Зміст та структура тьюторської компетентності майбутнього педагога

У попередніх дослідженнях «тьюторську компетентність майбутнього викладача закладів вищої освіти розуміємо як інтегративну якість особистості педагога, що передбачає сформованість професійних і особистісних якостей, умінь та знань, які дають змогу здійснювати тьюторську діяльність, включає наставництво, підтримку, фасилітацію, консультування, спрямована на супровід учасників освітнього процесу, готовність до суб'єкт-суб'єктної взаємодії у середовищі закладу вищої освіти і реалізує на практиці здатність до формування індивідуальної освітньої траєкторії, спрямованої розвиток сутнісних сил і здібностей студента. включає проєктування життєвих та професійних стратегій (Кравцова, 2019: 90).

Зауважимо, що майбутні педагоги в умовах нової української школи мають володіти техніками коучингу, фасилітації, консультування. Отже, у структурі тьюторської компетентності доречно виокремити коучингову компетенцію, що відображає здатність до використання методів коучингу в процесі тьюторського супроводу учасників освітнього процесу.

На основі аналізу різних наукових підходів до трактування змісту та структури досліджуваного утворення можна дати авторське розуміння тьюторської компетентності майбутнього педагога. Тьюторська компетентність майбутнього педагога характеризується як широка інтегративна характеристика особистості, що передбачає наявність професійно-педагогічних, спеціальних (тьюторських) умінь та знань, особистісних якостей, здібностей до тьюторської діяльності, здатніть до суб'єктсуб'єктної взаємодії у процесі тьюторського супроводу індивідуального освітнього маршруту здобувачів освіти у відкритому освітньому просторі з урахуванням умов зовнішнього середовища та потреб самої особистості, спрямованої розвиток сутнісних сил і здібностей, цілей, і включає такі компоненти: аналітико-рефлексивний, комунікативний, організаційно-діяльнісний, ціннісно-мотиваційний, прогностично-проєктувальний.

Аналітико-рефлексивний компонент тьюторскої компетентності характеризується здатністю до використання діагностичного інструментарію на всіх етапах вивчення індивідуальних особливостей учнів та побудови індивідуальної освітньої траєкторії, здатністю до аналізу цілей, мотивів, цінностей, ресурсів здобувачів освіти, готовністю до рефлексії результату і способу руху індивідуального освітнього маршруту, аналіз ефективності використання зовнішніх і внутрішніх ресурсів та ін.

Комунікативний компонент включає здатність до ефективної суб'єкт-суб'єктної комунікації у процесі тьюторського супроводу всіх учасників освітнього процесу.

Ціннісно-мотиваційний компонент включає здатність до мотивації, високий рівень толерантності, емпатію, високо розвинутий емоційний інтелект, вимогливість, об'єктивність у процесі тьюторського супроводу здобувачів освіти на основі особистісного впливу; здатність нести відповідальність у процесі освітньої тьюторської взаємодії з учнями відповідно до їхніх ціннісно-цільових орієнтирів, вікових та індивідуальних особливостей.

Огранізаційно-діяльнісний компонент відображає здатність майбутнього педагога до організації відкритого освітнього простору з урахуванням умов зовнішнього середовища та потреб самої особистості у процесі тьюторського супроводу здобувачів освіти; здатність та готовність до тьюторського супроводу освітнього процесу; здатність брати участь у створенні та внесенні коректив індивідуальної освітньої траєкторії учнів; готовність організовувати індивідуальну та спільну освітню діяльність з учнями, засновану на застосуванні тьюторських, коучингових, фасилітаційних методів та технологій; готовність здійснювати супровід соціалізації і професійного самовизначення; здатність використовувати тьюторські технології для побудови індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів освіти, здатність до використання методів коучингу в процесі тьюторського супроводу учасників освітнього процесу, яка сприяє максимальному розкриттю потенціалу особистості, її продуктивності та ефективності, допомагає самостійно опанувати нові знання, вміння та навички.

Прогностично-проектувальний компонент відображає здатність майбутнього педагога виявляти якості та виокремлювати особливості розвитку здібностей учня до прогнозування; здатність до передбачення шляхів розвитку індивідуальної освітньої траєкторії учня; здатність обґрунтовувати подальші умови та шляхи зростання і розвитку особистості, її пізнавального інтересу, прогнозувати перспективи освітньої діяльності здобувачів освіти; здатність до надання допомоги в проєктуванні і реалізації учнями індивідуальних освітніх програм, що включають позаурочну і позашкільну діяльність у системі формальної та неформальної освіти; здатність надавати допомогу в проєктуванні і реалізації учнями індивідуальних освітніх програм, у складанні індивідуальних навчальних планів та їх подальшій корекції,

Висновки

Слід зазначити, що тьюторська компетентність майбутнього педагога дає змогу розширити розуміння педагогічної діяльності в контексті реалізації концепції нової української школи. Перспективним полем подальшої наукової роботи може бути детальний аналіз компонентної структури тьюторської компетентності майбутніх педагогів та організаційно-педагогічних умов її формування.

Список використаних джерел

1. Гармаш О. М. Тьюторська компетентість як феномен теорії та практики професійної підготовки майбутніх учителів іноземних мов Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2019. Вип. 65. С. 26-31.

2. Изотова Ю. А. Ключевые компетентности тьютора. URL: http://thetutor.ru/uploads/KKT (дата звернення: 05.12.14).

3. Калугина Е. В. Моделирование процесса формирования тьюторской компетенции у будущих педагогов. Вестник Челябинского государственного педагогического университета. 2016. №. 7. С. 44-48.

4. Касярум Н. Освітній простір: становлення поняття. Витоки педагогічної майстерності. 2013. № 12. С. 107-113.

5. Ковалева Т М. Материалы курса «Основы тьюторского сопровождения в общем образовании»: лекции 1-4. 2010. 56 с.

6. Кравцова Т. О Тьюторська компетентність як складова професійної компетентності майбутнього викладача закладів вищої освіти. Наукові записки. Серія «Педагогічні науки». 2019. Вип. 182. С. 86-90.

7. Осадча К. П. Міждисциплінарний контекст формування тьюторської компетентності у професійній підготовці майбутніх учителів. Педагогічна освіта: теорія і практика. Психологія. Педагогіка. 2017. № 27. С. 56-60.

8. Семеновська Л Методичні аспекти реалізації тьюторського супроводу вивчення педагогічних дисциплін. Естетика і етика педагогічної дії. 2014. № 8. С. 121-133.

9. Сергеева А. Д. Особенности субъект-субъектного взаимодействия членов педагогического коллектива. Молодой ученый. 2016. № 1. С. 756-758.

10. Толочко С. В. Теоретичні й методичні засади формування науково-методичної компетентності викладачів у системі післядипломної педагогічної освіти: дис.... доктора педагогічних наук: 13.00.04 «Теорія і методика професійної освіти». Київ, 2019. 574 с.

1. Harmash, O. M. (2019). T'yutors'ka kompetentnist' yak fenomen teoriyi ta praktyky profesiynoyi pidhotovky maybutnikh uchyteliv inozemnykh mov. [Tutor's competence as the phenomenon of theory and practice of future foreign language teachers' professional training]. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools, issue 65, рр.26-30 [in Ukrainian].

2. Izotova Ju. A. Kljuchevye kompetentnosti t'jutora [Key competences of a tutor] [Electronic resource]. URL: http://thetutor.ru/uploads/ KkT 6 dekabrja 2014 (5.12.14) (1). [in Russian].

3. Kalugina E.V. (2016) Modelirovanie processa obrazovaniya t'yutorskoj kompetencii u budushchih pedagogov [Modeling the process of future pedagogues' tutor's competence formation] Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 7. S. 44-49. [in Russian].

4. Kasyarum, N. (2013). Osvitnii prostir: stanovlennia poniattia [Educational space: becoming of the notion]. Vytoky pedahohichnoi maisternosti, 12. S.107-113 [in Ukrainian].

5. Kovaleva, T. M. (2010). Materialy kursa «Osnovy t'jutorskogo soprovozhdenija v obshhem obrazovanii»: lekcii 1-4. [“Basics of tutor's support in general education” course materials: lecture 1-4]. Moscow. [in Russian].

6. Kravtsova, T. O. (2019) Tiutorska kompetentnist yak skladova profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vykladacha zakladiv vyshchoi osvity [Tutor competence as a component of professional competence of future lecturer of higher educational institutions] Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky (182). S.86-90. [in Ukrainian].

7. Osadcha, K. P. (2017) Mizhdystsyplinarnyi kontekst formuvannia tiutorskoi kompetentnosti u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv. [Interdisciplinary context of tutor's competence formation in future teachers' professional training] Pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. Psykholohiia. Pedahohika. Zbirnyk naukovykh prats. № 27. S. 56-60. [in Ukrainian].

8. Semenovskaya, L. (2014). Methodical aspects of the implementation of tutor's support in the study of pedagogical disciplines. Estetyka i etyka pedahohichnoi dii, 8, S.121-133. [in Ukrainian].

9. Sergeeva A. D. Osobennosti subyekt-subyektnogo vzaimodeystviya chlenov pedagogicheskogo kollektiva. [Peculiarities of subject-subject interaction of pedagogical group mambers]. Molodoy uchenyy. 2016, No.1, S. 756-758.

10. Tolochko, S. (2019). Teoretychni y metodychni zasady formuvannia naukovo-metodychnoi kompetentnosti vykladachiv u systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. dysertatsiia. [Theoretical and methodical principles of forming lecturers' scientific and methodical competence in the system of postgraduate pedagogical education. Thesis.] Nacionalnyj pedagogichnyj universytet im. M. P Dragomanova. Kyiv. S.574 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru