Порівняльна педагогіка як навчальна дисципліна в системі взаємодії з педагогічною наукою та практикою освіти (теоретичний аспект)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівняльна педагогіка як навчальна дисципліна в системі взаємодії з педагогічною наукою та практикою освіти (теоретичний аспект)

Світлана Саяпіна, доктор педагогічних наук, доцент; Наталія Гарань, кандидат педагогічних наук, доцент; Олена Коркішко, кандидатка педагогічних наук, доцент, ДВНЗ «Донбаський державний педагогічний університет»

Abstract

Comparative pedagogics as a teaching discipline in the system of interaction with pedagogical science and practice of education (the theoretical aspect)

Svetlana Sayapina, D.Sc. in Pedagogy, Associate Professor; Natalua Haran, Ph D in Pedagogy, Associate Professor; Olena Korkishko, Ph. D in Pedagogy, Associate Professor, SHEI “Donbas State Pedagogical University”

The article notes that, due to the global nature of the transformations, the analysis of world experience in the development of education, identification of major trends and patterns, positive and negative aspects, forms and methods of mutual enrichment of national pedagogical cultures, implementation of humanistic principles of education is of special importance. In this context, the importance of comparative pedagogical research, comparative pedagogics as a science, which at the turn of the millennium began to develop actively in Ukraine. It is stated that improving the quality of lecturing pedagogical disciplines in higher education involves studying the peculiarities of comparative pedagogics as a discipline that is formed in the system of interrelationships with pedagogical science and practice of education (as a function of society). It is proved that the interrelationship of comparative pedagogics as a discipline with pedagogical science and social practice is carried out at the level of the following components: the aspects of the analysis of a scientific discipline and the components of social practice perform a certain function in relation to the components of the discipline. The content of the discipline is determined by a set of theories of the studied science, traditional and innovative practical experience of the lecturer, personal experience of applicants in the field of the studied scientific discipline.

Keywords: comparative pedagogics, educational discipline, pedagogical science, society, interrelation.

Анотація

У статті зазначено, що внаслідок глобального характеру перетворень особливого значення набуває аналіз світового досвіду розвитку освіти, виявлення основних тенденцій і закономірностей, позитивних і негативних аспектів, форм і способів взаємозбагачення національних педагогічних культур, реалізації гуманістичних принципів освіти. У цьому контексті зростає значення порівняльно-педагогічних досліджень, порівняльної педагогіки як науки, яка на межі тисячоліть стала активно розвиватись в Україні. Констатовано, що підвищення якості викладання педагогічних дисциплін у вищій школі передбачає дослідження особливостей порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни, що формується в системі взаємозв'язків із педагогічною наукою та практикою освіти (як функції соціуму). Доведено, що взаємозв'язок порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни з педагогічною наукою та соціальною практикою здійснюється на рівні компонентів: аспекти аналізу наукової дисципліни й складники соціальної практики виконують певну функцію щодо компонентів навчальної дисципліни. Зміст навчальної дисципліни визначається сукупністю теорій досліджуваної науки, традиційним і інноваційним практичним досвідом викладача, особистим досвідом здобувачів у галузі досліджуваної наукової дисципліни.

Ключові слова: порівняльна педагогіка, навчальна дисципліна, педагогічна наука, соціум, взаємозв'язок.

Актуальність теми

Поширення інтеграційних процесів у різних галузях суспільного життя торкнулося й системи освіти, що виявилося в модернізації її структурних, змістовних і технологічних аспектів. Унаслідок глобального характеру перетворень особливого значення набуває аналіз світового досвіду розвитку освіти, виявлення основних тенденцій і закономірностей, позитивних і негативних аспектів, форм і способів взаємозбагачення національних педагогічних культур, реалізації гуманістичних принципів освіти. У цьому контексті зростає значення порівняльно-педагогічних досліджень, порівняльної педагогіки як науки, яка на межі тисячоліть стала активно розвиватись в Україні.

На важливості розвитку порівняльної педагогіки як науки наголошено й у нормативних документах: Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті, Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки тощо, - головною метою яких є реформування вітчизняної освітньо-виховної системи, створення сприятливих умов для особистісного розвитку й творчої самореалізації кожного громадянина України, сприяння консолідації української нації, інтеграції України до європейського та світового просторів як конкурентоспроможної та успішної держави.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Аналіз науково-педагогічної літератури свідчить, що вчені-компаративісти розглядали широкий спектр питань у галузі порівняльної педагогіки, зокрема: наукові теорії, концепції, що розкривають зміст, мету, завдання порівняльної педагогіки як науки (Б. Вульфсон, О. Галус, В. Капранова, В. Кравець, З. Малькова, М. Соколова, Г. Троцко, М. Родіонов, Л. Штефан та ін.); новаторські ідеї С. Ананьїна, А. Готалова-Готліба, Я. Мамонтова, Б. Манжоса, О. Музиченка та ін. науковців, які суттєво вплинули на процес становлення й розвитку порівняльної педагогіки як науки в Україні в першій половині ХХ століття (А. Бойко, Г. Головко, Н. Кошечко, Г. Куса, А. Марушкевич, О. Сухомлинська, М. Ярошенко та ін.); положення та висновки щодо історичного розвитку педагогічної думки в Україні, які відіграли значну роль у процесі становлення педагогічної компаративістики в Україні (Т. Антонюк, А. Боровик, Л. Ваховський, М. Гриценко, Ю. Короткова, В. Курило, М. Кукурудзяк, В. Липинський, О. Любар, М. Марчук, Л. Медвідь, М. Собчинська, М. Стельмахович, Г. Ясницький та ін.); концептуальні положення щодо пріоритетних напрямів розвитку порівняльної педагогіки в Україні (О. Галус, Н. Лавриченко, О. Локшина, А. Сбруєва та ін.); ідеї, методичні поради, рекомендації щодо реформування освіти в Україні (А. Дибач, Л. Петриченко, О. Попова, Г. Пономарьова, Л. Пуховська та ін.).

Формулювання цілей (мета) статті, постановка завдання. Мета статті полягає у висвітленні особливостей взаємодії порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни з педагогічною наукою та практикою освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів

Опрацьована педагогічна, історико-педагогічна література уможливлює створити цілісне уявлення про зміст, структуру, завдання, функції порівняльної педагогіки. Вона розглядається як: пролонгація історії педагогіки в сучасність (Кендл, 2015: 19); наука, повноцінна галузь загальноїтеорії педагогіки, зміст якої полягає у виявленні, аналізі, оцінюванні подібнихі відмінних ознак педагогічних систем різних країн та їх складників у взаємозв'язку з політичними, соціальними, економічними й культурними контекстами (Красовицький, 2015: 40); навчальний предмет, що інтегрується в систему педагогічної освіти на завершальному її етапі й ґрунтується на знаннях, отриманих студентами в процесі вивчення курсів «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Зарубіжна педагогіка», «Школознавство» тощо (Пономарьова, Семенова, 2014: 356); така, що має три в одному погляди на освіту: аспект системи освіти; аспект контексту; аспект порівняння (Уолгутер, 2015); самостійна міждисциплінарна галузь наукового знання, яка найбільш ефективно може реалізовуватися в межах освітології (Сисоєва, 2014); міждисциплінарний складник педагогічної науки, яка вивчає педагогічні явища й факти у взаємозв'язку із соціальним, політичним, економічним і культурним їх контекстом (Даел, 1999); самостійна галузь педагогічного знання, яка аналізує основні тенденції та закономірності розвитку педагогічної теорії та практики в різних країнах, виявляє позитивні й негативні аспекти міжнародного педагогічного досвіду, форми та способи взаємозбагачення національних педагогічних культур (Лісковацька, 2012).

Досвід українських учених спонукав багатьох педагогів звернути увагу на компаративістику як науку, покликану вдосконалити вітчизняну систему навчання й виховання, вивести її на якісно новий рівень, допомогти долучитися до загальноєвропейських процесів у галузі освіти. Творче використання педагогічно цінних ідей минулих років лягло в основу науково-дослідної роботи сучасних українських учених-компаративістів, зокрема О. Галуса, Н. Лавриченко, Л. Пуховської, А. Сбруєвої, Н. Шапошникової та ін.

Практичне втілення педагогічно цінних ідей знаходимо в працях співробітників лабораторії порівняльної педагогіки, лабораторії «Педагогічна компаративістика» Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини; кафедри педагогіки Сумського державного педагогічного університету ім. А.С.Макаренка; відділу порівняльної професійної педагогіки Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України; відділу порівняльної педагогіки та міжнародної співпраці Інституту обдарованої дитини НАПН України; лабораторії з актуальних проблем порівняльної педагогіки тощо.

Сучасна педагогіка збагатилася новими ідеями, поняттями, концепціями, які виникли в контексті розвитку на стику наук на підґрунті досліджень порівняльного характеру, зокрема: дослідження філософсько-педагогічних аспектів розвитку сучасної освіти в умовах інтеграційних процесів; питання розвитку національних систем вимірювання якості освіти (середньої, педагогічної, професійної) у розвинених країнах світу; дослідження проблем дистанційної освіти як ефективного шляху підготовки фахівців у інформаційному суспільстві на основі порівняльного аналізу; упровадження компетентнісного підходу в підготовку педагогічного персоналу для навчальних закладів; дослідження впливу глобалізаційного та європейського вимірів освіти на розвиток національних педагогічних систем; обґрунтування провідних тенденцій підготовки й підвищення кваліфікації педагогічного персоналу в розвинених країнах світу: Великій Британії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Франції, Греції, Іспанії, Португалії, Італії, Данії, Норвегії, Швеції, а також у США, Канаді, Австралії, Китаї; питання розвитку змісту педагогічної освіти в умовах формування загальноєвропейського освітнього та наукового простору; аналіз соціально-економічних, соціокультурних та суспільно-історичних чинників розвитку освіти дорослих; дослідження сучасних національних моделей освіти дорослих у контексті неперервної освіти тощо (Лісковацька, 2012).

Наразі підвищення якості викладання педагогічних дисциплін у вищій школі передбачає дослідження особливостей порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни, що формується в системі взаємозв'язків із педагогічною наукою та практикою освіти (як функцій соціуму), для чого зроблено послідовний розгляд таких питань: яка структура навчальної дисципліни в закладі вищої освіти; що являє собою «соціальна практика», і в чому полягає її вплив на навчальну дисципліну «Порівняльна педагогіка»; яка структура наукової дисципліни; як впливає наукова дисципліна на відповідну навчальну дисципліну у ЗВО?

Відомо, що поняття «навчальна дисципліна» широко використовується в дидактиці середньої та вищої школи як синонім поняття «навчальний предмет».

Під час характеристики поняття «навчальний предмет» воно іноді звужується до одного із засобів реалізації змісту освіти чи двох складників: педагогічно адаптованої системи знань й умінь із будь -якої окремої галузі дійсності та відповідної їй діяльності щодо засвоєння та використання цих знань й умінь. Навчальний предмет є основною структурною одиницею освітнього процесу, відображеною в навчальному плані освітньої установи.

Складники навчальної дисципліни взаємовпливають один на одного, утворюючи систему; роль системоутворювальних складників відіграють, як і у всіх педагогічних системах, мета й очікуваний результат проєктованого процесу.

Отже, навчальна дисципліна - це модуль в системі освіти певного рівня, що має цільовий, змістовний, логіко-методичний (технологічний) і результативно-оцінний компоненти, відображені в навчальних планах, програмах, підручниках, методичних посібниках для здобувача та викладача; виділяється компонентний склад навчальної дисципліни, що дозволяє розглядати її цілісно, виділяти загальне та своєрідність конкретної навчальної дисципліни.

Соціальна практика як досвід освітньої діяльності також неоднорідна за своїм складом і по-різному впливає на виділені складники навчальної дисципліни під час її конструювання. Зважаючина традиційну структуру соціального середовища, що включає мікро-, мезо-, макрорівень, можна виділити аналогічні рівні соціальної практики, що впливають на мету та завдання, зміст навчальної дисципліни, логіку й методику її викладання, очікуваний результат і засоби його оцінювання. Водночас на макро-, (мезо-, мікро-) рівнях можна виявити низку елементів соціальної практики, що виконують різну функцію щодо навчальної дисципліни. Їх систематизація дозволяє виділити на кожному з рівнів складники соціальної практики: орієнтувальний, організаційно-регламентувальний, результативно-оцінний, інформаційний.

Можна стверджувати, що найбільш значущим є вплив соціальної практики на цільовий і результативно-оцінний складники структури навчальної дисципліни. Це відбувається завдяки реалізації орієнтувальної та результативно - оцінної функцій соціуму через програмні документи (концепції, програми) і державні стандарти освіти, аналіз і пред'явлення актуальних проблем педагогічної практики та формулювання актуальних професійних компетенцій, більш-менш усвідомлене задоволення потреб й очікувань здобувачів, облік мотивів отримання ними педагогічної освіти, реалізацію ціннісних пріоритетів й очікувань викладача.

Зміст і методика викладання менше зазнає впливу соціальної практики: звернення до досвіду освітніх установ чи конкретному досвіду здобувача, опора на його загально-навчальні вміння, екстраполювання відомих технологій на процес викладання порівняльної педагогіки розв'язує зазвичай завдання стимулювання пізнавальної активності здобувачів, підвищення ефективності процесу викладання, але не призводить до радикальної зміни навчальної дисципліни як цілісної системи. Отже, інформаційний та організаційно-регламентувальний складники соціальної практики виконують допоміжну роль під час формування навчальних педагогічних дисциплін.

Визначення механізму взаємозв'язку наукової дисципліни та відповідної їй навчальної (академічної) дисципліни передбачає виявлення сутності поняття «наукова дисципліна».

Аналіз наукових робіт та інформаційних джерел дозволив констатувати, що наукова дисципліна - якісна характеристика порядку та логіки розвитку наукової галузі знань, а також методів і способів її розвитку, що надається у вигляді утримання навчального курсу в закладі вищої освіти; виділяють когнітивний і соціальний сегменти науки; будь-яка галузь наукового знання може отримати статус наукової дисципліни, якщо в обох її сегментах відбудеться інституалізація (Косолапова, 2009).

Інституалізація як процес упорядкування та загального визнання соціального феномена передбачає осмислення внутрішньої структури феномена; встановлення меж, чітких норм і правил діяльності, а також її формалізацію; визначення та реалізацію функцій. Засобами інституалізації (наукової дисципліни) є публікації, усні презентації, аналітичні дослідження, а також її перетворення в академічну (навчальну) дисципліну.

Характеристика порівняльної педагогіки як наукової дисципліни здійснюється за такими чотирма критеріями, які розглядаються окремо чи у взаємозв'язку один з одним:

1) методологічне забезпечення, мета, об'єкт, предмет, структура науки, характеристика основних категорій - системно-методологічний аспект;

2) теорія, концепції, галузі, наукові школи - фундаментально-теоретичний аспект;

3) порядок і логіка розвитку науки (зародження, становлення, інституалізація, сучасний стан), методи й техніка досліджень - динамічний аспект;

4) реалізація описової, діагностичної, пояснювальної, прогностичної, проєктивно-конструктивної, перетворювальної, критеріально-оцінної, корекційної (Б. Гершунский) функцій науки щодо педагогічної практики - функціонально-прикладний аспект (Косолапова, 2009).

Розгляд науки з усіх зазначених аспектів може забезпечити найбільшу повноту інформації про неї та більш точну характеристику зв'язку порівняльної педагогіки як наукової та навчальної дисципліни.

Загальновизнаним є вплив фундаментально-теоретичного аспекту науки на зміст відповідної академічної (навчальної) дисципліни. При цьому теорії, концепції, галузі науки, наукові школи висвітлюються в навчальному курсі під певним методологічним кутом, відповідному духу часу та перевагам викладача, тобто на рівні навчальної дисципліни виявляється зв'язок внутрішньонаукових аспектів.

Системно-методологічний аспект, який визначає методологічне забезпечення, мету, об'єкт, предмет, структуру науки, її основні категорії, є регулятивом у процесі формування номенклатури педагогічних навчальних дисциплін, обґрунтування реалістичності висунутих цілей і завдань.

Аналогічним є вплив функціонально-прикладного аспекту науки під час конструювання результативно-оцінного компонента навчальної дисципліни: визначення реальних можливостей науки на актуальному рівні її розвитку. Менш очевидним є вплив динамічного аспекту наукової дисципліни, що включає характеристику порядку та логіки розвитку науки (зародження, становлення, інституалізація, сучасний стан науки), методів і техніки педагогічних досліджень на логіку й методику викладання відповідних дисциплін. Водночас саме цей вплив є не лише найменш вивченим, але й найбільш перспективним для розробки технології викладання навчальних дисциплін, зокрема порівняльної педагогіки.

Констатуємо, що взаємозв'язок порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни з педагогічною наукою та соціальною практикою здійснюється на рівні компонентів: аспекти аналізу наукової дисципліни та складники соціальної практики виконують певну функцію щодо компонентів навчальної дисципліни.

Мета й завдання навчальної дисципліни формуються та змінюються під упливом соціальних чинників, передусім мікрочинників, до яких відносяться рівень розвитку виробництва, уявлення про перспективи розвитку світової спільноти й конкретної держави, що відбиті в програмних документах.

Результативно-оцінний компонент навчальної дисципліни формується на основі вимог до якості підготовки фахівця, що є приводом для коригування змісту та технологій викладання. Водночас знання та вміння, отримані здобувачем, можуть розглядатися як якісні, лише якщо дозволяють виконувати основні функції базової науки: пояснення, оцінку, прогнозування, проєктування практики.

Зміст навчальної дисципліни визначається сукупністю теорій досліджуваної науки, а також, що важливо, традиційним та інноваційним практичним досвідом викладача, особистим досвідом здобувачів у галузі досліджуваної наукової дисципліни.

Висновки та перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Логіка та методика викладання навчальної дисципліни традиційно визначаються наявними технологіями навчання в середній школі, досвідом і технологіями викладання у вищій школі, тоді як, відповідно до поданої моделі, повинні бути адекватні сутності фундаментальної науки, логіки її розвитку, методів і техніці наукових досліджень фундаментальної науки. Останнє твердження не є очевидним, загальновизнаним і потребує додаткової експериментальної перевірки. Розроблену модель можна використовувати для виявлення характеру впливу соціальної практики й педагогіки як наукової дисципліни на складники навчальної дисципліни «Порівняльна педагогіка» і визначення зважаючи на це методологічних основ викладання порівняльної педагогіки як навчальної дисципліни в педагогічному закладі вищої освіти.

навчальний дисципліна педагогічний наука

Джерела і література

1. Косолапова Л.А. (2009). Взаимодействие курсов педагогики с педагогической наукой, социальной и образовательной практикой. Педагогическое образование и наука: научно-методический журнал, № 6. С.85-88.

2. Лісковацька Х.М. (2012). Становлення та розвиток порівняльної педагогіки як науки в Україні (перша половина ХХ століття: автореф. дис. канд. пед. наук / Державний заклад „Луганський національний університет ім. Тараса Шевченка”. Луганськ, 20 с.

3. Пономарьова Г.Ф., Семенова М.О. (2014). Порівняльна педагогіка: Навчальний посібник. Харків: Ексклюзив, 424 с.

4. Порівняльна педагогіка: методологічні орієнтири українських компаративістів: хрестоматія / Упоряд. О.І. Локшина. Київ: Педагогічна думка, 2015. 176 с.

5. Сбруєва А.А. (1999). Порівняльна педагогіка: навчальний посібник. Суми: СДПУ, 300 с.

6. Сисоєва С. (2014). Порівняльна педагогіка в контексті розвитку освітології. Освітологія. Вип. 3. С. 17-23.

7. Уолгутер Ш. (2015). Порівняльна педагогіка та міжнародна освіта: минуле, сьогодення, майбутній розвиток і значення цієї галузі науки. Український педагогічний журнал, № 4. С. 82-95.

References

1. Kosolapova L.A. (2009). Vzaimodeistvie kursov pedagogiki s pedagogicheskoi naukoi, sotcialnoi i obrazovatelnoi praktikoi [Interaction of pedagogy courses with pedagogical science, social and educational practice]. Pedagogicheskoe obrazovanie i nauka: nauchno-metodicheskii zhurnal - Pedagogical Education and Science: Scientific and Methodical Journal, 6, 85-88 [in Russian].

2. Liskovatska Kh.M. (2012). Stanovlennia ta rozvytok porivnialnoi pedahohiky yak nauky v Ukraini (persha polovyna XX stolittia) [Formation and development of comparative pedagogics as science in Ukraine (the first half of the 20^th century)]. Extended abstract of Candidate's thesis. Derzhavnyi zaklad “Luhanskyi natsionalnyi universytet im. Tarasa Shevchenka”. Luhansk [in Ukrainian].

3. Ponomarova H.F., Semenova M.O. (2014). Porivnialna pedahohika: Navchalnyi posibnyk [Comparative pedagogics: Educational manual]. Kharkiv: Ekskliuzyv [in Ukrainian].

4. Lokshyna O.I. (2015). (Ed.). Porivnialna pedahohika: metodolohichni oriientyry ukrainskykh komparatyvistiv: khrestomatiia [Comparative pedagogics: methodological guidelines of Ukrainian comparativists: chrestomathy]. Kyiv: Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

5. Sbruieva A.A. (1999). Porivnialna pedahohika: navchalnyi posibnyk [Comparativepedagogics: educational manual]. Sumy: SDPU [in Ukrainian].

6. Sysoieva S. (2014). Porivnialna pedahohika v konteksti rozvytku osvitolohii [Comparative pedagogics in the context of development of educational science]. Osvitolohiia - Educational Science, 3, 17-23 [in Ukrainian].

7. Uolhuter Sh. (2015). Porivnialna pedahohika ta mizhnarodna osvita: mynule, sohodennia, maibutnii rozvytok i znachennia tsiiei haluzi nauky [Comparative pedagogics and international education: the past, the present, the future development and importance of this branch of science]. Ukrainskyi pedahohichnyi zhurnal - Ukrainian Pedagogical Journal, 4, 82-95 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru