Формування предметних компетентностей як сукупності знань, умінь, навичок з інтегрованого курсу "Я досліджую світ"

Діяльністю складова предметної компетентності учнів базується на пізнавальній і творчій активності учнів і включає ведення спостережень за об'єктами природи з виявленням причинно-наслідкових зв'язків між явищами природи і життєдіяльністю людини, уміння здійснювати пошуководослідницьку діяльність, практичну і природоохоронну діяльність, робити висновки й узагальнення, створювати проекти для стимулювання пізнавального інтересу, розвиток спостережливості, мовної діяльності.

Етапи та способи формування предметної компетентності учнів відображають певні категорії навчальних цілей. Відповідно до таксономії Б. Блума категоріями навчальних цілей є: знання, розуміння, застосування, аналіз, синтез, оцінювання. Кожна з категорій розкривається через систему дій учня (сх. 2).

Схема 2. Категорії навчальних цілей відповідно до таксономії Б. Блума

Набуваючи предметної компетентності, учні оволодівають умінням самостійного перенесення знань у нову ситуацію, умінням комбінувати вже відомі та нові способи вирішення проблеми, умінням відстоювати свою думку, набувають прагнення пояснити незрозумілі явища тощо. Важливим етапом формування предметної компетентності учнів є перетворення знань на переконання. Це має свідчити про те, що набуті знання забезпечують постійну спрямованість мислення, оцінок, дій учня відповідно до його потреб та інтересів.

Чим же має послуговуватися педагог для досягнення такого результату навчання, як компетентність? Передусім, незалежно від технологій, які використовуєте, важливо пам'ятати такі правила:

1. Головним є не предмет, якого навчаєте, а особистість, яку формуєте. Особистість формує саме вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета, а не предмет.

2. На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль. Сьогодні активний учень, а завтра активний член суспільства.

3. Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх учитися.

4. Варто частіше використовувати питання «чому?». Навчити мислити, розуміти причинно-наслідкові зв'язки є обов'язковою умовою розвивального навчання.

5. Пам'ятайте, що знає не той, хто переказує, а той, хто використовує на практиці.

6. Привчайте учнів думати і діяти самостійно.

7. Розвивайте творче мислення за допомогою всебічного аналізу проблем; частіше практикуйте творчі завдання.

8. Пізнавальні завдання вирішуйте кількома способами: пам'ятайте, що в кожного учня має бути свій зручний спосіб розв'язання проблеми.

9. Потрібно постійно та систематично демонструвати учням перспективи навчання.

10. Використовуйте схеми, плани, щоб забезпечити засвоєння системи знань.

11. У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем знань.

12. Вивчайте і враховуйте життєвий досвід кожного учня, його інтереси, особливості розвитку.

13. Будьте поінформовані щодо останніх освітніх, і наукових, досягнень у своїй галузі.

14. Заохочуйте дослідницьку роботу учнів. Знайдіть можливість ознайомити їх з технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання завдань, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.

15. Навчайте так, щоб учень розумів, що знання є для нього життєвою потребою.

16. Пояснюйте учням, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчиться всього, що потрібно для реалізації життєвих планів.

Таким чином, предметна компетентність молодшого школяра з інтегрованого курсу «Я досліджую світ» це його особистісна якість, яка характеризується сукупністю мотивів, ціннісних орієнтацій, знань, умінь, навичок і формує здібності учня вирішувати пізнавальні, проблемні і практичні завдання у сфері відносин «людина-природа» і «людина-людина». Набуття учнями системи знань, умінь і навичок спрямовано на формування їхньої компетентності, тому предметну компетентність зазначеного курсу і шляхи її формування потрібно розглядати як результат навчання інтегрованого курсу «Я досліджую світ» молодших школярів.

4. Сутність і особливості інтеграції в межах інтегрованого курсу «Я досліджую світ»

Важливою особливістю інтегрованого курсу «Я досліджую світ» є системне введення понять, що передбачає зв'язок кожного нового поняття з уже вивченим.

Система це не набір і не сума понять, а обов'язково ієрархія, яка передбачає стрижень організації та нові порівняно з окремими поняттями функції. У змісті системи понять виділяють ядро як пояснювальну теоретичну частину і периферію як прагматичну частину, що пов'язана із застосуванням цих понять. Зміст таких систем понять складається не лише із сукупності істотних ознак, а й з наслідків, які з них витікають.

У результаті чуттєвого сприймання предметів та явищ природи в дитини формується ряд уявлень як результат усвідомлення, осмислення, запам'ятовування. На відміну від сприйняття, уявлення є більш узагальненим образом, оскільки запам'ятовуються не всі ознаки, а найхарактерніші.

Спочатку в дитини накопичуються уявлення, далі починається процес їх узагальнення, який має завершуватися формуванням поняття. Завдання вчителя допомогти виконати це складне узагальнення з правильними висновками. Тому першочерговою проблемою є навчити дітей виділяти істотні ознаки і на цій основі робити узагальнення.

Уявлення чуттєво-наочний, узагальнений образ предметів та явищ дійсності, які раніше діяли на органи чуттів. В уявленнях відображаються зв'язки і відношення між предметами та явищами реальної дійсності. Але уявлення не завжди звичний образ раніше сприйнятого предмета або явища. Воно може бути певного мірою узагальненим образом ряду предметів і явищ. Наприклад, уявлення про калину це образ не якогось певного куща, а узагальнений образ із характерними для цього виду кущів ознаками: формою та кольором стовбура, гілок, плодів, листків тощо. Можна мати уявлення і про такі предмети, яких ми ніколи не бачили. Воно створюється на основі осмислення ряду уявлень про навколишні предмети. Уявлення є перехідною ланкою до вищої форми пізнання абстрактного мислення.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттєве пізнання предметів і явищ, але не дозволяють проникнути в їхню сутність, розкрити внутрішні зв'язки і взаємозалежності між ними, а також закономірності об'єктивної реальності. Цей процес відбувається на рівні абстрактного, логічного мислення, результатом якого є поняття:

Поняття це така форма думки, яка відображає істотні ознаки та відношення предметів і явищ реального світу. У кожному понятті розрізняють його зміст та обсяг. Зміст поняття це сукупність ознак предметів, відображених у понятті. В основі будь-якої думки лежить процес оперування поняттям. Тому всі поняття повинні бути осмисленими у процесі активної пізнавальної діяльності. Поняття, як і судження, це результати мисленнєвої діяльності, що складається з аналізу і синтезу, порівняння і протиставлення, абстрагування й узагальнення, якими цілеспрямовано повинні оволодіти учні.

Щоб зрозуміти сутність понять як форми знань, особливості їх засвоєння школярами і значущість для організації процесу навчання, розглянемо їхню об'єктивну характеристику.

Поняття нерозривно пов'язані з мовою. Вони закріплюються в термінах, символах, дефініціях, які є їх матеріальними носіями. Зміст понять розкривається в судженнях, які завжди виражаються в словесній формі.

Інтегрований курс «Я досліджую світ» передбачає формування первісних понять, які вперше підводять учнів до розуміння закономірностей навколишнього світу. При цьому використовується чуттєвий досвід школярів. Спостереження та практична робота дозволяють сформувати уявлення, які стають основою формування первісних наукових понять, простих за змістом, які потім об'єднуються в складні та змістовніші за обсягом. Отже, інтегрований курс «Я досліджую світ» І циклу навчання у початковій школі включає в себе ієрархізовану систему понять, які хоч і мають відносно елементарний характер, але відображають об'єкти та явища у їхніх взаємозв'язках на доступному для молодшого школяра рівні. Кожне поняття на певному відрізку процесу навчання має свій початковий і кінцевий рівень сформованості, уміщені у програмі й підручнику. Кожне нове поняття вводиться поступово, у декілька етапів.

Умови формування понять інтегрованого курсу «Я досліджую світ»:

1. Організація чуттєвого сприймання ознак, властивостей предметів або явищ, формування уявлень про них або актуалізація раніше сформованих уявлень.

2. Організація розумової діяльності, спрямованої на виділення істотних ознак.

3. Забезпечення узагальнення та словесного визначення сутності поняття, позначення його відповідним терміном.

4. Організація закріплення сформованого поняття за допомогою репродуктивного відтворення його змісту.

5. Організація застосування засвоєного поняття у подібних і нових ситуаціях.

Знання будь-якої науки відображають певну частину реальної дійсності, яка є предметом її пізнання, складають систему понять.

У якості повідомлення первісних знань використовуються остенсивні визначення, що дають можливість розуміти той чи інший термін, не звертаючись до інших термінів.

Остенсивне визначення (від лат. ostentus, виставляння напоказ) визначення предмета шляхом безпосереднього показу (демонстрування). Контекстом такого визначення є ситуація, у якій міститься предмет. Наприклад, у зоопарку можна визначити зебру, просто показавши на неї і повідомивши: «Це зебра». Очевидно, що остенсивне визначення не може бути суто словесним. Такі визначення застосовуються для характеристики предметів, доступних безпосередньому сприйняттю.

Можливості остенсивного визначення значно обмежені:

· метод визначення не дає можливості відокремити особливості конкретного об'єкта та особливості його виду (класу);

· метод придатний лише для опису найпростіших предметів, переважно речей.

Остенсивно легко визначити знак «плюс», важче поняття «формула», і неможливо поняття «математика».

Розрізнюють цілком остенсивні та частково остенсивні визначення. За допомогою перших ми навчаємося рідної мови. Будуючи другі, ми вже володіємо певною природною мовою. Принциповою особливістю останніх є те, що за їх допомогою ми знайомимося з одиничними поняттями, які маємо щодо унікальних предметів. Так, молена, вважати, що остенсивним визначенням буде не тільки прямий показ одиничного предмета думки, а й фотографія певної особи, відбитки її пальців, біохімічний склад крові тощо.

У межах інтегрованого курсу є багато понять, що на початковому етапі навчання подаються через остенсивні визначення. Інтегрований курс «Я досліджую світ» І циклу навчання початкової школи має охоплювати певну систему наукових знань, адаптованих до вікових особливостей розумового розвитку дітей цієї вікової групи і загальних цілей навчання. Він передбачає засвоєння молодшими школярами системи уявлень та елементарних понять, які визначаються у Типових освітніх програмах та у підручниках. Між ними існує ієрархічна залежність, зумовлена різним рівнем їх узагальнення.

Оскільки ДСПО ґрунтується на компетентнісному підході, він не передбачає запам'ятовування здобувачами освіти визначень термінів і понять, натомість передбачає активне конструювання знань та формування умінь, уявлень через досвід практичної діяльності.

Використані джерела

1. Бібік Н. М. Компетентнісний підхід: рефлексивний аналіз застосування / Н. М. Бібік // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики. Київ: «К.І.С.», 2004.

2. Боголюбов Л. Н. Базовые социальные компетенции в курсе обществоведения // Преподавание истории и обществознания в школе. № 9. 2002. С. 24.

3. Бондаренко Н. В. Соціальний аспект формування українськомовної компетентності старшокласників / Н. В. Бондаренко, С. В. Косянчук // Гуманітарний вісник Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка: зб. наук. праць [ред. кол.; гол.].

4. Гальперин П. Я. Основные результати исследований по проблеме «формирование умственных действий и понятий»: Доклад на соискание учен. степени д-ра пед. наук (по психологии) по совокупности работ. М.: Б. и., 1965. 51 с.

5. Державний стандарт початкової освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 21 лютого 2018 р. № 87. (у ред. постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2019 р. № 688). -- Hежим доступу: https://zakon.rada/gov.ua/Laws/show/87-2018.

6. Пометун О. І. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. Київ: «К.І.С.», 2004. 115

7. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті/ О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи; за заг. ред. О. В. Овчарук. К. 2004. 111 с.

8. Компетентнісно орієнтована освіта в дії: уроки для стійкого розвитку / О. Онопрієнко, А. Цимбалару // Початкова школа. 2011. № 1. С. 53-59.

9. Кубенко І. М. Що таке компетентність і як її розуміють в освіті/додаток до електронного журналу «Теорія та методика управління освітою», вип. № 1, 2010 р.

10. Локшина О. І. Зміст шкільної освіти в країнах Європейського Союзу: теорія і практика (друга половина XX початок XXI ст.) / О. І. Локшина. К.: Богданова А. М. 2009. 404 с.

11. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/ ua-sch-2016/konczepcziya.html

12. Пометун О. І. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: Світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. -- Київ: «К.І.С.»

13. Пометун О. І. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу в українській освіті / О. В. Овчарук // Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. -- К. 2004. -- 111 с.

14.Савченко О. Я. Уміння вчитися ключова компетентність молодшого школяра: посібник / О. Я. Савченко. К.: Педагогічна думка, 2014. 176 с.

15. Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи [Електронний ресуpс].Режим доступу: http://mon.gov.ua/асtіvity/еducation/zagalna-serednya/ uа-sch-2016/konczepcziya.html

16. ANNEX to the Proposal for a Council Recommendation on Key Competences for Lifelong Learning [Electronic resource]. -- Available at: https://ec.europa.eu/education/sites/education/fi les/annex-recommendation-key-competences-lifelonglearning.pdf.

17. HutmacherWalo. Keycompetencies for Europe //Report oftheSymposiumBerne, Switzerland 27-30 Маrch, 1996. СоuncilforCulturalCo-operation (СDСС) //SecondaryEducationforEuropeStrasburg, -1997.

Размещено на Allbest.ru