Тестовий контроль з іноземної мови як система: теоретико-методологічне обґрунтування з позицій системно-синергетичного підходу

TEST ASSESSMENT OF A FOREIGN LANGUAGE AS A SYSTEM: THEORETICAL AND METHODOLOGICAL BASIS IN TERMS OF THE SYSTEM-SYNERGISTIC APPROACH

It is argued that a promising direction of management of foreign language training is the use of test assessment, meaningful as a system, indicated by integrity, structural and functional definition and isomorphic system of foreign language education. It is emphasized that the systematic character of foreign language tests is indicated by the coverage of such aspects as: all the assessment functions of the educational process - diagnostic, educational, corrective, educational - in their interconnection and chronostructure, in coordination with the chronostructure of the educational process, its intermediate tasks, subordinate to the final purpose ofobtaining normative foreign competencies - an attractor of improvement of certain types of tests and the test system as a whole; all spheres of foreign language competence: listening, speaking, reading, writing; identification both the students ' success and their abilities to study a foreign language. It is emphasized that in addition to the systematic test assessment in general, as a system, indicated by integrity, determination of the composition and structure, each separate test may be considered.

It is argued that the functioning of test assessment as a system involves the use of a number of integrated practice of tests: Placement Test, Progress Test, Diagnostic Test, Proficiency Tests, Prognostic Test, Aptitude Tests. A functional purpose, advantages and disadvantages, features of use of each of them and prospects for their adaptation to domestic educational realities and socio-cultural requests of the present have been analyzed.

Key words: system of test assessment, system-synergistic approach, foreign language training, distance learning, Placement Test, Progress Test, Diagnostic Test, Proficiency Tests, Prognostic Test, Aptitude Tests.

Постановка проблеми

Теоретично-методологічним підґрунтям підвищення ефективності навчання іноземної мови є розуміння освіти як складноорганізованої, здатної до самовдосконалення і саморозвитку, самореферентної, відкритої системи, у якій механізми управління і контролю є одними з необхідних, взаємопов'язаних складників. Управління, яке забезпечує структурнофункціональне вдосконалення освітньої системи, її розвиток і адаптацію до викликів зовнішнього середовища, потребує контролю навчально-пізнавальної діяльності, заснованого на інформації про проміжні та підсумкові результати навчання, об'єктивному і репрезентативному діагностуванні всіх рівнів іншомовної компетентності. Першій із наведених характеристик якнайкраще відповідає тестова форма контролю, для якої об'єктивність, емпіризм критеріїв, точність вимірів та уникнення упередженості є іманентними, сутнісними характеристиками.

Водночас забезпечення репрезентативності контролю передбачає його системність, яка з позицій системно-синергетичного підходу і розуміння іншомовної освіти як складноорганізованої саморегульованої системи обіймає кілька аспектів. Так, у синхронії вона передбачає «вертикальний зріз» усіх нормативних іншомовних компетенцій, умінь, навичок, знань на тому чи іншому етапі навчання. Репрезентативності контролю в діахронічному вимірі, хроноструктурі навчального процесу, сприяє системне, послідовне застосування тих чи інших його форм згідно з поточними і проміжними навчальними цілями, підпорядкованими досягненню кінцевої, визначеної освітніми стандартами мети.

Особливого значення системний, комплексний, послідовний контроль якості іншомовної освіти набуває з огляду на необхідність забезпечення рівного доступу до освітніх ресурсів студентам, що поєднують навчання з роботою, здобувають освіту в кількох вишах, перебувають за кордоном, особам з обмеженими можливостями та в умовах карантинних обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19.

Актуальності теоретичному обґрунтуванню системності тестування як чинника об'єктивності і репрезентативності контролю та підвищення ефективності іншомовної освіти надає й те, що системно-синергетичний підхід, який набув парадигмального значення у фізико-математичному, природничому (Князева, Курдюмов, 1992; Пригожин, 1985; Хакен, 1985) і гуманітарному знанні (Каган, 1991; Каган, 1997), досі не адаптовано до педагогічної проблематики, зокрема в ділянці навчання іноземної мови та її тестового контролю.

Аналіз досліджень

Проблема тестового контролю та його практичного застосування посіла чільне місце в наукових дослідженнях останніх десятиліть. Так, у зарубіжній науковій традиції в публікаціях і монографіях до неї звертались Л. Бекмен, Р. Бервік, Р. Берк, Ф. Дейвідсон, М. Кенил, К. Клепгем, В. Коккота (Коккота, 1989), Д. Корсон, Т Краул, Л. Кронбак, Р. Ладо, Б. Лінч, М. Мейсон, Дж. О'Меллі, О. Майоров (Майоров, 2000), М. Мілановіч, Є. Мілруд, Л. Пірс, С. Росс, С. Савіньйон, М. Свійн, Дж. Хамер, Е. Шогемі й інші.

У вітчизняному науковому дискурсі застосування тестів у навчанні іноземної мови - у загальнометодологічному аспекті й у конкретизації до специфіки окремих спеціальностей і програм ЗВО - висвітлено О. Боєвою (Боєва), П. Борисенко (Борисенко, 2007), Л. Власенко (Власенко), Н. Гарматюк (Гарматюк, 2013), Е. Грабар (Грабар, 2010), Л. Довганем (Довгань, 2009), В. Кузнєцовим (Кузнєцов, 2009), О. Кузнєцовою (Кузнєцова, 2016), Т Масловою (Маслова, 2010), С. Мединською (Мединська, 2011), С. Ніколаєвою (Ніколаєва, 2008), Л. Поплавською (Поплавська, 2013), Н. Саєнко (Саєнко, 2006), С. Сорокою (Сорока). Водночас осмислення тестового контролю з позицій системно-синергетичного підходу, у конкретизації до актуальних проблем навчання іноземної мови, потребує подальших наукових досліджень. тестування контроль дистанційний навчання

Мета статті - теоретичне обґрунтування з позицій системно-синергетичного підходу системності тестування як передумови забезпечення об'єктивності і репрезентативності контролю якості та підвищення ефективності іншомовної освіти в умовах дистанційного навчання у ЗВО.

Виклад основного матеріалу

Забезпечення ефективного тестового контролю навчання іноземної мови передбачає охоплення всіх етапів останнього і, на кожному з них, усіх рівнів передбачених освітніми стандартами знань, умінь, навичок, мовної компетенції. Першочергового значення набуває якнайбільш повна реалізація специфічних функцій і переваг тестування як дієвого інструменту контролю навчального процесу.

Так, як не воднораз відзначалось у фахових публікаціях (Боєва та ін., 2013: 18-19; Довгань, 2009: 23; Кузнєцова, 2016: 58; Сорока), тестовий контроль має діагностичне значення, сприяє успішному опануванню навчальних програм, поглибленню знань, формуванню вмінь і навичок, мотивації діяльності студентів, розвитку їхніх пізнавальних інтересів. Важливою є виховна функція тестування, яке актуалізує почуття відповідальності за результати виконаної роботи і привчає до систематичної праці. Актуальною є прогностична функція тестів, реалізація якої уможливлює передбачення потенційного засвоєння нового матеріалу й удосконалення програм і системи навчання.

До переваг тестового контролю належать його об'єктивність, можливість точного виміру, отримання достовірної кількісної інформації, валідність, визначеність, надійність, прогностична цінність. Так, як зазначалось раніше, об'єктивність є іманентною тестовому контролю завдяки формалізованості його контенту, процедури тестування та її незалежності від суб'єктивних уподобань викладачів. Гарантією об'єктивності тестів є їх вимірний характер, одержання кількісної інформації, кваліметрично вивірена система завдань, стандартизована технологія проведення й аналізу результатів (Майоров, 2000: 78).

Валідність - характеристика тестових завдань, що відображає їхню відповідність змісту навчального курсу і меті контролю, виявленню тих знань, умінь і навичок, для яких і призначено тест. Поширеною в науково-методичній літературі є диференціація двох видів валідності - змістової і функціональної, першу з яких забезпечує охоплення всіх понять навчального курсу, другу - виявлення міри реалізації цілей і завдань навчально-виховного процесу (Копилова, 2012). У низці досліджень виокремлено емпіричну і концептуальну валідність (Девтерова, 2009).

Необхідною характеристикою тестів є визначеність, тобто чітке усвідомлення студентом сутності завдань, їхнього об'єму і типу. Важливою є надійність тесту, тобто підтверджуваність його результатів за умови повторення, забезпечена зрозумілістю, простотою, формалізованістю і створенням належних процесуальних умов.

Прогностична цінність тесту - це можливість і доцільність використання його результатів у подальшому навчанні іноземної мови, для корегування змісту й організації його проміжних етапів у досягненні кінцевих освітніх завдань (Майоров, 2000: 122). Означене якнайповніше відповідає розумінню контролю як «системи науково обґрунтованої перевірки результатів навчання, що включає виявлення, вимір і оцінювання знань, умінь, навичок, встановлення різниці між реальним і запланованим рівнями опанування навчальної програми» (Жунусакунова, 2016: 26).

Вочевидь, з позицій системно-синергетичного підходу і розгляду тестового контролю як системи притаманні йому об'єктивність, валідність, визначеність, точність, надійність сприяють реалізації діагностичної, освітньої, розвиваючої, мотиваційної, виховної, прогностичної функцій у їх єдності як хроноструктури, розгорнутої у хроноструктурі навчального процесу, згідно зі специфічними для його етапів завданнями. Останнє, в інтерпретації консультантів і експертів із тестування видавництва Oxford - A. Malloy, E. Hackett (Hackett, 2014; Malloy, 2015), корелює зі значущими для викладача питаннями, у якій за рівнем базової підготовки групі повинні навчатись студенти для якнайбільш ефективного опанування іноземної мови; який матеріал і наскільки засвоєно ними на тому чи іншому етапі навчання; які лакуни одержаних знань; наскільки результативним є проходження всього курсу, який рівень досягнуто студентами, чи відповідає він національним і міжнародним стандартам.

Відповідь на означені запитання передбачає застосування системи тестів, актуальних на тих чи інших етапах навчання. Так, Placement Test (тест розподілення за рівнем знань) дозволяє виявити базове володіння іноземною мовою і сформувати «рівневі» групи (Scrivener, 2005: 303); забезпечує наступність між середньою і вищою освітою; створює інформаційне підгрунтя для усунення лакун у знаннях, уміннях, навичках, сформованих на попередньому етапі, та вибору оптимальних змісту, форм, методів подальшого навчального процесу.

Базовою в розподіленні студентів у «рівневі» групи є європейська шкала CEFR із трьома рівнями і диференціацією кожного з них (І - А1 - «рівень виживання», А2 - «елементарний»; ІІ - В1 - «пороговий», В2 - «пороговий посилений»; ІІІ - С1 - «просунутий», С2 - «вільне володіння мовою» / Common European framework).

Натепер у світовій практиці апробовано кілька видів Placement Test: а) репрезентованих на одному сайті різнорівневих тестів від А1 до В2, які студент обирає на підставі самооцінки рівня вихідних знань; б) тестів, що включають завдання від А1 до В1; в) тестів зі зростаючими за складністю завданнями.

Так, курс Inside Out включає швидкий (Quick Test) і повний (Full Test) Placement Test, із 60-ма граматичними і лексичними завданнями «множинного вибору» (Multiple Choice) у першому випадку і граматичними, лексичними завданнями і тестами, які діагностують навички читання і письма, - у другому.

Великого значення у вхідному тестуванні набуває адаптивний принцип, згідно з яким студенти на підставі самооцінки виконують ті завдання, які відповідають фактичному рівню їхніх базових знань, а кожне наступне з них детерміновано виконанням попереднього.

Прикладом вхідних адаптивних тестів, придатних, на нашу думку, для застосування в умовах дистанційної освіти в українських ЗВО, є Oxford Online Placement Test (Purpura: 8), спрямований на діагностування граматичних знань, лексики і готовності до їхньої актуалізації в читанні, аудіюванні, усних повідомленнях. Модифікацією Placement Test є EFSET та EFSET PLUS лінгвістичної шкали English First, створеної на основі стандартів TOEFL, IELTS, FCE, перший з яких (50 хвилин) визначає базовий рівень читання й аудіювання; другий (120 хвилин) - навички читання й аудіювання в більшому обсязі з мінімального рівня В1. У 1981 р. в університеті Дуйсбурга було апробовано розроблений К. Кляйн-Бралей і В. Раатцем письмовий C-Test, що включає від чотирьох до восьми текстів, у яких студент за 30 хвилин повинен доповнити відсутні частини слова - від однієї до п'яти літер.

Переконані, що в умовах дистанційного навчання в українських ЗВО перспективним є застосування комп'ютерних адаптивних Placement Test, які забезпечують об'єктивне визначення базового рівня знань студентів з іноземної мови, індивідуальний педагогічний підхід та ефективне моделювання наступних етапів навчального процесу.

Важливе місце в системі тестового контролю навчання іноземної мови посідає Progress Test (тест успішності, тест поточного контролю) - лонгітюдна форма педагогічної діагностики, що забезпечує «горизонтальні» повторювані виміри. Основою для формування завдань Progress Test слугує нещодавно вивчений матеріал, метою - виявлення конкретних знань, умінь, навичок, здобутих за певний період навчання (Hughes, 2003; Боєва). У низці досліджень і методичних рекомендацій Progress Test диференційовано на тести, які визначають рівень розуміння прочитаного (Reading Comprehension), комунікативні навички (Communicative Competence), культурну іншомовну компетентність (Cultural Knowledge) (Кузнєцова, 2016: 59).

На переконання фахівців, тест доцільно проводити як проміжний контроль на атестаційних тижнях, оптимально - двічі на семестр (Маслова, 2010: 155), після завершення теми чи циклу занять.

Особливістю Progress Test є поліфункціональність, придатність не лише для діагностування рівня засвоєння матеріалу, а і його повторення, узагальнення і закріплення, довготривалого збереження знань. За умови систематичного застосування тест набуває психологічного і виховного значення, оскільки формує відповідальність і мотивує до навчання. Прагненню студента до покращення успішності сприяє можливість порівняння власних результатів із результатами інших, як у Нідерландах, завдяки мережевій системі ProF (Verhoeven, 2002: 711-717). Перевагою тесту є сприяння індивідуальному підходу до студентів завдяки виявленню на ранніх етапах найбільш підготовлених і обдарованих із них, здатних до якнайшвидшого опанування навчальних програм. Посутньо, що Progress Test забезпечує стабільність у процедурах оцінювання та зкорельованість змін у навчальних програмах зі змінами в очікуваних результатах.

Значущість тесту в системі іншомовної освіти зумовлено тим, що його лонгітюдні дані слугують об'єктивній і неупередженій порівняльній оцінці якості розроблення і виконання програм у різних навчальних закладах (De Champlain, 2010: 503-508).

Уперше апробований наприкінці 1970-х рр. у Маастрихтському університеті й Університеті Міссурі-Канзас-Сіті (Arnold, 1990: 515-516), сьогодні тест застосовується в багатьох країнах світу, зокрема й у вітчизняних ЗВО.

Терміном Diagnostic Test (діагностичний текст) позначають тести, призначені для диференційованого діагностування сильних і слабких сторін опанування конкретного мовного матеріалу: компетентності з фонетики, граматики, обсягу лексичного запасу, знань окремих складних виразів, сформованості комунікативних навичок. Наприклад, тест може містити завдання на порівняння часів або ж прочитання голосних у різних типах складів.