенням однієї чіткої цілі;

measurable - вимірювальними - щоб можна було визначити, чи їх досягнуто; для цього виробляються критерії вимірювання;

realistic - реалістичними (яких можна досягти, домогтися) - щоб тренер міг контролювати досягнення цілей;

achievable - досяжними - в межах можливості тренера підготувати використати в цільовій аудиторії;

time-framed - обмежені часом - розробленими для певного проміжку часу (тривалість тренінгу) Т. Фулей (керівник робочої групи), Н. Буруковська, Т. Будниченко, Г. Савченко Методичні рекомендації для тренерів щодо розроблення та проведення тренінгів. - К.: ФОП Демчинський О.В., 2017. - С. 11.

Необхідно розуміти, що всі ці критерії, зокрема, конкретність, вимірюванність, реалістичність, досяжність, часовий вимір - в онлайн-форматі відрізняється від авдиторного тренінгу.

Результати тренінгу повинні бути ретельно сформульовані із використанням дієслів дії та конкретними прикладами застосування (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Результат	Дієслова дії	Приклади застосування
Знання	дати визначення, викласти, перелічити, пригадати, маркувати, назвати, писати	назвати конкретні положення закону (зазначити якого), рішення ЄСПЛ; знати строки; назвати критерії (наприклад, наявність ризиків при обранні запобіжного заходу); перерахувати умови, охарактеризувати
Уміння та	оцінити, розрізняти, категоризувати,	уміти знайти джерело;
навички	класифікувати, порівняти, співставити, пов'язувати, знаходити співвідношення (відповідність), аналізувати, тлумачити, інтерпретувати, досліджувати, оцінювати, констатувати, обґрунтовувати, захищати, оспорювати, визначати, рахувати, розраховувати (цифри) організувати, планувати, призначити, створювати, демонструвати, комбінувати, використовувати, узагальнити, вирішувати	уміти обчислити строки; проаналізувати обставини; співвіднести фактичні обставини справи з нормою нормативно-правового акта
Соціальний	розуміти, пояснити, описати, пріорите-	розуміти, яка захищена ознака
контекст	зувати, визнати, цінувати, ілюструвати, формулювати, вибирати	(стать, національність, вік, тощо) враховувалася чи не враховувалася при прийнятті рішення; належно реагувати на прояви упередженості за захищеною ознакою; вести судовий процес безсторонньо та неупереджено, без дискримінації

Навички набуваються у процесі виконання практичних вправ.

Після визначення навчальних цілей потрібно встановити індикатори, які свідчитимуть, що учасники/учасниці отримали необхідні знання чи навички: що дасть підстави вважати, що учасники/учасниці отримали необхідні знання (розвинули відповідні навички, пов'язані з керуванням судовим процесом чи вмінням орієнтуватися в соціальному контексті)? Іншими словами, які є конкретні показники (індикатори) досягнення очікуваних результатів. Тому розробникам слід зазначити конкретні способи перевірки (виконання, проведення тестування, написання документа, тощо).

Варто знати, що деякі очікувані результати, визначені для авдиторного тренінгу, можуть бути недосяжними в умовах онлайн-заняття, деякі - потребуватимуть коригування, а частина - залишаться незмінними Організація дистанційного навчання в школі. Методичні рекомендації. Схвалено використання листом МОН України, стор. 14..

Наприклад, розглянемо деякі аспекти адаптації дводенного тренінгу для кандидатів на посаду судді «Особливості розгляду сімейних справ» до онлайн-заняття.

Зауважимо, що навчальними цілями авдиторного тренінгу були:

поглибити знання кандидатів на посаду судді в галузі сімейного права;

розвинути професійні якості, уміння та навички, необхідні для належного виконання повноважень судді при розгляді сімейних спорів.

При переведені цього тренінгу в онлайн-формат зазначені вище навчальні цілі доречно конкретизувати таким чином, щоб із використанням дієслів, наведених у таблиці 2, чіткіше сформулювати знання, уміння та навички, з урахуванням особливостей онлайн-заняття, досягнення яких можна буде перевірити наприкінці онлайн-тренінгу.

Наприклад: знати категорії спорів; види проваджень, в яких розглядаються окремі категорії; спеціальні вимоги до позовних заяв; особливості сплати судового збору; на якій стадії підлягають вирішенню відповідні питання; актуальні правові позиції Верховного Суду, тощо.

Уміти: розрізняти предмети позовів, визначати строки, підготувати та провести кожну стадію судового процесу, тощо.

Таким чином, у подальшому розробникам буде легше визначитися з адаптацією матеріалів курсу, оскільки окремі знання можна набути самостійно (наприклад, попередньо опрацювавши рекомендований матеріал), тоді як розвинути навички кандидати на посаду судді зможуть лише за допомогою тренерів у ході роботи над практичними завданнями.

Так, відкоригувавши (та визначивши пріоритетні) навчальні цілі та конкретизувавши очікувані результати онлайн-тренінгу, наступними кроками будуть переструктурування програми тренінгу та його змістовного наповнення.

Один із варіантів переведення 2-денного онлайн-тренінгу «Особливості розгляду сімейних справ» може передбачати обов'язкове самостійне опрацювання слухачами/слухачками (до початку тренінгу) частини його матеріалу, наприклад, теоретичного матеріалу (мінілекції «Загальні засади сімейного права», «Джерела сімейного права» та ін.); практичного завдання 2 щодо ознайомлення з практикою ЄСПЛ, таблиці «На допомогу судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі».

Ураховуючи, що авдиторний тренінг передбачає виконання 19 практичних завдань, при його адаптації для онлайн-підготовки, з метою оптимізації часу та досягнення ефективності, розробникам доцільно розглянути можливість опрацювання учасниками (-цями) частини цих завдань самостійно до початку тренінгу, щоб під час онлайн-тренінгу лише предметно обговорювати з тренерами проблемні моменти.

У такому разі розробникам варто оцінити матеріали тренінгу з точки зору можливого їх самостійного опрацювання та розділити їх на дві групи: для самостійного опрацювання та матеріали для роботи безпосередньо під час онлайн-тренінгу. Проте за таких умов слухачам/слухачкам необхідно надати доступ до матеріалів тренінгу, винесених на самостійне опрацювання, заздалегідь - за 1,5-2 тижні до початку онлайн-тренінгу.

Вивчення практики ЄСПЛ та Верховного Суду повинне здійснюватися наскрізно, тобто при вирішені конкретних практичних завдань, де це доречно. Слід зауважити, що ця тематика є гендерно чутливою, тому при розгляді окремих категорій спорів (визначення місця проживання дитини, розірвання шлюбу, призначення/зміна розміру аліментів та ін.) слід враховувати тендерний компонент.

Підбір змістовного матеріалу для досягнення навчальних цілей та очікуваних результатів, а також для самостійної роботи

ПІСЛЯ визначення та формулювання навчальних цілей та очікуваних результатів (тобто того, що потрібно досягти) тренер може визначити, які матеріали необхідно використати для досягнення цих цілей. Термін «матеріали» використовується на позначення широкого кола ресурсів - усе, що потрібно для комплексного розуміння теми.

Насамперед, тренер складає детальний та чітко структурований план, в якому викладена змістовна структура тренінгу.

План передбачає перелік тем (актуальних питань) у вигляді пунктів плану з розбивкою на складові (підтеми) у вигляді підпунктів, а також їх порядок розміщення та відображає задум, проєкт змістовного наповнення онлайн- тренінгу.

Відповідно до плану тренер визначає зміст і обсяг матеріалу, ураховуючи його види:

тексти мінілекцій;

презентації у форматі PPT;

підбірку нормативно-правових актів (для учасників/учасниць або фасиліта- торів);

матеріали судової практики (зокрема, для ознайомлення ДО проведення онлайн-тренінгу);

завдання для роботи в малих групах; індивідуальної роботи та для самостійного опрацювання (до проведення онлайн-тренінгу або після його проведення);

запитання для мозкового штурму;

запитання для проведення експресопитування;

аналітичні схеми для заповнення;

запитання для дискусії в малих групах або панельної дискусії;

відеоматеріали;

сценарії для проведення рольових ігор;

контрольні запитання (зокрема, тестові, завдання з множинним вибором, на встановлення відповідності, завдання з розгорнутою відповіддю);

Вимоги до основних видів матеріалів наведено нижче (див. таблицю 3).

Таблиця 3

Вид матеріалу	Вимоги	Обсяг
Мінілекція	тезовий виклад основних положень із акцентуванням на найбільш важливих та актуальних моментах, а також зазначенням переліку НПА та інших джерел	до 10 стор.
Презентація PPT	слайди з нотатками	з розрахунку на 20 хв. - до 15 слайдів
Запитання для проведення екс- пресопитування	запитання	2-3 запитання під час одного опитування
Мозковий штурм	запитання для учасників (-ць)	1-2 варіанти актуального питання
Відеоматеріал	відеофайл, сценарій (розшифрування тексту, транскрип), запитання до учасників (-ць)	залежно від потреби
Завдання для роботи в малих групах	фабула справи, завдання для учасників (для роботи в малих групах), витяги з НПА, аналітичні схеми (за потреби), нотатки для фасилітаторів	для 3-4 малих груп - по 1 завданню для кожної групи
Рольова гра	фабула справи, інструкції для учасників (груп учасників) відповідно до запропонованих ролей, витяги з НПА, план проведення
Тестові завдання	основа запитання, 3-4 варіанти відповідей, з яких 1 правильна, джерело правильної відповіді	до 10 тестових завдань
Довідкові матеріали	підбірка НПА (перелік назв або витяги з конкретних статей), матеріали судової практики (рішення з ЄДРСР)

Змістовні матеріали онлайн-тренінгу мають містити ґрунтовну та достатню інформацію щодо теми, яка розглядається, бути цінними для учасників/ учасниць для користування під час онлайн-тренінгу та використання в майбутньому.

Змістовні матеріали поділяються на 2 види:

розроблені безпосередньо тренером (мінілекції, презентації, завдання тощо);

довідкові матеріали (витяги з НПА, опубліковані статті, рішення ЄСПЛ, судова практика, постанови пленуму, тощо).

Матеріали повинні бути структуровані та викладені в логічній послідовності відповідно до змісту, а також розроблені, відформатовані та оформлені відповідно до вимог НШСУ.

Дослідження показують, що самостійне опрацювання матеріалу триває довше, аніж виклад цього матеріалу під час заняття із тренером. Тому варто оптимізувати матеріали; вилучити несуттєві фрагменти; комбінувати матеріал кількох тем в одну; деякий матеріал надати для самостійного опрацювання. тренінг навчання онлайн дистанційний

Відтак, при переведені авдиторних тренінгів в онлайн-тренінги стосовно кожного необхідно:

«посортувати» матеріал: визначити, який матеріал буде викладатися безпосередньо в ході онлайн-тренінгу, для чого передбачити відповідний проміжок часу, а який виноситься на самостійне опрацювання слухачами/слухачками;

попередньо сформувати «електронний робочий зошит» (далі е-робочий зошит), який є своєрідним електронним аналогом роздавальних матеріалів під час авдиторних тренінгів.

Для проведення онлайн-тренінгу доцільно підготувати е-робочий зошит для учасників (-ць) - збірник практичних завдань та за потреби інших матеріалів, необхідних для ефективного проведення онлайн-тренінгу. До е-робочого зошита доречно включати фабули справ, які будуть опрацьовуватися під час роботи в малих групах, таблиці для заповнення, транскрипти відео, за якими передбачено виконання практичних завдань. За потреби до е-робочого зошита можна також додати витяги з НПА, рішень ЄСПЛ, запитань для обговорення (див. приклад 4).

Е-робочий зошит сприятиме виконанню практичних завдань, оскільки учасники (-ці) зможуть мати перед собою матеріали; зможуть уважніше та швидше опрацьовувати завдання, а тренеру допоможе зекономити час, не витрачаючи його на зачитування тексту завдань та інші технічні моменти.

Слід відзначити, що на відміну від авдиторних тренінгів, для яких практичні завдання та інші необхідні навчальні матеріали формувалися як окремі файли, перевага електронного робочого зошита в тому, що всі необхідні учасникам (-ць) навчальні матеріли зібрані в єдиний файл.

Практичні завдання та інші навчальні матеріали в е-робочий зошит варто включати в порядку відповідно до програми онлайн-тренінгу. Таким чином, якщо аналіз певного кейсу та його вирішення є методом навчання, то е-робочий зошит - це засіб, який сприяє ефективності цього методу.

Доцільно такі е-робочі зошити надсилати учасникам (-цям) до початку онлайн- тренінгу (можливо, разом з гіперлінком для підключення до онлайн-тренінгу) з проханням використовувати його на онлайн-тренінгу у друкованому чи електронному варіанті. Додатково е-робочий зошит можна завантажити в чат перед початком онлайн-тренінгу.

Структуру е-робочого зошита наведено у прикладі 4 на стор. 168.

Структурування матеріалу відповідно до інтерактивних методів

Структурування навчального матеріалу здійснюється із врахуванням методів навчання.

Метод - це сукупність правил дії, способи або прийоми, спрямовані на розв'язання теоретичних і практичних завдань.

Метод навчання - сукупність способів або прийомів, за допомогою яких тренери навчають. Вони включають у себе прийоми роботи з цільовими групами, а також стратегії, які лежать в основі цих методів.

Тренери мають усвідомлювати, що для досягнення різних навчальних цілей використовуються різні методи навчання, а, отже, визначити найбільш придатні та оптимальні для цього методи. Для досягнення кожної з навчальних цілей методи навчання МОЖУТЬ І МАЮТЬ бути різними.

Тренери повинні використовувати метод навчання, який є доцільним для кожного конкретного тренінгу.

3.1. Види навчальних методів в онлайн-підготовці

Існує низка основних методів навчання, за допомогою яких тренер передає чи ділиться змістом тренінгу з учасниками/учасницями. Кожен метод навчання має свої переваги й недоліки: підходить до певних ситуацій і може бути контрпродуктивним для інших. Одні методи навчання можуть виявитися ефективнішими за інші для досягнення тієї чи іншої мети.

Низка основних уже «традиційних» інтерактивних методів, які широко використовувалися під час авдиторних тренінгів, почали використовуватися і в онлайн-тренінгах. Це зокрема такі методи:

структурні вправи (знайомство та очікування, огляд матеріалів тренінгу);

мінілекція (з використанням презентацій PowerPoint та/або демонструванням відео);

експресопитування;

практичні завдання (розгляд кейсів) для роботи в малих групах;

практичні завдання з переглядом відео та виконанням практичного завдання;

практичні завдання із заповненням аналітичних схем (таблиць);

модерована дискусія;

рольова гра;

мозковий штурм.

Кожен із зазначених методів має свої переваги та недоліки як під час авдиторних тренінгів, так і під час онлайн-підготовки.

Як і з навчальним матеріалом, окремі методи, які застосовуються в авдитор- них тренінгах, є ефективними онлайн із використанням функцій програми Zoom (експрес-опитування, мінілекція з демонструванням презентацій чи відео); інші вимагають додаткових зусиль і координації від тренерів/координаторів (робота в групах); є випадки, коли метод складно використати - необхідна технічна функція існує, однак учасники (-ці) та тренери зазвичай не уміють нею користуватися/ вважають її незручною (наприклад, «біла дошка» у програмі Zoom як аналог флі- пчарту); а є методи, які не досягають рівня ефективності під час онлайн-заняття (наприклад, рольова гра, модерована дискусія).-

Розглянемо головні особливості використання кожного методу в онлайн-тре- нінгах.

Особливо важливе місце у тренінгах (авдиторних та онлайн) посідають т. зв. структурні вправи, до яких відносять:

принципи роботи;

знайомство учасників(-ць) та тренерів(-ок);

очікування;

підбиття підсумків.

Важливість цих вправ важко переоцінити. Вони не лише сприяють установленню клімату у групі, налаштовують на плідну роботу, але й допомагають тренерам краще структурувати заняття. При потребі до структурних вправ слід повертатися протягом усього заняття. Наприклад, «Пам'ятаєте, одним із очікувань від семінару було... Ця вправа (презентація, ситуація, кейс) допоможе нам досягнути цього очікування».

Водночас, під час спеціальної підготовки структурна вправа «знайомство та очікування» не проводиться. Незважаючи на це, потрібно привернути увагу учасників та учасниць до навчальних цілей та очікуваних результатів.

Що ж до принципів роботи під час онлайн-тренінгу, вони є дещо іншими, ніж для авдиторного тренінгу, і окрім дотримання регламенту, поваги до різноманітності, тощо, охоплюють, наприклад:

виключений мікрофон, коли особа не говорить;

включена/виключена відеокамера;

«робоча атмосфера» (доволі демотивуючими для тренерів та учасників/ учасниць є вигляд їхніх колег, які займаються своїми справами або своїм виглядом демонструють байдужість і незалученість до процесу заняття (наприклад, дрімають або їдять).

Особливе значення має підбиття підсумків після кожного структурного елементу онлайн-тренінгу, відтак при розробці/адаптації тренінгу на це потрібно виділяти час у програмі (порядку денному), записуючи це окремим рядком.

Багато тренінгів починаються з експресопитування. Цей елемент порівняно легко адаптувати до онлайн-тренінгу, замінюючи використання програмного забезпечення TumingPoint та «клікери» спеціальним інструментом програми Zoom.

Водночас необхідно враховувати, що опитування у програмі Zoom відбувається дещо по іншому, ніж з використанням системи клікерів на авдиторних тренінгах. Варто враховувати, що в кожного учасника (-ці) свій темп роботи та відповідно різний час виконання (хтось швидше читає та реагує, і швидше відповідає). Для того, щоб усі учасники (-ці) відповідали «в одному ритмі», доречним є переведення не всіх запитань експресопитування одним блоком, а кожного запитання окремо, інакше це «розхолоджує», з'являється час відволіктися, спадає активність на самому початку онлайн-тренінгу).

Мінілекція корисна насамперед для передачі інформації та найчастіше супроводжується презентацією PPT або коротким відеофрагментом.

Варто пам'ятати: мінілекція є методом навчання, а її презентація PowerPoint - сучасним інструментом для навчання та викладання Фулей Т.І., Кучів О.М. Ефективні інтерактивні методи навчання з питань застосування Конвенції та практики ЄСПЛ у суддівській освіті - К.: ВАІТЕ, 2020. - С. 36.

Водночас варто постійно пам'ятати, що за даними досліджень, після чудово підготовленої та прекрасно проведеної лекції уважні слухачі/слухачки здатні відтворити через три години 70% інформації, а через три дні - лише 10% Інтерактивні методи навчання: Навч. посібник. / За заг. ред. П. Шевчука і П. Фенриха. - Щецін: Вид-во WSAP, 2005. - С. 24.. Водночас запам'ятовується 50% інформації, що її людина одночасно бачить і чує, 80% - тієї, яку говорить сама і 90% - яку виконує в дії R. Karnikau and F. McElroy. Communication for the safety professional. Chicago, 1975..

Тому дуже важливо, щоб онлайн-презентація мінілекції не перетворилася на монотонний монолог «голови, що говорить», а була інтерактивною, тобто містила елементи, які підвищують ефективність засвоєння нового матеріалу. Найлегшими інтерактивними «вкрапленнями» є робота з матеріалами, які містяться в е-робочому зошиті та виконання індивідуальних практичних вправ у ході інтерактивної мінілекції. Однак для цього розробникам курсу необхідно підготувати е-робочий зошит, завчасно їх надіслати учасникам (-цям) тренінгу та наголосити, щоб вони були готовими їх використовувати під час онлайн-тренінгу (оскільки не усі пристрої дозволяють одночасно ефективно використовувати кілька вікон, наприклад, Zoom і текстовий документ. Тому кожен учасник (-ця) має забезпечити для себе можливість ефективної роботи, зокрема, з е-робочим зошитом.

Матеріали е-робочого зошиту не обов'язково повинні відтворювати матеріали презентації. Наприклад, вони можуть включати витяг з нормативно-правового акта, судового рішення, тощо.

Таким чином, під час онлайн-презентації мінілекції, замість того, щоб зачитувати слайд, тренер/-ка зможуть зробити мінілекцію більш інтерактивною шляхом поєднання презентації із виконанням учасниками (-цями) завдань із е-робочого зошита.

Також для візуалізації окремих елементів до онлайн-презентації мінілекції можна використати блок-схему.

Приклад 1

Блок-схема до онлайн-презентації мінілекції тренінгу «Практичні аспекти розгляду кримінальних проваджень з питань домашнього насильства»

Під час адаптації матеріалів мінілекції для її презентації у ході онлайн- заняття слід, як вже зазначалося, ураховувати місце кожного конкретного тренінгу у програмі СП.

Наприклад, за задумом розробників, у тренінгу «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя» основна роль тренера при розкритті теми «Від гендерних стереотипів до гендерної дискримінації» (інтерактивна мінілекція з презентацією та демонструванням 2-х відео («В Україні сексизму нема. Топ сексистських тверджень» та «Від стереотипів до дискримінації») полягає в тому, щоб провести лінію «стереотипи-упередження-дискримінація» та спрямовувати обговорення в напрямку, необхідному для досягнення навчальної мети саме цього тренінгу (тобто, виробити навички ідентифікації гендерних стереотипів і розуміння їх впливу), а не розкривати всі форми дискримінації за всіма захищеними ознаками, оскільки учасники та учасниці мали вже оволодіти цими знаннями під час тренінгу «Запобігання та протидія дискримінації». Відтак під час проведення онлайн-заняття викладання цієї теми необхідно донести думку про те, що конкретний стереотип може не відповідати фактичній ситуації, і що конкретна особа (чоловік або жінка) також можуть не відповідати стереотипному сприйняттю, але стереотипне сприйняття суддею може призвести до упереджень та, як наслідок, до гендерної дискримінації.



Демонстрування, яке використовується для візуалізації практичного завдання, в онлайн-підготовці відбувається шляхом перегляду відеофрагмента. Його можна використовувати як один із способів презентації завдання (замість викладення завдання в письмовому вигляді) - наприклад, зняті відеоролики для представлення задачі як альтернатива письмової фабули справи.

Ситуаційні методи дозволяють краще зрозуміти та навчитися застосовувати в реальних чи гіпотетичних умовах відповідні норми та принципи. Варто пам'ятати, що при вирішенні ситуацій (аналізі конкретного випадку, кейсу) відповіді не завжди бувають однозначними, адже ситуації конструюються та розробляються таким чином, щоб в учасників та учасниць виникали питання; щоб вони шукали шляхи їх вирішення та обирали найбільш, з їхнього погляду, оптимальні рішення. Ситуаційні методи можна умовно класифікувати наступним чином Інтерактивні методи навчання: Навч. посібник. / За заг. ред. П. Шевчука і П. Фенриха. - Щецін: Вид-во WSAP, 2005. - С. 16.:

* широкоформатна ситуація - комплексне проблемне завдання, що часто зустрічається у фаховій діяльності та потребує аналізу та оцінки явища та вироблення схеми його вирішення. Як правило, для цього виду ситуації розробляється наскрізний кейс (справа, провадження), яку учасники (-ці) аналізують і вирішують протягом усього тренінгу. Для наскрізних кейсів необхідними є чіткі інструкції для їх вирішення та детальні нотатки для фасилітаторів.

Прикладом наскрізного кейсу є завдання у тренінгу: «Практичні аспекти розгляду кримінальних проваджень з питань домашнього насильства». Особливістю саме цього наскрізного кейсу є спеціально закладена розробниками помилка у фабулі цього провадження, яку учасники (-ці) повинні ідентифікувати.



Приклад 2

Наскрізний кейс для тренінгу «Практичні аспекти розгляду кримінальних проваджень з питань домашнього насильства»



ілюстрація - скерована на опис матеріалу, слугує закріпленню та поглибленню знань, активізації взаємного обміну знаннями та досвідом між учасниками/учасницями;

ситуаційне завдання - вимагає не лише аналізу проблеми, але й прийняття рішення та його обґрунтування (часто використовується як завдання для роботи в малих групах);

ситуація-інцидент - спрямована на подолання особистої інертності учасників/учасниць і вироблення (формування) в них адекватних засобів поведінки у складних (стресових, конфліктних) умовах (чи ситуаціях). Головна відмінність цього методу від попередніх полягає в наявності значної кількості факторів протидії (несприятливих характеристик), які слід подолати.

Модельні ситуації можуть стосуватися різноманітних питань: матеріального права, процесуальних аспектів, питань доказів і доказування, поведінкових моментів, тощо. Зміст ситуації, поданої для аналізу, має враховувати реальний національний контекст задля досягнення чітких і конкретних цілей і очікуваних результатів. Надуманість запропонованої ситуації та недостатньо чітко виписані вихідні умови можуть призвести до прийняття учасниками та учасницями помилкових і далеких від реальності висновків.

Аналіз конкретного ситуаційного завдання передбачає, що тренери розробляють умови (сценарій), а учасники/учасниці аналізують, ухвалюють рішення чи вирішують проблему. Запропоноване тренерами конкретне ситуаційне завдання може розглядатися не лише ПІД ЧАС онлайн-тренінгу, але й ДО ЙОГО ПРОВЕДЕННЯ - у випадку, коли учасникам/учасницям заздалегідь його доведуть. Це дозволяє зекономити час на самому онлайн-тренінгу - тоді під час онлайн-тренінгу учасники та учасниці обговорюють (аналізують) результати виконання, а тренер перевіряє виконання завдання та підбиває результати. У вправу можна закласти інтерактивність, якщо передбачити різноманітні позиції учасників/учасниць. Можна вивести учасників та учасниць за рамки конкретного прикладу, щоб порівняти інші ситуації.

Ситуаційні методи більш ефективні в роботі з малими групами.

Робота в малих групах. Завдання можуть бути: (1) однаковими для всіх груп; (2) відрізнятися, але доповнювати одне одного, (3) бути цілковито різними. Групи презентують свої напрацювання у пленарному режимі. Обговорення можна проводити після кожної доповіді групи або після презентацій усіх груп. Можна змінювати черговість презентацій (якщо це доречно), щоб презентації не починала одна й та сама група. Малі групи дозволяють учасникам і учасницям розглянути питання колективно та отримати користь від знань кожного з учасників/учасниць групи.

Різні способи для презентації результатів малих груп:

існує одна правильна відповідь, і кожна мала група повинна його знайти. Тренери не повинні підказувати, вони перетворюються на фасилітаторів. Вони повинні забезпечити стандартні умови роботи, бо якщо умови роботи груп відрізнятимуться, то якась група буде у більш вигідному становищі;

немає правильної відповіді, а завдання полягає в тому, щоб сформулювати певні висновки, які потім будуть розвинені під час онлайн-тренінгу. Тренери виступають в ролі фасилітаторів і гарантують, що:

а) учасники/учасниці розуміють, що від них очікується;

б) забезпечується баланс між процесом і результатом;

в) будуть зроблені висновки та інтегровані результати;

г) дадуть пораду, як краще використати результати.

* правильної відповіді не існує взагалі, очікується що мала група напрацює навички розуміння та аналітичні навички через узаємодію. Тренери повинні обережно структурувати процес.

Ситуаційні методи доцільно поєднувати з іншими методами для підвищення ефективності заняття. У наведеному прикладі 3 поєднано перегляд відеофрагмента, самостійну роботу (опрацювання повідомлення про рішення ЄСПЛ та робота з транскриптом виступу), обговорення в малих групах



Якщо аналогом клікер-опитування під час онлайн-тренінгів є опитування з використанням відповідної опції у Zoom, то аналогом роботи в малих групах є обговорення в Zoom-кімнатах. Для роботи в Zoom-кімнатах учасників (-ць) попередньо (до початку заняття) розподіляють на групи, які під час онлайн- тренінгу автоматично під'єднуються до відповідних Zoom-кімнат. Обговорення завдань у Zoom-кімнатах має супроводжуватися фасилітуванням для того, щоб учасники (-ці) ефективно і з навчальною метою використали відведений час роботи Zoom-кімнат і змогли виконати всі завдання, поставлені тренером (-кою). Ураховуючи технічні можливості, складність завдання та кількість груп до початку онлайн-тренінгу необхідно визначити час роботи Zoom-кімнат для обговорення та доповідей груп.

...