Технологічне забезпечення неперервної підготовки вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання

На діяльнісно-процесуальному етапі формування комунікативного компонента професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання здійснюється через спрямування мовленнєвої активності магістрів на створення сприятливих умов для комунікації суб'єктів освітнього процесу з використанням інноваційних ефективних безбар'єрних інструментів, зокрема електронних засобів, цифрових і мобільних технологій, віртуальних спільнот; розвиток комунікативної компетентності магістрів і спрямування досягнутого рівня цієї компетентності на проєктування результативних комунікативних актів із усіма сторонами освітнього процесу в умовах інклюзії.

На рефлексивно-коригувальному етапі формування мотиваційно-ціннісного компонента професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання реалізовуватиметься через вироблення прагнення й здатності до самостійного вирішення поточних завдань і проблем інклюзивної освіти в межах власної професійної діяльності; прагнення власним прикладом утверджувати позитивне ставлення до дітей з особливими потребами й створювати при цьому сприятливі умови для спільного здобуття знань і соціалізації дітей з особливими потребами й нормальним рівнем розвитку; усвідомлення необхідності реалізації розробленого алгоритму дій, спрямованих на удосконалення своїх педагогічних умінь, необхідних для ефективного виконання професійних функцій в умовах інклюзивного середовища навчання; розуміння важливості своєї участі у створенні оптимальних умов середовища спільного навчання дітей з особливими потребами і нормальним розвитком; гуманістичну спрямованість і толерантну поведінку вчителя початкової школи під час провадження педагогічної діяльності в умовах інклюзії.

У ході виконання вчителем початкової школи своїх педагогічних функцій у реальних умовах інклюзивного середовища навчання формування когнітивно-діяльнісного компонента професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання зводиться до проєктування з подальшою реалізацією педагогом власної системи вдосконалення фахових знань, умінь і навичок з урахуванням набутого під час роботи в умовах інклюзії педагогічного досвіду; реалізації вчителем початкової школи апробованих і з доведеною ефективністю саме в умовах інклюзії методів, прийомів і форм роботи під час організації спільного навчання дітей з особливими потребами й нормальним розвитком; використання педагогом усіх доступних ресурсів і можливостей для досягнення мети педагогічної діяльності в інклюзивних умовах навчання; застосування вчителем початкової школи додаткових (інтерактивних, інформаційно-комунікаційних) засобів для реалізації спроєктованих з урахуванням специфіки інклюзії методичних моделей уроків, досягнення мети викладання та виховання у Новій українській школі.

Рефлексивно-особистісний компонент професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання можна вважати повністю сформованим, коли на рефлексивно-коригувальному етапі вчитель початкової школи проявляє здатність до самоаналізу та самокритики результатів своєї професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища навчання; здійснює самостійне коригування методики викладання з урахуванням викликів інклюзії, власних педагогічних результатів і засад Нової української школи; здійснює адекватне педагогічне втручання у процес соціалізації дітей з особливими потребами і нормальним розвитком; проводить систематичний контроль та оцінювання результатів власної педагогічної діяльності в інклюзивних умовах; здійснює порівняльний аналіз досягнутого і прогнозованого рівнів професійної діяльності в умовах інклюзивного середовища навчання.

Комунікативний компонент професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання на рефлексивно-коригувальному етапі формується за рахунок успішної реалізації вчителем початкової школи ефективних комунікативних тактик під час спілкування із суб'єктами освітнього процесу та іншими зацікавленими сторонами у вирішенні питань інклюзивної освіти; здатності до позитивного вирішення конфліктів у педагогічному середовищі й запобігання ним; вмінь здійснювати переконливий та аргументований вплив на адресата мовлення; моделювання й реалізації успішних мовленнєвих актів, завдяки яким досягається створення сприятливого для навчання й розвитку середовища спільної навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими потребами й нормальним розвитком; підбору та використання з навчально-пізнавальною метою і для встановлення продуктивних комунікативних актів цифрових, віртуальних засобів комунікації з урахування специфіки конкретного інклюзивного класу.

Висновки

Підсумовуючи зазначене вище, пропонуємо такі рекомендації щодо формування професійної готовності вчителів початкової школи до роботи в умовах інклюзивного навчання. В організаційній діяльності слід забезпечити повноцінний доступ здобувачів вищої освіти і педагогів-практиків до інноваційних інструментів педагогічної діяльності, доцільних для використання в умовах інклюзії (інформаційно-комунікаційні технології, дистанційні платформи, віртуальні педагогічні майстерні, цифрові засоби навчання); у викладацько-навчальній діяльності варто розробити та впровадити освітні курси пролонгованої дії, що забезпечить постійну підтримку високого й достатнього рівнів сформованості інклюзивної компетентності вчителя початкової школи; у дослідницько-перспективній діяльності необхідно залучити здобувачів вищої педагогічної освіти і вчителів-практик до проведення наукових досліджень з пошуку та розроблення ефективних в умовах інклюзивного навчання методів, прийомів, технологій, форм, методик; розробити чіткі програми дій щодо фахового удосконалення вчителя початкової школи, який працює в інклюзивних педагогічних умовах.

Список використаних джерел

1. Бобрицька В. І., Процька С. М. Організаційно-педагогічні умови застосування інформаційно-комунікаційних технологій у процесі професійної підготовки студентів гуманітарних спеціальностей. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2013. № 9. С. 58-61.

2. Гриньова М. В., Калініченко І. М. Підготовка педагогічних працівників до роботи з дітьми з особливими освітніми проблемами в умовах інклюзивного навчання. Рідна школа. 2018. № 5-8. С. 39-43.

3. Про освіту: Закон України. URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 (дата звернення: 03.01.2021).

4. Вітвицька С. С. Інноваційні педагогічні технології у системі неперервної професійної освіти: монографія. Житомир: Полісся, 2015. 368 с.

5. Колупаєва А. В., Таранченко О. М. Інклюзивна практика: технології навчання. Київ: Літера ЛТД, 2019. 160 с.

6. Локшина О. І. Етапи розвитку стратегії Європейського Союзу у галузі освіти. URL: file:///D:/Users/adm/ Downloads/272-Article%20Text-800-1-10-20100916.pdf.

7. Савченко В. А. Формування професійної майстерності вчителів фізичної культури в системі післядипломної педагогічної освіти. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики. 2011. Вип. 14. С. 317-321.

8. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих. Рідна школа. 2010. № 11. С. 3-8.

9. Сисоєва С. О., Алексюк А. М., Воловик П. М., Кульчицька О. І., Січаєва Л. Є., Цехмістер Я. В. та ін. Педагогічні технології у неперервній професійній освіті: монографія. Київ: ВІПОЛ, 2001. 502 с.

10. Селевко Г К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. Т. 1. Москва, 2006. 816 с.

11. Каплінський В. В. Система професійного становлення майбутнього вчителя в процесі загальнопедагогічної підготовки у педагогічних університетах: дис.... докт. пед. наук: спец. 13.00.04. Вінниця, 2019.

12. Ясвин В. А. Образовательная среда: от моделирования к проектированию. Москва: Смысл, 2001. 366 с.

1. Bobrytska V. I., Protska S. M. Orhanizatsiino-pedahohichni umovy zastosuvannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii u protsesi profesiinoi pidhotovky studentiv humanitarnykh spetsialnostei. [Organizational and pedagogical conditions for the use of information and communication technologies in the process of professional training of students of humanities]. Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu imeni Ivana Franka, № 9, 2013, s. 58-61 [in Ukraine].

2. Hrynova M. V., & Kalinichenko I. M. Pidhotovka pedahohichnykh pratsivnykiv do roboty z ditmy z osoblyvymy osvitnimy problemamy v umovakh inkliuzyvnoho navchannia [Preparation of pedagogical staff to work with children with special educational problems in the conditions of inclusive learning]. Ridna shkola, 2018. 5-8, 39-43[in Ukraine].

3. Zakon Ukrainy “Pro vyshchu osvitu” [Law of Ukraine “On Higher Education”]. Retrieved from http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/1556-18.

4. Vitvytska S. S. Innovatsiini pedahohichni tekhnolohii u systemi neperervnoi profesiinoi osvity: monohrafiia. [Innovative pedagogical technologies in the system of continuing professional education]. Zh.: Polissia, 2015. 368 s. [in Ukraine].

5. Kolupaieva A. V., & Taranchenko O. M. Inkliuzyvna praktyka: tekhnolohii navchannia [Inclusive practice: learning technologies]. Kyiv, Ukraine: Litera LTD, 2019. 160 s. [in Ukraine].

6. Lokshyna O. I. Etapy rozvytku stratehii Yevropeiskoho Soiuzu u haluzi osvity [Stages of development of the European Union strategy in the field of education]. Retrieved from www.nbuv.gov.ua/e-journals/ITZN/em2/content/07loiuet.html [in Ukraine].

7. Savchenko V. A. Formuvannia profesiinoi maisternosti vchyteliv fizychnoi kultury v systemi pisliadyplomnoi pedahohichnoi osvity. [Formation of professional skills of physical education teachers in the system of postgraduate pedagogical education]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 16: Tvorcha osobystist uchytelia: problemy teorii i praktyky. Kyiv, 2011. Vyp. 14. S. 317-321. [in Ukraine].

8. Sysoieva S. O. Interaktyvni tekhnolohii navchannia doroslykh. [Interactive technologies of adult learning ]. Ridna shkola. Kyiv, 2010. № 11. S. 3-8. [in Ukraine].

9. Sysoieva S. O., Aleksiuk A. M., Volovyk P M., Kulchytska O. I., Sichaieva L. Ie., Tsekhmister Ya. V. ta in. Pedahohichni tekhnolohii u neperervnii profesiinii osviti: monohrafiia [Pedagogical technologies in continuing professional education]. - K.: VIPOL, 2001. 502 s. [in Ukraine].

10. Selevko G. Entsiklopediya obrazovatelnyih tehnologiy: V 2 t. [Encyclopedia of educational technologies: In 2 vols.]. T.1. Moskva: Rosia, 2006. 816 s. [in Russian].

11. Kaplinsky V. V. Systema profesiynoho stanovlennya maybutn'oho vchytelya v protsesi zahal'nopedahohichnoyi pidhotovky u pedahohichnykh universytetakh: dys.... dokt. ped. nauk: spets. 13.00.04 [The system of professional development of the future teacher in the process of general pedagogical training in pedagogical universities: dis.... Dr. ped. Science: special. 13.00.04]. Vinnytsia, 2019.

12. Yasvin V. A. Obrazovatelnaya sreda: ot modelirovaniya k proektirovaniyu [Educational environment: from modeling to design]. Moskva, Rosia: Smyisl, 2001. 366 s. [in Russian].

Размещено на Allbest.ru