Рольові позиції викладача як чинник формування професійної ідентичності майбутніх лікарів

Важливою щодо професійної спрямованості є особистісно-професійна позиція викладача, що впливає на становлення метапрофесійної ідентичності майбутнього фахівця. На метапрофесійному рівні ми визначили наступні найважливіші контексти: «місце професії у самовизначенні особистості» та «ставлення особистості до представництва власної професії та професійної спільноти у суспільстві». Аналіз «місця професії у особистісному самовизначенні» показав наявність двох основних тенденцій - перша, згідно якої професія виконує системостворюючу функцію для особистості, друга, відповідно до якої професія являє собою інструмент реалізації інших позапрофесійних цінностей особистості. В контексті ставлення особистості до суспільства як представника професії та спільноти показав наявність двох тенденцій - «активну», що займає професіонал у захисті професійної позиції у суспільстві, та «пасивну», що розглядає себе як окремого професіонала, не зважаючи на роль професійної спільноти у суспільстві.

На «фаховому рівні» відповідно із «презентаційним феноменом» викладач постає як фахівець із відповідним рівнем професійної майстерності, кваліфікації, професійного ставлення до якості своєї діяльності. Така презентація викладачем його професіоналізму супроводжується самоідентифікацією студента, який опановує на візуально-чуттєвому рівні спосіб виконання професійної діяльності. Демонстрація викладачем своєї професійної діяльності може відбуватись в межах усвідомленої цілеспрямованої самоідентифікації студента, а також без спеціальних установок на визначення особливостей практичного професійної процесу, спонтанно, де студент може помічати певні стильові нюанси професійної діяльності, які навіть сам фахівець може не усвідомлювати. Фасилітаційна підтримка студента на особистісному рівні виявляється у повазі студента як особистості, що реалізується у актуалізації у них віри у можливості особистісного та соціального розвитку. Педагогічною помилкою є певне дистанціювання від забезпечення ідентифікаційного процесу в системі взаємодії «викладач-студент» на особистісному рівні, що виявляється закритістю особистісної власної позиції викладача, відсутністю фасилітаційних впливів, переважно негативною оцінкою студентів щодо перспектив їхнього особистісного розвитку.

На фаховому рівні демонстрація викладачем своєї професійної майстерності актуалізує процес фахової практичної самоідентифікації студентів. Забезпечення відкритості для спостереження професійного процесу, що здійснюється викладачем-фахівцем дає можливість його чуттєвого наочного опанування. Фасилітаційна підтримка виконання студентами фахових дій виявляється у визнанні у них пропедевтичної відповідності фаховим вимогам та компетентностям. Педагогічною помилкою в освітньому процесі є відсутність фахової демонстрації, або її наявність без коментарів, що давали б відчути можливість опанування такої діяльності, а також відсутність фасилітаційної підтримки студентів у їх фаховому самовизначенні.

На навчально-професійному рівні ідентифікаційний процес забезпечується при актуалізації викладачем ролі коуча, що демонструє способи опанування професії «ефективним студентом». Відсутність демонстрації «ефективного студента» як зразка виконання навчально-професійних дій, відсутність рекомендацій щодо прийомів опанування навчальним змістом та формування відповідних компетенцій утруднює навчально- професійну ідентифікацію студентів. Фасилітаційною підтримкою студента в його навчально-професійній діяльності є інформування про тотожність навчально-пізнавальних труднощів, які долав сам викладач при опанування професією в минулому та демонстрація їх можливостей в опануванні необхідним матеріалом. Педагогічною помилкою щодо актуалізації навчально-професійної ідентичності студента є відсутність артикуляції позитивних очікувань від студентів з боку викладача щодо їх можливості впоратись з навчальними завданнями, та зосередження на нищівній критиці процесу професійного оволодіння. У студента формується «навчена безпорадність» щодо професійного опанування.

В цілому вплив рольових позицій педагога як зрілої особистості, компетентного фахівця, коуча (демонструє способи опанування ефективного студента) реалізується через демонстрацію та фасилітацію. Зважаючи на сутність рольових позицій їхній педагогічний вплив відповідає сучасним педагогічним підходам, що реалізуються при підготовці майбутніх медичних фахівців: роль «зрілої особистості» - особистісному підходу, «фахівця» - компетентнісному, «ефективного студента» - студентоцентрованому. Актуалізація викладачем комунікативно-педагогічних дій - рольової демонстрації та фасилітаційної підтримки студентів - обумовлюють формування професійно зумовлених ідентичностей студентів (див. табл.1).

Таблиця 1

Відповідність рольових позицій викладача й формування професійно зумовлених ідентичностей студентів

Рольова позиція «зрілої особистості» реалізується в парадигмі особистісного підходу до формування фахівців і через відповідну актуалізацію та фасилітаційну підтримку сприяє формуванню метапрофесійної ідентичності, рольова позиція «кваліфікованого фахівця» реалізується в парадигмі компетентнісного підходу до формування фахівців і через відповідну актуалізацію та фасилітаційну підтримку сприяє формуванню фахової ідентичності, а рольова позиція «ефективного студента» реалізується в парадигмі студентоцентрованого підходу до формування фахівців і через відповідну актуалізації та фасилітаційну підтримку сприяє формуванню навчально-професійної ідентичності студентів.

Висновки

Рольові позиції «зрілої особистості», «компетентного фахівця-лікаря», «коуча, що демонструє способи опанування ефективного студента», які актуалізуються педагогом у взаємодії із студентами, безпосередньо пов'язані із формуванням у майбутніх лікарів метапрофесійної, фахової та навчально- професійної ідентичності. Подальші дослідження будуть спрямовані на визначення особливостей впливу кожної з рольових позицій на кожному з етапів навчання у закладі вищої медичної освіти.

Список використаних джерел

1. Андрушко, Я. (2013). Професійна ідентичність особистості як психологічний феномен. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 19, 104-110.

2. Атанов, Г. (2007). Теорія діяльнісного навчання. Київ: Кондор.

3. Бех, І. (2003). Виховання особистості: Особистісно орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади (Кн. 1). Київ: Либідь.