Сучасні інструменти мотивації майбутніх педагогів до формування професійної компетентності

Важливе місце в процесі формування навчальної мотивації займають форми та методи активного навчання (семінари, конференції, круглий стіл, майстерня ціннісних орієнтацій, педагогічний тренінг; вирішення педагогічних завдань, аналіз конкретних ситуацій, постановка проблемного питання, метод «мозкового штурму, ділова гра), оскільки дозволяють активізувати як пізнавальну, емоційну сферу студентів, так і практичну.

Необхідно перетворити освітній процес у діяльність як педагога, так і самого студента; у процес, що дозволяє формувати здатність діяти в складних ситуаціях з урахуванням різноманітності умов, розвивати критичне мислення. Пріоритетним у розвитку особистості стає самостійне придбання й особливо застосування отриманих знань, спільні роздуми, дискусії, дослідження. Важливо на заняті не відповісти, а пояснити, довести та переконати, що можливо через організацію практикумів індивідуальної чи групової дії. Крім того, практична діяльність студента з умов навчального процесу має плавно перетікати до умов реального процесу (різних видів практик), де й відбуватиметься поповнення власного досвіду, формування ціннісних орієнтацій, розвиток особистісних якостей (Парфирьева, 2019: 173-174).

У ході підвищення якості необхідно посилити також інтелектуальну мотивацію - мотивацію досягнення інтелектуальної продуктивності вище середнього. У випадку педагога ця мотивація має включати не лише готовність прийняти відповідні знання інших (вивчені з книг, журналів, отримані на наукових конференціях). Зокрема, вона має грунтуватися на прагненні та самодисципліні у виконанні власних досліджень, у відповідальній науковій роботі, створенні нових і оригінальних знань, моделей, теорій та структур, застосовних і корисних для розвитку науки та освіти в освітньому закладі. Проте інтелектуальну мотивацію необхідно доповнити також спонуканням до інтелектуальної діяльності студентів - адресатів науково-освітніх зусиль викладача. Таким чином, ідеться про створення взаємозалежності всіх мотиваційних зусиль у закладі вищої освіти: виявляти, взаємопов'язувати, узгоджувати та спільно посилювати мотивацію викладачів і студентів.

У розвитку мотиваційної компетентності, в тому числі самомотиваційної, важливі ентузіазм, воля та переконання педагога навіть більше, ніж у разі розвитку попередніх компетенцій. Проте очевидно, що саме мотиваційна компетентність педагога є найбільш істотною з точки зору впливу на студентів. Саме мотиваційний вплив викладача допомагає студентам перетворювати інформацію на знання та отримувати від них користь, удосконалюючи навички та компетенції у відповідній галузі.

Мотиваційну компетентність педагога можна розвивати кількома індивідуальними або груповими методами та прийомами: 1) вивчення професійної літератури з мотивації: з управління та розвитку людських ресурсів, психології, соціальної психології, соціології, організаційної поведінки, менеджменту тощо; 2) творчі дискусії з колегами, обмін досвідом, спільний пошук ефективніших способів впливу на мотивацію педагогів та студентів; 3) участь у зовнішніх професійних дискусіях та форумах, заочний обмін знаннями та досвідом мотивації себе та інших (колег, студентів, тощо); 4) ведення та активація мотиваційного журналу чи щоденника, аналіз ефективності власних інструментів мотивації педагога, які застосовуються для навчання студентів або по відношенню до колег, усунення невідповідних елементів, пошук, визначення та застосування відповідних мотиваційних елементів; 5) приймаючи та використовуючи мотиваційний вплив старших співробітників, колег і студентів, розумно поєднувати власну мотивацію з мотивацією освітнього закладу; 6) участь у мотиваційно-просвітницьких заходах і тренінгах мотиваційних навичок, включаючи підготовку мотиваційних планів дій, та їх реалізація проти себе, студентів та колег.

Розвиток інтелектуальних властивостей та мотивації (кваліфікації, знань, умінь, компетенцій, волі, сміливості, ентузіазму тощо) педагогів сприяє формуванню вмілого та високопродуктивного людського потенціалу освітніх закладів. Цей цілеспрямований розвиток постійно підвищує цінність закладу вищої освіти: кошти, вкладені в освіту, розвиток та мотивацію, потрібно сприймати як інвестиції в майбутнє (Blaskova et al., 2015).

Незважаючи на досить широкий спектр досліджень, що стосуються проблеми розвитку професійних компетентностей майбутніх педагогів, недостатня увага приділяється розгляду структури, змісту та моделюванню процесу формування цих навичок. Моделювання отримало широке застосування в професійній педагогіці, завдяки якому вчені моделюють педагогічні об'єкти та явища, а також використовують для аналізу та дослідження педагогічних процесів.

Розроблена структурна модель відображає процес формування професійних компетентностей майбутніх педагогів (див. рис. 2).

Отже, сучасна система освіти вимагає розвитку в педагога здібностей і прагнення до самоосвіти та самовдосконалення, активного ставлення до життя та професійного зростання як основи професійної позиції та важливої умови конкурентоспроможності фахівців на ринку праці. Іншим інструментом, від якого залежить ефективність розвитку професійної позиції педагога, є постійне самовдосконалення - свідома професійна діяльність педагога в системі його безперервної педагогічної освіти, яка спрямована на підвищення професійного рівня, професійну самореалізацію, подальший розвиток професійно важливих якостей, підвищення ефективності навчальної роботи в школі відповідно до інтересів, потреб та можливостей студентів, а також до вимог суспільства, особистісного і професійного розвитку людини (Темченко, 2016: 264).

Безперервність процесу професійного самовдосконалення формує здатність педагога визначати перспективу свого професійного зростання та відчувати в цьому постійну потребу, незалежно від ступеня вдосконалення системи педагогічної діяльності (Temchenko et al., 2020: 179).

Рис. 2 Модель формування професійної компетентності майбутніх педагогів

Примітки: сформовано автором на основі джерела (Khaleckaya, 2020: 57)

Висновки та перспективи подальших досліджень

На основі проведеного дослідження можна дійти висновку, що в сучасній системі освіти підвищення професійної компетенції майбутніх педагогів набуває все більшої актуальності. Забезпечення відповідного функціонування галузі освіти розглядається як одне із пріоритетних державних завдань, як важливий структурний елемент забезпечення якісних освітніх послуг завдяки підвищенню професійної кваліфікації педагогічних працівників. Важливість розвитку сучасних інструментів мотивації майбутніх педагогів сконцентрована на отримання якісно нового результату, а саме підвищення професійної кваліфікації педагогічних працівників, який

відповідав би стану і тенденціям світового освітнього суспільства та загальновизнаним міжнародним і європейським стандартам. Здійснюючи компетентнісний підхід, розвиваючи позитивну мотивацію вчення, викладач повинен запланувати систему різнорівневих завдань для забезпечення включеності кожного студента в навчальний процес, щоб відповідна спрямованість студента проявилася в конкретних позитивних успіхах.

Отримані результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення сучасних інструментів мотивації майбутніх педагогів для підвищення професійної компетентності педагогічних працівників в умовах модернізації освіти, що дасть змогу стимулювати інноваційну та освітню діяльність, підвищити рівень надання освітніх послуг населенню та покращити поточну якість вищої освіти.

Список використаних джерел

1. Парфирьева И. В. Формирование мотивации учения как условие становления профессиональной компетентности будущих педагогов. Актуальные вопросы современной науки: Сборник статей по материалам международной научно-практической конференции, Уфа, 20 ноября 2019 года. Уфа: Общество с ограниченной ответственностью Научно-издательский центр «Вестник науки», 2019. С. 171-178.

2. Краевский В. В. Методология педагогики: прошлое и настоящее. Педагогика. 2010. № 1. С. 18-21.

3. Keller S., Price C. Beyond Performance. Hoboken: John Willey & Sons, Inc., 2011.

4. Reichheld F. F., Rogers P Motivating through Metrics. Harvard Business Review, 2005.

5. Matuska E. Human Resources Management in a Modern Company. Gdynia: Higher School of Administration and Business of E. Kwiatkowski in Gdynia, 2014.

6. Maslow A. H. Motivation and Personality. New York: Harper & Row, 1954.

7. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII. Відомості Верховної Ради України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 (дата звернення: 17.12.2021).

8. Кремень В. Г. Освіта і наука України: шляхи модернізації (Факти, роздуми, перспективи). Київ: Грамота, 2003.

9. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: бібліотека з освітньої політики / під заг ред. О. В. Овчарук. Київ: «К.І.С.», 2004.

10. Полонский В. М. Словарь по образованию и педагогике. Москва: Высш. шк., 2004.

11. Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників: Постанова КМУ від 21 серпня 2019 р. № 800. Відомості Верховної Ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/800-2019%D0%BF#Text (дата звернення: 17.12.2021).

12. Дробін А. А. Змістовне наповнення програм підвищення кваліфікації вчителів фізики в умовах реформування післядипломної педагогічної освіти. Наукові записки. Серія: «Педагогічні науки». 2020. Вип. 185. С. 98-102.

13. Murray L., Glass B. Learning Development in Higher Education: Community of Practice or Profession? 28-39. In: Hartley, P., Hilsdon, J., Keenan, Ch., Sinfield, S., Verity, M. 2011. Learning Development in Higher Education. London: Palgrave Macmillan, 2011.

14. Скороходова Н. Ю. Психология ведения урока. Санкт-Петербург: Речь, 2012. 148 с.

15. Blaskova M., Blasko R., Figurska I., Sokol A. Motivation and Development of the University Teachers' Motivational Competence / М. Blaskova et al. Procedia - Social and Behavioral Sciences. 2015. Vol. 182. P 116-126. URL: 10.1016/j. sbspro.2015.04.746 (дата звернення: 17.12.2021).

16. Khaleckaya K. Modeling of process of development of professional competency of future teachers of mathematics and natural sciences. The scientific heritage. 2020. № 54. P 55-58.

17. Темченко О. В. Моделювання як ефективний метод дослідження процесу формування професійної позиції майбутнього вчителя. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (педагогічні науки). 2016. № 1 (298). Ч. І. С. 262-267.

18. Temchenko O., Volkova N., Lebid O. Development of the professional position of the teacher in the light of the requirements of the New Ukrainian School. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I. F. Prokopenko, I. M. Trubavina. Prague, OKTAN PRINT s.r.o., 2020. P 173-181.

References

1. Parfirieva, I.V. (2019). Formuvannia motyvatsii vchennia yak umova stanovlennia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh osvitian. [Formation of motivation for learning as a condition for the formation of professional competence of future educators]. Aktualni pytannia suchasnoi nauky: Zbirnyk statei za materialamy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii, Ufa, 20 lystopada 2019 roku. Ufa: Tovarystvo z obmezhenoiu vidpovidalnistiu "Naukovo-vydavnychyi tsentr "Visnyk nauky", рр. 171-178 [in Russian].

2. Kraievskyi, V. V. (2010). Metodolohiia pedahohiky: mynule ta suchasne. [Methodology of pedagogy: past and present]. Pedahohika. №1. рр. 18-21 [in Russian].

3. Keller, S., Price, C. (2011), Beyond Performance. Hoboken: John Willey & Sons, Inc.

4. Reichheld, F.F., Rogers, P (2005). Motivating through Metrics. Harvard Business Review, 2005.

5. Matuska, E. (2014). Human Resources Management in a Modern Company. Gdynia: Higher School of Administration and Business of E. Kwiatkowski v Gdynia.

6. Maslow, A. H. (1954). Motivation and Personality. New York: Harper & Row.

7. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 № 2145-VIII // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, available at: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19 [in Ukrainian].

8. Kremin, V.H. (2003). Osvita ta nauka Ukrainy: shliakhy modernizatsii (Fakty, rozdumy, perspektyvy). [Education and science of Ukraine: ways of modernization (Facts, reflections, prospects)]. Kyiv: Hramota. [in Ukrainian].

9. Kompetentnisnyi pidkhid u suchasnii osviti: svitovyi dosvid ta ukrainski perspektyvy (2004). [Competence approach in modern education: world experience and Ukrainian prospects]: biblioteka z osvitnoi polityky / pid zah. red. O. V. Ovcharuk. Kyiv: "K.I.S.". [in Ukrainian].

10. Polonskyi, V.M. (2004). Slovnyk z osvity ta pedahohiky. [Dictionary of Education and Pedagogy]. Moskva: Vyshch. shk. [in Russian].

11. Deiaki pytannia pidvyshchennia kvalifikatsii pedahohichnykh ta naukovo-pedahohichnykh pratsivnykiv: Postanova KMU vid 21 serpnia 2019r. № 800 // Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy, available at: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/800-2019-%D0%BF#Text [in Ukrainian].

12. Drobin, O.O. (2020). Zmistovne napovnennia prohram pidvyshchennia kvalifikatsii vchyteliv fizyky v umovakh reformuvannia pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. [Substantial content of in-service training programs for physics teachers in terms of reforming postgraduate pedagogical education]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky. Vip. 185. рр. 98-102. [in Ukrainian].

13. Murray, L., Glass, B. (2011). Learning Development in Higher Education: Veb-dyzain? 28-39. In: Hartley, P, Hilsdon, J., Keenan, Ch., Sinfield, S., Verity, M. 2011. Learning Development in Higher Education. London: Palgrave Macmillan.

14. Skorokhodova, N. Iu. (2012). Psykholohiia vedennia uroku. [Psychology of the lesson]. [Tekst]/N.Iu. Skorokhodova. SPt: Mova. 148 р. [in Russian].

15. Blaskova, M., Blasko, R., Figurska, I., Sokol, A. (2015). Motivation and Development of the University Teachers Motivational Competence. Procedia - Social and Behavioral Sciences, vol. 182, pp. 116-126, available at: 10.1016/j. sbspro.2015.04.746

16. Khaleckaya, K. (2020). Modeling of process of development of professional competency of future teachers of mathematics and natural sciences. The scientific heritage, vol. 54, рр. 55-58.

17. Temchenko, O.V. (2016). Modeliuvannia yak efektyvnyi metod doslidzhennia protsesu formuvannia profesiinoi pozytsii maibutnoho vchytelia. [Modeling as an effective method of studying the process of forming the professional position of the future teacher]. Visnyk Luhanskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka (pedahohichni nauky). №1 (298), Chastyna I., рр. 262-267 [in Ukrainian].

18. Temchenko, O., Volkova, N., Lebid, O. (2020). Development of the professional position of the teacher in the light of the requirements of the New Ukrainian School. Theory and Practice of Future Teacher's Training for Work in New Ukrainian School: monograph / Edit. I. F. Prokopenko, I. M. Trubavina. Prague, OKTAN PRINT s.r.o., рр. 173-181.

Размещено на Allbest.ru