Педагогічні ідеї та практики функціонування розвивальних середовищ у народних дитячих садках і дитячих притулках на теренах України (1899-1910)

Hanna IVANIUK, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Pedagogy and Psychology Borys Grinchenko Kyiv University (Kyiv, Ukraine)

Yana MATIUSHYNETS, Postgraduate Student, Lecturer at the Department of Pedagogy and Psychology Borys Grinchenko Kyiv University (Kyiv, Ukraine)

PEDAGOGICAL IDEAS AND PRACTICES OF THE FUNCTIONING OF THE DEVELOPING ENVIRONMENT IN KINDERGARTENS AND CHILDREN'S SHELTERS IN UKRAINE (1899-1910)

The article highlights the leading pedagogical ideas and practices of their implementation in the development of the environment of kindergartens and children's shelters for preschool children in Ukraine (1899-1910). Based on the results of studying printed and manuscript sources from the Fund 707 of the Central State Historical Archive ofKiev, the influence of the pedagogical thought of those years on the practice ofpreschool education of children was substantiated, the functional features of the developmental environment for preschool children were revealed on the example of the first public kindergarten created in Kiev in 1899 by Julia Karpinskaya. The goals and directions leading for those years for the upbringing and development of preschool children in the developing environments of kindergartens and children's shelters (health care, independent work of children, connection with family education, social well-being) have been identified. The importance of developmental environments for the comprehensive development ofpreschool children and their preparation for education in the conditions of primary public school has been clarified. A retrospective review of the daily routine, business plans and classes carried out for preschool children in the structure and content of the developmental environment of kindergartens has been carried out. The relationships of pedagogical ideas and public opinions on the tasks of the developing environments of kindergartens and shelters for preschool children are described.

The views of Ukrainian teachers of the late XIXearly XX centuries (N. Lubenets, E. Yanovskaya, A. Dragan) on the essence and impact of the developing environment on the upbringing ofpreschool children are covered. Some aspects of the activities of the Society of kindergartens and events aimed at disseminating ideas on the role of kindergartens in the comprehensive development ofpreschool children from working families are presented. The main methods and means of raising, teaching and developing children of preschool age in the developing environment of kindergartens and children's shelters have been summarized.

Key words: developmental environment, pedagogical ideas, preschool children, public kindergartens, children's shelters, Society of Children's Kindergartens.

Постановка проблеми

Сучасний стан розвитку дошкільної освіти спонукає до розроблення нових підходів до створення розвивальних середовищ з метою реалізації навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку. Так, у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти) (2021) унормовано вимоги до освітніх середовищ закладів дошкільної освіти задля особистісного розвитку дітей дошкільного віку та реалізації наступності між дошкільною та початковою освітою (БКДО, 2021).

Зважаючи на значення розвивального середовища для всебічного розвитку дітей дошкільного віку, у сучасному освітньому просторі України актуалізується потреба історико-педагогічних студій задля висвітлення педагогічних ідей і досвіду функціонування розвивальних середовищ народних дитячих садків, дитячих притулків на теренах України (1899-1910), виявлення продуктивних практик, що можуть становити інтерес для працівників освітньої галузі.

Аналіз досліджень

Аналіз теоретичних досліджень із зазначеної проблематики показав, що окремі аспекти функціонування розвивальних середовищ народних дитячих садків і дитячих притулків є предметом пошуків сучасних українських науковців. У контексті проблематики статті заслуговують на увагу здобутки сучасних українських дослідників: окремі аспекти реалізації самодіяльності і творчого самовираження дитини дошкільного віку у спеціально створеному середовищі (Іванюк, 2018); узагальнення різних поглядів на організацію, методи та зміст навчання і виховання дітей дошкільного віку в умовах народного дитячого садка (Кушнір, 2016); характеристика підходів до створення закладів суспільного дошкільного виховання в Україні кінця ХІХ - початку ХХ ст. (Попиченко, 2009); висвітлення окремих аспектів створення перших народних дитячих садків (Сергєєва, 2013); характеристика ідеї діяльнісного підходу в умовах народних дитячих садків на теренах України (Січкар, 2015); система опіки над знедоленими дітьми початку ХХ століття (Рябкина, 2015).

За результатами аналізу історико-педагогічних пошуків сучасних науковців нами з'ясовано, що, незважаючи на численні дослідження з окремих аспектів зазначеної проблематики, педагогічні ідеї в контексті функціонування розвивальних середовищ народних дитячих садків та дитячих притулків на теренах України у визначених хронологічних межах не були предметом цілісного дослідження.

Мета статті - дослідити вплив ідей провідних педагогів на функціонування та поступ розвивальних середовищ народних дитячих садків і дитячих притулків на теренах підросійської України (1899-1910).

Виклад основного матеріалу

Дослідження функціонування та педагогічних ідей щодо розвивальних середовищ для дітей дошкільного віку на теренах України (1899-1910) в імперську добу спонукає до вивчення історичних джерел, що висвітлюють результати діяльності перших дитячих садків та дитячих притулків, відкритих у Києві. Для вивчення досвіду діяльності народних дитячих садків нами було проаналізовано матеріали та звіти про діяльність народних дитячих садків, що зібрані у Фонді Центрального державного історичного архіву м. Києва, стародруки (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу) (1899), Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу) (1907)) з фондів Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського.

Виявлено, що Н. Лубенець 1899 року оприлюднено брошуру «Народні дитячі садки у Києві», на шпальтах якої педагог висвітлила особливості діяльності народних дитячих садків (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899). Головною метою створення народних дитячих садків цих років визначено моральний і фізичний розвиток дітей із сімей малого достатку, батьки яких були робітниками на фабриках і заводах, що діяли в окрузі. Окрім того, в розвивальному середовищі народних дитячих садків діти мали привчатися до праці й відчувати турботу від педагогів та підготуватися до майбутнього навчання в умовах школи (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 1).

Варто зауважити таке: у народних дитячих садках значна увага приділялася ігровій діяльності дітей, тому що дитячі ігри сприймались у тогочасному педагогічному середовищі як відображення соціального довкілля, в якому виховується дитина (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 9).

На теренах України (1890-і рр.), окрім дитячих садків для дітей робітників, організовували дитячі притулки, що мали забезпечити педагогічний патронаж для дітей із незаможних сімей. Усього в м. Києві на той час працювало чотири дитячі притулки. Їх створювали для денного перебування дітей дошкільного віку (з 8 до 18 години). Для молодших дітей у середовищі притулку організовувалися ігри під керівництвом вихователя. Старшим дітям пропонувалися заняття з рукоділля і грамоти. Окрім того, у дитячих притулках вихованців забезпечували одягом і сніданком, обідом і вечерею (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 10). Зважаючи на це, варто зазначити, що особливості устрою дитячих притулків відрізнялися від народних дитячих садків. В основному кошти, які виділялися на утримання дитячого притулку, були в рази більші, аніж потреби для облаштування народних дитячих садків (Народные детские сады в Киеве, 1899: 10). Вивчення звіту Н. Лубенець, висвітленого у брошурі «Народные детские сады в Киеве (1899)» (мовою оригіналу) дало змогу з'ясувати позитивне сприйняття цих дошкільних закладів у тогочасному соціальному середовищі. Так, кілька благодійників зголосилися профінансувати відкриття народних дитячих садків (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 19-20). Таким чином, відкриття цього закладу відбулося 11 квітня 1899 року за ініціативи Юлії Карпінської. У перший день відкриття в дитячий садок було прийнято 100 дітей. У розвивальному середовищі цього дитячого садка було створено умови для занять у приміщенні (дві невеличкі кімнати) та виділена територія на відкритому повітрі. Дітям пропонувалися різні види діяльності, а саме: праця на грядках, ігри з піском (для цього було розміщено спеціальні столи з чистим піском), розваги на дитячих гойдалках, гімнастичне приладдя для фізичних вправ тощо (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 19-20).

Суголосною до висвітленої вище педагогічної практики є ідея Н. Лубенець щодо функціонування середовищ народного дитячого садка як школи діяльності, що мала місце для розваг, установу для навчання і виховання з метою реалізації інтелектуального розвитку дітей дошкільного віку. В ці роки започатковано ідею про наступність розвивального середовища дитячого садка та школи, оскільки майбутні учні потребували базових знань, умінь і навичок для подальшого їхнього навчання (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 24-25).

Щодо функціонування та предметного наповнення розвивальних середовищ дитячих садків і притулків 1890-х серед прогресивної тогочасної громадськості та педагогів існували різні трактування їхньої дієвості. Інтерес становлять листи Л. Марьянчика (лікаря-хірургя, педагога) до редакції журналу «Життя і мистецтво», опубліковані в брошурі «Народные детские сады в Киеве» (мовою оригіналу) (1899) про діяльність Юрківського народного дитячого садка (Народные детские сады в Киеве, 1899: 40-41). Юрківський дитячий садок - це другий дошкільний заклад, що був відкритий у Києві. Зацікавлений діяльністю дитячих садків, Л. Марьянчик вирішив завітати в Юрківський дитячий садок. За його спостереженнями, розвивальне середовище Юрківського дитячого садка, що був місцем для перебування для 60 дітей, ділилось на три групи: група хлопчиків (6-7 років), група дівчаток (6-7 років) і змішана група (хлопчики і дівчатка з 3-х до 6 років). Так, для першої групи дітей вихователь проводила заняття з малювання і письма. Друга група у цей час під керівництвом педагога проводила заняття з рукоділля. Група молодших дітей розглядала різні картинки під наглядом помічника вихователя (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 41).

Задля формування у дітей відповідальності в розвивальному середовищі Юрківського дитячого садка було організоване чергування для дітей старшої групи. До прикладу, чергова дитина збирала матеріал, який використовувався для занять та відносила його на місце. Молодшим дітям прибирати матеріали після занять допомагав помічник вихователя. Л. Марьянчик, аналізуючи такий устрій дитячого садка, на шпальтах журналу «Життя і мистецтво» давав лише позитивні відгуки про діяльність Юрківського дитячого садка та всієї справи дошкільного виховання (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 41).

Зазначимо, що згодом у газеті «Київське слово» Л. Марьянчик (псевдонім «Друг дітей») висвітлив іншу сторону діяльності Юрківського дитячого садка - невідповідність приміщення та прибудинкової території народного дитячого садка потребам дітей. На його думку, умови, в яких перебували діти, суперечили санітарно-гігієнічним нормам, оскільки кімнати дитячого садка були невеликого розміру, погано провітрювалися, а прибудинкова територія облаштована дуже маленьким майданчиком, без зелених насаджень. Також за його спостереженнями на майданчику не було накриття, під яким вихованці мали б змогу сховатися від сонця або дощу (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 42-43). Отже, зважаючи на позитивні і негативні сторони діяльності Юрківського дитячого садка, Л. Марьянчик був упевнений, що задля збереження здоров'я вихованців керівниці цього садка варто знайти просторе приміщення з добре облаштованим майданчиком.

З огляду на зауваження Л. Марьянчика згодом було здійснено низку заходів для покращення функціонування розвивального середовища в Юрківському дитячому садку. Інспектування приміщення дитячого садка, здійснене губернатором Ф. Треповим, інспектором народних училищ Т. Лубенцем, показало, що умови Юрківського дитячого садка загалом задовольняють потреби. Однак за браком державних коштів робота щодо покращення умов була дещо загальмована (Народные детские сады в Киеве (мовою оригіналу), 1899: 45).

У студіюванні педагогічних практик, що мали місце в перших народних дитячих садках Києва, значущими для вивчення підходів до створення розвивальних середовищ для дітей дошкільного віку є матеріали, висвітлені у виданні «Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов» (1907) (подано мовою оригіналу).

З аналізу звіту Товариства народних дитячих садків м. Києва (Н. Лубенець) від 19 січня 1907 року з'ясовано про започаткування його діяльності задля сприяння позитивному сприйняттю суспільством ідей діяльності народних дитячих садків. Члени Товариства народних дитячих садків займалися педагогічним просвітництвом серед батьківської, громадсько-соціальної спільнот. Основними формами просвітницької роботи тоді були: читання, публікування статей у різних періодичних виданнях та оприлюднення рефератів щодо необхідності створення народних дитячих садків для забезпечення фізичного і морального розвитку дітей дошкільного віку. Окрім того, Товариством започатковано «школу нянь» і курси підготовки «виховательок» і «садівниць» (Народный детский сад. С приложением отчета о деятельности детского сада, приюта и школы нянь за 1906 год: Киевское общество народных детских садов (мовою оригіналу), 1907: 10).

Зважаючи на роль розвивального середовища у становленні особистості дитини дошкільного віку, для нашого дослідження інтерес становлять матеріали, висвітлені у Звіті про діяльність Київського товариства народних дитячих садків за 1908 рік. У цьому документі було проаналізовано статті членів Київського Товариства народних дитячих садків (А. Драган, Н. Лубенець, П. Єфремової, Ц. Балталона, А. Левицького, А. Анохіної), що висвітлювали педагогічні погляди та досвід щодо навчання, виховання і розвитку дітей дошкільного віку в умовах дитячого садка (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 35-36 об). З огляду на це Н. Лубенець оприлюднила матеріали про виставку «Дошкільне виховання» (19 січня 1907 року). На виставках презентувалися методичні розробки для навчання, виховання і розвитку дітей у дитячому садку і у сім'ях вихованців. Так, програмою виставки була передбачена діяльність двох відділів. Перший відділ передбачав забезпечення мети виховання дітей у сім'ї (середовище дитячої кімнати, іграшки, дитячі ігри й забави, дитячі роботи). Другий відділ виставки забезпечував мету виховання дітей у дитячому садку (середовище дитячого садка, матеріали для ігор і занять, ігри і заняття для дітей, роботи садівниць і їхніх помічниць, наочні посібники, матеріали щодо малювання і ліплення, музики і співів, рухливих ігор у приміщенні та на свіжому повітрі, гімнастики, початкової грамоти, бібліотеки для дітей і вихователів (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 37). На цих виставках організовувалися публічні загальні збори для педагогів, виголошувалися доповіді і реферати щодо дитячих ігор, занять і продуктивних підходів до реалізації мети виховання дітей дошкільного віку, що реалізувалися у розвивальному середовищі народних дитячих садків (ЦДІАК України, ф.707, оп. 282, спр. 40, 1910: 35-36 об).