Дидактичний потенціал сучасних інформаційних технологій навчання променевої діагностики

Освітнім трендом останніх років стало зміщення акцентів на позааудиторну роботу студентів, це притаманно і для навчальної дисципліни “Радіологія. Променева діагностика та променева терапія”. Проте аналіз відвідувань студентами читальних залів і бібліотек свідчить, що ця робота реалізується поза їхніми межами. Це дало підстави для активізації використання технології BYOD та змішаного навчання. Навчальна технологія BYOD (“bring your own device”, або - “принеси свій власний пристрій”), яка вперше була використана компанією Intel в сфері IT ще у 2009 році, базується на широкому застосуванні зручних портативних компактних мобільних пристроїв та бездротових технологій [14]. Сучасні портативні мобільні засоби зв'язку (телефони / смартфони; ноутбуки, планшети тощо) можуть бути активно використані у системі професійної освіти і радіології зокрема. Використання технології BYOD має низку очевидних переваг: робота в режимі онлайн, можливість у короткі терміни опрацьовувати результати досліджень, проводити опитування, тестування, працювати над спільними проектами, моделювати різні об'єкти і процеси, створювати спільні онлайнові дошки, створювати власні закладки, входити в особистий кабінет без логіна і пароля. Попри очевидні переваги технологія BYOD не позбавлена недоліків, серед яких потреба дотримування регламенту часу - не зловживати використанням мобільних пристроїв для збереження здоров'я, морально-етичні аспекти уникнення нерівноправності при використанні особистих мобільних пристроїв. Хоча за результатами опитування 100% студентів мають багатофункціональні мобільні пристрої, однак їх функціональні можливості можуть істотно відрізнятися. Існує ймовірність, що студент відволікатиметься від навчального процесу на різного роду особисті повідомлення, рекламу чи інші сайти і завдання. Однак, за результатами наших досліджень, найбільшою проблемою є відсутність якісного, розробленого з дотриманням основних дидактичних принципів, контенту з навчальної дисципліни, що свідчить про необхідність побудови власної електронної хмари, спрямованої на забезпечення ефективного навчального процесу з радіології.

До сильних сторін впровадження інформаційних технологій у освітній процес з радіології (S) ми відносимо: мобілізацію інтелектуальних резервів студентів, розширення можливостей для вибору власної навчальної стратегії кожним студентом, посилення професійної спрямованості навчального матеріалу, розширення можливостей для інтеграції знань, створення можливостей для формування навичок у діагностуванні при проведені радіологічних досліджень. До слабких сторін (W) відносяться: великі затрати часу викладача при підготовці до занять, недостатня кількість україномовної навчальної інформації, розробленої з дотриманням дидактичних принципів, небезпека формування фрагментарних та позаконтекстних знань або засвоєння не достовірної інформації. До (О) ми відносимо можливість засвоєння студентами великого обсягу матеріалу за короткий час, збереження у студентів стійкої мотивації й інтересу до навчання, формування навичок роботи в команді, а також практичних навичок, що знадобляться в діагностичному процесі. Ризиками та загрозами методики (T) вважаються: втрата інтересу у студентів у разі погано сформованої інформатичної компетентності або технічних проблем, можливість випадкового вгадування так нічого і не навчившись, поверхневе засвоєння базового матеріалу через надмірне захоплення другорядною більш яскравою чи цікавою інформацією.

Основними показниками хмаро орієнтованого середовища традиційно є: мобільність (portability), стійкість в роботі (sustainability), безпечність (security). Водночас, при використанні у навчальному процесі до важливих техніко-технологічних показників оцінювання компонентів навчального призначення у хмаро орієнтованому середовищі долучають такі: зручність організації доступу; інтуїтивна зрозумілість; швидкодія; надійність; підтримування колективної роботи; зручність інтеграції з іншими ресурсами в єдине середовище; корисність [15]. Важливою характеристикою для ефективного використання у навчальному процесі з радіології є адаптивність інформаційних технологій та цифрових засобів навчання. Адаптивність забезпечується узгодженням техніко-технологічних характеристик програмних засобів, психолого-педагогічних умов навчального середовища і передбачає можливість динамічно змінювати форму і темп подання навчального матеріалу, здатність до багатомодального подання навчального матеріалу, і, що важливо для майбутніх фахівців у галузі радіології, доступ до баз даних з відповідним обсягом зображень, можливістю доступу незалежно від місця розташування користувача, гіпермедійним інтерфейсом, можливістю проводити моніторингові дослідження якості навчального процесу.

Однією з переваг засобів і середовищ навчання, орієнтованих на використання мережних і хмарних сервісів, є реалізація принципу наочності у сучасному його розумінні. Слід зазначити особливу продуктивність мережевих технологій у навчальних дисциплінах, де важливою складовою є візуалізація. Саме до таких дисциплін відноситься радіологія. Тут окремим змістовим модулем є “Методи візуалізації в променевій діагностиці”. Студенти вчяться аналізувати результати променевих досліджень та на їх підставі давати оцінку щодо норми та патології різних органів та систем. Такі знання й уміння ґрунтовані на візуальному сприйняті навчальної інформації, тут слухове сприйняття не відіграє провідної ролі, а навички діагностування, як важлива складова професійної компетентності, можуть бути сформовані лише при багаторазовому повторені одних і тих же процедур. Завдяки інформаційним технологіям принцип наочності набуває нового змісту. Сучасне тлумачення передбачає не лише споглядання досліджуваних об'єктів: явищ, процесів або моделей цих явищ чи процесів, а й можливість виконувати перетворювальну діяльність з об'єктами навчання, змінюючи параметри чи засоби якогось зовнішнього впливу, спостерігати і аналізувати результати такої перетворювальної діяльності. Візуальні образи, які реалізуються засобами мережевих технологій, цілком відповідають таким вимогам. Це значно підвищує рівень гностичності досліджуваних об'єктів, формує системність, цілісність знань, детермінованість явищ та процесів.

Показники визначення рівня ефективності використання хмарних технологій у навчальній діяльності з радіології, є такими:

— можливість використання для формування компетентності у діагностуванні та лікуванні за допомогою радіологічних методів;

— використання для оцінювання навчальних досягнень студента;

— продуктивність у організації самостійної роботи студентів;

— організація кооперативного навчання та роботи в групах;

— використання хмарних технологій для розв'язання конкретних проблем;

— організація змішаного навчання та інших інноваційних навчальних технологій;

— продукування навчальних демонстраційних презентацій та інших наочних матеріалів для студентів;

— розроблення програмних додатків для підвищення ефективності навчання;

— використання хмарних технологій для організації доступу до програмного забезпечення навчального призначення.

— Застосування інформаційних технологій в освітньому процесі з радіології може бути результативним завдяки:

— реалізації е-навчання, яке дає змогу студенту опановувати навчальний матеріал у власному темпі, вибудовуючи індивідуальну освітню траєкторію;

— використанню потужного інструментарію для отримання візуальних зображень, що відіграють провідну роль у набутті навичок та вмінь діагностувати широкий спектр захворювань;

— формуванню інформатичної компетентності майбутнього лікаря, що відповідає викликам часу і повсюдній інформатизації системи охорони здоров'я;

— використанню чітко структурованих навчальних матеріалів в інтерактивному форматі;

— організації навчання, максимально наближеного до прикладних проблем практичної радіології;

— розширенню можливостей системного оновлення змісту відповідно до трансформацій практичної медицини і наукової галузі;

— можливостям використання дидактичних моделей із змінюваними параметрами, серій медичних зображень;

— наявності додаткових мотиваційних чинників, що спонукають до самостійної навчальної діяльності, самовдосконалення та розвитку професійних компетентностей;

— системному підходу до організації та моніторингу самостійної роботи студентів;

— збільшенню частки завдань дослідницького характеру, що стимулює й заохочує студентів до вивчення інновацій у радіології як науковій галузі, так і галузі практичної медицини.

Висновки з даного дослідження та і перспективи подальших розвідок

Доцільність використання інформаційних технологій навчання не викликає сумнівів, однак створення цифрового освітнього середовища навчання променевої діагностики потребує дотримання низки умов, чітко виокремлених взаємопов'язаних складових, дотримання дидактичних принципів навчання та забезпечення організаційно-педагогічних умов.

Використання інформаційних технологій у навчальному процесі з радіології має подвійну корисність: з одного боку, інформаційні технології дають змогу значно підвищити результативність освітнього процесу, з іншого - їхнє широке використання у навчальному процесі сприяє розвитку інформатичної компетентності майбутнього лікаря, яка є невід'ємною складовою його готовності до професійної діяльності.

Перспективи подальших досліджень спрямовані на пошук нових методів та інструментів, які сприятимуть підвищенню ефективності навчання фізико-технічних основ променевої діагностики.

Список використаних джерел

1. Jain, A & Pandey, U 2013. `Role of Cloud computing in higher education, International Journal of Advanced Research in Computer Science and Software Engineering, Vol. 3, p. 966-972.

2. Stuchynska, NV, Belous, IV & Mykytenko, PV 2021. `Use of modern cloud services in radiological diagnostics training, Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74 (3), p. 589-595.

3. Vidic, NS, Clark, RM & Claypool, EG 2015. Flipped Classroom approach: Probability and Statistics Course for Engineers, Seattle: American Society for Engineering Education, p. 14-28.

4. Биков, ВЮ, Вернигора, СМ, Гуржій, АМ, Новохатько, ЛМ, Спірін, ОМ, & Шишкіна, МП 2019. `Проєктування і використання відкритого хмаро орієнтованого освітньо-наукового середовища закладу вищої освіти, Інформаційні технології і засоби навчання, 6 (74), с. 1-19.

5. Гуржій, АМ & Лапінський, ВВ 2015. `Взаємозв'язок інформатизації суспільства й системи освіти, Комп'ютер у школі та сім'ї, № 8 (128), с. 29-34.

6. Джонсон, Д, Джонсон, Р & Джонсон-Холубек, Э 2001. Методы обучения. Обучение в сотрудничестве,. СПб., 245 с.

7. Жалдак, МІ 2013. `Проблеми інформатизації навчального процесу в середніх і вищих навчальних закладах, Комп'ютер в школі та сім'ї, № 3, с. 8- 15.

8. Машбиць, ЮІ, Гокунь, ОО, Жалдак, МІ, Комісаров, ОЮ & Морзе, НВ 1997. `Основи нових інформаційних технологій навчання: посібник для вчителів, Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України; Інститут змісту і методів навчання, Київ: ІЗМН, 264 с.

9. Професійна освіта: словник 2000. Навчальний посібник, уклад.: СУ Гончаренко та ін.; за ред. НГ Ничкало, Київ: Вища школа, 78 c.

10. Спірін, ОМ & Вакалюк, ТА 2017. `Критерії добору відкритих web-орієнтованих технологій навчання основ програмування майбутніх учителів інформатики, Інформаційні технології і засоби навчання, №4 (60), с. 275-287.

11. Стучинська, НВ & Белоус, ІВ 2016. `Інтеграція фундаментальних та фахових знань майбутніх лікарів у процесі вивчення основ ультразвукової діагностики, Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, Серія: Педагогічні науки, Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, Вип. 132, с. 26-37.

12. Українська наукова інтернет-спільнота. Доступно: <http://nauka-online.org>. [07 Березень 2021].

13. Українські науковці у світі. Доступно: <http://forum.oseu.edu.ua/viewtopic.php?F=8&t=2017>. [07 Березень 2021].

14. Чи готові класні кімнати до політики BYOD (використання власних пристроїв учнів)? Доступно: <http://www.samsung.com/ua/business/insights/others/are-classrooms-readyfor-byod>. [07 Березень 2021].

15. Шишкіна, МП 2009. `Вимоги до електронних засобів підтримки процесу розв'язання фізичної задачі, 15-й зб. Наук. пр. Кам'янець-Подільського державного університету. Серія педагогічна: Дидактики дисциплін фізико - математичної та технологічної освітніх галузей, с. 106-109.

References

1. Jain, A & Pandey, U 2013. `Role of Cloud computing in higher education', International Journal of Advanced Research in Computer Science and Software Engineering, Vol. 3, p. 966-972.

2. Stuchynska, NV, Belous, IV & Mykytenko, PV 2021. `Use of modern cloud services in radiological diagnostics training', Wiadomosci Lekarskie (Warsaw, Poland: 1960), 74 (3), p. 589-595.

3. Vidic, NS, Clark, RM & Claypool, EG 2015. Flipped Classroom approach: Probability and Statistics Course for Engineers, Seattle: American Society for Engineering Education, p. 14-28.

4. Bikov, VYu, Vernigora, SM, Gurzhij, AM, Novohatko, LM, Spirin, OM, & Shishkina, MP 2019. `Proyektuvannya i vikoristannya vidkritogo hmaro oriyentovanogo osvitno- naukovogo seredovisha zakladu vishoyi osviti (Design and use of an open cloud-oriented educational and scientific environment of a higher education institution)', Informacijni tehnologiyi i zasobi navchannya, 6 (74), s. 1-19.

5. Gurzhij, AM & Lapinskij, VV 2015. `Vzayemozv'yazok informatizaciyi suspilstva j sistemi osviti (The relationship between the informatization of society and the education system)', Komp'yuter u shkoli ta sim'yi, № 8 (128), s. 29-34.

6. Dzhonson, D, Dzhonson, R & Dzhonson-Holubek, E 2001. Metody obucheniya. Obuchenie v sotrudnichestve (Teaching methods. Training in cooperation), SPb., 245 s.

7. Zhaldak, MI 2013. `Problemi informatizaciyi navchalnogo procesu v serednih i vishih navchalnih zakladah (Problems of informatization of the educational process in secondary and higher educational institutions)', Komp'yuter v shkoli ta sim'yi, № 3, s. 8- 15.

8. Mashbic, Yul, Gokun, OO, Zhaldak, MI, Komisarov, OYu & Morze, NV 1997. `Osnovi novih informacijnih tehnologij navchannya: posibnik dlya vchiteliv (Fundamentals of New Information Technology Teaching)', Institut psihologiyi im. G.S.Kostyuka APN Ukrayini; Institutzmistu i metodiv navchannya, Kiyiv: IZMn, 264 s.

9. Profesijna osvita: slovnik (Professional education: dictionary) 2000. Navchalnij posibnik, uklad.: SU Goncharenko ta in.; za red. NG Nichkalo, Kiyiv: Visha shkola, 78 c.

10. Spirin, OM & Vakalyuk, TA 2017. `Kriteriyi doboru vidkritih web-oriyentovanih tehnologij navchannya osnov programuvannya majbutnih uchiteliv informatiki (Criteria for selection of open web-oriented technologies for teaching the basics of programming to future computer science teachers)', Informacijni tehnologiyi i zasobi navchannya, №4 (60), s. 275-287.

11. Stuchinska, NV & Belous, IV 2016. `Integraciya fundamentalnih ta fahovih znan majbutnih likariv u procesi vivchennya osnov ultrazvukovoyi diagnostiki (Integration of fundamental and professional knowledge of future doctors in the process of studying the basics of ultrasound diagnostics)', Naukovij chasopis Nacionalnogo pedagogichnogo universitetu imeni M. P. Dragomanova, Seriya: Pedagogichni nauki, Kiyiv: Vid-vo NPU imeni M. P. Dragomanova, Vip. 132, s. 26-37.

12. Ukrayinska naukova internet-spilnota (Ukrainian scientific online community). Dostupno: <http://nauka-online.org>. [07 Berezen 2021].

13. Ukrayinski naukovci u sviti (Ukrainian scientists in the world). Dostupno: <http://forum.oseu.edu.ua/viewtopic.php?F=8&t=2017>. [07 Berezen 2021].

14. Chi gotovi klasni kimnati do politiki BYOD (vikoristannya vlasnih pristroyiv uchniv)? (Are the classrooms ready for BYOD policy (using students' own devices)?) Dostupno: <http://www.samsung.com/ua/business/insights/others/are-classrooms-readyfor- byod>. [07 Berezen 2021].

15. Shishkina, MP 2009. `Vimogi do elektronnih zasobiv pidtrimki procesu rozv'yazannya fizichnoyi zadachi (Requirements for electronic means to support the process of solving a physical problem)', 15-j zb. Nauk. pr. Kam'yanec-Podilskogo derzhavnogo universitetu. Seriya pedagogichna: Didaktiki disciplin fiziko-matematichnoyi ta tehnologichnoyi osvitnih galuzej, s. 106-109.

Размещено на Allbest.ru