Дидактичний потенціал сучасних інформаційних технологій навчання променевої діагностики

Виклад основного матеріалу

Формування сучасних хмарних систем для підтримки навчальної діяльності здатне забезпечити гармонійне поєднання різноманітних мережевих інструментів у освітньому середовищі закладу вищої освіти. Узагальнюючи результати наших наукових розвідок, будемо стверджувати:

а) про наявність трьох виокремлених базових складових сучасного освітнього цифрового середовища: змістової; організаційно-методичної, технологічної, кожна з яких потребує адаптації до вимог та потреб навчальної дисципліни “Радіологія”;

б) про необхідність побудови сучасного освітнього цифрового середовища для реалізації процесу навчання фізико-технічних основ променевої діагностики на якісно новому рівні.

Змістова складова спирається на електронні та друковані джерела і спрямована на забезпечення сформованого відповідно до дидактичних принципів навчального контенту, реалізацію навчальної та методичної підтримки основних форм навчальної діяльності: лекцій, практичних занять, самостійної роботи студентів тощо (рис 1).

До організаційно-методичної складової відносяться: системи управління навчальною діяльністю, засоби інформаційної підтримки, зворотного зв'язку, механізмів взаємодії у системі студент-викладач. Управління навчальною діяльністю опосередковано передбачає управління засвоєнням знань: усвідомлене сприйняття мети навчальної діяльності, її предмета, засобів для поетапного її виконання; а також необхідних для роботи знань та умінь, що забезпечуються наявною у студента інформатичною компетентністю. Результативність навчальної діяльності великою мірою визначається усвідомленим прийняттям навчальних цілей і передбачає системний моніторинг як один з базових засобів організаційно-методичної складової.

Сучасна система освіти досить широко послуговується офісними прикладними програмами: текстовими процесорами; електронними таблицями; засобами створення презентацій; системами управління базами даних; графічними редакторами, Web-ресурсами. Всі ці засоби модернізують освітній процес надаючи йому нових можливостей та якостей.

Технологічна складова містить сукупність апаратних та програмних технічних засобів, об'єднаних у систему, що забезпечує організацію проведення робіт з усіма видами та формами навчальної діяльності. Іншими словами, цифрове освітнє середовище - це навчальне (освітнє) середовище доповнене апаратними, програмними, змістово-інформаційними, методичними, електронними і мережевими ресурсами та технологіями, які у синергетичному поєднанні створюють принципово нові можливості організації навчального процесу.

Здійснивши аналіз кожної складової виокремлено їхні можливості для результативного використання у процесі навчання фізико-технічних основ променевої діагностики. Змістова складова передбачає інформаційно- ресурсне забезпечення освітнього процесу і може містити як електронний освітній контент, так і ресурси бібліотечних фондів, що здебільшого складаються з підручників та навчальних посібників на паперових носіях. Створення і впровадження в освітній процес нових електронних ресурсів дає змогу удосконалення освітнього процесу, підвищення його ефективності, оновлення змістового наповнення відповідно до досягнень сучасної науки та потреб суспільства, забезпечення рівного доступу до якісних навчальних матеріалів, реалізації діяльнісного підходу через активне долучення усіх учасників до навчального процесу; надання можливостей вибору оптимальної траєкторії навчальної діяльності у відповідності до індивідуальних особливостей. За інформаційною насиченістю, обсягом, доступністю, яскравістю подання навчальних матеріалів Інтернет-ресурси завжди переважатимуть не лише паперові носії (друковані видання), а й розроблені викладачами ЗВО електронні навчальні ресурси. Характерною ознакою таких ресурсів є те, що вони містять матеріали, які мають найбільшу кількість переглядів, або набрали найбільше вподобань, в залежності від чого вибудовується їх рейтинг. Іншими словами, масове оцінювання має суб'єктивний характер - багато користувачів просто відмічають весь контент, що продивилися, як рекомендований без пильного розгляду та критичного компетентного оцінювання. У навчальному ж процесі є об'єктивний спосіб “рейтингування” навчальних матеріалів - це їх результативність у формуванні професійної компетентності майбутнього фахівця. Пересичена інформаційна сфера та недостатня сформованість критичного мислення є актуальною проблемою сьогодення. Студент, не маючи навичок аналізу і базових знань з предмета дослідження, не може зорієнтуватися у потоках даних, йому не вистачає часу на поверхневе, недостатньо глибоке ознайомлення з літературою за тематикою. Важливим є питання структурування ретельно дібраних навчальних матеріалів доведеної якості, подання їх в систематизованому вигляді, орієнтованому на формування системних (на противагу фрагментарним, що формуються кліповим сприйняттям набору фактів щодо певного явища чи процесу) знань, які складають основу професійної компетентності майбутнього лікаря. Найбільш доступним каналом пасивного сприйняття інформації є візуальні образи - зображення та відео, якими наразі також переповнені Інтернет-ресурси та соціальні мережі. Проте достовірність наданої ними інформації, послідовність викладу, науковість є тими проблемними слабкими місця, що обмежують можливості їхнього використання в навчальному процесі.

Ще одним потужним джерелом освітнього контенту і засобом організації навчального процесу можуть бути соціальні мережі [12, 13].

Поняття “соціальна мережа” в сучасних тлумачних словниках трактують як соціальну структуру, яка утворена індивідами або організаціями [9]. Аналіз можливостей використання сучасних інформаційних навчальних технологій в курсі радіології дав змогу встановити продуктивні методи, що можуть бути використанні при розробленні методики навчання фізико-технічних основ променевої діагностики. Аналіз здійснювався відповідно до встановлених дидактичних цілей з використанням SWOT- стратегії. Тобто визначалися сильні (strengths), слабкі (weaknesses ) сторони кожної технології, можливості (opportunities), які вони можуть надати, а також ризики і загрози (threats), що можуть виникати при їх застосуванні. Було апробовано факультативні та елективні навчальні заходи з дисципліни радіологія за різноманітною тематикою. Наприклад факультативні курси дають змогу розширити часові рамки вивчення дисципліни, приділити більше уваги новітнім діагностичним технологіям, аналізу їхніх можливостей та недоліків, дозволяють розібрати нетипові ситуації, що виникають при використанні радіологічних методів, вчать критично оцінювати результати досліджень, правильно їх інтерпретувати, приймати адекватні рішення щодо достатності інформації чи необхідності додаткових досліджень. Всі такі курси об'єднані спільною метою: сформувати професійно компетентних фахівців охорони здоров'я. У свою чергу, ефективність навчальної технології “flipped classroom” значно зростає при використанні мережевих навчальних ресурсів, при цьому студенти самостійно в позааудиторний час мають опанувати навчальний контент, що дає можливість його активного використання під час практичних чи семінарських занять. Слід зазначити особливу продуктивність перевернутого підходу у навчальних дисциплінах, де важливою є візуальна складова. Саме до таких дисциплін відноситься радіологія, у рамках якої окремим змістовим модулем виступають методи візуалізації в променевій діагностиці. Ще більшого значення набувають візуальні образи, які реалізуються засобами мережевих технологій на практичних заняттях. Навчальна технологія “flipped classroom” сприяє розвитку критичного мислення завдяки спільному аналізу наукової літератури, обговоренню реальних зображень, отриманих різними радіологічними методиками або однією і тією ж при зміні фізичних параметрів (частоти, інтенсивності тощо). Звичайно, такі форми занять мають бути ретельно розроблені, щоб відповідати сучасним вимогам і можливостям радіологічних досліджень, адекватно імітувати реальні радіологічні дослідження. Спільне розв'язання дослідних завдань сприяє розвитку не лише спеціальних компетентностей, пов'язаних з даною навчальною дисципліною, а також і загальних компетентностей, зокрема інформатичної, статистичної, комунікативної, критичного мислення тощо. Технологія перевернутого підходу у навчанні за умови належно спроектованих мережних технологій дозволяє викладачам здійснювати супровід та контроль на навчальною діяльністю студентів не лише під час аудиторної роботи, а й поза її межами, коли студенти, самостійно навчаючись, можуть звернутися за підтримкою, порадою, допомогою у пошуку правильних рішень. Таким чином, використання перевернутого курсу в навчанні радіології сприяє досягненню майстерності, яка необхідна для формування професійної компетентності майбутнього лікаря у діагностичному процесі, вчить оцінювати інформацію щодо діагнозу, використовуючи знання про людину, її органи та системи, на підставі результатів променевих досліджень.

У контексті досліджуваної проблеми заслуговує на увагу аналіз технології кооперативного навчання або його підвид “навчання у співробітництві” (collaborative learning), суть методу кооперативного навчання, полягає в оптимальному поєднанні індивідуальної, групової та фронтальної форм роботи [6] і передбачає організацію навчання в малих групах студентів, об'єднаних спільною навчальною метою. Цей метод легко інтегрується з традиційними формами та методами навчання і може бути ефективним у процесі навчання фізико-технічних основ радіології та клінічних і природничих дисциплін. До переваг методу варто віднести зміщення акценту з прямого на опосередковане управління навчальною діяльністю кожного студента, що реалізується через завдання, які спрямовують роботу групи; потребує теоретичних знань з тематики заняття, посилює активність студентів, сприяє формуванню навичок критичного мислення, синтезу та аналізу знань, сприяє розвитку комунікативної компетентності. Доволі часто використовується підхід, при якому навчальний матеріал поділяється на окремі складові для кожної групи. Кожний учасник має опанувати свою частину матеріалу на такому рівні, щоб зуміти донести ці знання своїм колегам. Організація кооперативного навчання тісно пов'язана з мережними технологіями, які дають змогу для формування груп, що навчаються і взаємодіють в режимі реального часу. Для цього потрібно використовувати функції, що забезпечують колективний доступ до навчального контенту для групи користувачів, можливість викладача бачити все, що відбувається в групі, керувати процесом, концентрувати увагу студентів, використовуючи повідомлення, паузи, поширювати файли та посилання серед цільової аудиторії у певний час, тощо. При цьому зв'язок має бути двостороннім: студенти також можуть ставити запитання, залишати публічні коментарі, брати слово для виступів, обговорень. Традиційно задля таких цілей використовують хмарні платформи і сервіси типу Wiziq, VideoWhisper, OpenClass.