Феномен університету в освітньому просторі: традиції перед сучасними викликами

Е. Шрум робить висновок про те, що інструменталізм став тріумфально гегемоністським, будь -яка критична думка може розглядатися як така, що руйнує окреслений інструменталістами розвиток [46].

Університет як мобілізатор соціальних інновацій. Багато західних теоретиків і практиків, ведучи мову про майбутнє університетів, інтенсивно дискутують питання про соціальні інновації у навчальному закладі. Частина цієї дискусії відтворилася у спеціальному номерові журналу “Горизонти Міжнародної асоціації університетів” (“IAU Horizons”) - офіційного органу останньої [41]. Разак Дзулкіфлі Абдул (Razak Dzulkifli Abdul) - на той час Президент Міжнародної асоціації університетів - висловився таким чином: “Університет, по суті, можна більше вже не розглядати як платформу чи засіб організації та надання освіти як суспільного блага, за прикладом лікарні, що надає послуги охорони здоров'я. Якщо іти цим шляхом, то для цього існують соціальні інститути, творчо структуровані з метою просування громади у всьому світі. Вони скоріше, соціальні інститути, призначені для того, щоб впоратися з мінливим середовищем, а також із викликами, які воно ставить”. При цьому він нагадує думку відомого французького економіста і політичного діяча Жака Делорза (Jacques Delors) про чотири стовпи навчання: вчитися, щоб здобути знання; вчитися, що вміти щось робити; вчитися бути собою; вчитися жити разом [49, с. 24].

У контексті цієї дискусії заслуговує на увагу думка американського фахівця з соціальних інновацій Фернандо Даніелза (Fernando Deniels), котрий вважає, що “соціальними інноваціями можуть бути будь-які нові ідеї, підходи, нові послуги, новий продукт чи то новий закон, новий тип організації, які відповідають новим соціальним потребам ефективніше й більш надійно, ніж ті, що практикуються”. Ф. Даніелз вважає, оскільки сьогодні соціальні інновації є модним брендом, зокрема і в університетському просторові, і якщо не чіплятися за (до певної міри) “фейкову” ідею, то варто тримати у полі зору такі важливі з точки погляду методології моменти: виокремлення основних характеристик соціальних інновацій (скажімо, міжсекторальний підхід, лідерство, залученість до життя громади, власність стейкхолдерів, надійність активностей, які здійснюють ті чи ті актори, тощо); замірювання і евалюація соціальних інновацій, особливо враховуючи той факт, що вони реалізуються у специфічних контекстах - соціальних, культурних, економічних, географічних; відтворюваність (можливість бути застосованими в інших контекстах) [23, с. 25-26].

У процесі дискусії про соціальні інновації, пов'язані з університетом, формується такий феномен як “соціальна досконалість”, сутність якої полягає у тому, щоб забезпечити усіх студентів, усіх компонентів університету (факультет, лабораторії і т.д.), що мають потенціал і мотивацію, теоретично нікого не виключаючи із цього процесу, засобами для досягнення власного рівня досконалості на благо громадського інтересу і спільного благополуччя [39, с. 37]. “Соціальна досконалість” доповнюється “корпоративною досконалістю”, власне, йдеться про виховання громадян, які усвідомлюють відповідальність за основні виклики у суспільстві (сталий розвиток, соціальна нерівність, захист довкілля тощо). Про те, що рух за соціальну досконалість пронизав освітній (університетський) простір країн сучасного світу свідчить заснування “Мережі за досконалість у вищій освіті”, до якої долучилися експерти із тринадцяти країн - Німеччини, Австрії, Бельгії, Канади, Бразилії, Іспанії, Франції, Італії, Лівана, Марокко, Сенегала, Швейцарії.

У контексті дискусії про розвиток університетської освіти й університету як її ключової інституції перспективним її питанням може виявитися ідея університету соціально орієнтованого навчання.

Зауважу, що вона може бути релевантною передовсім в умовах українського освітнього простору з огляду на кілька обставин:

а) вкрай погано структурований цей простір (велика кількість вищих навчальних закладів) [4]; щоправда, сьогодні (за умов війни дискутується питання про зменшення кількості університетів в Україні, принаймні тих, які знаходяться у державному чи комунальному управлінні;

б) механічне перейменування колишніх інститутів, особливо педагогічного профілю, в університети;

в) дуже слабка інтелектуальна інфраструктура (переважна більшість викладацького складу обтяжені знаннями радянського зразка, абсолютно низький рівень володіння іноземними мовами);

г) падіння престижу вищої освіти і незадовільна кореляція фахової підготовки та запитів ринку праці, як також з викликами суспільного розвитку [17; 18];

д) ледве-ледве жевріюча науково- дослідницька діяльність за відсутності справжніх наукових шкіл, які відповідали б міжнародно визнаним критеріям таких [11; 12], за винятком класичних університетів, що мають тяглу історію (мова не може йти про ті навчальні заклади, які щойно здобули такий статус у результаті зміни вивіски);

е) надзвичайно високий рівень інбридингізації (варто заглянути у штатний розпис університетів, щоб переконатися у цьому);

є) відірваність українських університетів від міжнародного освітнього простору. Визначаючи ці обставини, я розумію, що можуть виникати заперечення - маю готовність до фахової дискусії.



Висновки

Запропоноване дослідження мало на меті окреслити ключові проблеми розвитку університету як науково-навчальної інституції (організації) особливого типу та у шкіцах відтворити його роль на тих чи тих відтинках історії. На основі цього (через дискусію навколо феномена “університет” - підкреслення актуальних її аспектів) кинути погляд у перспективи існування (бажано, розвитку) університету. На мою думку, мені вдалося показати динаміку феномена, звернувши увагу на його структурні (організаційні) зміни та поступальні рухи у напрямку контентних перетворень навчального і наукового процесів.

Мені хотілося б, щоб ми сприймали університет, особливо сучасний, як динамічне тіло, у якому кожен компонент відграє свою роль, однак, за моїм переконанням, головну скрипку у ньому все-таки має грати наука, яка мотивує й рухає прогрес суспільного розвитку. Ретельне вивчення й аналіз матеріалів з означеної тематики дає мені підстави особливо наголосити на таких моментах: університет це: ком'юніті викладачів і вчених; інтелектуальна спільнота, побудована навколо навчальних дисциплін і майбутніх професій; мобілізатор соціальних інновацій; моральний заклад; приклад тяглості в освоєнні знаннями; осередок формування атмосфери толерантності у стосунках між акторами науково-навчального процесу; укорінення принципів соціальної корпоративної відповідальності за науково - навчальний процес і його висліди.

Викладені пролегомени - це не завершення дискусії, радше запрошення до її розвою; запрошення тих, хто накопичив відповідні знання й інформацію для професійного дискурсу, який може слугувати його прогресові.



Список використаних джерел

1. Андрущенко, В.П. 2021, `Освіта після пандемії', ЛітописНПУ іменіМ.П. Драгоманова. 20202021 рр. Київ: Видв-во НПУ імені М.П. Драгоманова, с. 608-614.

2. Андрущенко, В.П. & Євтух, В.Б. 2011, `Університетська освіта в ХХІ столітті: спроба прогнозного аналізу', Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент: збірник наукових праць, Вип. 5, с. 189-196.

3. Бібліометрика української науки.

4. Горбань, Юлія 2019, `Чи дійсно в Україні забагато університетів і що з ними робити?'.

5. Давидова, Анна 2021, `Покоління альфа. Що контентмейкерам важливо знати про дорослих післязавтрашнього дня'.

6. Євтух, В.Б. 2020, `Діяльність наукових шкіл у контексті еволюційних парадигм', Еволюція: наукові, освітні, соціальні проекти, Випуск 4, с.11-28.

7. Євтух, В.Б. 2021, `Еволюція: пролегомени до системного знання, яке “може постати як міждисциплінарна наука”', Гілея. Науковий вісник. Філософські науки. Політичні науки, Випуск 163 (№6-7), а 18-37.

8. Євтух, В.Б. 2021, `Інтелектуальна інфраструктура університету у міжнародній співпраці', Сучасні тенденції міжнародних відносин. Збірник матеріалів всеукраїнської конференції. Київ. а20-22.

9. Євтух, В.Б. 2021, `Контекстуальне навчання: науковий дискурс в освітньому просторі зарубіжних країн' Наукові записки. Педагогічні науки. Випуск - (150). Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, а 5-21.

10. Євтух, В.Б. 2021, `Мультикультурна/міжкультурна освіта: зарубіжний досвід та перспективи для України', Вища освіта України, №4 (83), с. 13-34.

11. Євтух, В.Б. 2017, `Наукові школи у контексті дослідницьких просторів: змагання міфів і реальностей', Галузеві соціології в умовах глобальних змін і суспільних трансформацій. Збірник наукових статей. Київ: Каравела, с. 69-83.

12. Євтух, В.Б. 2021, `Наукові школи у контексті інтелектуальної інфраструктури університету', Вища освіта України, №1 (80), с. 39-48.

13. Євтух, Володимир 2018, `Траєкторії обставин та власної долі. Плідне сплетіння', Київ, 312 с.

14. `Коефіцієнт впливовості'.

15. `Сменить квалификацию хочет каждый третий украинец'.

16. У Києві відкриють Амерікан Юніверсіті Київ: у посольстві України в США озвучили деталі 2022.

17. Чому випускники університетів не задовольняють роботодавців. 21 лютого 2022.

18. 87% покоління тепер використовують інтерактивні програми потокового відео.

19. Alemu, Sintayehu Kassaye 2018, `The meaning, idea and history of university/higher education in Africa: A brief literature review', Forum for International Research in Education, Vol. 4. Issue 3, pp. 210-227.

20. Andersone, Rudite, Євтух, Володимир and others 2018, `Migranti Sabiedriba: Izaicinajumi izglitibд/Іммігранти в суспільстві: виклики для освіти. 2017-2018', Riga: Latvijas Universitate, 64 pp.

21. Breton, Guy 2015. `Innovation in higher education: A modality or an end?', IAUHorizons, Vol. 21, №1, pp. 26-27.

22. Brocic, Milos, Miles, Andrew 2021, `College and the “culture war” assessing higher education's influence on moral attitudes', American Sociological Review, Vol. 86 (5), pp. 856-895.

23. Daniels, Fernando 2015, `Contributing to the conceptual and methodological development of social innovation: a role for universities', IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 25-26.

24. Dollmann, Jцrg 2021, Ethnic inequality in choice- and performance-driven education systems: A longitudinal study of educational choices in England, Germany, the Netherlands and Sweden. First published.

25. Endbericht der Expertenkommission zur Evaluierung der gemeinsamen Fцrderung von Forschungsbauten und GroЯgerдten an Hochschulen. Dezember 2017, Berlin.

26. Exzellenzinitiative des Bundes und der Lдnder (2005-2017/2019).

27. Exzellenzstrategie.

28. Fanelli, Daniele 2012, `Negative results are disappearing from most disciplines and countries', Scientometrics,Volume 90, pp. 891-904.

29. Fanelli, Daniele 2010, “Positive” results increase down the hierarchy of the sciences.

30. Fernando, Jason. Corporate social responsibility (CSR).

31. Fredman, Pam 2015. `Social innovation at the University of Gothenburg'. IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 24-25.

32. Google Scholar.

33. Grau, Francesc Xavier & Marques, Maria 2015,`Social innovation and University Curricula', IAU Horizons, Vol. 21 №1, pp.29-30.

34. h-індекс.

35. Hollandsworth, Mary Jo & Trujillo-Jenks, Laura 2020. Performance-based learning: How it works.

36. Holzer, Boris 2021, `Die Universitдt als moralische Anstalt. Fьhren amerikanische Akademiker einen “Kulturkrieg” zugunsten der eigenen Werte?' Frankfurter Allgemeine Zeitung, №41.

37. Horta, Hugo 2013, `Deepening our understanding of academic inbreeding effects on research information exchange and scientific output: new insights for academic based research', Higher Education, Volume 65, №4, pp. 487-510.

38. Horta, Hugo, Sato, Machi & Yonezawa, Akiyoshi 2011, `Academic inbreeding: exploreing its characteristics and rationale in Japanese universities using a qualitative perspective', Asia Pacific Education Review, №12, pp. 35-44.

39. Huggonnier, Bernard 2015, `For social and corporate excellence', IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 36-37.

40. Inanc, Ozlem & Tuncer, Onur 2011, `The effect of academic inbreeding on scientific effectiveness', Scientometrics, Vol. 88, pp. 885-898.

41. `IAU Horizons. In focus: Social innovation: Challenges and perspectives for higher education' 2015, IAUHorizons, Vol. 21, №1.

42. `IAU Horizons. In focus: Democratizing knowledge: Open science in a closed world' 2021, IAU Horizons, Vol. 26, №1.

43. Institution.

44. List of universities in Germany.

45. Marginson, Simon 2016, The dream is over. The crisis of Clarck Kerr's California idea of higher education, California: California University Press, 260 pp.

46. Nelson, Adam R 2020, Review of *The Instrumental University*.

47. Nisbet, ARobert 1971, `The degradation of the academic dogma: The university in America, 1945 - 1970', Pearson Education, 252 pp.

48. Open University.

49. Razak, Dzulkifli Abdul 2015, `Future of universities and the need for social innovation', IAU Horizons, Vol. 21, №1, p. 24.

50. Ridder-Symoens, Hilde de (ed.) 1992, A history of the university in Europe. Vol. 1: Universities in the Middle Ages, Cambridge: Cambridge University Press, 506 pp.

51. Ridder-Symoens, Hilde de (ed.) 1996, A history of the university in Europe. Vol. 2: Universities in Early Modern Europe (1500-1800), Cambridge: Cambridge University Press, 720 pp.

52. Rothbard, Murray N 2010, The progressive theory of history. Available from: <https://mises.org/library/progressive-theory-history> [24 February 2022].

53. Rьegg, Walter (ed.) 2004, A history of the university in Europe. Vol. 3: Universities in the nineteenth and early twentieth centuries (1800-1945), Cambridge: Cambridge University Press, 746 pp.

54. Rubene, Z, Andersone, R, Yevtukh, V, Kisla, A, Balode, M & Shtepa, S 2019, `Immigrants in society: Challenges for education in Ukraine and Latvia'. International Journal of Smart Education and Urban Society, 10(2), pp. 70-77.

55. Schrum, Ethan 2019, The instrumental university: Education in service of national agenda after World War II, Ithaca: Cornell University Press, 312 pp.

56. Schrum, Ethan 2021, The prophet of academic doom. Robert Nisbet predicted the managerialism that has brought universities low. But he also saw a way out.

57. Schьtz, Marcel 2019, Die Uni ist keine Organisation wie jede andere.

58. Segre, Michael 2019, Higher education and the growth of knowledge: A historical outline of aims and tensions, New York: Routledge, 228 pp.

59. Shattock, Michael 2017, From Clark Kerr to the modern university and its place in society.

60. Sologoub, Ilona & Coupй, Tom 2023, Academic inbreeding in Ukraine.

61. Special IAU anniversary issue: 70 years of international collaboration. In focus: Imagining higher education in a post-pandemic world 2020, IUA Horizons, Vol. 25, №2, 48 pp.

62. T, Laura 2021,10 of the oldest universities in the world.

63. The Open University: Distance learning courses and adult education.

64. Tiel, Thomas 2021, `Wir wollen unparteilich sein. Die neue Universitдt von Austin will die akademische Freiheit retten. Ein Gesprдch mit ihrem Mitbegrьnder Niall Ferguson', Frankfurter Allgemeine Zeitung,15 Dezember 2021.

65. University/Britannica.

66. Vogel, Gretchen 2021, Controversial Berlin law gives postdocs pathway to permanent jobs. Plan to help early-career researchers sparks fierce debate.

67. Yudkevich, Maria, Altbach, Phili & Rumbley, Laura FE 2015, Academic indreeding and mobility in higher education, London Borough of Camden: Palgrave Macmillan UK, XV, 264 pp.



References

1. Andrushchenko, VP 2021, `Osvita pislya pandemiyi (Education after pandemia)', Litopys NPU imeniM.P. Dragomanova. 2020-2021. Kyiv: Vyd-vo NPUimeniM.P. Dragomanova, s. 608-614.

2. Andrushchenko, VP & Yevtukh, VB 2011, `Universytets'ka osvita v ХХІ stolitti: sproba prognoznogo analizu (University education: attempt at predictive analysis)', Mishshnarodnyi naukovyi forum: sotsiologiya, psykhologiya, pedagogika, menedjment: zbirnyk naukovykh prats', Vyp., s. 189-196.

3. Bibliometryka ukrayins'koyi nauky (Bibliometrics of Ukrainian science).

4. Gorban', Yuliya 2019, Chy diysno v Ukrayini zabagato universytetiv i shcho z nymy robyty? (Are there really too many universities in Ukraine and what to do with them).

5. Davydova, Anna 2021, Pokolinnya alfa. Shcho kontentmeykeram vashshlyvo znatypro doroslykh pislyazavtrishnyogo dnya (Generation alpha. What is important for content makers to know about adults the day after tomorrow).

6. Yevtukh, VB 2020, `Diyal'nist' naukovykh shkil u konteksti evalyuatziynyhk paradygm (Activities of scientific schools in the context of evaluation paradigms)', Evalyuatsiya: naukovi, osvitni, sotsial'ni proekty, Vypusk 4, s.11-28.

7. Yevtukh, VB 2021, `Evalyuatsiya: prolegomeny do systemnogo znannya, yake “moshshe postaty yak mishshdystsplinarna nauka” (Evaluation: prolegomena to systemic knowledge, which “will be able to present itself as an interdisciplinary science”)', Gileya. Naukovyi visnyk. Filosovs'ki nauky. Politychni nauky, Vypusk 163 (№6-7), s. 18-37.

8. Yevtukh, VB 2021, `Intelektual'na infrastruktura universytety u mishshnarodniy spivpratsi (Intelectual infrastructure of an university in international cooperation)', Suchasni tendentsiyi mishshnarodnykh vidnosyn. Zbirnyk materialiv vseukrayins'koyi konferentsiyi, Kyiv, s. 20-22.

9. Yevtukh, VB 2021, `Kontekstual'ne navchannya: naukovyi dyskurs v osvitnyomy prostori zarubishshnykh krayin (Contextual learning: scientific discourse in educational space of foreign countries)', Naukovi zapysky. Pedagogichni nauky, Vypusk CL (150). Kyiv: Vyd-vo NPU imeni M.P. Dragomanova, s. 5-21.

10. Yevtukh, VB 2021, `Multykul'turna/mishshkul'turna osvita: zarubishshnyi dosvid ta perspektyvy dlya Ukrayiny (Multicultural/intercultural education: foreign experience and prospects for Ukraine)', Vyshcha osvita Ukrayiny, №4 (83), s. 13-34.

11. 11. Yevtukh, VB 2017, `Naukovi shkoly u konteksti doslidnyts'kych prostoriv: zmagannya mifiv i real'nostey (Scientific schools in context of research spaces: a competition of myths and realities)', Galuzevi sotsiologiyi v umovakh global'nykh zmin i suspil'nykh transformatsiy. Zbirnyk naukovykh stattey, Kyiv: Karavela, s. 69-83.

12. Yevtukh, VB 2021, `Naukovi shkoly u konteksti intelektual'noyi infrastructury universytety (Scientific schools in the context of intellectual structure of an university)', Vyshcha osvita Ukrayiny, №1 (80), s. 39-48.

13. Yevtukh, Volodymyr 2018, Trayektoriyi obstavyn ta vlasnoyi doli. Plidne spletinnya (The trajectory of circumstances and one's own destiny. Fruitful plexus)', Kyiv, 312 s.

14. Koefitsiyent vplyvovosti (Impact factor).

15. Smenit' kvalifikatsiyu khochet kashshdyi tretiy ukrayinez (Every third Ukrainian wants to change their qualification).

16. UKyeyvi vidkryyut' American University Kyiv: u posol'stvi Ukrayiny v SSHA ozvuchyly detail (American University Kyiv will be open in Kyiv: details have been announced at the Ukrainian Embassy in the United States) 2022.

17. `Chomu vypusknyny universytetiv ne zadovol'nyayut' robotodavtsiv (Why university graduates are not satisfied by employers)'. 21 lyutogo 2022.

18. 87% pokolinnya teper vykorystovuyut' interaktuvni programy potokovogo video (87% generations now use interactive streaming video programs).

19. Alemu, Sintayehu Kassaye 2018, `The meaning, idea and history of university/higher education in Africa: A brief literature review', Forum for International Research in Education, Vol. 4. Issue 3, pp. 210-227.

20. Andersone, Rudite, Євтух, Володимир and others 2018, `Migranti Sabiedriba: Izaicinajumi izglitibд/Іммігранти в суспільстві: виклики для освіти. 2017-2018', Riga: Latvijas Universitate, 64 pp.

21. Breton, Guy 2015. `Innovation in higher education: A modality or an end?', IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 26-27.

22. Brocic, Milos, Miles, Andrew 2021, `College and the “culture war” assessing higher education's influence on moral attitudes', American Sociological Review, Vol. 86 (5), pp. 856-895.

23. Daniels, Fernando 2015, `Contributing to the conceptual and methodological development of social innovation: a role for universities', IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 25-26.

24. Dollmann, Jцrg 2021, Ethnic inequality in choice- and performance-driven education systems: A longitudinal study of educational choices in England, Germany, the Netherlands and Sweden. First published.

25. Endbericht der Expertenkommission zur Evaluierung der gemeinsamen Fцrderung von Forschungsbauten und GroЯgerдten an Hochschulen. Dezember 2017, Berlin.

26. Exzellenzinitiative des Bundes und der Lдnder (2005-2017/2019). Exzellenzstrategie.

27. Fanelli, Daniele 2012, `Negative results are disappearing from most disciplines and countries', Scientometrics, Volume 90, pp. 891-904

28. Fanelli, Daniele 2010, “Positive” results increase down the hierarchy of the sciences.

29. Fernando, Jason. Corporate social responsibility (CSR).

30. Fredman, Pam 2015. `Social innovation at the University of Gothenburg'. IAU Horizons, Vol. 21, №1 pp. 24-25.

31. Google Scholar. Available from: <https://uk.wikipedia.org/wiki/Google_ Scholar> [13 March 2022].

32. Grau, Francesc Xavier & Marques, Maria 2015,`Social innovation and University Curricula', IAU Horizons, Vol. 21 №1, pp.29-30.

33. h-індекс.

34. Hollandsworth, Mary Jo & Trujillo-Jenks, Laura 2020. Performance-based learning: How it works.

35. Holzer, Boris 2021, `Die Universitдt als moralische Anstalt. Fьhren amerikanische Akademiker einen “Kulturkrieg” zugunsten der eigenen Werte?' Frankfurter Allgemeine Zeitung, №41.

36. Horta, Hugo 2013, `Deepening our understanding of academic inbreeding effects on research information exchange and scientific output: new insights for academic based research', Higher Education, Volume 65, №4, pp. 487-510.

37. Horta, Hugo, Sato, Machi & Yonezawa, Akiyoshi 2011, `Academic inbreeding: exploreing its characteristics and rationale in Japanese universities using a qualitative perspective', Asia Pacific Education Review, №12, pp. 35-44.

38. Huggonnier, Bernard 2015, `For social and corporate excellence', IAU Horizons, Vol. 21, №1, pp. 36-37.

39. Inanc, Ozlem & Tuncer, Onur 2011, `The effect of academic inbreeding on scientific effectiveness', Scientometrics, Vol. 88, pp. 885-898.

40. `IAU Horizons. In focus: Social innovation: Challenges and perspectives for higher education' 2015, IAUHorizons, Vol. 21, №1.

41. `IAU Horizons. In focus: Democratizing knowledge: Open science in a closed world' 2021, IAU Horizons, Vol. 26, №1.

42. Institution.

43. List of universities in Germany.

44. Marginson, Simon 2016, The dream is over. The crisis of Clarck Kerr's California idea of higher education: California University Press, 260 pp.

45. Nelson, Adam R 2020, Review of *The Instrumental University*.

46. Nisbet, ARobert 1971, `The degradation of the academic dogma: The university in America, 1945 - 1970', Pearson Education, 252 pp.

47. Open University.

48. Razak, Dzulkifli Abdul 2015, `Future of universities and the need for social innovation', IAU Horizons, Vol. 21, №1, p. 24.

49. Ridder-Symoens, Hilde de (ed.) 1992, A history of the university in Europe. Vol. 1: Universities in the Middle Ages, Cambridge: Cambridge University Press, 506 pp.

50. Ridder-Symoens, Hilde de (ed.) 1996, A history of the university in Europe. Vol. 2: Universities in Early Modern Europe (1500-1800), Cambridge: Cambridge University Press, 720 pp.

51. Rothbard, Murray N 2010, The progressive theory of history.

52. Rьegg, Walter (ed.) 2004, A history of the university in Europe. Vol. 3: Universities in the nineteenth and early twentieth centuries (1800-1945), Cambridge: Cambridge University Press, 746 pp.

53. Rubene, Z, Andersone, R, Yevtukh, V, Kisla, A, Balode, M & Shtepa, S 2019, `Immigrants in society: Challenges for education in Ukraine and Latvia'. International Journal of Smart Education and Urban Society, 10(2), pp. 70-77.

54. Schrum, Ethan 2019, The instrumental university: Education in service of national agenda after World War II, Ithaca: Cornell University Press, 312 pp.

55. Schrum, Ethan 2021, The prophet of academic doom. Robert Nisbet predicted the managerialism that has brought universities low. But he also saw a way out.

56. Schьtz, Marcel 2019, Die Uni ist keine Organisation wie jede andere.

57. Segre, Michael 2019, Higher education and the growth of knowledge: A historical outline of aims and tensions, New York: Routledge, 228 pp.

58. Shattock, Michael 2017, From Clark Kerr to the modern university and its place in society.

59. Sologoub, Ilona & Coupй, Tom 2023, Academic inbreeding in Ukraine.

60. Special IAU anniversary issue: 70 years of international collaboration. In focus: Imagining higher education in a post-pandemic world 2020, IUA Horizons, Vol. 25, №2, 48 pp.

61. T, Laura 2021,10 of the oldest universities in the world.

62. The Open University: Distance learning courses and adult education.

63. Tiel, Thomas 2021, `Wir wollen unparteilich sein. Die neue Universitдt von Austin will die akademische Freiheit retten. Ein Gesprдch mit ihrem Mitbegrьnder Niall Ferguson', Frankfurter Allgemeine Zeitung,15 Dezember 2021. University/Britannica.

64. Vogel, Gretchen 2021, Controversial Berlin law gives postdocs pathway to permanent jobs. Plan to help early-career researchers sparks fierce debate.

65. Yudkevich, Maria, Altbach, Phili & Rumbley, Laura FE 2015, Academic indreeding and mobility in higher education, London Borough of Camden: Palgrave Macmillan UK, XV, 264 pp.

Размещено на allbest.ru

...