Методичні рекомендації для адаптації курсів до проведення онлайн-занять

Пленарне обговорення - це групове обговорення результатів роботи в малих групах у пленарному режимі. З одного боку, це є заключною частиною роботи в малих групах, яка полягає у презентації результатів роботи кожної із малих груп усім учасникам/учасницям, загальну дискусію та підбиття підсумків тренером (-кою). З іншого - це дискусія, модерована тренером(-кою), яка передбачає попереднє правильне структурування питань, черговості відповідей на них.

«Мозковий штурм» -- метод, який можна застосовувати як для обговорення актуальних питань усіма учасниками (-цями) онлайн-тренінгу, так і під час роботи в малих групах.

Мозковий штурм є одним із найефективніших методів і, на перший погляд, найлегшим. Однак це не так - це «оманлива легкість», мозковий штурм (як і модероване обговорення) вимагає особливої підготовленості та сконцентрованості, оскільки потребує миттєвого реагування на висловленні ідеї, проблеми, думки та загалом показує рівень тренерської майстерності. Іншими словами, справжній рівень і тренерський досвід розкриваються саме в таких моментах Фулей ТІ., Кучів О.М. Ефективні інтерактивні методи навчання з питань застосування Конвенції та практики ЄСПЛ у суддівській освіті - К.: ВАІТЕ, 2020. - 140 с..

Складність проведення мозкового штурму подвоюється під час онлайн- тре- нінгів, оскільки тренер(-ка) має бути готовим швидко відреагувати на коментарі учасників (-ць), їх узагальнити, підбити підсумки, використовуючи інструменти онлайн-заняття. Висловлення учасників (-ць) під час мозкового штурму може відбуватися по черзі, якщо їхня кількість невелика; також можна використовувати функцію «піднятої руки» у програмі Zoom або дивитися, хто з учасників (-ць) увімкнув мікрофон.

Панельна дискусія передбачає участь одного або кількох тренерів та/або запрошених експертів. Формат може бути у вигляді послідовних презентацій (коротких, по черзі), або по-справжньому інтерактивних і модерованих обговорень. При хорошій модерації панельні дискусії стають інтерактивними діалогами. Цей формат ефективно використовується на телебаченні. У повністю модерованій панельній дискусії задіяні учасники/учасниці шляхом різнонаправлених питань і відповідей. Однак хороший діалог залежить від модератора. Модерація стає складнішою зі збільшенням кількості учасників/учасниць.

Інтерв'ю - використовується не часто, але є динамічним прийомом для створення діалогу з важливих питань. Можна записати відеоінтерв'ю.

Учасники/учасниці викладають елемент тренінгу. Це завдання може базуватися на аналізі конкретних прикладів, статтях або розділах навчальних матеріалів. Це один із найбільш ефективних методів активного залучення учасників/учасниць у процес підготовки. Дійсно, один із найкращих способів вивчення предмета - через його викладання Как обучать. Практическое пособие для обучения и работы. - Марк Сегал. Март, 2014. - С. 56..

Для процесу відтворення певної проблемної практичної ситуації для подальшого її аналізу та обговорення використовується рольова гра - учасники та учасниці відіграють певні ролі, а потім беруть участь в аналізі та обговоренні. Ця вправа передбачає розподіл ролей усередині групи (наприклад, прокурора, адвоката, сторін, судді (колегіального складу суду, свідка), вирішення завдання після його обговорення та інсценування (наприклад, ухвалити рішення у спорі в ході модельного судового засідання). Інсценування може розігруватися повністю, з початку до кінця, або ж поетапно, стадія за стадією, з розвитком модельного судового процесу.

Рольова гра - це один з найбільш складних методів для використання в онлайн- підготовці, оскільки потребує відповідної атмосфери, динаміки для проведення, швидкості реагування учасників (-ць) і тренерів на виступи та коментарі. Проведення рольової гри в онлайн-занятті є дуже наближеним до роботи в малих групах у Zoom-кімнатах, наприклад, у завданнях, де потрібно обговорити та представити позицій сторін-учасників судового процесу: позивача, відповідача та суду.

Оскільки сьогодні певна кількість судових справ розглядається за допомогою відеоконференцій, то використання рольових ігор в онлайн-підготовці зможе також допомогти учасникам(-цям) оволодіти відповідними уміннями та навичками, необхідними для проведення таких онлайн-судових засідань.

Для відмежування рольових ігор від роботи у малих групах варто знати, що в рольових іграх учасники (-ці) відіграють певні ролі, а у практичному завданні - працюють групи учасників Рольова гра як форма інноваційних технологій. URL: https://osvita.ua/school/method/technol/3314/.

Моделювання - це один із різновидів рольової гри, де тренер(-ка) створює формат для дії та взаємодії між учасниками/учасницями. Воно може відбуватися у формі модельних судових процесів, дебатів чи відновлення ділової обстановки. Моделювання проводять самі учасники/учасниці. Це дає їм можливість учитися на практиці та реагувати на те, що відбувається. Після нього доречним є проведення диспуту або аналізу змодельованої ситуації.

Адаптація навчальних методів для онлайн-тренінгу

Кожен із інтерактивних методів використовується для закріплення певної групи навичок. Метод інтерактивного навчання, який правильно обраний розробниками, тренером(-кою), є основою для досягнення поставлених навчальних цілей та очікуваних результатів.

При виборі методів навчання розробникам і тренерам варто порівняти їх, проаналізувати аргументи «за» та «проти», пам'ятаючи про цілі, завдання та очікувані результати заняття, щоб обрані методи дали справді позитивний результат.

Таблиця 4 Методи навчання та особливості використання в авдиторних, онлайн-тренінгах і дистанційних курсах (розміщених на платформі НШСУ)

Формування порядку денного (програми) онлайн-тренінгу

Порядок денний (англ. Agenda) формується на основі визначених начальних цілей та очікуваних результатів тренінгу з урахуванням розподілу ролей і функцій як учасників/учасниць, так і тренерів, і має бути сформованим у 2-ох варіантах - для учасників/учасниць (короткий, див. приклад 10) та для тренерів (деталізований, див. приклад 11 в Методичних рекомендаціях для тренерів щодо розроблення та проведення тренінгів Т. Фулей (керівник робочої групи), Н. Буруковська, Т. Будниченко, Г Савченко Методичні рекомендації для тренерів щодо розроблення та проведення тренінгів. - К.: ФОП Демчинський О.В., 2017. - С. 11).

Зазначимо, що Порядок денний тренінгу не слід ототожнювати із програмою підготовки, передбаченої п. 4.7. «Положення про підготовку та періодичне навчання суддів у Національній школі суддів України», затвердженого наказом НШСУ від 06 липня 2017 № 26 (з змінами).

Також зауважимо, що у додатку до наказу НШСУ № 19 від 22 травня 2017 р. «Про створення електронного ресурсу для навчально-методичних матеріалів спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді» передбачено, що складовими елементами матеріалів навчального заходу є «2.2. Програма та мета навчального заходу». По суті порядок денний тренінгу відповідає «програмі», зазначеній у п. 2.2 додатку до наказу НШСУ № 19 від 22 травня 2017 р.

Дні онлайн-тренінгу розділяються на 4 робочих періоди, кожен тривалістю 80 хв., з трьома перервами: на обід (тривалістю приблизно 1 година) та дві перерви на відпочинок (по 15-20 хв.).

Під час формування програми онлайн-тренінгу варто враховувати щонайменше такі фактори:

для онлайн-викладання кожного із елементів онлайн-тренінгу потрібно більше часу, ніж для їх викладання під час авдиторного тренінгу;

технічні особливості програми Zoom (наявність/відсутність необхідних опцій, часові рамки роботи окремих функцій, тощо);

фізіологічні особливості людини, зокрема, періоди підвищення активності до сприйняття та її спади.

Хоча робочий день складається з 4-х робочих періодів, це не означає, що має бути 4 складові частини онлайн-тренінгу (по одному на кожний робочий період). Іноді робочий період може легко вміщати два чи три структурні елементи модуля або навпаки, на один модуль може знадобитися декілька робочих періодів.

Для учасників та учасниць розробляється короткий порядок денний, в якому зазначаються:

навчальні цілі та очікувані результати онлайн-тренінгу;

часові межі робочих періодів із переліком тем, з яких складається модуль;

види методів і практичних завдань;

прізвища тренерів, модераторів і фасилітаторів, які проводять онлайн-тренінг. Для більш плідної командної роботи тренерів під час проведення онлайн-тре-

нінгу формується розширений і деталізований порядок денний (програма), який включає в себе:

навчальні цілі та очікувані результати тренінгу;

часові межі робочих періодів із переліком тем, з яких складається модуль;

навчальні цілі та очікувані результати кожної теми, з якої складається модуль;

види методів і практичних завдань з покроковим описанням кожного методу та виду завдання;

мету кожного практичного завдання;

прізвища тренерів, модераторів і фасилітаторів, які проводять онлайн-тренінг з деталізованими функціями кожного із них та інструкціями;

список матеріалів, які використовуються в межах кожного робочого періоду. На основі зазначеного вище та наведених прикладів, тренер(-ка) при проведенні

онлайн-тренінгу повинен продумати послідовність видів діяльності (зміна тем і методів), використовуючи практичну модель «руху по колу» (модель Д. Колба):

Цей цикл навчання охоплює чотири послідовні фази:

актуалізація особистого досвіду;

спостереження (аналіз) і обмірковування цього досвіду (рефлексія);

осмислення отриманих нових знань, їхнє теоретичне узагальнення (виведення закономірностей, схем);

експериментальна перевірка нових знань і самостійне застосування їх на практиці.

Для практичного втілення моделі Колба та успішного (результативного) проведення онлайн-тренінгу з дорослою авдиторією тренер(-ка) повинен притримуватися наступного алгоритму дій:

прив'язати власний практичний досвід учасників/учасниць (або досвід інших до теми). На цьому етапі виникає емоційна прив'язка, заінтересованість темою;

створити ситуацію, яка дозволить учасникам/учасницям обмінятися враженнями, завдяки чому вони зрозуміють, що одну й ту саму дію можна робити різними способами;

пропонувати для аналізу лише доречні та авторитетні концепції. Це дасть змогу перейти від конкретного до абстрактного та від подробиць до узагальнення. Саме так розвиваються інтелектуальні вміння (концептуалізація);

продумати можливість попрактикуватися. Учасники/учасниці потребують можливості «освоїти» концепції в ситуаціях, які імітують «реальне життя». Так поєднуються «знання» з «діями», це спосіб знову перейти від абстрактного до конкретного та практичного. Результатом цього етапу є набуття безпосереднього нового досвіду, а далі - коло замикається;

нарешті, потрібно підсумувати ключові моменти.

На модель Колба накладаються розроблені змістовні матеріали, для яких вже підібрані методи їх викладання, щоб це була гарна картинка, яка має продемонструвати замкненість циклу навчання (див. приклад в Методичних рекомендаціях для тренерів щодо розроблення та проведення тренінгів).

Успішність моделі Колба ґрунтується на досвіді учасника/учасниці, що й робить заняття максимально ефективним.

Модель Колба враховує, що навчання дорослих людей має свої особливості:

самостійність дорослої людини, яка має певний досвід, корисний не тільки для неї під час заняття, а й для інших, що будуть навчатися разом з нею;

найчастіше в дорослої людини є сильна мотивація до навчання, що обумовлена бажанням вирішити певні актуальні питання, проблеми.

Тобто, для формування порядку денного (програми) необхідно розуміти цикл навчання дорослих, а також усвідомлювати, на якому етапі цього циклу використовуються ті чи інші змістовні матеріали та яким чином. Окрім цього, необхідно розуміти розклад і знати, як вписати в нього матеріали відповідно до циклу.

Відбір навчальних матеріалів для попереднього опрацювання та роздавальних матеріалів для учасників та учасниць

Матеріали для попереднього опрацювання учасниками (-цями) мають бути ретельно й чітко структуровані та відформатовані.

Наприклад, електронний робочий зошит для учасників та учасниць тренінгу повинен містити всі практичні завдання, зокрема й ті, що використовувалися під час мінілекцій, транскрипт, відео, тощо.

Приклад 4

Електронний робочий зошит [зміст] для учасників та учасниць онлайн-тренінгу для спеціальної підготовки кандидатів на посаду судді «Подолання гендерних стереотипів при здійсненні правосуддя»

Размещено на Allbest.ru